Як довго коронавірус може приховано існувати в організмі людини — дослідження

Дослідники з Трініті-коледжу в Дубліні надали оновлену оцінку інкубаційного періоду SARS-CoV-2, який викликає COVID-19.

Початкові оцінки, зроблені на ранніх етапах пандемії, коливалися від 4 до 7 днів. Однак з тих пір з’явилося безліч звітів, які оцінюють інкубаційний період від одного до 34 днів відзначають автори роботи.

Зараз уряди країн планують свої стратегії пом’якшення наслідків пандемії, виходячи з максимального інкубаційного періоду в 14 днів. Однак, автори нової роботи провели модельне дослідження, підкресливши варіабельність в цей період, в тому числі можливість інкубації більше 14 днів.

Точна оцінка розподілу інкубаційного періоду для SARS-CoV-2 важлива для моделювання поширення вірусу і ефективності заходів контролю.

« Математичне моделювання ефективного репродуктивного числа R епідемії, поширення інфекції і наступних рішень з планування і пом’якшення наслідків повністю залежить від точних і актуальних оцінок ключових параметрів моделювання», — кажуть дослідники Пракашіні Банка і Кетрін Коміскі.

Мета роботи полягала в тому, щоб надати оновлену оцінку розподілу інкубаційного періоду, яка допоможе поліпшити моделювання оцінок ефективного репродуктивного числа R.

Команда провела пошук в п’яти базах даних, включаючи CINAHL, MEDLINE, PUBMED, EMBASE, ASSIA і Global Index Medicus, на предмет досліджень, опублікованих в період з 1 січня 2020 року по 27 липня 2020 року. Після перевірки в вибірку були включені 64 статті, що охоплюють в цілому 45 151 людину у віці від 0 до 90 років із середнім віком 43 роки.

Мінімальний інкубаційний період становив від 1 до 9 днів, а максимальний — від 4 до 34 днів. Середній інкубаційний період ( на основі 30 досліджень) склав 6,71 з 95% довірчим інтервалом від 1 до 12,4 дня.

Довірчий інтервал ( ДІ) — це оцінка, яка вказує діапазон значень, в межах якого може знаходитися фактичне значення. Таким чином, він допомагає кількісно оцінити невизначеність оцінки, коли істинне значення не може бути відомо.

Це дослідження показало, що середній інкубаційний період може бути значно довше, ніж передбачалося раніше.

« Результати підкреслюють варіабельність середнього періоду і можливість подальшої інкубації після 14 днів», — пишуть Пракашіні Банка і Кетрін Коміскі.

Зокрема, у пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, різко зростають шанси на розвиток хвороби Альцгеймера і Паркінсона, а також шизофренії.

Дослідження вийшло досить масштабним, над ним в цілому працювало понад 60 вчених з Університету Сан-Паулу, Університету Ріо-де-Жанейро і Національної лабораторії біологічних наук Бразилії.

У центрі роботи — до сих пір мало описаний ефект. На думку дослідників, коронавірус викликає загибель нейронів в корі головного мозку. Причому, навіть у тих людей, які перенесли COVID-19 в легкій формі. Причиною смерті нейронів в головному мозку є низький рівень насичення крові киснем.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Як оцінювати реальні масштаби хвороби, що таке інкубаційний період і прихована захворюваність: термінологія коронавірусу простими словами

Скільки часу минає після інфекції, перш ніж у зараженої людини з’являються перші симптоми хвороби, а також про шляхи передачі вірусу.

Зараз у Європі швидкість поширення нового коронавірусу лише зростає / facebook.com/koda.gov.ua

Пандемія Covid-19 домінує в інформаційному просторі. Новинні повідомлення переповнені цифрами, показниками і медичними термінами.

Як у всьому цьому розібратись і що означають ключові терміни, повідомляє матеріал видання DW.

Базова репродуктивна частота інфекції

За цим показником криється потенціал поширення вірусу. Якщо показник перевищує 1, це означає, що кожен інфікований переносить вірус щонайменше на ще одну особу – поширення триває. Якщо число є меншим за 1, це означає, що кількість інфікованих скорочується. Німецький Інститут Роберта Коха оцінює базову репродуктивну частоту інфекції у випадку SARS-CoV-2 у проміжку між 2,4 і 3,3. Це означає, що кожен інфікований заражає ще дві-три особи. Таким чином, щоб приборкати епідемію, треба унеможливити дві третини всіх інфекцій.

Оскільки вакцини поки не існує і заходи з протидії поширенню вірусу поки не є надійними, ймовірно, що у підсумку буде інфіковано від 60 до 70 відсотків населення. Лише тоді вірус натраплятиме частіше на раніше інфікованих, ніж на людей, які ще не хворіли на Covid-19. Це означатиме, що його поширення поступово зійде нанівець.

Інкубаційний період

Скільки часу минає після інфекції, перш ніж у зараженої людини з’являються перші симптоми хвороби? На цей час, медики виходять з того, що інкубаційний період становить від 24 до 48 годин. Китайські науковці дійшли висновку, що близько чверті всіх інфекцій відбувається від людей, які перебувають в інкубаційному періоді хвороби.

З моменту появи перших симптомів хворий є заразним протягом 7-12 днів. Якщо хвороба протікає тяжко, цей період становить понад два тижні. Вірус переноситься повітряно-крапельним шляхом. Перенесення через екскременти науковці зараз вважають малоймовірним.

Летальність

На початку епідемії кількість інфікованих зростає значно швидше, ніж кількість померлих. Тому пропорція є дещо викривленою. Більш-менш серйозно про кількість померлих від коронавірусу у співвідношенні до кількості хворих у Європі можна буде говорити ближче до кінця епідемії. Співвідношення також може дуже варіювати залежно від того, як багато тестів на коронавірус проводиться серед населення. В Італії на даний момент летальність вважається доволі високою. На статистику впливає те, що в Італії проводиться менше тестів, ніж, наприклад, у Німеччині. Тести проводяться передовсім серед тих, хто потрапив до лікарні з важкими симптомами. Це на папері завищує співвідношення смертей до кількості хворих. Математик та епідеміолог Адам Кухарський з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини прогнозує, що фактор летальності становитиме фактично від 0,5 до 2 відсотків. Тобто, зі ста хворих помре 1-2 пацієнти.

Прихована захворюваність

В Італії, яка стала епіцентром пандемії в Європі, прихована кількість хворих вважається доволі високою через відносно низьку кількість тестів серед населення. Виходячи з кількості померлих, математик Томас Ґетц з університету Кобленца-Ландау вирахував, що станом на кінець лютого в Італії, імовірно, було близько 40 тисяч інфікованих. Це у десятки разів більше, ніж офіційно зареєстровані на той момент 800 випадків.

Однак для кожної країни такі розрахунки можуть бути іншими – співвідношення смертей і зареєстрованих випадків може варіювати, залежно від цілої низки чинників. Від підходів до ведення статистики до особливостей системи охорони здоров’я.

Експоненційне зростання

Нам важко зрозуміти зростання, яке не є лінійним. Інтуїтивно нам здається, що зростання відбувається рівномірно: сьогодні один, завтра – два, післязавтра – три і так далі. Однак віруси розповсюджуються не лінійно, а експоненційно. Один інфікований заражає одну людину. Дві людини заражають двох людей. Інфікованих стає чотири і ці четверо заражають ще чотирьох і так далі.

Унаочнити це можна, викладаючи зернятка рису на дошку для шахів. Якщо на дошку викладати одне зернятко на день – по одному в кожну клітинку – то за 64 дні буде заповнено 64 клітинки. За експоненційного зростання за 64 дні на дошці будуть вже неймовірні 9 223 372 036 854 775 808 зерняток.

Щоби порівнювати, в яких країнах вірус поширюється з більшою чи меншою швидкістю, брати за основу кількість нових хворих за день було би хибно. Фахівці орієнтуються на час, потрібний для подвоєння кількості інфікованих. Зараз в усіх європейських країнах час між подвоєнням кількості хворих постійно скорочується. Коли він почне збільшуватися, це означатиме, що вірус почав відступати.

За розрахунками науковця Адама Кухарського, кожна людина за нормальних обставин має пересічно п’ять разів на день тілесний контакт з іншими людьми. Це п’ять нагод перенести вірус. Цей інфекційний фактор можна зменшити, тримаючи дистанцію і утримуючись від доторків. Наприклад, від потискання руки при зустрічі.

Згідно з теорією Кухарського, є ще один фактор – імовірність зараження. За підрахунками науковця і його команди, вірус переноситься пересічно під час кожного третього контакту з носієм.

Останній фактор: вразливість. Яка імовірність захворіти, якщо вірус потрапив в організм? У випадку нинішнього коронавірусу, ця імовірность сягає майже 100 відсотків. Адже майже ні в кого не вироблений імунітет, вакцини проти SARS-CoV-2 немає.

Всі ці фактори мають значення для швидкості поширення вірусу. Оскільки впливу на останній фактор за відсутності вакцини практично немає, можна намагатися пригальмувати вірус першими трьома: тримати дистанцію, уникати соціальних контактів, кашляти і чхати у лікоть.

Мета всіх карантинних заходів, до яких вдаються уряди країн по всьому світу: згладити криву (дивись таблицю). Кількість хворих не має перевищити можливості системи охорони здоров’я. Інакше лікарям доведеться ухвалювати вкрай непрості рішення: кого, наприклад, підключати до апарату штучного дихання, а кого – ні.

Як повідомляв раніше УНІАН, в Івано-Франківську облаштують окреме місце для поховання людей, які померли від коронавірусу.