Профілактика і лікування. Що таке осельтамівір і коли його призначають при грипі

Осельтамівір — противірусний засіб, яке призначають дорослим і дітям для лікування і профілактики грипу. В Україні його також застосовують в лікуванні коронавірусу в медустановах.

Інша відоме назва ліків — Таміфлю. Активний компонент препарату — озельтамівіру фосфат. Випускається у вигляді капсул (75 мг), порошку для приготування суспензії (В 1 г — 30 мг, в 1 мл готової суспензії – 12 мг).

Дослідження

Осельтамівір був відкритий вченими з Gilead Sciences з використанням шікімової кислоти в якості відправної точки для синтезу. Gilead ліцензував свої відповідні патенти Roche в 1996 році.

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів в 1999 році схвалило для застосування Таміфлю (осельтамівіру фосфат) при лікуванні грипу у дорослих в перші два дні захворювання. У червні 2002 року Європейське агентство з лікарських засобів схвалило осельтамівір фосфат для профілактики і лікування грипу. У 2003 році об’єднаний аналіз десяти рандомізованих клінічних досліджень показав, що осельтамівір знижує ризик інфекцій нижніх дихальних шляхів, що призводить до застосування антибіотиків і госпіталізації у дорослих.

Осельтамівір: показання

Призначається Осельтамівір для лікування грипу типу A і B y дорослих і дітей віком старше року. Також застосовується для профілактики грипу y дорослих, підлітків віком старше 12 років, які перебувають в групах підвищеного ризику вірусного інфікування. Може застосовуватися для профілактики грипу y дітей старше року.

Противірусне Осельтамівір – як працює і для чого застосовується препарат?

Всі з дитинства прекрасно обізнані про те, що займатися самолікуванням не можна, але тим не менш мати власну перевірену аптечку важливо, і практично в кожній має бути противірусне Осельтамівір. Цей засіб може екстрено допомогти в потрібний момент і запобігти всім можливим ускладненням недуги, боротьба з якими здатна суттєво ускладнити життя і погіршити його якість.

Зміст матеріалу

• Осельтамівір – що за ліки?
• Осельтамівір – торговельні назви
• Як працює Осельтамівір?
• Від чого допомагає Осельтамівір?
• Осельтамівір – покази до застосування
• Осельтамівір – протипоказання
• Практично всі ліки, навіть ті, що виробляються з 100-відсотково натуральних інгредієнтів, мають протипоказання. Противірусне Осельтамівір винятком з правил теж не став. Препарат має ряд протипоказань. Щоб не зіткнутися з побічними діями Озельтамівіра, не потрібно вживати його при:
• Як приймати Осельтамівір?
• Озельтамівір – дозування
• Потрібна кількість препарату має вибиратися індивідуально лікуючим лікарем, що враховує всі особливості організму і протікання недуги. Стандартне дозування – одна таблетка Осельтамівіра двічі на день. Продовжувати лікування потрібно 5 днів. Максимальна кількість препарату, яку можна вжити за добу – 150 мг або дві таблетки. Збільшувати дозу не можна, і це не має сенсу – посилення ефекту від прийому більшої кількості пігулок не настане, а ось шкоди організму цим можна завдати серйозної.
• Озельтамівір при вагітності
• Осельтамівір – побічні ефекти
• Осельтамівір – аналоги
• Крім того, хороші аналоги Озельтамівіра:

Осельтамівір – що за ліки?

Цей препарат непогано відомий. Він продається практично у всіх аптеках і активно застосовується лікарями. Основне його призначення – протистояти грипозним станам. Його можна приймати пацієнтам будь-якого віку. Дітям противірусні ліки Осельтамівір теж не протипоказано. Часто воно призначається не тільки для того, щоб лікувати вже наявне захворювання, але і в профілактичних цілях.

Осельтамівір – торговельні назви

Існує багато фармакологічних компаній. Крім унікальних, вони випускають подібні препарати, але виробляти ліки з однаковими назвами різні фірми не можуть. Так з ‘являються відмінні торгові найменування одних і тих же медикаментів. Аналогічні Осельтамівіру препарати можна знайти під назвами Осельтамівір-натив, Осельтамівір канон, Осельтамівір авексіма. Всі вони дію подібно і не відрізняються (або відрізняються зовсім незначно) за складом. Одне з найвідоміших “Альтер его” Осельтамівіра – Таміфлю.

Як працює Осельтамівір?

Противірусний засіб Осельтамівір інгібує нейрамінідазу патогенних мікроорганізмів, за рахунок чого їх розмноження пригальмовується. Як наслідок – симптоми недуг поступово стають менш вираженими і швидше настає одужання. Відповідальний за механізм дії Озельтамівіра – його активний метаболіт. Що важливо – впливаючи на віруси, препарат не втручається в процес утворення антитіл.

Ліки повністю вбираються в органах травного тракту, де і відбувається його трансформація в активний метаболіт. Відбувається це приблизно через півгодини після прийому. Максимальна концентрація діючої речовини досягається через кілька годин (як правило, потрібно не більше 2-3-х годин). У кровотік при цьому надходить не менше від четвертої прийнятої дози препарату.

Від чого допомагає Осельтамівір?

Це потужний противірусний засіб, який бореться з патогенними мікроорганізмами, що викликають грип, досить ефективно. У знайомих з його дією пацієнтів цілком резонно з ‘являється питання – допомагає чи ні Осельтамівір від коронавірусу? Деякі лікарі насправді призначають засіб при COVID-19, але важливо прояснити, що робиться це щоб виключити ймовірність зараження грипом. Сказати ж, чи ефективний Осельтамівір проти коронавірусу, фахівці не можуть, тому що ліки навіть не беруть участь у клінічних випробуваннях, пов ‘язаних з “короною”.

Осельтамівір – покази до застосування

Щоб противірусне Осельтамівір принесло користь, його потрібно правильно застосовувати. Спектр дії препарату не такий широкий. Головне, для чого Осельтамівір показаний – лікування грипу типу А і В. Медикамент можна приймати дорослим і дітям після року. Крім того, його часто виписують для профілактики пацієнтам, які знаходяться в групах підвищеного ризику зараження вірусними інфекціями.

Осельтамівір – протипоказання

Практично всі ліки, навіть ті, що виробляються з 100-відсотково натуральних інгредієнтів, мають протипоказання. Противірусне Осельтамівір винятком з правил теж не став. Препарат має ряд протипоказань. Щоб не зіткнутися з побічними діями Озельтамівіра, не потрібно вживати його при:

• хронічних або гострих хворобах нирок;
• алергії на окремі компоненти медикаменту;
• печінкової недостатності;
• особливо важкому перебігу інфекції (або можна приймати, але з особливою обережністю, під контролем фахівця).

Як приймати Осельтамівір?

Цей засіб призначається тільки для перорального застосування. Таблетки п ‘ються незалежно від прийому їжі. Їжа ніяк не впливає на процес засвоєння діючих речовин. Щоб лікування вийшло правильним і принесло очікуваний задовільний результат, застосування Осельтамівіра треба почати не пізніше, ніж через дві доби після виникнення перших грипозних симптомів.

Озельтамівір – дозування

Потрібна кількість препарату має вибиратися індивідуально лікуючим лікарем, що враховує всі особливості організму і протікання недуги. Стандартне дозування – одна таблетка Осельтамівіра двічі на день. Продовжувати лікування потрібно 5 днів. Максимальна кількість препарату, яку можна вжити за добу – 150 мг або дві таблетки. Збільшувати дозу не можна, і це не має сенсу – посилення ефекту від прийому більшої кількості пігулок не настане, а ось шкоди організму цим можна завдати серйозної.

Озельтамівір при вагітності

У період виношування дитини ніякі ліки приймати небажано. З цієї причини майбутні мами намагаються убезпечити себе і запобігти зараженню, але грип – підлий вірус, який може підкосити в найнесподіваніший момент. Особливо при вагітності, коли стан імунної системи нестабільний, і щоб інфекція не прогресувала і не призвела до ускладнень, краще пролікуватися препаратом Озельтамівір.

Виробники медикаменту проводять багато досліджень, що з ‘ясовують, як він впливає на стан плоду. Діючі речовини проникають через плаценту до останнього, але в абсолютно незначних концентраціях, які не можуть нашкодити. Ясна річ, зустрічаються і негативні результати, коли після курсу противірусної дитина народжувалася з патологіями, але це скоріше виняток, залежний від індивідуальних особливостей організмів мами і майбутнього малюка і ряду незалежних зовнішніх факторів.

Осельтамівір – побічні ефекти

• запаморочення;
• диспепсія;
• запори або приступи діареї;
• судоми;
• нудота;
• гострий і вимотуючий біль у животі;
• псевдомембранозний коліт;
• бронхіт;
• кашель;
• біль у горлі;
• безсоння;
• пневмонія;
• риніт з сильною закладеністю;
• анемія;
• висип;
• лихоманка;
• втома;
• розлади слуху;
• носові кровотечі;
• стенокардія;
• гепатит.

Зіткнувшись з першими підозрілими ознаками, важливо відразу ж звернутися до лікаря. Це допоможе уникнути багатьох неприємностей. Фахівець скоригує дозування і весь курс лікування, призначить відновлюючі заходи і, якщо з ‘явиться така необхідність, підбере інший препарат, який допоможе довести терапію до кінця без шкоди організму.

Осельтамівір – аналоги

Шукати заміну цьому противірусному доводиться не тільки при зіткненні з побічними ефектами. Воно може не підходити пацієнтам з різних індивідуальних причин. Замінити його можна такими засобами:

• Таміфлю. Продається у вигляді капсул або порошку. По суті, це той же Осельтамівір, але буває, що останній буває неефективним, а Таміфлю допомагає швидко впоратися з недугою.
• Аміксін. Противірусний засіб з додатковою імуномодулюючою дією.
• Циклоферон. Готується на акридонуксусній кислоті. Особливо ефективний, коли застосовується у складі терапевтичного комплексу.

Крім того, хороші аналоги Озельтамівіра:

• Номідес;
• Інфлюцеїн;
• Реленза;
• Кагоцел;
• Новирін;
• Ферровір.

Таміфлю ® (Tamiflu) ATC-класифікація

Традиційно для лікування застуди (гострих респіраторних вірусних інфекцій — ГРВІ) достатньо симптоматичного лікування — спрей/краплі в ніс (судинозвужувальні), таблетки/спрей/розчин при болю в горлі та жарознижувальні лікарські засоби при високій температурі тіла. Зазвичай за 3–4 дні респіраторні вірусні інфекції минають самостійно. Однак у деяких випадках (особливо агресивний вірус грипу, ослаблений імунітет) ГРВІ не обмежується нежитем та головним болем. Коли у людини хвороба набуває тяжкого перебігу, виникає необхідність застосування противірусних препаратів, одним із яких і є Таміфлю .
Діючою речовиною препарату є озельтамівір. Причому у складі препарату — неактивна форма — озельтамівіру фосфат (інструкція МОЗ України). Він легко всмоктується слизовою оболонкою ШКТ. В організмі людини під впливом печінкових естераз з нього утворюється активний метаболіт — озельтамівіру карбоксилат (Григорьев А., 2016), який і чинить свою специфічну дію на вірус грипу. У крові людини активний метаболіт міститься зазвичай у вільній формі, зв’язування з білками плазми крові становить не більше 3%. Озельтамівіру карбоксилат виводиться переважно (не менше 80%) із сечею, при цьому Т_½ коливається в інтервалі 6–10 год.
Механізм дії озельтамівіру пов’язаний з його властивістю вибірково інгібувати нейрамінідазу — специфічний білок вірусів грипу, що належать до типів А та В.
Вірус грипу відноситься до родини ортоміксовірусів. В основі вірусу лежить нуклеокапсид зі спіральною симетрією, що містить восьмисегментну нитку РНК, у якій зашифрований його геном (Штыря Ю.А., 2009). Серцевина оточена ліпопротеїдною суперкапсидною оболонкою, у яку вбудовані два видоспецифічних білки — гемаглютинін (3 різновиди) та нейрамінідаза (2 різновиди). Їхня структура і визначає тип вірусу грипу — А, В або С. Вірус грипу типу А уражує людину та деяких тварин (собаки, кішки, домашні птахи). Типи В та С небезпечні лише для людини.
Гемаглютинін відповідає за адгезію вірусної частинки до клітин людського організму (Стасевич К., 2018). Нейрамінідаза являє собою фермент із категорії глікозил-гідролаз. За номенклатурою описується як екзо-α-сіалідаза. Основним завданням ферменту є забезпечення виходу реплікованої вірусної РНК з ураженої клітини. Суть її активності полягає в розщепленні альфа-кетозидного зв’язку між термінальним сегментом сіалової кислоти та прилеглим моносахаридним залишком. Окрім того, до функцій нейрамінідази належить полегшення руху вірусу до клітини-мішені шляхом відокремлення залишків нейрамінової кислоти муцинів у респіраторному тракті.
Оскільки нейрамінідаза відмічається лише у вірусу грипу типів А та В, Таміфлю активний лише у їх відношенні. На грип типу С Таміфлю не діє, оскільки замість нейрамінідази в ньому міститься фермент із категорії естераз.
Припущення про наявність специфічної ферментативної активності на поверхні вірусу грипу вперше висловив G. Hirst у 1942 р., а розробка специфічних інгібіторів нейрамінідази починає свій відлік з 1969 р., коли був синтезований перший препарат цього ряду. Діюча речовина озельтамівір рекомендована FDA до застосування відносно нещодавно — у 1999 р. Відразу ж з’явилася велика кількість досліджень, що підтверджують його клінічну ефективність (Treanor J., 2000). Спочатку озельтамівір був похідним шикімової кислоти — однієї з активних речовин рослини Illicium verum , відомої в нас як бодян справжній. Уже у 2006 р. було налагоджено його лабораторне виробництво за допомогою генетично модифікованих бактерій E. coli (Мищенко Е., 2017).
Озельтамівір чинить також гіпотермічну дію, яка не пов’язана з його противірусною активністю. Озельтамівір стимулює центральні D₂-дофамінові рецептори стовбурових структур головного мозку, що відповідають за терморегуляцію. Також він блокує іонні канали ацетилхолінових рецепторів у симпатичних гангліях і таким чином стимулює розпад бурого жиру, який є основним джерелом тепла при лихоманках (Ono H., 2019).
Завдяки описаним механізмам дії Таміфлю скорочує тривалість хвороби та полегшує її перебіг. Це було доведено даними метааналізу доступних клінічних досліджень (Broadhurst R., 2016).
На сьогодні також перспективною є ідея застосування озельтамівіру для таргетної терапії раку підшлункової залози. В основі цієї ідеї лежить властивість озельтамівіру інгібувати Neu1-сіалідазу — білок, який зв’язується з тирозинкіназними рецепторами, так само як і з рецепторами до епідермального фактору росту, що надлишково експресуються на ракових клітинах (Kapishon V., 2016).

Показання

Найбільш відомим захворюванням, яке лікують за допомогою Таміфлю , є грип. Легкий його перебіг не потребує специфічної терапії. Однак кожні декілька років у зв’язку з антигенним зсувом виникає новий різновид цього захворювання, який характеризується тяжким перебігом та високим ступенем поширеності. При тяжкому перебігу грипу, окрім загального поганого самопочуття, відмічаються набряк головного мозку, гіперпіретичні реакції, геморагічний синдром, дегідратація. З-поміж ранніх ускладнень найбільше значення мають геморагічний трахеобронхіт та грипозна пневмонія, оскільки вони можуть призвести навіть до літального наслідку через розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому. До пізніх ускладнень належать енцефалопатія, поперечний мієліт та вірусний міокардит, рабдоміоліз. Причому найбільша схильність до тяжких форм грипу та розвитку ускладнень спостерігається у дітей віком до 2 років (Esposito S., 2015). Крім того, є дані, що у дітей цього віку вакцинація від грипу не дозволяє сформувати достатній імунний захист у порівнянні з дорослими (Mortada M., 2014).
Таміфлю рекомендований FDA (Schauer S.G., 2016) для лікування тяжких форм грипу, а також для профілактики в окремих категорій населення (наприклад в осіб зі зниженим імунітетом). Препарат застосовують для лікування як дорослих, так і дітей віком старше 1 року. Що стосується дітей віком до 1 року, то FDA дозволяє застосування у них Таміфлю у виняткових випадках, наприклад при пандемії, оскільки відомо, що грип набагато тяжче переноситься в грудному віці та асоційований із вищим ризиком розвитку ускладнень (Karadag-Oncel E., 2013).
Важливо знати, що найбільш надійним засобом профілактики грипу є вакцинація. Таміфлю ж рекомендований для профілактики в особливих ситуаціях (Esposito S., 2016). До таких належать пандемія, контакт із пацієнтом, у якого лабораторно підтверджений грип, екстрена профілактика в осіб зі зниженим імунітетом, недоступність вакцини або невідповідність між типом вірусу у вакцині та циркулюючим у популяції. Максимальна ефективність у профілактиці грипу спостерігається, якщо почати приймати Таміфлю протягом перших 48 год від появи симптомів.
Для лікування грипу Таміфлю використовується кожні 12 год протягом 5 діб. При цьому доза підбирається залежно від маси тіла. Для лікування дітей із масою тіла менше 15 кг разова доза становить 30 мг; 15–23 кг — 45 мг; 23–40 кг — 60 мг; дітям із масою тіла більше 40 кг та дорослим призначається разова доза 75 мг. Частота дозування — 2 р/добу. Корекція дози у пацієнтів із надлишковою масою тіла не потрібна (Chairat K., 2016).
Для профілактики разова доза Таміфлю підбирається за аналогією з лікувальною, але частота прийому становить 1 раз на добу. Профілактичний ефект препарату зберігається протягом усього періоду його застосування.
При оцінці ефективності лікування слід враховувати існування стійких до озельтамівіру різновидів вірусу грипу (Pichon M., 2017). У зв’язку із широким неконтрольованим застосуванням Таміфлю для лікування грипу з’явилися мутантні штами. У 2008 р. офіційно зафіксовано появу штаму з мутацією His274Tyr, стійкого до препарату. Тому у разі відсутності терапевтичного ефекту від монотерапії Таміфлю протягом 2 діб до схеми лікування необхідно додати римантадин.

Особливості застосування

Таміфлю добре поєднується із препаратами для лікування ускладнень застуди або симптоматичної терапії ГРВІ — парацетамолом, ібупрофеном, ацетилсаліциловою кислотою, антибіотиками (амоксицилін), противірусними препаратами (римантадин).
Озельтамівір не виявляє прямих або опосередкованих тератогенних чи ембріотоксичних ефектів (Wollenhaupt M., 2014). Але дослідження показали (Huang H., 2016), що озельтамівіру фосфат та його активний метаболіт озельтамівіру карбоксилат проникають через плацентарний бар’єр. Тому препарат може застосовуватися для лікування вагітних у разі, якщо очікувана користь (лікування грипу з тяжким або вкрай тяжким перебігом) перевищує можливі ризики. Окрім того, діюча речовина виділяється в грудне молоко та може фіксуватися у субтерапевтичних дозах у крові дітей грудного віку. Тому також слід зважувати переваги та недоліки застосування препарату в період годування грудьми.

Побічні ефекти

Найбільш частими побічними розладами при прийомі Таміфлю є диспептичні явища, такі як нудота, блювання та біль у верхніх відділах живота (He C.H., 2017). Ці явища минають самостійно через 1–2 дні після відміни препарату.
Окрім того, є повідомлення про тяжкі реакції індивідуальної непереносимості препарату, такі як синдром Лайєла та синдром Стівенса — Джонсона.
В офіційному описі препарату представлена інформація про різноманітні патологічні процеси, які супроводжували процес лікування грипу препаратом Таміфлю . У їх числі нейропсихічні розлади (тривожність, галюцинації, деліріозні стани), блискавичний токсичний гепатит, головний біль, розлади зору, приєднання інфекції Herpes simplex , синусити, бронхіт, біль у горлі, кашель, гіпертермія. Однак ці симптоми можуть бути пов’язані не з діючою речовиною Таміфлю , а з тяжкою грипозною інтоксикацією (вірусна енцефалопатія) та ослабленням імунітету (Jefferson T., 2014). Необхідно також враховувати, що застосування озельтамівіру не виключає можливості приєднання вторинної пневмококової інфекції (Boianelli A., 2016).

Висновок

Таміфлю — відносно новий препарат, навколо якого точиться багато дискусій. Незважаючи на його специфічну дію на вірус грипу, існує багато особливостей його застосування. По-перше, вакцинація все ж ефективніша — за рахунок створення власного стійкого імунітету до збудника. По-друге, вакцинальний штам вірусу грипу не завжди відповідає тому, який у поточному сезоні викликає спалах захворюваності чи епідемію. Тим більше для формування стійкої імунної відповіді потрібно не менше ніж 21 день, що не завжди відповідає вимогам. Особливо це важливо для представників тих професій, робота яких передбачає спілкування з великою кількістю людей, у тому числі й не завжди здорових (наприклад продавці, лікарі), що передбачає множинні контакти з потенційно високим вірусним навантаженням. По-третє, у продромальний період (тобто коли вже необхідно починати лікування Таміфлю ) грип мало відрізняється від інших застудних захворювань, а через 2–3 дні при розгорнутій клініці лікування вже може бути запізнілим. Та й лабораторне підтвердження приналежності збудника грипу саме до типу А чи В займає немало часу. Однак препарат залишається резервним лікарським засобом, що дозволяє призначати його для лікування чи профілактики в особливих епідеміологічних обставинах.