Як дихає і чим харчується дощовий черв’як?

Також мені дуже цікаво: чим або як дихає черв’як? Спеціальних органів дихання у черв’яка немає: вони дихають усією поверхнею тіла.

Тонка кутикула і ніжність шкірних покривів, багата мережа шкірних кровоносних судин забезпечують можливість поглинання кисню з довкілля. Кутикула добре змочується водою, і кисень спочатку розчиняється у воді. Це тягне необхідність збереження шкіри у вологому
стані.

Чи є у черв’яків кров?

Наступне питання, яке мене зацікавило: а чи є у черв’яків кров? Ось, що я знайшла в енциклопедії.

Кровоносна система дощових черв’яків замкнута і складається з 2 великих (спінального і черевного) кровоносних судин. У кожному сегменті тіла дві великі кровоносні судини сполучені “кровоносними” півкільцями. Кров у кольчецов червона за рахунок наявності в рідкій частині крові (кров’яній плазмі) речовини дуже близького гемоглобіну крові хребетних (“гемокруорин”).

Чим харчується дощовий черв’як?

Живляться черв’яки гниючим листям, рослинними залишками, різними мікроорганізмами, заковтуючи грудочки землі, піщинки.

Як розмножується черв’як?

Дощовий черв’як розмножується тільки шляхом відкладання яєць, поміщених в особливі яєчні кокони, які за оптимальних умов відкладаються один раз в 5-7 днів.

Кокон є овальною пружною капсулою і нагадує по формі лимон. Діаметр кокона від 2 до 4 мм. В кожному коконі залежно від умов утримання може розвиватися від 2 до 20 яєць.

Маленькі черв’ячки мають довжину 1мм, а до 6-7 денного віку підростають до 4-7 мм. Вони тонкі, як нитки і відрізняються наявністю чітко вираженого червоної спінальної судини. Після виходу з кокона вони починають живитися.

Як довго живе дощовий черв’як?

Тривалість життя дощових черв’яків за окремими джерелами досягає від 4 до 16 років. Як показує практика культивовані черв’яки не хворіють і не піддаються епідеміям.

Хто такі і чим живляться дощові черв’яки?

Слово “черв’як” не має строгого наукового значення – зазвичай так називають самі різні безхребетні тварини з витягнутим м’яким тілом.

Від спільних предків черв’яків під впливом чинників еволюції сталися кільчасті черв’яки. Важливим моментом в їх еволюції є розчленовування тіла на сегменти (кільця).

У зв’язку з активним рухом у дощових черв’яків з’явилася кровоносна система, що забезпечує тіло поживними речовинами і киснем.

Древні кільчасті черв’яки мали складнішу будову в порівнянні з іншими черв’яками.

Життя дощових черв’яків.

Вологість грунту, температура і кількість їжі – головні умови, необхідні для життя і розмноження черв’яків. У суху погоду вони зариваються на глибину до 2 – 2,5 метрів.

Дощовий черв’як мешкає в різних грунтах, розпушуючи і обробляючи їх (особливо сприятлива ця його діяльність на грунтах городів і садів).

Ці тварини, пропускаючи грунт через свій кишечник, постійно її покращують, насичуючи органічними залишками і перемішуючи, розпушують, забезпечуючи доступ повітря в глибші шари, підвищують родючість.

У ряді випадків перенесення дощових черв’яків в грунти, де їх раніше не було, підвищує врожайність городніх культур. У країнах з вологим кліматом дощових черв’яків більше.

Проте в перезволожених грунтах, а також на болотах, особливо торф’яних, дощовий черв’як не живе. Вони не можуть жити в піску.

Вдень черв’як ховається в норці (норка – це вузький довгий канал, який під час жаркого літа може досягати глибини 1,6 метрів, з розширенням у кінці для розворотом) головою до входу, який прикритий вологим листям, хвойними голками, травою та іншим сміттям, а в сутінки оживає.
Він виповзає на поверхню майже усім тілом, лише задній кінець черв’яка тримається за край нори, а передня частина тіла здійснює кругові рухи, підводячись над землею, і обмацує все навкруги.

Якщо черв’як намацає опалий листочок дерева, хапає його і тягне у свою хатинку.

Черв’яки усе життя проводять у землі, риють глибокі ходи, і таким чином перегортають та розпушують землю. Але іноді вони вимушені покидати свої залиті водою нірки після сильних дощів, щоб не задихнутися без повітря.

Живляться черв’яки гниючим листям або травинками, заковтючи грудочки землі, піщинки.

Дихають черв’яки усією поверхнею тонкої ніжної шкіри, пронизаної кровоносними судинами. Ось саме особливість дихання і примушує дощових черв’яків покидати свої нірки. Під час дощу, залишившись в них, черв’як ризикує просто захлинутися. Дочекавшись закінчення “потопу”, уразливе створіння знову поспішає сховатися у товщі землі.

Взимку дощові черв’яки згортаються в клубочок і сплять. Коли ми бачимо черв’яка на поверхні, це означає, що він шукає новий будинок або поживніший грунт. Черв’яки не можуть жити при сонячному світлі.

Кільчасті черв’яки, що мешкають в грунті, служать їжею для багатьох тварин. Їх поїдають кроти, жаби, птахи і деякі плазуни.