Любити по-різному своїх дітей – це природно. Замислитися варто, якщо привабливість одного з них стає для когось із батьків надто сильною, якщо ми не просто зворушені, а зачаровані дитиною. Такі надмірні почуття можуть зашкодити як їхньому об'єкту, так і іншим дітям.
Тому батьки повинні усвідомлювати: любити одну дитину більше – це нормально, якщо не впливає на інших дітей. Зазвичай, таке ставлення обумовлено спільними з дитиною рисами характеру. А отже, дитина частіше «відповідатиме взаємністю» і їй буде комфортно з батьком.
Зазвичай, молодших дітей люблять більше, ніж старших. Психологи пояснюють це тим, що почуття материнства (батьківства) з віком стає глибшим. Якщо в сім'ї росте дівчинка та хлопчик, мати, як правило, любить більше доньку. Певна річ: дівчинка ближче до матері.
Молодший упевнений – його люблять більше, бо йому завжди приділяють море уваги. Він підсвідомо порівнює себе зі старшою дитиною та із задоволенням розуміє: "Мене люблять більше". Батьки ж (також підсвідомо) погоджуються із цією думкою.