Посадка черной редьки

Пряная и полезная черная редька – неприхотлива, но начинающие огородники часто сталкиваются с тем, что ее не удается вырастить в достаточном количестве и получить высокое качество. Есть несколько несложных, но очень важных правил, помогающих избежать проблем в выращивании овоща. Они касаются сроков и схемы посева, полива, внесения удобрений и, конечно, севооборота. Разберемся подробно как сажать черную редьку, чтобы гарантированно собирать хорошие урожаи ценных корнеплодов.

Приблизительный диаметр круглых корнеплодов 8-10 см, продолговатых – до 4-5 см, вес составляет от 180 до 600 г

Зла, но всем мила

Редька – очень многообразная и широко распространенная овощная культура. Черная является лишь одной из разновидностей наряду с белой, зеленой, красной. Сорта отличаются друг от друга по срокам созревания (ранние, средние, поздние), по форме плода (круглые, приплюснутые, конусообразные), размерам и другим параметрам.

Гладкая или шероховатая кожура имеет темно-серую, почти черную окраску, мякоть обычно белая, твердая, сочная. Благодаря наличию большого количества эфирных насыщенных масел овощ имеет ярко выраженный горьковато-острый вкус. Черная редька в совокупности с медом часто применяется как противопростудное, отхаркивающее средство.

На фото – салат из редьки и моркови с семенами льна и лимонно-медовой заправкой

Из свежих корнеплодов получаются прекрасные пикантные салаты и даже праздничные блюда. Если вы еще не пробовали витаминные чипсы из редьки – обязательно приготовьте, не пожалеете.

Почему важны сроки

Ранние сорта сеют в марте – апреле, когда почва прогрелась до плюсовых показателей на 10-15 сантиметров в глубину.

Посев среднеспелых разновидностей проводят ближе к началу июня. Эти овощи годятся для летнего потребления. Семена с таких растений (если они нужны) собирают в первый год.

Поздние сорта черной редьки выращивают, начиная с середины июля. Именно их выбирают для закладки на хранение. Если часть корнеплодов оставить зимовать в земле, то растения зацветут на втором году вегетации.

Сажать черную редьку в открытый грунт нужно строго соблюдая сроки. Обычно время посева и назначение сорта указываются производителем на пакетиках с семенами и отходить от этих рекомендаций не следует.

Семенной материал предлагают многие отечественные агрофирмы-производители

Высчитывать правильные сроки необходимо для того, чтобы редька не ушла в цвет. Это важно не только для получения урожая сочных, хорошо налитых корнеплодов, но также связано с выходом и размножением вредителей, для которых все растения семейства Капустных являются кормовой базой.

Приглушите свет

Отличительным признаком растений длинного дня, к которым относится и редька, является выброс цветочных стрелок при условии продолжительного освещения: 12 и более часов в сутки. При коротком световом дне у них происходит активация процессов роста вегетативных органов (корней, побегов, листьев), при длинном – образуются цветы и завязываются семена. Так как огородникам чаще интересны именно корнеплоды, а не семена, то цветение требуется предотвратить. Для удобства расчета существуют календари светового дня по регионам и специальные интернет-сервисы.

Уважаемые читатели! Подписывайтесь на наш Телеграм, в нем вы найдете полезную информацию по садоводству и не только: Перейти на канал

Если вы немного опоздали с ранним посевом, на вегетацию растения можно повлиять, искусственно уменьшая световой день

Чтобы избежать стрелкования летних сортов, требуется контролировать период освещения, создавая искусственное затенение. Агрономами установлено, что длиннодневные растения не улавливают свет красного спектра, воспринимают его как темноту, и этим можно успешно пользоваться. Над грядками устанавливают дуги и, натягивая на них непрозрачный дышащий материал, прикрывают посадки с восьми часов вечера до восьми часов утра. На день укрытие сворачивают, снова открывая свободный доступ солнечным лучам.

При посеве поздних сортов во второй половине июля продолжительность дня сокращается естественным путем.

Сейчас появилось достаточно большое количество новых гибридов, выведенных для выращивания в северных и средних широтах России, устойчивых к нежелательному зацветанию (стрелкованию). Такие овощи нейтрально относятся к освещению и одинаково хорошо образуют корнеплоды как при укороченном, так и при длительном световом дне.

Чего хочет редька?

Грядки располагают на открытом солнечном месте. Земля должна быть рыхлая, воздухопроницаемая, плодородная, постоянно влажная, с кислотностью в пределах 5,5-6,5 pH.

Посев

Семена редьки довольно крупные, их удобно сеять по одному. Перед заделкой в землю желательно провести проверку на жизнеспособность, замочив семенной материал в крепком солевом растворе и убрав пустые экземпляры, которые всплывут наверх. Если в качестве семян уверенности нет, их размещают группами по две-три штучки. Для посева готовят бороздки или лунки глубиной 2-3 см с расстоянием 15-20 см между ними. Чтобы исключить пустоты на грядке из-за невсхожести, семена сеют более густо, с интервалом 5-10 см. После появления 3-4 листочков прореживают, оставляя по одному сильному ростку в каждом гнезде.

Прореживать и рыхлить грунт в междурядьях нужно очень осторожно, чтобы не повредить корешки

Загущение посадок, тяжелый грунт, а также неправильное прореживание и рыхление ведут к проблемам, связанным с деформацией корнеплодов. Многие огородники предпочитают не рыхлить, а мульчировать почву на грядке для сдерживания роста сорняков и уменьшения испарения влаги. В остальном, уход за растениями не представляет особых сложностей.

Удобрения

Редька получится сочной, хрустящей, вкусной, если ее выращивать на универсальных комплексных (NPK) подкормках, грамотно составленных в требуемых овощу пропорциях. Особенно важен калий: он способствует удержанию влаги в почве, стимулирует клубнеобразование. Благодаря применению калийных смесей, препаратов на его основе (калимагнезии, сульфата калия, цементной пыли) улучшаются вкусовые качества выращенных плодов. Подкормки предпочтительно вносить в жидком виде дважды: при появлении первых зеленеющих всходов и через месяц.

Как показывает практика, использование органики плохо влияет на качество и лежкость урожая

Полив

Землю требуется постоянно поддерживать в слегка влажном состоянии. Примерная норма полива составляет 8-10 литров на 1 квадратный метр раз в неделю (с учетом погодных условий). Растрескивание, «бородатость», худосочность корнеплодов, загрубение и волокнистость мякоти часто вызваны неравномерным увлажнением и тесной посадкой. И хотя при хранении трещины и незначительные механические повреждения на здоровых плодах затягиваются, подобных нарушений лучше избегать.

Предшественники на грядке

Чтобы защитить посадки от болезней, а заодно и от вредоносных насекомых-переносчиков грибковых спор и бактерий, нужно регулярно избавляться от сорных трав и обязательно придерживаться основных правил севооборота. Нельзя сажать редьку там, где до этого росли другие культурные представители семейства Крестоцветные. Плохие результаты наблюдаются при выращивании вслед за руколой, капустой, редисом, брюквой, репой, шпинатом и др.

Посадить черную редьку лучше на грядках, освободившихся после уборки тыквенных, пасленовых, бобовых.

Корнеплодам нужен простор, но в междурядья можно подсеять укроп, петрушку, базилик

В совместных посадках с пряно-зеленными культурами пахучие травы будут отгонять порхающих капустниц, белянок и других вредителей, но не помешают редьке образовывать корнеплод.

Непрошеные гости

Опасность для овоща представляют в первую очередь крестоцветные блошки. Известно несколько групп этих растительноядных букашек: южная (черная), светлоногая, волнистая, выемчатая. Жуки всех видов зимуют под прошлогодней листвой и растительными остатками, в верхних слоях грунта. Пробуждаясь после схода снега, вначале они питаются дикими родственными травами (сурепкой, пастушьей сумкой). Активный период размножения взрослых особей начинается с мая и длится вплоть до середины июля. Яйцекладка производится в верхние почвенные слои, там же происходит и окукливание. Плодовитость самок может составить от нескольких десятков до семи сотен яиц.

Капустные блошки – невероятно прожорливые и быстро плодящиеся насекомые, за сезон способны захватить очень большие территории

Блошки проявляют активность в жаркое время суток, поэтому планировать обработки нужно только на сухую погоду. Влага ненадолго создает вредителям дискомфорт, мокрые листья они не трогают. Можно безуспешно бороться народными методами, регулярно обсыпая всходы золой, песком, табаком, опрыскивая настоями одуванчика и других растений с инсектицидным действием. Данные средства незначительно понижают численность жуков и распугивают на время вредителей, отличающихся прыгучестью.

Опытные огородники говорят, что применение антиблошиного зоошампуня, разведенного в пропорции 1:1, является одновременно безопасным и действенным способом избавления от блошек на первых стадиях их появления. Этим раствором проливают почву либо опрыскивают молодые всходы.

Неплохой результат дает ловля насекомых на картонки, смазанные липким веществом и прикрепленные на палку или подвешенные сверху. Своеобразным слоем «клея», который требуется периодически обновлять, может служить древесная смола.

Защита химикатами – наиболее эффективна, но даже низкотоксичные, распадающиеся в почве вещества частично поглощаются растениями и накапливаются в них, при неправильном применении и дозировках могут спровоцировать ожоги на листьях.

Со временем ботва грубеет, покрывается жестким ворсом и становится недоступной для мелких вредителей, но тут подстерегает новая напасть. Почти сразу после того, как активность крестоцветных блошек немного сходит на нет, появляются бабочки белянки. Капустная белянка перезимовывает в стадии куколки на стволах деревьев, на кустарниках, стенах зданий, заборах и т. п. Бабочки не питаются листьями, хотя все же предпочитают собирать нектар на капустоцветных растениях – резеде, настурции. Порхая над посадками, они ищут пристанище для своего потомства. Имаго откладывают яйца на нижнюю сторону листьев.

Вылупившиеся желто-зеленые гусеницы с невероятной скоростью уничтожают листву, объедают практически полностью, оставляя нетронутыми лишь грубые жилки

Бороться с бабочками, отлавливая их – неблагодарное занятие, а опрыскивать овощи химикатами – далеко небезопасное. Лучшим способом защиты посадок будет обустройство каркаса с накинутым на него тонким агрополотном или мелкоячеистой москитной сеткой. Важно, чтобы сетка находилась высоко над листьями и не касалась их.

Помимо типичных вредителей крестоцветных культур, редьку атакуют личинки морковной мухи, жуки-долгоносики, личинки жуков-щелкунов и скрытнохоботников, капустная моль, капустная совка, личинки рапсового пилильщика, крестоцветные клопы.

Профилактика

Чтобы эффективно извести листогрызущих насекомых, важно знать особенности их развития и, исходя из этого, проводить профилактические работы. Легче предупредить появление вредителей, чем потом бороться с напастью. Следует заблаговременно позаботиться о здоровье почвы. Уборка и уничтожение растительных остатков осенью, перекопка грядок ранней весной, обработка инсектицидами до посадки – основные меры защиты от появления ненасытных визитеров.

Заболевания

Наиболее распространенные болезни, свойственные редьке, – альтернариоз, бактериоз, гнили различного происхождения, фомоз (сухая гниль), мучнистая роса и ложная мучнистая роса, фузариоз, мозаика обыкновенная (неизлечимое вирусное заболевание).

Характерное проявление мучнистой росы – густой белесый налет на обеих сторонах листьев

Растения, вовремя получающие достаточное питание и произрастающие на подготовленных почвах, имеют высокий иммунитет, менее подвержены подобным неприятностям и легче переносят незначительные повреждения вредителями. Все части пораженных растений следует сжечь, провести дезинфекцию грунта соответствующими препаратами во избежание дальнейшего распространения по участку вирусов и бактерий.

Раскачайте редьку

За неделю-две перед сбором урожая, чтобы ускорить созревание, ботву собирают в кулак и тихонько раскачивают корнеплод, обрывая таким образом боковые, слабые корешочки и вынуждая растение питаться, набирая массу, через основной корень. Время созревания во многом зависит от характеристик сорта. Овощи, предназначенные для зимнего хранения, убирают одними из последних, но выкопать их необходимо до наступления первых холодов.

Видео

Предлагаем несколько видеосюжетов с полезными советами от опытных огородников, рассказывающих о посадке черной редьки и ее выращивании в разных регионах:

Цветовод-любитель, живо интересуюсь новинками в мире растений, как садовых, так и комнатных. В качестве самообразования периодически посещаю курсы на тему декоративного садоводства, слежу за специализированными выставками. Свободное время стараюсь посвящать многочисленным зеленым питомцам. Влюблена в вариегаты, дома коллекционирую прекрасные синнингии и сенполии. На даче, помимо работы на грядках и в теплицах, ухаживаю за своими любимицами – лилиями. На досуге занимаюсь различными видами вышивки и декупажа. Релаксирую при разгадывании японских кроссвордов. Отдаю предпочтение печатным книгам, не отрицая удобства цифровых аналогов. Люблю готовить, собираю необычные рецепты, совершенствуюсь в искусстве карвинга. С удовольствием делюсь своим опытом и прислушиваюсь к советам.

Нашли ошибку? Выделите текст мышкой и нажмите:

Перегной – перепревший навоз или птичий помет. Готовят его так: навоз складывают в кучу или бурт, переслаивая его опилками, торфом и огородной землей. Бурт накрывают пленкой, чтобы стабилизировать температуру и влажность (это нужно для повышения активности микроорганизмов). Удобрение «созревает» в течение 2-5 лет – в зависимости от внешних условий и состава исходного сырья. На выходе получается рыхлая однородная масса с приятным запахом свежей земли.

В помощь садоводам и огородникам разработаны удобные приложения для Android. В первую очередь это посевные (лунные, цветочные и т. д.) календари, тематические журналы, подборки полезных советов. С их помощью можно выбрать день, благоприятный для посадки каждого вида растений, определить сроки их созревания и вовремя собрать урожай.

Считается, что некоторые овощи и фрукты (огурцы, стеблевой сельдерей, все разновидности капусты, перец, яблоки) обладают «отрицательной калорийностью», то есть при переваривании затрачивается больше калорий, чем в них содержится. На самом деле в пищеварительном процессе расходуется только 10-20% калорий, полученных с едой.

Новинка американских разработчиков – робот Tertill, выполняющий прополку сорняков в огороде. Прибор придуман под руководством Джона Доунза (создателя робота-пылесоса) и работает при любых погодных условиях автономно, передвигаясь по неровной поверхности на колесах. При этом он срезает все растения ниже 3 см встроенным триммером.

Природные токсины содержатся во многих растениях; не исключение и те, которые выращивают в садах и на огородах. Так, в косточках яблок, абрикосов, персиков есть синильная (цианистоводородная) кислота, а в ботве и кожуре недозревших пасленовых (картофеля, баклажанов, помидоров) – соланин. Но не стоит опасаться: их количество слишком незначительно.

От сортовых помидоров можно получить «свои» семена для посева на следующий год (если сорт очень понравился). А с гибридными это делать бесполезно: семена-то получатся, но они будут нести наследственный материал не того растения, с которого взяты, а его многочисленных «предков».

И перегной, и компост по праву являются основой органического земледелия. Их присутствие в почве значительно увеличивает урожай и улучшает вкусовые качества овощей и фруктов. По свойствам и внешнему виду они очень похожи, но путать их не стоит. Перегной – перепревший навоз или птичий помет. Компост – перепревшие органические остатки самого разного происхождения (испортившаяся пища с кухни, ботва, сорняки, тонкие веточки). Перегной считается более качественным удобрением, компост более доступен.

Фермер из Оклахомы Карл Бернс вывел необычный сорт разноцветной кукурузы, получивший название Rainbow Corn («радужная»). Зерна на каждом початке – разных цветов и оттенков: коричневые, розовые, фиолетовые, голубые, зеленые и др. Такого результата удалось добиться путем многолетнего отбора наиболее окрашенных обычных сортов и их скрещивания.

Один из самых удобных методов заготовить выращенный урожай овощей, фруктов и ягод – заморозка. Некоторые полагают, что замораживание приводит к потере питательных и полезных свойств растительных продуктов. В результате проведенных исследований ученые выяснили, что снижение пищевой ценности при заморозке практически отсутствует.

Редька: вирощування з насіння на городі, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 лютого 2016 🕒 10 хвилин 👀 29764 рази 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за редькою
• Рослина редька – опис
• Посадка редьки у відкритий ґрунт
  • Коли садити редьку в ґрунт
  • Ґрунт для редьки
  • Як садити редьку у відкритий ґрунт
  • Посадка зимових сортів редьки
  • Як виростити редьку
  • Полив редьки
  • Підживлення редьки
  • Обробка редьки

  Рослина редька (лат. Raphanus) належить до невеликого роду трав’янистих однорічників і багаторічників родини Капустяні, або Хрестоцвіті, що зростають у дикому вигляді в Європі і в азійських районах із помірним кліматом. Як овоч редька вирощується з давніх-давен. Сьогодні культивують вид, відомий під назвою редька посівна (Raphanus sativus), який у дикій природі не зустрічається.

  Як садити редьку посівну, як поливати редьку, чим удобрювати редьку, чим обробити редьку, уражену захворюваннями або шкідливими комахами, коли викопувати редьку, як зберігати редьку – про все це і про багато іншого підеться в цій статті.

  Посадка й догляд за редькою

  • Посадка: посів насіння ранніх сортів у відкритий ґрунт – після 25 квітня, посів насіння пізніх сортів – у середині червня.
  • Ґрунт: родючий, вологий, багатий на перегній суглинок слабколужної або нейтральної реакції. Кислі ґрунти перед посівом вапнують.
  • Полив: регулярний: ранні сорти поливають один раз на тиждень, пізні – рідше, всього – 3-4 рази за сезон. Витрата води – 10-12 л на кожен м² грядки.
  • Підживлення: за потреби ранні сорти підживлюють 2 рази азотними добривами: у стадії розгортання сім’ядольних листків і через тиждень після першого підживлення. Пізні сорти вимагають щотижневого підживлення поперемінно азотними добривами та повними мінеральними комплексами. Припиняють підживлення тижні за три до збору врожаю.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: хрестоцвіті блішки, капустяні та городні совки, капустяні мухи, капустяні молі та білявки, стеблові нематоди та дротяники.
  • Хвороби: чорна ніжка, кила, повстяна хвороба, борошниста роса, пероноспороз, біла гниль, біль.

  Рослина редька – опис

  Корінь у редьки потовщений, але іноді, як у олійного різновиду, тонкий. Забарвлення кореня, який формується у перший рік росту, може бути білим, рожевим, червоним, зеленим, фіолетовим або чорним, але м’якоть коренеплоду незмінно білого кольору. Листя ліровидне, перисто-роздільне, іноді цільне з великою верхньою лопаттю і 2-6 парами бічних лопатей. Квітки рожеві, фіолетові або білі, плоди-стручки роздуті, широкі, голі або вкриті жорсткою щетиною. Вирощують редьку для вживання в їжу в період браку вітамінів: вона збуджує апетит, покращує травлення, прискорює метаболічні процеси. Широко застосовують редьку в народній медицині.

  Посадка редьки у відкритий ґрунт

  Коли садити редьку в ґрунт

  Редька – рослина холодостійка, сходи проростають при температурі 3-5 ºC і здатні знести похолодання до 3-4 ºC. Дорослі рослини нормально витримують заморозки до -5-6 ºC. Сіють редьку в ґрунт навесні і влітку – все залежить від сорту рослини. Ранні сорти сіють відразу після 25 квітня, а ті сорти, які вирощують для зимового зберігання, сіють у середині червня.

  Ґрунт для редьки

  Найкращий ґрунт для редьки – родючі, вологі, багаті на перегній суглинки, нейтральні або слабколужні. Кислі ґрунти доведеться вапнувати. Найкращими сусідами для редьки вважаються редис і ріпа, а гарними попередниками – бобові культури (горох, квасоля, соя, сочевиця, арахіс і боби), а також огірок, помідори, гарбуз, цибуля, салат, кабачок, патисон, кріп, баклажан, кукурудза і перець. Саме під попередників редьки і бажано вносити органічні добрива. Не висаджуйте редьку на ділянці, де росли хрін, капуста, крес-салат, турнепс, морква, буряк, ріпа, редиска і редька.

  Вирощування редьки з насіння слід проводити після перекопування ділянки восени, спочатку ґрунт лущать на невелику глибину, а через невеликий проміжок часу видаляють бур’яни, що з’явилися, перекопуванням на глибину штиха лопати з одночасним внесенням по відру компосту або перегною і по півлітровій банці деревної золи на кожен м².

  Як садити редьку у відкритий ґрунт

  Посадка редьки в ґрунт починається з підготовки посівного матеріалу: насіння редьки калібрують за величиною і вагою в розчині 50 г солі в 1 л води за допомогою решета з двоміліметровими отворами. Насіння, що залишилися в решеті, ретельно промивають водою і замочують на добу в розчині 0,2 г марганцівки в 1 л води.

  У грядці роблять борозни завглибшки до 2 см на відстані близько 35 см одна від одної і розкладають у них по 3 насінини з інтервалом у 8 см між гніздами, після чого присипають борозни землею й ущільнюють її. Якщо ґрунт недостатньо вологий, полийте грядку після посадки. Сходи можуть з’явитися вже за тиждень.

  Посадка зимових сортів редьки

  Посів у ґрунт зимових сортів редьки здійснюється за тим же принципом і в тому самому порядку, що і посів ранніх сортів, відмінність лише в тому, що ділянку під посів пізніх сортів готують навесні, а не з осені, і відстань між гніздами насіння має бути більшою – близько 15 см.

  Догляд за редькою

  Як виростити редьку

  Редька належить до невибагливих культур, тому вирощування редьки у відкритому ґрунті вас не обтяжить. Вам доведеться поливати грядку, проріджувати рослини водночас із розпушуванням ґрунту і прополюванням бур’янистої трави, а також проводити підживлення. Уперше проріджування сходів здійснюють після відростання у сходів одного-двох листків, залишаючи між ними дистанцію 6-7 см, друге проріджування проводять через 3-4 тижні після першого.

  Міжряддя на ділянці розпушують 3-4 рази за сезон: перший раз на глибину 4 см, другий раз на 8 см, а третій і четвертий – на глибину 10-12 см.

  Полив редьки

  Зволоження редьки весняного посіву здійснюють регулярно один раз на тиждень, зимові сорти поливають рідше – 3-4 рази за сезон. Редька потребує великої кількості вологи: на кожен м² виливають по 10-12 л води. Головне в зволоженні грядок із редькою – регулярність, оскільки рясні поливання після тривалої посухи призводять до того, що редька розтріскується. Від недостатнього поливу корінь редьки стає дерев’яним і майже неїстівним. Допоможе зберегти вологу в ґрунті і скоротити кількість поливань мульчування ділянки.

  Підживлення редьки

  За вегетаційний період за необхідності підживлення ранньої редьки проводять двічі: уперше, коли у сіянців розгорнеться сім’ядольне листя, а вдруге через тиждень. З огляду на короткий період дозрівання ранніх сортів удобрення редьки проводиться тільки азотними добривами – вапняно-аміачною або натрієвою селітрою в концентрації 0,2 %. Пізні сорти редьки підживлюють щотижня розчином повного мінерального добрива, розчинивши у відрі води 60 г суперфосфату, 20 г сечовини і 15 г хлористого кальцію й витрачаючи одне відро розчину на 20 м рядка. Однак оскільки рослині азот необхідний у великих кількостях, то чергуйте комплексні підживлення з виключно азотними. За три тижні до збирання врожаю внесення добрив припиняють. Ніколи не використовуйте в якості добрива для редьки гній, оскільки це призводить згодом до розгалуження коренеплодів.

  Шкідники і хвороби редьки

  Найчастіше редька зазнає зараження килою, мозаїкою капусти, повстяною хворобою, борошнистою росою, пероноспорозом, білою гниллю, чорною ніжкою і біллю.

  Кила – грибкова хвороба, через яку на коренях утворюються веретеновидні або кулясті нарости, що з часом буріють і загнивають. Уражені рослини відстають у рості і в’януть.

  Мозаїка капусти проявляється малюнком на листовій пластині, стяганням жилок і деформацією листя. Пізніше навколо головних жилок листя виникає темно-зелена облямівка, листя вкривається білястими некротичними плямами.

  Повстяна хвороба, або червона гниль виглядає як бурі і лілові плями на коренеплодах, потім на місці цих плям утворюються темні склероції грибка. Прогресує захворювання при дуже високій температурі і вологості повітря.

  Борошниста роса вкриває наземні частини рослини сірувато-білим нальотом, що з часом набуває бурого кольору. Уражені листки деформуються і засихають, рослини відстають у розвитку.

  Пероноспороз, або несправжня борошниста роса виглядає як хлоротичні цятки на верхній стороні листової пластини, що поступово стають жовтими і маслянистими, а потім буріють, і під ними, на споді листка з’являється брудно-фіолетовий наліт.

  При захворюванні чорною ніжкою нижня частина розетки листя і верх коренеплоду стають тонкими, м’якими, вкриваючись грибницею.

  Біла гниль знебарвлює уражені тканини, вони стають водянистими і вкриваються міцелієм, схожим на вату.

  При ураженні білями наземні частини рослини ніби вкриваються олійною фарбою, потім хворі тканини буріють і засихають. Листки, на яких утворюються скупчення спор грибка, викривлюються і вкриваються здуттями.

  Із комах найнебезпечніші для редьки хрестоцвіті блішки, городня і капустяна совки, капустяна муха, капустяна білявка, капустяна міль, дротяники і стеблові нематоди.

  Хрестоцвіта блішка зовсім не блоха, а дрібний жук-листоїд із задніми скакальними, як у коника, ногами, здатний знищити молоді сходи хрестоцвітих культур, сильно пошкоджуючи листя рослин.

  Гусінь совок і капустяної білявки виїдає м’якоть листя, а личинки капустяної мухи гризуть коренеплоди редьки, від чого ті гниють.

  Личинки нематод, харчуючись соком рослин, викликають викривлення і відставання в рості.

  Дротяники харчуються не тільки листям редьки, а й коренеплодами.

  Обробка редьки

  Із грибковими хворобами (килою, білями, гнилями, борошнистою росою, чорною ніжкою і пероноспорозом) борються обробкою рослин мідьвмісними препаратами (бордоською рідиною, мідним купоросом, хлорокисом міді). Як обробити редьку цими препаратами, ви прочитаєте в інструкції, що додається. З мозаїкою впоратися не вийде, оскільки від неї ліків ще не придумали, але захворілі екземпляри потрібно негайно видаляти з ділянки і спалювати, доки хвороба не перекинулася на сусідні рослини. Що ж до комах-шкідників, то їх знищують інсектицидами, які можна знайти в будь-якому спеціалізованому магазині або відділі. Однак найкраще, що ви можете зробити для захисту городу від хвороб і шкідників, це проводити передпосівну обробку ґрунту і насіння, дотримуватися агротехніки культури і правил сівозміни.

  Збирання та зберігання редьки

  Ранні сорти редьки збирають улітку, вибірково, коли коренеплід досягне 3-4 см у діаметрі. Ці сорти не годяться для зберігання – їх вирощують виключно заради їжі, тому покладіть ранню редьку в холодильник, де вона зможе перебувати до трьох тижнів. При кімнатній температурі ранні сорти редьки зберігаються не більше 10 днів.

  Збір урожаю редьки зимових сортів здійснюють восени, у другій половині вересня, перед настанням перших холодів. Викопавши коренеплід, струсіть із нього землю, обірвіть дрібні корінці, акуратно зріжте бадилля біля самого коренеплоду, намагаючись його не пошкодити, і дайте редьці трохи просохнути, а потім потримайте її кілька днів у темному прохолодному місці. Якщо ви заготовлюєте пізню редьку на зиму, складіть її в ящики з вентиляційними отворами і пересипте піском, як моркву або буряк. Кожен шар піску повинен бути завтовшки до 4 см. Найкраще зберігати редьку в погребі з температурою близько 2-3 ºC і вологістю повітря близько 90 %. У таких умовах пізні сорти редьки, такі, як Зимова кругла біла або Зимова кругла чорна, можуть зберігатися до весни.

  Види і сорти редьки

  У рамках виду редька посівна розрізняються такі різновиди:

  • редька чорна – за смаковими якостями цей підвид програє іншим різновидам, однак він має найцінніші цілющі властивості;
  • редька японська, або дайкон – велика біла редька, досягає іноді 60 см у довжину при діаметрі 10-15 см. Вона невибаглива, смачна і корисна: сто грамів коренеплоду містить 40 % добової норми вітаміну C. Цей різновид редьки багатий також на клітковину, бета-каротин, фолієву кислоту, калій, залізо, селен і йод. Найкращі сорти: Саша, Дракон, Дубинушка, Японський білий довгий;
  • редька олійна – холодостійка, тіньовитривала, вологолюбна і врожайна однорічна рослина. Квітки у редьки олійної біло-фіолетові, найкращий час для посадки – червень або липень;
  • зелена узбецька редька, корисна майже настільки ж, як і чорна, але її смак набагато ніжніший і приємніший. Зелена редька багата на каротин, вітаміни, фітонциди, калій, фосфор, натрій, сірку, кальцій і ефірні олії;
  • редька китайська, або маргеланська, або лоба – соковиті і щільні коренеплоди округлої або подовженої форми, які зберігаються гірше за європейські сорти редьки. Це салатний різновид, сорти якого розрізняються за кольором: вони можуть бути рожевими, червоними, бузково-фіолетовими, світло- або темно-зеленими, проте верх головок однакового насичено-зеленого кольору у всіх сортів. М’якоть цієї редьки не гостра і не гірка. Найпопулярніші сорти: Ладушка, Господарочка, Сварник, Зарево.

  Але оскільки в наших кліматичних умовах найкраще росте редька європейських сортів, пропонуємо вашій увазі опис найпопулярніших із них. Отже, найкращі сорти редьки для відкритого ґрунту:

  • Зимова кругла біла – середньостиглий урожайний сорт із білими коренеплодами округло-плоскої або округло-овальної форми, вагою до 400 г із білою, соковитою, твердою м’якоттю середньогострого смаку;
  • Зимова кругла чорна – один із найпоширеніших урожайних і лежких сортів, овальні або плоскі коренеплоди якого мають високі смакові якості і лікувальні властивості. М’якоть у редьки цього сорту біла, соковита, слабкогострого смаку;
  • Сударушка – сорт, що дозріває за 37 днів, із білими овальними коренеплодами, зануреними в ґрунт тільки наполовину, що значно полегшує збирання. М’якоть коренеплодів має чудові смакові якості;
  • Гайворонська – середньопізній урожайний сорт гострого смаку і прекрасної лежкості з білою твердою м’якоттю коренеплодів циліндричної форми із зеленою голівкою;
  • Травнева – скоростиглий сорт з овально-конічними гладкими білими коренеплодами з соковитою, білою м’якоттю приємного напівгострого смаку;
  • Зелена богиня – ранньостиглий сорт приємного слабко-гострого смаку округлих зеленуватих коренеплодів із соковитою, хрусткою м’якоттю. Сорт відзначається прекрасною лежкістю;
  • Слоняче ікло – середньостиглий урожайний лежкий сорт із білими коренеплодами завдовжки до 25 см;
  • Лікар – пізньостиглий сорт, що поєднує високі смакові та лікувальні якості. Коренеплоди рівні, округлі, чорні, м’якоть біла, щільна, соковита і хрустка. Сорт ідеальний для салатів і при зберіганні довго не втрачає своїх якостей та пружності.

  Крім описаних, популярні серед городників такі європейські сорти редьки, як Мюнхен Бір, Чорнавка, Негритянка, Делікатес, Одеська 5.