Аварії на транспорті
Сьогодні будь-який вид транспорту становить потенційну небезпеку.
Основні причини аварій і катастроф на залізничному транспорті:
1) несправності колії;
2) несправності рухомого складу;
3) несправності засоби сигналізації;
4) централізації і блокування;
5) помилки диспетчерів;
6) неуважність і халатність машиністів.
При перевезенні небезпечних вантажів, таких як гази, легкозаймисті, вибухонебезпечні, отруйні та радіоактивні речовини, можливі вибухи і пожежі. Ліквідувати такі аварії дуже складно.
Однією з основних проблем сучасності стало забезпечення безпеки руху на автомобільному транспорті.
Приблизно 75% всіх дорожньо-транспортних пригод відбуваються через порушення водіями Правил дорожнього руху. При чому третина ДТП – наслідок поганої підготовки водіїв. Найбільш небезпечними видами порушень, як і раніше залишаються:
1) перевищення швидкості;
2) виїзд на смугу зустрічного руху;
3) управління автомобілем в нерезвом стані.
Особливість ДТП полягає в тому, що 80% поранених гине в перші три години. Крововтрата протягом першої години буває настільки велика і сильна, що навіть блискуче проведена операція виявляється марною. Тут дуже важлива перша долікарська допомога. Проте рівень медичної підготовки працівників ГИБДД низький, підготовка населення і водіїв також недостатня. Автоаптечки, які повинні бути в кожній машині, без яких не проходять техогляд, часто неукомплектовані.
Ось чому смертність від ДТП у нас в 10-15 разів вище, ніж в інших країнах.
Незважаючи на вжиті заходи, не зменшується кількість аварій і катастроф на повітряному транспорті. До важких наслідків призводять:
1) руйнування окремих конструкцій літака;
2) відмова двигунів;
3) порушення роботи систем управління, електроживлення, зв’язку;
4) погане пілотування;
5) недолік палива;
6) перебої в життєзабезпеченні екіпажу та пасажирів.
Більшість великих аварій і катастроф на судах відбувається під впливом:
1) ураганів;
2) штормів;
3) туманів;
4) льодів;
5) з вини людей.
Багато аварій відбувається через помилки при проектуванні та будівництві судів. Половина з них є наслідком недолугої експлуатації. До робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф і порятунку потопаючих залучаються всі члени екіпажу. Керує всіма роботами капітан як начальник ГО. Основні завдання:
1) порятунок людей, що зазнають лиха;
2) боротьба за плавучість корабля;
3) ліквідація пожежі;
4) ліквідація пробоїн.
До робіт з порятунку судна залучаються:
1) спеціальні судна-рятувальники;
2) буксири;
3) пожежні катери;
4) екіпажі інших плавзасобів;
5) спеціальні підрозділи аварійно-рятувальних, суднопідіймальних і підйомно-технічних робіт.
Транспортні аварії (катастрофи)
Транспортом загального користування щорічно в Україні перевозиться понад 3 млрд т вантажів, у тому числі велика кількість небезпечних. 60 % вантажних перевезень припадає на залізничний транспорт, 26 % — на автомобільний і 14 % — на річковий і морський.
Великою небезпекою для життя і здоров’я людей є перевезення (до 15 % від загального обсягу вантажів) вибухонебезпечних, хімічних, радіоактивних, легкозаймистих та інших речовин.
Загроза виникнення аварій на транспорті зростає у зв’язку зі скороченням оновлення основних фондів усіх видів транспорту, високого рівня (50 % і більше) зносу транспортних засобів, використання транспортних засобів, що підлягають списанню.
Особливо небезпечні аварії на залізничному транспорті, враховуючи густу сітку залізниць і велику щільність населених пунктів України. При перевезеннях залізницею радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин та виникненні аварійних ситуацій це може призвести до радіоактивного забруднення навколишнього середовища і небезпечного опромінення людей, сільськогосподарських тварин, а при проникненні небезпечних хімічних речовин у навколишнє середовище — до хімічного зараження повітря, ґрунту, води і гострого отруєння населення і сільськогосподарських тварин. Дуже небезпечна обстановка може скластися при аварії на території залізничної станції, тому що поблизу станції розташована забудова населеного пункту з високою щільністю населення, зосереджено велику кількість вагонів з різноманітними вантажами і людьми.
Причини аварій і катастроф на залізничному транспорті це: несправності засобів сигналізації, централізації та блокування, несправності колій та рухомого складу, помилки диспетчерів, халатність і неуважність машиністів; зіткнення, сходження рухомого складу з колії, наїзди на перегони на переїздах, пожежі й вибухи у вагонах, розмиви залізничних колій, затоплення, осипи, зсуви та обвали.
Набуло великих масштабів перевезення пасажирів і вантажів авіаційним транспортом.
Аварії і катастрофи повітряного транспорту можуть виникати в момент запуску двигунів, при розбігу на злітно-посадковій смузі, на зльоті, під час польоту і при посадці. У таких ситуаціях можуть бути руйнування окремих конструкцій літака, відмова двигунів, нестача палива, перебої в життєзабезпеченні екіпажу та пасажирів, порушення роботи системи управління, електропостачання, зв’язку, пілотування, вибухи і пожежі на борту літака.
Авіаційна катастрофа в повітрі може стати причиною жертв і великих втрат майна не тільки на борту, а й на землі при падінні на виробничі споруди і житлові будинки. До великої небезпеки може призвести падіння літака чи вертольота на АЕС і об’єкти хімічної промисловості, що може зумовити радіоактивне забруднення або хімічне зараження навколишнього середовища.
На дорогах України щорічно відбуваються десятки тисяч автомобільних аварій і катастроф. Так, у 2003 р. на автомобільному транспорті сталося 42,4 тис. дорожньо-транспортних подій, загинуло 7149 осіб, травмовано 47 458 тис. осіб.
Майже 60 % НС припадає на транспортні засоби приватної форми власності.
Причини дорожньо-транспортних подій такі: порушення правил дорожнього руху, правил пілотування і судноплавства, перевищення швидкості руху, недостатня підготовка водіїв, їх слабка реакція, технічні несправності транспортних засобів, недотримання правил перевезень небезпечних вантажів та недотримання вимог безпеки, керування автомобілем у нетверезому стані, незадовільний стан доріг, відкриті люки, необгороджені та неосвітлені ділянки ремонтних робіт, відсутність знаків про попередження небезпеки, несправність сигналізації на залізничних переїздах, порушення дорожнього руху пішоходами.