Дитина вчиться сидіти: етапи, як допомогти

Спроба самостійно сидіти – не просто чергова ланка в ланцюжку фізичних навичок малюка. Це вміння дозволяє дитині побачити навколишній світ під незвичним кутом, розширити горизонти знайомства з ним. Як же навчити дитину сидіти й чи потрібно це робити?

1. Яка користь дитині від уміння сидіти
2. Етапи розвитку вміння сидіти
   1. 3 – 4 місяці
   2. 4 – 5 місяців
   3. 5 – 6 місяців
   4. 6 – 7 місяців
   5. 7 – 8 місяців
   1. Масаж
   2. Мамина любов

   Яка користь дитині від уміння сидіти

   Щоб сповна оцінити важливість сидіння, слід поглянути на світ очима дитини. Маленький дослідник, який провів більшу частину свого життя в лежачому положенні, раптом виявляє, що реальність навколо простягається далеко за межі його ліжечка, й що спостерігати за тим, що відбувається навколо, знаходячись у вертикальному положенні, набагато зручніше та цікавіше.

   Окрім того, коли малюк сидить, то може сповна користуватись руками – на відміну від лежання на животі. Тепер їх можна застосувати за призначенням: взяти іграшку, обмацати її, засунути до рота й закинути якнайдалі – скільки ще дивовижних відкриттів приготувало для нас вміння сидіти!

   Дитина, котра сидить без допомоги, відтепер може гратись сама. (Сірс)

   Батькам засвоєння цієї навички дитиною в прямому сенсі розв’язує руки: малюк, який вміє сидіти, може сам себе розважати деякий час, якщо мама зайнята або втомилась.

   Вміння сидіти готує спинку крихти до ходіння – в цьому полягає одночасно його користь і шкода, тому що навантаження на хребет при цьому різко зростає. Повзання ж – навпаки – зміцнює м’язи дитини, готуючи її до сидіння. Ось чому важливо не намагатися випередити події, а ретельно підготувати дитячий хребет до чимраз більших навантажень – тобто навчити дитину повзати.

   Етапи розвитку вміння сидіти

   Більшість дітей роблять перші спроби всістись вже до п’яти місяців, але це зовсім не означає, що вони до цього повністю готові. Лише до сьомого-восьмого місяця м’язи спини та шиї досить зміцніють, щоб малюк міг сидіти сам.

   … що стосується вміння сидіти та стояти, головне завдання мами й тата – категорично не допомагати (Є.О. Комаровський).

   Таким чином, поступовий розвиток вміння сидіти можна умовно розділити на декілька основних етапів.

   3 – 4 місяці

   Лежачи на животі, малюк не лише тримає голову, але й піднімає груди, спираючись ручками на горизонтальну поверхню. Далі надходить черга засвоєння вміння підніматись без допомоги рук – так званий «човник».

   4 – 5 місяців

   Малюк намагається набути вертикального положення з положення напівлежачи (наприклад, у візочку або автокріслі), використовуючи поручні й захисні боковини замість опори. Лежачи на горизонтальній поверхні, він може сісти, лише вхопившись за запропоновані мамині або татові пальці.

   5 – 6 місяців

   Може якийсь час залишатися в положенні сидячи, але швидко втомлюється й втрачає рівновагу, нахиляючись вперед або відкидаючись назад. Малюк, що отак «клює носом», в цей момент дуже нагадує ляльку з ганчір’я, яка складеться навпіл, якщо її не підтримувати. В цей період важливо не перестаратися із вправами й забезпечити малюкові безпеку, встеливши простір навколо нього чимось м’яким на випадок падіння.

   6 – 7 місяців

   Дитина здатна сидіти, спираючись на виставлені вперед ручки. Вона опановує нове вміння, по черзі прибираючи то одну, то іншу руку й намагаючись втримати рівновагу без їхньої допомоги. Вдається це не кожного разу.

   7 – 8 місяців

   Відтепер малюк сидить абсолютно самостійно. В цьому можна переконатись з того, як він використовує свої ручки під час сидіння: вони більше не виконують роль підпірок, й дитина радісно ними вимахує, щоб привернути увагу батьків – перемогу можна вважати повною й остаточною.

   М’язи спинки малюка ще недостатньо зміцніли, й він не може знову випрямитись, якщо нахилиться вбік, потягнувшись за іграшкою. Швидше за все, він, розвернувшись, звично вкладеться на животик. Але мине небагато часу й дитина навчиться самостійно змінювати положення тіла.

   Варто зазначити, що терміни розвитку моторних навичок у різних дітей помітно відрізняються, й чітких норм тут просто не може бути.

   Норми різні, діапазон норм дуже широкий. Головне, що ви повинні зрозуміти: сидіти маленькій дитині не корисно (Є.О. Комаровський).

   Не варто квапити події й намагатись «навчити» малюка сидіти, обкладаючи його подушками або фіксуючи ременями безпеки у візочку. Якщо він не сидить – значить його скелет та м’язова система не готові до подібних навантажень.

   Як навчити дитину сидіти, корисні вправи

   Всіх молодих батьків рано чи пізно починає турбувати питання про те, як навчити дитину сидіти.

   Багато педіатрів рекомендують не форсувати події і спостерігати за малюком. Якщо він не проявляє інтересу до сидіння, можливо ще просто не настав час.

   Так, організм дитини може бути не готовий до такого нового для себе положенню. Зрозуміло, можна змусити дитину сидіти, але користь від цього буде сумнівна.

   В якому віці і як навчити дитину сидіти?

   У переважної більшості грудних дітей потреба в сидінні виникає у віці від шести місяців. Це нове положення потрібно їм для того, щоб не спати і грати було ще цікавіше.

   З точки зору фізіології такий вік дуже підходить для сидіння, адже м’язи грудної клітки і черевного преса вже досить сформовані, спина стала міцнішою.

   Все це забезпечує відсутність неприємних відчуттів, тому дитина не відчуває ніяких незручностей, утримуючи спину прямо без будь-якої опори. Саме цей вік і підходить для навчання малюка премудростям сидіння.

   Хлопчиків зазвичай починають вчити раніше, ніж дівчаток, починаючи з п’яти місяців. Важливо запам’ятати, що дівчаток краще не садити до півроку, щоб уникнути різних проблем, таких, як загин матки.
   Головне – не користуватися опорою і не обкладати дитину купою подушок, адже малюкові важливо навчитися сидіти самостійно. Присутність сторонньої опори може привести до того, що дитина набуде шкідливу звичку сутулитися, і згодом буде страждати від неправильної постави.

   Після семи місяців багато діток прекрасно сидять самі, а якщо втомляться, то лягають на спинку.

   Вправи для малюків – як навчити дитину сидіти

   Лікарі-педіатри досить часто зустрічаються з проблемою небажання піврічних дітей сидіти. Тут важливо переконатися у відсутності серйозних патологій центральної нервової системи, перевірити м’язову тканину на предмет дистрофії, переконатися, що у малюка немає рахіту.

   Тренування слід проводити щодня, виконуючи наступні вправи:

   1. Вихідна позиція малюка – положення лежачи. Потрібно допомагати дитині сідати, м’яко утримуючи його за долоньки. Спочатку ця вправа буде сильно стомлювати дитини, тому не варто виконувати більше 3-4 підняттів.
   2. Підтягування за ручки. Малюкові, який лежить на спині, треба подати великі пальці рук. Коли він візьметься за них, слід акуратно підняти його наверх. Спочатку для цього використовується дві руки, а згодом можна піднімати і однієї, підтримуючи ніжки малюка під колінами. Головне – не форсувати рух, нехай руки залишаються нерухомими, що дозволить дитині підтягнутися самотужки.
   3. Тренуйте посидючість і здатність балансувати в просторі, посадивши малюка на тверду поверхню, притримуючи однією рукою його ніжки, а іншою – тримаючи його за руку. У цьому положенні потрібно м’яко розгойдувати малюка в різні боки. Виконуючи кругові обертання, покладіть з боків пружні подушки, щоб підстрахувати дитини.
   4. Дайте можливість дитині попустувати в манежі, який оснащений сіткою з великими вічками. За них можна триматися і підтягуватися, це дозволить малюкові навчитися самостійно вставати і сідати з положення «стоячи».

   Щоб сидіти було легше, потрібно правильно підготувати м’язи спини, тренуючи їх такими вправами:

   1. Дитину слід укласти на живіт, після чого допомогти йому перевернутися на спинку, а потім – знову на живіт. Виконуючи цю вправу, можна спробувати зацікавити малюка яскравими іграшками, брязкальцями – він буде тягнутися за цікавим предметом і стане рухатися з більшою охотою. Батьківська допомога може полягати в легких підштовхування долонями під стопи.
   2. Посадіть дитину на коліна, віддаючи йому долоні в якості опори, за яку можна потриматися.
      Щоб зацікавити дитину, можна грати з ним в потішки і розважати його кумедними віршиками.

   Малюк відмовляється сідати – як навчити дитину сидіти

   Часто малюк сам прагне навчитися самостійно сидіти, для цього йому не потрібна стороння допомога і стимуляція.

   Зазвичай у дитини потяг до розвитку сильно випереджає батьківську допомогу в цьому питанні, тому, що саме батьки чинять малюкові всілякі перешкоди в прагненні пізнати навколишній світ і зводять навколо нього барикади з подушок.

   Таким чином, здоровий малюк на певному етапі свого життя неодмінно захоче навчитися сидіти, адже його інстинкти велять бути самостійним, дізнаватися нове і прагнути до більшого.

   Якщо ж шуканий вік настав або давно пройшов, а малюк зовсім не хоче сидіти, потрібно неодмінно проконсультуватися з грамотним фахівцем.

   Цілком можливо, що причиною такої поведінки є приховані захворювання або травми. Однак не варто панікувати, якщо дитина не навчилася сидіти на півроку, адже ця хитра наука може підкоритися і в сім, і навіть у вісім місяців.

   Дотримуємося техніку безпеки

   Не можна починати вчити дитину сидіти, не переконавшись попередньо, що його фізична підготовка досить хороша.

   Не можна садити дітей, користуючись додатковими фіксаторами тулуба (диванними валиками або звичайними подушками), тому що такий підхід може призвести до порушення постави.

   Проблеми зі спиною можуть початися і тому, що дитина страждає гипертонусом розгиначів стегна або згиначів гомілки.

   Справа в тому, що це заважає випрямити ноги в позиції “сидячи”, а значить, що малюк при сидінні використовується в якості опори сідничні м’язи, впершись п’яти в підлогу, хребет при цьому знаходиться в неправильному положенні.

   Іноді дитина заходиться в плачі, вставши в манежі на ніжки і намагаючись сісти назад – це нормально, адже сідати з положення «стоячи» набагато важче, ніж з положення «лежачи». Кроха неодмінно впорається з цим, але пізніше, ближче до 10-11 місяців.
   Якщо малюк ще не вміє сидіти, його можна катати в колясці тільки за умови, що вона оснащена жорсткою спинкою, здатної відкидатися в положення «напівлежачи».

   Як і в попередньому випадку, не слід залишати малюка в колясці довше, ніж на одну годину в день.
   Головне – не намагайтеся підігнати свою дитину під узагальнені стандарти, адже це зовсім не еталон. Розвиток кожної крихти протікає індивідуально, тому деякі дітки обганяють стандартні терміни, а деякі, навпаки, запізнюються.

   Основне завдання батьків – забезпечити дитині надійну підтримку, а також не пускати на самоплив процес розвитку свого малюка.

   Помітивши очевидні затримки в розвитку або інші дивні речі, слід обов’язково записатися на прийом до педіатра.