ТУВЕ ЯНСОН. КОМЕТА ПРИЛІТАЄ. ЧАРІВНІСТЬ ХУДОЖННЬОГО СВІТУ ТВОРУ, ЙОГО ПЕРСОНАЖІ, ВТІЛЕННЯ В НИХ ІДЕЙ ДОБРОТИ, ЩИРОСТІ, СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом відомої фінської письменниці та художниці Туве Маріки Янсон; з’ясувати місце творів для дітей у її творчому доробку; розкрити особливості створення чарівного художнього світу твору Туве Янсон «Комета прилітає як фантастичного світу творчої уяви письменниці-художниці; дослідити специфіку поєднання реального і фантастичного у творах Янсон як шляху до втілення кращих взаємин та теплих родинних зв’язків.

Обладнання: презентація «Дитяча письменниця і художниця Туве Янсон», мультиплікаціні фільми «Муми- тролль и комета»(1ду8), «Муми-тролль и комета» (2010), «Муми-тролль и комета: Путь домой» (1978)

Епіграф: Здається дивним дочекатися 50-річного ювілею Мумі-троля. Подумати тільки, як довго він протримався на плаву – і я теж. Хоча насправді він існував набагато раніше, правда, майже непомітний; маленький підпис у нижньому кутку під карикатурами, чутливий образ, що іронізував над оманливою ідеєю малюнка з такою зловтіхою, з якою це тільки можливо. Потім Мумі-троль перетворився на слухняну істотку з казки, казки, яка розпочинається з «жили-були». Він дуже змінився з тих пір. Дорога була довгою, й від неї відгалузилося багато бокових стежин, на які, можливо, й не варто було звертати, але, як би там не було, без Мумі-троля я не змогла б існувати в цьому житті, що переливається різними відтінками.

II. Оголошення теми і завдань уроку

III. Перегляд слайд-презентації «Дитяча письменниця і художниця Туве Янсон»

Компакт-біографія Туве Янсон

Прізвище та ім’я: Туве Маріка Янсон

Дата народження: 9 серпня 1914 року

Місце народження: Гельсингфорс, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія

Батьки: Народилася в богемній родині: мати – відома художниця Сігне Гаммартсен, ілюстратор книг, що приїхала у Фінляндію зі Швеції (по материнській лінії Туве належала до давнього шведського роду Гаммартсенів, з якого вийшло багато видатних державних діячів та відомих людей); батько – визнаний скульптор Віктор Янсон. Енергійна й талановита тітонька любила ліпити з гіпсу чудернацькі фігурки. Туве була старшою серед трьох дітей. Стала відомою на весь світ письменницею та художницею. Брат Пер-Улоф – відомий фотограф, другий брат – Ларс – художник.

Освіта: Отримала диплом факультету красних мистецтв Шведської Художньої Академії. Стажувалася в художніх школах Франції, Німеччини, Італії.

Професія: Професійна художниця, з 10-річного віку ілюструвала популярний дитячий журнал у Фінляндії. Спеціалізувалася на карикатурі. Першу персональну виставку було відкрито в Гельсінкі у 1943 році.

Захоплення: Дуже любила англійську літературу й тому з особливим запалом працювала над ілюстраціями до книг Льюїса Керролла та Рональда Руела Толкієна. Пристрастю Туве Янсон був театр, де з її ініціативи почали йти вистави про мумі-тролів.

Творчий доробок, місце в ньому книг для дітей: Цикл повістей про мумі-тролів приніс Туве Янсон всесвітню славу.

Відзнаки та нагороди: На Туве Янсон посипався «золотий дощ» різноманітних премій та нагород, найголовніша серед яких – Міжнародна золота медаль Г. К. Андерсена (1966).

Премія імені Нільса Гольгерсона кращому дитячому письменнику року (1953);

премія Шведської академії Мистецтв (1972);

золота Президентська Медаль Фінляндії (1976);

почесне звання доктора мистецтвознавства Університету Гзльсінкі (1978);

за бажанням польських дітей у 1978 році письменниця була удостоєна ордену Усмішки; премія імені Сельми Лагерлеф за внесок у літературу (1993);

звання Почесного Професора Фінської Республіки (1995);

літературна Премія Американо-Скандинавського Культурного Фонду за внесок у мистецтво (1996);

з 2002 року у Фінляндії вручається Літературна Премія імені Туве Янсон.

Дата смерті та місце поховання: 27 червня 2001 року, Гельсинки, Фінляндія

IV. З’ясування історії створення книг про мумі-тролів та первинного рівня сприйняття повісті-казки Туве Янссон «Комета прилітає»

— Що вам відомо про виникнення образу мумі-тролів? (Одного разу в дитинстві Туве Янсон сперечалася про щось зі своїм братом Ларсом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемотика. Вона тоді й не знала, що зватимуть його Мумі-троль і згодом він стане найвідомішим казковим персонажем. Якось письменниця зізналася, що задовго до того, як Мумі-троль зажив самостійним життям на сторінках її літературних казок, вона зображала його маленьку постать на карикатурах замість власного підпису.)

— Чому твори Туве Янсон про мумі-тролів називають літературно-казковим серіалом? Які твору входять до цього циклу? (Літературна серія про мумі-тролів складається з восьми книг, написаних шведською мовою (хоча усього книг, в яких описано пригоди жителів Мумі-долу, — тринадцять.)

— Які враження від повісті-казки «Комета прилітає» ви принесли сьогодні на урок? Розкажіть, як читалася книжка. Які почуття ви переживали? Вам частіше було весело чи страшно?

— Які епізоди запам’яталися найбільше?

— Які герої та їхні вчинки вам сподобалися? Чим?

— Які герої та їхні вчинки вам не сподобалися? Чим?

— Що видалося химерним та незрозумілим?

— Чи були в книзі, яку ви читали, малюнки Туве Янсон? Якщо були, яке це мало для вас значення під час читання?

— На які запитання за текстом твору ви хотіли б отри-мати відповіді?

V. Аналітичне дослідження особливостей художнього світу повісті-казки Туве Янсон «Комета прилітає»

— Спробуйте одним реченням сформулювати сюжетну лінію твору.

— Хто є головним учасником подій, зображених у тексті? Чим ці персонажі схожі на героїв народних казок, а чим — на тварин чи людей?

— Як ви вважаєте, зображене в творі «Комета прилітає» відбувається в реальному чи уявному світі? Доведіть, що казковий світ має дуже багато спільного з реаліями нашого життя.

— Якими ви собі уявляли Чмиха та Мумі-троля? Знайдіть у тексті цитати, що характеризують цих персонажів. Чим ці істоти схожі на людей?

— Яка подія зав’язує сюжетну інтригу? (Чмих знайшов «цілком нову незнану стежину» й запропонував Мумі-тролеві «разом розвідати новий шлях».) Яку роль у житті людей відіграють нові «стежини» й «шляхи»? Скільки мандрівок здійснюють головні герої твору «Комета прилітає»? Куди саме? (Перша мандрівка, коротка, за незвіданою стежиною Чмиха, друга – до обсерваторії у зв’язку з наближенням комети, довготривала.)

— Де і коли відбуваються події, зображені у казці?

— Розглянемо більш детально першу мандрівку героїв. Прокоментуйте слова Чмиха “Дивна річ — дороги та річки, дивишся їм услід — і відразу страшенно кортить опинитися деінде, піти за ними, аби побачити, де вони закінчуються. ” Як такі думки характеризують героя? Чи можна прагнення героя вважати художнім втіленням одвічного прагнення людини, й передовсім дитини, до розширення горизонтів пізнання світу? Аргументуйте свої відповіді.

— Знайдіть у тексті цитати, в яких йдеться про те, як поводяться мандрівники на новому шляху. Як це їх характеризує? Які висловлювання героїв можна вважати філософськими афоризмами? («Ворог позаду набагато страшніший, ніж той, що виходить назустріч.»)

— Яку роль у житті героїв відіграє «таємниця»? Чому кожен з них так прагне Ті мати? Виразно прочитайте «клятву» Чмиха про нерозголошення Мумі-тролевої таємниці. Що вона вам нагадує?

— «Я стану шукачем перлів!» — повідомляє Чмихові Мумі. Розкажіть про видобування перлів з моря Мумі-тролем. Доведіть, що гра є основою поведінки цих персонажів.

— Як вплинула на подальший розвиток подій зустріч Чмиха з кошеням? Чи відгукнулося кошеня на пропозицію Чмиха потоваришувати?

— Розкажіть, як Чмих знайшов печеру. Які почуття його охопили й чому? Яку роль ця печера відіграє у всьому творі?

— Зробіть висновок щодо результатів першої мандрівки головних героїв. Запишіть їх у робочі зошити.

(Висновок: Результати першої мандрівки Мумі- троля й Чмиха Мумі-долом.

Герої-діти продовжують відкривати для себе оточуючий світ через гру.

Мумі-троль та Чмих відкривають для себе простір лісу та моря. Чмих знаходить печеру, яка в майбутньому стане місцем порятунку родини мумі-тролів та їхніх друзів.

У цій мандрівці перевіряються характери та можливості героїв. Відбувається випробування їхньої дружби новими пригодами. Прагнення розширювати коло друзів (Чмих— Кошеня).

— Що ви можете сказати про Мумі-дол у цілому? У чому, по-вашому, полягає особливість і чарівність художнього світу повісті-казки Туве Янсон «Комета прилітає»? Аргументуйте свої відповіді. (Основою художнього світу Туве Янсен є:

— образ рідної домівки – будиночка, в якому завжди горить світло, на тебе чекають рідні, готова смачна їжа та тепле ліжко. Це непорушна цитадель безпеки й любові, одна думка про яку дозволяє долати будь-які випробування й негаразди, це місце, куди можна завжди повернутися;

— другий важливий мотив як усієї творчості Туве Янсон, так і художнього світу повісті-казки «Комета-прилітає» — це мотив свободи, внутрішньої свободи героїв, свободи їхнього вибору. Кожен має право на власне творче самовираження, оскільки вільною є у всіх своїх проявах сама природа, увесь оточуючий світ.

Варто відмітити такі особливості художнього світу твору, що створюють атмосферу чарівності, як постійний потяг до пригод, прагнення мати таємницю, долати перешкоди, здатність героїв дивуватись та захоплюватись довкіллям. Чарівності надає й постійний рух героїв, випробування їхніх характерів та взаємин. Крім того, у творі, як і у всіх інших творах для дітей Туве Янсон, надзвичайно потужним фактором для створення казкового світу є

авторська творча уява, що спирається на особливості дитячого світосприйняття та світовідкриття. Створені нею образи персонажів твору, що поєднують у собі творчу вигадку автора з фольклорно-літературними традиціями та реальним життям, є також однією із специфічних рис художнього світу її казок. Не так часто зустрічається у світовій літературі ситуація, коли письменник є професійним художником та ілюстратором власних творів. Таке унікальне поєднання творчих обдаровань Туве Янсон є ще однією специфічною рисою у створенні чарівного художнього світу її казок.)

1. Ще раз уважно переглянути ту частину казки, в якій іде мова про другу мандрівку головних героїв та їхнє повернення додому.

2. Спробувати знайти в тексті цитати, що пояснюють мету мандрівки героїв.

3. Туве Янсон належать такі слова: «Світ дітей — це пейзаж, намальований яскравими фарбами, де добро і зло нероздільні. ». Спираючись на текст повісті- казки «Комета прилітає», будьте готові підтвердити цю думку письменниці.

Комета прилітає

Тoгo ж ранку, коли Тато Мумі-троля завершив спорудження містка через річку, крихітне звірятко Чмих зробило відкриття. Чмих знайшов цілком нову незнану стежину. Вона в’юнко вповзала до лісу у його найтемнішу гущавину. Чмих стояв і довго дивився їй услід.

“Треба розповісти про це Мумі-тролеві, – подумав він. – Разом розвідаємо новий шлях, бо на власний страх і ризик я цього робити не буду”.

Він склав дві гілочки навхрест, щоб залишити мітку, і щодуху погнав додому. Долина, в якій вони мешкали, була дуже гарною. Її населяли щасливі маленькі істоти та великі зелені дерева. Левадами протікала Річка, робила закрут навколо блакитного будиночка Мумі-тролів і бігла собі далі, в інші долини, де також мешкали маленькі істоти, дивуючись, звідкіля це вона береться.

“Дивна річ – дороги та річки, – міркував собі Чмих, – дивишся їм услід – і відразу страшенно кортить опинитися деінде, піти за ними, аби побачити, де вони закінчуються…”

Мумі-троль саме прилаштовував гойданку, коли Чмих повернувся додому.

– Привіт! – гукнув Чмих. – Я знайшов цілком незнану стежину. Вона видається небезпечною.

– Наскільки небезпечною? – поцікавився Мумі-троль.

– Я б сказав, жахливо небезпечною, – поважно відказав Чмих.

– Що ж, беремо зі собою канапки, – вирішив Мумі-троль. – І морс.

Він підійшов до вікна кухні:

– Послухай, мамо. Ми сьогодні не обідатимемо вдома.

Вона спакувала перекуску до кошика, що стояв біля кухонного столу. Потім зачерпнула з однієї бляшанки жменьку карамельок, а з іншої досягла два яблука, ще доклала в кошик чотири маленькі учорашні ковбаски та пляшку домашнього морсу, який завжди стояв наготові на полиці над плитою.

– Супер! – зрадів Мумі-троль. – Бувай, мамо. Не знаю, коли повернемося.

Мумі-троль та Чмих проминули сад, попростували угору левадами, де закінчувалася Долина і починалося узлісся темного пралісу, в якому вони ще ніколи не бували. Там поставили кошика на землю й озирнулися на Долину. Хатинка Мумі-тролів видавалася звідси цяточкою, а річка – вузькою зеленою стрічкою. Гойданки зовсім не було видно.

– Так далеко від мами ти ще ніколи не відходив, – зауважив Чмих. – Лише я тут бував, до того ж, зовсім сам. Зараз побачиш мій новий шлях, я його віднайшов!

Він понишпорив довкола, понюшкував повітря, почмихав носом, задерши догори мордочку, визначив точку сонцестояння, пороззирався на всі боки, аж врешті скрикнув:

– Ось! Знайшов! То як? Що скажеш? Бачиш, яка небезпечна дорога! Ти йди попереду!

Мумі-троль дуже сторожко увійшов до зеленої гущавини. Навколо німувала тиша.

– Дивися на всі боки, чи не чигає десь небезпека, – прошепотів Чмих.

– Я не можу одночасно роззиратися на всі боки, – запротестував Мумі-троль. – Ти пильнуй ззаду – мені важко буде ще й тил прикривати.

– О, ні-ні, тільки не ззаду, – злякано зажебонів Чмих. – Ворог позаду набагато страшніший, ніж той, що виходить назустріч. Це вже ти бери на свою відповідальність!

– Я й попереду йти не хочу! – упирався Чмих. – Може, підемо пліч-о-пліч?

Отак, ступаючи удвох, заходили вони все далі й далі у хащі. Ліс ставав чимраз зеленішим і темнішим, стежка в’юнилася то вгору, то вниз, ставала все вужчою, аж доки зовсім зникла – лише мох та папороть.

– Стежка мусить кудись вести, – мовив Мумі-троль. – Щось тут не так. Вона не може отак просто собі урватися.

Він ступив кілька кроків у мох.

– А якщо ми ніколи не знайдемо дороги додому?

– Помовч! – цитьнув на нього Мумі-троль. – Чуєш?

Десь здалеку з-за дерев до них долинав слабкий шелест. Мумі-троль ступив ще кілька кроків, задер носа і принюхався. Вітер приніс вологу і приємні пахощі.

– Це море! – вигукнув Мумі-троль і щодуху побіг через ліс, бо понад усе на світі любив купатися.

– Зачекай! – заволав Чмих. – Не покидай мене самого!

Та Мумі-троль спинився лише тоді, коли перед ним постало море. Він сів на пісок і захоплено задивився, як на берег одна по одній накочуються хвилі з білими баранцями на гребенях.

Невдовзі з лісу вибіг Чмих і гепнувся на пісок поряд.

– Ти втік від мене! Покинув мене напризволяще!

– Я страшенно зрадів! – виправдовувався Мумі-троль. – Я знав, що у нас є Долина, річка і гори, але навіть не здогадувався про море. Глянь, які хвилі!

– Холодні і непривітні! – буркнув Чмих. – Стрибнеш у воду й намокнеш, гойдатимешся – знудить.

– Тобі не подобається пірнати? – здивувався Мумі-троль. – Умієш пірнати з розплющеними очима?

– Умію, але не хочу, – вперся на своєму Чмих.

Мумі-троль підвівся з піску і рушив до води.

– Не забувай, що сам несеш за себе відповідальність! – гукнув йому навздогін Чмих. – Не знати, хто тобі в глибіні трапиться!

Мумі-троль не вагаючись пірнув у велику пронизану сонячними променями хвилю. Спершу перед його очима миготіли лише зелені бульбашки світла, а потім він побачив ліс водоростей, що вигойдувалися на піщаному дні. Пісок був ніби гарно причесаний, прикрашений мушлями, рожевими всередині і білими зовні. Далі, перед чорною дірою, дно якої губилося у безодні, вода ставала темнішою. Мумі-троль повернув назад, плигнув на гребінь хвилі, і вона винесла його на прибережну рінь.

Над морем сидів Чмих і волав про допомогу.

– Я вже думав, що ти потонув! – закричав Чмих. – Або що тебе зжерла акула! Що б я робив без тебе?

– Не мели дурниць! – урвав його Мумі-троль. – Море – моя стихія. Доки я плавав у морських глибинах, в мене з’явилася чудова думка, але це – таємниця.

– Яка завелика? – запалився Чмих. – “Хай земля западеться піді мною” – така?

– Хай земля западеться піді мною, – забубонів Чмих. – Нехай грифи рознесуть по світу мої білі кості, ніколи не бачити мені морозива, якщо зраджу таємницю таємниць! То що?

– Я стану шукачем перлів! – урочисто проголосив Мумі-троль. – І ховатиму свої перли у скрині. Усі білі камінці – перлини. Ті, що дуже білі і дуже круглі.

– Я також хочу бути шукачем перлів! – підхопив ідею Чмих. – Збиратиму на березі. Он скільки їх тут, білих і круглих.

– Ти не розумієш, – терпляче пояснював Мумі-троль. – Камінці лише тоді стають перлами, коли вони під водою. Бувай тим часом! – і він знову пірнув у хвилю.

– То ким же я тоді стану?! – гукнув Чмих услід.

– Шукачем скрині для добувача перлів, чим зле? – відповів Мумі-троль, зникаючи у морі.

Чмих поволі побрів уздовж берега.

– Він завжди обирає собі цікавіше, – насуплено бурмотів Чмих. – А все тому, що я такий маленький.

Час від часу Чмих роззирався у пошуку скрині, але скринь ніде не було. Лише водорості та кілька уламків дощок. Пустельний берег простягався далеко і впирався у високу, вмиту пінистим прибоєм скелю, яка стрімко обривалася в море.

“Мені стає нудно, – подумав собі Чмих. – Не хочу бути маленьким і не мати товариша для забави…”

Саме тієї миті Чмих помітив кошеня, яке собі гуляло на самому вершечку скелі. Воно було чорно-біло-плямисте і мало дуже тоненького хвостика, який стримів догори.

Чмих так зрадів, що йому з утіхи мало серце не вискочило з грудей.

– Котику! – загукав Чмих. – Маленький Кицику-Мицику, ходи сюди, познайомимося! Мені так самотньо!

Кошеня глипнуло на нього з-поза плеча жовтими очицями і потупцяло далі. Чмих подерся услід за ним. Він спинався угору прямовисною скелею, раз у раз гукаючи кошеня, а коли урешті видряпався на вершок, побачив, як воно, дійшовши до краю скелі, балансує на вузькому уступі.

– Не втікай від мене! – гукав Чмих. – Я тебе люблю!

Та кошеня не зважало, прошкувало собі далі. Під скелею гуркотіло море. Чмих відчув, як йому підгинаються коліна. Серце стугоніло в грудях. Він порачкував за котиком; повз дуже поволі й увесь час думав про те, яке кошеня гарненьке і м’якеньке… його кошеня… ще крихітніше, ніж він сам… О, ангели-хоронителі усіх крихітних звірят, прошу вашої ласки і допомоги… Зробіть так, щоб кошеня потоваришувало зі мною! Ото би я втер носа Мумі-тролеві.

Ще ніколи Чмих не почувався таким наляканим й хоробрим водночас.

І раптом де й узялася печера. Діра у скелі, а за нею – справжня печера.

Чмих затамував подих. Таку печеру можна знайти лише раз у своєму житті або ніколи. Долівку встеляв дрібний пісок, а гладкі темні стіни тягнулися до отвору в стелі, у якому виднівся блакитний шматочок неба. Сонячні промені нагріли пісок.

Чмих заповз досередини, ліг животом на пісок у кружалі сонячного проміння і подумав: тут я житиму скільки мого віку. Навішаю маленьких поличок, вимощу в піску кубельце, а вечорами запалюватиму свічку. І втру Мумі-тролеві носа!

Ось лишень непривітне кошеня немов запропастилося…

Шлях назад уже не видавався таким небезпечним, як перше. Хіба може щось трапитися з ним саме тоді, коли він знайшов справжню печеру?

Мумі-троль тим часом невтомно полював за перлами. Він, наче корок, підстрибував на хвилях прибою, а на березі уже лежала чималенька купка білих камінців.

– А ось і ти! – зрадів Мумі-троль. – Де скриня?

– Вилазь на берег! Негайно виходь із води! – покликав його Чмих. – Я щось знайшов! Сам знайшов! Таке небезпечне, що ти собі й уявити не можеш!

– А скриня добра? – запитав Мумі-троль, виходячи на берег з повною пригорщею перлів.

– Та що ти завівся зі своєю скринею! Навіщо тобі той старий непотріб! Хай би навіть земля запалася під тобою й усім рештою – на це зараз немає часу. Я знайшов печеру! Власну печеру!

– Справжню? – недовірливо перепитав Мумі-троль. – З дірою, крізь яку треба заповзати досередини? Каменистими стінами і піщаною долівкою?

– Усе є! Усе, що треба! – Чмих так нетямився від збудження, що ледь тримався на ногах. – Я дозволю тобі зберігати там перли, якщо поділишся половиною зі мною або принаймні відступиш мені три пригорщі!

Перли стали набагато білішими і справжнішими, як тільки опинилися в печері. Мумі-троль із Чмихом лежали горілиць на піску і дивилися на блакитне небесне віконце угорі.

Час до часу вітер заносив крізь отвір досередини солоний бриз, а сонячна смуга на долівці ставала все ширшою.

Чмихові страшенно кортіло розповісти про кошеня. Але він вирішив не відкривати таємниці. Спершу треба його знайти і потоваришувати. Кошеня ходитиме за ним слід у слід. Одного чудового дня вони удвох з’являться на ґанку будиночка Мумі-тролів, і Мумі-троля просто заціпить.

“Не може бути! – тільки й спроможеться він сказати. – У тебе є кошеня, яке всюди ходить за тобою хвостиком?”

У саду він виставлятиме тарілку з молоком.