Хрін – чим корисний, як їсти і вирощувати?

Все, що я знала про хрін до недавнього моменту, — без нього просто неможливо уявити великодній стіл і засолити чи замаринувати огірки. Власне, саме для заготівлі на зиму огірків я і посадила цього літа невеличкий корінчик хрону на периферії ділянки, бо огірки вродили «дай Боже», а бігати регулярно по сусідах просити хрін якось не комільфо. Посадила в середині липня в сорокаградусну спеку і забула… Яким же було моє здивування, коли вже у вересні виявила, що мій хрін, який поливався рівно один раз при посадці і, може, ще раз-два дощем, не тільки прижився, а й помітно підріс!

Хрін — користь, як їсти і вирощувати

«Надзвичайно сильна рослина — треба дізнатися про неї більше,» — подумала я і була вражена, як можна було так довго нічого не знати про цілющі властивості хрону! Та і кулінарні можливості його не обмежені традиційним тертим коренем разом з буряком. Що лікує хрін, як його краще з’їсти і як вирощувати, розкажу в цій статті.

Про хрін – культурний і дикий

Хрін звичайний (Armoracia rusticana) — багаторічна трав’яниста рослина з родини капустяних, висотою 40-150 см. Має потужне, довге, товсте, м’ясисте, з численними відростками кореневище. Листя велике, черешкове, еліптичне або яйцеподібне, з загостреним кінцем. Квітки дрібні, біло-жовті, зібрані в щиток. Плоди – стручки з насінням.

У природі хрін звичайний росте на вологих луках, по берегах річок, озер, у чагарниках. Поширений у південній і центральній Європі, на Кавказі, у північній Африці, в Азії. В Україні поширений по всій території. Є інвазивною рослиною, що може швидко розмножуватися і займати великі площі.

Я була здивована, коли дізналася, що існує більш ніж 30 сортів хрону! У культурі хрін звичайний вирощують як приправу. В Україні є запеклі «хріноводи», які вирощують хрін різних сортів. А на Заході не рідкість цілі господарства, які спеціалізуються виключно на вирощуванні хрону, його переробленні і продажу.

Хімічний склад хрону

Коріння рослини містить гіркий глікозид сінігрин, який надає їм характерного пекучого смаку. Ще до нашої ери стародавні греки почали використовувати корінь хрону у різноманітних стравах, бо вважали, що хрін збуджує апетит і активізує життєві сили. Крім того, вже тоді з нього часто готували мазі від ревматизму.

Багатий хімічний склад хрону, який визначили вже сучасні науковці, доводить, що древні греки таки мали рацію, бо хрін звичайний містить моно- і полісахариди, білкові сполуки, органічні кислоти, мінерали і крохмаль, багатий вітамінний комплекс, достатню кількість жирів, азотистих і смолистих сполук.

Особливо багато в продукті найцінніших вітамінів групи В. А вітаміну С в рослині в 6 разів більше, ніж у лимоні, а значить, хрін є відмінним продуктом для лікування застуди.

Специфічний запах багаторічнику надають ефірні масла, які накопичуються біля самої основи коренів. І це не тільки елементи, що відповідають за запах: ефірні олії мають протизапальні та бактерицидні властивості.

Користь хрону, або Чому треба їсти хрін регулярно?

Загалом споживання і листя, і кореня хрону оздоровлює організм, сприяє ефективній роботі печінки, підвищує чоловічу потенцію. Фітонциди у білих корінцях вбивають чи пригнічують розвиток бактерій при застудах, захворюваннях на грип, ГРВІ тощо.

Мало того, вживання у їжу хрону значно підсилює імунітет людини, а значить, є профілактикою проти вірусних і бактеріальних хвороб. Науково доведено, що імунітет більше ніж на 80% залежить від роботи системи травлення, а хрін підвищує апетит, покращує травлення, підсилює виділення соляної кислоти в шлунку, тому його радять вживати при гастритах з пониженою кислотністю (але не в період загострення!).

Крім того, треба їсти хрін:

• Якщо людина часто відчуває бродіння в кишківнику, що завдає суттєвий дискомфорт. Регулярне вживання хрону зводить нанівець цей негативний процес;
• Коли необхідно позбавитися мокротиння з дихальних шляхів. Хрін робить кашель продуктивним і прискорює одужання;
• Якщо людина хворіє на цукровий діабет. Споживання хрону покращує стан хворого;
• Щоб уникнути розвитку сечокам’яної хвороби. Це стосується як жінок, так і чоловіків.
• Якщо у людини стоматит, кровоточивість ясен, гарячі страви з використанням кореня хрону будуть дуже корисними і допоможуть розв’язати проблему;
• Щоб допомогти очистити організм від паразитів. Особливо ефективний хрін в цьому питанні як профілактика;
• Щоб боротися з набряками, бо хрін виводить зайву рідину з тканин організму;
• Разом з морквою і буряком хрін допомагає стабілізувати високий тиск при гіпертонії.

В їжу вживають молоде листя і корінь хрону

Коли споживання хрону має протипоказання?

Правду кажуть, що занадто – то не здорово. Різкий аромат, пекучий смак — це завжди вплив на слизову оболонку шлунку. В переважній більшості вживання хрону приносить користь, але при зловживанні цим продуктом можна і нашкодити здоров’ю. Хрін не потрібно їсти щодня. Достатньо 3-4 рази на тиждень і дозовано.

Запам’ятайте! Хрін – це приправа і лікарська рослина. Приправа – це завжди дуже дозований продукт, а ліки у більших ніж треба дозах завжди перетворюються на отруту.

Протипоказання до вживання хрону:

• патології шлунково-кишкового тракту під час загострення;
• загострення при хронічних хворобах нирок;.
• вік до 8 років;
• вагітність та годування грудьми;
• може бути небезпечний для людей з патологією щитоподібної залози.

Вважається, що вживання хрону при місячних може посилити кровотечу.

Хрін в кулінарії

Найбільш відомий рецепт — хрін з буряком. Є кілька варіацій приготування цього традиційного соусу в українській кухні. За основу можете взяти наступний: 200-300 г кореня хрону, натертого на дрібну тертушку, перемішують з натертим на крупну тертку буряком (2 середніх за розміром плоди). Попередньо натертий свіжий буряк на 10 хвилин заливають окропом, потім відціджують. Додають сіль (1,5 ч. ложки), цукор (1,5 ч. ложки) та оцет (4 ч. ложки). Зберігають в скляних баночках в прохолодному місці.

До речі, купуючи хрін з буряком в супермаркеті, ви часто купуєте розведений порошковий продукт китайського виробництва. То ж або робіть цю приправу самостійно, або купуйте на базарі у людей, що продають власну продукцію з саду/городу. Тільки тоді хрін принесе користь.

Хрін також використовується для додання смаку іншим соусам — майонезу, гірчиці, кетчупу тощо. Якщо до будь-якої заправки до салату додати половину чайної ложки натертого кореня хрону, його смак і користь значно посиляться. Особливо смачні з додаванням хрону помідорні салати.

Натертий корінь хрону можна додавати в будь-які маринади до м’яса чи риби.

Хрін чудово підкреслює смак запеченої картоплі. Можете використати натертий корінь замість сиру, посипавши страву за хвилин десять до готовності, а можете і разом із сиром.

Щодо листя хрону, то воно також корисне, але смачне тільки молодим. Весною, додаючи їх у салати, ви не тільки збагатите смак страви, але й отримаєте користь від хрону для здоров’я.

Хрін в кулінарії — смачна приправа, яку треба вживати дозовано

Як вирощувати хрін

Хрін звичайний невибагливий до умов вирощування. Він найкраще нарощує зелень і корінь на родючих, вологих ґрунтах у напівзатінених місцях. Але буде рости де завгодно! Найбільша проблема з вирощуванням хрону, як його стримувати. Тому краще садити хрін на периферії ділянки.

Хрін розмножується кореневими відростками або насінням. Посадку кореневих відростків проводять навесні або восени, але я садила в середині літа і нічого — росте. Насіння висівають навесні.

Збирають корінь хрону восени, коли його листя пожовкне. Коріння викопують, очищають від землі і промивають водою. Зберігається хрін у прохолодному місці в герметично закритому пакеті до 3-х місяців. Для довшого зберігання його можна нарізати на шматочки і заморозити, або засолити.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Хрін: вирощування на городі з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 03 лютого 2019 Перша редакція: 03 квітня 2017 🕒 10 хвилин 👀 29032 рази 💬 4 коментарі

• Посадка й догляд за хроном
• Овоч хрін – опис
• Посадка хрону у відкритий ґрунт
  • Коли садити хрін у відкритий ґрунт
  • Ґрунт для хрону
  • Як садити хрін у відкритий ґрунт
  • Посадка хрону під зиму
  • Як виростити хрін
  • Полив хрону
  • Підживлення хрону
  • Обробка хрону

  Рослина хрін (лат. Armoracia rusticana), або хрін звичайний, або хрін сільський (лат. Armoracia rusticana) – вид трав’янистих багаторічників роду Хрін родини Хрестоцвіті, або Капустяні. У природі хрін росте по всій Європі, на Кавказі, в Сибіру, вибираючи вологі місця по берегах річок і водойм, а в культурі його вирощують по всьому світу, навіть у Гренландії. Традиція вживати овоч хрін у їжу з’явилася ще в давні часи в Римі і Греції, але перші письмові джерела, в яких згадується рослина, відносяться до IX століття н.е. – саме з цього часу хрін почали культивувати на Русі. Ним приправляли м’ясні та рибні страви, його додавали в домашні соління, терли в квас.

  А в Західну Європу, зокрема в Німеччину, хрін як культура повернувся в XVI столітті – німці стали використовувати його як приправу до страв, додавати в шнапс і пиво. Потім інтерес до хріну виявили французи, скандинави, а після них і англійці, які називали його кінським редисом. Причому на той час рослина була не тільки приправою до їжі і питва, а й застосовувалася як ефективний засіб народної медицини.

  Посадка й догляд за хроном

  • Посадка: у кінці березня або на початку квітня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: родючі суглинні, супіщані та чорноземні ґрунти.
  • Полив: регулярно, витрачаючи на 1 м² грядки від 10 до 20 л води. У сезон із нормальною кількістю опадів хрін можна не поливати.
  • Підживлення: перше – після появи перших листків розчином комплексного мінерального добрива, друге – органічне, розчином коров’яку, через 2-3 тижні після першого.
  • Розмноження: частинами кореневища, хоча можна розмножувати й насінням.
  • Шкідники: хрестоцвіті блішки, ріпакові блішки та квіткоїд, капустяні блішки та вогнівки.
  • Хвороби: біла гниль, біль, вертицильоз і вірусна мозаїка.

  Овоч хрін – опис

  Коренеплід хрону товстий і м’ясистий, стебло пряме, але гіллясте, сягає у висоту від 50 до 150 см. Листя прикореневе, дуже велике, довгасто-овальне, городчасте, біля основи серцеподібне. Нижні листки перисто-роздільні, а верхні – лінійні, цілокраї. Квітки у рослини білі, з пелюстками завдовжки до 6 мм. Плоди – роздуті довгасто-овальні стручки завдовжки 5-6 мм із сітчасто-жилковим малюнком на стулках. Усередині стручків – гнізда з чотирма насінинами.

  Хрін – рослина напрочуд невибаглива, і якщо ви одного разу посадите його у себе на ділянці, то це буде вже назавжди – ця багаторічна зимостійка культура поводиться агресивно, як справжній бур’ян.

  Усі частини рослини містять ефірну олію з різким смаком і ароматом. До складу соку кореня хрону входять аскорбінова кислота, тіамін, рибофлавін, каротин, крохмаль, вуглеводи, жирна олія, смолисті речовини і білок лізоцим, що має протимікробну дію. Корінь хрону містить мінеральні солі кальцію, калію, магнію, сірки, фосфору, міді та заліза. Цілющі властивості хрону давно відомі медицині: він покращує роботу кишківника, має протицингову, жовчогінну та відхаркувальну властивості, лікує застуду, хвороби печінки, шлунково-кишкового тракту й сечового міхура, ревматизм і подагру.

  У цій статті ми розповімо вам, як здійснюється вирощування хрону у відкритому ґрунті:

  • коли і як садити хрін;
  • як поливати хрін;
  • чим удобрювати хрін;
  • чим хворіє хрін;
  • чим обробити хрін від хвороб і шкідників;
  • коли викопувати хрін;
  • як здійснюється посадка озимого хрону;
  • як зберігати хрін до нового врожаю.

  Посадка хрону у відкритий ґрунт

  Коли садити хрін у відкритий ґрунт

  Садити хрін можна в квітні і навіть у кінці теплого березня – ця зимостійка рослина не боїться ні похолодань, ні заморозків. Виділіть для хрону невелику сонячну ділянку недалеко від паркану.

  Розмножується хрін вегетативно – живцями, тобто частинами коренеплоду. Можна, звичайно, спробувати і генеративний спосіб розмноження, оскільки насіння хрону не є дефіцитом, але вирощування хрону з насіння не набуло популярності серед садівників-любителів через трудомісткість процесу.

  Ґрунт для хрону

  Ґрунт для хрону потрібен родючий. Найкраще росте культура в суглинках, чорноземах і в супіщаних ґрунтах, але якщо привести у відповідність зі смаками рослини глинисті ґрунти, на них теж можна виростити пристойний урожай. Для цього з осені в глину під перекопування вносять гній (10-12 кг на м²), торф і пісок, а навесні – мінеральні добрива з розрахунку по 30 г калійної солі, суперфосфату та аміачної селітри на 1 м². Якщо ви збираєтеся вирощувати хрін на його улюблених ґрунтах, то добрива у вигляді органіки потрібно вносити під попередню культуру – зернові або бобові.

  Як садити хрін у відкритий ґрунт

  Живці хрону заготовляють з осені під час збирання і зберігають у підвалі чи льосі в сухому піску або тирсі. Можна заготовити живці і навесні, але потрібно встигнути це зробити до появи листя.

  За півтора-два тижні до посадки корені виймають із погреба і тримають у теплому місці, накритими вологою тканиною, чекаючи, коли проростуть бруньки. Перед посадкою бічні відростки завдовжки до 25 см і діаметром до 12 мм відрубують від головного кореня, довгі черешки розрізають на частини, роблячи верхній зріз горизонтальним, а нижній – косим, після чого їх висаджують на грядку, розташовуючи на одному м² по 4-6 живців на відстані 30-40 см один від одного при міжряддях 65-70 см.

  Якщо вам потрібен гарний урожай рівних коренеплодів, очистіть перед посадкою середню частину живця грубою тканиною від бруньок, зберігши їх тільки вгорі для утворення листя і внизу для відростання коренів. Якщо ж ви садите хрін із метою отримати посадковий матеріал, то не видаляйте пророщені бруньки – коренеплід виросте зеленим і дасть багато живців.

  Посадка хрону у відкритий ґрунт виконується під нахилом: верхня частина має бути заглиблена тільки на 5 см, а нижня – на 10. Можна використовувати для вирощування хрону і невеликі шматочки коренів – завдовжки близько 8 і завтовшки не більше 2,5 см, але їх розташовують у землі горизонтально, зберігши всі бруньки.

  Посадка хрону під зиму

  Посадка хрону восени здійснюється в тому ж порядку, що й навесні. Краще висаджувати хрін на місцях, де росла картопля і помідори, перед посадкою яких у ґрунт вносились органічні добрива. Ділянку звільняють від рослинних залишків і бур’янів, перекопують, після чого висаджують підготовлені живці хрону. Найкращий час для осінньої посадки – середина жовтня.

  Догляд за хроном

  Як виростити хрін

  Тільки-но з’являться паростки хрону, їх слід безжально прорідити, залишаючи тільки найміцніші сходи. У липні потрібно видалити на коренях бічні відгалуження, для чого рослини розкопують і звільняють від бічних корінців верхні 25 см кореня. Після обробки кореневище знову засипають землею, утрамбовують і поливають поверхню, щоб у ґрунті навколо коренів не залишалося порожнин.

  В іншому догляд за хроном полягає в поливанні, розпушуванні ґрунту, прополюванні ділянки, захисті від хвороб і шкідників.

  Полив хрону

  Поливати хрін потрібно регулярно упродовж усього періоду вегетації. Витрата води – приблизно 10-20 л води на 1 м² грядки. Особливо будьте уважні в цьому відношенні в посушливу пору. Якщо ж літо буде з опадами, то можна буде хрін не поливати, оскільки перезволоження призводить до загнивання коренів, а отже, до втрати врожаю.

  Підживлення хрону

  Перше підживлення хрону комплексним мінеральним добривом із розрахунку 5 г аміачної селітри, 8 г суперфосфату і 5 г калійної солі на м² проводять після появи перших листків. Якщо вам здається, що хрін розвивається недостатньо швидко, полийте його через 2-3 тижні після першого підживлення розчином коров’яку (1:10).

  Шкідники і хвороби хрону

  До хвороб хрін набагато стійкіший, ніж інші капустяні культури. При несприятливих умовах і поганому догляді його можуть вразити біла гниль, біль, вертицильоз і мозаїка. Зі шкідників для хрону небезпечні хрестоцвіті блішки, ріпакові блішки і квіткоїд, капустяні блішки й вогнівки.

  Обробка хрону

  Вірусні хвороби невиліковні, тому уражені мозаїкою рослини необхідно видаляти та утилізувати, як і екземпляри, які захворіли на вертицильозне в’янення. Що стосується білі й білої гнилі, то це грибкові хвороби, збудників яких можна знищити на ранній стадії розвитку захворювання обробкою мідьвмісними препаратами – бордоською сумішшю, мідним купоросом, Оксіхомом, Тіовіт Джетом і подібними на них.

  У боротьбі з комахами-шкідниками використовують агротехнічні прийоми (дотримання сівозміни, виполювання бур’янів, знищення рослинних залишків і глибоке перекопування ділянки після збирання врожаю), а також обробку рослин інсектицидами – Актелліком, Фоксімом у випадку з блішками, Цимбушем, Етафосом або Золоном у випадку з квіткоїдом і вогнівкою. Останню обробку хрону хімічними препаратами здійснюють не пізніше, ніж за три тижні до збирання врожаю.

  Однак укотре нагадаємо вам, що хвороби та шкідники вражають, як правило, слабкі й запущені рослини, а при гарному догляді і дотриманні агротехніки вашому хріну не страшні ні хвороби, ні шкідники.

  Збирання і зберігання хрону

  Листки хрону починають зрізати в серпні – їх використовують як прянощі при маринуванні огірків, помідорів та інших овочів. Намагайтеся не зрізати з однієї рослини все листя, оскільки його відсутність не дозволить кореневі розвиватися. Зрізають листя на висоті 10-15 см від поверхні ділянки, щоб не пошкодити молоде листя і верхівкову бруньку.

  Масове збирання коренеплодів починається в третій декаді жовтня або на початку листопада, перед настанням заморозків, коли листя хрону жовтіє і починає всихати. Якщо ви садили великі черешки, то збір урожаю хрону проводиться в рік посадки, якщо черешки були дрібні, то гарні коренеплоди дозріють тільки на наступний рік.

  Перед збиранням листя хрону зрізають, корінь підкопують лопатою і витягають. Намагайтеся не залишати в ґрунті навіть найдрібніших корінців, інакше на наступний рік вони перетворяться на злісний бур’ян. Викопані корені потрібно відразу ж перенести в прохолодне приміщення, очистити від землі й бічних відгалужень, змастити місця зрізів йодом, просушити в теплі при гарній вентиляції упродовж доби. Потім у дерев’яні ящики насипають шар ґрунту, на який укладають рядами хрін таким чином, щоб корені не стикалися. Кожен ряд коренеплодів пересипають шаром чистого піску. Зберігають ящики з хроном у підвалі або льосі.

  Якщо у вас немає відповідного приміщення, тримайте хрін у холодильнику, однак класти туди можна корені не довше 30 см, кожен з яких необхідно загорнути в харчову плівку, зробивши в ній кілька невеликих отворів для вентиляції. В овочевому ящику холодильника хрін можна зберігати близько трьох тижнів, а в морозилці – до півроку, але для цього його потрібно очистити, порізати кубиками, промокнути вологу, що виступила, і скласти в поліетиленовий пакет.

  Зберігають хрін також у сушеному вигляді. Його нарізають скибочками, розкладають в один шар на листі і поміщають на півтори години в духовку, розігріту до 60 ºC. Коли хрін висохне і затвердіє, його перемелюють у кавомолці, подрібнюють теркою або товчуть у ступці, висипають у скляну або фарфорову посудину і закривають кришкою. За потреби порошок розмочують у воді і використовують за призначенням. Зберігається сушений хрін до 2 років.

  Можна зберігати хрін і в маринаді. Для цього добре вимите й очищене коріння в кількості 1 кг подрібнюють у м’ясорубці або на тертці, щільно укладають у попередньо простерилізовану скляну банку і заливають маринадом: у 250 мл окропу додають по одній столовій ложці цукру і солі, а потім, знявши з вогню, вливають в окріп 125 мл шестивідсоткового яблучного оцту. Оцет можна замінити однією столовою ложкою лимонної кислоти. Після того, як ви залили хрін киплячим маринадом, банку закочують стерильною металевою кришкою. У такому вигляді хрін можна зберігати кілька років.

  Види і сорти хріну

  Найкращими сортами хрону вважаються:

  • Атлант (або Дикий) – середньостиглий волого-, посухо- і морозостійкий сорт із кореневищем завдовжки від 20 до 50 см, діаметром 4-5 см і масою від 190 до 380 г, зі щільною, не надто соковитою м’якоттю молочно-білого кольору;
  • Валківський – пізньостиглий сорт, стійкий до хрестоцвітої блішки і хвороб, із жовтуватим циліндричним коренем завдовжки 50-60 см, діаметром 2-3 см і середньою масою близько 150 г;
  • Суздальський – сорт із рівними коренями завдовжки до 30 см і діаметром близько 3 см, без бічних відгалужень, із соковитою і «злою» м’якоттю білого кольору;
  • Толпуховський – пізньостиглий сорт із корінням завдовжки 25-35 см і масою від 65 до 250 г.

  Крім описаних, відомі такі сорти хрону для відкритого ґрунту, як Ризький, Елгавський, Латвійський, Ростовський, Волковський, Марун, Борис Єльцин та інші.

  Вирощують у культурі і зимостійку, невибагливу й поживну рослину катран, яка не є сортом хрону, але доводиться йому родичем. Катран теж має лікувальні властивості, він так само багатий на вітаміни та мінерали, як і хрін, однак, на жаль, не такий відомий. Але ж у катрана немає того недоліку, через який садівники не хочуть деколи вирощувати у себе на ділянці хрін – він, при рівних із хроном позитивних якостях, не засмічує город своїми кореневими паростками. Листя у катрана велике, світло-зеленого кольору з блакитним відтінком. Його використовують у відварному вигляді як гарнір до м’ясних і рибних страв.

  Література

  Продовжуючи тему