Бренд Баранівської ОТГ: від фарфору до органічної продукції та туризму
За три роки громаді вдалося досягти значних успіхів у модернізації соціальної інфраструктури та розвитку економіки. Там готують вдалі проекти, виграють гранти і залучають інвесторів. Нині в Баранівці активно працюють над популяризацією бренду ОТГ та розвитком туризму. У громаді очікують щороку приймати до 2000 тисяч туристів, тому прагнення показати місцеві родзинки є цілком очевидним.
Баранівська міська ОТГ складається із 12 старостинських округів, а до її складу входять місто Баранівка, смт Полянки та 32 села.
Про ребрендинг Баранівської ОТГ, розвиток органічного виробництва та туризму йшлося під час прес-туру «Бренд громади – перспектива розвитку територій», який організував Житомирський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.
РЕБРЕНДИНГ ГРОМАДИ РОЗПОЧАВСЯ З ГЕРБА
«Баранівська громада – це простір щедрої природи, активних громадян, інновацій та органічного виробництва. Тут немає невичерпних фінансових можливостей, але нами керує прагнення до змін. Ми робимо акцент на тому, що території, які не мають потужної економіки, повинні розвивати туризм», – акцентує Баранівський міський голова Анатолій Душко.
За словами міського голови, у минулому Баранівка була відомою своїм цінним і якісним фарфором, але завод, де його виготовляли, давно не працює. Відтак, постала потреба у реберендингу, аби тепер уже ОТГ стала впізнаваною.
Формування нового бренду розпочали із гербу громади. Раніше розпізнавальним знаком міста була фарфорова амфора. Тепер на ньому зображені чотири символи: баранець – форма українського керамічного посуду, на честь якого місто, як осередок гончарства, отримало свою назву; сосна – на третині території громади ростуть саме ці дерева, які з прадавніх часів несуть безсмертя; льон – традиційна для території ОТГ культура; жито – невід’ємний атрибут Житомирщини, який означає багатство і родючість землі.
Як розповіла заступниця голови Баранівської ОТГ Оксана Загорська, новий герб скомпонований досить вдало, адже після його появи почалися позитивні зміни.
«Символіка цілком відповідає напрямку нашого розвитку. Баранівська ОТГ зацікавила представників Великої Британії, які хочуть вирощувати у нас льон. Найближчим часом ми підпишемо з британською стороною меморандум про відродження льонарства і символ гербу стане знову актуальним», – зауважила Загорська.
Ще одним із брендів громади є органічне виробництво, адже у Баранівці працює єдиний в Україні завод органічної молочної продукції «Органік Мілк». Нині тривають перемовини між міськрадою та підприємством, аби до упаковки кожного продукту додавати ярлик із назвою міста.
Анатолій Душко впевнений: «Раніше нас впізнавали за баранівським фарфором, а тепер – за органічною молочною продукцією».
У громаді активно використовують брендове слово «Баранівка», в якому поєднані білий, зелений та червоний кольори. Придбані для потреб ОТГ легковий автомобіль, сміттєвоз та трактор вже маркували цим унікальним логотипом.
Крім того, на втіху туристам планують виготовляти і символічних баранців із фарфору.
НА ГОСТИНУ ДО ПЛЯМИСТИХ ОЛЕНІВ
Паралельно із популяризацією бренду, громада робить ставку на туризм. Ідея заробляти на якісних послугах для мандрівників неабияк імпонує місцевим жителям.
Вже зараз Баранівська ОТГ має готовий туристичний маршрут, до якого входять музей фарфору (м.Баранівка), музей українського побуту (смт Полянки), вольєр з плямистими оленями (с.Явне) та завод «Органік Мілк». Аби втримати гостей у громаді, потрібен готель. Завдання непросте, але у місцевої влади достатньо ентузіазму на наполегливості, аби такий об’єкт нарешті з’явився.
У рамках реалізації проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» у селі Рогачів планують побудувати сироварню із дегустаційним залом. За попередніми оцінками, така продукція користуватиметься попитом серед місцевого населення і туристів.
Анатолій Душко каже, що люди по селах зацікавлені у створенні кооперативів і наводить приклад одного із них: «У селі Смолдирів уже створений кооператив «Смолка». Ми зарибнили там водойму задля розвитку зеленого туризму, спортивного рибальства та промислового вилову риби. Розпочинаємо зі встановлення лавочок та альтанок, потім облаштуємо пірси, зробимо доступними човни та катамарани. У перспективі бачимо побудову готелю. Таким чином, у нас з’явиться ще один напрямок для туристів – плямисті олені, сироварня і «Смолка». До вольєру ми готові відремонтувати дорогу, щоб зробити проїзд зручнішим».
ЗАМІСТЬ БАРАНІВСЬКОГО ФАРФОРУ – ОРГАНІЧНА ПРОДУКЦІЯ
Аби переконати журналістів у тому, що Баранівська ОТГ цікава для туристів, гостям запропонували екскурсію на завод «Органік Мілк» та в музей українського побуту.
Директор ТОВ «Органік Мілк» та ТОВ «Органік Міт» (органічний м’ясний продукт) Олена Стретович впевнена, що бренд молочної продукції та ОТГ взаємодоповнюють один одного.
Завод виготовляє близько 30 видів органічної молочної продукції. Молоко на підприємство постачається із власних ферм. До слова, у чорничний йогурт додають зібрані у баранівських лісах сертифіковані ягоди. У планах керівництва – нарощування потужностей виробництва органічної м’ясної продукції та вирощування органічних курей і реалізація органічних яєць.
Відвідувачі підприємства мають можливість спостерігати за виробничим процесом із оглядової зали, а також усіх запрошують на дегустацію фірмової молочної продукції. Туристам навіть пропонують органічний маршрут. Після заводу є можливість поїхати на ферми і побачити, в яких умовах випасають корів та збирають молоко, а також помилуватися маленькими телятами.
СТОЛІТНЯ ХАТА-МУЗЕЙ НА БЕРЕЗІ ЧЕРВОНОЇ РІЧКИ
Після заводу їдемо в смт Полянки, де вже 10 років працює музей українського побуту «Поліська хата». Дорогою до нього треба пройти кількасот метрів, минаючи дерев’яний місток, під яким протікає річка із червоною водою. Таку дивовижу в.о. старости Любов Ільчук пояснює тим, що довколо росте вільха, яка й додає водоймі незвичного забарвлення.
Туристичний заклад з цікавими експонатами з’явився завдяки особистій ініціативі ентузіаста Миколи Кобилинського.
«Взагалі я киянин, але народився в Полянках. Як вийшов на пенсію, то повернувся до батьківської хати у рідне село. Так хотілося зберегти нашу історію, от і купив сусідню стару хатину, яка й стала музеєм. Багато інформації про село шукав у архівах. Експонати збирав 15 років. Люди самі приносили мені чимало цінних речей, які зараз тут зберігаються», – розповідає екскурсовод.
У колекції музею налічується до 300 різних експонатів. Найстарішому із них, вулику, аж 250 років.
У дворі садиби можна побачити приладдя для роботи з льоном, ткацький верстат, вироби з лози, дерев’яні діжки, різноманітні знаряддя праці. Особливу увагу привертають цеглини і з викарбуваними латиницею назвами європейських столиць. Як пояснює Кобилинський, у ХІХ столітті на території Полянок працював цегельний завод, що експортував продукцію. Назви міст і свідчать про те, де понад століття тому зводили будівлі із матеріалів нинішньої Баранівської ОТГ.
Сама ж хата, де зібрані місцеві старожитності, не менш цінний експонат, адже побудована ще у 1905 році. Місцева молодь полюбляє проводити в затишному будиночку українські вечорниці. У домі є простора світлиця, де туристи за попереднім замовленням можуть посмакувати дерунами та варениками полянських господинь.
У планах Миколи Кобилинського – проведення майстер-класів із лозоплетіння, гончарства та різьби по дереву. Так що і маленьким, і дорослим мандрівникам знайдуться розваги.
Після візиту в Баранівську ОТГ пригадується кілька колоритних деталей. Проходячи повз адміністративні будівлі та магазини, в очі кидається велика кількість велосипедів як, до прикладу, у Берліні. Так тутешні жителі знайшли спосіб швидше долати чималі відстані Баранівкою, де немає громадського транспорту. Цікаво, що на подвір’ї міської ради сидять красиві білі леви, що трішки схожі та тих, які стережуть вхід до Львівської ратуші. Ймовірно, що у таких речах, як і в гербі громади, є свій символізм, що сприятиме її розвитку та туристичній привабливості.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Ірина Чириця, Житомир
Фото Дмитра Клименка
ОТГ як фактор змін і можливостей: досвід Баранівської громади
Як перетворити непримітну громаду на магніт для інвестицій, що може змінити 3d-принтер у житті дітей і підлітків та до чого тут децентралізація? Про це говорили на підсумковій конференції проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської ОТГ», яка відбулася в онлайн-форматі 27 січня 2021 року.
«Загальне зростання і зміни в країні починаються зі зростання і змін у певних точках. Зі зміни ситуації в окремій родині, на конкретному підприємстві тощо. Децентралізація – один з інструментів, що дозволяє зростати і змінюватися певній громаді. Завдяки взаємодії між місцевою владою, бізнесом та активними представниками ОТГ, змінюються правила гри, формується атмосфера довіри та відкритості. Ініціатива стає бажаною, ідеї – потрібними, готовність брати на себе відповідальність – цінною. І люди починають бачити нові можливості та говорити «чому ні?», – каже Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства».
Зміни в Баранівській ОТГ почалися три роки тому, було запущено амбітний проєкт, ініційований Інститутом громадянського суспільства та профінансований Європейським Союзом у рамках ініціативи ЄС «Мери за економічне зростання» та реалізовано у партнерстві з Баранівською міською радою та ПП «Галекс-Агро».
«Всі добре знають, що ми живемо у важкий час. Одночасно він ставить перед нами не лише перепони, але й можливості. Цей проєкт був реалізований за умов успішної діяльності між громадськістю, а також за підтримки бізнесу і центральних органів. Сподіваюся, що такі проєкти будуть реалізовуватися і в інших регіонах», – своє бачення озвучила Олена Бойко, генеральний директор Директорату регіонального розвитку Міністерства розвитку громад та територій України.
За словами Юрія Кононенка, начальника головного управління дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти і науки України, була проведена дуже велика робота у втіленні даного проєкту у життя. «Для Міністерства освіти запровадження проєкту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської ОТГ» є дуже важливим. Завдяки йому вдалося доопрацювати Державний стандарт освіти за напрямом «Технології», побачити, як теорія виглядає на практиці. Міністерство було співорганізатором заходів в рамках цього проекту, зокрема проведено засідання Координаційної ради міжшкільних виробничих комбінатів в 2019 році в Баранівці і в 2021 році онлайн, де учасники проєкту ділилися як позитивним, так і негативним досвідом з колегами. Особливо зацікавив викладачів досвід роботи коворкінгів, формат, яких дозволяє використовувати одне і те саме обладнання під час шкільних занять, у час після уроків, а потім – працювати на ньому всім членам громади. Це дуже вдале рішення, яке вже почало впроваджуватися в інших школах», – заявив він.
Баранівська ОТГ, розташована у Житомирській області, стала пілотним майданчиком для втілення відразу кількох новітніх підходів і можливостей. Це, зокрема, апробація нового підходу до викладання трудового навчання, співпраця бізнесу та громади, створення кооперативів. Так протягом трьох років було створено умови для розкриття підприємницького потенціалу молоді, покращено бізнес-клімат, втілено інфраструктурні проєкти.
Розповідає Маркіян Дацишин, автор концепції проекту, координатор Компоненту IV: «У 2011 році тут закрили бюджетоутворююче підприємство – Баранівський порцеляновий завод. Потім була революція, війна та… початок децентралізації, що принесла нові можливості. Навесні 2017 – Баранівська громада була обрана з-поміж 18 ОТГ на конкурсі, оголошеному Інститутом громадянського суспільства для синхронного проведення Стратегічного і Просторового планування, а восени 2017 ми виграли грант ЄС. Провели опитування, виявили проблеми громади. Звісно, людей хвилювала втрата орієнтирів, відсутність перспектив, роботи, невпевненість у завтрашньому дні. Відповіддю на цей запит стала низка документів – стратегія розвитку та дорожня карта. У них було запропоновано системні рішення, які поєднували покращення інфраструктури, підготовку кадрів, створення привабливих умов для бізнесу. Серед інфраструктурних проєктів, які роблять ОТГ інвестиційно привабливою – утилізація твердих відходів замість сміттєзвалищ, будівництво сонячної електростанції. Довелося шукати нові змісти, здатні згуртувати громаду. Ми замінили старий герб з амфорою, розробили логотип для місцевих підприємців. Не все вийшло саме так, як планувалося, свої корективи вніс карантин, але більшість задуманого вдалося».
Маючи трирічний досвід у різних сферах по різних компонентах координатори проекту під час карантину провели серію онлайн консультацій для інших територіальних громад України, але їм було замало цього. Тому на запрошення громад координатори провели ряд інформаційно-навчальних візитів у зацікавлених ОТГ України. Б уло інформовано про досвід запровадження нових підходів до стратегічного планування розвитку у Баранівській громаді, а також відповідних управлінських інструментах, та про досвід запровадження нових підходів у трудовому навчанні, діяльності шкільних коворкінгів та освітніх реформ.
Коштом ЄС було профінансовано та реалізовано низку ініціатив, в яких поєднано соціальну користь і комерційну доцільність.
Оксана Загорська, керівник проекту, порівнює їх з фундаментом, на якому ще треба звести стіни, перекриття і дах: «Три роки тому люди просто не розуміли, навіщо напружуватися, щось вигадувати, проводити якісь заходи та писати документи. Не уявляли, як воно все працює та приносить гроші. Є у родини корова, є хтось, хто скуповує молоко – і більшого не треба. Коли господарства почали об’єднуватися у молочний кооператив, коли стало зрозуміло, що кілька десятків голів приносять реальний прибуток, з’явився стимул. В рамках проекту побудована міні-сироварня. 22 січня цього року зроблено тестовий запуск лінії переробки молока під час якого виготовлено 14 кг масла та 146 кг кисломолочного сиру. Міська влада підтримує бізнес. 28 лютого 2020 року відбувся перший Форум підприємництва Баранівської ОТГ, який став майданчиком для діалогу місцевої влади та бізнесу щодо розвитку громади».
Децентралізація – це один із інструментів, який допомагає громадам розвиватися. А місцевий економічний розвиток – це постійний рух, над яким потрібно постійно працювати.
Привітала команду проекту із його завершенням Наталія Старостенко, керівник сектору місцевого розвитку Представництва Європейського Союзу в Україні та відмітила інноваційний підхід створених коворкінгів. Пані Наталя розповіла, що Швейний коворкінг Баранівського МРЦ став одним із переможців конкурсу, який оголосила Програма ULEAD з Європою / ULEAD with Europe у боротьбі з пандемією COVID-19: «ULEAD виділив майже 2 млн. євро на підтримку заходів для боротьби з ковідом. Ми хотіли не тільки направити допомогу на місця у вигляді захисних, а й підтримати місцевий бізнес та надати грант тим, хто буде готовий організувати виробництво масок».
Баранівський міжшкільний ресурсний центр пошив 8500 штук захисних масок для розповсюдження по об’єднаних територіальних громадах України.
Особливу ставку в ОТГ було зроблено на органічну продукцію. Cертифіковано кілька підприємств, що вирощують таку продукцію, незабаром запрацює СП з виготовлення вегетаріанських бургерів. Громада є однією із перших, яка зареєструвала свою торгову марку – «Баранівка – органічний простір».
Доповнює Олена Стретович, директор ТОВ «Органік Мілк»: «Наша філософія – філософія органічного виробництва – була в принципі незрозумілою людям. У чому відмінність від звичайної продукції, які мають бути вимоги і стандарти якості, кому воно потрібно… Будучи учасниками проєкту, ми налагодили зв’язок і з місцевою владою та з громадою, знайшли масу нових контактів. Результат – ми запустили ферму на 400 голів худоби та продовжуємо нарощувати оберти. Громада отримала нові робочі місця, відповідно, додаткові податки до місцевого бюджету. А значить – зростатиме рівень життя пересічного мешканця ОТГ».
Родзинкою проекту стали коворкінги – столярний, швейний, тепличний і 3D-моделювання. Ідея полягає в тому, що зранку вони стають навчальною базою для школярів, вдень у них займаються всі діти громади, а ввечері приходять дорослі, які можуть користуватися устаткуванням. Головне, що і діти, і дорослі можуть виготовляти продукцію як для власних потреб, так і на продаж.
Розповідає Іван Савицький, координатор Компоненту ІІІ проекту: «Всі три роки я почувався ніби на експериментальному полігоні: довелося налагоджувати нові процеси, збирати докупи різні документи – закони, постанови та положення, щоби задумане стало реальністю. Але нам вдалося запустити роботу шкільних коворкінгів на базі МРЦ. Хоча не все вийшло саме так, як ми собі уявляли три роки тому, ми переконалися, що методом спроб і помилок знайшли рішення, які працюють. Мені здається, що коли людина щось робить, перше питання, яке вона має собі ставити – для кого це все. У рамках проекту я працюю з молоддю. Це завжди велике щастя та велика відповідальність. І я бачу, що є кілька реальних підлітків, життя яких докорінно змінилося завдяки проєкту. Вони набули досвіду, визначилися з майбутнім, змогли опанувати корисні навички та зрозуміли, як завдяки ним заробляти гроші».
Для стимулювання розвитку підприємництва у всіх членів ОТГ для коворкінгів було придбано сучасне обладнання відомих фірм. Тут є все, що потрібно для створення одягу, виробів з дерева та металу – сотні різних інструментів. Також працює 3D принтер, здатний друкувати практично все: від стильних брелоків – до медичних імплантів.
Коментує Сергій Дятленко, експерт з питань освіти: «Реальний досвід Баранівської ОТГ дозволив осучаснити таку освітню галузь як «Технології», внести зміни до конкретних документів, які регламентують держстандарт. Водночас, і школярі, і їхні батьки побачили, що цей урок дає не гірші компетенції та перспективи, ніж знання, припустимо, математики. А ще стало зрозумілим, що каталізаторами будь-яких змін та чинником успіху завжди є люди. Можна написати яку завгодно програму, створити найкращі умови, купити найсучасніше обладнання. Але поки у школі не буде зацікавленого та підготовленого вчителя, нічого не зміниться. Звідси висновок: слід розвивати людей, підтримувати їхні ініціативи та ідеї».
Попри те, що трирічний проєкт завершився та конференція стала звітною, його учасники не збираються зупиняти на досягнутому. Вони мають намір ділитися досвідом пілотного проєкту з іншими громадами та продовжувати роботу в усіх напрямах.
Ось як про це говорить Олександр Мігей, голова Баранівської міської ради: «Кожен учасник цього проєкту, від надавачів грантів до виконавців – має абсолютну цінність. Тому що без саме його внеску ідея точно отримала би інше втілення, інший вигляд. Хочу підкреслити важливість цієї ініціативи для населення, для місцевого бізнесу, для молоді. Всіх тих, завдяки кому ми, окремі громадяни, можемо називатися громадою. І ми доведемо задумане до кінця, чого би це нам не вартувало».