Косоокість

Косоокість — це порушення положення очей, при якому одне чи обидва ока по черзі відхиляються при погляді прямо. Хвороба може виникнути у будь-якому віці. Буває вроджена та набута косоокість.

Причини вродженої косоокості:

• перинатальні нервово-м’язові мікротравми очей;
• вроджені відмінності в анатомічній будові обох очей;
• хвороби центральної нервової системи.

Причини набутої косоокості:

• далекозорість, короткозорість, астигматизм середнього та високого ступенів;
• анізометропія (коли гострота зору одного ока значно нижча, ніж іншого);
• різке зниження гостроти зору одного ока;
• інфекційні хвороби (кір, скарлатина, дифтерія, грип);
• психологічні травми (переляк).

Набута косоокість зазвичай діагностується у віці трьох років.

Фактори ризику розвитку косоокості у дітей:

• пологові травми (порушення функцій ЦНС, шийного відділу хребта тощо);
• патології вагітності у матері;
• спадковість;
• анізометропія (різниця рефракції очей);
• нескоригована далекозорість (гіперметропія) високого ступеня;
• хвороби сітківки, ураження зорового нерва, помутніння заломлювальних середовищ ока;
• недотримання режиму зорових навантажень у ранньому дитячому віці.

Види косоокості за походженням

Фахівці виділяють дві форми косоокості:

1. Співдружна. Косить то ліве, то праве око, при цьому величина відхилення від прямого положення приблизно однакова.
2. Паралітична. Косить лише одне око. Основною ознакою косоокості цього типу є обмеження чи відсутність рухів ока у бік дії ураженого м’яза (при лікуванні зазвичай потрібна участь невролога).

Косоокість відрізняється й за іншими критеріями: стабільність відхилення зорових осей (постійне та непостійне) і залучення очей (одностороннє та те, що перемежується).

Залежно від відхилення зорових осей косоокість буває:

• такою, що сходиться (при цьому виді косоокості зорові осі спрямовані до перенісся);
• розбіжною (зорові осі тяжіють до скронь);
• вертикальною (зорові осі відхилені вгору чи вниз);
• змішаною (поєднує у собі різні види відхилень зорових осей).

За даними статистики, косоокість, що сходиться, зустрічається приблизно у 10 разів частіше, ніж та, що розходиться, і близько третини людей з даною патологією мають вертикальне відхилення зорових осей.

Також варто відзначити, що косоокість, що збігається, зазвичай, пов’язана з далекозорістю, а та, що розходиться, навпаки, нерідко супроводжується короткозорістю.

Коректна та своєчасна діагностика косоокості дозволяє успішно усунути захворювання.

Чим загрожує косоокість

Косоокість — не тільки косметичний дефект, а й серйозне захворювання. В нормі очі повертаються скоординовано, і від кожного з них мозок отримує своє зображення. Зорові зони кори головного мозку з’єднують ці дві трохи різні картинки в одну, завдяки чому людина отримує об’ємне зображення об’єктів, визначає їхню відстань один від одного, розрізняє глибину. Це називається бінокулярним (стереоскопічним) зором.

При косоокості злиття двох зображень в одне об’ємне не відбувається: один з очей відхиляється від спільної точки фіксації, внаслідок чого мозок отримує дві картинки, що сильно відрізняються одна від одної, і об’єднати їх в один образ не може. Функція бінокулярного зору порушується.

Часто косоокість «сусідує» з іншим небезпечним захворюванням — амбліопією (синдромом «лінивого ока»), яка характеризується стійким зниженням гостроти зору одного чи обох очей. Зміни відбуваються у зоровій корі мозку, у дорослих вони необоротні. Так виходить «порочне коло»: амбліопія провокується косоокістю та сприяє ще більшому відведенню ока від нормального становища.

За відсутності лікування косоокості розвиток амбліопії та зниження зору відбувається приблизно у 50% дітей.

Що таке хибна косоокість?

У зв’язку з особливостями будови обличчя у дітей віком до року (широке перенісся, близько посаджені очі) може здатися, що зіниці розташовані несиметрично й очі косі. Це хибна косоокість. Лікування у даному випадку не потрібно: з віком обличчя дитини змінюватиметься, і тривожні ознаки зникнуть. Визначити хибна косоокість чи справжня зможе лікар-офтальмолог.

Чи лікується косоокість

Чи можна вилікувати косоокість? Це захворювання у жодному разі не варто залишати без уваги! Потрібно своєчасно звернутися до офтальмологічної клініки, щоб не допустити втрати зору у дитини.

До лікування косоокості приступають відразу ж, як тільки встановлений діагноз. Важливо не прогаяти час: у дітей до 6-7 років зорова система активно розвивається, вона гнучка та добре піддається терапевтичному впливу. При своєчасному й правильно підібраному лікуванні можна уникнути серйозних проблем із зором у майбутньому. Якщо ж не пролікувати хворобу у дитинстві, у дорослому віці наслідки можуть бути необоротними.

У клініці «Ексімер» (Одеса) для визначення природи косоокості проводиться ретельне діагностичне обстеження зорового апарату. Залежно від багатьох факторів (віку пацієнта, причин косоокості та ступеня її прояву) складається ефективна програма лікування.

Лікування косоокості у дітей

Лікування дитячої косоокості може включати кілька етапів:

• оптична корекція. Забезпечує усунення зорового дискомфорту за допомогою спеціальних окулярів з біфокальними, призматичними лінзами;
• оклюзія. Метою є повноцінне включення обох очей у зорову роботу шляхом носіння оклюдерів — спеціальних наліпок, що закривають провідне або, навпаки, неробоче око;
• апаратне лікування. Дозволяє нормалізувати зорові функції за допомогою комплексної стимуляції, тренувань для очей з використанням спеціального обладнання;
• хірургічне втручання. Дозволяє змінити м’язовий баланс і таким чином відновити симетричне чи близьке до нього становище очей.

Лікування косоокості у клініці офтальмології суворо контролюється лікарем. Для максимальної ефективності всі його етапи повинні проходити в одному медичному центрі, в одного лікаря і на одному обладнанні.

Як позбутися косоокості у дорослих

Чи лікується косоокість у дорослих? У цьому випадку найефективнішим способом найчастіше є хірургічне втручання. Насамперед операція спрямована на усунення косметичного дефекту.

Для відновлення зорових функцій після хірургічного лікування косоокості пацієнтам рекомендується пройти курс реабілітаційних апаратних процедур для корекції порушень бінокулярного зору. Вибір оптимального методу боротьби з захворюванням здійснюється офтальмологом після проведення ретельної діагностики.

Лікування косоокості у дорослих без операції також можливе. Але якщо воно не дає потрібного ефекту, то застосовується хірургічне втручання.
Чи повертається косоокість після операції? Стабільність результатів залежить від гостроти зору на оці, що косить. З усіма нюансами має ознайомити лікар-офтальмолог.

Запобігання косоокості

Запобіжні заходи виникненню косоокості у дітей:

• регулярні огляди в офтальмолога;
• своєчасна оптична корекція при короткозорості, далекозорості, астигматизмі;
• дотримання вимог щодо гігієни зору;
• дозування зорових навантажень.

Необхідне раннє виявлення та лікування будь-яких хвороб очей, інфекцій, запобігання травмам черепа. Під час вагітності майбутнім мамам варто уникати несприятливих впливів на плід.

Що стосується запобігання косоокості у дорослих, рекомендується не перебувати на яскравому сонці без сонячних окулярів, робити гімнастику для очей, організовувати гарне освітлення при зорових навантаженнях

Цікаві факти

Косоокість в індіанців майя вважалась однією з ознак краси. Найчастіше доводилося штучно робити так, щоб очі дивилися в одну точку. Для цього дітям прив’язували до волосся смоляну чи каучукову кульку так, щоб вона висіла на рівні очей. Згодом очі звикали дивитися в одну точку, і кульку можна було забирати.

Залежно від причин косоокості буває більше ніж 25 видів цього захворювання, кожне з яких потребує особливого підходу до лікування та реабілітації.

В офтальмологічному центрі «Ексімер» (Одеса) є всі сучасні можливості для консервативного й оперативного лікування косоокості.

Косоокість

Косоокість — це порушення положення очей, при якому одне або обидва ока по черзі відхиляються при погляді прямо.

Косоокість може виникнути й у дорослих. Розрізняють вроджену та набуту косоокість.

Причини вродженої косоокості:

• перинатальні нервово-м’язові очні мікротравми;
• вроджені відмінності в анатомічній будові обох очей;
• захворювання центральної нервової системи.

Причини набутої косоокості:

• наявність далекозорості, короткозорості, астигматизму середнього та високого ступенів;
• гострота зору одного ока значно нижча від гостроти зору іншого (анізометропія);
• різке зниження гостроти зору одного ока;
• інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дифтерія, грип);
• психологічні травми (переляк).

Придбана косоокість зазвичай діагностується у віці трьох років.

Фактори ризику розвитку косоокості у дітей:

• пологові травми (порушення функцій центральної нервової системи, шийного відділу хребта тощо);
• патології вагітності у матері;
• спадковість;
• анізометропія (різниця рефракції очей);
• нескоригована далекозорість високого ступеня;
• захворювання сітківки, ураження зорового нерва, помутніння заломлювальних середовищ ока;
• порушення зорового режиму у ранньому дитячому віці.

Види косоокості за походженням

Лікарі виділяють дві форми косоокості: співдружна та паралітична.

При співдружній косоокості косить то ліве, то праве око, при цьому величина відхилення від прямого положення приблизно однакова.

При паралітичній косоокості косить лише одне око. Основною ознакою цього виду недуги є обмеження або відсутність рухів ока у бік дії ураженого м’яза (під час лікування такої косоокості зазвичай потрібна участь невролога).

Косоокість відрізняється і за іншими критеріями: стабільність відхилення зорових осей (постійне і непостійне) і залучення очей (одностороннє і те, що перемежується).

Залежно від відхилення зорових осей косоокість буває: такою, що сходиться (при цьому вигляді зорові осі спрямовані до перенісся), розходиться (зорові осі тяжіють до скронь), вертикальною (зорові осі відхилені вгору або вниз) і змішаною (що поєднує у собі різні види відхилень осей). За даними медичної статистики, косоокість, що сходиться, зустрічається приблизно у 10 разів частіше, ніж та, що розходиться, і близько третини пацієнтів мають вертикальне відхилення зорових осей. Також варто відзначити, що косоокість, яка сходиться, зазвичай пов’язана з далекозорістю, а та, що розходиться, навпаки, нерідко супроводжується короткозорістю.

Чим небеспечна косоокість

Косоокість — не лише косметичний дефект. В нормі наші очі повертаються скоординовано, і від кожного з них головний мозок отримує своє зображення. Зорові зони кори головного мозку мають здатність поєднувати ці дві трохи різні «картинки» в одну, завдяки чому людина отримує об’ємне зображення предметів, визначає їхню відстань один від одного, розрізняє глибину. Це називається бінокулярним (стереоскопічним) зором. При косоокості злиття двох зображень в одне об’ємне не відбувається: один з очей відхиляється від спільної точки фіксації, тому мозок отримує два зображення, що сильно відрізняються один від одного, і об’єднати їх в один образ не може. Функція бінокулярного зору при косоокості порушується. Нерідко косоокість «сусідує» з ще одним небезпечним захворюванням — амбліопією (так званим «лінивим оком»), що характеризується стійким зниженням гостроти зору одного чи обох очей. Зміни відбуваються у зоровій корі головного мозку, і у дорослих вони необоротні. При цьому утворюється «порочне коло»: амбліопія провокується косоокістю і, своєю чергою, сприяє ще більшому відведенню ока від нормального положення. За відсутності лікування косоокості розвиток амбліопії та зниження зору відбувається приблизно у 50% дітей.

Що таке уявна косоокість?

У зв’язку з особливостями будови обличчя у дітей до року (широке перенісся, близько посаджені очі) може здатися, що зіниці розташовані несиметрично, і дитина косить. Це ілюзія — так звана хибна косоокість. Лікування у цьому випадку не потрібне: з віком обличчя дитини змінюватиметься, і це враження зникне. Визначити, хибна косоокість чи справжня, може тільки лікар-офтальмолог клініки «Ексімер» (Київ).

Чи лікується косоокість

Косоокість у дітей ні в якому разі не можна залишати без уваги! Потрібно вчасно звернутися до офтальмолога, щоб не допустити втрати зору дитини. До лікування косоокості приступають відразу ж, як хвороба виявлена. Важливо не прогаяти момент: у дітей до шести-семи років зорова система активно формується, вона гнучка та добре піддається терапевтичному впливу. Тому при вчасно розпочатому та правильно підібраному лікуванні можна уникнути серйозних проблем з зором у майбутньому. Якщо не провести лікування косоокості у дитинстві, то у дорослому віці наслідки можуть бути необоротними.

Для визначення природи косоокості проводиться ретельна діагностика зорової системи дитини. Залежно від багатьох факторів (віку пацієнта, причин виникнення косоокості та ступеня її прояву) підбирається оптимальна програма лікування.

Лікування косоокості у дітей

Лікування косоокості може включати декілька етапів:

• Оптичну корекцію, яка забезпечує усунення зорового дискомфорту за допомогою носіння спеціальних окулярів – з біфокальними, призматичними лінзами.
• Оклюзію, метою якої є повноцінне включення обох очей у зорову роботу за допомогою носіння оклюдерів – спеціальних наліпок, які закривають ведуче або, навпаки, непрацююче око.
• Апаратне лікування, що дозволяє нормалізувати зорові функції шляхом комплексної стимуляції, тренування для очей з використанням спеціального обладнання.
  
• Хірургічне втручання, що змінює м’язовий баланс – тим самим відновлює симетричне або близьке до нього розташування очей.

Кожен етап лікування суворо контролюється лікарем. Для максимальної ефективності оперативне лікування має відбуватися в одному медичному центрі, в одного лікаря та на одному обладнанні.

Як позбутися косоокості у дорослих

Для дорослих пацієнтів, які з тієї чи іншої причини не пройшли лікування у дитинстві, або для тих, у кого косоокість розвинулася пізніше, найефективнішим способом лікування є хірургічне втручання (зазвичай без операції не обійтися). Насамперед таке лікування спрямоване на усунення косметичного дефекту.

Для відновлення зорових функцій після хірургічного втручання пацієнтам рекомендується пройти курс апаратних процедур, що реабілітують, спрямований на корекцію порушень бінокулярного зору. Вибір оптимального методу лікування у кожному конкретному випадку здійснюється лікарем після проведення ретельного обстеження зорової системи пацієнта. Як саме виправити косоокість Ви можете дізнатися за телефонами у розділі «Контакти» або записатися на огляд через онлайн-форму.

Запобігання косоокості

Запобігання розвитку косоокості потребує регулярних оглядів дітей офтальмологом, своєчасної оптичної корекції аметропії, дотримання вимог гігієни зору, дозування зорових навантажень. Необхідне раннє виявлення та лікування будь-яких захворювань очей, інфекцій, уникнення травм черепа. Під час вагітності майбутнім мамам варто берегти плід від несприятливих впливів.

Чи відомо вам??

• У індіанців майя однією з ознак краси була косоокість. Оскільки більшість майя народжувалась зі здоровими очима, доводилося штучно добиватися того, щоб очі дивилися в одну точку. Для цього дитині прив’язували до волосся смоляну або каучукову кульку так, щоб вона висіла на рівні очей. Згодом очі звикали дивитися в одну точку, і кульку можна було забирати.
• Залежно від причин косоокості лікарі розрізняють понад 25 видів цього захворювання, кожний з яких потребує особливого підходу до лікування та реабілітації. Докладніше про те, чи лікується косоокість у дорослих, а також чи повертається вона після операції можна дізнатися, натиснувши на посилання:

Косоокість

До переліку тих хвороб, розпізнати які вдасться навіть без фахівця, належить косоокість. Це таке порушення, коли збігів зорових напрямків погляду не відбувається. Від нормальної вісі може відхилитися, як одне око, так і обидва. Через розбіжності кутів сприйняття глибини та обсягу для кожного з них стане різним, тому неминуче виникне двоїння.

Зазвичай хвороба розвивається в той період, коли в очах тільки формується їх співдружня робота (у дітей 2/3-х років). Нервовій системі доводиться постійно захищатися від двоїння, тому отриману косим оком картинку вона прагне виключити. Якщо зміни в його становищі не відбуваються, настає черга амбліопії, при якій око буде виключено з глядацького процесу.

Причини косоокості

Чому з’являється косоокість? Серед причин, що спровокували зазначене захворювання, поряд з вродженими проблемами офтальмологія виділяє і придбані. Відхилення може бути спровоковано:

• Мозковою травмою (хворобою);
• Змінами, що відбулися в очних м’язах (пухлинного типу, запального або ж судинного);
• Несвоєчасно компенсованій короткозорості (астигматизму або ж далекозорості);
• Родовою травмою (захворюванням);
• Підвищеним навантаженням (як фізичного характеру, так і психічного);
• Паралічем;
• Аномалією, яка виникла в окорухових м’язах;
• Впливом інфекції (грип та кір, скарлатину та ін.);
• Соматичним захворюванням;
• Переляком (стресом);
• Втратою гостроти зору (різкої);
• Порушенням, що виникли в діяльності ЦНС.

Види косоокості

Розлад зорової функції призводить до косоокості, причини виникнення якого визначають вид захворювання. Йдеться про два його типи: співдружній та паралітичний.

• У першому випадку косіння в очах буде позмінним. При цьому величина відхилення у ставленні до центральної вісі стане приблизно рівною. Пов’язано описане явище, як правило, з особливостями будови органу. Характер захворювання є, переважно, спадковим, а виявляють його фахівці Glazgo найчастіше у дітей.
• У випадку з паралітичною косоокістю пошкодження спостерігаються в зоровому нерві. Розлади можуть фіксуватися і в роботі окорухових м’язів. При розгляді предмета косити буде тільки здоровий орган, якому доведеться відхилятися на значний кут. Хворе око залишається практично нерухомим.

Розбіжна та збіжна співдружня косоокість

Окорухова система заснована на роботі шести м’язів, чотири з яких відповідають за вертикальні рухи, а два – за горизонтальні. У нормальному здоровому стані м’язів траєкторії рухів плавні та узгоджені. Кожне око формує свою частину зображення, передає її в мозок для створення повноцінної об’ємної картинки. Який вигляд має косоокість, можна зрозуміти, якщо уявити, що один із м’язів не здатний розтягуватися і скорочуватися, і починає працювати з відхиленнями. Зовні це проявляється як несинхронне позиціонування зіниць. Залежно від виду патології вони можуть займати зовнішнє положення (ближче до скронь), внутрішнє (ближче до перенісся) або вертикальне (ближче до повік).

Збіжна косоокість

Займає основну частку серед співдружнього типу. Найчастіше косоокість є причиною розвитку далекозорості високого ступеня. У цьому разі очні м’язи постійно перебувають у напруженні, щоб утримувати фокус на об’єктах поблизу. У результаті око входить у стан постійної акомодації та безперервної й напруженої конвергенції. Остання функція втрачає своє пряме значення, і зіниці скошуються в бік носа.

Розбіжна косоокість

До цього виду сильно схильні люди, які страждають на короткозорість. У них розвивається косоокість, причиною виникнення якої стає міопічна рефракція. Вона також тримає в напрузі ближній фокус, значно підвищується ризик розвитку співдружньої косоокості. Очні яблука не здатні проводити конвергенцію через знижену акомодацію. У результаті стає дуже складним фокусування на ближніх об’єктах і зіниця відхиляється до зовнішнього кута ока.

Як визначити косоокість?

На ранніх стадіях захворювання відхилення в поведінці зіниці візуально практично непомітні. Тим паче що це захворювання розвивається поступово, тому людина звикає до нового спотвореного зображення. Якщо йдеться про дитину, то вона не помічає цих змін, але вони можуть кардинально позначитися на її світосприйнятті та психічному стані. Дорослою косоокість вважається у віці з 8-9 років.

Якщо людина страждає на офтальмологічні захворювання і косоокість є ускладненням, важливо проходити регулярну перевірку в лікаря з обумовленою ним періодичністю. Для дітей і дорослих існують чітко сформовані рекомендації щодо проходження профілактичної перевірки здоров’я очей. Однак якщо були помічені такі симптоми, потрібно негайно потрапити на прийом до офтальмолога:

1. Постійне примружування, якщо потрібно чітко сфокусуватися на якомусь предметі або спроби зовсім закрити очі.
2. Частий дискомфорт в очах.
3. Швидка втома очей навіть за незначних навантажень.
4. Під час фокусування на конкретному предметі зображення починає двоїтися.

Діагноз ставить тільки лікар після комплексного апаратного обстеження. Спеціаліст проводить оцінку бінокулярного зору, а також вивчає співдружність функціонування очей із визначенням ступеня рухливості зіниць.

Діагностика гетеротропіі

Як визначити косоокість – питання, за рішенням якого слід звернутися до лікаря клініки (окуліста). Природу явища вдасться встановити лише шляхом ретельного обстеження. Визначитися з кутом відхилення і гостротою зору лікарю в Вишневому допоможе набір спеціальних таблиць. Користуючись спеціальними дзеркалами, він оцінить:

• Співдружнє функціонування очей;
• Ступінь їх рухливості.

Якщо характер недуги є паралітичним, то обов’язковим має стати і відвідування невропатолога.

Як лікувати косоокість (страбізм) у дорослих і дітей

Важливо приступати до лікування захворювання відразу після його діагностики. На ранній стадії повернути око в нормальний стан набагато простіше. А згаяний час не грає на користь здоров’я пацієнта. Це тривалий процес, і якщо дотримуватися всіх рекомендацій офтальмолога, пройти реабілітацію до повного відновлення можна за 2-3 роки.

Кваліфікований фахівець підкаже, як виправити косоокість у дитини. Найімовірніше доведеться скористатися окулярами і робити акцент на постійних вправах. Це продуктивний метод створити рівномірне навантаження для всіх шести м’язів і навчити їх працювати синхронно. Якщо офтальмолог паралельно ставить діагноз “ледачого ока” (амбліопія), тоді змусити його працювати зможе одна закрита лінза в окулярах.

Якщо ефективність проведеної терапії виявилася недостатньою або причиною патології є неврологічний синдром, призначається операція. Вона полягає у фізіологічній зміні натягу м’язів. Для сильних м’язів змінюється місце кріплення з використанням далеких відстаней, а для слабких після проведення часткової резекції обирають ближні позиції. Якщо форма патології запущена, то процедуру проводять у 2 етапи – на кожному оці окремо. Час реабілітації після операції становить 10 днів, а далі необхідно проводити очам постійні фізичні тренування.