Знову укол?! Навіщо нам потрібна бустерна доза вакцини проти COVID-19 та яку обрати

Бустерне щеплення або ревакцинація – це не якась інновація саме в контексті коронавірусу.

Деякі щеплення, які ви отримували ще в дитинстві, потребують бустеру.

Наприклад, щеплення проти дифтерії чи правця.

Їх треба повторювати щодесять років.

“Бустер – це не нова вакцина. Це підсилення вже існуючого імунітету. Є щеплення, які не потребують бустеру.

Наприклад, дві дози вакцини проти кору дають високий захист на все життя. Коронавірус – це респіраторне захворювання.

Він активно мутує, і наразі необхідне підсилення імунітету, щоб запобігти насамперед важким випадкам та смерті“, – каже імунолог Юрій Степановський.

Тому бустерна доза дійсно має сенс.

Результати одного дослідження, опублікованого в New England Journal of Medicine, показали, що випадки захворювання на COVID-19 та важких випадків хвороби були значно нижчі серед тих, хто отримав бустерну дозу, ніж серед тих, хто ні.

Йшлося насамперед про вакцину Pfizer/BioNtech.

Інші дослідження показують, що бустерна, третя доза мРНК-вакциною, також допомогає випрацювати імунітет проти варіанту Омікрон, який вміє “обходити” захист у щеплених.

“Щоб мати 50-75% захисту від Омікрону, обов’язково робити бустер. 2 дози й надалі захищатимуть від реанімації та смерті, меншою мірою – від госпіталізації, але від гарячки, кашлю і пост-ковіду – не дуже“, – додає гематолог Ростислав Лозинський.

Бустерну дозу рекомендовано вводити у період від 6 до 9 місяців із дати отримання другого щеплення проти COVID-19.

Хоча в деяких країнах дозволяють робити паузу в 5 місяців після, якщо основний курс щеплення був вакциною Pfizer/BioNTech. А деякі країни, наприклад, Австралія, рекомендують і 3-місячний інтервал. Проте, в Україні, скоріш за все, вам зроблять бустерне щеплення саме через пів року, відповідно до рекомендацій МОЗ.

Також важливо не плутати бустерну дозу з додатковою.

Додатково доза надається людям з ослабленою імунною система, яка могла в повні мірі відповісти на перші дві дози вакцини. А вже після додаткової дози така людина отримає бустер.

Яку бустерну вакцину вибрати?

Коли вакцинальна кампанія лише стартувала, головною рекомендацією було: “Найкраща вакцина – це та, яку ти можеш отримати прямо зараз”.

І хоча не обійшлося без політичних нюансів, ця рекомендація дійсно мала сенс: всі схвалені ВООЗ вакцини добре захищають від смерті та важких випадків, а саме від цього ми насамперед і щепимось.

Проте із введенням бустерної дози з’явились нові рекомендації.

Є і більш вузькі рекомендації: наприклад, якщо перші дві дози у вас інактивованою вакциною Coronovac, то бустерну радять робити саме Pfizer.

Чи можна обрати вакцину і чи є в цьому сенс?

Якщо ви людина без особливих медичних протипоказів, то найкраще отримати ту мРНК-вакцину, яка найбільш доступна. Імунолог радить орієнтуватись на те, яка вакцина надає найбільший захист.

• бустерна доза Pfizer після двох доз Coronovac підвищує захист з 54% до 95%;
• доза AstraZeneca з 54% до 94%;
• бустерна доза Coronovac з 54% до 74%.

Але це дослідження не враховує варіант Омікрон. Це дослідження показує захист від Альфа та Дельта варіантів, що вже не так актуально.

Як пояснює імунолог, якщо теоретично ви раптом опинитесь в ситуації, коли час робити бустерну дозу, а мРНК-вакцин немає в наявності, то ви можете обрати будь-яку іншу вакцину.

Тепер вакциною AstraZeneca можна щепитися після першої дози Pfizer або Moderna.

Також люди, які вакцинувалися CoronaVac, зможуть отримати другу дозу AstraZeneca, Pfizer чи Moderna.

А ті, хто отримав першу дозу AstraZeneca, як і раніше можуть вдруге щепитися Pfizer чи Moderna.

Також у МОЗ не рекомендували змішувати вакцину CoronaVac з іншими препаратами, але нещодавно оновили ці дані.

Тепер такі схеми поєднання вакцин можна використовувати і для бустерних щеплень.

“Немає кращих чи гірших вакцин, проте при виборі бустерної дози варто зважати на ефективність.

Наразі дані показують, що доза мРНК-вакцинами надасть найвищої ефективності. Проте якщо раптом складеться така ситуація, що вони не будуть в наявності, ви можете щепитись вакцинами інших виробників. Це краще, ніж взагалі бути без захисту“, – каже Степановський.

Речник МОЗ Роман Борщ додає, що ситуація, коли мРНК раптом зникнуть – малоймовірна. Бо саме цих вакцин в Україні наразі найбільше.

І все ж таки, чи є гірші чи кращі саме для вас схеми вакцинації проти COVID-19?

Оскільки вакцина – це медичний препарат, вона може мати протипоказання для певної категорії людей.

Найкраще, що ви можете зробити, це обговорити вибір бустерної дози зі своїм сімейним лікарем та повідомити, що саме у вашому здоров’ї вас може хвилювати.

За рекомендаціями МОЗ, в деяких випадках вам можуть порадити іншу вакцину або відтермінувати її введення.

Наприклад, якщо ви мали сильну алергічну реакцію на другу вакцину, якою, наприклад, був Pfizer – це абсолютне показання щепитись іншим типом вакцини. Яким саме – вам варто обговорити з лікарем, якому довіряєте.

Чи можуть вам зашкодити певні вакцини?

У МОЗ є чіткий перелік постійних або тимчасових протипоказів. Це стосується не бустеру, а основного курсу щеплення. Проте, за словами Романа Борща, ці рекомендації можна перенести і на бустерні дози.

Вакцини на векторній основі (AstraZeneca/COVISHIELD та Janssen)

МОЗ не радить щепитись вакцинами на векторній основі (AstraZeneca) тим, хто має:

• гепариноіндуковану тромбоцитопенію (HIT) (одна із форм тромбоцитопенії, підвищеної кровоточивості);
• синдром тромботичних антифосфоліпідних антитіл (АФС) (клінічний синдром, що характеризується судинними тромбозами (артеріальними та / або венозними) та / або патологією вагітності при наявності антифосфоліпідних антитіл);
• значний венозний або артеріальний тромбоз з тромбоцитопенією після застосування вакцини проти COVID-19 на векторній платформі (несприятлива подія, яку фіксували після використання векторних вакцин) .

мРНК-вакцини (Pfizer/BioNTech та Moderna)

МОЗ радить відкласти щеплення мРНК-вакцинами, якщо “після введення першої дози мРНК вакцини проти COVID-19 розвинувся міокардит (запальне захворювання серцевого м’яза) або перикардит (запалення зовнішньої оболонки серця) як несприятлива подія. Відкласти, доки не стане доступною додаткова інформація”.

Проте підкреслюємо, що це може бути тимчасова рекомендація.

Ось як ситуацію з міокардитами та іншими серцевими хворобами прокоментувала “Українській правді. Життя” кардіологиня Ілона Бегларян.

“Не варто уникати вакцинації, якщо ви маєте проблеми з серцем.

Вакцинація запобігає важким та летальним наслідкам коронавірусної хвороби, загостренням хронічної серцево-судинної патології. Досить частим саме постковідним ускладненням є міокардит та/або перикардит, який потребує довготривалого лікування та значного обмеження фізичної активності.

Описані випадки міокардитів внаслідок вакцинації мРнк-вакцинами виникають досить рідко і часто не потребують жодного лікування та зникають самостійно“, – пояснює лікарка.

Інактивована вакцина Coronovac

Відомо, що ця вакцина переноситься відносно легко. Чисто теоретично ви можете вибрати її як бустерну, але є ряд нюансів:

• недостатній ступінь захисту;
• вакцину не визнає низка країн ЄС, що може створювати проблеми для мандрівників;
• наразі є сумніви, чи варто й надалі рекомендувати вакцину як бустерну.

​​”Ми зараз ведемо перемовини з виробником Coronavac. Вони самі не впевнені. Тобто вони ще не кажуть, що їхньою вакциною можна робити третю дозу. Там питання ще є“, – зазначив голова комітету.

Але повторимо, що наразі в Україні найбільше саме мРНК-вакцин, вони показують найвищу ефективність, тож найкращий вибір – дотримуватись офіційних рекомендацій.

Ось повний перелік протипоказів та застережень щодо щеплення проти COVID-19. Рішення узгоджуйте зі своїм лікарем.

А чи не зашкодить робити ревакцинацію кожні 4-6 місяців?

Такі питання почали виникати після новин про те, що в Ізраїлі почали вводити 4 дозу вакцини людям старше 60 років, тим, хто має проблеми з імунітетом та медичним працівникам.

Проте, чи буде практика частих ревакцинацій однаковою для всіх країн – наразі не відомо.

Але відомо, що як мінімум Європейська медична агенція (EMA) ставиться до цієї ідеї обережно.

На пресбрифінгу керівник відділу біологічних загроз здоров’ю та стратегії вакцин EMA Марко Кавалері заявив, що наразі мало даних, щоб вважати таку стратегію ефективною.

Також він сказав, що ревакцинація кожні 4-6 місяців може психологічно втомити людей та випрацювати певну “резистентність”. Тобто, за його словами, імунна відповідь на бустерні дози буде не такою ефективною, як ми сподіваємось.

Йдеться про доцільність такого підходу, але щоб визначитись з найбільш ефективною стратегію – потрібно більше досліджень.

• бустер значно підвищує наш захист від хвороби та її важких проявів;
• є чіткі рекомендації, якій вакцині варто віддавати перевагу. Якщо це бустрена доза – то мРНК-вакцинам.
• деякі дослідження показують, що тим, хто щепився вакциною Moderna, може бути ефективно обрати Moderna і третьою вакциною. Проте це дані лише одного дослідження, і це не означає, що треба кинути всі сили на пошук саме препарату Moderna. Найкращий захист – це той, що поряд;
• Ви можете обрати іншу вакцину, якщо мали тяжку алергічну реакцію на мРНК-щеплення та ваш лікар радить вам іншу схему;
• Не займайтесь самодіяльністю. Якщо маєте сумніви – поговоріть лікарем.

Наталія Бушковська, спеціально для УП. Життя

Вас також може зацікавити:

Бустерна доза COVID-вакцини: як отримати третє щеплення та як працюватиме новий сертифікат про вакцинацію

Підсумки коронавірусного світу-2021: Дельта, Омікрон, вакцини та прогнози на 2022-й

МОЗ оприлюднило перелік протипоказань та застережень щодо COVID-вакцинації

МОЗ планує ревакцинацію проти COVID через рік, сертифікат діє пів року

Міністерство охорони здоров’я України планує проводити повторне щеплення громадян проти коронавірусу SARS CoV 2 через рік після проходження повного курсу вакцинації і не виключає, що вакцину можна буде змінити.

Джерело: заступник голови МОЗ – головний санітарний лікар Ігор Кузін в інтерв’ю “BBC News Україна”

Пряма мова: “Поки ми не робимо бустерну дозу (допоміжну дозу вакцини до двох обов’язкових – ред.). Зараз наша основна стратегія – це ревакцинація через рік”.

Деталі: Кузін зазначив, що зараз ідуть дискусії з приводу того, як ревакцинувати населення, і “є лише декілька заяв фармкомпаній, що бустерна доза викликає більшу імунну відповідь”.

“Немає достовірних статей у наукових журналах, немає офіційних позицій міжнародних організацій, що бустерна доза є рекомендованою чи буде обов’язковою”, – пояснив він.

На запитання, чи можна буде міняти вакцини при повторній вакцинації, головний санітарний лікар сказав: “Можна, але поки що рекомендацій немає”.

“Скоріше за все, наприкінці вересня ми отримаємо нові дані про ефективність бустерної дози. Стратегії про ревакцинацію будуть розглядатися також пізніше”, – сказав Кузін.

Нагадаємо: 19 серпня Євросоюз офіційно визнав, що українські COVID-сертифікати про вакцинацію у застосунку “Дія” відповідають європейським. Але цифровий сертифікат діятиме 180 днів (пів року) після проходження повного курсу вакцинації.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко говорив, що колеги з ЄС і ВООЗ вивчають, чи можна продовжити дію сертифікату до 12 місяців.

Передісторія:

• У липні в Євросоюзі не виключали, що буде необхідна третя бустерна доза вакцина проти коронавірусу.
• У серпні в Ізраїлі почали щеплювати третьою дозою вакцини Pfizer людей, старших 40 років, і вчителів.
• Водночас, Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що не бачить необхідності у бустерних вакцинах проти COVID-19. Ще раніше ВООЗ закликала країни не вакцинувати громадян третьою дозою від коронавірусу як мінімум до кінця вересня.