Суворий експорт 2022: як під час війни продати українське зерно та запобігти продовольчій катастрофі у світі?

24 лютого з початком російського вторгнення в Україні було введено воєнний стан, що призвів до ускладнень ведення операційної діяльності всього бізнес-середовища України. Зміна планів та роботи торкнулися й агробізнесу. За майбутнє країни ЗСУ борються на полі бою, а аграрії — у полях. Із початку російського вторгнення українські аграрії засіяли вже понад 2,5 млн га — 20% від усіх запланованих площ.

Яким буде аграрний сезон в Україні у 2022 році? Як змінилася робота трейдингових компаній та як відбуватиметься експорт зерна в умовах війни? Ми поспілкувалися з провідними зернотрейдерами України та вже готові поділитися їхніми прогнозами.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Яким був експорт до війни?

За даними «АПК-Інформ», у 2021 році українські аграрії відправили на експорт 51,2 млн т зерна на суму $12,5 млрд. Найбільше експорт здійснювався до країн Африки та Азії. Протягом перших двох місяців 2022 року з України було експортовано 10,4 млн т зерна.

За даними Держстату, у 2021 році українські аграрії відправили на експорт морськими шляхами 6 523 тис. т зерна з залишків урожаю попереднього сезону. Протягом січня-лютого 2022 року з українських портів експортували 1 398 тис. т зерна, з них: пшениці і суміші пшениці та жита — 296,6 тис. т, ячменю — 120,94 тис. т, кукурудзи — 895,4 тис. т.

Експорт зерна у ЄС, який відбувається залізницею та автомобільним транспортом, за оцінкою УЗА, становить 5% від усього українського експорту зернових (тобто сухопутними та морськими шляхами).

Вивезення зерна з України у довоєнний період здійснювався переважно морськими шляхами. Після анексії Криму у 2014 році та до початку війни в Україні діяли 13 морських портів, 7 із яких знаходяться в Одеській області (Білгород-Дністровський, Одеський, Чорноморський, Ренійський, Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Південний), 2 — у Миколаївській (Миколаївський та Ольвія), 2 — у Херсонській (Херсонський та Скадовський), 1 у Запорізькій (Бердянський) та 1 у Донецькій області (Маріупольський).

Основні обсяги експорту зернових в Україні до нападу росії на Україну проходили через порти Миколаєва та Південної Одеси та Чорноморська. Сумарно це 95% зернових вантажів, що вивозили морськими шляхами. Ще 5% припадало на Маріуполь та Бердянськ. Здебільшого зерно в порти транспортувалося залізницею.

Що відбувається з експортом зараз?

За словами Віталія Лаврова, трейдера компанії «Прометей» , після початку війни компанія перейшла в аварійний режим роботи. У порівнянні з довоєнним періодом експорт зерна знизився на 90%. Зараз компанія планує відкрити європейський ринок шляхом автомобільних та залізничних вантажоперевезень. Крім цього, зміни в роботі компанії торкнулися й скорочення та оптимізації витрат, пошуку нових шляхів забезпечення безперебійної роботи компанії для збереження робочих місць та виплат заробітної плати, а також організації потужної охорони активів компанії .

Що стосується контрактів із аграріями, представник компанії-зернотрейдера додає:

Віталій Лавров

трейдер компанії «Прометей»

«Ми виконали всі зобов’язання перед аграріями, які здали зерно на зберігання до початку війни та продовжуємо їх виконувати й зараз. Крім того, наша компанія вирішила не згортати партнерські програми для фермерів, які діяли до війни. Умови цих програм також не змінювали».

Про виконання всіх умов із боку трейдингової компанії говорить і Олександр Альохін , директор KADORR Agro . Він зазначає, що компанії вдалося ще до початку війни закрити всі контракти та виконати всі зобов’язання. Завдяки цьому зараз KADORR Agro працює над пошуком нових логістичних шляхів.

Станом на кінець квітня, доступ до 4 українських портів у Херсонській, Донецькій та Запорізькій областях заблоковано. Неможливий вхід та вихід суден і до Білгород-Дністровського порту, через відсутність у ньому вантажів та флоту. Порти Миколаїв, Ольвія, Чорноморськ та Одеса частково працюють, проте вхід та вихід суден також неможливий.

Володимир Божок , трейдер компанії «Вілія-Трейд» , зазначає, що зараз ринок повністю переорієнтований на внутрішніх споживачів у Європі. За його словами, великі трейдерські компанії, які працювали в Україні, зайняті вивозом своїх зернових та олійних.

При цьому внутрішній ринок українських споживачів дуже обмежений. Аграрії не в змозі переробити 20 млн т запасів, які залишилися в Україні через пропозицію товарів, яка у декілька разів перевищуватиме попит серед українців.

Володимир Божок

трейдер компанії «Вілія-Трейд»

«До війни 90% вирощених нами та закуплених зернових йшла на порти. 10% відвантажувалося до Білорусії та Польщі. До закінчення військових дій, для нас немає інших можливостей, крім сухопутного експорту в Європу. Також у структурі нашої компанії є млини, які переробляють 55 тис. т пшениці на борошно в рік. Ми готові повністю задовольнити попит внутрішнього ринку ».

Ризики зернотрейдингу під час війни

Вже сьогодні на заваді зернотрейдерам стоїть ряд питань, які заважають нормалізації експортних процесів. Серед них:

• мала пропускна здатність залізничних станцій на кордоні з Європейськими країнами;
• бюрократичні державні перепони країн Європи щодо імпорту та сертифікації зернових;
• обмеженість вантажоперевезень сухопутними шляхами;
• відсутність достатньої кількості європейських вагонів для перевезення зерна;
• обмеження пропускної спроможності європейських логістичних центрів;
• нестача водіїв для міжнародних перевезень автотранспортом.

Основний глобальний мінус трейду в умовах війни — відсутність сталих логістичних ланцюжків, які можуть забезпечити необхідні об’єми експорту. Через те, що зернотрейдерам необхідно пропрацьовувати все з 0, у максимально оперативному режимі, не завжди можна врахувати всі нюанси.

«Ми хочемо перевалити через Румунію 10 тис. вагонів у місяць, однак коли починаєш розбиратися, то розумієш, що все це дуже далеко від реальності, адже треба враховувати черги на кордоні, наявність вільних колісних пар, черги на вигрузці, наявність вільного місця для вивантаження зерна, можливості румунської портової перевалки. Таких підводних каменів дуже багато і з ними всіма треба рахуватись. Адже чим більше ланок в ланцюжку — тим вищий шанс, що на одній із них станеться збій, який потягне за собою стоп по всьому процесу ».

Ще одним із ризиків є розташування елеваторів на окупованих територіях через загрозу вивезення зерна з підприємств на територію країни-агресора. Порти у цьому випадку теж не виключення: із початком війни у портах Бердянську та Херсону були зафіксовані випадки вивезення окупантами зерна до Криму та росії.

«Частина елеваторних потужностей компанії «Прометей» знаходиться на тимчасово окупованих територіях, до яких немає доступу. Наразі таких вісім. Тому, ми концентровані на збереженні та розвитку тих елеваторів, які мають змогу безпечно відвантажувати нашу продукцію» , — зазначає Віталій Лавров, трейдер компанії.

Рішення та прогнози експорту зерна у 2022 році

Директор аграрного напрямку «УДГ Трейдинг», Михайло Тимощук, прогнозує скорочення експорту у 2022 році. Однак, за його словами, вже зараз зернотрейдери пропрацьовують нові логістичні напрямки для того, щоб у середньостроковій глобальній перспективі в 2-3 роки вийти на довоєнні показники, а з часом навіть збільшити економічну і фізичну ефективність логістики в глобальних ланцюжках постачань.

Зернотрейдери зазначають, що у зв’язку з обмеженою роботою портів у регіонах із активними бойовими діями, загрозою авіаударів та окупацією, планується прокладання нових логістичних маршрутів через українські порти Рені, Ізмаїл та річковий порт Кілію.

Доступ до порту Рені здійснюється через залізницю Молдови: з ускладненою логістикою та обмеженою пропускною спроможністю. Останні декілька днів на території непризнаного Придністров’я атмосфера почала загострюватися. Чи ризикнуть українські аграрії робити постачання до порту Рені через Молдову — питання.

Під знаком питання й порти Одеської області. 27 квітня у результаті ракетного удару було зруйновано міст через Дністровський лиман у Затоці. 2 травня окупанти поцілили по мосту втретє. Міст забезпечував залізничне сполучення між трьома районами Одеської області — Болградським, Ізмаїльським та Білгород-Дністровським, а також з’єднував Одесу з румунським кордоном.

Віталій Лавров,

трейдер компанії «Прометей»

« На жаль, альтернативи заблокованим портам немає. Ми шукаємо можливості збільшення нашої частки в загальному експорті через використання порту Рені та Ізмаїл. Ми вже налаштували роботу з відвантаження наших товарів із цих портів та працюємо у напрямку прямого завантаження, враховуючи можливості з використання нашої складської логістики в регіоні. Компанія «Прометей» одна з перших налаштувала експорт до Європи залізничними вагонами та автомобільним транспортом, але наразі йдеться про незначні обсяги, у порівнянні з довоєнними показниками».

За словами Михайла Тимощука, директора аграрного напряму «УДГ Трейдинг», Україні вже зараз варто розробляти альтернативні логістичні шляхи, через які Україна експортуватиме свою продукцію до Європи та далі. Серед портів сусідніх країн українські аграрії роблять акцент та румунській Констанці. Крім Румунії, налагодити, оптимізувати та масштабувати експортні сполучення Україна прагне також і з Польщею, Молдовою, Словаччиною та Угорщиною. Активно розвивається автологістика зерна в усі куточки Європи .

В Україні ще залишилося близько 20 млн тонн невивезеного зерна з попереднього сезону. Через неможливість транспортування зерна морськими шляхами, Україна експортує сільськогосподарську продукцію залізницею. Так, із нашої країни до Європи можна експортувати до 600 тис. т зерна на місяць потягами. 29 квітня Міністр аграрної політики та продовольства України, Микола Сольський , міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас та єврокомісар із сільського господарства, Януш Войцеховський, обговорили можливості експорту зерна з України через Клайпедський порт у Литві. Найбільшою проблемою у залізничному питанні є ширина колій, яка у Польщі вужча, аніж в Україні, Латвії та Литві. Так, колії на польській залізниці мають ширину 14,35 см, у той час, як переважна частина української залізниці має ширину 15,2 см, за виключенням прикор донних ділянок.

Потребу в українському зерні усвідомлюють й у Німеччині. Так, із метою часткової компенсації неможливості перевезень зерна морськими шляхами та запобіганню продовольчої катастрофи, німецька залізнична компанія Deutsche Bahn із вантажним перевізником DB Cargo готова перевезти та відвантажити залишки українського зерна. Вже зараз німецька сторона веде переговори з владою щодо фінансування проєкту, а зі своїми сусідами — про налагодження логістичних сполучень. Інформацію про плани Німеччини опублікувало німецьке видання Handelsblatt.

За словами експертів, навіть після відновлення роботи портів чи повернення контролю над ними, доступ до їх роботи все ще буде обмеженим:

Олександр Альохін

директор KADORR Agro

«Як мінімум пів року ми працюватимемо в умовах невизначеності. Перспектива зняття блокади портів великої Одеси, Миколаєва незрозуміла. За деякими оцінками, після закінчення війни 2-3 місяці порти ще не будуть працювати у повному режимі, позаяк доведеться розбиратися з наслідками війни та розмінуваннями».

Підтримує думку Олександра Альохіна й трейдер компанії Прометей, Віталій Лавров. За його словами, через проблему із блокуванням українських портів — «експансія» українських товарів на європейські ринки, не зважаючи на дуже малу пропускну спроможність пунктів перетину кордонів, вщент руйнує їх стабільність і звичаї.

Віталій Лавров розмірковує так: перехідні залишки товарів будуть величезні. На місткості та складські можливості — великий дефіцит. Вже через півтора місяця почнеться новий сезон. Можливості швидко відвантажити не буде. Можливості прийняти весь товар на зберігання — не буде. Тобто виробник матиме проблему з реалізацією.

Що відбувається далі? Вартість логістики стрімко зростає — відповідно товар знецінюється. Витрати аграріїв на вирощування були колосальні, тому їхня робота може піти у збиток. Далі цей товар виробники, холдинги, трейдери, взагалі всі, вже за майже «будь-якою» ціною намагаються пересувати до Європи, де теж врожай та найважливіше — можливості по перевалці та зберіганню орієнтовані тільки на власні потреби. І ось українські товари значно дешевші, ніж товари від європейських виробників. Збиток для європейського фермера також.

« І що буде робити наступного року виробник український і європейський? Припускаю, що нічого. Взагалі нічого не сіяти, «нехай наступний рік під паром стоїть» — розуміючи, що це знову будуть величезні збитки. А рівень населення планети тільки зростає. Що буде далі? Я вважаю всі вже зрозуміли.

Тобто, усвідомлюємо, що Росія своїми діями проти України, зробила величезний зсув (впевнений, що навіть і близько не усвідомлюючи цього) наслідки якого ми ще побачимо.

Ми можемо прораховувати безліч варіантів, калькулювати, припускати. Але поки буде війна — ми не зможемо планувати далі, ніж сьогодні» , — припускає Віталій Лавров.

Попри прогнози експертів вся Україна вірить у найшвидшу перемогу. Та і не тільки вірить, а робить просто неможливі речі для цього. Тож тримаймося! Нам ще потрібні сили і завзяття.

Ольга Король, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.

1 млн т зерна Дунаєм, або Як експортувати українське зерно в умовах війни

У перші дні війни комерційний директор харківської групи компаній «КАІС» Руслан Рашко швидко зібрав команду, базові речі та перебрався на Кіровоградщину. З переїздом до Олександрії допоміг приятель, співзасновник компанії «АгроВіста» Юрій Скічко . Земельні активи, техніка, частина зерна — залишилися в Барвінківському районі, де зараз пролягає лінія фронту.

З усіх активів на сьогодні «КАІС» контролює елеватор на Полтавщині. Руслан розказує, що разом з «АгроВістою» одразу домовились про спільний трейд, зокрема вихід на зовнішні ринки. У середині березня відправили перші вагони в польському напрямку.

«Отримали ліцензії на вивіз кукурудзи (тоді вони ще були потрібні): одну частину прибалтійському переробнику, а іншу — у Польщу на відкритий склад. Зараз займаємось реалізацією. Щоправда, трохи призупинили цей напрямок, бо дуже великі черги на кордоні. Там традиційно працювали аграрії із Західної України, у них прокладені стежки-доріжки. А зараз вся Україна приїхала», — каже Руслан.

З початку агресії росії залізниця стала чи не єдиною зернологістичною артерією, а західний кордон — головним маршрутом зерна на зовнішні ринки. Морські порти, через які перевалювалося до 7 млн т зерна на місяць, наразі заблоковані.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

УЗ може перевантажити на західних прикордонних переходах на місяць 1 млн т зерна. Та компанія працює над розширенням пропускної спроможності до 5 млн т, писав у колонці на ЕП голова правління УЗ Олександр Камишін .

Що для цього потрібно? Камишін каже, що розбудова тих терміналів, які вже є, будівництво нових, а також створення мобільних перевалочних пунктів. Паралельно треба збільшувати кількість вузькоколійних візків і залучати додатковий вагонний парк перевізників на вузькій колії.

«Укрзалізниця» пропонує експортерам перевантажувати зерно на 12 терміналах на кордоні з Польщею, Румунією, Молдовою та Словаччиною.

Та швидко наростити залізничні перевезення не надто реалістична опція, вважає голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський . Адже йдеться не тільки про нашу транспортну інфраструктуру, але і про можливості Польщі та інших країн, зокрема портів на Балтійському морі — вони не гумові.

Визнають цю проблему і в УЗ.

Олександр Камишін

голова правління «Укрзалізниці»

«Не всі порти в Європі готові прийняти такий об’єм зерна, щоб далі на експорт його вивантажити. Не всі споживачі в Європі готові прийняти на себе збільшений об’єм зерна — заводи, борошномельні підприємства і так далі. Із залізницею проблем не буде. Важко буде домогтися, щоб його купували в належному об’ємі та експортували далі».

Не Польщею єдиною

Польський напрямок для «КАІСа» вже не найцікавіший: ці ни знизились до 250-260 $/т кукурудзи, оплата йде лише після того, як товар перетнув кордон.

« Другий напрямок — Румунія, а конкретно порт Константа. Його теж опрацьовуємо, готуємо першу партію. Думаю, скоро там буде як на Західній, але поки ціни цікавіші в сторону Румунії » , — додає Рашко.

Ізов, Константа — схожий маршрут експорту зерна опрацьовують і у «ТАС Агро» . В.о. гендиректора компанії Нил Неміровченко каже, що зараз на ізовському напрямку черги на місяць. Але топменеджер лишається оптимістом, адже на тлі того, що прибрали ліцензії, експортувати стало простіше. Нагадаємо, що 24 березня Кабмін виключив із переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, кукурудзу та соняшникову олію .

Нил розповідає, що до початку війни р инок був перенасичений кукурудзою. Більшість обсягів компанії законтрактовали, але були і ті, хто чекав вищої ціни. У «ТАС Агро» розуміли, що ситуація нестабільна, тож щойно зібрали зернову, одразу сушили і старалися продавати. Цього року з вирощеного значного обсягу кукурудзи на початок війни незаконтрактованими лишились лише 12 тис. т.

Нил Неміровченко

В.о. гендиректора «ТАС Агро»

« Ми вийшли на три великих контракти на споті . Законтрактувалися, але по факту, після початку війни, на елеваторах лишалося близько третини загального валу кукурудзи. Ми сказали: «Якщо ви протягом двох тижнів не активізуєтесь та не покажете, як і де будете забирати наше зерно, ми призупиняємо угоди». Тобто розриваємо, відповідно вступає у дію форс-мажор. До слова — транснаціонали відреагували спокійно й готові до такого розвитку ».

Не лише на польському напрямку знижуються ціни. Неміровченко каже, що за тиждень ціна в напрямку DAP Константа з 330 €/т впала до 308 €/т. На цьому тлі, за словами в.о директора «ТАС Агро», росте популярність бартеру. Де «рахується кукурудза» — там компанія йде в бартер, купує добрива, паливо та посівмат в обмін на зерно.

Окрім кукурудзи, вважає Руслан Рашко, частково скасувати ліцензування експорту можна і для пшениці. Але не для всіх учасників ринку. Лімітовано дозволити це треба для компаній, що займаються вирощуванням зерна.

« Агровиробникам треба гроші на посівну, де вони їх візьмуть? Ніхто зараз не дасть паливо чи насіння з відстрочкою платежу. Кредитні лінії згорнуті. Переробка зараз вся забита. Тож можна дозволити експортувати вибірково і в ручному режимі саме для виробників. Це не має стосуватися трейдерів » , — наголосив Руслан Рашко.

До слова, схожі думки в частини ринку виникають і щодо можливості скасування мит на експорт соняшнику на час війни.

Малі порти стали великими

Напередодні вторгнення росії у буденному, хоча і з певними ковід-обмеженнями, режимі проходило засідання Trend and Hedge Club . Трейдери й портовики зачепили тему перспектив малих портів, зокрема, на Дунаї. Цю тему регулярно порушують на тусовках трейдерів, але багато хто сприймав її іронічно — куди «малюкам» конкурувати з портами Великої Одеси чи Миколаєва. Ми теж іронізували.

Хто б подумав, що вже за тиждень дунайські порти — Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайський — стануть ключовими водними артеріями експорту зерна.

«Зараз там Вавилон», — каже Руслан Рашко про перспективи роботи з дунайськими портами. «КАІС» та «АгроВіста» цей напрямок теж розглядають. Але співрозмовник вважає, що Дунай більш охоче працюватиме з мультинаціоналами. Нагадаємо, 22 березня трейдери Kernel, Cargill, Bunge Ukraine та інші подали заявки на вивезення понад 1 млн т зерна цією річкою.

Неміровченко додає, що «ТАС Агро» збирається експортувати через Ізмаїльський порт. Співрозмовник постійно чує, що там очікується ажіотаж, як і на польському напрямку, але опускати рук не збирається.

Паралельно Мінінфраструктури хоче розширити пропускну спроможність дунайських портів удвічі. В ідеалі вони перевозитимуть у два рази більше, коментував Forbes заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков .

Як ще допомогти експортерам? Аграрії та трейдери без ілюзій — зараз всі зусилля держави кинуті на фронт військовий. Економічний важливий, але може потерпіти. Та в деяких речах просять посприяти. Рашко говорить, що агрокомпанії задихаються від дефіциту обігових коштів. Тож держава могла би підштовхнути системні банки кредитувати компанії, які підтверджують свої стоки та контракти. Принаймні на логістику.

А ось ексголова Держпродспоживслужби на сторінці у Facebook написав, що необхідно допомогти організувати гуманітарні конвої для експорту зерна. Бо врешті-решт через війну страждає не лише Україна, а і вся світова продовольча система.

І поки українські аграрії прораховують та шукають різні варіанти експорту українського зерна та олії на світові ринки, з різних країн все частіше говорять про загрозу голоду та підривання продовольчої безпеки у країнах Африки та Близького Сходу, через війну в Україні. Deeply concerned, так би мовити. А насправді українцям страшенно хочеться миру…

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.