Обшуки, сезонність чи очікування. Чому в обмінниках знову росте долар?
В останні дні іноземна валюта в Україні знову почала дорожчати. Що сталося? Чому гривня втрачає позиції?
З кінця липня готівковий курс долара в Україні почав поступово зростати, а в середині серпня ріст курсу став помітним навіть неозброєним оком. Якщо на початку липня обмінники готові були приймати готівкову американську валюту за курсом, який майже не відрізнявся від офіційних 36,6 грн за дол, то зараз нікого не дивує курс 37,4-38,2 – майже на гривню більше, ніж півтора місяця тому.
Готівковий курс росте “під акомпанемент” обшуків правоохоронців у небанківських обмінних пунктах, про що заявляють учасники ринку. Що відбувається з готівковим курсом і чи слід очікувати значної девальвації?
Відірватися від курсу НБУ
Рік тому різниця між готівковим та безготівковим курсами долара сягала 6-8 грн, що змусило Нацбанк коригувати офіційний курс та запроваджувати нові обмеження, зокрема на роботу обмінних пунктів . Зрештою, комплекс заходів від центрального банку приніс плоди. Влітку 2023 року різниця між офіційним та вуличним курсами звелася до мінімуму, а в деякі дні готівковий долар продавали навіть за 36,6 грн – майже за офіційним курсом Нацбанку.
Штиль на ринку час від часу порушували повідомлення про неможливість обміняти зношені банкноти доларів. Коли ринок наситився валютою, і українці, і обмінники стали набагато вибагливішими до зовнішнього вигляду банкнот.
Обмінники і банки не приймають пошкоджені і старі банкноти. Чому це стало проблемою?
Мінімальна різниця між готівковим та безготівковим курсами навіть розвернула тренд до нарощування обсягів валютних депозитів. Останні залишаються єдиним офіційним способом придбати безготівкову валюту у банків, через що донедавна мали неабияку популярність серед українців.
Ситуація на готівковому ринку спонукала Нацбанк задуматися про валютну лібералізацію. Регулятор навіть оприлюднив спеціальну стратегію валютних послаблень і почав говорити про можливість повернення до плаваючого курсу. Утім, на початку серпня ситуація стала мінятися: готівковий курс поступово віддалявся від офіційного. За останній місяць американський долар в обмінниках подорожчав на 0,8-1 грн.
Аналітики називають кілька ринкових факторів, які могли вплинути на зростання курсу: повернення сезонності, пов’язаної з аграріями, та очікування більш ліберальної політики Нацбанку.
Однак на поведінку готівкового ринку можуть впливати й неочевидні чинники. Зокрема, його учасники повідомляють про масові обшуки, які проводять правоохоронці в небанківських обмінних пунктах. Часто такі дії закінчуються вилученням комп’ютерів та коштів, що призводить до блокування роботи закладів.
Атака правоохоронців на небанківські обмінні пункти могла накластися на ринкові фактори і стати одним з чинників зростання готівкового курсу долара в банківських обмінниках, до яких мігрувала частина попиту на валюту.
Чинники
Перший чинник – сезонність . Економіка зуміла адаптуватися до умов великої війни, унаслідок чого сезонні фактори почали відігравати дедалі більшу роль у поведінці курсу валют. Щонайменше – на готівковому ринку.
“До війни попит на готівкову іноземну валюту восени сезонно зростав і готівкова гривня дешевшала. У 2022 році готівковим ринком рухали девальваційні очікування і регуляторні заходи НБУ, тому фактор сезонності був непомітним. Оскільки валютний ринок оговтався від шоку війни і стабілізувався, можна очікувати, що в 2023 році відновиться сезонність, що призведе до незначного зниження готівкового курсу”, – вважає директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.
Сезонний попит на валюту можуть створювати невеликі аграрії, які обмінюють отримані від продажу нового врожаю гривні на долари і таким чином страхуються від можливої девальвації.
День народження “зернового коридору” і день кінця. Як Україна знову опинилася в морській блокаді та чим це загрожує
Потенційні проблеми з експортом зерна могли ситуативно вплинути на стабільність готівкового ринку. 17 липня “зернова угода”, яка дозволяла українським аграріям вивозити зерно через морські порти, припинила існування. Наступного дня Росія почала масовано обстрілювати українську портову інфраструктуру. Під ракетні обстріли потрапили й порти на Дунаї, які за рік війни почали відігравати важливу роль у зерновій логістиці.
“Достатньо невтішна попередня статистика за липень та черговий обстріл портової та логістичної інфраструктури в районі Дунайських портів, імовірно, погіршили настрої на готівковому ринку”, – вважає головний менеджер з макроекономічного аналізу “Райффайзен банку” Сергій Колодій.
Водночас, вплив безпекових факторів на поведінку готівкового курсу долара наразі суттєво менший, ніж рік тому. Яскравий приклад – підрив росіянами дамби Каховської ГЕС на початку червня. Попри значні негативні наслідки цього теракту, вартість долара на готівковому ринку на цю подію майже не відреагувала.
Ще один чинник, який міг спровокувати зростання попиту на готівкову валюту, – очікування валютних послаблень та переходу до плаваючого курсу. Ці очікування небезпідставні.
Наприкінці червня Нацбанк затвердив стратегію валютних послаблень, а на початку липня оприлюднив її публічну частину. Стратегія не містить дат запровадження послаблень. В НБУ наголошують, що його рішення ґрунтуватимуться винятково на макроекономічних передумовах – обсягах золотовалютних резервів чи рівні інфляції.
Натомість багато учасників валютного ринку могли сприйняти таку комунікацію НБУ як сигнал, що курс невдовзі може стати більш гнучким. Якщо це станеться, то з високою ймовірністю гривня почне девальвувати, адже наразі Нацбанку доводиться щомісяця продавати по 1,5-2 млрд дол з резервів для задоволення попиту на безготівкову валюту.
“На готівковий ринок передусім впливають очікування населення. Анонсовані Нацбанком кроки щодо валютних послаблень асоціюються із сценарієм поступового знецінення гривні, через що маємо підвищений попит на валюту в цьому сегменті та відповідне підвищення курсу”, – вважає керівник служби продажу казначейських продуктів ” Банку авангарду” Юрій Крохмаль.
Однак чи відпустить НБУ курс? Регулятор накопичив рекордний рівень золотовалютних резервів і в разі переходу до більш вільного курсу міг би покривати потреби економіки в доларах. “Ми очікуємо, що НБУ поступово зніматиме незначні валютні обмеження (цей процес реалізується – ЕП ) та перейде до м’якої моделі валютної лібералізації”, – зазначає Колодій.
Голова “Райффайзен банку” Олександр Писарук: Режим фіксованого курсу валют поступово себе відживає
Імовірно, перехід до плаваючого курсу буде поміркованим. Це означає, що Нацбанк не допустить миттєвого обвалу гривні, а згладжуватиме різкі коливання, через що девальвація відбуватиметься поступово.
“НБУ може відпустити курс протягом найближчих кількох тижнів. Навіть якщо він на це зараз наважиться, то навряд чи допустить суттєві коливання курсу. Скоріше за все, офіційний курс залишатиметься на нинішньому рівні (плюс-мінус 1%) до наступної весни. При цьому готівковий курс долара в разі лібералізації, скоріше за все, підскочить і поступово дрейфуватиме в бік офіційного”, – вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Перехід до плаваючого курсу Нацбанк може відкласти до весни, коли сезонні фактори сприятимуть зміцненню гривні.
Правоохоронці проти обмінників
Раптовий стрибок готівкового курсу долара збігся з обшуками правоохоронців у низці небанківських пунктів обміну. За даними співрозмовників ЕП на готівковому валютному ринку, ці обшуки активізувалися 16-17 серпня. Тоді працівники поліції проводили слідчі дії в кількох десятках небанківських пунктів обміну, які належать різним компаніям.
“Під час обшуків поліція вилучає гроші, комп’ютери, телефони касирів, зокрема особисті телефони, що блокує роботу пунктів обміну”, – каже співвласник мережі пунктів обміну “Альфа-інвест груп” Денис Дмитрук. Такі обшуки поліція проводила в чотирьох обмінниках його мережі.
На вилучене обладнання та кошти поліція накладає арешт. Для його зняття необхідно звертатися до суду, що вимагає часу та ресурсів. Пункти протягом цього часу не можуть відновити роботу.
Імовірно, активізація роботи правоохоронців стала відлунням проблеми з обміну застарілих та частково зношених банкнот доларів, на яку українці масово скаржилися на початку літа. Цю інформацію ЕП частково підтвердив голова фінансового та податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
“У нас було рішення комітету, де ми заслуховували ситуацію про обмін зношених купюр (доларів – ЕП ). З’ясувалося, що однією з проблем готівкового валютного ринку є існування протягом десятиліть нелегальних обмінних пунктів. Тому ми поставили завдання правоохоронному блоку щодо ліквідації нелегального ринку готівкової валюти”, – зазначив він.
Як влаштований бізнес обмінника та коли він приносить найбільше грошей. Інтерв’ю з власником
Утім, це не пояснює, чому правоохоронці почали блокувати роботу легальних обмінників, а обшуки проводяться на підставі відкриття справ про фінансування тероризму. Гетманцев зазначив, що не зустрічав випадків блокування правоохоронцями легальних обмінників і закликав у таких ситуаціях звертатися із скаргами особисто до нього.
ЕП не вдалося отримати оперативний коментар поліції щодо причини обшуків у пунктах обміну.
Методи, якими діють правоохоронці, створюють додаткові корупційні ризики, повідомив не під запис власник однієї з найбільших мереж пунктів обміну. “Вигадують провадження, за тиждень беруть ухвалу суду і вперед з обшуками. Привід найдурніший: фінансування тероризму. Мета – паралізувати роботу компанії. Далі – повернення коштів і майна через суд. Прихована корупція в неприхованому вигляді”, – зазначає він.
Рейд правоохоронців міг якщо не спричинити стрибок курсу, то принаймні сприяти девальвації готівкової гривні, вважають опитані ЕП учасники ринку. Через зменшення пропозиції валюти з боку небанківських обмінників попит на готівкову валюту почав переважати, що стало додатковим поштовхом для зростання курсу.
Що далі
Збільшення різниці між готівковим та безготівковим курсами долара, імовірно, може відтермінувати рішення НБУ щодо валютних послаблень. Зрештою, мінімальна різниця є однією з передумов для рішень у цьому напрямку. У Нацбанку наголошують: якщо різниця між готівковим та безготівковим курсами буде зростати, то там готові запроваджувати додаткові заходи, щоб знову наблизити ці курси.
“Історично рекордний рівень міжнародних резервів надає додаткової впевненості в можливості задовольнити попит населення на готівкову валюту. Ба більше, у розпорядженні Національного банку є додаткові інструменти для мінімізації спреду, які можуть бути застосовані в разі необхідності”, – додали в регуляторі.
Водночас, якщо НБУ відпустить курс у 2023 році, то аналітики не очікують його суттєвого просідання. “Безготівковий курс у кінці року становитиме 39,1 гривні, тобто гривня девальвує до долара на 7%”, – прогнозує Колодій.
Коли НБУ відмовиться від фіксованого курсу та як футбол впливає на валютний ринок. Інтерв’ю із заступником голови
Девальвацію на 3-5% у разі лібералізації курсової політики очікують і в Dragon Capital. “Готівковий курс може коливатися сильніше, але його суттєве відхилення від офіційного буде тимчасовим. Економічна ситуація і великі обсяги міжнародної підтримки не дають підстав очікувати різкої девальвації в найближчій перспективі”, – вважає Білан.
У Нацбанку підкреслюють, що навіть після лібералізації валютного курсу регулятор буде постійно на ринку, тому там не виключають, що гривня зможе не лише знецінитися, а й зміцнитися.
Незламна гривня: завдяки чому курс тримається на позначці 40 і що буде далі
Грудень та січень – традиційно найскладніші місяці для гривні. У цей час на курс одночасно тиснуть передноворічне пожвавлення державних видатків, зменшення обсягів агроекспорту та зростання імпорту.
Як наслідок, навіть у мирні часи на межі років українська валюта традиційно здавала позиції, які надолужувала навесні та влітку.
Під час великої війни до перелічених факторів додалися нові. Їх вплив уже зараз можна побачити на рекордних обсягах валюти, яку Нацбанку доводиться продавати із золотовалютних резервів для задоволення надлишкового попиту.
Хоча більшість макроекономічних чинників грають проти гривні, на готівковому ринку вона не лише зберігає свої позиції, а й потроху зміцнюється.
Ефект кінця року
Через особливості бюджетного процесу найбільші обсяги видатків припадають на кінець року. Листопад та грудень – це останній шанс для державних структур використати передбачене бюджетом фінансування. 1 січня ці суми “згорають”.
Попри війну, 2022 рік не став винятком. У листопаді та грудні бюджетні установи поспішали отримати передбачені для них гроші, а Мінфін, попри навантаження на бюджет, проводив ці видатки через Державну казначейську службу.
Ефект “кінця року” найбільше помітний в сегменті капітальних видатків (ремонти, будівництво, купівля техніки). Для здійснення таких видатків потрібен час, адже спочатку треба підготувати документацію та оголосити тендери.
У грудні Мінфін профінансував майже 36 млрд грн капітальних видатків – 40% від плану 2022 року. У довоєнному 2021 році була схожа ситуація: тоді за грудень держава здійснила 36% капітальних видатків або 49,25 млрд грн.
Після проведення капітальнх видатків ці кошти потрапляють до приватного сектору, а потім частково – на валютний ринок. Це і створює тиск на резерви Нацбанку.
Ефекти війни
Традиційно наприкінці року на валютні резерви також тисне уповільнення обсягів аграрного експорту. Згодом, у лютому-березні, аграрії сприяють зміцненню гривні, продаючи валютну виручку, отриману від продажу врожаю.
Однак під час великої війни традиційні фактори впливають на роботу валютного ринку набагато менше.
“Скоріше за все, підвищений дефіцит іноземної валюти в січні був викликаний уповільненням експорту аграрних товарів, у тому числі через повільні інспекції суден , підвищеним імпортом енергетичного обладнання та пального для нього, а також сезонними факторами”, – вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан.
Через обстріли енергетичної інфраструктури в Україні значно виріс попит на генератори, павербанки та іншу техніку, яка допомагає пристосуватися до відключень електроенергії.
За даними народного депутата Ярослава Железняка, у грудні українці ввезли 310 тис генераторів – у 52 рази більше, ніж на початку 2022 року.
Підвищений попит на енергетичне обладнання зберігається і на початку 2023 року, що зумовлює посилений тиск на міжнародні резерви.
Ще один фактор війни – падіння експорту залізної руди і металів. До війни це була друга найбільша стаття українського експорту. Після початку блокади морських портів металургійні підприємства втратили можливість продавати свій товар.
Ба більше, провідні підприємства галузі – Маріупольський комбінат імені Ілліча та “Азовсталь” – знищили росіяни. До того ж ці заводи перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Решта великих металургійних підприємств суттєво скоротила виробництво, зокрема через перебої електропостачання.
Курс гривні, інфляція та ВВП: що чекає на економіку України у 2023 році
Додатково на валютний ринок тиснуть витрати українських біженців за кордоном. За даними НБУ, їх обсяг у 2022 році становив близько 2 млрд дол на місяць. Приблизно такі ж обсяги витрат українських біженців збережуться і у 2023 році.
За все заплатили партнери
У мирні часи ці негативні чинники призвели б до девальвації гривні, але під час війни офіційний курс валют заморозили. Міжбанківський валютний ринок припинив існування і чи не єдиним продавцем валюти залишився Нацбанк.
Аби задовольнити попит на валюту за фіксованим офіційним курсом, НБУ продає її з резервів.
Наприкінці 2022 року продаж валюти Нацбанком сягнув рекордного значення: в останній тиждень року регулятор “спалив” майже 1,1 млрд дол. Більше у 2022 році він продав лише в травні, до коригування офіційного курсу.
У січні 2023 року обсяги продажу валюти з резервів теж були великими – 3,1 млрд дол.
Однак попри такі значні продажі валюти, резерви Нацбанку продовжують зростати. Якщо в листопаді 2022 року вони становили 25,2 млрд дол, то на початку лютого 2023 року сягнули майже 30 млрд дол .
Такій ситуації з міжнародними резервами Україна завдячує щедрій підтримці міжнародних партнерів, передусім США та ЄС.
Кошти, які Захід надсилає для покриття дефіциту бюджету, поповнюють резерви НБУ навіть швидше, ніж їх “висушують” імпортери енергетичного обладнання та пального чи витрати українських біженців у країнах ЄС.
Протягом 2022 року міжнародна підтримка дозволила уряду профінансувати більшу частину невійськових видатків бюджету, адже витрачати її на підтримку Сил оборони заборонено.
Також обсяги отриманої Україною підтримки значно перевищили видатки держави на обслуговування валютних боргів.
“Ми очікуємо, що у 2023 році міжнародні партнери України збільшать фінансову підтримку до 38-42 мільярдів доларів з 32 мільярдів у 2022 році.
Тому ми не очікуємо повторення ситуації квітня-червня, коли за три місяці резерви скоротилися на 5 мільярдів доларів до 21 млрд дол, що змусило НБУ девальвувати офіційний курс і зафіксувати його на нижчому рівні”, – вважає Білан.
У 2023 році масштабна фінансова підтримка України триватиме. На покриття дефіциту бюджету уряд розраховує отримати від партнерів 38 млрд дол .
Тобто протягом 2023 року до золотовалютних резервів може надійти більше валюти, ніж там є.
Швидше за все, більшість цих коштів Нацбанку доведеться “спалити”, щоб і надалі підтримувати курсову стабільність.
Що з готівковою валютою
Попри значне зростання попиту на долари на безготівковому валютному ринку, у грудні та січні на готівковому ринку спостерігалося затишшя.
Значення курсу долара в обмінних пунктах навіть дещо знизилися: якщо наприкінці грудня долар коштував 40,2-40,8 грн, то на початку січня його вартість становила 38,8-40,3 грн.
З одного боку, стабілізація готівкового ринку стала результатом адаптації українців до шоків війни. Вони вже не скуповують валюту після кожного обстрілу або чергового загострення на фронті.
З іншого боку, багатьох українців заспокоювали позитивна динаміка золотовалютних резервів і заяви Нацбанку про те, що він не буде переглядати офіційний курс.
Україна хоче отримати від МВФ ще 16 мільярдів доларів. Чи буде нова програма?
Це не єдині чинники, які впливають на зміцнення готівкової гривні.
“Додатковий вплив на користь гривні мали погашення тримісячних депозитів у валюті, під які фізособи з 1 жовтня могли купувати валюту на суму, еквівалентну 100 тисячам гривень .
У січні ці депозити почали виплачуватися у валюті на рахунки клієнтів і частково потрапляти на готівковий ринок”, – пояснює керівник служби продажу казначейських продуктів банку “Авангард” Юрій Крохмаль.
Завдяки різниці між курсом купівлі валюти під депозит та курсом, за яким її згодом можна продати в “обміннику”, такий інструмент для багатьох українців перетворився на спосіб заробітку.
Тому значна частка придбаної раніше безготівкової валюти зрештою опиняється на готівковому ринку. Така надлишкова пропозиція позначається на курсі.
Валютні обмеження та послаблення НБУ були одним з ключових чинників, який впливав на готівковий ринок у 2022 році. На 2023-й регулятор готує новий пакет валютних послаблень, про які повідомить згодом.
Імовірно, вони теж впливатимуть на готівковий курс долара та розмір різниці між готівковим та безготівковим курсами.
Що далі
Війна й надалі буде ключовим чинником, який впливатиме на ситуацію на валютному ринку. Зокрема, у березні спливає строк роботи “зернового коридору”, який залишається найбільшим шляхом експорту агропродукції.
“Надалі критичним фактором для валютного ринку буде продовження “зернового коридору”. Його потенційна тривала зупинка може збільшити дефіцит валюти на міжбанку на суму до 1 мільярда доларів на місяць.
Ми очікуємо продовження дії “зернового коридору” та прискорення інспекцій, що разом із сповільненням імпорту енергетичного обладнання знизить дефіцит валюти на міжбанківському ринку до 2-2,5 мільярда доларів на місяць”, – прогнозує Білан.
Позичальники перестають платити за боргами: як це вплине на банки та економіку
Суттєвий вплив на валютний ринок матиме й фінансова підтримка України з боку партнерів. Мова про її регулярність та прогнозованість.
Затримки у виділенні коштів чи зрив попередніх домовленостей можуть призвести до того, що недоотримані гроші доведеться заміщувати емісією. А “друк грошей” може негативно вплинути і на інфляцію, і на курс.
Вартість долара на готівковому ринку менше залежатиме від ситуації з експортом зерна і більше – від пропозиції фізичних банкнот.
Восени 2023 року дефіцит готівкової валюти призводив до того, що курс в обмінних пунктах дедалі більше віддалявся від офіційного. Тоді проблему вдалося розв’язати, зокрема завдяки зусиллям НБУ.
Ще один чинник, який визначатиме курс валют на готівковому ринку, – альтернативні способи заощаджень.
Для переважної більшості тих, хто купує готівкову валюту, така інвестиція є способом збереження грошей від інфляції та несподіваної девальвації. Якщо ж на ринку з’явиться інструмент з високою дохідністю, то він складе конкуренцію купівлі валюти та знизить попит на валютному ринку.
“Цілком імовірно, що за сприятливих обставин курс готівкового долара може трохи знизитися в першому кварталі в міру зниження девальваційних очікувань та підвищення гривневих депозитних ставок”, – вважає Крохмаль.
Наразі Нацбанк та Мінфін активно працюють над тим, аби підвищити дохідність не лише депозитів у банках, а й урядових облігацій.
Купуючи останні, громадяни не лише отримують чистий дохід розміром до 19,6%, а й підтримують бюджет та Збройні сили, а отже – наближають перемогу над агресором.
Курс гривні, інфляція та ВВП: що чекає на економіку України у 2023 році
Наскільки суттєво зростуть ціни, чи відпустить Нацбанк курс долара у вільне плавання та коли почнеться економічне відновлення?
Велика війна стала головною подією року для економіки і перекреслила всі передбачення на 2022 рік.Ще наприкінці 2021-го тих, хто прогнозував долар по 29 грн, називали песимістами, а зараз усі згадують той курс з тихим сумом.
У перші дні російського вторгнення здавалося, що прогнози на 2023 рік будуть однаково точними як від економістів, так і від тарологів. Однак ситуація не втратила керованості: агресор не зміг занурити Україну в хаос. Банки показали дива стійкості, а ціни виросли навіть менше, ніж у деяких сусідніх країнах.
Імовірно, активні бойові дії триватимуть щонайменше значну частину наступного року. Разом з ними російська армія вчинятиме проти українців нові терористичні атаки.
Проте, як показав досвід 2022 року, вітчизняна економіка уміє пристосовуватися до нових викликів і точно не зупиниться.
Що ж буде далі? Наскільки суттєво зростуть ціни, чи відпустить Нацбанк курс долара у вільне плавання та коли почнеться економічне відновлення?
Що буде з цінами
У тих частинах світу, де немає війни, “інфляція” може претендувати на звання “Слово року”. Рекордне за останні кілька десятиліть підняття споживчих цін спіткало майже всі розвинені економіки, а також країни, що розвиваються.
Україна не була винятком, за 2021 рік інфляція становила 10%. Тоді здавалося, що вона досягла піку: за прогнозами НБУ, ціни мали вирости на 7,7%. Однак після 24 лютого усі прогнози втратили актуальність. Ціни швидко відреагували на ажіотажний попит на деякі товари та проблеми з логістикою.
Як інфляція змінювалася у 2022 році
До того ж, в Україні почалася криза на ринку пального, адже більшість нафтопродуктів постачалися з Білорусі або через цю країну. Крім того, терористи завдавали ударів по резервуарах з пальним. Як наслідок, ціни на АЗС у червні виросли майже вдвічі порівняно з аналогічним місяцем 2021 року.
Влітку давалася взнаки окупація росіянами півдня України, який традиційно забезпечував інші регіони сезонними овочами та фруктами. Впливало на ціни й те, що окупанти зруйнували багато виробничих потужностей та складів. Узимку споживчі ціни почали підвищуватися через проблеми з електроенергією.
“Обстріли енергетичної інфраструктури росіянами негативно впливають і на інфляцію. Підприємства переносять збільшення витрат на споживачів, але це короткостроковий тренд”, – вважає заступник міністра економіки Денис Кудін.
За розрахунками відомства, наприкінці 2022 року і на початку 2023 року додатковий вплив створеної терористами енергетичної кризи на інфляцію може становити 1-2 відсоткові пункти. Однак далі вплив на ціни буде меншим.
Апокаліпсис з присмаком надії. Що буде зі світовою економікою у 2023 році?
Подібні оцінки наразі наводять і у Національному банку, зазначаючи, що спочатку терористичні удари проти української енергетики сприятимуть більше зниженню інфляції, однак надалі сприятимуть її зростанню.
“Очікується, що дефіцит електроенергії посилить споживчу інфляцію за підсумками 2023 року на 1-2 відсоткових пункти, залежно від того, який саме сценарій ситуації з дефіцитом електроенергії реалізується. Водночас, за оцінками Національного банку, навіть за таких умов цикл зниження інфляції розпочнеться вже у другому кварталі 2023 року”, – повідомили у прес-службі регулятора.
На зниження інфляції протягом наступного року очікують й опитані ЕП фінансові аналітики.
Яку інфляцію очікують аналітики
На зниження інфляції у 2023 році очікують й опитані ЕП фінансові аналітики. “Слабкий внутрішній попит у поєднанні з поступовим вирішенням логістичних проблем послабить інфляційний тиск”, – прогнозує голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Що буде з курсом
Не випустити інфляцію з-під контролю допомогло рішення НБУ заморозити офіційний курс долара на рівні 29,25 грн. За цим курсом імпортери купували товари, ввозили в Україну пальне та обладнання, через що ціни на них зросли не так сильно, як могли б. Однак політика фіксованого курсу має свою ціну.
Через обмежені можливості для експорту з України пропозиція валюти була майже нульовою. Водночас високий попит на неї для здійснення імпорту доводилося компенсувати Нацбанку, “спалюючи” золотовалютні резерви.
З 1 січня по 23 грудня регулятор продав з резервів 25,28 млрд дол та 1,79 млрд євро. При цьому він придбав на ринку лише трохи більше 3,3 млрд дол.
Влітку великий спред між офіційним та готівковим курсами породив низку схем, зокрема “банкоматний туризм”. Разом із значними витратами мільйонів біженців за кордоном це посилювало тиск на резерви, ще більше розхитувало ситуацію з курсом та підживлювало попит населення на валюту в Україні.
У липні Нацбанк підвищив офіційний курс до 36,56 грн, але від політики фіксованого курсу не відмовився. Він чекає моменту, коли пропозиція валюти зможе збалансовувати попит, щоб гривня і знецінювалася, і зміцнювалася.
Зараз така можливість обмежена через воєнний стан і геополітичні ризики, вважає директор департаменту “Райффайзен банку” Олександр Печерицин. На його думку, перейти до плаваючого курсу можна буде після завершення боїв чи зниження їх інтенсивності, коли НБУ зможе послабити валютні обмеження.
Аналітики Concorde Capital вважають, що офіційний курс долара залишатиметься на рівні 36,56 грн до кінця 2023 року. Водночас у Dragon Capital, “Сенс банку” (раніше “Альфа банк”) та групі ICU очікують на підвищення офіційного курсу долара у другій половині 2023 року.
“Ми передбачаємо певний керований рух обмінного курсу в бік послаблення пізніше упродовж 2023 року. Наш базовий прогноз середньорічного офіційного курсу на 2023 рік становить 40,65 гривень за долар”, – повідомив начальник аналітичного відділу “Сенс банку” Олексій Блінов.
Загалом опитані ЕП аналітики прогнозують, що офіційний курс долара наприкінці 2023 року не сильно відрізнятиметься від курсу, який наразі спостерігається на готівковому ринку: від 40,2 грн до 43 грн за дол.
Найбільшим песимістом традиційно є уряд. Він передбачає, що середній курс у 2023 році становитиме 42,2 грн за дол, а наприкінці року – 45,8 грн за дол. Якщо у 2023 році Нацбанк відійде від політики фіксованого курсу, то курс на готівковому ринку відрізнятиметься від офіційного несуттєво, як було до війни.
Що чекає на державні фінанси
Утримати ситуацію на валютному ринку під контролем допомогла масштабна міжнародна допомога. За даними першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, за 2022 рік міжнародні партнери надали Україні близько 32 млрд дол.
Крім стабільності курсу валют, міжнародна допомога дозволила державі профінансувати більшість “мирних” видатків: освіту, охорону здоров’я, соціальну допомогу, роботу органів влади. Натомість усі зібрані урядом податки та гроші, отримані від продажу облігацій, спрямовувалися на оборону країни.
Значна частина коштів від партнерів надходила у вигляді позик, через що протягом року зростав розмір державного боргу.
Як змінювався державний борг
На 2023 рік потреби держави будуть значними – близько 38 млрд дол, які Україна сподівається отримати від Євросоюзу, США та МВФ.
Під час планування бюджету уряд очікував, що більшість цих коштів надійде у формі кредитів, через що розмір держборгу у 2023 році перевищить розмір ВВП. Однак значну частину грошей Україна отримає у формі грантів.
Державний борг України перевищить 100% ВВП. Що це означає?
“Ми очікуємо, що співвідношення держборгу до ВВП буде в діапазоні 85-90%. Це не є свідченням неминучої боргової кризи. Україна матиме сприятливий графік обслуговування боргів після війни і він навряд чи створюватиме значні проблеми для ліквідності державних фінансів”, – зауважив Ваврищук.
Чи вимкнеться “друкарський верстат”
Через різке падіння надходжень до бюджету та кратне зростання видатків у перші дні великої війни влада вирішила відійти від багаторічних принципів і дозволити Нацбанку напряму фінансувати бюджет.
У 2022 році регулятор “надрукував” 400 млрд грн шляхом придбання облігацій уряду – рівно стільки, скільки дозволяла відповідна постанова Кабміну. Більші обсяги емісії загрожують посиленням інфляційного тиску та погіршенням якості життя українців. Схоже, це розуміє не лише Нацбанк. Це зрозумів і уряд.
І регулятор, і Мінфін переконують, що у 2023 році намагатимуться обійтися без емісійного фінансування бюджету. Хоча гарантувати це не беруться.
“Злагоджена робота НБУ та уряду дозволить уникнути емісійного фінансування. Викуп Нацбанком нових ОВДП залишатиметься фактором перестрахування, якщо зовнішня підтримка бюджету буде затримуватися”, – вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Як на економіку впливатиме блекаут
“Руйнування енергетичної інфраструктури через обстріли може стати новою реальністю. Перебої в постачанні електроенергії стануть ключовим викликом для уряду в економічній царині в осяжному майбутньому”, – каже Ваврищук.
Відсутність електрики не лише створює дискомфорт людям, а й унеможливлює роботу підприємств, випуск товарів, надання послуг. Усе це впливає на ВВП.
За розрахунками Concorde Capital, через удари по енергетичній інфраструктурі падіння ВВП в останньому кварталі 2022 року може становити 40% проти відповідного кварталу попереднього року.
У Національному банку України також погіршили свої оцінки щодо ВВП на останній квартал 2022 року у зв’язку з ударами росіян по енергооб’єктах. Водночас там наразі не беруться оцінювати, яким саме можу бути це падіння.
“Масштабні обстріли перервали відновлення економічної активності, попри поступове пристосування бізнесу до роботи в умовах дефіциту електроенергії. Про це свідчать високочастотні індикатори, які аналізує НБУ в умовах обмеженої публікації офіційних даних Державною службою статистики України. Як наслідок, за оцінками НБУ, падіння ВВП у четвертому кварталі 2022 року може бути суттєвішим, ніж очікувалося в жовтні (35,6%)”, – повідомляють у регуляторі.
Ще один наслідок перебоїв в електропостачанні – погіршення споживчих настроїв українців. Не знаючи, чи працює магазин під час вимкнення світла, люди відкладають його відвідання. Простої в роботі підприємств можуть впливати на зарплати співробітників, що теж погіршує споживчий попит.
Коли почнеться відновлення економіки
Імовірно, обстріли інфраструктури у 2023 році триватимуть, впливаючи на темпи відновлення економіки. Утім, уряд переконаний, що бізнес адаптується до цих викликів і падіння ВВП вдасться уникнути. “Ми все одно вийдемо на траєкторію відновлювального зростання, але воно буде меншим. Орієнтовно від 1% до 1,5%”, – зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Основний прогноз уряду передбачає зростання ВВП у 2023 році на 3,2%. З цим погоджуються не всі. Так, Dragon Capital очікує на падіння ВВП на 5% попри те, що там розраховують на завершення гарячої фази війни до осені.
Як може зрости чи впасти економіка
Скорочення економіки на 2-2,5% очікують й експерти Oxford Economics.
“Наш прогноз ґрунтується на припущеннях, що війна триватиме щонайменше до середини 2023 року, російські атаки по інфраструктурі вщухнуть, зернова ініціатива залишиться в силі, а фінансова підтримка Заходу буде достатньою для підтримання фінансової стабільності”, – зазначили експерти.
Водночас доволі стримане зростання ВВП закладене в меморандумі про співпрацю України та МВФ – 1%. Оскільки у 2022 році економіка України могла скоротитися на третину, то такий ріст перебуває на межі статистичної похибки.
Зрештою, чи почнеться у 2023 році відновлення економіки, залежить від низки неекономічних чинників: терористичних ударів росії, перспектив дипломатичного врегулювання, наявності у ЗСУ достатньої кількості зброї, нових хвиль мобілізації в країні-агресорі, потенційної участі у війні білорусі.
Розрахувати на базі цих даних економічну прогнозну модель неможливо.