Лобелія: посадка й догляд, вирощування з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 січня 2015 🕒 8 хвилин 👀 72764 рази 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за лобелією
• Квітка лобелія – опис
• Вирощування лобелії з насіння
  • Посів лобелії
  • Розсада лобелії
  • Лобелія ерінус (Lobelia erinus)
  • Лобелія сильна (Lobelia valida)
  • Лобелія найтонша (Lobelia tenuior)
  • Лобелія блискуча (Lobelia fulgens)
  • Лобелія Дортмана (Lobelia dortmanna)
  • Лобелія Герарді (Lobelia gerardii)
  • Лобелія пурпурова (Lobelia cardinalis)
  • Лобелія синя (Lobelia siphilitica)
  • Коментарі

  Незважаючи на те, що лобелія родом з субтропічного пояса Землі, сьогодні вона поширена практично по всьому світу. У середній смузі лобелію культивують переважно як однорічник, але в більш теплих регіонах можливо її вирощування і в багаторічній культурі

  Лобелія має не тільки зовнішню привабливість, а й цілющими властивостями, які застосовують під час задухи, отруєннях та теплових ударах, а також для лікування легеневих захворювань.

  Про те, які види і сорти лобелії представлені в садівництві, як можна виростити цю культуру з насіння, як доглядати за нею у відкритому ґрунті, ви зможете дізнатися з матеріалу, розміщеного на нашому сайті.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за лобелією

  • Посадка: посів насіння на розсаду в перших числах лютого, висадка сіянців у ґрунт через 8-10 тижнів, у середині травня.
  • Цвітіння: з травня по вересень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкий, не дуже родючий, суглинний або супіщаний.
  • Полив: частий, особливо в спеку. Ампельну лобелію поливають двічі на день.
  • Підживлення: комплексним мінеральним добривом для квітучих рослин: уперше – через 2 тижні після посадки, вдруге й утретє – у період цвітіння. Органіку вносити небажано.
  • Розмноження: насінням, поділом коренів, махрові сорти – тільки живцюванням.
  • Шкідники: павутинний кліщ, попелиця, слимаки.
  • Хвороби: біла цвіль, іржа, листовий і стебловий бактеріози, вірус бронзовості листя.

  Лобелія (лат. Lobelia) – рід багаторічних і однорічних напівчагарників, чагарників і трав’янистих рослин родини Дзвоникові, хоча деякі вчені відносять їх до однойменної родини – Лобелієві. Рослина лобелія отримала свою назву на честь ботаніка з Нідерландів Маттіаса де Л’Обеля, який був директором королівського ботанічного саду при Якові I. Квіти лобелія ростуть майже в усіх частинах світу, але найбільше їх у субтропіках і трохи менше в зонах помірного клімату. Всього сьогодні налічують близько 300 видів лобелії. Деякі з них є сировиною для виробництва препаратів, що застосовуються при хворобах легень. У культурі використовується близько 20 видів лобелії. Вирощування лобелії і догляд за нею вас не обтяжать, тому сміливо купуйте насіння і прикрашайте свій сад цими милими й невибагливими квітами.

  Квітка лобелія – опис

  Лобелія багаторічна в наших садах вирощується зазвичай як однорічна рослина – кулястий компактний кущик 10-20 см заввишки, хоча є види і сорти, що досягають у висоту півтора метра. Стебла у лобелії тонкі, розгалужені від самої основи, густо вкриті черговим цілісним ланцетовим листям. Пазушні двогубі квітки на коротких квітконіжках 2 см у діаметрі залежно від сорту бувають забарвлені в білий, пурпуровий, темно-синій, фіолетовий або блакитний кольори. Цвітіння зазвичай починається в червні і триває по вересень, залишаючи рясні плоди, у вигляді коробочки-багатосім’янки. Насіння лобелії зберігає схожість до трьох років. У культурі рослина з 1861 року.

  Вирощування лобелії з насіння

  Посів лобелії

  Вирощування лобелії починається з посіву насіння, оскільки основний спосіб розмноження лобелії – насіннєвий. Зацвітає вона з моменту посіву через 8-10 тижнів. Зазвичай використовується розсадний спосіб насіннєвого розмноження. У перших числах лютого в касету для розсади з глибиною клітинок 5 см укладіть шар дренажу (керамзит або шматочки кори), насипте шар легкого, добре розім’ятого ґрунту, змішаного з кокосовим волокном і річковим піском, полийте ґрунт, щоб він наситився вологою й осів, і посійте на нього насіння, змішане з піском. Не потрібно закладати насіння в ґрунт, оскільки з-під ґрунту воно може не зійти, слід лише злегка присипати його тонким шаром піску, щоб волога не так швидко випаровувалася з ґрунту. Накрийте касету плівкою або склом і поставте туди, де на неї падатиме яскраве розсіяне світло.

  Розсада лобелії

  Сходам лобелії не страшна зайва вологість, набагато небезпечніші для них сухе, занадто тепле повітря і сухий ґрунт – вони відразу стоншуються і гинуть. Тому не залишайте касету без плівки, якщо в кімнаті 22 ºC і більше, і скрупульозно виконуйте графік поливань. Якщо ви боїтеся застудити або залити сіянці, поливайте їх у піддон розсадної касети. Прохолодне середовище вашій розсаді не нашкодить, оскільки вона витримує навіть температуру до -2 ºC. Перший місяць сходи ростимуть дуже повільно, майже непомітно для ока, але потім зростання прискориться. Як тільки сіянці виростуть до 3-4 см у висоту (а станеться це приблизно за два місяці після посіву), пікіруйте їх по 3-4 штуки в одноразовий стограмовий стаканчик, а при досягненні висоти 6-7 см прищипніть сходи для стимуляції розгалуження. Цвісти лобелія починає ще в розсаді.

  Посадка лобелії

  Посадка лобелії в ґрунт здійснюється зазвичай у другій половині травня, коли мине загроза нічних заморозків. Ділянка має бути сонячною, а ґрунт пухким і не дуже родючим – супіщаним або суглинним. Готуючи ґрунт під посадку, не зловживайте внесенням азоту, інакше отримаєте красиву зелень, але не побачите квітів лобелії. У кожну ямку способом перевалки висаджується вміст одного стаканчика – 3-4 маленькі лобелії, а відстань між ямками – 10-15 см.

  Вирощування ампельної лобелії теж починається з посіву насіння на розсаду і здійснюється в тому ж порядку, тільки висаджують вирослі сіянці не на садову ділянку, а в підвісні кашпо або кошики. Ампельна лобелія використовується в домашніх умовах для прикраси закритих і відкритих приміщень, балконів і лоджій та вікон із зовнішнього боку будинку.

  Як можна виростити лобелію інакше, не використовуючи насіннєвий спосіб розмноження? Деякі квітникарі восени викопують лобелію і залишають її зимувати в холодних теплицях, таким способом перетворюючи на багаторічник. Вносять до будинку на зимове зберігання і вподобані сорти лобелії: напередодні весни кущики лобелії, що перезимували в прохолодному світлому приміщенні, розбирають на живці та розсаджують для вкорінення в різні посудини. Як тільки укорінення відбудеться, можна висаджувати лобелію в ґрунт. Вегетативний спосіб розмноження використовують у випадку, якщо немає впевненості в тому, що лобелія, вирощена з насіння, збереже свої сортові ознаки.

  Догляд за лобелією

  Догляд за лобелією нескладний, а найважливішим пунктом є полив рослини, оскільки ґрунт потрібно весь час тримати у злегка вологому стані, особливо в спекотну пору. Ампельна лобелія вимагає поливу двічі на день. Другим важливим моментом у догляді за лобелією є обрізування, яке доцільно провести під кінець першого цвітіння. Стебла обрізають на висоті 5 см від ґрунту, після чого починається буйний ріст нових пагонів і повторне, часто більш рясне, цвітіння. Два-три рази за літо проводиться підживлення лобелії комплексним мінеральним добривом.

  Лобелія після цвітіння

  Коли лобелія відцвіте остаточно, можете вчинити з нею, як з однорічниками – позбутися залишків, зібравши за необхідності насіння. А можете залишити цю роботу на весну, але враховуйте, що лобелія легко розмножується самосівом, і при такому неорганізованому розмноженні вона зацвіте пізніше, ніж висаджена навесні розсада. Краще зберіть насіння і посійте його згідно з нашими рекомендаціями. Збирають насіння так: зріжте кущ лобелії, добре потрясіть його над газетою, і те, що на ній залишиться, просійте через сито, помістіть у сірникову коробку і, підписавши, покладіть на зберігання.

  Види і сорти лобелії

  Є види лобелії, які вирощуються лише як однорічники:

  Лобелія ерінус (Lobelia erinus)

  або лобелія бордюрна, лобелія їжаковидна або синя лобелія. Цей вид має п’ять форм: розкидисту, карликову, плетисту, прямостоячую і компактну. Популярні сорти: Реггата Роуз і Реггата блу – відповідно рожева і блакитна лобелія, лобелія Рів’єра Скай Блу – квітки небесно-блакитного кольору.

  Лобелія сильна (Lobelia valida)

  за зовнішнім виглядом схожа на компактну форму лобелії ерінус, тільки злегка грубіша: і стебла могутніші, і листя соковитіше, і квітки теж більші, пурпурного або синього кольору з білою плямою по центру.

  Лобелія ампельна Рікарді більша і грубіша плетистих сортів ерінус, вона є гібридною варіацією і розмножується тільки живцюванням.

  Лобелія найтонша (Lobelia tenuior)

  – заввишки вона 25-35 см, квітки до 2 см у діаметрі блакитного, білого або бузкового кольору.

  Як однорічник і як багаторічник вирощується вид лобелія прекрасна.

  Лобелія багаторічна представлена такими видами:

  Лобелія блискуча (Lobelia fulgens)

  або вогняна – росте у висоту до 75 см, листя, залежно від сорту, зелене або червоне. Найкращим сортом цього виду вважається Королева Вікторія заввишки до 1,5 м з червоними квітками.

  Лобелія Дортмана (Lobelia dortmanna)

  – зникаючий вид, занесений до Червоної книги. Росте на глибині 60-80 см на чистому піщаному дні у прибережних зонах. Дзвонові квітки зазвичай блакитні, іноді білі або темно-червоні.

  Лобелія Герарді (Lobelia gerardii)

  витримує мороз до -29 ºC, зростає до 125 см у висоту, квітки зібрані в колосоподібне суцвіття. Найвідоміший сорт – Ведраріенсіс.

  Лобелія пурпурова (Lobelia cardinalis)

  або лобелія кардинальська, що досягає метрової висоти, названа так за забарвлення квіток, яке в англійської королеви Генрієтти-Марії викликало асоціацію з кольором панчіх кардинала Рішельє.

  В отруйної лобелії сидячолистої блакитні або бузкові квітки зібрані в дірчасту верхівкову однобоку китицю. Вид зимостійкий, але в дуже холодні або безсніжні зими ділянку краще замульчувати.

  Лобелія синя (Lobelia siphilitica)

  або сифілітика, завезена в Європу з Америки. Синьо-фіолетові квітки цього виду зібрані в щільні колосоподібні суцвіття. Назва виду походить від слова «сифіліс», оскільки вважалося, що рослина виліковує цю хворобу, хоча з часом довелося переконатися, що це не відповідає дійсності. Сам вид поширення в Старому Світі не отримав, але став одним із батьків групи популярних гібридів, наприклад, такого, як Комплімент, який був результатом схрещування синьої, пурпурової і блискучої лобелії.

  Лобелия

  Лобелия (Lobelia), являющаяся частью семейства Колокольчиковые, представлена кустарниками, полукустарниками и травянистыми растениями, среди которых есть как однолетники, так и многолетники. Часть ученых считает, что это растение является представителем семейства Лобелиевые. Название лобелия цветку было дано в честь Маттиаса де Л’Обеля ботаника из Нидерландов, который при Якове I был директором королевского ботанического сада. В природе это растение можно повстречать практически во всех частях света, однако чаще всего они встречаются в субтропиках и немного реже ― в областях с умеренным климатом. На сегодняшний день этот род объединяет примерно 300 видов. Часть этих видов используется при производстве лекарства, которым лечат заболевания легких.

  Садоводами выращивается примерно 20 видов лобелии. Вырастить из семян этот цветок в своем саду очень просто, поэтому на него рекомендуется обратить внимание новичкам в садоводстве.

  Краткое описание выращивания

  1. Посадка. Семена на рассаду высевают в начале февраля, а высадку рассады в открытую почву проводят спустя 8–10 недель (примерно в середине мая).
  2. Цветение. Начинается в мае, а заканчивается в сентябре.
  3. Освещенность. Нуждается в большом количестве яркого солнечного света.
  4. Грунт. Рыхлый супесчаный либо суглинистый не слишком питательный.
  5. Полив. Почву увлажняют часто, тем более в знойную погоду. При выращивании ампельных видов и сортов их полив проводят дважды в сутки.
  6. Удобрение. Для подкормок используют минеральное комплексное удобрение для цветущих растений. Первый раз удобрение вносят в почву спустя полмесяца после высадки рассады в сад, а второй и третий ― во время цветения. Органические удобрения для подкормки использовать не рекомендуется.
  7. Размножение. Делением корней и семенным способом. Махровые сорта размножают исключительно черенками.
  8. Вредные насекомые. Тли, паутинные клещи и слизни.
  9. Заболевания. Белая плесень, ржавчина, листовой и стеблевой бактериозы, вирус бронзовости листьев.

  Особенности лобелии

  Многолетняя лобелия, как правило, в садах средних широт культивируется в качестве однолетника. Она представляет собой компактный куст шаровидной формы, высота которого может варьироваться от 10 до 20 сантиметров. Однако встречаются такие виды и сорта, высота которых может доходить до 150 см. Тоненькие побеги лобелии начинают ветвиться от самого основания. На стеблях растет пышная очереднорасположенная листва, пластины у которой цельные ланцетной формы. На коротеньких цветоножках формируются двугубые пазушные цветки, в поперечнике достигающие 20 мм. Окрас цветков зависит от сорта и может быть пурпурным, фиолетовым, белым, темно-синим либо голубым. Как правило, зацветает лобелия в июне, а заканчивается цветение в сентябре. На месте цветков образуется множество плодов, представляющих собой многосемянные коробочки. Семенной материал лобелии остается всхожим на протяжении трех лет. Культивируется этот цветок с 1861 г.

  Выращивание лобелии из семян

  Посев

  Наиболее часто лобелию размножают семенами. Поэтому ее выращивание начинается с высева семян в почву. Пройдет всего от 8 до 10 недель с момента высева, и молодые кустики начнут цвести.

  Садоводы предпочитают этот цветок выращивать через рассаду, при этом посев проводят в начале февраля. Для этого возьмите кассеты для выращивания рассады, ячейки у них должны иметь высоту около 50 мм. На дне кассет нужно сделать дренажный слой, для этого можно использовать мелкие куски коры либо керамзит. Сверху дренаж засыпается слоем легкой почвы, которую нужно хорошо размять, перед этим ее соединяют с речным песком и кокосовым волокном. Хорошо увлажните субстрат и подождите, пока он осядет. После этого равномерно распределите семена по его поверхности, предварительно их нужно соединить с песком. Заглублять семенной материал в почвосмесь не рекомендуется, так как в этом случае сеянцы могут не появиться. Его сверху присыпают тоненьким слоем песка, что убережет посевы от быстрого высыхания. Сверху емкость следует накрыть стеклом (пленкой), после чего ее переносят на хорошо освещенный подоконник, не забудьте защитить посевы от прямых лучей солнца.

  Уход за рассадой

  Излишняя влага в субстрате сеянцам принесет гораздо меньше вреда, чем пересохший субстрат и чрезмерно теплый и сухой воздух. Из-за этого наблюдается истончение растеньиц, что приводит к их гибели. В связи с этим, если в помещении температура воздуха выше 22 градусов, тогда посевы нужно обязательно накрыть сверху пленкой и не забывайте их своевременно увлажнять. Для того чтобы не залить всходы и не простудить их, полив рекомендуется проводить через поддон (нижний полив). В прохладе молодые лобелии растут гораздо лучше, чем в жаре, особенно если учесть, что они могут выдержать снижение температуры воздуха до минус 2 градусов.

  На протяжении первых четырех недель сеянцы будут отличаться крайне медленным ростом, однако потом они начнут расти намного быстрее. После того как высота растеньиц достигнет 30–40 мм (происходит это спустя пару месяцев после высева семян на рассаду), их следует распикировать по стаканчикам объемом 100 мл, при этом в каждый из них высаживают по 3 либо 4 сеянца. Когда высота молодых лобелий будет равна 60–70 мм, им понадобится прищипка, в результате кустики будут расти более пышными. Цветки появляются уже на рассаде.

  Высадка в сад

  Как правило, в открытую почву подросшую рассаду лобелии пересаживают с середины до конца мая после того, как угроза возвратных заморозков останется позади. Подходящий участок должен быть хорошо освещенным, при этом грунт необходим рыхлый, не очень питательный суглинистый или супесчаный. Подготавливая почву к высадке рассады, в нее нельзя вносить слишком большое количество азота, иначе кустики вырастут пышными, но цвести они будет очень скудно. В одну посадочную лунку надо высадить все сеянцы, находящиеся в одном стаканчике (3 или 4 штуки). При подготовке лунок соблюдайте меж ними дистанцию в 10–15 сантиметров.

  Если вы решили вырастить ампельную лобелию, то также начните с посева семян на рассаду. За появившимися сеянцами ухаживают точно так же, как было описано выше, однако подросшие сеянцы пересаживают в подвесные корзинки либо кашпо. Ампельные сорта станут прекрасным украшением лоджий, балконов, открытых и закрытых помещений, а также окон с наружной стороны строения.

  Если вы не хотите ежегодно выращивать рассаду лобелии, тогда можно прибегнуть к следующей хитрости. В осеннее время выкопайте кусты и перенесите их на зимовку в холодную теплицу, это позволит вам выращивать растение в качестве многолетника. Также те сорта, которые вам очень понравились, с наступлением осени можно посадить в горшок и занести в дом. Зимовать кустики должны в хорошо освещенном и прохладном месте. С наступлением весны с кустов срезаются черенки, которые высаживаются на укоренение в индивидуальные емкости. После того как у черенков появятся корешки, их можно будет пересадить в сад. Данный способ размножения так же используется и в том случае, когда садовод боится, что при размножении определенного сорта семенами, выросшие цветы могут утратить сортовые качества родительского растения.