“Вовк. Страху нема”: фільм про бійців ССО ЗСУ вийде в прокат до Дня захисників та захисниць

Наприкінці вересня в прокат вийде незалежне авторське кіно “Вовк. Страху нема” (Wolf. No Fear), створене за участі командирів та воїнів бойових підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. Стрічку на широкі екрани кінотеатрів випускають до Дня захисників і захисниць України. Дивіться офіційний трейлер повнометражного документального екшну.

Українські режисерки та незалежні автори Тетяна Кулаковська та Анна Мартиненко представляють вражаючий та ексклюзивний фільм про Захисників України, відомих як “Вовкулаки” або “Воїни ночі”. Національний фільм “Вовк. Страху нема” — це філософія Воїна України, репрезентована бійцями Сил спеціальних операцій. Вовкулаки захоплюють кожного своїм магнетизмом, закликаючи: «Бути кращими за самих себе, постійно треба перевершувати самих себе». Володіти своїм розумом, тілом, зброєю, вести бій, реалізовувати операції, спілкуватися в групі й колективі, знищувати ворога — це мистецтво професії Воїнів ССО ЗСУ.

Дивіться офіційний трейлер документального фільму “Вовк. Страху нема”. Як зазначають творці, фільм не має вікових обмежень, тож його можна буде переглядати з дітьми.

Робота над фільмом тривала 3 роки — і є результатом цивільно-військового співробітництва українських незалежних кіномисткинь з Командуванням, командирами бойових підрозділів та Воїнами Сил Спеціальних Операцій ЗСУ. Кожен кадр, кожне слово і дія у цьому кіно є справжнім репортажним неповторним моментом тут і зараз. Голоси та обличчя Героїв фільму замасковані. Екранізовану багатокомпонентну операцію «Вовк» озвучили військовослужбовці Повітряних Сил ЗСУ.

Фільм волає про те, що українці вже переживали таку жорстоку агресію і геноцид з боку росії. Йдеться про історичний дискурс намагань радянської влади репресивними методами знищити українську мову, культуру, інтелігенцію та знищення українців Голодомором. Глядач бачить методи і способи знищення українців російськими окупантами в 20 і 21 століттях. Це історія війни і також історія людства.

Фільм створений незалежними авторами і режисерами за підтримки справжніх українців та українських компаній, без залучення державних коштів.

Чільне фото — кадр з фільму “Вовк. Страху нема” (джерело – Планета Кіно)

До Дня захисників та захисниць у прокат вийде фільм про бійців ССО «Вовк. Страху нема»

Наприкінці вересня у прокат вийде незалежне авторське кіно «Вовк. Страху нема» створене за участі командирів та воїнів бойових підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці кінокартини.

Стрічка вийде на широкі екрани кінотеатрів з нагоди Дня захисників і захисниць України.

Сюжет фільму

Вовкулаки захоплюють кожного своїм магнетизмом, закликаючи: «Бути кращими за самих себе, постійно треба перевершувати самих себе». Володіти своїм розумом, тілом, зброєю, вести бій, реалізовувати операції, спілкуватися в групі й колективі, знищувати ворога — це мистецтво професії Воїнів ССО ЗСУ.

Робота над фільмом тривала 3 роки — і є результатом співпраці українських режисерів та Командування ССО, командирами бойових підрозділів та спецпризначенцями.

Голоси та обличчя героїв фільму замасковані. Екранізовану багатокомпонентну операцію «Вовк» озвучили військовослужбовці Повітряних Сил ЗСУ.

У фільмі розповідається про історичний дискурс намагань радянської влади репресивними методами знищити українську мову, культуру та самих українців Голодомором. Глядач бачить методи і способи знищення українців російськими окупантами в 20 і 21 століттях.

Фільм створений незалежними авторами і режисерами за підтримки справжніх українців та українських компаній, без залучення державних грошей.

Про ССО України

Сили спеціальних операцій Збройних сил України — окремий рід сил Збройних сил України, до складу якого входять частини спеціального призначення і підрозділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій. Неофіційним гімном є пісня «Тихо прийшов, тихо пішов», написана під час російсько-української війни. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну воїни ССО виконали низку важливих спецоперацій, зокрема:

• підірвали понтонний міст окупантів на Луганщині;
• знищили ворожі «Гради», що обстрілювали Сіверськодонецьк;
• виявили та знищили станцію зв’язку окупантів на Харківщині;
• підірвали ворожий КамАЗ у глибокому тилу ворога;
• підірвали у тилу ворога міст на Донеччині;
• захопили БПЛА «Орлан-10» із заводською документацією.

Нагадаємо, вийшов онлайн чотирисерійний фільм «Фортеця» про роботу ССО в Бахмуті.

Окрім того, вийшов тизер докфільму Любомира Левицького про бійців Третьої штурмової бригади.

Фото: фейсбук-сторінка Фільм ВОВК. Страху нема.

Вам може сподобатися

Суспільство

Тернопільські медики вперше в Україні провели унікальну операцію – лікарі вийняли серце з грудної клітки, щоб видалити пухлину військовому. Операція тривала близько 13 годин.

Про це повідомили у департаменті охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації.

Йдеться про саркому задньої стінки лівого передсердя методом аутотрансплантації. Допоки лікарі видаляли пухлину, життя пацієнта забезпечував апарат штучного кровообігу.

Пацієнт – 45-річний військовослужбовець. Він отримав поранення на фронті і пережив високу ампутацію ноги. Лікарі діагностували у нього важку мітральну недостатність.

Лікарі вивчали літературу, переглядали відео і досліджували інформацію, яка є наявна щодо цієї патології у закордонних джерелах. Та одночасно готували пацієнта до операції.

«Щоб отримати доступ до пухлини, враховуючи її розмір і місце розташування, потрібно було провести експлантацію серця. Операція відбувалася у два етапи. Ми вийняли серце з грудної клітки пацієнта, видалили частини пухлини, які залишилися у грудній клітці, сформували нову задню стінку лівого передсердя з бичачого перикарду, вшивши в нього всі легеневі вени», — розповів подробиці кардіохірург.

Як розповів лікар, другий етап – це робота з серцем. Саркома вразила мітральний клапан серця і частину лівого передсердя, які були вражені саркомою, тому ми видалили їх. Після цього ми відновили геометрію лівого передсердя теж за допомогою бичачого перикарду та встановили новий мітральний клапан.

Зараз стан пацієнта задовільний – вже його виписали. Військовий перебуває у Києві з сім’єю. А також проходить реабілітацію та спецлікування.

Нагадаємо, на базі віварію Національного медичного університету імені О.О. Богомольця створено унікальну операційну, що здатна забезпечувати проведення тривалих хірургічних та ендоскопічних втручань під загальною анестезією.

Окрім того, упродовж 2023 року в Україні провели 585 органних трансплантацій.

Фото: Департамент охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації/фейсбук.

Суспільство

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.

Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Легку черепно-мозкову травму в Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) називають «автографом війни» через велику її поширеність. А ще таке поранення звуть «невидимим», адже зовні може бути зовсім непомітно, що з людиною щось не так. ШоТам розповідає, що це за травма, коли варто звертатися до лікарів і які методи лікування існують.

Що таке «невидима» травма

Це легка черепно-мозкова травма, струс головного мозку від дії мінно-вибухової хвилі. До струсу може додаватися ще й ураження слухового та вестибулярного апарату – це називають акубаротравмою.

Часто на позначення легких черепно-мозкових травм можна зустріти термін «контузія», але він некоректний. «Невидимою» таку травму називають через те, що її наслідки часто не можна помітити одразу – ззовні людина може здаватися абсолютно здоровою, адже видимих поранень немає. Але симптоми таки будуть:

• головні болі;
• дезорієнтованість;
• погіршення пам’яті;
• нудота;
• запаморочення;
• погіршення слуху/зору;
• дзвін у вухах.

Лікарі радять не зволікати й одразу звертатися по допомогу, навіть якщо не всі симптоми зі списку проявилися. У МОЗ попереджають: струс головного мозку може мати віддалені наслідки – навіть якщо здається, що все гаразд, слабкість, головний біль, проблеми зі слухом і розлади пам’яті затримаються з пацієнтом надовго.

Чому «невидимі» травми небезпечні

В Україні легкі черепно-мозкові травми можуть отримати як військові, так і цивільні, адже обстріли тривають не лише на лінії фронту, а й у прифронтових і тилових містах. Директорка Центру психічного здоровʼя та реабілітації «Лісова поляна» Ксенія Возніцина каже, що «невидима» травма має три групи наслідків:

• фізіологічні: перепади тиску, головні болі, світлобоязнь, розлади сну;
• когнітивні: розлади пам’яті, уваги, концентрації;
• емоційно-поведінкові: агресивна поведінка, гнів, підвищене почуття справедливості, схильність до залежностей, до суїцидальної поведінки, депресії.

Ксенія впевнена, що наслідки таких травм можуть проявлятися навіть після закінчення війни, тому дуже важливо знати правильні підходи до лікування «невидимих» поранень.

«Наше завдання – говорити про правильні підходи до лікування та реабілітації таких травм, щоб ми могли унеможливити тривалі наслідки, які будуть турбувати людей. Розлади пам’яті, концентрації уваги, емоційні, поведінкові прояви – це завдання для втручання багатьох лікарів: сімейних, терапевтів, неврологів, психологів. Невидимість такої травми не означає її неважливість, тож треба бути уважними до такого виду мінно-вибухових травм», – наголошує Ксенія Возніцина.

Директорка Центру психічного здоровʼя та реабілітації «Лісова поляна» Ксенія Возніцина. Фото: ШоТам

Як лікувати «невидиму» травму

На початку лютого 2024 року в МОЗ визнали, що підходи до лікування легких черепно-мозкових травм застаріли, тож потрібно їх оновлювати.

Поки триває робота над новими протоколами, фахівці можуть ознайомитися з клінічною настановою Міністерства у справах ветеранів США та Міністерства оборони США «Лікування та догляд за пацієнтами зі струсом мозку – легкою черепно-мозковою травмою» на сайті платформи ЦеОк від Veteran Hub.

Важливо звернутися по допомогу до сімейного лікаря одразу, як тільки помітили будь-які симптоми черепно-мозкової травми (які ми описали вище). Спеціаліст(-ка) має оцінити стан пацієнта(-ки) та призначити лікування. Проте якщо симптоми не зникають упродовж 1-3 місяців, варто проконсультуватися з іншими спеціалістами. Для усунення симптомів можуть зібрати міждисциплінарну команду. Які підгалузі можуть знадобитися в лікуванні:

• аудіологія/вестибулярна терапія (спрямована на зменшення таких симптомів як шум у вухах, погіршення слуху та запаморочення);
• оптометрія/офтальмологія (працює з порушеннями зору);
• фізична терапія (допомагає відновлювати порушення ходи, зменшувати запаморочення, біль);
• терапія мови та мовлення (допомагає при когнітивних порушеннях, відновленні соціальної комунікації);
• ерготерапія (використовується у разі зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті);
• психологія/нейропсихологія (спрямована на зміцнення психічного здоров’я, та вирішення поведінкових проблем).

Ксенія Возніцина зауважує, що в їхньому центрі якраз впроваджують ці клінічні настанови Міністерства у справах ветеранів США. Такий підхід включає немедикаментозні способи, фізичну реабілітацію, вестибулярні тренінги, роботу з психологами тощо.

Серед основних методів лікування – терапевтичне дозвілля й групова психотерапія.

«Дуже важливою є соціалізація. Спілкування з фахівцями дає поштовх, щоб запрацювала нейропластичність (здатність мозку відновлюватися), а вона працює саме від соціалізації та фізичної активності, петанк, правильне харчування й активний відпочинок», – розповідає Ксенія Возніцина.

Фото від «Ти як?» – Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Суспільство

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.

Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

В Україні ідея створення інклюзивних парків не нова – до повномасштабного вторгнення Росії в Україну такі вже існували в Дніпрі, Черкасах, Хмельницькому, Одесі та в Запорізькій області. Наприкінці літа 2023 року один з найбільших в Україні інклюзивних парків спроєктували та відкрили у Львові американські благодійники. Разом з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) ШоТам розповідає про те, як працюють інклюзивні парки, чому вони потрібні та як можна реалізувати такий проєкт у власній громаді.

Чому потрібні такі місця

За інформацією Офісу Генерального прокурора України, станом на січень 2024 року понад 1216 дітей отримали поранення внаслідок війни. Від початку повномасштабного вторгнення внаслідок дії вибухонебезпечних предметів постраждали 76 дітей. Про це під час брифінгу в Military Media Center у вересні 2023 року повідомив заступник начальника відділу організації піротехнічних робіт ДСНС України Микола Дідик. Для дітей, що отримали мінно-вибухові травми, важливою є соціальна адаптація, зокрема, через спілкування з однолітками та розваги на майданчиках, доступних для людей з інвалідністю.

Спеціальна гойдалка для дітей з інвалідністю – у Запорізькій області

За останні кілька років в Україні збільшилася кількість інклюзивних парків і майданчиків, доступних для дітей з інвалідністю. Раніше ШоТам розповідав про такий парк у селі Геленджик Запорізької області. Ольга Павлік, яка є його співзасновницею, у 2016 році подала грант до ПАТ «Запоріжсталь» та завдяки цьому разом з колегами встановила в селі гойдалку, доступну для людей, які користуються кріслом колісним. Схожі бачила раніше за кордоном, тому попросила місцевих виробників створити таку ж. Ольга Павлік поряд з гойдалкою в селі Геленджик Запорізької області. Фото: ШоТам Читайте також: Гончарня, інклюзивний парк та зелений туризм. Це «Етносело», що працює за 50 кілометрів від фронту Гойдалкою можуть користуватися дорослі та діти. На ній на кріслах колісних матимуть змогу гойдатися 2 людини разом, і завдяки цьому, як каже Ольга, вони не відчувають відчуженості. Згодом у парку відкрили інклюзивний тренажерний зал під відкритим небом, який можна відвідувати в будь-який зручний для себе час. Людина на кріслі колісному може скористатися таким тренажером і робити силові вправи. За словами Ольги, діти беруть приклад з дорослих і також займаються на тренажерах. У парку також є шведські стінки та бруси.

«Уся країна має бути доступною. Ми хочемо зробити більш доступними п’ять парків у Запоріжжі завдяки грантовій підтримці. Зараз є багато й буде ще більше дорослих і дітей з інвалідністю, тому варто створювати для них подібні парки», – підсумовує Ольга Павлік.

Інклюзивні парки в інших містах України

За даними Дніпропетровської обласної державної адміністрації, у червні 2018 року було відкрито інклюзивний парк для дітей в Дніпрі.

У парку є садиба «Ранчо» із сенсорними панелями, завдяки яким можна виконувати завдання англійською та тренувати логіку й уяву. А ще тут розташований «Помаранчевий тунель» з іграшками, зелений лабіринт та екологічний майданчик з гойдалкою, пісочницею та музичними інструментами, що є доступними для дітей з інвалідністю. Проєкт вартував 21 мільйон гривень та був профінансований з обласного бюджету. Гойдалка інклюзивного парку в Дніпрі. Фото: Дніпропетровська ОДА «Помаранчевий тунель» доступний для дітей з інвалідністю. Фото: Дніпропетровська ОДА Восени 2019 року інклюзивний майданчик створили в Одесі. Через рік, восени 2020 року, схожий збудували й у Хмельницькому за кошти благодійників. Восени ж 2021 року в Дитячому парку Черкас відкрили мультифункціональний дитячий майданчик, який є найбільшим інклюзивним майданчиком області. Тут є пристосовані гойдалки та гірки, з яких можна з’їжджати на кріслі колісному. Проєкт реалізувала міська рада й обласна адміністрація. Гірка на черкаському інклюзивному майданчику. Фото: Черкаська ОДА

Сучасний інклюзивний парк у Львові від американських благодійників

Уже під час повномасштабної війни великий інклюзивний парк у Львові створили американські благодійники на території Центру соціальних і реабілітаційних послуг «Джерело». Центр «Джерело» надає дітям з інвалідністю соціальні послуги та супровід уже понад 30 років. Майданчик при центрі існував завжди, але працівники хотіли зробити його більш сучасним, безпечним і доступним. «Навіть якщо діти мають важку форму інвалідності, то це не означає, що вони не мають розважатися, відчувати радість і бути частиною нашого суспільства», – каже заступниця директора центру соціальних і реабілітаційних послуг «Джерело» Наталя Сіреджук. На початку повномасштабної війни до центру з пропозицією допомоги звернувся благодійник з Америки Едді Вейн. Вони спільно вирішили створити інклюзивний парк для дітей з інвалідністю. Львівський інклюзивний парк створили за три місяці – цей проєкт коштував 60 тисяч доларів. Споруда займає понад 1100 квадратних метрів. Інклюзивний парк у Львові від благодійника Едді Вейна та його дружини. Фото: Роман Балук для Львівської міської ради

«Парки є важливим інструментом реабілітації дітей. Ми будували після воєн, землетрусів, цунамі й інших природних і техногенних катастроф. З початком повномасштабної війни в Україні вирішили підтримати «Джерело», – розповідає Едді Вейн.

Експерти «Джерела» радили, які деталі мають бути враховані для безпеки. Майданчик поділений на дві окремі зони: для дітей, які пересуваються на кріслах колісних чи за допомогою опорних засобів, та для дітей з розладами спектру аутизму. Гойдалка в інклюзивному парку у Львові. Фото: Роман Балук для Львівської міської ради

«Коли діти заїжджають на кріслах колісних на гойдалку, то вона розміщена так, щоб обличчями вони були обернені до інших дітей. Так діти бачать одне одного й ніби є співучасниками всіх розваг на майданчику», – розповідає Наталя.

Зараз послугами «Джерела» щодня користуються понад 200 дітей. «Джерело» відвідували й діти-переселенці, які постраждали від мінно-вибухових травм і проходили реабілітацію в центрі.

Як відкрити парк у своїй громаді

• Подбайте про безпеку.
• Співпрацюйте з громадськими організаціями та мешканцями громади, аби вивчити запити людей.
• Робіть парк максимально доступним. Використовуйте обладнання для людей з інвалідністю (спеціальні сидіння-гойдалки, які забезпечують підтримку, гойдалки для крісел колісних, доступні тунелі тощо).
• Обирайте таке покриття для майданчику, щоб воно було придатним для пересування на кріслі колісному

Едді Вейн наголошує, що завжди готовий проконсультувати та, можливо, підтримати будівництво парків в Україні. До нього можна звертатися за електронною адресою [email protected]. Вони з дружиною відкриті до спілкування та готові ділитися порадами з іншими щодо планування парків та реорганізації просторів.

Наталя Сіреджук каже, що «Джерело» не отримувало спеціальних дозволів від влади для будівництва інклюзивного парку, адже його збудували на території центру. Аби створити парк в громаді, потрібно звертатися по відповідні дозволи до місцевої ради. Будь-який майданчик має бути доступним для людей з інвалідністю коштом місцевого бюджету. Також можливо звертатися за фінансуванням до благодійників, чи брати участь в конкурсах грантових проєктів на облаштування таких майданчиків

Наталя вважає, що громади мають знати про інклюзивні парки та прагнути створювати їх у більшій кількості. Необов’язково в усіх громадах мають бути великі парки, але всі вони мають бути створені з урахуванням безпеки та зручності для всіх дітей.

Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.