КІК – коли податки не сплачують та в яких випадках діють ставки 5 %, 9 %, 18 %

Норми КІК (або контрольовані іноземні компанії) набули чинності у 2022 році та спрямовані на звітування перед податковою про створення чи набуття часток в іноземних компаніях. Обовʼязок покладається на податкових резидентів України та стосується прав власності в іноземних компаніях.

У цьому матеріалі хочемо звернути увагу на особливості КІК, і що наявність іноземної компанії – це далеко не завжди про сплату чи доплату податків. Діє багато виключень, які зможе використовувати ваш бізнес, і обмежитися формальним звітуванням по КІК.

Є КІК, але непотрібно сплачувати податки

КІК – це не завжди про сплату чи доплату податків. Тому що є винятки з правил і багато підстав, коли прибуток КІК не буде оподатковуватися податковими резидентами України.

Розглянемо 5 умов, за яких контролююча особа КІК не повинна сплачувати в Україні податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Немає обов’язку сплачувати – розрахунки «скоригованого прибутку» КІК не здійснюються. Тому що такий прибуток не включається до оподатковуваного доходу засновника чи бенефіціара КІК.

1 умова. DTT або CRS між Україною та країною реєстрації КІК + фактична сплата КІК податку на прибуток від 13 % – 18 % (так звана «ефективна ставка»).

За загальним правилом ефективна ставка ≠ ставка корпоративного податку (податку на прибуток) в іноземній юрисдикції. Така ставка рахується за спеціальною формулою. Вам потрібно суму сплаченого КІК податку поділити на суму прибутку КІК до оподаткування та помножити на 100 %. Кінцева цифра це і буде ефективна ставка у %.

2 умова. DTT або CRS між Україною та країною реєстрації КІК + пасивні доходи КІК не перевищують 50 % всіх доходів КІК.

Види пасивних доходів: роялті, дивіденди, проценти на банківський рахунок, інвестиційний прибуток, відсотки (дисконт) власника облігацій, проценти або дохід за депозитним сертифікатом, дохід на розміщені активи, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування тощо.

3 умова. Якщо ви є засновником або бенефіціаром декількох КІК, і сукупний дохід всіх компаній не перевищує 2 млн. євро.

4 умова. КІК – публічна компанія та її акції (частки) перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі, а саме в лістингу такої біржі.

Вичерпний перелік фондових бірж затверджений Постановою КМУ від 16 грудня 2020 р. № 1275. Серед них, Cyprus Stock Exchange (Республіка Кіпр), Dubai Financial Market (Об’єднані Арабські Емірати), Euronext (Європейський Союз), NYSE (Сполучені Штати Америки) та інші.

5 умова. КІК – благодійна організація, яка не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

Якщо немає умов для звільнення від оподаткування

Розглянемо, які податки зобов’язана сплатити контролююча особа (фізична особа – засновник або бенефіціар КІК). Тобто, в тих випадках, якщо не виконуються умови звільнення від сплати податків.

Військовий збір – тут все просто, 1,5 % ставка одна для всіх, ніяких виключень немає.

ПДФО – є три різні ставки податку:

18 % – загальна ставка, застосовується там, де немає винятків з правил.

9 % – застосовується у двох випадках:

перший випадок – якщо 1) КІК розподіляє прибутки, а контролююча особа отримує іноземні дивіденди до 01.05. року, в якому подається звіт, та 2) контролююча особа включає таку частину прибутків КІК до свого доходу, який оподатковується та відображається в її декларації про майновий стан та доходи;

другий випадок – якщо до 31.12. календарного року, що є другим за звітним (наприклад, звітний рік 2022 рік, відповідно перший після нього є 2023 рік, другим 2024 рік): 1) КІК розподіляє прибутки, а контролююча особа отримує іноземні дивіденди, та 2) контролююча особа включає таку частину прибутків КІК до свого доходу, який оподатковується та відображається в декларації.

5 % та 9 % – застосовується, якщо КІК є засновником компаній в Україні. Дивіденди КІК = дохід контролюючої особи.

Оподаткування виглядає таким чином:

1) КІК є засновником юридичної особи в України, наприклад, ТОВ, отримує дивіденди від такого ТОВ;

2) сума дивідендів вважається також доходом контролюючої особи КІК, 3) якщо ТОВ платник податку на прибуток в Україні, контролююча особа сплачує в Україні ПДФО за ставкою 5 %, якщо ТОВ платник єдиного податку, контролююча особа сплачує в Україні ПДФО за ставкою 9 %.

Висновки

Реєстрація компанії за кордоном не означає автоматичну оплату податків за діяльність такої компанії по нормах КІК. Оскільки у більшості випадків норми КІК лише покликані на обмеження зловживань при використанні компаній з офшорних/низькоподаткових країн. За нормами КІК передбачена низка пільг, перехідних положень чи відсутності обовʼязку оплачувати або доплачувати податок як такий, що може використовуватися бізнесом.

Щоб переконатися чи зможете ви скористатися такими умовами та розраховувати потенційні податкове зобовʼязання, радимо наступне:

• перевірити наявність підписаної між країнами конвенції чи договору про обмін податковою інформацією
• порахувати ефективну ставку
• порахувати відсоток пасивних доходів
• провести розрахунки доходу всіх КІК
• перевірити статус КІК (благодійна організація або публічна компанія)

Вважаємо, що свідомий підхід до корпоративного і податкового планування дозволить сформувати ефективну структуру у кожному бізнесі.

Поділитися

Вас можуть зацікавити

• 2.27.2024 · Barbashyn Law Team Мобілізація та військовий облік: аналіз законопроекту № 10449
• 1.30.2024 · Barbashyn Law Team Статус NHR та новий режим TISRI: зміни 2024
• 1.23.2024 · Barbashyn Law Team Що може змінитися у правилах КІК?
• 1.11.2024 · Barbashyn Law Team Військовий облік працівників – що повинен знати роботодавець?
• 12.12.2023 · Barbashyn Law Team Податки та звіти контрольованих іноземних компаній – roadmap для ІТ

• 2 Лют 2024 · Barbashyn Law Team Мобілізація та військовий облік: аналіз законопроекту № 10449
• 1 Січ 2024 · Barbashyn Law Team Статус NHR та новий режим TISRI: зміни 2024
• 1 Січ 2024 · Barbashyn Law Team Що може змінитися у правилах КІК?
• 1 Січ 2024 · Barbashyn Law Team Військовий облік працівників – що повинен знати роботодавець?
• 12 Гру 2023 · Barbashyn Law Team Податки та звіти контрольованих іноземних компаній – roadmap для ІТ

Податкові штрафи після 31.07.2022 р: як застосовуються та накладаються?

Якщо здати декларацію з прибутку за 2021 рік до 20.07.2022 р. і частково заплатити податок за 2021 рік до 31.07.2022 р., з якого числа почнеться відлік недоплати для застосовування штрафу: з 01.08.2022 р. чи з іншої дати?

Платники податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов’язки (в тому числі подавати податкову звітність і сплачувати податки) за період з 24.02.2022 р. до 26.05.2022 р. включно і не виконали таких обов’язків, повинні їх виконати включно до (див. пп. 69.1 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ):

• 19.07.2022 р. (подати податкову звітність);
• 31.07.2022 р. (сплатити податки).

Якщо платники не мали можливості виконати свої податкові обов’язки під час воєнного стану, вони повинні це зробити протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану (див. пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків зазначених податкових обов’язків та перелік документів на підтвердження затверджує Мінфін (див. пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), але наразі не затвердив. Тому поки що незрозуміло, як визначати можливість чи неможливість виконання податкового обов’язку.

Припустімо, підприємство мало можливість подавати декларацію з податку на прибуток за 2021 рік і сплачувати податок, але не зробило цього. Тоді воно подає декларацію до 19.07.2022 р. включно і сплачує податок до 31.07.2022 р. включно.

Якщо податок сплатить частково, починаючи з 01.08.2022 р. виникне недоплата.

У разі якщо податкова за наслідками перевірки виявить недоплату, до підприємства може бути застосовано штраф згідно з п. 124.1 ПКУ:

• при затримці до 30 к. д. включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 к. д. — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Але якщо така затримка є умисною, штраф — 25%.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо є доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ПКУ).

Як бачимо, поняття умисності досить розмите і суб’єктивне.

Наприклад, чи є умисною несплата податку внаслідок відсутності коштів на рахунку чи притримання коштів для оплати за товар або виплати зарплати?

На наш погляд, ні, бо така несплата не вписується в умови п. 109.1 ПКУ. Але податкова може мати іншу думку. Тому може бути доцільним отримати ІПК.

Отже, найімовірніше, буде звичайний штраф: при сплаті до 30.08.2022 р. — 5% погашеної суми боргу, при сплаті після 30.08.2022 р. — 10%.

Крім сплати штрафу, підлягає нарахуванню і сплаті пеня, але тільки якщо недоплата не буде сплачена протягом 90 к. д., наступних за останнім днем граничного строку сплати ПЗ (див. пп. 129.1.3 ПКУ).

Щодо самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за період з 24.02.2022 р. до 24.07.2022 р. включно

Відповідно до пп. 69.1 ПКУ, у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25.07.2022 р., з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження ПЗ у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені.

Автор: Олександр Золотухін

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

Слідство БЕБ встановило посадових осіб юрособи, які у період 2020 – 2022 рр. не перерахували ЄСВ. Особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення

Якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції менше ніж 400 тис. грн, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться

За неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від кількості неподаних або несвоєчасно поданих додатків до неї, застосовується штраф у розмірі 340 грн

ПКУ не передбачено відповідальності до платника податків, якщо після отримання повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки він не з’явився до ДПС з документами для її проведення

Звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, у вигляді пені є можливим у разі виконання субʼєктами ЗЕД окремих умов

Що буде, якщо не платити податки – покарання для ФОПів 1, 2 і 3 груп

Якщо фізична особа — підприємець (ФОП) не платить податки, до неї застосовуються штрафні санкції.

Сайт Pro Гроші пояснює, які саме штрафи можна отримати.

У Податковому кодексі визначено розмір штрафу за несплату податків – як єдиного податку, так і ЄСВ.

Єдиний податок

1 і 2 група ФОП. Якщо підприємець не сплатив єдиний податок, або сплатив його не в повному обсязі, йому нараховують штраф в розмірі 50% ставки єдиного податку. Причому сума штрафу фіксована. Тобто навіть якщо ви недоплатили 10 грн, все одно штраф становитиме 50% ставки податку.

3 група ФОП. Сума залежить від строку, на який затримано сплату єдиного податку:

• до 30 днів – 5% від суми боргу;
• понад 30 днів – 10% суми боргу;
• якщо буде доведено, що ФОП 3 групи умисно не сплатив єдиний податок, штраф становитиме 25% від суми боргу.

Окрім штрафу, вам може бути нарахована й пеня. Її розмір залежить від того, хто помітив заборгованість. Якщо ви помилилися й недоплатили суму єдиного податку, то пеню вам почнуть нараховувати після того, як мине 90 днів після закінчення строку сплати цього податку. А якщо протягом цих 90 днів виявити недоплату самостійно, то пені взагалі не буде.

Але якщо недоплату виявить податкова, то підприємцю нарахують пеню за кожен прострочений день, починаючи з першого робочого дня після закінчення строку сплати єдиного податку.

ЄСВ

ФОПи всіх груп, що сплачують єдиний податок та перебувають на загальній системі оподаткування, мають право не сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ), починаючи з 1 березня 2022 року. Ця пільга діятиме до завершення воєнного стану та ще протягом 12 місяців після цього.

Крім того, ФОПів звільнено від сплати ЄСВ за себе. А ФОПам 2 та 3 груп, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, дозволено не сплачувати єдиний соціальний внесок за працівників, мобілізованих до лав Збройних Сил України.

Відповідно, штрафи наразі не застосовуються.

Що робити, якщо не погоджуєтеся з розміром штрафу

Під час подачі звітності та сплати податків помилитися може не лише ФОП чи його бухгалтер, а й податкова. Тому важливо знати, як і за що нараховують штрафи. Це потрібно, щоб у разі потреби захистити свої права.

Якщо ви отримали повідомлення від податкової із сумою штрафу, але не погоджуєтесь із нарахуванням, ви маєте право оскаржити його в адміністративному порядку або в суді протягом 10 робочих днів після отримання.

Звернутися можна до однієї з інстанцій:

• до Державної податкової служби України зі скаргою в письмовій чи електронній формі й за потреби надати докази та інші документи, які на вашу думку, свідчать, що штрафні санкції нараховано неправомірно (поки скаргу розглядатимуть, сплачувати штраф не потрібно, а пеня не нараховуватиметься);
• до окружного адміністративного суду.