Довоєнні податки повертаються. Ось що слід про це знати

Такими коментарями майоріли соцмережі після новин, що волонтерам доведеться сплатити податок з благодійних пожертв. Тоді пояснювати, що волонтерство не оподатковується, довелося особисто міністру фінансів Сергію Марченку.

Здавалося б, зради не сталося. Але ця історія змусила бізнес і оглядачів говорити про ширшу проблему, – півтора року податкових послаблень таки завершуються. Попри те, що не завершується війна.

Ми зібрали п’ять фактів про повернення податків, щоб вам не перечитувати всі офіційні документи, роз’яснення чиновників і суперечки в соцмережах.

1. Як зміняться податки на пальне

Автор фото, UNIAN

Українці вже майже забули про черги, що вишукувалися до заправок у перші тижні війни

Повернення довоєнних податків на пальне зараз є єдиною зміною, про яку можна говорити впевнено.

Коли російські удари навесні 2022 року зруйнували нафтопереробні потужності та склади пального, ціни злетіли. На заправках стояли кілометрові черги. Щоб стабілізувати ситуацію, уряд обнулив акциз і зменшив майже утричі – з 20% до 7% – ПДВ на пальне.

У вересні 2022 акциз на пальне вирішили частково повернути. Тоді ж ухвалили закон з цікавим формулюванням, що пільги діятимуть до завершення воєнного стану, але не пізніше 1 липня 2023 року. Тож з 1 липня довоєнний ПДВ та акцизи на пальне мають повернутися.

Перший заступник комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк нагадав, що зміни запропонував уряд і схвалив парламент у законі, який наприкінці вересня 2022-го підписав президент.

“Норма вже в законах України, і навіть якщо б теоретично її хотіли б перенести, то це вже нереально”, – пояснив депутат.

Акцизи на бензин і дизель зростуть з 100 євро за тисячу літрів до 213,5 та 139.5 євро відповідно, а ПДВ – з 7% до 20%.

В уряді від довоєнного рівня оподаткування пального очікують отримати 8 млрд грн додаткових доходів щомісяця.

Але для споживачів це обернеться підвищенням цін. Багато хто з оглядачів оцінює подорожчання пального у ті 13% різниці в ПДВ, що додадуться з липня. Тобто, якщо взяти середню ціну за літр хорошого бензину у 50 грн, то подорожчання становитиме десь 6,5 грн.

Проте, за розрахунками директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, подорожчання буде більшим.

“Моделювання показує, що при поверненні довоєнних податків бензин здорожчає на 11 грн/л, дизпальне – на 8 грн, скраплений газ – на 3”, – пояснив він у фейсбук.

Втім, очевидно, що на цьому історія з оподаткуванням пального не завершиться. У червні на розгляд парламенту було подано новий законопроєкт, в якому пропонують встановити єдину ставку для дизпалива та бензинів на рівні 175 євро, а для скрапленого газу підвищити до 129,5 євро за тисячу літрів.

2. Що буде зі спрощеною системою

Навесні 2022 року зміни в оподаткуванні за спрощеною системою подавали як важливу реформу. Вони поширилися не лише на малий і середній бізнес.

“Починаємо податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу ставимо добровільну сплату єдиного податку”, – заявляв тоді президент Зеленський. І пояснював: “Якщо зможете – сплачуйте. Не можете – немає питань”.

Відтоді підприємства з оборотом до 10 млрд грн (а згодом і цей ліміт прибрали) отримали можливість сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для ІІІ групи платників єдиного податку. Тобто бізнес міг не платити податок на прибуток, ПДВ та інші платежі.

Для ФОП І та ІІ груп сплата єдиного податку стала добровільною.

І всі разом були звільнені від перевірок податкової.

Витривалість українського бізнесу в умовах війни, зокрема при відключеннях світла, здивувала багатьох

Проте наприкінці травня 2023 року Рада ухвалила за основу проєкт про повернення спрощеної системи на довоєнну схему.

Зокрема, документ передбачає:

• скасування 2% єдиного податку для ФОП ІІІ групи і повернення до 5%,
• повернення сплати єдиного податку для І та ІІ групи ФОПів,
• повернення перевірок та штрафів за порушення, зокрема за невикористання РРО.

Від провалу в першому читанні законопроєкт врятували три голоси. Запропоновані урядом зміни підтримали лише 227 депутатів.

Передбачалося, що остаточно зміни погодять у червні, й вони набудуть чинності вже з 1 липня.

Проте, як повідомили представники профільного парламентського комітету, з 1 липня цих змін не буде. Депутати не встигають розглянути проєкт.

Але це не означає, що від податкових змін вирішили відмовитися.

Як пояснив Ярослав Железняк, “розгляд (законопроєкту) затягується, і відповідно тому зсуваються строки впровадження”.

Цей законопроєкт може стати чи не першим від початку російського вторгнення, коли “джентльменську угоду” про політичну єдність в Раді на час війни порушать.

Тим часом голова фінансового комітету, член фракції “Слуга народу” Данило Гетманцев твердить, що податки для спрощеної системи повернуться на довоєнний рівень якщо не з 1 липня, то з 1 серпня.

Показово, що попри відсутність ухвалених змін, податкова вже дала роз’яснення, що треба робити бізнесу, і зробити це треба було до 15 червня.

Йдеться про те, що підприємці мають визначитися вже зараз, на якій формі оподаткування вони хочуть перебувати з 1 липня. Залишитися на спрощеній або повернутися до загальної, й написати відповідну заяву до податкової.

При цьому зробити це вони можуть лише один раз впродовж 2023 року. А відтак, якщо зміни не ухвалять, вони вже не зможуть повернутися до спрощеної системи.

Ніна Южаніна, ще одна представниця фінансового комітету, здивована, що бізнесу пропонують діяти за ще не ухваленим законом:

“То підприємці повинні вангувати, коли це станеться? Чи писати заяви на свій страх і ризик, щоб, якщо що, “не вилетіти” зі спрощеної системи?”

Представники бізнесу не приховують розпачу від того, що під час війни, коли невизначеність і так зашкалює, у податковому полі хаос. Ї хвилюють їх навіть не розміри податків.

“Чому коли в країні війна і бізнес і так на грані вимирання, наша влада намагається його ще добити? І йдеться не про відновлення 5%, а про безлад і хаос, відсутність будь-яких заздалегідь наданих пояснень та вказівок”, – пише в одному із дописів бухгалтер, яка веде кілька ФОПів.

А інший дописувач додає: “Називається “не мав бухгалтер роботи”. підкинули квест: “подати заявку на 5%, подати заявку на скасування заявки, закритись, відкритись. Супер”.

3. Чому податки українські, а говорять про МВФ?

Перше читання проєкту про ліквідацію пільгового режиму у “спрощенці” депутати голосували саме тоді, коли місія МВФ завершувала перегляд програми з Україною.

МВФ і до війни негативно ставився до податкових пільг, винятків і послаблень, як до того, що розбалансовує бюджет. Тобто робить видатки невідповідними доходам. А під час війни це стало питанням життя і смерті.

За перший рік війни українська економіка скоротилася на 30%, тоді як видатки на оборону зросли в рази. Дефіцит бюджету, тобто перевищення видатків над доходами за перші 5 місяців цього року є більшим за 400 млрд грн.

Міжнародні партнери дають країні мільярди доларів як в грантах, так і позиками. Частка МВФ у цій допомозі – відносно невелика.

Із понад 50 млрд доларів, які Україна отримала від союзників від початку війни, МВФ надав 5,6 млрд. У наступні 4 роки країни Великої сімки та ЄС зобов’язалися надати Україні 115 млрд доларів, а нова програма МВФ розрахована на 15,6 млрд на 5 років.

Проте співпраця з фондом лишається головним показником для кредиторів, особливо приватних. А їхні гроші теж потрібні Україні.

Крім того, кошти, отримані від міжнародних партнерів, не можуть іти на фінансування української армії. Тож вони закривають потребу у фінансуванні соціальних видатків, зокрема, виплату пенсій. А податки, які надходять з економіки, ідуть на армію.

Проте навіть тут потреби перевищують можливості. При щомісячних податкових доходах у 80 млрд грн, на війну витрачається 130 млрд.

Тож не випадково, що у пояснювальній записці до законопроєкту уряд називає додаткові 10 млрд грн до кінця року як аргумент, щоб відмовитися від послаблень.

4. Що у всьому цьому не так

Автор фото, Getty Images

За 2023 рік, коли Україна втратила 30% ВВП, до бюджету сплатили лише на 8% менше податків, ніж у мирному 2022

10 млрд грн – це мало, і зовсім “не та ціна, за яку треба втрачати довіру бізнесу”, вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна, головний експерт групи “Податкова та бюджетна реформа” Володимир Дубровський.

Він зазначає, оскільки свого часу пільги для бізнесу були “від початку кривими”, він не підтримував схему із запровадженням 2% податку для усіх бажаючих. Але те, як і коли скасовують ці пільги, викликає ще більше зауважень.

Почати з того, що влада порушує власні обіцянки. Адже пільги мали діяти впродовж всього воєнного стану та ще пів року після його завершення.

Крім того, каже він, триває традиційна для країни практика зміни податкового поля з порушеннями закону, який вимагає, щоб платники податків знали про зміни не менше, ніж за пів року.

Економіст відзначає, що для справжнього малого та середнього бізнесу, який платить податки за спрощеною системою, а не просто вирішив скористатися тимчасовою можливістю платити 2%, не так важать ставки податків, як лякають відновлення репресивних фіскальних дій – перевірки та штрафи. Поверненням штрафів за невикористання РРО лише зменшить бюджетні надходження, а малий бізнес “перейде в повну тінь”, вважає Володимир Дубровський.

Сергій Куюн також прогнозує, що з поверненням довоєнного оподаткування пального повернуться й “тінь” та “схематоз”.

“Всі без винятку трейдери бачать проблему у поверненні схем з несплати ПДВ, який планують підвищити з 7% до 20%, – твердить експерт і пояснює. – Неймовірно, але факт: 7% ПДВ вбили увесь схематоз, який до війни був головною проблемою ринку та податкової”.

Він зазначає, що багато трейдерів впродовж року знижених податків на пальне відзначали, що стільки ПДВ “не платили ще ніколи” і що “якщо знов 20% – це шлях назад, в темряву”.

“Отримаємо сумне бінго: ціни зростуть, а казна не отримає заплановані кошти”, – передбачає результати Сергій Куюн.

5. Чи існують інші варіанти

Автор фото, Getty Images

За час війни український бізнес продемонстрував здатність відновлюватися швидше, ніж усі очікують. На фото – жінки прибирають наслідки потопу після підриву Каховської ГЕС

Сергій Куюн вважає, що уряд мав би підвищувати акциз на пальне, а ПДВ лишити низьким.

“Бонусом” було б виконання зобов’язань про підвищення акцизів до європейського рівня в рамках руху України до ЄС. Там вважають, що людина, яка має авто, має і гроші на податки. До речі, цю вимогу країні доведеться рано чи пізно виконувати, якщо наміри членства у Євросоюзі серйозні. Нині українські акцизи є на порядок нижчими.

Експерт з податкової реформи Володимир Дубровський каже, що уряду варто подумати про зниження податків на працю. На даному етапі – хоча б для внутрішньо переміщених осіб. А також переглянути підхід до оподаткування доходів.

“Треба запроваджувати податок на виведений капітал, який за нинішніх умов навряд чи принесе менший дохід, ніж податок на прибуток, бо прибутків у більшості нема. А також зменшувати навантаження на заробітну плату”, – твердить економіст.

А якщо вже і скасовувати пільговий режим, то треба було б робити це паралельно із реформуванням всієї системи. Не дарма у численних опитуваннях бізнес називає корупцію та судову систему серед найбільших ризиків роботи в Україні та відновлення після війни.

Все це реально робити саме зараз, коли є фінансова підтримка від міжнародних партнерів.

“Поки йде війна, вони зобов’язалися нас підтримувати, і насправді це є таким суспільним договором, що ми за них воюємо, а вони нас фінансують, – каже економіст, зазначаючи, – вони ще дешево купують собі свою безпеку”.

А що стосується після війни, то, сподівається Дубровський, в Україні буде відновлення і швидке економічне зростання, “якщо, звісно, зараз не задушити економіку податками остаточно”.

Також на цю тему

Оподаткування іноземного доходу: що і куди платити?

Для України ситуація витоку робочої сили та інтелекту за кордон вже давно не є новиною. Громадяни у пошуках кращого та дорожчого застосування своїх талантів обирають працевлаштування за межами України, але залишаючись з громадянством нашої держави. Проте не кожен з таких закордонних українських працівників знає, що наша держава в податковому законодавстві передбачила і таку можливість втечі своїх громадян.

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Ні для кого не секрет, що весь отриманий дохід так чи інакше має бути оподаткований, навіть якщо хтось отримує його за межами України. Отже, для того щоб визначитися, чи потрібно сплачувати податок у кожному конкретному випадку, спочатку необхідно дізнатися, що таке іноземний дохід, а також зрозуміти, чи належать кошти, отримані фізичною особою за межами країни, до оподатковуваного іноземного доходу.

Поняття іноземного доходу визначається Податковим Кодексом України як дохід (прибуток), отриманий з джерел за межами України. Саме іноземні доходи, відповідно до ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування резидента.

Хто ж належить до резидентів, які повинні сплачувати податок в Україні? Резидентом є особа, яка має постійне місце проживання в Україні. Проте якщо особа проживає на постійній основі в іншій країні, то вона буде резидентом, якщо матиме більш тісні особисті чи економічні зв’язки в Україні. Навіть якщо особа не може визначити «тісноту» своїх зав’язків у кількох державах, вона все ж таки буде резидентом України, якщо перебуває в Україні не менше ніж 183 дні протягом періоду або періодів податкового року.

Отже, якщо особа визначилася, що вона є резидентом все-таки України та отримує іноземний дохід, то це означає, що час сплатити податки.

Ставки податку на іноземний дохід

Порядок оподаткування іноземного доходу визначається п. 170.11 ПКУ, який повідомляє платника податку про те, що іноземний дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу і визначає зобов’язання платника подати річну податкову декларацію з цього приводу.

З іноземного доходу справляється податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовий збір 1,5%. Тобто із суми доходу, яку особа отримує за кордоном, вираховується загалом 19,5%, які сплачуються до державного бюджету.

Уникнення подвійного оподаткування

Існує один нюанс, який дозволить закордонним українцям зменшити суму податку, що сплачується в Україні. Між урядом України та урядами інших держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Отже, необхідно перевірити, чи укладений подібний договір між Україною та державою, в якій працює особа. Якщо так, то діємо таким чином. Наша держава розуміє ситуацію громадян, тому п. 13.4 ПКУ визначила можливість зарахування сум податків, сплачених за кордоном під час розрахунку суми податку, який підлягає сплаті в Україні. Для того щоб провести таке зарахування, потрібно документально підтвердити, яку суму особа сплатила до контролюючого органу іноземної держави.

Саме тому платник податків, який працює за кордоном, має звернутися до уповноваженого державного органу іноземної держави (відповідального за збір податків) та у визначеному законодавством відповідної країни порядку отримати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу чи об’єкт оподаткування.

Таку довідку в тому вигляді, в якому її видали особі за кордоном, податковий орган України не прийме. Вона має бути легалізована, якщо звільнення від додаткової легалізації документів не передбачено міжнародними договорами України. Також довідка має бути перекладена українською мовою та нотаріально посвідчена. Після отримання довідки наступним кроком буде подання декларації про майновий стан і доходи.

Заповнення податкової декларації та її подання

Форма такої декларації затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. №859 (до речі, зазначений наказ містить інструкцію до заповнення декларації). Основне, що потрібно врахувати під час заповнення декларації, це правильно розрахувати суму податку, який підлягає до сплати, враховуючи податок, сплачений за кордоном. Податок за кордоном платник сплачує не у гривні, тому суму потрібно перевести в національну валюту.

Закордонна довідка буде видаватися за певний період, зазвичай це рік (наприклад, з 01.01.2018 р. до 31.12.2018 р.). Відповідно до ПКУ, отримані іноземні доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Оскільки в нашому прикладі особа отримувала дохід протягом року, то курс ми будемо дивитися на дату 31.12.2018 р. Ще один нюанс — податковим законодавством України передбачено, що сума податку іноземного доходу не може перевищувати суму податку, яка підлягає до сплати в Україні. Тобто не може бути такого, що держава вам залишиться винною.

Отже, із загальної суми доходу, вказаної в довідці, потрібно вирахувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору, що становитиме суму податку, який підлягає сплаті в Україні. Далі дивимося, якщо сума податку, сплачена за кордоном, буде більшою або дорівнюватиме тій, що підлягає сплаті в Україні, то платник не сплачує ПДФО, а тільки суму військового збору (зарахування сплаченого за кордоном податку під час розрахунку військового збору не відбувається). Якщо за кордоном платник сплатив податок менший ніж той, що підлягає сплаті в Україні, тоді податком до сплати буде різниця між сумою, що підлягає внесенню до бюджету в Україні, та сумою закордонного податку.

Існує ще одне маленьке «але». Якщо будучи резидентом та громадянином України, всупереч закону, особа має також громадянство іншої країни, то право на зарахування податків, сплачених за кордоном, вважається втраченим. Також варто пам’ятати про строки подачі декларації. Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за звітним. Зобов’язання, визначені у такій декларації, мають бути сплачені до 1 серпня. Декларацію можна подати особисто або уповноваженим представником.

Однак якщо особа працює за кордоном, не має можливості приїхати в Україну до 1 травня, а також не встигає зробити довіреність на представника, то що ж тоді? Всі ми знаємо, що за невчасну подачу податкової декларації настає відповідальність, податкова нарахує штраф та пеню. Проте для осіб, які працюють за кордоном, зробили виняток. Оскільки платнику потрібно отримати довідку про сплачені податки в закордонному контролюючому органі, що це може зайняти певний проміжок часу, а потім поки платник придбає квитки та долетить чи доїде до України, то він може не встигнути до 1 травня. Саме тому ПКУ передбачає можливість подати податковому органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Отже, заповнена декларація разом із доданою до неї довідкою про сплачені за кордоном податки подається або направляється поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (потрібно здійснити відправлення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків (за місцем реєстрації).

Сплата податкового зобов’язання

З терміном сплати задекларованої суми податку ми вже визначилися. Далі виникає питання про те, куди та на які реквізити сплачувати? Пам’ятаємо, що з іноземного доходу сплачуються два податки — ПДФО та військовий збір. Актуальні реквізити рахунків для зарахування надходжень податків можна знайти на офіційному сайті податкового органу України. Перед проведенням оплати важливо їх перевірити, оскільки вони час від часу змінюються.

Всюдисущі податківці

Жоден платник податків, прочитавши цю статтю та будучи справжнім українцем, не зможе втриматися від питання, як податкові органи дізнаються, що я працюю за кордоном. Дізнаються, адже ми живемо у світі глобальної діджиталізації, де країни усіма можливими та неможливими методами борються зі злісними неплатниками податків.

По‑перше, банки більше нам не друзі. Наразі вони зобов’язані повідомляти про будь-які підозрілі операції своїх клієнтів контролюючим органам. Також на запит податкової банк надасть інформацію щодо всіх рахунків клієнта. До того ж працівники Агенства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) відкрито заявляють, що мають доступ до інформації в українських банках, їм навіть не потрібно відправляти запити.

По‑друге, впевнено крокуючи до кращого та цивілізованого майбутнього, ще у 2007 р. Україна підтвердила свій намір реалізувати план дій BEPS та наразі активно працює над впровадженням Єдиного стандарту звітності (CRS), який передбачає міжнародний обмін інформацією усіма фінансовими установами країн-учасниць.

Отже, або сплатиш податок, або сплатиш податок разом зі штрафом. Для того щоб у платника податку з’явилася чітка картинка, як саме сплатити податок з іноземного доходу, варто підбити підсумки:

• отримуємо довідку про сплачений податок від державного органу іноземної держави;
• легалізуємо отриману довідку у відповідній закордонній дипломатичній установі України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами України).
• робимо нотаріально засвідчений переклад довідки українською мовою;
• заповнюємо податкову декларацію про майновий стан і доходи;
• направляємо/подаємо особисто декларацію до податкового органу за своєю податковою адресою разом із довідкою, що підтверджує сплачений податок за кордоном, до 1 травня року, наступного за звітним;
• сплачуємо суму податкового зобов’язання, визначеного в поданій податковій декларації, до 1 серпня року, наступного за звітним;
• з легким почуттям виконаного зобов’язання насолоджуємося життя до наступного 1 травня.