Майбутній час у польській мові: таблиця, приклади, пояснення

Добрий день. Мене звуть Катерина Лук’янова, я – автор блогу про польську мову ProPolski.com та сайту про Польщу insidePL.com. Живу у Польщі. Вільний від основної роботи час присвячую ProPolski.com і insidePL.com.

Останнє оновлення 28 Березня 2023

Найбільш популярне запитання при вивченні майбутнього часу у польській мові — коли вживати інфінітив, а коли минулий час? Якщо вас цей момент теж заганяє в глухий кут (минуле у майбутньому? мама дорога!), пропоную ознайомитися зі статтею.

Ну або якщо ви взагалі ще нічого не знаєте про майбутній час у польській мові — теж запрошую до читання.

Майбутній час у польській мові (czas przyszły)

Способів творення майбутнього часу у польській мові два. Залежить це від того, що є дієслова доконаного і недоконаного виду. Для недоконаних дієслів майбутній час має так звану «складну» або «складену» форму (czas przyszły złożony). Доконані дієслова у майбутньому часі просто відмінюються за чотирма дієвідмінами польської мови, і виходить czas przyszły prosty.

Таблиця складеного майбутнього часу (czas przyszły złożony)

Так, ось там є такий собі маленький червоний знак “дорівнює”, котрий означає, що абсолютно все одно, яку форму ви будете використовувати.

«Все одно» з граматичної точки зору.

С точки зору життєвої… власне, теж все одно 🙂 Але є певні нюанси.

Ліва частина таблиці (майбутній складений час I типу) говорить нам про те, що, аби створити майбутній час у польській мові, треба взяти дієслово «бути» być, провідміняти його, взяти потрібну форму (залежно від особи, яка у цьому майбутньому часі збирається діяти) і додати до неї інфінітив дієслова, яке ми хочемо в цьому самому майбутньому часі сказати. Коротко і простіше кажучи, робимо як українською мовою.

Права частина таблиці (майбутній складений час II типу) говорить нам все те ж саме про дієслово «бути» być, але вже щось зовсім інше про те, що до цього дієслова треба додати. А саме — смислове дієслово у минулому часі. Для однини (я, ти, він, вона, воно) це буде дієслово у третій особі однини (czytał або czytała — вибираєте вже самі), а для множини — відповідно, третьої особи множини (czytali або czytały, точно так само, залежно від того, про кого йдеться). Коротко і простіше — дієслово «бути» в потрібній особі + третя форма дієслова минулого часу.

• Я буду писати лист. – (Ja) będę pisała list. (бо ja – дівчинка)
• Ти будеш писати лист. – (Ty) będziesz pisał list. (бо ty – хлопчик)

Такий спосіб творення майбутнього часу дозволяє вказати не лише особу, але і стать того, хто виконує дію.

Тобто різниця у тому, що при використанні лівої частини таблиці ви не уточнюєте стать, а з правою частиною таблиці – вказуєте його.

Яку частину таблиці майбутнього часу у польській мові тоді вживати?

Форма з інфінітивом (безособове дієслово, I тип) частіше вживається у жіночому роді і у множині, аніж в чоловічому роді однини. Це є наслідком того, що інфінітив — коротше на один склад, ніж відповідні форми дієслова (порівняйте: pi sać рядом с pi sa ła , pi sa ło , pi sa li , pi sa ły ). ТТобто це банально економніше і простіше (так, поляки економлять на одному складі!).

Безпосередньо від поляків я вже чула, що форма з інфінітивом часто вживається в моментах, коли невідомо, хто буде виконувати дію, типу: Хто завтра писатиме лист? — Kto jutro będzie pisać list?

• Цікава деталь:
  При вживанні майбутнього часу II типу дієслово być завжди стоїть перед особовим дієсловом (котре с -ł-/-l-): będziesz pisał. А якщо ви вживаєте I тип, то послідовність компонентів є довільною: będziesz pisać — pisać będziesz.

Ще один погляд на питання: практично всі польські дієслова недоконаного виду можуть вживатися в майбутньому часі двома способами, наприклад, będę pisał і będę pisać. Єдине – використання będę czytać не дуже зручне, якщо в реченні поряд буде ще один інфінітив — на кшталт Nie będzie się opłacać tu wracać. Краще сказати (звучатиме краще) — Nie będzie się opłacało tu wracać. А так — немає різниці, яку форму вживати, обидві хороші.

Дієслова móc, chcieć, musieć

Ці дієслова я виокремила, оскільки з ними теж є одна цікава деталь: в майбутньому часі вони вживаються тільки за другим типом, за правою частиною таблиці, тобто тільки з формою минулого часу.

• Аня не зможе прийти. – Ania nie będzie mogła przyjść.
• Даніель буде змушений залишитися вдома. – Daniel będzie musiał zostać w domu.
• Марек захоче організувати твою вечірку.- Marek będzie chciał zorganizować twoją imprezę.

Простий майбутній час у польській мові (czas przyszły prosty)

Простий майбутній час — це майбутній час дієслів доконаного виду. Як відомо, дієслова доконаного виду мають тільки минулий час і майбутній. І тут все нескладно — доконані дієслова у майбутньому часі просто відмінюються за чотирма дієвідмінами польської мови. Тобто уявіть собі, що у вас звичайне дієслово, яке треба звично провідмінювати, як ви це робите в теперішньому часі з недоконаними дієсловами. Але замість того ви отримаєте не теперішній, а майбутній час.

Вся складність з цим «простим» майбутнім часом — треба знати всі ці дієслова доконаного виду. Зазвичай у підручниках польської мови вони взагалі у майбутньому часі не розглядаються, майбутнє пояснюється за схемою “складеного” способу. А aspekt dokonany (доконані дієслова) розбирається вже пізніше. Я теж його розберу найближчим часом, щоб вже закрити всі питання.

• Я робитиму / буду робити домашнє завдання. – Będę robić/robiła/robił zadanie domowe.
• Я буду писати лист. – Będę pisać/pisała/pisał list.

З чим вживати майбутній час у польській мові?

Все як українською, стилістика така ж. Але розберемо деякий необхідний словниковий запас.

Тести і вправи

Також тренуйте майбутній час у польській мові разом зі списком найбільш уживаних дієслів польської мови.

Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com

Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂

Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Правила використання

Причастя – те, без чого рідко обходиться письмова мова. Взяти будь-який класичний твір, популярну художню літературу, відкрити на першій-ліпшій сторінці — і можна зустріти причетні обороти.

Причастя прикрашають письмову мову і дещо ускладнюють її, порівняно з повсякденної розмовної. Причастя можуть відрізнятися за своїм виглядом, і щоб їх використовувати правильно, потрібно засвоїти цю різницю. Що таке дієприкметник доконаного і недоконаного виду? Чим вони відрізняються і як їх використовувати?

Що таке причастя?

Перше, що потрібно зробити, — з’ясувати, чим є причастя. Дуже важливо навчитися відрізняти його від прикметників. У чому полягає їх головна відмінність? Прикметники утворюються від іменників, прислівників і т. д. Дієслова – це єдина частина мови, від якої утворюються причастя. Однак причастя за деякими ознаками схоже на прикметник, що дуже зближує їх і іноді вводить в оману. І в той же час причастя має властивості дієслова.

Порівняйте прикметник і причастя:

• Швидкість – швидкісний. Це прикметник і воно утворено від іменника.
• Бігти – бігаючий. Це вже причастя, оскільки воно утворено від дієслова.

Дієслова бувають двох видів: досконалого і недосконалого. Отже, причастя також переймають цю властивість і можуть мати форму доконаного або недоконаного виду.