Догляд за тротуарною плиткою

Тротуарна плитка – практично ідеальний матеріал для облаштування міських тротуарів і садових доріжок, легкий в укладанні, практичний в експлуатації і невибагливий в догляді. Наскільки бруківка витримує літо з його погодними перепадами, спекою і пилом? Яким повинен бути круглорічний догляд за тротуарною плиткою? Купити тротуарну плитку варто, щоб зробити зручний заїзд на прибудинкову територію, вимостити доріжки в саду чи територію біля басейну. Профілактичні роботи по догляду, зміцненню та захисту тротуарної плитки – обов’язкова частина процесу її експлуатації, що впливає на довговічність покриття. Проводити профілактику потрібно якраз навесні і влітку. По-перше, відразу після того, як в березні зійшов сніг, необхідно тротуарну плитку очистити від бруду і помити спеціальними миючими засобами. Повторне миття і обробку поверхонь спеціальними зміцнюючими засобами, які захищають її цілісність і яскравість забарвлення, потрібно провести в кінці літа – перед початком холодного, дощового сезону. Важливо не забувати про догляд взимку та влітку. Вибір засобів і методів догляду за тротуарним покриттям великою мірою залежить від пори року, кожна з яких передбачає свій набір прийомів для утримання бруківки в хорошому стані.

Догляд за тротуарною плиткою взимку

Правильний догляд за бруківкою і своєчасне очищення від забруднень допоможуть зберегти зовнішній вигляд і продовжать термін експлуатації на десятки років. Під забороною – посипання доріжок і майданчиків сіллю. Вона згубно діє на поверхню і псує внутрішню структуру тротуарної плитки, в яку сіль проникає разом з водою. Для запобігання утворенню льоду і снігу рекомендується використовувати протиожеледні реагенти . Хороший помічник при догляді за тротуарною плиткою в зимовий час – гідрофобна рідина . Якщо завбачливо обробити бруківку такою рідиною в теплу пору року, вода буде проникати всередину в мінімальних кількостях, і бруківка довше залишатиметься цілою. Наносити гідроізолюючий засіб варто відразу ж після укладання тротуарної плитки. Або дещо пізніше, але не чекаючи холодів. Цей профілактичний захід захищає покриття і перешкоджає прилипанню льоду до бруківки. Відповідно зчищати його буде легко: думка брати до рук важку лопату навіть не прийде вам в голову. Такий захист діє 8-10 років. Догляд за покриттям в зимовий час категорично виключає лопати з металевими наконечниками і інші подібні інструменти. Вони можуть зруйнувати поверхню матеріалу, яка особливо чутлива до механічних впливів при негативних температурах. Для очищення рекомендується застосовувати лопати з дерев’яними і пластмасовими робочими поверхнями. Альтернатива – змітання снігу спеціальними машинами, оснащеними м’якими щітками. Бажано зчищати сніг після кожного снігопаду, не чекаючи наступного: тротуарна плитка добре вбирає вологу і тому руйнується. Можна застосовувати хімічні реагенти, що допоможуть впоратися з льодом і при цьому не зруйнувати верхній шар бруківки. Довіряти можна засобам, до складу яких входить кам’яна крихта, силікати, кальцієво-магнієвий ацетат.

Догляд за тротуарною плиткою влітку

Літо – час активної побутової та сільськогосподарської роботи на присадибній ділянці. Тротуарна плитка у дворі буде постійно піддаватися не тільки інтенсивним механічним навантаженням, але і впливу різних хімікатів, з якими потрібно вміти боротися. Слід вчасно виявляти і видаляти різні види забруднень, тому що вони можуть негативно позначатися на міцності покриття. Аби зберегти свої властивості надовше, бруківка потребує постійного догляду. В’їзну зону чистять 1-2 рази на місяць, а якщо з колесами потрапляють грудки бруду, то і частіше. Садові доріжки найкраще обливати водою зі шланга щоразу, коли підливаєте рослини. Якщо не хочете мати справу з миючими хімікатами – варто взяти за правило кожні 2-3 дні зчищати бруд з допомогою віника і шланга з проточною водою. Складні плями (сажу від мангала, іржу, фарбу) видаляйте відразу, чим більше часу пройде, тим складніше буде від них позбутися. Наприклад, іржа видаляється засобами для бетону, а фарба, бензин і машинне масло вимагає спочатку механічних дій (скребка та щітки), а потім сильних розчинників і змивних рідин. Вкрай обережно транспортуйте по доріжці з тротуарної плитки цементні суміші та бетонні розчини. Вони мають складну структуру, швидко вбираються в кам’яну поверхню, а при видаленні часто порушують лицьову поверхню плитки, яка зазвичай не підлягає відновленню. Роботи по догляду за тротуарною плиткою залежать ще й від того, де вона укладена. Наприклад, якщо тротуарною плиткою обклали периметр басейну, то необхідно захистити її від надмірної вологи. Для цього на тротуарну плитку наносять водовідштовхувальну суміш, завдяки якій поглинання вологи матеріалом значно скоротиться. Періодично потрібно посипати піском шви між плитками і змінювати пошкоджені елементи. У теплу пору року за тротуарною плиткою необхідно стежити, щоб вона не засмічувалася брудом і не заростала травою.

Захист від проростання трави та бур’янів

• геотекстиль. Підкладка складається з тканини, піску, гравію, щебеню. Може прослужити близько 20 років;
• плівка з поліетилену, складена в 2 шари захистить від бур’яну протягом 2 років;
• толь, рубероїд. Цей матеріал не боїться вологи, тому може прослужити 10-12 років;
• картон або газети, просочені бітумною грунтовкою.

Існує кілька дієвих способів ліквідації бур’яну:

1. ручна обробка;
2. використання хімікатів;
3. термообробка;
4. біологічний метод.

Один із способів ліквідувати бур’ян – використання укривного матеріалу. Щоб перекрити бур’янам доступ до кисню, доріжки на кілька днів накривають темною плівкою.

Всім відомо, що навіть якщо під плиткою залишилося трохи трави, вона буде намагатися через щілини і тріщини пробитися до сонця. Як прибрати траву між тротуарною плиткою – основні способи:

• Вирвати бур’яни з корінням, зрізати максимально низько ножицями або іншим спеціальним інструментом.
• Залити шви окропом. Альтернатива – випалювання паяльною лампою. Але в останньому випадку поверхню кольорових виробів бруківки, не призначених для сприйняття високих температур, може постраждати.
• Промивання швів водою, яка подається під напором. Рідина змиває насіння, що потрапили в проміжки між плитковими елементами.
• При сильному поширенні бур’янів – застосування гербіцидів. При їх використанні необхідно дотримуватися зазначеного дозування, інакше можна завдати шкоди корисним рослинам, висаджених поблизу.

На поверхню бруківки можуть негативно впливати біологічно активні фактори, до яких відносяться мох і грибок. Вони поступово руйнують і скорочують термін його служби. Заходи з профілактичного догляду за тротуарною плиткою включають його обробку газонними розчинами, що містять сульфати заліза і амонію.

Регулярний догляд за бруківкою не вимагає особливих фінансових витрат. Але за допомогою нескладних заходів можна істотно продовжити робочий період тротуарної плитки і зберегти якомога довше її первинний зовнішній вигляд. Про це маєте подбати Ви. А за якісною бруківкою звертайтеся в компанію Краснебрук . Ми не лише допомагаємо обирати, а й знаємо відповіді на всі Ваші питання!

Види тротуарної плитки та бруківки, різниця між ними, з чого роблять

Благоустрій ділянки навколо заміського будинку вимагає не тільки фінансових вкладень, а й смаку, фантазії, а також знань про те, які матеріали краще використовувати у тому чи іншому випадку. Збираючись зробити вимощення, в’їзд у гараж, садові доріжки або дитячий майданчик, бажано розглянути різні види тротуарної плитки, звертаючи увагу і на їх зовнішній вигляд, і на характеристики, щоб отримати гарне, довговічне та практичне покриття у потрібній зоні.

Мочені бруківкою садові доріжки Джерело alc.moscow

Вироби з бетону

Найбільш бюджетний варіант мощення майданчиків та доріжок – це плитка із цементу та піску, яку часто називають бетонною. Її зовнішній вигляд, якість та характеристики поступаються виробам з натурального каменю та кераміки, але цілком відповідають доступній ціні, і загалом таке покриття виглядає досить гідно.

До того ж продукти цієї категорії відрізняються найбільшим розмаїттям форм, розмірів та кольорів. Серед них можна знайти і великоформатну плитку строгих геометричних форм, і бруківку фігурну. Основний розмір бруківки, що відрізняється від плитки, це товщина, яка повинна бути не менше 50 мм. Завдяки масивності, таке покриття витримує серйозніші навантаження, ніж вага людини або навантаженої садової тачки. А вироби товщиною 70-80 мм і вище можна використовувати для влаштування паркувань, автомобільних під’їздів та інших майданчиків, що навантажуються.

Під’їзна доріжка з бетонної бруківки Джерело покрытие-крошкой.рф

Способи виготовлення

Маючи той самий склад, бетонні вироби можуть відрізнятися фізичними характеристиками. На них впливає не лише товщина тротуарної плитки, а й спосіб виготовлення.

Найпростіша технологія виготовлення плитки полягає у заливанні бетонної суміші у форми, які встановлені на вібростолі. У процесі вібрації суміш ущільнюється та випускає надлишки повітря. Після схоплювання сирі вироби витягають із форм і досушують у природних умовах.

Цей метод застосовують і в домашніх умовах, причому часто замінюючи вібрацію простим штикуванням суміші у формах. Форми виготовляють із підручних матеріалів або купують готові. Їх конфігурація та висота визначає види бруківки.

Заливання форм, одразу встановлених на місце, заощаджує час та сили Джерело my-farmer.ru

Вібролита плитка не відрізняється високою міцністю та стійкістю до стирання, тому сфера її застосування обмежується пішохідними доріжками.

При суміщенні вібраційної трамбування бетонного розчину з пресуванням готовий виріб виходить одноріднішим, щільнішим і міцнішим, здатним витримати збільшене навантаження.

Піддаючи розчин у формах ущільнення гідропресом під високим тиском, вдається отримати надміцну морозостійку плитку з точними геометричними розмірами. Усі компоненти суміші склеюються в моноліт, у якому відсутні повітряні порожнини. Цим способом виготовляють не тільки бетонну бруківку, а й стінові блоки, фасадну плитку.

характеристики

Додавання в цементно-піщану суміш кольорових пігментів дозволяє урізноманітнити колористичні рішення плиток та створювати цікаві декоративні покриття. Якщо врахувати різноманітність форм і розмірів виробів, то простір творчої думки відкривається неймовірний.

Майданчик, вимощений бруківкою різних розмірів та забарвлень Джерело plitkovkindom.ru

Наприклад, розмір бруківки тротуарної цеглини варіюється від 8,8х18 см до 16х24 см з кількома проміжними габаритами, їх можна укладати упереміж, «малюючи» візерунки та орнаменти, або рівними рядами, імітуючи кладку.

Технічні характеристики бетонної плитки заводського виготовлення залежать від технології виробництва, але вся вона більшою чи меншою мірою має:

• гарною міцністю;
• терміном служби щонайменше 20 років;
• низьким водопоглинанням;
• морозостійкість;
• зносостійкість.

Композитна плитка

Сполучною речовиною може бути не тільки цемент або гіпс, а й синтетичні полімерні матеріали, що володіють у розплавленому вигляді гарною клейкістю. Змішуючи їх із піском, отримують сировину для виробництва плитки з унікальними технічними параметрами. Інша назва тротуарної плитки з такого композиту – полімерпіщана.

Полімерпіщана плитка для доріжок Джерело sad-52.ru

Зовні вироби майже не відрізняються від бетонних, повторюють їх формою, рельєфом, різноманітністю кольорів. Але за багатьма експлуатаційними параметрами перевершують їх.

• Композитний матеріал має нульове водопоглинання, тому не руйнується від морозів.
• Плитка надзвичайно стійка до механічних пошкоджень, особливо до сколів на кромках, які притаманні виробам із піску та цементу.
• З неї легко змивається бруд.

Модульні покриття

Дуже зручна в монтажі та практична в експлуатації плитка, що збирається у суцільне покриття за допомогою спеціальних зачепів на кромках. Виготовляється з гуми чи поліпропілену. Така тротуарна плитка види та розміри має найрізноманітніші, відрізняється яскравими забарвленнями, незвичайним рельєфом. Застосовується в основному для влаштування покриттів на спортивних і дитячих майданчиках і навколо басейнів, так як не боїться води, не ковзає і має хороші властивості, що амортизують.

Полімерною плиткою можна покрити зону для активних ігор та занять спортом Джерело alfaplast-kld.ru

Однак висока стійкість до навантажень та стирання цілком дозволяє робити з такої плитки і пішохідні доріжки, і автомобільні паркування.

Корисне відео

Гранітна бруківка

Бруківка з граніту та іншого натурального каменю відноситься до матеріалів преміум-класу, відповідно і вартість у неї набагато вища, ніж у виробів із бетону чи пластику. Вона не відрізняється оригінальністю форм і виробляється у вигляді квадратних і прямокутних каменів-цеглинок.

Стандартний розмір бруківки цегла 20х10 см, квадрата – 10х10 см. Товщина може бути різною. Але на замовлення підприємства можуть нарізати каміння інших габаритів та простих форм.

Гранітна бруківка Джерело kameya.by

Міцність, твердість, морозостійкість та інші характеристики природного каменю вищі, ніж у штучного, тому він служить набагато довше без шкоди для зовнішнього вигляду.

Декоративна цінність гранітної бруківки залежить від породи та фарбування каменю, а також від способу його обробки. Готові вироби після неї набувають різної текстури поверхні від ідеально гладкої до рельєфної, що впливає і на зовнішній вигляд покриття, і на товщину швів при укладанні.

Розглянемо, чим відрізняються різні види бруківки та тротуарної плитки із природного каменю.

Колота

Всі грані колотої бруківки мають рвану рельєфну поверхню з перепадами в кілька міліметрів, так як вона здійснюється шляхом простого розколу цільного каменю під пресом на окремі елементи.

Покриття виходить нерівним, з широкими швами, і виглядає дуже природно.

Колота бруківка ідеально підходить для оформлення садиб в історичному стилі. Джерело zabor.bz

Куряча котлета

У цьому варіанті одні грані рівні, тому що розпилюються спеціальним інструментом, а інші колоті. Розрізняють два різновиди тротуарної плитки цього виду:

• з колотими бічними та пиляними лицьовими гранями;
• з колотими лицьовими та пиляними бічними гранями.

Рівні поверхні першого різновиду проходять термообробку, яка робить їх шорсткими та неслизькими. Покриття виходить рівним та зручним для ходьби, але з товстими швами.

Другий різновид пиляно-колотої бруківки укладається щільно, з тонкими швами, але покриття виходить натурально-рельєфним.

Бруківка з пиляними бічними гранями Джерело prom.st

Повнопиляна

Найпопулярніший вид, у якого всі грані рівні. Зручний у монтажі та комфортний для пересування, але через складнішу обробку коштує дорожче рельєфних аналогів.

До будь-якого з описаних видів може застосовуватися додатковий спосіб обробки – галтування. Галтоване каміння відрізняється м’якими формами зі сточеними кутами та згладженим рельєфом.

Товщина бруківки із природного каменю підбирається залежно від місця укладання. Для садових доріжок та мангальних зон достатньо 50 мм, для паркувань та під’їзних шляхів 80 мм. Більш потужні вироби теж бувають, але в ландшафтному дизайні не застосовуються.

Корисне відео

Клінкерна бруківка

Вартість керамічної тротуарної плитки можна порівняти з гранітною, але і виглядає вона дуже гідно при дуже високих показниках міцності, ударної стійкості, водовідштовхувальних властивостей.

До мінусів можна віднести убогість колірної гами та одноманітність форм – клінкерна плитка випускається лише у вигляді цеглинок. Але урізноманітнити дизайн готового покриття можна за допомогою різних способів укладання та чергування кольору.

Вуличне покриття з клінкерної плитки Джерело донстройкомплект.рф

Висновок

Ушляхетнити прибудинкову територію можна по-різному, але в будь-якому випадку не обійтися без красивих і зручних доріжок, майданчиків для відпочинку або стоянки автомобіля. Суцільні бетонні покриття не тішать око і швидко руйнуються, набагато практичніше використовувати тротуарну плитку, види та назви якої описані у статті. Маючи будь-який дохід, можна вибрати відповідні вироби з бетону, природного каменю, кераміки, синтетичних чи композитних матеріалів.

Технологія укладання тротуарної плитки та бруківки на пісок своїми руками

Укладання тротуарної плитки на пісок цілком доступне своїми руками з використанням підручних матеріалів та інструментів. За основу часто беруть піщану подушку, оскільки працювати досить просто, до того ж, матеріали обійдуться недорого. Технологія передбачає кілька етапів – формування траншеї, встановлення бордюрів та власне кладка. Покрокові інструкції наведені нижче.

Способи укладання тротуарної плитки на пісок

Залежно від вибору основи тротуарну плитку можна укласти двома способами:

Останній варіант більш довговічний, оскільки забезпечує більшу надійність. З іншого боку, перша технологія теж має переваги:

• простота роботи;
• доступність за ціною;
• пісок добре вбирає вологу – навіть після дощу на доріжці не буде калюж;
• у разі деформації, поломки будь-який елемент легко вийняти та замінити.

Хоча такі доріжки не витримують великих навантажень, але якщо по них тільки ходитимуть (не їздитиме автомобіль), вони прослужать багато років.

Якщо говорити про технологію укладання плитки, варіанти можуть бути різними:

Які інструменти та матеріали потрібні

Щоб покласти бруківку на пісок своїми руками, знадобляться такі матеріали та інструменти:

• кілочки та шнур;
• гумова киянка;
• трамбування;
• болгарка;
• поливний шланг або шлейка;
• граблі;
• віник;
• лопата;
• кельня;
• геотекстиль (агротканина);
• рівень будівельний;
• рулетка;
• пісок великої фракції (2-5 мм);
• цемент М500.

Як розрахувати кількість матеріалів

Перед початком укладання тротуарної плитки на дачі на пісок необхідно розрахувати кількість матеріалів. Для цього використовують такі правила:

1. Кількість бордюрного каміння визначають за сумарною довжиною всього периметра за винятком місць примикання, наприклад, до будівлі (якщо така є).
2. Площу плитки визначають як сумарну площу території плюс 5% з урахуванням підрізів. Так, можуть з’явитися додаткові витрати, тому краще взяти із запасом 10%.
3. Кількість піску, щебеню та цементу визначають з урахуванням висоти кожного шару та площі. Наприклад, якщо засипати щебінь заввишки 5 см (це 0,05 м) на площі 5 м2, то обсяг матеріалу дорівнюватиме: 5*0,05 = 0,25 м3.

Чим утрамбувати пісок для тротуарної плитки

Щоб правильно укладати тротуарну плитку на пісок своїми руками, потрібно вибрати трамбовку. Це спеціальний інструмент, який використовують для укладання та забезпечення рівної поверхні. Трамбування буває двох видів:

Ручний інструмент є сталевою палицею з рукояткою та робочою поверхнею – віброопорою. Інструмент важить 8-10 кг – цей тягар потрібний для виконання основної функції – пресування шару піску, щебеню або інших матеріалів.

Вібротрамбовки коштують у 5-8 разів дорожче порівняно з механічними. Вони працюють на бензиновому чи електричному двигуні потужністю близько 5-6 кінських сил. Це професійні інструменти, які використовують для укладання великої кількості плитки.

Якщо потрібно зробити доріжку в саду або поряд з будинком, цілком достатньо механічної трамбовки

Як правильно класти тротуарну плитку на пісок без цементу

Укласти бруківку своїми руками можна на чистий пісок без цементу. Технологія укладання складається з кількох етапів – розмітка та встановлення бордюрів, створення подушки. Після цього приступають власне до укладання плитки та закладають шви.

Підготовчий етап

Спочатку необхідно підготувати матеріали та інструменти, а також зробити саму траншею для укладання тротуарної плитки на пісок. Послідовність дій така:

1. Прибрати верхній шар і викопати траншею глибиною 20 см, ретельно вирівнявши краї.
2. Забрати всі коріння, залишки рослин.

Агротканина затримуватиме зайву воду і не дасть проростати бур’янам, кореневим відведенням

Установка бордюрів

Наступний етап встановлення тротуарної плитки на пісок – це оздоблення бордюрів. Вони служать обмежувачами, які не лише обрамляють доріжку, а й перешкоджають тому, щоб вона розповзлася на всі боки. Послідовність дій щодо встановлення бордюрів для укладання плитки на пісок така:

1. Викопати канавки вздовж заздалегідь підготовленої траншеї.
2. Висипати своїми руками щебінь по дну рівним шаром.
3. Пустоти між камінням ретельно заповнити піском для укладання тротуарної плитки.
4. Виставити бордюри за рівнем та заповнити цементно-піщаним розчином.
5. Перевірити, щоб висота бордюру була вищою за майбутню поверхню тротуарної плитки на 1-2 см від верхнього краю.
6. Зачекати добу, поки засохне цементно-піщана суміш.
7. Засипати бордюри ґрунтом для вирівнювання.
8. Встановити вздовж внутрішньої сторони (справа або ліворуч) бордюр жолоб для стоку води.

Важливо! Укладання кожного бордюру власноруч проводять окремо. Не варто заливати цементним розчином відразу всі елементи – інакше їх не вдасться встановити ідеально рівно.

Бордюр заливають бетоном для надійності

Створення подушки

Для укладання тротуарної плитки на пісок своїми руками необхідно зробити подушку. Покрокова інструкція така:

1. На геотекстиль або агротканину насипати пісок великої фракції, висота шару має бути 5 см.
2. Вирівняти поверхню граблями і рясно змочити водою.
3. Зачекати кілька годин (якщо погода похмура) – добу, щоб шар повністю висох.
4. Своїми руками розрівняти поверхню за допомогою труби чи профілю.
5. Насипати на неї шар щебеню – його висота має бути 10 см.
6. Утрамбувати щебінь та поверх нього насипати ще пісок (5 см), щоб заповнити порожнечі.
7. Знову утрамбувати поверхню та полити водою. Завдяки цьому пісок, на який проводитиму укладання тротуарної плитки, частково піде вниз. Необхідно досягти ідеально рівної поверхні подушки.
8. Після цього переходять до укладання тротуарної плитки своїми руками.

Укладання плитки

При укладанні потрібно послідовно розміщувати одну деталь за іншою, дотримуючись кількох правил.

Всі елементи кладуть у напрямку від себе. Тобто. майстер знаходиться на вже викладеній бруківці та встановлює нову тротуарну плитку перед собою.

Закладка швів

Щоб під час та після укладання тротуарна плитка на піску не зміщувалась, кожен елемент потрібно закріпити, прокинувши поверхню піском та ретельно заповнивши усі проміжки. Для цього працюють віником або щіткою, після чого поливають бруківку водою. Процедуру повторюють 2-3 рази, а потім продовжують роботу після сильного дощу.

Після укладання потрібно обов’язково закласти шви

Технологія укладання бруківки на пісок із цементом своїми руками

Етапи укладання тротуарної плитки на піщану основу з цементом приблизно такі самі, але є відмінності у самій технології робіт. Вони докладно описані нижче.

Підготовка ділянки

Спочатку потрібно намітити траншею та зняти поверхневий шар на глибину 30-35 см. На дно засипають тонкий шар піску, після чого проходять трамбуванням. Зверху своїми руками роблять укладання геотекстилю – він запобігатиме росту бур’янів і дозволить відводити воду. При цьому полотно має йти внахлест один на одного на 20 см.

Облаштування дренажу

Після того, як дно буде утрамбоване, роблять укладання щебеню – шар повинен бути висотою 15-18 см. Його утрамбовують і знову роблять укладання піску. Шар повинен бути тонким – достатньо заповнити порожнечі та трохи присипати зверху. Поверх цього шару знову укладають геотекстиль. Він не пропускатиме воду зверху вниз.

Установка бордюрів

Тепер потрібно встановити огороджувальні бордюри з каменю, бетону, цегли або інших матеріалів. Його ставлять на основу із цементно-піщаної суміші, як і в попередньому випадку. Також можна поставити на основу з бетону або утрамбованого піску.

Заливка основи з піску та цементу

Далі необхідно приготувати суміш цементу М500 та піску великої фракції у співвідношенні 1:5. Товщина шару буде від 12 до 15 см. Щоб забезпечити рівну поверхню потрібної висоти, під шар засипають пісок і проходять тромбуванням.

Укладання тротуарної плитки

Плитку попередньо рекомендують обробити за допомогою гідрофобного складу – завдяки цьому вона прослужить набагато довше і виглядатиме привабливіше. Укладання своїми руками роблять так, щоб розчин максимально заповнював шви, при цьому залишають зазори не більше 3 мм.

Вирівнюють за допомогою гумового молотка, роботу контролюють за рівнем, дотримуючись наведених вище правил. Поверхню потрібно кілька разів полити водою та дати їй висохнути. Тоді доріжка буде надійною та прослужить багато років.

Працювати потрібно у напрямку від себе

Рекомендації та часті помилки

Правила укладання тротуарної плитки на пісок не надто складні. Іноді у роботі бувають помилки, які призводять до швидкого зношування доріжки. Найбільш поширені неточності:

1. Глибина траншеї може бути різною – в середньому це 20 см. Але для пухких ґрунтів можна взяти 30 см, а для твердих, навпаки, 15 см. Якщо планують облаштування автомобільного майданчика, краще взяти із запасом – ще плюс 8-10 см.
2. Може вийти так, що тротуарну плитку на піску після укладання доведеться підрізати. Точнісінько підрахувати розміри не завжди можливо. Для обрізки плитку прикладають до потрібного місця, ставлять позначку і потім відсікають зайве з допомогою болгарки, після чого розколюють камінь.
3. Велике значення має розмір та форма плитки. Краще брати невелику бруківку, щоб було якнайменше відходів.
4. Під час роботи з болгаркою завжди потрібно одягати окуляри та маску.

Висновок

Укладання тротуарної плитки на пісок досить просте, хоча ця технологія має кілька нюансів. Щоб зробити красиву та надійну доріжку, необхідно провести ретельні розрахунки та акуратно виконати кладку. Тоді бруківка прослужить не одне десятиліття.