Гейхера — королева декоративно-листяних багаторічників

Важко зустріти садівника, який би не мріяв зібрати велику колекцію гейхер. Це рослина, на думку багатьох, найрозкішніша серед декоративно-листяних багаторічників. Ошатна подушка яскравого листя гейхери — окраса, здатна змінити будь-який куточок в садку. Невибаглива до освітлення, значно пластичніша у вимогах до ґрунту за більшість конкурентів, гейхера неприємно дивує лише одним — потребою в дуже частому розділенні. І чималенькою вартістю саджанців, яка, втім, завжди повертається сторицею.

Гейхера в саду — умови, посадка, догляд

• Опис рослини
• Розмноження гейхер
• Вимоги гейхери до місця в садку
• Посадка й пересадка гейхери
• Особливості догляду за гейхерою
• Хвороби й шкідники гейхери
• Зимівля гейхери
• Гейхери в дизайні саду

Опис рослини

Гейхери (Heuchera) — трав’янисті багаторічники висотою до 50 см з потужним кореневищем і зібраним в прикореневу розетку дев’яти- або п’ятилопатевим листям з великозубчастим краєм. З третього року рослина випускає численні тонкі, розгалужені квітконоси, що утворюють мереживне марево над подушками листя. Дрібні білі, червоні або рожеві квіточки в негустих китицях довжиною до 20 см здаються невагомими.

Сучасні садові гейхери — складні за походженням гібриди. Видові гейхери — циліндрична (Heuchera cilindrica), дрібноквіткова (Heuchera micrantha), американська (Heuchera americana), криваво-червона (Heuchera sanguinea) — більш скромні за забарвленням, простуваті у порівнянні з сортами, використовуються швидше для відтінення краси гібридів. Про точне визначення виду можна не турбуватися, адже всі гейхери однакові за агротехнікою та використанням. Дещо відрізняються лише за вимогами до освітлення.

Вибір гейхери — один з найпростіших і найскладніших водночас. Адже його потрібно робити виключно до смаку та відповідно до декоративної мети — по текстурам, ефектам, забарвленню листя. Сотні і тисячі популярних і рідкісних «колекційних» гейхер утворюють таке сортове розмаїття, яке можна відкривати безмежно.

Варіантів забарвлення листя гейхери (Heuchera) майже безліч

Розмноження гейхер

Основний спосіб — розділення, яке проводять або навесні, в травні, або наприкінці серпня-початку вересня. Гейхери розділяють на великі частини, з не менш як 5 гарно розвиненими точками росту та потужними коренями. Жодна гейхера не любить розрізання: кущики потрібно розділяти вручну.

Живцювання проводять окремими пагонами з «п’яткою», зазвичай вкороченими, з 2-3 розетками. Живці можна нарізати до або відразу після цвітіння (весна і літо). Після обробки зрізів в стимуляторах вкорінення, живці висаджують під ковпаком в м’якому затінку.

Вирощування з насіння дає непередбачуваний за характеристиками рослин результат. Сіють гейхеру через розсаду, з пікіруванням або відразу в індивідуальні стаканчики, в лютому-березні. Насіння потрібно лиш злегка притрусити ґрунтом. В садок рослини можна переносити, як тільки мине загроза приморозків.

Практично всі гейхери тіньовитривалі, але можуть рости і на сонці

Вимоги гейхери до місця в садку

Однією з ключових особливостей гейхер є особливі вимоги до освітлення, характерні для кожного сорту. При купівлі гейхери дуже важливо уточнювати, які саме умови їй необхідні й звичні. «За умовчанням» всі гейхери варто вважати рослинами, що люблять напівзатінок або нерівномірну, «плямисту» тінь. Вони «горять» від прямого сонця вдень і ввечері, зате іноді здатні витримати навіть повну тінь.

М’яке, але достатньо яскраве освітлення найважливіше для яскраво-полум’яних, срібнолистих і жовто-рябих сортів. Золотисті або бурштинові гейхери теж потребують понад 3 години вранішнього сонця (і найшвидше «горять» на вечірньому). Всі великолисті та дрібнолисті гейхери краще розвиваються в «середньому» напівзатінку.

Пурпурові та чорнильні, з найтемнішим забарвленням сорти набагато краще проявляють відтінки у тіні, але при цьому є єдиними гейхерами, які прямого не вранішнього сонця не бояться. У повній тіні непогано себе проявляють смарагдово-листяні та мармурові з дрібним візерунком гейхери.

Якість і текстура землі для гейхер має вирішальне значення. Ця рослина дуже не любить важкого ґрунту. Водо- і повітропроникність, дренованість, стійкість до ущільнення — ключові параметри. «Середню» землю покращують:

• розпушувачами (мілкий гравій, великозернистий пісок, кора);
• компост та перегній (на бідній землі до 10 кг на кожен м²).

Занадто важкий, глинистий ґрунт покращують закладанням дренажу. Для криваво-червоних гейхер хороший дренаж бажано закладати навіть на легких суглинках.

Варто звернути увагу і на реакцію, адже гейхери не виносять кислої землі (оптимальне значення pH – 5,8-6,3, допустимі відхилення — до 8,5).

Перекопувати ґрунт на глибину від 20 до 30 см бажано заздалегідь, хоча б за місяць до посадки.

Потрібно завжди пам’ятати про пластичність, мінливість рослин: навіть незначні відмінності в освітленні чи характеристиках ґрунту позначаються і на забарвленні, і на цвітінні. Знайти ідеальне місце, де конкретний сорт виглядав би найяскравіше, можна фактично лише шляхом експериментів.

Гейхери успішно можна вирощувати і в контейнерах

Посадка й пересадка гейхери

Гейхера — один з багаторічників, які бажано купувати в контейнерах. Рослини, в яких пересихають корені, втрачають здатність прижитися на новому місці (звичайні поділки можна купувати лише тоді, коли ви впевнені в їх «свіжості» або для вас їх викопують прямо в день купівлі).

Розмір посадкової ямки вибирають відповідно до розміру саджанця. Відстань між рослинами – 25-30 см, для великорозмірних сортів – 45-50 см. Після поливу варто відразу мульчувати землю і притінити кущики.

Гейхери доволі швидко вироджуються і вимагають регулярного розділення кожні 3-5 років — як тільки починає «лисіти» центр. Розділення проводять навесні, відразу після початку відростання листя.

Читайте також про інші багаторічники для затінку:

Особливості догляду за гейхерою

Головне у догляді за гейхерами — не забувати про підгортання. З віком кущики випирають, розростання відбувається вище рівня ґрунту, тому щорічно потрібно досипати якісну пухку землю для захисту коренів та бруньок.

Підтримка мульчі дозволяє звести весь догляд до мінімуму, адже позбавляє необхідності виполювати бур’яни. Якщо мульча не застосовується, бажано регулярно, після кожного дощу або поливу, розпушувати землю.

З поливами для гейхери потрібно бути дуже обережними: рослина посухостійка, а ось перезволоження дуже боїться. Гейхера не потребує частого, а тим більше регуляторного поливу. Достатньо під час тривалих посух просочувати ґрунт водою на всю глибину залягання коренів з орієнтовною частотою 1 раз на 2 тижні.

Гейхери невибагливі до родючості, але надчутливі до надлишку добрив. Вони чудово ростуть взагалі без підживлень до розділення, лише для старих кущів і на дуже бідній землі вносять 1 раз за сезон, при початку відростання листя повні мінеральні або органічні добрива, зменшуючи дозування приблизно у 2 рази у порівнянні з іншими рослинами (30 г і 2-3 кг на м² відповідно).

Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea) – це невелике листя, але яскраве цвітіння

Хвороби й шкідники гейхери

Гейхери дуже вразливі до хруща, личинки якого обожнюють корені всіх гібридних сортів. Якщо вчасно помітити в’янення листя (у гейхер це не ознака потреби в волозі, а завжди індикатор хвороб), викопати кущик і знищити шкідника, навіть значно «під’їджена» гейхера після пересадки приживеться й відновиться.

Люблять ласувати листям гейхери і гусінь, і різноманітні слимаки.

З хвороб гейхерам загрожують:

• гнилі (потрібно викопати рослину, обрізати розетку до здорової тканини і вкорінити як живець);
• несправжня борошниста роса (допоможуть біозасоби — настій попелу, розчин 10 крапель йоду на 1 л молока та 8 л води, «Фітоспорин», або найпростіші фунгіциди, наприклад, бордоська суміш);
• п’ятнистості (обробка на початковій стадії росту біофунгіцидами та мідевмісними фунгіцидами — «Фітоспорин», «Бактофіт», мідний купорос і ін.)

Хвороби зазвичай провокує висадження в щільний ґрунт, перезволоження і кисла реакція землі.

Зимівля гейхери

В Україні гейхери успішно зимують зазвичай без будь-якого захисту, достатньо не забувати про підсипання землі до випираючих кущиків та мульчування восени. Утеплення в перший рік вимагають:

• сіянці;
• найменші поділки, які висадили на дорощування;
• рослини на перевкоріненні;
• сорти, придбані в закордонних магазинах або в інших регіонах.

Але й у цьому випадку йдеться лише про просте укриття — засипати шаром сухого листя.

Гейхери з темним листям найчастіше не бояться прямих сонячних променів навіть вдень

Гейхери в дизайні саду

Створення колекції з різних сортів гейхер найчастіше асоціюється з вирощуванням на окремій ділянці чи відокремленою групою. Можна використовувати композиції та плями лише з гейхер і для окраси газону, і в бордюрах. Та насправді цей особливий багаторічник чудово виглядає не лише окремо від інших рослин. Гейхери вдало вписуються в будь-які складні ансамблі, особливо в природному чи сучасному стилі.

Вони абсолютно незамінні як текстурна, об’ємна, покривна, з’єднуюча чи заповнююча рослина для оформлення:

• берегів водойм та імітацій водних об’єктів;
• парадних композицій;
• палісаднику;
• об’єктів малої архітектури, в тому числі альтанок;
• узлісся, «підбивки» листопадних дерев і чагарників, що одночасно дають комфортний притінок і самі вкривають гейхеру на зиму своїм листям;
• міксбордерів;
• всіх видів квітників як декоративно-листяний, заповнюючий елемент.

Гейхери чудово поєднуються і з найменшими сезонними акцентами, і з трав’янистими багаторічниками, і з чагарниками та хвойними. Так, вони ефектно відтінюють красу барбарисів, деренів, туї, ялівців, перстача, спіреї. Їх можна сміливо комбінувати з астильбами, журавлями, чистцем, полином, седумом, бруннерою, хостами, глушицею, медункою, декоративними злаками — молінією, кострицею, осоками, хаконехлоа. Серед сезонних акцентів варто звернути увагу на рябчики, нарциси, півники, первоцвіти.

ЧТО ТАКОЕ ГЕЙХЕРА И КАК ЗА НЕЙ УХАЖИВАТЬ?

Гейхера (Heuchera) – это неприхотливый травянистый многолетник семейства камнеломковых, названный так в честь жившего в XV веке немецкого врача и ботаника Иоганна Генриха фон Гейхера (Johann Heinrich von Heucher /1677–1746/). Гейхеры были открыты более 250 лет назад в Северной Америке, и на своей родине имеют еще одно малоизвестное название – «Горная Герань». Также распространено название «Коралловые колокольчики» (Coral Bells) – так гейхеру называют за удивительную форму цветов, действительно напоминающих резные коралловые колокольчики.

Долгое время гейхеры были весьма невзрачными кустиками, растущими преимущественно в тени деревьев и скал. Но десятилетия селекции подарили миру невероятное количество красок, раскрыв потенциал этих когда-то малозаметных скромняшек. Сегодня существует более полусотни видов, а общее количество сортов гейхер, и их искусственно выведенных гибридов гейхерелл, не поддается исчислению. Можно лишь предположить, что их по всему миру уже существует не меньше 400-500.

В основном гейхеры, гейхереллы и тиареллы – растения декоративно-лиственные, и часто сам кустик издали выглядит как необычный цветок, “цветок гейхера”. Однако изящные мелкие цветы придают кустикам особое очарование, и могут подолгу стоять как срезка в декоративных композициях. Также есть и сорта, рожденные радовать именно цветением. Пушистые шапки и облака мелких соцветий, парящие над фоном листвы, выглядят просто невероятно.

Чтобы попытаться хотя бы отчасти перечислить то многообразие расцветок листвы, которые может подарить гейхера каждому саду, попробуем расположить их в порядке цветов радуги: Красные, Розовые, Кофейные, Оранжевые, Желтые, Зеленые, Серебристые и голубовато-серебристые, Фиолетовые, Черные… а также десятки пестрых расцветок, в разных сочетаниях. И это мы еще не упомянули форму листа, структуру узора и тип поверхности листа. Есть сорта гейхер с атласными листьями, бархатными, шелковыми, с бронзовым, золотым отливом, с напылением серебра, патинированные – всех не перечислишь.

Средний размер кустика гейхеры – до 40 см в диаметре и до 35 см в высоту, высота цветоносов обычно не превышает 50-70 сантиметров. Существуют компактные сорта, например, крошка Коко, и сорта-гиганты, например, XXL. Широкая гамма расцветок позволяет применять эти растения в ландшафте в массе качеств – обрамление дорожек, подбивка хвойников, клумбы и т.д. А длительность сохранения цвета дает вам возможность получить эффект непрерывно цветущей клумбы весь сезон.

Также гейхереллы могут похвастаться ампельными формами, позволяющими создавать ниспадающие композиции и яркие кашпо. Тиареллы в основном используются как почвопокровники, нередко декоративно цветущие – как уже отмечалось выше, парящее над землей белое или розовое облако завораживает.

Похоже, гейхеры обладают и целебными свойствами – встречается информация, что порошок из высушенного корневища в старину использовался как ранозаживляющее средство, и как средство лечения расстройства желудка, хотя достоверных медицинских подтверждений этому нет. Но в пользу этой теории говорит тот факт, что собаки редко отказываются от возможности закусить листочком, а то и целым кустиком. В европейских питомниках гейхер даже встречаются предупреждения, что в гости они принимают только воспитанных собак 😉

Гейхеры хорошо сочетаются с другими многолетними и однолетними растениями и используются в ландшафтном дизайне для создания ярких и эффектных композиций. Они могут применяться для создания альпийских горок, клумб, миксбордеров, рабаток и бордюров. Гейхеры также можно использовать для украшения балконов, веранд и террас.

Гейхера – для солнца или для тени?

Где высаживать гейхеру? Можно ли высаживать гейхеру на солнце? Этот вопрос нам задают едва ли не каждый день. Интернет полон устаревших статей и баек на эту тему, в которых гейхеры и гейхереллы описываются как тенелюбивые скромнушки, не выносящие дневного света. Эти байки берут начало, возможно, из доинтернетовского источника, когда такого обилия солнцестойких сортов гейхер еще просто не было.

Дикие гейхеры, прародители современных сортов, действительно предпочитают тенистые места, где можно уцепиться за скалы вдоль реки, и получать влагу и питание буквально из воздуха. Но современная селекция подарила миру ландшафтного дизайна десятки солнцестойких сортов, многие из которых могут расти даже на самом пекле, разумеется, в пределах своей климатической зоны – обычно это зоны с 4й по 9-ю по классификации USDA.

Наша коллекция гейхер, гейхерелл и тиарелл отсортирована по солнцестойкости, и вы можете сразу перейти в интересующий вас раздел по ссылкам:

Как ухаживать за гейхерами, гейхереллами и тиареллами?

Как ухаживать за гейхерой? Сложно ли выращивание гейхеры? Уход за гейхерой в целом несложен. Гейхеры, гейхереллы и тиареллы – растения неприхотливые, почти нетребовательные к кислотности почвы и удобрениям, и довольно морозостойкие. Морозы до -10`С они переносят без каких-либо повреждений, если же температура опускается ниже -15`С, желательно укрыть хотя бы ветками для задержания снега. Также зимующим гейхерам может повредить холодный осенний или весенний ветер, высушивающий влагу из корневища и розеток.

Один из лучших вариантов – мульчировать кустики корой, а на зиму подгрести кору к кустку так, чтобы укрыть корневище и точки роста.

Когда высаживать гейхеру, гейхерелу и тиареллу? Ответьте на этот вопрос крайне проста – наши укоренившиеся, здоровые саженцы высаживайте, пока в землю втыкают лопату. Завершить черенить гейхеру советуем в сентябре. Весной и в конце осени защитите кустик от морозного ветра. Для этого обычно достаточно нагреть мульчу на центр кустика. За листья не переживайте – зимой это дополнительный утеплитель, а с весны отрастет новое.

Какой грунт нужен гейхере и как ее поливать? Гейхеры толерантны к кратковременному пересыханию почвы, хотя в жару их желательно поливать каждый день, вечером под корень, чтобы на листьях не оставались капли, которые могут сохраниться до утра и способствовать солнечному ожогу. Гейхера не переносит застой воды, поэтому лучше его высаживать в рыхлую, проницаемую почву и обеспечить дренаж на глубине 20-25см. Тяжелые, глинистые почвы и черноземы желательно облегчить добавлением торфа или агроперлита в пропорции 1:1. Нельзя добавлять песок в глинистые почвы – вы получите подобие бетона, в котором гейхера не будет расти и заболеет.

Как удобрять гейхеру? Интенсивного удобрения гейхеры, гейхереллы и тиареллы не приемлют. Все дозировки магазинных удобрений следует уменьшить вдвое, и разделить на 2-4 приема с интервалом в неделю. А органические “сельские” удобрения вроде навоза и вовсе неприемлемы – провоцируются корневые гнили и кустик заболевает.

Оптимальная погода для большинства этих многолетников – “горный климат”: температура +15 – +25 `C, умеренная влажность и легкая тень в часы полуденного зноя. Хотя на сегодняшний день выведен ряд сортов, которые могут расти на самом пекле, например, сорта «Обсидиан» и «Черная жемчужина».

Гейхеры, гейхереллы и тиареллы широко применяются в ландшафтном дизайне по всему миру. Их также можно выращивать и в горшках, хотя в этом есть определенная специфика. К нашей радости, эти замечательные многолетники наконец-то становятся популярны и в Украине. Поэтому мы желаем, чтобы они росли в каждом дворе, на каждой клумбе! А мы вам в этом поможем 😉 Спрашивайте, всегда подскажем!

Берегите точку роста вашей гейхеры!

Один из важных аспектов ухода за гейхерами, гейхереллами и тиареллами – это глубина их высадки. Слишком высоко – у растения быстро разовьется “пальмовость”, особенно у склонных к пальмовости сортов, а это грозит весенним иссушением или зимним обморожением. Слишком низко – земля при поливе может скрыть точку роста гейхеры, и растение затормозится в развитии, а то и заболеет. Ведь даже 1 миллиметр земли поверх точки роста, задержит развитие саженца примерно на 7-10 дней. Точка роста находится в центре розетки листьев и является самой важной частью растения. Именно от нее зависит скорость роста и формирование новых листьев. Следите, чтобы она не была засыпана землей или забросана старыми листьями. Мы рекомендуем высаживать гейхеры, гейхереллы и тиареллы так, чтобы точка роста находилась над землей на высоте 5-10мм.

Как только с точки роста убираются препятствия, гейхера сразу же активно идет в рост. Лишнюю землю легко убрать несильной струей воды. Использовать механические инструменты нежелательно, чтобы не повредить росток..

Подобрать сорта и купить саженцы гейхер в интернете с доставкой по Украине вы можете на этой странице.

Для просмотра каталога гейхер и заказа саженцев переходите на страницу заказа.

Если что-то непонятно с процессом оформления заказа, вот подробная инструкция.

Более подробно об уходе за гейхерами, гейхереллами и тиареллами читайте в нашей памятке по уходу.

С любовью, ваш Heucherium.UA

(С) 2021-2023. Heucherium – зарегистрированная торговая марка. Все права защищены.

Як підживлювати та захищати гейхеру?

Десятки тисяч вирощених нами гейхер цілий рік прикрашають ваші сади в усіх куточках нашої улюбленої України!

Друзі, дякую вам за довіру! Адже наша єдина мета – радувати вас красою цих дивовижних рослин!

Напередодні нового сезону хочемо розповісти вам про актуальну для України схему харчування та захисту гейхер, гейхерел і тіарел.

Це наша розробка, що базується на довгих роках вирощування, досліджень та експериментів.

Комплексний підхід до підживлення гейхери

Комплексний підхід включає підживлення та захист гейхер від шкідників.

При висаджуванні ми рекомендуємо насипати і закладати в землю навколо кущика гранули мінерального комплексу для гейхер. Це добриво діє протягом усього сезону, забезпечуючи рівномірне підживлення з кожним поливом і виявляє фунгіцидний ефект.

Обов’язково підсипайте у квітні мінеральний комплекс під дорослі кущі!

Також обов’язково пролийте у квітні фунгіцидом і саджанці при висадці, і дорослі кущі. Це ліквідує загрозу зараження патогенними грибками у ґрунті та на рослині. Зазвичай підходить фундазол.

Живлення та захист гейхер навесні та влітку

Молоді кущики і дорослі гейхери, що важко перезимували, гейхерели і тіарели з квітня по середину червня (до настання тривалої спеки без опадів) проливайте 1-2 рази на тиждень розчином турбо-енерджайзера. З кожним поливом ви побачите приріст кущика. Це швидке та легкозасвоюване харчування для сили, росту та яскравості листя.

У період тривалої спеки гейхери припиняються в зростанні, і на сонячних ділянках можуть відсушувати старе листя. Щоб цей процес максимально сповільнити та зберегти красу куща, через день, а можна і щодня, бризкайте гейхери нашим спрей-добривом. Він підгодує рослину та захистить її листя від сонця.

Після закінчення особливо спекотного періоду обов’язково пролийте гейхери турбо-енерджайзером. Це допоможе їм відновити крону за рахунок нових яскравих молодих листочків. Також це поверне кущі насичений колір та оновить цвітіння у квітучих сортів.

Догляд гейхер восени

У період дощів та до жовтня (у південних регіонах до листопада) знову проливайте молоді гейхери турбо-енерджайзером раз на 7-10 днів.

Також восени пролийте гейхери фунгіцидом (Фундазол) для запобігання атакі грибковими захворюваннями у холодний дощовий період.

Не забувайте про загрозу личинки хруща! На початку травня і вересня пролийте кущики антихрущом або іншим відповідним інсектицидом.

Коротко схема підживлення та обробки гейхер на рік:

Квітень та весняно-літня висадка – мінеральний комплекс під кожен кущ + фундазол + антихрущ

З квітня до стійкої спеки – турбо-енерджайзер раз на 3-7 днів

У період пекла – спрей щодня чи через день

У дощові періоди влітку – турбо-енерджайзер

Осінь – фундазол + антихрущ одноразово.

В осінню висадку одноразово турбо-енерджайзер + кореневин.

Друзі, дотримуйтесь цих простих порад і ваші гейхери віддячать вам яскравістю, здоров’ям і незрівнянною чарівністю!

З любов’ю, ваш Гейхеріум!