Що таке CIN 1, CIN 2, CIN 3 — жіночий діагноз не для людей зі слабкими нервами

Дисплазія шийки матки – CIN – цервікальна інтраепітеліальна неоплазія – SIL (плоскоклітинна інтраепітеліальна поразка) – передраковий стан. Цей діагноз ставиться приблизно 10 тисячам жінок на рік, причому від раку шийки матки в результаті гине 6000 пацієнток. Причина – пізнє звернення до гінеколога, коли добре виліковні стадії CIN1 і CIN2 перейшли в важковиліковну CIN3.

Консультація гінеколога, уролога – 1000 руб, консультація за результатами УЗД, аналізів – 500 грн. (за бажанням).

Що таке дисплазія шийки матки, причини

Рак шийки матки не починається раптово, перед 3 передракових стадії дисплазії, коли кілька шарів клітин плоского епітелію (вистилаючої шкірки) шийки зазнають змін. Поступово нормальні епітеліальні клітини замінюють атипові видозмінені. Вони мають іншу будову, розмір та змінюють своє розташування. В результаті епітелій з багатошарового, що легко оновлюється, перетворюється на одношаровий.

Встановлено, що головна причина дисплазії – вірус папіломи людини, вірніше її онкогенні типи – 16 та 18 серотипи, що передаються статевим шляхом. При цьому дисплазія не починається на порожньому місці – передує ерозія шийки матки, яку жінки часто ігнорують, не бажаючи лікувати. Іншими словами дисплазія – ускладнення ерозії. Нелікована ерозія переходить у дисплазію у 90% випадків.

Це з тим, що вірус безперешкодно вражає незрілі паросткові плоскоэпителиальные клітини, що у зоні ерозії. Такі зони називають зонами трансформації, тому найважливіший етап лікування ерозії – обробка цих зон різними методами. У сучасних клініках застосовуються лазерна та радіо методика. Після обробки радіоніжем або лазером усі уражені клітини видаляються, закриваючи шлях для дисплазії.

Лікування помірної дисплазії

Успіх лікування хвороби залежить від того, наскільки точно вдалося встановити її причину, з урахуванням факторів, що провокують, підбирається лікувальна схема. Також при доборі терапії береться до уваги вік пацієнтки, репродуктивна функція, плани дітей, супутні захворювання. Дисплазію шийки матки на другій стадії лікують переважно медикаментозно, але якщо глибина проникнення атипії велика, то може знадобитися хірургічне втручання. На першому етапі проводять санацію статевих органів, призначають препарати, що відновлюють гормональне тло, усувають запалення, що підвищують імунітет. З медикаментів застосовуються антибіотики, інтерферони, вітамінні комплекси. Від папіломавірусу немає специфічних препаратів, тому лікувальна тактика підбирається індивідуально.

При невеликих зонах ушкодження іноді лікар дотримується вичікувальної тактики, оскільки за певних обставин неоплазія здатна регресувати. У цьому випадку пацієнтка регулярно спостерігається у лікаря, проходить гінекологічні огляди, здає мазки на онкоцитологію. Якщо проліферація продовжується, то спочатку призначається медикаментозна терапія системними та місцевими препаратами. Хірургічне лікування необхідне при неефективності консервативної терапії, швидкому прогресуванні диспластичного процесу. Методи хірургічної маніпуляції вибираються окремо кожної пацієнтки.

Серед найефективніших і найчастіше використовуваних методик:

• Лазеротерапія – обробка атипової тканини на шийці матки дуже ефективна, дозволяє дістатися лазерним променем до глибоких шарів. Ця найпоширеніша методика лікування цервікальної неоплазії другої стадії. Малоінвазивність обумовлює практичну відсутність ускладнень після процедури.
• Кріодеструкція – хімічне припікання ураженої зони шийки рідким азотом. Застосовується все рідше, оскільки може спричинити ускладнення у вигляді хімічного опіку, нетипових виділень протягом тривалого часу, тривале загоєння.
• Електрокоагуляція – лікування струмом, завдяки припіканню патологічно змінені ділянки тканини миттєво відмирають. Використовувати процедуру можна тільки на поверхневому шарі через її болючість і на початку другої стадії дисплазії. Якщо хвороба наближається до третьої стадії, то електрокоагуляція не застосовується. Після маніпуляції оброблена тканина рубцюється, тому пацієнткам, які планують народжувати дітей, електрокоагуляція не рекомендується.
• Радіохвильова коагуляція – припікання виконують за допомогою радіохвиль, що походять від електрода. Під впливом хвиль атипова тканина ніби випаровується. Для жінок репродуктивного віку це безпечна маніпуляція, оскільки залишає рубців і сприяє деформації шийки.

У крайніх випадках ділянку слизової оболонки з атиповою тканиною січуть скальпелем. Усі методики мають свої показання та обмеження, які враховуються при доборі оптимального варіанта. Найважливішу складову при неоплазії шийки відіграє дієтичне харчування, що у комплексі з терапевтичними заходами значно покращує прогноз при цій патології. Рекомендується вживання продуктів, багатих на фолієву кислоту, вітаміни А, В, Е, мікроелементи. Найбільш корисні цитрусові (якщо немає алергії), всі помаранчеві фрукти та овочі, смородина, петрушка, волоські горіхи, капуста броколі та кольорова, морська риба, яйця, печінка, рослинні та вершкові олії. З напоїв – відвар шипшини з медом (якщо немає протипоказань), відвари трав із протизапальними та загальнозміцнюючими властивостями.

При неоплазії шийки матки не слід споживати в їжу гострі та смажені страви, копчені та мариновані, напівфабрикати, «швидку» їжу, продукти, багаті на прості вуглеводи, біодобавки, спиртні напої. Оптимальний раціон: каші, горіхи, сухофрукти, овочі, мед, відвари, кисломолочні продукти.

Стадії та симптоми дисплазії шийки матки: CIN 1, CIN 2, CIN 3 – що це?

Дисплазія частіше зустрічається у жінок старше 25 років, коли імунітет послаблюється внаслідок зміни статевих партнерів, що змушує постійно перебудовуватись флору піхви, пологів та інших причин. Пік захворюваності припадає на 35 років. У той самий час ризик розвитку ракової пухлини є і після 65 років. Англійські вчені з Кільського університету довели, що ВПЛ, який потрапив в організм ще в юному віці, може роками та десятиліттями не виявлятися, активізуючись після клімаксу.

Хвороба довго протікає безсимптомно, виявляючись випадково на гінекологічному огляді.

У поодиноких випадках у стадії передраку можуть виявлятися такі симптоми:

• виділення із піхви (мазня);
• виділення після статевого акту;
• міжменструальні кровотечі;
• біль унизу живота.

Відсутність яскравих типових ознак робить патологію особливо небезпечною. Дуже ризикують жінки, які нехтують профілактичними оглядами гінеколога.

Стадії дисплазії позначають абревіатурою CIN. Щоб зрозуміти суть процесу на стадіях, розглянемо таблицю.

Дисплазія вимагає негайного лікування, без нього вона легко змінює стадії, досягаючи етапу CIN 3, який можна вважати раком. Точніша назва — місцевий рак, «рак дома», тобто. ще на метастаз, що залишає, що залишає надію на лікування. Перші стадії передраку СІН 1 та СІН 2 при правильній терапії повністю виліковні.

Прогнози та профілактика

Сучасні лікувально-діагностичні можливості медицини дозволяють робити сприятливі прогнози щодо цервікальної неоплазії на другій стадії процесу.

Основна небезпека, яка чатує на жінку з цим діагнозом, яка не звертається до фахівця за допомогою, це:

• перехід процесу на наступну стадію, що може зайняти роки;
• набуття атиповими клітинами злоякісних характеристик;
• постійне приєднання урогенітальних інфекцій, які власними силами негативно відбиваються на репродуктивної функції;
• деформація шийки;
• розростання гострих кондилом та придбання ними гігантських розмірів, якщо причиною хвороби служить ВПЛ.

Своєчасне звернення до гінеколога, проходження профілактичних оглядів, виконання всіх лікарських рекомендацій при проведенні терапевтичних процедур – правильна та найкраща профілактика уникнути патологічних змін шийки та їх ускладнень, а також найкращий спосіб збереження репродуктивного здоров’я. Без адекватної терапії диспластичний процес посилюється та ускладнюється більш ніж у 25% випадках. У запущених ситуаціях відсутність лікування атипії шийки може призвести до безпліддя.

При профілактичних оглядах, коли у жінки відсутні якісь симптоми, ПАП-тест дає позитивний результат приблизно в 5-7% випадках. Цервікальна неоплазія на ранніх стадіях справді може регресувати, але сподіватися на самовилікування можуть жінки з високим імунним статусом, відсутністю важких супутніх захворювань, розбірливих у виборі сексуальних партнерів. Але навіть у таких випадках не факт, що хвороба не прогресуватиме. При виборі вичікувальної тактики, головне, регулярно спостерігатись у лікаря та вчасно проходити відповідні дослідження. Лабораторія «Альтравіти» оснащена інноваційним обладнанням, лаборанти використовують при діагностиці лише сучасні надчутливі тести, які не дають підстав сумніватися в результатах досліджень. При зверненні до нашої клініки результати аналізів будуть готові в найкоротші терміни та інтерпретовані досвідченими діагностами. У разі виявлення проблем зі здоров’ям можна проконсультуватися у гінеколога та пройти відповідні лікувальні заходи.

Що означають терміни CIN та SIL

У медицині діагноз дисплазія шийки матки називається по-різному. Щоб зробити розшифрування діагнозу зрозумілим у всьому світі було введено єдину класифікацію стадій процесу. Спочатку дисплазію позначали як CIN, що розшифровувалося, як цервікальна інтраепітеліальна неоплазія. Більш доступним є розвиток пухлини в рамках епітеліального пласта.

Коли СІН переходить у рак шийки матки, процес приймає інший оборот – атипові клітини проростають усередину тканин, виходячи за межі епітелію. Також пухлина дає метастази, цим CIN відрізняється раку. У 2012 р. ВООЗ ввела іншу термінологію – CIN замінили на SIL – плоскоклітинну інтраепітеліальну поразку – (squamous intraepithelial lesion). Поняття неоплазия змінилося більш об’єктивний термін «ураження». Ступенів залишили всього 2 – легкий ступінь ураження – LSIL (Low grade SIL) і важкий ступінь ураження – HSIL (Hight grade SIL). LSIL прирівняно до дисплазії 1 (CIN 1), а HSIL до дисплазії 2-3 (CIN 2 і 3), Багато фахівців досі користуються першою класифікацією, так як вона більш точно характеризує рамки процесу і дозволяє вибрати максимально щадне лікування.

Як розвивається захворювання

ВПЛ-інфекція в організмі людини може протікати транзиторно, латентно та з вираженою клінічною картиною. Її перебіг залежить від стану імунної системи. Найбільш несприятливим є персистуючий перебіг. При персистенції ВПЛ високоонкогенних типів інтраепітеліальна неоплазія (CIN) розвивається навіть за нормальної цитологічної картини протягом 2-х років. Найбільш небезпечними є ВПЛ типу 16. Ризик розвитку інтраепітеліальної неоплазії становить від 40 до 50%.

ВПЛ інфікують насамперед клітини, що знаходяться у стадії активного поділу, які розташовуються в базальному (найнижчому) епітеліальному шарі. У міру дозрівання клітини просуваються назовні, звідки легко видаляються і потрапляють у навколишнє середовище, стаючи джерелом зараження. За цей час інфекція може самоусунутись, або протікати латентно (найнебезпечніший стан). Дисплазія протікає без залучення до процесу поверхневого шару та сполучнотканинної основи (строми).

Перехід дисплазії в онкологічний процес відбувається багато років. Однак повільно тліючий процес можна протистояти. Необхідно частіше звертатися до лікаря гінеколога та ретельно виконувати всі його рекомендації.

Рис. 2. Від первинного інфікування до розвитку раку шийки матки минає досить багато часу. У міру наростання явищ ураження, в мазках з’являється все більше атипових клітин (бузкове забарвлення). При CIN 3 злоякісно змінені клітини перебувають у межах епітеліального шару. При раку шийки матки в патологічний процес залучаються строма та поверхневий шар.

Обстеження при дисплазії шийки матки: як виявити CIN 1, CIN 2, CIN 3

Діагностика дисплазії шийки матки в усьому світі здійснюється за стандартами, рекомендованими Всесвітньою організацією охорони здоров’я. У України у хороших клініках використовується наступна схема обстеження на дисплазію:

• Огляд гінеколога із застосуванням кольпоскопа (дослідження шийки під гінекологічним мікроскопом із великим збільшенням).
• Цитологічний мазок – ПАП-тест (бере гінеколог під час огляду). Мазок включає клітини епітелію, які потім вивчаються у лабораторії під мікроскопом. Виявляються атипові клітини: кількість, якість.
• Біопсія шийки матки. Це додаткове уточнююче обстеження, що проводиться при поганих показниках мазка на цитологію та кольпоскопію.
• Кров на онкомаркери. Якщо рак є, це буде видно за результатами аналізів крові на онкологію.

Перші два обстеження на син1, син2 та син3 входять до обов’язкової програми профілактики онкологічних захворювань у гінекології. Кольпоскопію та цитологічний мазок потрібно проходити мінімум раз на три роки, починаючи з 25 років. Ця програма має назву — скринінг на рак.

Вагітність при помірній дисплазії

Встановлено, що цервікальна неоплазія ніяк не впливає на розвиток плода, не викликає плацентарних порушень або аномалій у плода. Але у вагітної жінки відбувається гормональний сплеск, під впливом якого атипія здатна активізуватися, швидко прогресувати, і другий ступінь може у короткий термін перейти до третього. До того ж, якщо причиною захворювання є ВПЛ, то вірус здатний завдати шкоди плоду. Якщо підозра на дисплазію виявлена ​​у вагітної при постановці в жіночу консультацію на облік, то при гінекологічному огляді береться загальний та онкоцитологічний мазок, робиться ПЛР-аналіз, тест Папаніколау та абдомінальна ультрасонографія.

Під час підготовки до вагітності жінка та її партнер проходять стандартну діагностику, при виявленні диспластичного процесу проводиться відповідна терапія. Тільки після одужання та відновлення епітелію рекомендовано природне зачаття.

Оцінка результатів біопсії при СІН 1, 2 та 3

Діагноз дисплазія ставиться на наявності в мазку на цитологію атипових клітин та виявленої втрати можливості нормального дозрівання клітин багатошарового плоского епітелію через підвищену проліферацію (прискорений поділ) клітин.

Дисплазія перший ступінь (LSIL, CIN 1)

При дисплазії 1 ступеня ВПЛ впроваджується клітини, поступово змінюючи будову клітин, викликаючи прискорення їх зростання. При цьому це стосується не тільки ерозі, аналогічний процес призводить до утворення гострих і плоских кондилом. При міцному клітинному імунітет після видалення кондилом процес загальмовується. Так як папіломавірус впроваджується в геном клітин, вилікувати його неможливо, саме тому ерозію та папіломи видаляють різними методами, намагаючись не залишити уражених клітин.

Дисплазія друга – третій ступінь (HSIL, CIN 2-3)

Розвиток диспластичного процесу залежить від імунітету пацієнта. І навіть при лікуванні, розпочатому на цих стадіях, інфекція залишається і прогресує у 10% жінок, що гарантує розвиток раку. При цьому швидкість розвитку процесу може бути різною і сягати 15 років. Тому, якщо жінці хоча б раз був поставлений діагноз CIN 1, контролювати стан шийки матки їй доведеться все життя.

Зміни клітин на стадіях CIN 2-3 носять лише неопластичний характер — тобто. вони повністю трансформуються, а межі процесу розширюються. Кількість атипових клітин превалює, вони швидко розмножуються, замінюючи нормальний епітеліальний шар цервікальних залоз і навіть каналу.

Діагностика

Діагностика дисплазії та інших захворювань, причиною яких є вірус папіломи людини, комплексна та передбачає проведення візуального огляду, кольпоскопічного дослідження, тестування на ВПЛ, використання цитологічного та/або гістологічного методів. З метою виключення захворювань матки та її придатків проводяться бімануальне дослідження та дослідження піхвової флори.

Цитологічне дослідження

Цитологічне дослідження проводиться або під час профілактичного огляду, або за щорічного планового відвідування гінеколога. Матеріал для дослідження береться за допомогою шпателя або щіточки з поверхні ендо- та ектоцервіксу та з ділянки на межі циліндричного та багатошарового епітелію. Далі він наноситься на предметне скло та фарбується, після чого вивчається під мікроскопом із великим збільшенням. При цитологічному дослідженні вивчаються лише клітини, при гістологічному — усі шари, включаючи поверхневий шар та строму.

Матеріал, отриманий для цитологічного дослідження, використовується для проведення тесту на виявлення геному ВПЛ – полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Кольпоскопія

Кольпоскопія проводиться у разі виявлення у мазках відхилень від норми, процедура проводиться за допомогою апарату кольпоскопа.

Для вивчення стану тканин під великим збільшенням використовується кольпомікроскопія. Використовується також розширена кольпоскопія з біопсією тканин з підозрілих ділянок або кольпоскопія з вишкрібанням слизової шийки матки та при необхідності порожнини матки.

Кольпоскопія із застосуванням проби з 3% розчином оцтової кислоти називається розширеною. Обробка розчином Люголя не є обов’язковою.

Рис. 11. На фото зліва відеоскоп. На фото справа картина дисплазії шийки матки тяжкого ступеня.

Проба з оцтовою кислотою

Суть проби полягає в тому, що при обробці шийки матки 3% розчином оцтової кислоти відбувається звуження судин підепітеліального шару слизової оболонки, коагуляція білків та зміна кольору, що дозволяє виявляти атипові місця (майданчики). Далі за допомогою кольпофотографії робляться знімки, які вивчаються лікарем. На можливу атипію вказують такі ознаки як тривале збереження сіро-білого забарвлення, виражена інтенсивність кольору, чіткі межі побіління.

Рис. 12. Позитивний тест із 3% оцтовою кислотою при ураженні шийки матки. Тест дозволяє виявити ділянки атипії та визначити межі ушкодження.

Рис. 13. Добре проглядаються під час проведення тесту з 3% оцтовою кислотою об’ємні освіти — гострі кондиломи.

Застосування розчину Люголя (проба Шіллера)

При нанесенні розчину Люголя (містить йод) на шийку матки відбувається забарвлення епітеліальних клітин. У нормі клітини забарвлюються рівномірно, чому сприяє глікоген, що входять до їх складу. При патології уражені ділянки не забарвлюються або забарвлюються нерівномірно, що є приводом для проведення прицільної біопсії. Проба Шіллера дозволяє визначити локалізацію та розмір патологічної ділянки.

Рис. 14. Зліва вигляд нормальної шийки матки при фарбуванні розчином Люголя, справа – відсутність забарвлення в зоні розвитку патологічного процесу.

Прицільна біопсія

Дослідження проводиться під контролем кольпоскопії. Забір матеріалу здійснюється методом діатермоексцизії з підозрілих ділянок.

Рис. 15. Схематичне зображення проведення прицільної петльової біопсії за допомогою апарату Сургітрон.

Гістологічне дослідження

Гістологічному дослідженню підлягають зрізи шматочка тканини, одержаного при біопсії. У мікроскопі при дослідженні зрізів проглядаються всі шари епітелію: поверхневий шар, епітеліальна мембрана та строма (при цитологічному дослідженні вивчаються лише клітини).

Гістологічне дослідження у постановці діагнозу дисплазії є провідним.

Як лікують дисплазію шийки матки у різних стадіях

Як проходитиме лікування, залежить від ступеня дисплазії.

Додаткові обстеження на запалення, гормональні порушення та інфекції статевої сфери.

Якщо аналіз CIN 1 поганий понад півтора року, потрібне видалення уражених тканин.

Для вагітних або жінок, що не народжували, можлива вичікувальна тактика при CIN 2 і 3, за умови невеликої площі охоплення. Але весь період вагітності потрібно регулярно здавати аналізи на цитологію та проходити кольпоскопічне обстеження.

У чому полягає фотодинамічна терапія

Лікування засноване на дії лазерного променя та протікає у кілька етапів.

• Процедура починається з внутрішньовенного введення фотосенсибілізатора Фотодитазину або Ревіксану за 2 години до сеансу ФДТ. Це речовина, яка вибірково накопичується в диспластично змінених та запалених клітинах шийки матки.
• За допомогою спеціальних світловодів за особливою, розробленою мною методикою, я опромінюю шийку матки та порожнину цервікального каналу. На кожному етапі я індивідуально підбираю необхідну дозу світла задля досягнення адекватного фотодинамічного ефекту.
• Під дією лазерного променя фотосенсебілізатор вступає у хімічну реакцію з киснем із виділенням так званого активного синглетного кисню та інших токсичних продуктів, які механічно руйнують хворі клітини. Але на цьому його дія не закінчується. Кисень сам по собі є агресивним середовищем для вірусу папіломи та інших інфекцій та знищує їх.
• На здорові клітини світло не впливає і ніяк їх не пошкоджує.
• Через деякий час після сеансу запускаються імунні механізми – відбувається атака атипових клітин та продуктів їхнього розпаду.

Позбавляючись вірусної та бактеріальної інфекції, я усуваю саму першопричину захворювання та запобігаю його рецидиву. Лікування помірної дисплазії 2 ступеня проводиться в умовах операційної під загальним наркозом. Хоча процедура і вважається відносно безболісною, для досягнення максимального ефекту потрібна абсолютна нерухомість, яка недосяжна, якщо пацієнтка відчуває дискомфорт, печіння та поколювання. Крім того, я намагаюся захистити пацієнток від будь-яких неприємних відчуттів.

Де здати аналізи та вилікувати CIN 1, CIN 2, CIN 3 у СПБ, ціни

Лікування всіх стадій передраку потребує якісної діагностики та лікування із застосуванням професійного сучасного обладнання. Клініка Діана у Дніпрі запрошує всіх жінок — мешканок та гостей міста пройти обстеження та лікування дисплазії у будь-якій стадії. Гінекологи клініки використовують нові апарати — кольпоскоп та радіоніж «Фотек» — це найкраще обладнання, рекомендоване МОЗ.

У нашому медичному центрі можна здати аналізи, пройти кольпоскопію, без болю та ускладнень видалити кондиломи, вилікувати ерозію та дисплазію (лазер, радіоніж). Ми робимо будь-які гінекологічні малотравматичні операції, наприклад, конізацію шийки матки, ексцизію електропетлів.

Прийом гінеколога коштує всього 1000 грн., Прийом за результатами аналізів – 500 грн. Прийом онколога – 1000 грн. На сьогоднішній день це практично найнижча і адекватна ціна в Дніпрі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter

ПАП-тест. Про що говорять абревіатури?

Кожна жінка, яка хоч раз була в гінеколога, знає, що на прийомі в неї обов’язково візьмуть мазки, на цитологічне дослідження зокрема. У багатьох випадках тільки після комплексного обстеження шийки матки — розширеної кольпоскопії, мазків на флору та цитологію і при необхідності біопсії — спеціаліст зможе поставити діагноз та призначити оптимальний метод лікування.

Терміном «дисплазія», або «неоплазія», вже не здивуєш жінок, навіть далеких від медицини. Вони орієнтуються, що це наявність атипових клітин, яка може бути як при злоякісному, так і доброякісному процесі.

Та все ж, коли тримаєш у руках результат мазка з незрозумілими абревіатурами, хвилювання є завжди.

Що таке цитологічний скринінг і чому його потрібно проходити кожній жінці, розповість онкогінеколог Лікарні ізраїльської онкології LISOD Інна Субботіна.

— Інно Віталіївно, розкажіть, що таке ПАП-тест і як часто його необхідно проходити?

— ПАП-тест, який також називають цитологічним скринінгом, допомагає своєчасно виявити передракові стани шийки матки середнього та важкого ступеня і пролікувати їх. Регулярне обстеження з початком статевого життя значно знижує ризик захворіти на рак шийки матки. У більшості країн світу ПАП-тест рекомендують проходити раз на три роки з 21-річного віку, але українські лікарі вважають за доцільне розпочинати його в Україні раніше, з 18 років, а завершувати в 65 років, як і в більшості країн світу. Це обґрунтовано певними епідеміологічними особливостями: раннім початком статевого життя, поширеністю різних форм імунодефіциту, надзвичайно низьким рівнем вакцинації від ВПЛ та великою кількістю випадків куріння серед жінок.

— Чи потрібно готуватися до здачі ПАП-тесту?

— Краще проходити обстеження в перші сухі дні після менструації. Для жінок, які приймають протизаплідні пігулки, неважливо, у який день циклу проходити тест, а жінки в менопаузі можуть проходити його в будь який зручний день. За 48 годин до тесту не мати статевих стосунків, не використовувати вагінальні свічки, зрошення, гелі та креми.

ПАП-тест — це безболісна процедура. Деякі жінки можуть відчувати дискомфорт та ниючі болі внизу живота під час забору цього аналізу. Це нормально.

Забір клітинного матеріалу проводиться спеціальною щіточкою, яка поміщається до контейнера з фіксуючим транспортним розчином або наноситься тонким шаром на предметне скельце. Перші, але впевнені кроки робить в Україні котестінг (одночасне цитологічне дослідження та визначення вірусу папіломи людини (ВПЛ) методом полімеразної ланцюгової реакції).

— Якими можуть бути результати цього дослідження? Що рекомендується при кожному з них?

— Для описового цитологічного висновку використовується класифікація Bethesda, згідно якої проводиться інтерпретація результатів:

• ASCUS — запалення або слабко виражена дисплазія неясного значення;
• LSIL — плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження низького ступеня (за традиційною цитологією CIN І (Cervical Intraepithelial Neoplasia) або «легка дисплазія»;
• HSIL — плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження високого ступеня (за традиційною цитологією CIN ІІ/ CIN ІІІ) або «середньо-тяжка дисплазія»;
• NILM — відсутність внутрішньоклітинних уражень або злоякісності, тобто «норма».

Нерідко жінки та особливо — молоді дівчата звертаються із незрозумілим для них результатом цитологічного обстеження шийки матки та з хвилюючим питанням «Що робити далі?» При отриманні будь-якого з результатів ПАП-тесту є абсолютно чіткі та науково обґрунтовані алгоритми дообстеження і тактики ведення пацієнток, що базуються на міжнародних рекомендаціях та даних доказової медицини.

Якщо ви отримали результат «незадовільна цитологія відповідно до класифікації Bethesda», рекомендовано повторити ПАП-тест через 2–4 місяці (незалежно від віку).

Висновок ASCUS (Atipical Squamous Cells of Undetermined Significance, атипові клітини плоского епітелію незрозумілого значення) – характеризує такі структурні зміни в клітинах, яких якісно і кількісно недостатньо для постановки діагнозу CIN. Це означає, що цитологічна картина не дозволяє диференціювати зміни плоского епітелію між реактивними і диспластичними, тобто предраковими. У більшості хворих з такими результатами протягом спостереження клітинний склад нормалізується, однак 10–20% прогресують в дисплазію. Проте ризик розвитку важкої дисплазії CIN ІІІ в жінок із ASCUS та негативним результатом на ВПЛ(-) не перевищує 1–2%, тому такі пацієнтки спостерігаються без застосування інвазивних методик обстеження, а тактика спостереження залежить від віку та наявності чи відсутності високоонкогенних типів ВПЛ при дослідженні урогенітальних виділень.

Результат скринінгу ASC-H (Atypical Squamous Cells Cannot Exсlude HSIL, атипові клітини плоского епітелію, які не виключають HSIL) — незалежно від ВПЛ-статусу рекомендована розширена кольпоскопія, а за будь-яких ознак ураження показана біопсія, цервікальний кюретаж. У жінок пери- та менопаузального віку, якщо зона переходу плоского та циліндричного епітелію шийки матки кольпоскопічно не візуалізується, а кюретаж не дав достовірної інформації, — як діагностичний захід може розглядатися конізація шийки матки. Таке втручання має виконувати спеціаліст експертного рівня. Подальша тактика залежить від результатів гістологічного дослідження.

ПАП-тест із висновком CIN І або LSIL (Low-grade Intraepitelial Lesion, ураження епітелію легкого ступеня) — цитологічні зміни, зумовлені ВПЛ (койлоцитоз) та неспецифічні запальні зміни. CIN І часто регресує самостійно, тому до цієї групи пацієнток найчастіше застосовується тактика динамічного спостереження. Проте необхідно обов’язково виконати ВПЛ-тест для визначення подальшої тактики.

Для жінок із результатом CIN І та ВПЛ(-) рекомендовано цитологічний контроль через 6 міс., можливий подвійний тест «котестінг» через 12 міс. Якщо через 12–18 міс. за результатами спостереження отримуємо NILM — рекомендовано перейти до рутинного скринінгу.

Для жінок із CIN І/ВПЛ(+) рекомендована кольпоскопія, і за умови виявлення важкого ураження епітелію шийки матки — біопсія, а за його відсутності — повторний цитологічний контроль через 6 міс. або подвійний тест через 12 міс. У таких пацієнток необхідно створити умови для елімінації ВПЛ: рекомендовано припинити куріння, за потреби — провести лікування хронічних інфекцій, корекцію вагінального мікробіома — кандидозу, бактеріального вагінозу, хронічної герпетичної інфекції тощо. Варто пам’ятати, що у 12–25% ВПЛ(+) жінок із CIN І протягом 4 років може відбутися прогресія у CIN більш важких ступенів.

За наявності цитологічного висновку CIN ІІ і CIN ІІІ або HSIL у 70–80% випадків у пацієнток виявляється CIN ІІ/ІІІ в гістологічному матеріалі після біопсії та цервікальному кюретажі, а в 1–3% — інвазивний рак. Тому незалежно від ВПЛ-статусу завжди рекомендована кольпоскопія, яка має виконуватися підготовленим спеціалістом, біопсія змінених ділянок — під контролем кольпоскопії, ендоцервікальний кюретаж у невагітних із наступним морфологічним дослідженням отриманого матеріалу. Рекомендовано також кольпоскопічне обстеження піхви. У випадках із цитологічним результатом CIN ІІ/ІІІ, якщо при кольпоскопії не виявлено змін або виявлено ураження легкого ступеня, рекомендовано біопсію та ендоцервікальний кюретаж (якщо він не виконувався перед тим) та/або діагностична конічна біопсія.

Як виняток — дівчата молодше 21 року. Ризик інвазивного раку в них надзвичайно низький, кольпоскопія та цитологія мають бути повторені через 3–6 місяців, за умови, що кольпоскопія адекватна, тобто візуалізується зона трансформації, а ендоцервікальний кюретаж негативний.

Перед проведенням інвазивних втручань завжди рекомендовано проведення тестування на носійство вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), оскільки саме ці жінки є в групі підвищеного ризику за цервікальними неоплазіями.

— Що робити при гістологічному підтвердженні легкої або середньої та важкої дисплазії шийки матки?

— У випадку виявлення при біопсії ураження низького ступеня LSIL (легкої дисплазії, CIN I) та задовільних результатах кольпоскопії (зону трансформації 1-го типу видно повністю) можливі два підходи: спостереження — рекомендовано в переважній більшості випадків або активне лікування, яке може розглядатися при ознаках тривалої персистенції CIN І.

Спостереження — оптимальна тактика ведення, особливо молодих жінок та тих, які планують вагітність. Полягає вона в цитологічному контролі + ВПЛ-тестуванні + кольпоскопії кожні 6 міс., поки не буде цитологічних та кольпоскопічних доказів регресії легкої дисплазії. Варто зауважити, що у пацієнток із нелікованою CIN І існує 13% ризик виявлення CIN ІІ, CIN ІІІ протягом двох років спостереження.

Хірургічне, а саме ексцизійне лікування CIN І може бути запропоноване пацієнткам при довготривалій персистенції ураження понад 18 міс., особливо з позитивним ВПЛ-статусом та у жінок старше 30 років; пацієнткам, які не мають репродуктивних планів та відмовляються проходити регулярний контрольний гінекологічний огляд; жінкам із позитивним ВІЛ-статусом.

При гістологічному підтвердженні HSIL, тобто CIN ІІ і CIN ІІІ тактика лікування частіше схиляється до хірургічного втручання. Однак варто пам’ятати, що близько 40% випадків CIN ІІ можуть регресувати протягом 2 років, особливо в молодих жінок. Регресія CIN ІІІ є вкрай рідкісною.

Рекомендація щодо лікування при тяжкій дисплазії CIN ІІІ одностайна: обов’язкове видалення патологічно зміненої ділянки шийки матки, тобто ексцизія/конізація в невагітних пацієнток. Єдиний виняток — HSIL (CIN ІІ) у дівчат, молодших 21 років, за відсутності позитивного ВІЛ-статусу, оскільки у молодих пацієнток висока ймовірність регресії. В цієї категорії хворих бажане також проведення імуногістохімічного дослідження індексу проліферативної активності з використанням моноклональних антитіл до білка р16 або р16/Кі67 для уточнення біологічного потенціалу диспластичних змін епітелію шийки матки. Спостереження можливе за відсутності гіперекспресії р16 не більше 12 міс. При персистенції HSIL (CIN ІІ) та ВПЛ(+) понад 12 міс. рекомендовано застосування ексцизійних методів лікування. Хірургічне лікування HSIL (CIN ІІ/ІІІ) може проводитися підготованими фахівцями експертного рівня під контролем кольпоскопії.

Оскільки шийка матки покрита не лише плоским, а й циліндричним залозистим епітелієм, що розташований в цервікальному каналі, відповідно тут теж трапляються проблеми онкологічного характеру.

Цитологічний висновок ПАП-тесту — AGC (цервікальне інтраепітеліальне ураження залозистих клітин) та АIS (аденокарцинома in situ) в кожному випадку вимагає консультації цитолога, онкогінеколога, гінеколога експертного рівня.

Атипові залозисті клітини в цитологічному мазку можуть мати ендоцервікальне походження, тобто з шийки матки, або ендометріальне, тобто з порожнини матки. Тому всім пацієнткам цієї групи рекомендована розширена кольпоскопія та цервікальний кюретаж. Обстеження у віці понад 35 років включає обов’язковий ендометріальний кюретаж або гістероскопію, тим паче за умови наявності супутньої екстрагенітальної патології (ожиріння + цукрового діабету + гіпертонічної хвороби), патологічних маткових кровотеч та обтяженого на рак сімейного анамнезу.

За наявності атипії залозистих клітин або AIS в біопсії, але без ознак інвазивного раку, може розглядатися конізація шийки матки як метод вибору у молодих пацієнток з репродуктивними планами на майбутнє; проте жінкам, які реалізували свою репродуктивну функцію і не планують в подальшому народжувати, рекомендована гістеректомія — видалення матки, особливо з підтвердженою гістологічно AIS з огляду на високу ймовірність неповного видалення ураження при конізації (до 26%) або інвазійного раку (1,2%), часті рецидиви захворювання після лікування, мультифокальну природу хвороби і малоінформативність цитологічних проявів AIS.

Пам’ятайте, що при вчасному виявленні рак шийки матки має сприятливий прогноз щодо лікування та повного одужання, тому мусимо подбати про власне здоров’я в першу чергу самі!

Пройти обстеження у гінеколога, здати всі необхідні аналізи, зробити ПАП-тест і за необхідності пройти лікування виявлених передракових захворювань можна в Лікарні ізраїльської онкології LISOD. Найкращі онкогінекологи дадуть детальну консультацію за результатами аналізів і призначать ефективне лікування.

Запишіться на консультацію:

0-800-500-110 — безкоштовно по Україні;