Як змінилися актори фільму Хроніки Нарнії: порція ностальгії

Минуло вже 14 років відтоді, як вийшла всіма улюблена екранізація фантастичної книги Клайва С. Льюїса “Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і шафа”. Нумо подивимося на улюблених героїв зі стрічки!

Джорджі Хенлі

Кар’єра Джорджі почалася зі зйомок в рекламних роликах, а пізніше вона грала в невеликому театральному гуртку. Роль Люсі Певенсі стала першою великою і, мабуть, найбільш вагомою роллю за всю її кар’єру. Коли дівчина вчилася в університеті, вона не закинула сцену і зіграла в багатьох театральних постановках місцевого драмгуртка. У 2015 році вона зняла свій перший короткометражний фільм Прилив.

Вільям Моузлі

Після гучної ролі Пітера Певенсі Вільям Моузлі грав в основному на телебаченні: його можна побачити в серіалах Сприйняття і Члени королівської сім’ї. Також він зіграв в пілотному епізоді серіалу Відбір, але шоу так і не вийшло ні на одному каналі. А у 2015 році актор повернувся на великий екран, зігравши у фільмі Брента Райана Гріна Вуаль.

Скандар Кейнс

Скандар – чоловік, який робить впевнені кроки на терені британської дипломатії. Однак навряд чи це ім’я було б настільки відомим, якби він не взяв участь в екранізації знаменитих Хронік Нарнії. У 12 років хлопець отримав запрошення на головну роль у фільмі Лев, чаклунка і шафа і відтоді міг почати успішну акторську кар’єру, але, в результаті вибрав інший шлях.

Анна Попплуелл

Несповідимі шляхи артиста. Хтось, прославившись однією роллю, потім наполегливо намагається піти від асоціацій з настільки вдало втіленим персонажем, а комусь долею написано грати титулованих осіб. Анна Попплуелл – та сама Сьюзен Певенсі з Нарнії – у 2017 році брала участь в зйомках короткометражного фільму про останні дні життя імператорської сім’ї Миколи Другого, з’явившись в образі старшої дочки – княжни Ольги.

Джеймс МакЕвой

Актор шотландського походження, який дебютував у кіно в 15 років. Найбільш відомий за фільмами Хроніки Нарнії, В душі я танцюю, Особливо небезпечний, Люди Ікс: Перший клас, і звісно ж Спліт. У Джеймса є син від шлюбу з актрисою Енн-Мері Дафф, з якою він познайомився на зйомках серіалу Безстидники. Зараз подружжя в розлученні, але щоб не травмувати сина, періодично живуть разом.

Тільда Суїнтон

Кетрін Матильда Суїнтон оф Кіммергейм, більш відома як Тільда Суїнтон – британська кіноактриса, яка найчастіше знімається в авторських фільмах. Найбільш знаменитими фільмами актриси стали Орландо, Костянтин: Повелитель пітьми, Загадкова історія Бенджаміна Баттона, Майкл Клейтон, за які актриса отримувала безліч нагород, в тому числі і статуетку Оскар.

Бен Барнс

Бенджамін Томас Барнс, більш відомий як Бен Барнс – британський кіноактор, зірка бестселерів Хроніки Нарнії: Принц Каспіан, Доріан Грей, Сьомий син та інших.

Пітер Дінклейдж

Роль Тіріона Ланністера з Гри престолів принесла славу талановитому акторові, який до цього не хапав зірок з неба. Зараз у Пітера Дінклейджа велика кількість пропозицій і завантажений графік. Чого тільки варте запрошення у франшизу Люди-Х.

Лаура Брент

Красуню Ліліанділ, яка згодом за сюжетом книг стає дружиною короля Каспіана, зіграла австралійка Лаура Брент. До речі, фанати серіалу Легенди про Шукача, можливо, пам’ятають її за роллю Морд-Сіт Далії. Одна з останніх робіт Лори – роль Рубі Прайс у фільмі Вінчестер. Будинок, який побудували примари.

Як змінилися герої легендарної серії “Хроніки Нарнії” (фото)

Дехто з героїв “Хронік” від кар’єри актора відмовився й обрав політику.

Всього з семи книг К.С. Льюїса було адаптовано три / Скріншот: filmpro.ru

З часу виходу першого фільму серії пригод дітлахів Певенсі, кіноадаптації романів Клайва Стейплза Льюїса “Хроніки Нарнії”, минуло вже 16 років.

За цей період маленькі герої не тільки подорослішали, а й “знайшли свій життєвий шлях”, як решта дорослих.

Майже всі Певенсі продовжили кар’єру в кіно. Хтось тепер знімається у бойовиках, а хтось не знімає монарші наряди у зйомках історичних фільмів.

Найактивніше свій Instagram-блог з 397 тисячами підписників веде Джорджі Хенлі, для якої роль маленької дивачки Люсі стала найяскравішою і відкрила шлях на велику сцену.

Зараз дівчині 26 років, як й інші західні знаменитості, акторка не уникає гострих соціальних тем й ділиться з аудиторією історіями своїх друзів, які побороли булінг чи досягли успіху попри стереотипи інших. Джорджі багато читає.

Крім того, Джорджі продовжила зніматися у фільмах і час від часу ностальгує за “Хроніками”, що принесли їй популярність. Подорослішавши, британка майже не змінилась від тієї “Люсі”, яку ми звикли бачити на екранах, коли вчергове сідаємо за перегляд “Нарнії”.

Очевидну ностальгію відчуває “старша сестра Люсі”, 33-річна акторка Анна Попплуелл. Іноді зірка “Нарнії” викладає тужливі пости про зйомки “Хронік”, проте останнім часом просуває свою соціальну діяльність, а також радує підписників знімками з фотосесій для глянцю.

А ось 30-річний Скандар Кейнс після яскравого кінодебюту в ролі Едмунда вирішив покинути зйомки у фільмах і подався в британську політику. Проте своїх друзів Скандар не забуває. Судячи з фото, актори час від часу збираються разом. На відміну від решти героїв “Нарнії”, Скандар не любить ділитися особистим з публікою.

33-річний Вільям Моузлі (Пітер Певенсі) теж активно знімається у фільмах, переважно в екшенах. Актор помітно постарів, але й підтягнув м’язи тіла.

Всього з семи книг К.С. Льюїса було адаптовано три: “Лев, Біла Відьма та шафа” (2005), “Принц Каспіан” (2008) та “Подорож Досвітнього мандрівника” (2010), котрі загалом заробили понад 1,5 мільярда доларів у всьому світі.

Серія обертається навколо пригод дітей у світі Нарнії під керівництвом Аслана, мудрого та могутнього лева, який вміє говорити і є справжнім королем Нарнії. Головні герої — це діти, брати та сестри Певенси, а головним лиходієм є Біла відьма (також відома як Королева Джадіс).

Перші два фільми зняв режисер Ендрю Адамсон, а третій фільм — Майкл Аптед.

Четвертим фільмом повинен був стати режисер Джо Джонстон, але в 2018 році було оголошено, що для Netflix будуть зроблені нові адаптації серії.

К. С. Льюїс ніколи за життя не продавав права на фільм для романів серії “Нарнія”, оскільки скептично ставився до того, що будь-яка кінематографічна адаптація може реалістично відтворити фантастичні елементи та персонажів історії.

Лише побачивши демонстраційний зразок тварин, створений за допомогою комп’ютерної графіки Дуглас Грешем (пасинок Льюїса та співпродюсер фільму) схвалив екранізацію.

Вас також можуть зацікавити новини

Что надо знать о «Хрониках Нарнии»

«Хроники Нарнии» Клайва Стейплза Льюиса, занимающие верхние строчки большинства списков лучших книг всех времен и народов, — загадочное явление, ключ к которому до сих пор не найден. Попробуем разобраться, как их читать

По своей основной специальности Льюис был историком литературы. Бóльшую часть жизни он преподавал историю литературы Средних веков и Возрождения в Оксфорде, а под конец возглавил созданную специально для него кафедру в Кембридже. Помимо пяти научных книг и огромного количества статей, Лью­ис опубликовал восемь книг в жанре христианской апологетики (передачи о ре­лигии на Би-би-си в годы Второй мировой сделали его известным по всей Британии, а «Письма баламута» — в Европе и США), духовную автобиографию, три пове­сти-притчи, три научно-фантастических романа и два сборника сти­хов Полное собрание стихотворений, оказав­шее­ся довольно объемным, вышло со­всем недавно. . Как и в случае с Льюисом Кэрроллом, Джоном Р. Р. Толкином и многи­ми другими «дет­скими» писателями, книги для детей, которые принесли Льюи­су мировую из­вестность, были для него далеко не самым важным из напи­санного.

Клайв Стейплз Льюис. Оксфорд, 1950 год © John Chillingworth / Getty Images

Главная трудность «Нарний» — в невероятной разнородности материала, из ко­торого они собраны. Особенно это заметно на фоне художественных книг Джо­на Толкина, ближайшего друга Льюиса и товарища по литературному сооб­ще­ству «Инклинги» «Инклинги» — неофициальный литератур­ный кружок английских христианских писа­те­лей и мыслителей, собира­вшийся в Окс­фор­де в середине прошлого века вокруг Клай­ва Льюиса и Джона Толкина. В него так­же входили Чарльз Уильямс, Оуэн Бар­филд, Уор­рен Льюис, Хьюго Дайсон и другие. , перфекциониста, крайне внимательного к чистоте и строй­ности тем и мотивов. Толкин работал над своими книгами годами и десятиле­тиями (большинство так и не были закончены), тщательно шлифовал стиль и внимательно следил за тем, чтобы в его до деталей продуманный мир не про­никли посторонние влияния Например, во «Властелине колец» не упо­ми­на­ют­ся tobacco («табак») и potato («карто­фель»), потому что это сло­ва не германского, а романского про­исхо­жде­ния, но только pipe-weed и taters. . Льюис писал быстро («Нарния» создавалась с конца 1940-х по 1956 год), мало заботился о стиле и валил в одну кучу разные традиции и мифологии. Толкин не любил «Хроники Нарнии», видя в них ал­легорию Евангелия, а аллегоризм как метод был ему глубоко чужд (он не ус­тавал отбиваться от попыток представить «Властелина колец» как аллегорию, в которой Война за кольцо — это Вторая мировая, а Саурон — это Гитлер). Ал­легоризм действительно не чужд Льюису Сам Льюис, хорошо знавший, что такое ал­легория (этому посвящена его самая из­вест­ная ученая книга, «Аллегория любви»), пред­по­чи­тал говорить о «Нарнии» как о притче (он на­зывал это supposition, «гипотеза»). «Хро­ни­ки Нарнии» — вроде художественного эксперимента: как выглядело бы воплощение Христа, его смерть и воскресение в мире го­ворящих зверей. , и все же видеть в «Нарниях» про­стой пересказ библейских историй — значит предельно их упрощать.

В первой части цикла присутствуют Дед Мороз (Father Christmas), Снежная ко­ролева из сказки Андерсена, фавны и кентавры из греческой и римской мифо­ло­гии, бесконечная зима — из скандинавской, английские дети — прямиком из ро­манов Эдит Несбит, а сюжет о казни и возрождении льва Аслана дубли­рует евангельскую историю предательства, казни и воскресения Иисуса Христа. Чтобы разобраться в том, что же такое «Хроники Нарнии», попробуем разло­жить их сложный и разноплановый материал на разные слои.

В каком порядке читать

Путаница начинается уже с последовательности, в которой следует читать «Хроники Нарнии». Дело в том, что публикуются они вовсе не в том порядке, в котором были написаны. Книга «Племянник чародея», где рассказыва­ется о сотворении Нарнии, появлении там Белой колдуньи и происхождении платяного шкафа, была написана предпоследней, а первой появилась «Лев, колдунья и платяной шкаф», которая сохраняет значительную часть очарова­ния первоначальной истории. В такой последовательности она опубликована в самом дельном русском издании — пятом и шестом томах восьмитомного собрания сочинений Льюиса, — и с нее начинаются и большинство экраниза­ций книги.

После «Льва, колдуньи и платяного шкафа» следует «Конь и его мальчик», затем «Принц Каспиан», «Покоритель зари, или Плавание на край света», «Серебряное кресло», затем приквел «Племянник чародея» и, наконец, «Последняя битва».