Румунія визнала, що на її території міг впасти російський дрон. Чому вона це заперечувала?

Міністр оборони Румунії Анджел Тилвер підтвердив, що уламки ймовірного російського безпілотника знайшли в районі Плауру у повіті Тулча, що межує з українським містом Ізмаїл на Одещині. Лише два дні тому міноборони Румунії заперечувало цю інформацію.

“Ми обстежили дуже велику територію, зокрема й ту, про яку велися дискусії в публічному просторі, і я підтверджую, що на цій території були знайдені фрагменти, які можуть бути від дрона”, – сказав міністр оборони Румунії в коментарі телеканалу Antena 3 CNN і додав, що знайдені об’єкти проаналізують, щоб підтвердити їхнє походження.

Своєю чергою, президент Румунії Клаус Йоханніс зазначив, що якщо буде підтверджено, що знайдені компоненти належать російському безпілотнику, то це буде “серйозним порушенням суверенітету та територіальної цілісності Румунії”.

Тим часом буквально два дні тому румунські політики робили протилежні заяви.

Про падіння уламків російського дрона на території Румунії стало відомо ще у понеділок, 4 вересня. Про це з посиланням на Державну прикордонну службу України на своїй сторінці у Facebook написав речник МЗС України Олег Ніколенко, який наголосив, що впали не просто уламки дрону, а здетонувала його бойова частина.

Того ж дня міністерство оборони Румунії відкинуло повідомлення про те, що російські безпілотники впали та вибухнули на румунській території.

Після цього голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Київ має фотодокази того, що російські безпілотники завдали удару по території Румунії під час нічної повітряної атаки на українську портову інфраструктуру на річці Дунай.

Попри заяви голови МЗС України, наступного дня президент Румунії Клаус Йоханніс продовжував заперечувати інцидент. Зокрема він заявляв, що “жоден предмет, жоден безпілотник, жодна частина пристрою не приземлялася в Румунії”.

“Ми повністю контролюємо наш національний простір”, – казав у вівторок журналістам Йоханніс.

Чому Румунія визнала падіння уламків безпілотника на своїй території через два дні? Пояснює військовий оглядач ВВС Ілля Абішев

Одразу після інциденту в Києві заявили, що на території Румунії впали не просто уламки дрона, а здетонувала його бойова частина.

“За інформацією Державної прикордонної служби України, сьогодні вночі під час масованої атаки Росії в районі Ізмаїльського порту російські “шахеди” впали та здетонували на території Румунії”, – писав 4 вересня офіційний представник МЗС України Олег Ніколенко.

В українських соцмережах викладали кадри моменту вибуху, що, як стверджували, стався на суміжній території. Верифікувати відеозаписи непросто – зйомку вели вночі, з орієнтирів видно лише водойму – судячи з усього, велику річку – за якою підіймається заграва від вибуху, і прибережні вогні.

Росія вже не вперше завдає удару по Ізмаїлу – важливому портовому місту на березі Дунаю. Річкою проходить лінія державного кордону з Румунією, тому російські ракети і дрони-камікадзе летять і атакують українські цілі в безпосередній близькості від країни-члена НАТО.

Якщо відеозапис справді робили з боку Ізмаїла, то можна припустити, що вибух стався на протилежному березі, тобто на румунській території.

Чи став цей вибух наслідком детонації бойової частини російського безпілотника? Дрони-камікадзе, такі як іранський “Шахед” з російським лейблом “Герань”, є летючою бомбою великої потужності та, як правило, вибухають при ударі об землю, навіть якщо їх вдається збити.

Румунська сторона дві доби заперечувала факт падіння російського безпілотника на її території, але зрештою визнала його. Заява міністра оборони Румунії виглядає досить обтічною – у ній сказано про уламки, але не про вибух.

Навіть уламки бойового дрона, що не вибухнули, які впали на території країни-члена НАТО, – це серйозна подія, яка передбачає заходи реагування з боку західного військового блоку. Хоча очевидно, що якби Бухарест офіційно заявив про вибух БПЛА, а не просто про падіння його уламків, реакція НАТО на інцидент могла би бути значно жорсткішою.

Інші випадки

Це не перший випадок, коли війна, що веде Росія проти України, могла перетнути кордони ЄС та НАТО.

У лютому головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний , що дві російські крилаті ракети “Калібр”, якими РФ атакувала Україну, перетнули повітряний простір Молдови та Румунії.

За його даними, ці ракети були запущені з акваторії Чорного моря.

У відповідь румунське міністерство оборони заявило, що російські ракети не заходили у їхній повітряний простір. А найближча точка траєкторії цілі до повітряного простору Румунії була зафіксована радіолокаційними системами приблизно за 35 кілометрів на північний схід від кордону.

Автор фото, Jarosław Wolski

Наслідки падіння ракети в Польщі в листопаді 2022 року

У дні масованих ракетних атак Росії повідомляли також про падіння уламків ракет на території Молдови. Зокрема, відомо, що це сталося у січні, а також у жовтні та грудні 2022 року.

Крім того, торік на початку жовтня три крилаті ракети, запущені з російських морських кораблів, пройшли через територію Молдови.

Після цих інцидентів Молдова попросила своїх західних партнерів про системи протиповітряної оборони.

Неодноразово перетинали ракети й територію Польщі.

У квітні цього року поблизу міста Бидгощ на заході Польщі знайшли російську крилату ракету Х-55.

Тоді звучали різні версії – говорили і про те, що ця ракета могла бути польською, і про те, що російською.

Згодом польська влада офіційно визнала – ракета може бути російською, яка могла потрапити в польські ліси майже пів року тому.

У листопаді минулого року у прикордонному з Україною селі Пшеводув впали випущені Росією дві ракети. Однак з них влучила в зерносховище, вбивши двох цивільних.

В обох випадках Польща не стала ініціювати застосування статтю 5 Статуту НАТО про колективну оборону країн-членів.

У Румунії страйкарі паралізували транспортні артерії

Унаслідок кількаденних протестів фермерів і перевізників ускладнено транспортний рух багатьома автотрасами Румунії. Серед вимог страйкарів – виплата компенсації за збитки, завдані імпортом агропродукції з України.

Румунські страйкарі-автоперевізники разом з фермерами вже не перший день блокують рух багатьма автошляхамиФото: Cristian Ștefănescu/DW

У Румунії не вщухають розпочаті 10 січня масштабні страйки фермерів і перевізників, котрі в такий спосіб протестують проти подорожчання пального, міндобрив і страхових послуг та високого податкового тиску. Згідно з поширеними в понеділок, 15 січня, даними поліції, внаслідок страйків заблоковано рух головними автошляхами у 27 з 41 адміністративних районів країни. Крім того, за даними місцевих ЗМІ, тракторами та вантажівками заблоковано під’їзні шляхи до щонайменше восьми міст, включно зі столицею Бухарестом, а також на прикордонних переходах з Угорщиною та Сербією, передає інформагенція dpa.

Вимоги протестувальників у Румунії

Правоохоронці повідомили, що порушили 24 кримінальні справи за підбурювання до насильства в соціальних мережах з боку протестувальників. Перші подібні протести розпочалися минулого тижня. Уряд Румунії намагався вступити в переговори зі страйкарями, але його умови не задовольнили фермерські організації. За їхніми словами, в уряді були готові надати лише звільнення від оподаткування на реінвестований прибуток, чого фермерам виявилося замало. У переліку вимог фермерських організацій також збільшення дотацій, вигідніші умови кредитування та компенсації, зокрема, за збитки, спричинені імпортом зерна з сусідньої України.

Натомість автоперевізники-страйкарі вимагають насамперед зниження вартості автострахування та протестують проти стрімкого зростання цін на пальне. За даними представників автоперевізників, багато румунських компаній нині опинилися на межі банкрутства через це, повідомляли раніше ЗМІ.

Україна повідомляє про блокування пунктів пропуску на кордоні

Тим часом у Держприкордонслужбі України (ДПСУ) повідомили про блокування румунськими страйкарями низки контрольно-пропускних пунктів на румунсько-українському кордоні.

“Рух вантажівок через пункти пропуску “Сірет” та “Вікову-де-Сус” заблоковано. Близько 12.00 фермери поновили блокування руху вантажних автомобілів на напрямку пункту пропуску “Сірет”, який знаходиться навпроти українського пункту пропуску “Порубне”. Також почалося блокування румунського пункту пропуску “Вікову-де-Сус”, що навпроти українського – “Красноїльськ”. Інші види транспорту, а також пішоходи в обох пунктах пропуску оформлюються встановленим порядком як на в’їзд, так і виїзд з України”, – інформує Telegram-канал ДПСУ

Про тимчасове блокування КПП з боку Румунії українські прикордонники повідомляли і минулими днями, однак не пояснювали, з чим пов’язані перешкоди у русі вантажівок.

Уряд Румунії запевнив, що українське збіжжя на румунський ринок не піде

Водночас прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку наголосив, що з жовтня 2023 року до Румунії не імпортується зерно з України, натомість воно проходить через країну лише як транзитний товар і експортуватиметься через румунський чорноморський порт Констанца.

Найближчими днями у Румунії очікуються подальші протести та переговори між фермерами та урядом, пише dpa.

Ухилянти від мобілізації:як їх ловлять на кордоні з Румунією

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video