Всесвітня історія 11 клас

Друга світова війна — найбільший конфлікт в історії людства. У ній брали участь 61 держава світу, де проживало 80 % населення земної кулі. Воєнні дії велися на всіх океанах, у Європі, Азії, Африці та Океанії. До армій країн, що воювали, було мобілізовано 110 млн осіб.

СРСР відіграв вирішальну роль у розгромі нацистської Німеччини та її союзників. На радянсько-німецькому фронті були знищені основні сили держав-аг- ресорів — 607 дивізій (майже 77 % — людські втрати), 62 тис. літаків (62 %), до 56 тис. танків і штурмових гармат (приблизно 75 %), а також 180 тис. одиниць артилерійської техніки (74 %).

Радянський Союз зробив також значний внесок у розгром мілітаристської Японії, розбивши добре оснащену та вишколену Квантунську армію.

Кількість загиблих під час Другої світової війни, з урахуванням постійно уточнюваних даних про втрати СРСР, становить 65-67 млн, проте ніхто достеменно не знає, скільки людей загинуло. Людські втрати в Другій світовій війні були в шість разів, а матеріальні збитки в 12 разів більші, аніж у Першій світовій війні.

Друга світова війна стала підсумком цілеспрямованої діяльності невеликої групи держав-агресорів, яку світове товариство не спромоглося зупинити. Що несли народам світу ці країни та їхні керівники? Ліквідацію свободи й демократії, расове та національне гноблення, утвердження права сильного в міжнародних відносинах. Хоч би яким далеким від досконалості був світ у 20-30-х роках XX ст., їхня перемога означала б крок назад у світовій історії, вона відкрила б шлях соціальній, політичній і культурній деградації людства. А тому всі ті, що боролися проти агресорів, вели боротьбу справедливу та праведну незалежно від того, якими були ідеологічні переконання учасників.

Порівняльна таблиця підсумків і наслідків Першої та Другої світових воєн

Скільки ж українців загинуло під час Другої світової?

Навіть через 70 років після закінчення Другої світової війни Україна не може поставити фінальну крапку в підрахунку людських втрат. Існує дуже приблизна цифра – 3 млн осіб – загиблих українців, що перебували в Червоній армії. Втрати зі складу народного ополчення, партизанів, підпільників і мирного населення невідомі.

Робота щодо встановлення точної кількості ускладнюється ще й тим, що основні архіви є на території Російської Федерації. А також тим, що у військах був відсутній чіткий облік втрат, солдати не мали медальйонів з персональною інформацією.

Розбіжності у 30 мільйонів

Відповідальний Секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Ярослав Жилкін нагадав, що в 1946 році Сталін назвав цифру в 7 млн загиблих громадян СРСР у Другій Світовій війні. “Хрущовська “відлига” збільшила цю страшну статистику до 20 млн, Перебудова, що відкрила засекречені фонди архівів, “довела” кількість втрат до 26,6 млн. На сьогоднішній день, за науково обгрунтованими оцінками військових істориків, загальні втрати населення СРСР у 1941-1945 рр.. становлять не менше 38,5 млн осіб. Як бачимо, на об’єктивність оцінки впливала політична кон’юнктура”, – сказав Жилкін.

Як зазначають дослідники та історики, в Російській Федерації дотримуються певних стереотипів в оцінці подій Другої світової. Зокрема, там немає статистики за такими категоріями загиблих, як учасники визвольного руху, мобілізовані польовими військкоматами після звільнення окупованих територій, контингент виправно-трудових установ, де перебувала значна частина розкуркулених українців, яким відбування терміну замінили відправкою у штрафні роти.

Головна проблема – відсутність методології

Щоб уникнути повторення помилок минулого, роботу зі встановлення кількості жертв серед українців слід продовжувати.

Професор Сергій Сидоров вважає головною проблемою, що породжує недостовірну статистику, відсутність методології. “Моя пропозиція – створити електронний реєстр пошуку та впорядкування поховань жертв. Документи і звіти, які зберігаються в музеях не завжди вірні”.

Почесний президент студентського парламенту Київського Національного університету імені Шевченка Андрій Гаджаман пропонує створити програму “Карта пам’яті місць бойових дій героїв Другої світової війни”, яка надаватиме точну інформацію про кількість жертв, місце загиблих та воєнні дії.

“Ті пам’ятні місця які є зараз, їх або ніхто не знає, або вони у жахливому стані. Це ставлення держави до історичної пам’ятки. Ми повинні об’єднатися і не повторити ще одного 22 червня”, – зазначив він.

Водночас, завідувач науково-дослідницького відділу “Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» Людмила Рибченко стверджує, що електронна база вже працює.

“У нашому музеї за останні роки був зібраний унікальний фонд документальних матеріалів з обліку людських військових втрат України у роки Великої Вітчизняної війни. Це похоронки, списки зниклих безвісти, листування з пошуку загиблих, книги обліку втрат та інше. Всього понад 8,5 тис. архівних справ, у яких близько 3 млн персональних свідоцтв про загиблих і зниклих безвісти воїнів, призваних з території України. Матеріали систематизуються, вивчаються, реставруються і скануються”, – розповіла вона.

Експерти не можуть точно сказати, коли завершиться ця робота. Але те, що вона розпочалась і триває, вселяє надію на те, що ми таки дізнаємося правду про кількість українців, загиблих у Другій світовій.

Можливо, наше суспільство не до кінця усвідомило масштабність трагедії України в тій війні. Але ми завжди повинні пам’ятали про ті страшні дні, аби не допустити ще однієї війни сьогодні.

Наталія Тидень, Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.