Стаття 3. Начальники та підлеглі, старші й молодші за званням та посадою

Начальник – особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.

Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.

Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.

Особи рядового і начальницького складу, які займають рівні посади та не підпорядковані одна одній по службі, можуть бути старшими чи молодшими, що визначається згідно із спеціальним званням.

У разі спільного виконання службових обов’язків особами рядового і начальницького складу, які не підпорядковані одна одній по службі, старшою вважається особа, яка визначена начальником або займає вищу посаду. При рівних посадах начальником є старший за спеціальним званням.

У разі тимчасового виконання обов’язків, якщо про це оголошено наказом, начальник користується дисциплінарною владою, передбаченою посадою, яку він обіймає тимчасово.

Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов’язковими для виконання.

Апарат суду: його завдання і склад

Організаційне забезпечення роботи суду, як і інших державних органів, покладається на апарат. Кількість штатних одиниць в апараті суду залежить від того, до якої ланки судової системи і судової інстанції належить суд. У судах, навіть одного рівня, кількість працівників апарату суду, як і суддів, є різною. Це залежить від кількості населення, яке проживає на відповідній території району чи міста, кількості справ, що розглядаються судами тощо. Структура і штатна чисельність апарату суду затверджується в межах видатків на утримання суду.

Добір працівників апарату здійснюється на конкурсній основі. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України “Про державну службу”, за винятком осіб технічного персоналу: діловодів, водіїв, прибиральниць та ін.

Наявність вищої освіти – визначена Законом особлива вимога до осіб, які претендують на зайняття посади керівників апаратів судів, помічників голів судів, помічників суддів, судових розпорядників.

Для інших працівників апарату суду вища освіта не є обов’язковою, але бажаною, щоб ці особи мали базові знання з питань судоустрою і судочинства. Відтак, одним із повноважень Національної школи суддів України є підготовка працівників апаратів судів.

Загалом до складу апарату місцевого суду входять: керівник апарату; заступник керівника апарату, помічник (помічники) голови суду; помічники суддів; старші секретарі і секретарі суду; секретарі судових засідань; наукові консультанти; інші державні службовці; судові розпорядники; діловоди; архіваріуси; друкарки; бібліотекарі, працівники, які виконують функції обслуговування апарату суду.

В апараті суду утворюється канцелярія, яка забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до суду.

В апараті місцевого суду можуть утворюватись відділи, а в апараті апеляційного суду – управляння та відділи.

На апарат суду покладаються функції із забезпечення роботи суду, які можна класифікувати за напрямами діяльності:

• 1) у сфері організаційного забезпечення: виконання наказів і розпоряджень голови суду, наказів керівника апарату суду; ведення судової статистики; облік та узагальнення пропозицій та зауважень, висловлених на зборах суддів суду; організація прийому громадян: розгляд їх заяв, скарг і пропозицій;
• 2) у сфері документального та інформаційно-технічного забезпечення: ведення протоколів зборів суддів суду, прес-конференцій; ведення журналів (протоколів судового засідання), фіксування судового процесу технічними засобами; ведення контрольних примірників актів законодавства України; забезпечення опрацювання, друкування тиражування матеріалів і документів, пов’язаних із діяльністю суду; розсилання судових рішень, повідомлень і викликів; інформаційно-технічне забезпечення судових засідань, зборів суддів: надсилання електронних копій судових рішень до Єдиного реєстру судових рішень;
• 3) у сфері фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення: розробка проектів штатного розпису та кошторису видатків на утримання суду; здійснення заходів щодо фінансового, кадрового забезпечення діяльності судів і працівників апарату сулу: добір персоналу суду; документальне оформлення вступу на державну службу її проходження та припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Закону апарат суду очолює керівник апарату. На нього покладається обов’язок належного організаційного забезпечення роботи суду, суддів, судового процесу, а також надійне функціонування автоматизованої системи документообігу.

За чинним законодавством керівника та заступника керівника апарату місцевого суду призначає на посаду і звільняє з посади начальник відповідного територіального управління ДСА за поданням голови місцевого суду, а керівника апарату апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, ВСУ та його заступника – Голова ДСА за поданням голови відповідного суду.

Законом визначено, що керівник апарату суду вже не підпорядкований, як це було раніше, а лише підконтрольний голові суду. Підпорядкованість керівника апарату суду начальнику відповідного територіального управління ДСА звільнила голову суду від виконання управлінських обов’язків, які безпосередньо не пов’язані із здійсненням судочинства.

Законодавством визначені вимоги щодо зайняття посади керівника апарату суду: І) виша освіта за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем; 2) певний стаж роботи за фахом.

На посаду керівника апарату місцевого суду призначається особа, яка має вишу юридичну, або економічну освіту, або вищу освіту в галузі державного управління за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи за фахом на посадах державної служби відповідної групи/підгрупи або на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування не менше трьох років, або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше п’яти років.

На посаду керівника апарату апеляційного суду призначається особа, яка має вищу юридичну або економічну освіту, або вищу освіту в галузі державного управління за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи за фахом на посадах державної служби певної групи/підгрупи або на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування не менше п’яти років, або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше семи років.

Крім знань законодавства України у сфері державного управління керівнику апарата для виконання посадових обов’язків необхідні знання трудового та бюджетного законодавства, знання державної мови, комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, основ психології та сучасних методів управління персоналом, основ управління та організації праці і діловодства. Керівник апарату повинен мати навички та вміння підбору компетентних працівників; розподілу роботи й повноважень між працівниками та здійснення контролю за їх виконанням, налагодження ефективної взаємодії персоналу, вміння визначати та ухвалювати організаційні та управлінські рішення, управляти у кризових ситуаціях, підтримувати і виражати цінності державної служби, сприяти формуванню позитивного іміджу.

Керівник апарату суду в межах повноважень щодо здійснення безпосереднього керівництва апаратом суду, забезпечення організації роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодії у виконанні завдань, покладених на апарат суду, та інших повноважень, наданих йому законами України “Про судоустрій і статус суддів”, “Про державну службу”, видає накази з кадрових питань щодо працівників апарату суду (державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування), а також щодо помічників суддів (за поданням судді) стосовно призначення на посади, звільнення з посад, переведень на інші посади, просування по службі, встановлення рангів державних службовців, надання відпусток, застосування заохочень, накладення дисциплінарних стягнень, проведення щорічного оцінювання результатів службової діяльності, а також з адміністративно-господарських питань (відрядження, підвищення рівня професійної кваліфікації (компетентності) працівників апарату суду).

Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

Окремі працівники апарату – помічники суддів і секретарі судових засідань, перебувають, крім керівників апарату, ще й у підпорядкуванні суддів, за якими їх закріплено, у частині організації проведення судових засідань тим чи іншим суддею.

Керівник апарату суду підзвітний зборам суддів відповідного суду. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне його звільнення з посади.

У випадках відсутності керівника апарату суду (наприклад у разі відпустки, хвороби, відрядження, звільнення) його обов’язки виконує заступник керівника апарату, повноваження якого визначаються посадовою інструкцією. У випадку відсутності заступника керівника апарату, його обов’язки тимчасово виконує інший працівник апарату суду за наказом начальника територіального управління ДСА за поданням голови суду – у місцевому суді; за поданням голови апеляційного суду – наказом голови ДСА.

Помічник голови суду є посадовою особою апарату місцевого суду, яка підпорядковується голові суду та керівникові апарату суду.

Помічник голови суду призначається на посаду та звільняється з посади головою (керівником апарату) відповідного суду, про що видається наказ.

На посаду помічника голови суду призначається особа, яка має диплом спеціаліста або магістра за спеціальністю “Правознавство” або “Правоохоронна діяльність”. Підготовку фахівців за спеціальністю “Правоохоронна діяльність” здійснюють спеціалізовані вищі навчальні заклади, наприклад Національна академія внутрішніх справ.

Претендент на зайняття посади помічника голови суду повинен мати стаж роботи за відповідним фахом не менше 5 років або на державній службі не менше 3 років (для помічника заступника голови суду 3 роки та 2 роки відповідно).

Серед обов’язків, що накладаються на помічника голови суду, можна виділити: проведення узагальнення роботи суду з розгляду судових справ; підготовку статистичних даних і звітів, координація роботи секретарів судових засідань, помічника(ків) заступника(ків) голови суду та помічників судді; надання методичної та практичної допомоги в організації судового процесу; забезпечення взаємодії з правоохоронними та іншими державними органами, громадськими організаціями, засобами масової інформації.

До обов’язків помічника голови суду належать:

• – підготовка даних судової статистики та інших матеріалів для розгляду на оперативних нарадах, підготовка та ведення протоколу останніх;
• – збір та узагальнення пропозицій до проектів планів роботи суду та підготовка відповідних проектів планів;
• – забезпечення та участь у прийомі громадян головою суду;
• – вивчення прийнятих головою суду до свого провадження справ і матеріалів, здійснення підбору законодавства та судової практики, необхідних для розгляду конкретних судових справ;
• – координація роботи секретарів судового засідання, помічника заступника (помічників заступників) голови суду та помічників суддів, надання їм методичної та практичної допомоги в організації судового процесу;
• – організація складання та обробки статистичних звітів про роботу суду;
• – виконання інших доручень голови суду та керівника апарату суду.

Робота помічника судді найтісніше пов’язана з діяльністю судді. Запровадження посади помічника судді зумовлено необхідністю звільнити суддю від виконання великого обсягу підготовчої роботи з розгляду і вирішення справ у суді.

Особливість правового статусу помічника судді полягає в зумовленні перебуванням його як посадової особи на державній службі. Його робота спрямована на забезпечення виконання суддею відповідних повноважень та сприяння здійсненню правосуддя. Інша особливість дістає вияв у тому, що помічник судді з питань підготовки справ досудового розгляду підзвітний лише відповідному судді. З цих питань помічник судді не підпорядковується керівникові апарату, як з інших питань.

Ще однією особливістю є те, що суддя сам підбирає собі кандидатуру і подає пропозицію про призначення цієї особи на посаду помічника, з яким надалі і буде працювати.

Помічник судді призначається на посаду на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду. Припинення повноважень судді відповідного суду є окремою підставою для звільнення помічника судді з займаної посади. Призначення на посаду помічника судді здійснюється без конкурсного відбору.

Призначення та звільнення із займаної посади помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Законодавством встановлені певні вимоги до кандидата на посаду помічника судді. Помічником судді може бути громадянин України, який має вишу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра. Як бачимо, на відміну від вимоги до помічника голови (помічника заступника голови) суду щодо наявності повної вищої освіти для зайняття посади помічника судді достатньо мати базову, юридичну освіту.

Іншою вимогою до претендента на посаду помічника є вільне володіння ним державною мовою.

Для претендентів на посаду помічника судді, з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня, їх ділових якостей, може проводитися стажування.

Період перебування на посаді помічника судді зараховується до його трудового стажу в галузі права. Наявність відповідного стажу роботи саме у галузі права є однією з передбачених законом вимог для зайняття посади судді (ст. 64 Закону).

У силу об’єктивних обставин, поважних причин (відрядження, відпустка, відсторонення від посади) суддя може тривалий час бути відсутнім на роботі. У таких випадках на помічника судді, за його згодою, може тимчасово покладатися виконання обов’язків помічника іншого судді або працівника апарату суду.

Враховуючи, що в силу виконання обов’язків, покладених на помічника судді, останній має доступ до матеріалів справ, що перебувають у провадженні суду, йому забороняється розголошувати інформацію, зокрема таку, що містить державну, комерційну, банківську, нотаріальну, медичну таємницю та інші відомості, оскільки це може призвести до порушення прав, свобод людини і громадянина, їх законних інтересів. Заборона також стосується прилюдного висловлювання своєї думки щодо справ, які розглядаються у суді, надавати довідки, консультації з обставин, які можуть бути предметом розгляду в судовому засіданні.

На помічника судді покладається:

• – вивчення матеріалів справи;
• – підбір нормативних матеріалів і матеріалів судової практики, необхідних для розгляду конкретної судової справи;
• – підготовка проектів запитів, листів, іншої документації, пов’язаної з розглядом конкретної справи;
• – контроль за своєчасністю повідомлення про день і час проведення судового засідання осіб, які беруть участь у справі, за своєчасністю: проведення експертними установами призначених у справах експертних досліджень, виконання органами внутрішніх справ постанов судді про примусовий привід, здачі секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді, за надходженням і долученням до судової справи відповідних матеріалів;
• – за дорученням судді ознайомлення учасників процесу з матеріалами судових справ у приміщенні суду і забезпечення схоронності матеріалів цих справ;
• – перевірка правильності та своєчасності оформлення журналів (протоколів) судового засідання у справах, що перебувають у провадженні судді.
• – координація роботи секретаря судового засідання та надання при цьому методичної та практичної допомоги, в тому числі із забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами;
• – виконання інших доручень голови суду, судці та керівника апарату суду, що стосуються організації розгляду судових справ.

Секретар судового засідання є посадовою особою апарату суду, на яку покладається виконання організаційно-допоміжної роботи для забезпечення належного проведення судових засідань.

Секретар судового засідання призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду.

У своїй діяльності секретар перебуває у безпосередньому підпорядкуванні керівника апарату суду та судці.

На посаду секретаря судового засідання призначається особа, яка має вищу освіту за спеціальністю “Правознавство” або “Правоохоронна діяльність” з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста. Молодших спеціалістів готують навчальні заклади 1–II рівнів акредитації, зокрема коледжі.

Вимоги щодо наявності стажу за відповідним фахом у претендента на посаду секретаря судового засідання не передбачено.

Секретар судового засідання забезпечує:

• – підготовку судових викликів і повідомлень у справах, які перебувають у провадженні судді;
• – оформлення заявок до органів внутрішніх справ, адміністрації місць попереднього ув’язнення про доставку до суду затриманих і підсудних осіб, готує копії відповідних судових рішень;
• – оформлення та розміщення списків справ, призначених до розгляду.
• – перевірку наявності і з’ясування причин відсутності осіб, яких викликано до суду, і повідомлення про це головуючого судді;
• – фіксування судового засідання технічними засобами;
• – ведення журналу (протоколу) судового засідання;
• – виготовляння копій судових рішень у справах, які перебувають у провадженні судді;
• – оформлення матеріалів судових справ і передання справ до канцелярії суду;
• – виконання інших доручень судді, керівника апарату суду, помічника судці, що стосуються організації розгляду судових справ.

З урахуванням обсягу роботи відповідного суду в ньому може бути запроваджена посада консультанта з питань систематизації законодавства та судової практики, кадрової роботи працівників апарату суду, судової статистики. Дана посада має бути передбачена штатним розписом.

На посаду консультанта суду призначається особа, яка має вишу освіту за спеціальністю “Правознавство” або “Правоохоронна діяльність” з освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста. Зазначені особи повинні мати стаж роботи на державній службі в судових органах не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років.

До обов’язків консультанта суду входять:

• – систематизація законодавства та судової практики, рішень КСУ, облік і зберігання актів законодавства та судової практики;
• – інформування працівників суду про зміни в чинному законодавстві України та судовій практиці судових органів вищого рівня;
• – узагальнення роботи суду із звернення судових рішень до виконання.
• – організація роботи бібліотеки суду, підбір літератури для працівників суду, координація роботи бібліотекаря суду;
• – контроль за веденням судової статистики, своєчасним та якісним складанням статистичних звітів.
• – оформлення проектів доручень суду про виконання судами інших держав окремих процесуальних дій, про вручення судових документів з цивільних, кримінальних справ, про екстрадицію правопорушників на територію України, оформлення клопотань про визнання та виконання рішень суду на території інших держав, забезпечення оформлення та виконання доручень судів іноземних держав відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ та інших міжнародно- правових договорів України про правову допомогу, ратифікованих Верховною Радою України.
• – координація роботи з питань ведення статистики з відповідними апеляційним судом, територіальним управлінням державної судової адміністрації, територіальним управлінням статистики Держкомстату, підрозділами органів внутрішніх справ, прокуратури, інших правоохоронних органів.
• – виконання інших доручень голови суду та керівника апарату суду.

До апарату суду можуть входити також наукові консультанти, які повинні мати науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук.

Основним завданням наукових консультантів є участь у вивченні судової практики, в тому числі і ЄСПА. Наукові консультанти беруть участь у підготовці проектів постанов пленумів вищих спеціалізованих судів, дають роз’яснення щодо застосування норм законодавства при розгляді справ, беруть участь у підготовці і проведенні науково-практичних конференцій, круглих столів тощо.

Архіваріус місцевого суду забезпечує зберігання документів, які надійшли до архіву суду.

Архіваріус призначається на посаду і звільняється з посади наказом керівника апарату та є службовцем апарату місцевого суду. На посаду архіваріуса призначається особа, яка має повну загальну середню освіту, без вимог щодо наявності стажу роботи.

Архіваріус перебуває в безпосередньому підпорядкуванні завідувача архіву суду або керівника апарату суду в разі якщо штатним розписом посада завідувача архіву не передбачена. Свою роботу архіваріус координує з консультантом суду.

До обов’язків архіваріуса, зокрема, віднесено:

• – прийняття на зберігання від працівників апарату суду документів, що закінчені діловодством;
• – перевірка правильності формування та оформлення справ при переданні їх до архіву;
• – шифрування справ, систематизація, розміщення справ і ведення їх обліку;
• – ведення прийому громадян, видача копій документів, які зберігаються в архіві суду;
• – участь у проведенні експертизи цінності архівних документів;
• – підготовка зведених описів справ постійного і тимчасового зберігання, актів для передання справ на державне зберігання, списання та знищення;
• – долучення до судових справ документів, що підтверджують виконання судових рішень.

На працівників апарату суду покладено обов’язок експлуатації автоматичної системи розподілу справ між суддями. Ефективність діяльності апарату суду значної мірою залежить від забезпечення засобами оргтехніки, її належного стану.

Забезпеченням технічного функціонування автоматизованої системи в суді займається технічний адміністратор – особа, яка працює безпосередньо в суді, або відповідний фахівець, закріплений за судовим органом.

Належне функціонування автоматизованої системи документообігу забезпечує:

• – об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями;
• – надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ, у яких вони є учасниками процесу;
• – централізоване зберігання текстів судових рішень та інших процесуальних документів;
• – підготовку статистичних даних;
• – реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, етапів її руху;
• – видачу судових рішень і виконавчих документів на підставі даних автоматизованої системи;
• – передання справ до архіву;

Виконання операцій з базами даних на комп’ютерному устаткуванні покладається на оператора комп’ютерного набору (далі – оператор), який є службовцем апарату місцевого суду. Оператор комп’ютерного набору призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду. На посаду оператора призначаються особи, які мають повну середню освіту, без вимог до стажу роботи. Оператор безпосередньо підпорядкований старшому секретарю суду, а в разі відсутності такої посади – керівнику апарату суду.

Оператор комп’ютерного набору:

• – готує до роботи устаткування, магнітні диски, стрічки, папір.
• – керує режимами роботи обладнання щодо підготовки текстів документів, листів, таблиць, списків.
• – веде облік переданих для комп’ютерного набору матеріалів;
• – здійснює належне зберігання переданих на облік документів;
• – запобігає несанкціонованому доступу до переданих до виконання документів.

Уся вхідна кореспонденція приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи та реєструється в автоматизованій системі у день її надходження. Автоматичний розподіл судових справ здійснюється на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації з додержанням вимог щодо черговості, рівної кількості справ для кожного судді, з урахуванням завантаженості кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону (враховуються обставини, що виключають участь судді у розгляді та вирішенні справи тощо).

До складу апарату суду входить і бібліотека.

Бібліотекар суду є службовою особою апарату суду, на яку покладається формування бібліотечного фонду суду, до якого входять нормативно-правові акти, наукова спеціальна література, матеріали судової практики. На посаду бібліотекаря суду призначаються особи, які мають повну загальну середню освіту, без вимог до стажу роботи. Бібліотекар суду призначається на посаду та звільняється з посади наказом керівника апарату відповідного суду, якому підпорядковується у своїй роботі.

До обов’язків бібліотекаря апарату суду входять:

• – ведення обліку документів, які надходять до бібліотечного фонду або вибувають із нього;
• – створення системи бібліотечних каталогів і картотек (абетковий і систематичний каталоги та абетково-предметний покажчик до нього, систематична картотека статей, тематичні та інші картотеки) як у традиційній, так і в електронній формах;
• – забезпечення довідково-інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування працівників суду.
• – виконання доручень голови суду та керівника апарату суду, пов’язаних з організацією роботи бібліотеки та підвищенням кваліфікації працівників апарату суду.

Враховуючи комп’ютеризацію судової системи, фонди бібліотек формуються як з друкованих, зокрема законодавчих актів, журналів, наукових статей, монографій щодо питань судоустрою та здійснення судочинства, так і з електронних видань, включаючи комп’ютерну базу даних.

На експедитора місцевого суду покладається своєчасна та належна доставка за призначенням судових справ, іншої судової документації та, в разі невідкладної потреби, кореспонденції суду. Експедитор доставляє листи, запити, повістки, відправляє телеграми та інші документи, вживає заходів щодо збереження документації, яка підлягає доставці адресату.

У кожному суді діє служба судових розпорядників, які забезпечують додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил, виконання розпоряджень головуючого в судовому засіданні.

У складі судів може бути один і більше судових розпорядників. До складу підрозділів служби входять за посадами судові розпорядники і старші судові розпорядники. У судах, де штатна чисельність підрозділу служби становить більше двох осіб, вводиться посада старшого судового розпорядника, який водночас є керівником цього підрозділу.

Судові розпорядники забезпечують дотримання як сторонами процесу, так і іншими особами вимог процесуального законодавства, що стосуються підтримання порядку в суді, відповідних правил та інструкцій, розпоряджень голови суду і суддів, які головують у судових засіданнях.

Судовий розпорядник є посадовою особою апарату суду, який призначається на посаду і звільняється з посади керівником апарату відповідного суду. На посаду судового розпорядника призначається особа, яка має вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра.

• – перевіряє і забезпечує готовність зали судового засідання до слухання справи і доповідає про це головуючому;
• – з’ясовує своєчасність надіслання заявки-наряду на доставлення до суду підсудних, які є затриманими або тримаються під вартою;
• – з урахуванням кількості місць і необхідності забезпечення порядку у залі судового засідання визначає можливу кількість осіб, яким можна надати можливість бути присутніми у залі, конкретні місця їх розташування;
• – оголошує про вхід до зали і вихід суду і пропонує всім присутнім при цьому підвестися з місць;
• – забезпечує виконання присутніми розпоряджень головуючого;
• – запрошує за вказівкою головуючого до зали судового засідання свідків, експертів, перекладачів та інших учасників судового процесу;
• – за вказівкою головуючого приймає під час судового засідання від учасників процесу документи та інші матеріали і передає їх суду;
• – вживає заходів до видалення за розпорядженням головуючого осіб, які виявляють неповагу до суду або порушують громадський порядок;
• – звертається до працівників правоохоронних органів за сприянням у забезпеченні громадського порядку, затриманні і притягненні до відповідальності осіб, які проявляють неповагу до суду та порушують громадський порядок;
• – вживає заходів щодо недопущення спілкування допитаних судом свідків з тими, хто ще не був допитаний;
• – не допускає порушення режиму закритого судового засідання;
• – вживає заходів безпеки для недопущення виведення з ладу засобів технічного фіксування судового процесу;
• – після закінчення слухання справи здійснює огляд зали судового засідання і готує його до наступного засідання.

Крім судового розпорядника обов’язок щодо підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду здійснюють також органи судової міліції.

Стаття 68. Судовий розпорядник

8) виконує інші доручення головуючого, пов’язані зі створенням умов, необхідних для розгляду справи.

2. Вимоги судового розпорядника, пов’язані з виконанням обов’язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов’язковими для учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.

3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.

• Стаття 1. Призначення Цивільного процесуального кодексу України
• Стаття 2. Завдання та основні засади цивільного судочинства
• Стаття 3. Законодавство про цивільне судочинство
• Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом
• Стаття 5. Способи захисту, які застосовуються судом
• Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом
• Стаття 7. Гласність судового процесу
• Стаття 8. Відкритість інформації щодо справи
• Стаття 9. Мова цивільного судочинства
• Стаття 10. Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи
• Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві
• Стаття 12. Змагальність сторін
• Стаття 13. Диспозитивність цивільного судочинства
• Стаття 14. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система
• Стаття 15. Правнича допомога
• Стаття 16. Основні положення досудового врегулювання спору
• Стаття 17. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
• Стаття 18. Обов’язковість судових рішень
• Стаття 19. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів
• Стаття 20. Розгляд кількох пов’язаних між собою вимог
• Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду
• Стаття 22. Право сторін на передачу спору на розгляд іноземного суду
• Стаття 23. Суд першої інстанції
• Стаття 24. Суд апеляційної інстанції
• Стаття 25. Суд касаційної інстанції
• Стаття 26. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя
• Стаття 27. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача
• Стаття 28. Підсудність справ за вибором позивача
• Стаття 29. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами
• Стаття 30. Виключна підсудність
• Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого
• Стаття 32. Недопустимість спорів про підсудність
• Стаття 33. Визначення складу суду
• Стаття 34. Склад суду
• Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи
• Стаття 36. Підстави для відводу (самовідводу) судді
• Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
• Стаття 38. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
• Стаття 39. Заяви про самовідводи та відводи
• Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу
• Стаття 41. Наслідки відводу суду (судді)
• Стаття 42. Склад учасників справи
• Стаття 43. Права та обов’язки учасників справи
• Стаття 44. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
• Стаття 45. Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи
• Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність
• Стаття 47. Цивільна процесуальна дієздатність
• Стаття 48. Сторони
• Стаття 49. Процесуальні права та обов’язки сторін
• Стаття 50. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
• Стаття 51. Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача
• Стаття 52. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
• Стаття 53. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
• Стаття 54. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
• Стаття 55. Процесуальне правонаступництво
• Стаття 56. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
• Стаття 57. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
• Стаття 58. Участь у справі представника
• Стаття 59. Законні представники
• Стаття 60. Особи, які можуть бути представниками
• Стаття 61. Особи, які не можуть бути представниками
• Стаття 62. Документи, що підтверджують повноваження представників
• Стаття 63. Призначення або заміна законного представника судом
• Стаття 64. Повноваження представника в суді
• Стаття 65. Інші учасники судового процесу
• Стаття 66. Помічник судді
• Стаття 67. Секретар судового засідання
• Стаття 68. Судовий розпорядник
• Стаття 69. Свідок
• Стаття 70. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
• Стаття 71. Відмова свідка від давання показань
• Стаття 72. Експерт
• Стаття 73. Експерт з питань права
• Стаття 74. Спеціаліст
• Стаття 75. Перекладач
• Стаття 76. Докази
• Стаття 77. Належність доказів
• Стаття 78. Допустимість доказів
• Стаття 79. Достовірність доказів
• Стаття 80. Достатність доказів
• Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів
• Стаття 82. Підстави звільнення від доказування
• Стаття 83. Подання доказів
• Стаття 84. Витребування доказів
• Стаття 84-1. Витребування окремих доказів у справах про порушення прав інтелектуальної власності
• Стаття 85. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
• Стаття 86. Огляд речових доказів, що швидко псуються
• Стаття 87. Судові доручення щодо збирання доказів
• Стаття 88. Виконання судових доручень щодо збирання доказів
• Стаття 89. Оцінка доказів
• Стаття 90. Показання свідка
• Стаття 91. Виклик свідка
• Стаття 92. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
• Стаття 93. Письмове опитування учасників справи як свідків
• Стаття 94. Допит свідка за заявою сторони арбітражного (третейського) розгляду
• Стаття 95. Письмові докази
• Стаття 96. Повернення оригіналів письмових доказів
• Стаття 97. Речові докази
• Стаття 98. Зберігання речових доказів
• Стаття 99. Повернення речових доказів
• Стаття 100. Електронні докази
• Стаття 101. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів
• Стаття 102. Вимоги до висновку експерта.
• Стаття 103. Призначення експертизи судом
• Стаття 104. Ухвала про призначення експертизи
• Стаття 105. Обов’язкове призначення експертизи судом
• Стаття 106. Проведення експертизи на замовлення учасників справи
• Стаття 107. Збирання матеріалів для проведення експертизи
• Стаття 108. Проведення експертизи
• Стаття 109. Наслідки ухилення від участі в експертизі
• Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом
• Стаття 111. Комісійна експертиза
• Стаття 112. Комплексна експертиза
• Стаття 113. Додаткова і повторна експертиза
• Стаття 114. Зміст висновку експерта у галузі права
• Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом
• Стаття 116. Підстави та порядок забезпечення доказів
• Стаття 117. Заява про забезпечення доказів
• Стаття 118. Розгляд заяви про забезпечення доказів
• Стаття 119. Відшкодування витрат, пов’язаних із забезпеченням доказів
• Стаття 120. Види процесуальних строків
• Стаття 121. Розумність процесуальних строків
• Стаття 122. Обчислення процесуальних строків
• Стаття 123. Початок перебігу процесуальних строків
• Стаття 124. Закінчення процесуальних строків
• Стаття 125. Зупинення процесуальних строків
• Стаття 126. Наслідки пропущення процесуальних строків
• Стаття 127. Поновлення та продовження процесуальних строків
• Стаття 128. Судові повістки
• Стаття 129. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд
• Стаття 130. Порядок вручення судових повісток
• Стаття 131. Обов’язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання
• Стаття 132. Розшук відповідача
• Стаття 133. Види судових витрат
• Стаття 134. Попереднє визначення суми судових витрат
• Стаття 135. Забезпечення та попередня оплата судових витрат
• Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати
• Стаття 137. Витрати на професійну правничу допомогу
• Стаття 138. Витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду
• Стаття 139. Витрати, пов’язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз
• Стаття 140. Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
• Стаття 141. Розподіл судових витрат між сторонами
• Стаття 142. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду
• Стаття 143. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
• Стаття 144. Види заходів процесуального примусу
• Стаття 145. Попередження і видалення із залу судового засідання
• Стаття 146. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом
• Стаття 147. Привід свідка
• Стаття 148. Штраф
• Стаття 149. Підстави для забезпечення позову
• Стаття 150. Види забезпечення позову
• Стаття 151. Зміст і форма заяви
• Стаття 152. Порядок подання заяви про забезпечення позову
• Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову
• Стаття 154. Зустрічне забезпечення
• Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення
• Стаття 156. Заміна одного заходу забезпечення позову іншим
• Стаття 157. Виконання ухвали про забезпечення позову
• Стаття 158. Скасування заходів забезпечення позову
• Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову
• Стаття 160. Стягнення на підставі судового наказу
• Стаття 161. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ
• Стаття 162. Підсудність
• Стаття 163. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
• Стаття 164. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу
• Стаття 165. Підстави для відмови у видачі судового наказу
• Стаття 166. Наслідки відмови у видачі судового наказу
• Стаття 167. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу
• Стаття 168. Зміст судового наказу
• Стаття 169. Надіслання боржникові копії судового наказу
• Стаття 170. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання
• Стаття 171. Розгляд заяви про скасування судового наказу
• Стаття 172. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
• Стаття 173. Виправлення помилки в судовому наказі, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відстрочення чи розстрочення його виконання
• Стаття 174. Види та зміст заяв по суті справи
• Стаття 175. Позовна заява
• Стаття 176. Ціна позову
• Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви
• Стаття 178. Відзив
• Стаття 179. Відповідь на відзив
• Стаття 180. Заперечення
• Стаття 181. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву
• Стаття 182. Заяви, клопотання і заперечення
• Стаття 183. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення
• Стаття 184. Пред’явлення позову
• Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
• Стаття 186. Відмова у відкритті провадження у справі
• Стаття 187. Відкриття провадження у справі
• Стаття 188. Об’єднання і роз’єднання позовів
• Стаття 189. Завдання та строк підготовчого провадження
• Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів
• Стаття 191. Подання відзиву
• Стаття 192. Подання пояснень третіх осіб щодо позову або відзиву
• Стаття 193. Зустрічний позов
• Стаття 194. Форма і зміст зустрічної позовної заяви
• Стаття 195. Позов третьої особи із самостійними вимогами
• Стаття 196. Мета і строк проведення підготовчого засідання
• Стаття 197. Підготовче засідання
• Стаття 198. Порядок проведення підготовчого засідання
• Стаття 199. Подання відповіді на відзив та заперечення
• Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні
• Стаття 201. Підстави проведення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 202. Порядок призначення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 203. Порядок проведення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 204. Припинення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 205. Строк проведення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 206. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
• Стаття 207. Мирова угода сторін
• Стаття 208. Виконання мирової угоди
• Стаття 209. Завдання розгляду справи по суті
• Стаття 210. Строки розгляду справи по суті
• Стаття 211. Судове засідання
• Стаття 212. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
• Стаття 213. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні
• Стаття 214. Головуючий у судовому засіданні
• Стаття 215. Звертання до суду у судовому засіданні
• Стаття 216. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання
• Стаття 217. Відкриття судового засідання
• Стаття 218. Роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків. Присяга перекладача
• Стаття 219. Видалення свідків із зали судового засідання
• Стаття 220. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу
• Стаття 221. Роз’яснення прав та обов’язків
• Стаття 222. Розгляд заяв та клопотань
• Стаття 223. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи
• Стаття 224. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача
• Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта
• Стаття 226. Роз’яснення спеціалістові його прав та обов’язків
• Стаття 227. Вступне слово учасників справи
• Стаття 228. Порядок з’ясування обставин справи та дослідження доказів
• Стаття 229. Дослідження доказів
• Стаття 230. Порядок допиту свідків
• Стаття 231. Використання свідком письмових записів
• Стаття 232. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків
• Стаття 233. Оголошення показань свідків
• Стаття 234. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків
• Стаття 235. Дослідження письмових доказів
• Стаття 236. Оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції
• Стаття 237. Дослідження речових та електронних доказів
• Стаття 238. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження
• Стаття 239. Дослідження висновку експерта
• Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні
• Стаття 241. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами
• Стаття 242. Судові дебати
• Стаття 243. Повернення до з’ясування обставин у справі
• Стаття 244. Вихід суду для ухвалення рішення
• Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати
• Стаття 246. Ухвалення рішення про судові витрати
• Стаття 247. Фіксування судового засідання технічними засобами
• Стаття 248. Протокол судового засідання
• Стаття 249. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання та їх розгляд
• Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії
• Стаття 251. Обов’язок суду зупинити провадження у справі
• Стаття 252. Право суду зупинити провадження у справі
• Стаття 253. Строки, на які зупиняється провадження у справі
• Стаття 254. Поновлення провадження у справі
• Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі
• Стаття 256. Наслідки закриття провадження у справі
• Стаття 257. Залишення позову без розгляду
• Стаття 258. Види судових рішень
• Стаття 259. Порядок ухвалення судових рішень
• Стаття 260. Зміст ухвали суду
• Стаття 261. Набрання ухвалою законної сили
• Стаття 262. Окрема ухвала суду
• Стаття 263. Законність і обґрунтованість судового рішення
• Стаття 264. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду
• Стаття 265. Зміст рішення суду
• Стаття 266. Рішення суду на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів
• Стаття 267. Визначення порядку і строку виконання рішення суду, забезпечення його виконання
• Стаття 268. Проголошення судового рішення
• Стаття 269. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні
• Стаття 270. Додаткове рішення суду
• Стаття 271. Роз’яснення судового рішення
• Стаття 272. Вручення судового рішення
• Стаття 273. Набрання рішенням суду законної сили
• Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження
• Стаття 275. Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження
• Стаття 276. Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження
• Стаття 277. Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження
• Стаття 278. Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні
• Стаття 279. Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження
• Стаття 280. Умови проведення заочного розгляду справи
• Стаття 281. Порядок заочного розгляду справи
• Стаття 282. Форма і зміст заочного рішення
• Стаття 283. Повідомлення про заочне рішення
• Стаття 284. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення
• Стаття 285. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення
• Стаття 286. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення
• Стаття 287. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення
• Стаття 288. Скасування та оскарження заочного рішення
• Стаття 289. Законна сила заочного рішення
• Стаття 290. Пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
• Стаття 291. Визнання необґрунтованими активів
• Стаття 292. Правові наслідки визнання активів необґрунтованими
• Стаття 293. Окреме провадження
• Стаття 294. Порядок розгляду справ окремого провадження
• Стаття 295. Підсудність
• Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками
• Стаття 297. Зміст заяви
• Стаття 298. Призначення експертизи
• Стаття 299. Розгляд справ
• Стаття 300. Рішення суду
• Стаття 300-1. Підсудність
• Стаття 300-2. Особи, які можуть бути заявниками
• Стаття 300-3. Зміст заяви
• Стаття 300-4. Розгляд справ
• Стаття 300-5. Рішення суду
• Стаття 301. Підсудність
• Стаття 302. Зміст заяви
• Стаття 303. Розгляд справи
• Стаття 304. Рішення суду
• Стаття 305. Підсудність
• Стаття 306. Зміст заяви
• Стаття 307. Підготовка справи до розгляду
• Стаття 308. Розгляд справи
• Стаття 309. Дії суду в разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою
• Стаття 310. Підсудність
• Стаття 311. Зміст заяви
• Стаття 312. Підготовка справи до розгляду
• Стаття 313. Розгляд справи
• Стаття 314. Рішення суду
• Стаття 315. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
• Стаття 316. Підсудність
• Стаття 317. Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України
• Стаття 318. Зміст заяви
• Стаття 319. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення
• Стаття 320. Підсудність
• Стаття 321. Зміст заяви
• Стаття 322. Ухвала суду до судового розгляду
• Стаття 323. Зміст публікації
• Стаття 324. Обов’язки держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя
• Стаття 325. Строк пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя
• Стаття 326. Призначення справи до розгляду
• Стаття 327. Вирішення справи
• Стаття 328. Права держателя цінного папера на пред’явника або векселя щодо відшкодування збитків
• Стаття 329. Підсудність
• Стаття 330. Зміст заяви
• Стаття 331. Відмова в прийнятті заяви
• Стаття 332. Розгляд справи
• Стаття 333. Рішення суду
• Стаття 334. Підсудність
• Стаття 335. Зміст заяви
• Стаття 336. Відмова в прийнятті заяви
• Стаття 337. Розгляд справи
• Стаття 338. Рішення суду
• Стаття 339. Підсудність
• Стаття 340. Зміст заяви і строк її подання
• Стаття 341. Розгляд справи
• Стаття 342. Рішення суду
• Стаття 343. Підсудність
• Стаття 344. Зміст і строк подання заяви
• Стаття 345. Розгляд справи
• Стаття 346. Рішення суду
• Стаття 347. Підсудність
• Стаття 348. Зміст заяви
• Стаття 349. Розгляд справи
• Стаття 350. Рішення суду
• Стаття 350-1. Підсудність
• Стаття 350-2. Особи, які можуть бути заявниками
• Стаття 350-3. Заінтересовані особи у справах про видачу обмежувального припису
• Стаття 350-4. Зміст заяви
• Стаття 350-5. Розгляд справи
• Стаття 350-6. Рішення суду
• Стаття 350-7. Продовження обмежувального припису
• Стаття 350-8. Вручення рішення суду, повідомлення про видачу або продовження обмежувального припису
• Стаття 351. Суди апеляційної інстанції
• Стаття 352. Право апеляційного оскарження
• Стаття 353. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
• Стаття 354. Строк на апеляційне оскарження
• Стаття 355. Порядок подання апеляційної скарги
• Стаття 356. Форма і зміст апеляційної скарги
• Стаття 357. Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги
• Стаття 358. Відмова у відкритті апеляційного провадження
• Стаття 359. Відкриття апеляційного провадження
• Стаття 360. Відзив на апеляційну скаргу
• Стаття 361. Надсилання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи
• Стаття 362. Закриття апеляційного провадження
• Стаття 363. Приєднання до апеляційної скарги
• Стаття 364. Доповнення, зміна або відкликання апеляційної скарги або відмова від неї
• Стаття 365. Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції
• Стаття 366. Призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції
• Стаття 367. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
• Стаття 368. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
• Стаття 369. Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ
• Стаття 370. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи
• Стаття 371. Строк розгляду апеляційної скарги
• Стаття 372. Наслідки неявки в судове засідання учасників справи
• Стаття 373. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін
• Стаття 374. Повноваження суду апеляційної інстанції
• Стаття 375. Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін
• Стаття 376. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення
• Стаття 377. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині
• Стаття 378. Підстави для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю
• Стаття 379. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
• Стаття 381. Порядок прийняття постанов судом апеляційної інстанції
• Стаття 382. Постанова суду апеляційної інстанції
• Стаття 383. Проголошення постанови судом апеляційної інстанції
• Стаття 384. Законна сила постанови суду апеляційної інстанції
• Стаття 385. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції
• Стаття 386. Вручення постанов суду апеляційної інстанції
• Стаття 387. Повернення справи
• Стаття 388. Суд касаційної інстанції
• Стаття 389. Право касаційного оскарження
• Стаття 390. Строк на касаційне оскарження
• Стаття 391. Порядок подання касаційної скарги
• Стаття 392. Форма і зміст касаційної скарги
• Стаття 393. Залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги
• Стаття 394. Відкриття касаційного провадження у справі, відмова у відкритті касаційного провадження у справі
• Стаття 395. Відзив на касаційну скаргу
• Стаття 396. Закриття касаційного провадження
• Стаття 397. Приєднання до касаційної скарги
• Стаття 398. Доповнення, зміна або відкликання касаційної скарги або відмова від неї
• Стаття 399. Підготовка справи до касаційного розгляду
• Стаття 400. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
• Стаття 401. Попередній розгляд справи
• Стаття 402. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
• Стаття 403. Підстави для передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду
• Стаття 404. Порядок передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду
• Стаття 405. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи
• Стаття 406. Касаційні скарги на ухвали суду
• Стаття 407. Строки розгляду касаційної скарги
• Стаття 408. Відмова позивача від позову та укладення сторонами мирової угоди
• Стаття 409. Повноваження суду касаційної інстанції
• Стаття 410. Підстави для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень-без змін
• Стаття 411. Підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду
• Стаття 412. Підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення
• Стаття 413. Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині
• Стаття 414. Підстави для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині
• Стаття 415. Порядок прийняття постанов судом касаційної інстанції
• Стаття 416. Постанова суду касаційної інстанції
• Стаття 417. Обов’язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції
• Стаття 418. Проголошення постанови судом касаційної інстанції
• Стаття 419. Законна сила постанови суду касаційної інстанції
• Стаття 420. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
• Стаття 421. Вручення судових рішень суду касаційної інстанції
• Стаття 422. Повернення справ
• Стаття 423. Підстави перегляду
• Стаття 424. Строк подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 425. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 426. Форма і зміст заяви
• Стаття 427. Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 428. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки
• Стаття 429. Розгляд заяви
• Стаття 430. Негайне виконання судових рішень
• Стаття 431. Звернення судових рішень до виконання
• Стаття 432. Виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню
• Стаття 433. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання
• Стаття 434. Мирова угода в процесі виконання
• Стаття 435. Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання
• Стаття 436. Зупинення виконання судового рішення
• Стаття 437. Тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу
• Стаття 438. Оголошення розшуку боржника або дитини, привід боржника
• Стаття 439. Вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи
• Стаття 440. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку
• Стаття 441. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
• Стаття 442. Заміна сторони виконавчого провадження
• Стаття 443. Визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами
• Стаття 444. Поворот виконання рішення, постанови
• Стаття 445. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ
• Стаття 446. Підсудність справ
• Стаття 447. Право на звернення із скаргою до суду
• Стаття 448. Подання скарги
• Стаття 449. Строки для звернення зі скаргою
• Стаття 450. Розгляд скарги
• Стаття 451. Судове рішення за скаргою
• Стаття 452. Розподіл витрат, пов’язаних з розглядом скарги
• Стаття 453. Виконання ухвали суду
• Стаття 454. Оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу
• Стаття 455. Форма і зміст заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу
• Стаття 456. Відкриття провадження у справі. Підготовка справи до розгляду
• Стаття 457. Судовий розгляд справи
• Стаття 458. Підстави для скасування рішення третейського суду
• Стаття 459. Підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу
• Стаття 460. Ухвала суду у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу
• Стаття 461. Порядок оскарження постанов міжнародного комерційного арбітражу щодо наявності у нього компетенції, винесених в порядку розгляду питань попереднього характеру
• Стаття 462. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
• Стаття 463. Строки пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання
• Стаття 464. Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
• Стаття 465. Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
• Стаття 466. Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
• Стаття 467. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
• Стаття 468. Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
• Стаття 469. Оскарження ухвали суду
• Стаття 470. Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду
• Стаття 471. Умови визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
• Стаття 472. Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
• Стаття 473. Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
• Стаття 474. Умови визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо його місце знаходиться за межами України
• Стаття 475. Порядок і строки подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
• Стаття 476. Форма і зміст заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
• Стаття 477. Порядок розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
• Стаття 478. Підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
• Стаття 479. Ухвала суду про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання
• Стаття 480. Добровільне виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу про стягнення грошових коштів
• Стаття 481. Визнання рішень міжнародного комерційного арбітражу, що не підлягають примусовому виконанню
• Стаття 482. Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України
• Стаття 483. Видача виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
• Стаття 484. Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
• Стаття 485. Порядок розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
• Стаття 486. Підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
• Стаття 487. Ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі
• Стаття 488. Порядок відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 489. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 490. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження
• Стаття 491. Форма і зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 492. Наслідки недодержання вимог до форми та змісту заяви, залишення заяви без розгляду чи відмова у відкритті провадження за заявою
• Стаття 493. Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 494. Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 495. Звільнення заявника від судових витрат
• Стаття 496. Процесуальні права та обов’язки іноземних осіб
• Стаття 497. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом
• Стаття 498. Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
• Стаття 499. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги
• Стаття 500. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
• Стаття 501. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
• Стаття 502. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України