Функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) ФМРТ стала основною частиною сучасних нейронаукових досліджень, оскільки вона дозволяє співвідносити анатомію мозку (отриману за допомогою структурної, а не функціональної МРТ-сканування) і функції у людей. Але він має обмеження.
фМРТ може виявити ці різні магнітні якості та може бути використаний для створення динамічної (рухомої) 3D-карти мозку, підкреслюючи, які області задіяні в різних нейронних діях. Зображення фМРТ показують активність приблизно через 1-4 секунди після її виникнення та вважаються точними в межах 1-2 мм.
фМРТ зараз є найпоширенішим методом вивчення структури мозку. Малюнок 4.15 Зображення fMRI. ФМРТ створює зображення структури та активності мозку. Червоні та жовті області символізують посилений кровотік і, отже, підвищену активність.
Багато інструментів візуалізації мозку доступні когнітивним нейробіологам, зокрема позитронно-емісійна томографія (ПЕТ), спектроскопія ближнього інфрачервоного діапазону (NIRS), магнітоенцефалограма (МЕГ), електроенцефалографія (ЕЕГ) і функціональна магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) Цей метод може виявити найменші зміни та корисний як для діагностики захворювання, так і для розробки методів лікування. У фМРТ використовуються дуже потужні магніти, які можуть локалізувати зміни активності мозку в областях розміром до одного кубічного міліметра.
Найбільш широко використовуються два методи електроенцефалограма і МРТ. Електроенцефалограма (ЕЕГ) найчастіше використовується для діагностики електричних імпульсів головного мозку для визначення епілепсії та порушень сну.