Сухостійним коровам перед отеленням забезпечують спеціальний раціон

За три тижні до отелення сухостійних корів їх переводять на спеціальний раціон – це допомагає підготувати тварин до наступної лактації. Важливо, щоб після отелення вони були в належному фізичному стані – ані занадто гладкими, ані занадто худими.

Корів класифікують за жировим покривом у зонах стегон і хребта, вгодованість визначають у балах від 0 до 5. Для сухостійних корів раціональним є діапазон від 3 до 3,5; для тварин перед отеленням – від 3,25 до 3,75.

Починається лактація, і протягом 6-8 тижнів корова повертається до позитивного енергетичного балансу. Годівля перед отеленням дозволяє коровам адаптуватися до раціону, який вони отримуватимуть у наступний період, а також уникнути проблем із обміном речовин.

Раціони у передпологовий період повинні містити вітамін Е (від 800 до 1000 МО на корову на добу) та вітамін А (50 000 МО на корову на добу) для уникнення стресу і таких явищ, як утримання плаценти, виникнення кісти яєчника тощо.

Крім того, коригування складу мінералів може бути корисним в обмеженні молочної лихоманки та набряку вимені. Належний баланс нутрієнтів у раціоні під час отелення необхідний для запобігання молочної лихоманки та гіпокальціємії, а також поліпшення здоров’я корови та її здатності до продукування молока.

До необхідних мікроелементів належать натрій, калій, хлор, магній і сірка. Вони входять до складу сполук, які являють собою комбінації сульфату кальцію, сульфату амонію, сульфату магнію і хлористого амонію в дозуванні 200 г на корову на добу.

Вгодованість корів у балах

Чого чекають від новотільної корови? Здорове теля, добре споживання корму й високу молочну продуктивність, і так хоча б п’ять лактацій. При цьому зазвичай не згадують про транзитний період, від якого все залежить. Що потрібно робити, аби мінімізувати розлади здоров’я у цей час і в подальшому отримати максимальну продуктивність, а також хороші показники відтворення, на Східноєвропейському молочному конгресі розповів лікар ветеринарної медицини, викладач Університету штату Іллінойс Філ Кардозо.

Транзитний період

Перехідним періодом прийнято вважати три тижні до та після отелення. Саме в цей час в організмі корови відбувається багато адаптаційних процесів. Одразу після отелення на початку лактації різко зростає потреба в поживних речовинах, необхідних для синтезу молока. Якщо її не компенсувати, то це може спричинити порушення фізіологічних функцій та імунної реакції. У перші 4−6 тижнів після отелення молочна продуктивність зростає значно швидше, ніж споживання сухої речовини (СР), тому виникає негативний енергетичний баланс (НЕБ), див. схему 1.

Джерело: презентація Філа Кардозо «Управління споживанням поживних речовин у перед- та післяотільний період для оптимального відтворення високопродуктивних молочних корів», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Здорова корова добре їсть після отелення, отримує необхідні поживні речовини і, відповідно, має достатньо енергії. Її джерелом є глюкоза з корму, яка потрапляє до печінки. Хвора корова, навпаки, споживає недостатньо корму. Якщо вона недоотримує енергію з кормом, то починає мобілізувати її з власної жирової тканини. У такому разі до печінки потрапляють вільні жирні кислоти. Цей процес не може тривати довго і безслідно. Тому надзвичайно важливо годувати корів належним чином.

Транзитний період вважається найкритичнішим, бо найчастіше супроводжується інфекційними захворюваннями і метаболічними розладами (молочна лихоманка, затримка плаценти, метрит, зміщення сичуга, кетоз). У табл. 1 продемонстровано інформацію про хвороби транзитного періоду за 1998 та 2007 роки: частота виникнення, втрати і вплив на відтворення (рівень тільності — pregnancy rate). Як видно з таблиці, за 10 років трохи навчились давати раду молочній лихоманці та метритам, а от проблема лівостороннього зміщення сичуга усе ще чекає свого вирішення.

Таблиця 1. Основні захворювання транзитного періоду

Частота виникнення захворювання (1998), %

Інформація Національної системи моніторингу здоров’я тварин (NAHMS), 2007

Лівостороннє зміщення сичуга

Рівень тільності (pregnancy rate)

Джерело: презентація Філа Кардозо «Управління споживанням поживних речовин у перед- та післяотільний період для оптимального відтворення високопродуктивних молочних корів», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Що ж призводить до зміни енергетичного балансу корів? Висока молочна продуктивність? Уміст білка і жиру в молоці? Щось інше? Як показали дослідження, надій та кількість жиру й білка в молоці ніяким чином не впливають на енергетичний баланс після отелення (графіки 1 і 2).

Джерело: Drackley, 2006.

Джерело: Drackley, 2006.

Негативний енергетичний баланс виникає через нездатність спожити необхідну кількість сухої речовини корму (графік 3). І чим більше корова споживає після отелення, тим кращий енергетичний баланс.

Джерело: Drackley, 2006.

Оптимальний бал угодованості

Окрім того, що корову потрібно добре нагодувати після отелення, необхідно знати, що саме вона споживає, а також правильно організувати годівлю перед отеленням і стежити за балом угодованості. У 2007 році в Університеті штату Іллінойс (США) досліджували, як різні стратегії годівлі в сухостійний період впливають на наступну тільність. У семи експериментах спостерігали за 408 коровами (54 першої лактації і 354 другої і більше лактацій).

Під час сухостою корів поділили на дві групи і давали подібні раціони згідно з рекомендаціями NRC. Одній групі згодовували досхочу раціон із високим умістом енергії (цільове споживання чистої енергії лактації [ЧЕЛ] становило щонайменше 100% від потреб NRC). Друга група отримувала раціон із контрольованим умістом енергії: споживання обмежували, згодовуючи 80% ЧЕЛ від потреб NRC, або згодовували досхочу раціони з високим умістом клітковини (ЧЕЛ ~100% потреби NRC). Після отелення всіх корів годували однаковим лактаційним раціоном, тримали на прив’язі й доїли двічі на день. Інформація про кожну корову вносилася в єдину базу даних.

Що з’ясувалось? Корови, що споживали раціон із контрольованим умістом енергії впродовж сухостою, запліднювались краще порівняно з іншою групою (графік 4). Це пояснюється тим, що вони менше втрачали масу (бал угодованості) в перші шість тижнів після отелення (графік 5).

Джерело: Cardoso et al., 2013.

Джерело: Cardoso et al., 2013.

Якою має бути корова під час запуску, отелення та запліднювання?

Якщо за два тижні до отелення бал угодованості корови становить 4,5, то вона почне різко худнути після отелення (тобто, бал угодованості падатиме), коли вироблятиметься молоко. Проблема надмірної кондиції тіла у транзитному періоді вивчається вже багато років, але досі залишається невирішеною на багатьох молочних фермах. Переважно це стосується стад, які годують загальним змішаним раціоном, де основну частку грубого корму становить кукурудзяний силос.

Якщо бал угодованості до отелення в діапазоні 2−2,5, то після отелення він зростатиме. Такі корови споживатимуть більше корму і даватимуть більше молока. Звісно, це не означає, що тварини мають бути худими. Але що краще — жирна чи худа корова?

Згідно з останніми рекомендаціями, оптимальний бал угодованості на час отелення має бути близько 3,0. Дослідження Ноттінгемського університету (Великобританія) показали, що протягом перших 12 тижнів лактації корови, що були жирними на час отелення, втратили від 0,9 до 1,0 бала кондиції. З 12-го до 15-го тижня бал угодованості худих і жирних корів був майже однаковим (графік 6). Це наводить на думку, що корови мають цільовий бал угодованості, якого намагаються досягти та зберегти. При цьому жирні тварини досягли максимального споживання СР на 15-му тижні, а худі — на 9-му. Отже, можна припустити, що кондиція має прямий вплив на споживання СР.

Якщо бал угодованості вищий від генетично закладеної цілі, то споживання СР зменшується і корова втрачає вагу. І навпаки: якщо бал нижчий — споживання зростає і корова набирає вагу. Очевидно, теорія приведення корови у «добру кондицію» на час отелення недоцільна, оскільки це лише зменшує споживання СР та посилює негативний енергетичний баланс. Значно важливіше спостерігати за зміною балу вгодованості впродовж 12 тижнів від отелення, ніж просто фіксувати його на той момент.

Джерело: Redrawn from Garnsworthy, 1990.

Ціла низка досліджень показала, що худі до отелення корови краще мобілізують протеїн після нього, упродовж лактації споживають більше корму і, відповідно, отримують більше енергії. Під час експерименту в Університеті штату Вісконсін визначали бал угодованості перед отеленням і на 21-й день лактації. Було помічено, що корови, які набирали вагу в цей період, ставали тільними швидше.

На графіку 7 зображено частку циклюючих корів на 65-й день доїння відповідно до балу вгодованості і його зміни. І в цьому разі худіші корови ставали тільними швидше. Проте, що більш важливо, — не допускати значних змін кондиції тіла впродовж життя корови і пам’ятати, що жирні корови після отелення більше втрачають бал угодованості, а отже, їх важче буде запліднити.

Джерело: Santos et al., 2008.

Отже, мета сухостійного періоду — задовольнити потреби тварини в поживних речовинах для тільності і розвитку молочних залоз; мінімізувати ризик метаболічних розладів та інфекційних захворювань періоду отелення; підготувати корову до високої молочної продуктивності й наступного відтворення; оптимізувати витрати і максимально збільшити прибутковість.

Годівля під час сухостою

Повернімося до дослідження годівлі сухостійних корів раціонами з різним умістом енергії (таблиця 2). Дослідженням було встановлено, що варто згодовувати раціон із контрольованим умістом енергії й необхідною кількістю протеїну. Корови, які споживали саме такий раціон, були здоровішими.

Таблиця 2. Склад раціонів* для двох груп сухостійних корів