Чому не можна використовувати пестициди

До використання пестицидів у сільському господарстві відношення неоднозначне. Доводиться чути про шкідливий вплив хімікатів, що використовуються на полях, на вирощувану продукцію та навколишнє середовище. Проте обробляти поля все одно продовжують. Так чому сільське господарство не може відмовитись від використання хімікатів? І наскільки це виправдано на часі?

Пестициди дозволяють господарствам підвищити свою ефективність, збільшити врожаї і скоротити втрати від шкідливих факторів. Без застосування пестицидів різко зростає забур’яненість полів і число хворих рослин, в результаті чого знижується врожайність. Якщо господарства в країні почнуть відмовлятись від пестицидів, то це загрожуватиме продовольчій безпеці населення.

Але, маючи ряд переваг, використання хімічних препаратів призводить до зміни екологічного балансу природного середовища, негативно впливає на живі організми. При застосуванні засобів захисту рослин (ЗЗР) практично не уникнути забруднення повітря робочої зони, ґрунту та ґрунтових вод. Деякі пестициди можуть досить довго зберігатися в навколишньому середовищі. Найнебезпечніші зберігаються в землі ще 8-12 років. Забруднення ґрунту і вод призводить до підвищення вмісту пестицидів в рослинній продукції, роблячи її небезпечною для здоров’я.

Чому ж, якщо від пестицидів стільки шкоди, їх продовжують використовувати? Це вигідно виробнику чи населенню? І тим, і іншим. Виробники можуть виростити більшу кількість продукції, а населення в розвинутих країнах вже давно не чуло про масовий голод. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, частка пестицидів у загальному забрудненні навколишнього середовища становить лише 3 %. Основна частина забруднення йде від кислотних дощів, продуктів розкладу палива, відпрацьованого паливно-мастильних матеріалів та інших екологічно небезпечних речовин.

ВИКОРИСТОВУВАТИ ПЕСТИЦИДИ потрібно ВІДПОВІДАЛЬНО

Використання пестицидів має свої плюси і мінуси. Ключ до безпечного їх використання – правила внесення.

По-перше, пестициди намагаються застосовувати тільки тоді, коли без них не можна обійтися. Наприклад, чисельність шкідників така, що вони здатні повністю знищити врожай. Висока засміченість посівних культур знижує врожайність, викликає забруднення зерна насінням бур’янів, в результаті чого зерно стає непридатним для харчових і кормових цілей, а також знижується віддача від добрив, меліорації і інших заходів.

По-друге, застосування кожного препарату суворо регламентується. І ці регламенти підлягають обов’язковому дотриманню. Перш за все вказується, на яких культурах дозволено використання даного препарату. Для кожного препарату вказується норма витрат, термін останньої обробки (часовий інтервал між останнім застосуванням препарату і збиранням врожаю), необхідний для розкладання пестициду до нетоксичних сполук), кратність застосування, час виходу на ручні і механізовані роботи. Ці параметри повинні чітко дотримуватися, щоб продукція була чистою та безпечною.

Про безпеку продукції судять за величиною залишкових кількостей пестицидів в ній. Їх вміст не повинен перевищувати максимально допустимого рівня, який встановлюється медиками і вважається безпечним для здоров’я людини. Його вміст регламентується законодавством України: однойменним законом «Про пестициди і агрохімікати”», Законом України «Про захист рослин» та відомчими наказами, основними з яких є Державні санітарні правила Міністерства охорони здоров’я України. «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві” »

ЯК ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ПЕСТИЦИДИ ЗА СТУПЕНЕМ НЕБЕЗПЕКИ

Рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров’я класифікація пестицидів згідно з їх небезпекою поділяє технічні продукти залежно від впливу на здоров’я людини наступним чином: клас IА – надзвичайно небезпечні; клас IБ – дуже небезпечні; клас II – помірно небезпечні; клас III – малонебезпечні продукти, технічні речовини, які не є небезпечними при правильному застосуванні. Токсичність вимірюється здатністю пестициду спричиняти подразнення або хворобу живого організму.

Менш небезпечними для людей є фунгіциди та гербіциди, більше – інсектициди. Гострий токсичний ефект від фунгіцидів для людей малоймовірний, але фунгіциди можуть подразнювати шкіру та очі, а систематичне опромінення може негативно вплинути на стан здоров’я людини. Частіше всього фунгіцидами отруюються після споживання насіння обробленої рослини. Тому до препарату додають фарбу, яка показує, що насіння оброблене.

Гербіцидами отруїтись також важко. Але буває і таке. Частіше вплив гербіцидів на організм виражається у вигляді подразнень на шкірі, або подразнення дихальних шляхів, якщо препарат вдихнути. Частіше всього люди отруюються інсектицидами. Найнебезпечніші серед них – фосфорорганічні інсектициди, вони вражають нервову систему.

Щоб звести до мінімуму негативний вплив отрутохімікатів на все живе, їх необхідно використовувати в мінімальних кількостях, зберігати в безпечному місці й суворо дотримуватися інструкції, а під час роботи з ними необхідно завжди одягати захисний костюм. По можливості, краще використовувати низькотоксичні пестициди.

ЯКІ Є АЛЬТЕРНАТИВИ

Альтернативними методами боротьби з бур’янами можуть бути попереджувальні заходи – карантинні – очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів, робота з органічними добривами, і винищувальні – механічне знищення бур’янів. Також сприятливо на виробництві позначається правильна сівозміна: своєчасні посіви і прибирання, посів проміжних культур, використання мінеральних добрив.

Для боротьби з комахами-шкідниками альтернативою є біологічний метод. Він полягає в залученні природних ворогів шкідників – комах, птахів та інших тварин.

Олександр Звезда, головний спеціаліст відділу прогнозування фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків

Використовувати не можна забороняти: чому в Україні досі застосовують заборонені в ЄС пестициди?

Нещодавно в ЄС не продовжили реєстрацію на пестициди з вмістом тіаклоприду (неонікотиноїд). Франція відмовилась ще від двох діючих речовин, мотивуючи це небезпекою для бджіл. А що ж відбувається в Україні? Чому нічого не забороняють? Agravery.com вирішив розібратись.

Рекомендуємо

ПДВ повертається: як змінить ринок скасування “соєвих правок”?

Американо-китайський мир: чи похитне торговельна угода позиції України на ринку Піднебесної?

Після кожної заборони якогось препарата в Євросоюзі чи загибелі бджіл від пестицидів здіймається буря. Від активістів та бджолярів лунають заклики заборонити небезпечні препарати, але щоразу зусилля супротивників отрутохімікатів залишаються марними. В країні і надалі використовують заборонені в Європі пестициди. То чому ж відповідні державні установи не виконують вимог активістів? І чим відрізняються системи контролю в ЄС та в Україні?

Головною відмінністю Євросоюзу у цьому питанні є чутливість до суспільної думки та проблем екології. Рішення щодо заборони тих чи інших препаратів часто приймають політики. «Євросоюз однією рукою забороняє використання певних препаратів, а іншою дозволяє. Адже діє норма, завдяки якій можна використовувати заборонені пестициди у екстрених випадках, чим усі і користуються», – зауважує керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий. Згідно досліджень, проведених Інститутом захисту рослин, Інститутом аграрної економіки та Науковим центром превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя на замовлення Всеукраїнської Аграрної Ради, лише у 2018 році в ЕС було видано 341 спеціальний дозвіл на використання інсектицидів. А найбільшою кількістю дозволів за час заборони скористалась Іспанія – 405.

В Україні наразі немає механізму заборони пестицидів як такого. «Єдине, що ми можемо зробити – це не рекомендувати препарат до реєстрації. А якщо він вже зареєстрований, то відмінити цю реєстрацію можна лише в судовому порядку, або дочекатись завершення строку дії реєстрації», – пояснює заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя Олександр Кравчук. Саме таким чином в Україні було завершено використання карбоксину, хлорофосу та інших препаратів. За словами Погорілого, щоб дати негативну рекомендацію, вчені мають отримати раніше невідому їм інформацію про небезпеку препарата. «Таку інформацію можуть надати інші країни, наприклад Євросоюз, або вона може бути отримана при проведенні власних досліджень. Більше того, мені відомо, що Мінприроди декілька років тому надсилали запит в ЄС з проханням надіслати наукові дані щодо небезпеки заборонених неонікотиноїдів. Проте, відповіді не отримали і досі», – стверджує керівник агрохімічного напрямку.

Наслідки заборон

Чи дійсно варто забороняти неонікотиноїди в Україні, та які від цього будуть наслідки? В Інституті захисту рослин проводились дослідження заборонених в ЄС неонікотиноїдів та їх вплив на комах-запилювачів. За словами заступника директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергія Ретьмана, у науковій установі дійшли висновку, що ці препарати таки несуть небезпеку для комах запилювачів, тож варто ввести певні обмеження щодо їх використання: «Необхідно дотримуватись заборони обробки ентомофільних культур (ріпак, соняшник та інші культури, з яких бджоли збирають нектар) під час цвітіння. Також я вважаю, що необхідно повністю заборонити продаж неонікотиноїдів для використання у приватному секторі, адже там ніхто не дотримується регламенту використання препаратів. Крім того, необхідно обмежити використання протруйників на основі неонікотиноїдів при вирощуванні медоносних культур». На думку науковця, варто розробити механізм, згідно із яким Держпродспоживслужба буде надавати дозвіл на використання заборонених протруйників у разі великої чисельності ґрунтових шкідників в конкретному регіоні. Загалом, усі надані науковцем рекомендації дещо схожі на ті, що діють в Євросоюзі, проте вони не такі жорсткі. Наприклад, Сергій Ретьман не радить повністю забороняти ці інсектициди і навіть дозволити їх обмежене використання на медоносних культурах, попередньо розробивши чіткий регламент їх застосування.

Тоді як заборона цих препаратів, згідно досліджень, проведених на замовлення ВАР, призведе до зменшення виручки від зниження врожайності від 14,9 до 37,5 млрд грн для сільгосппідприємств і від 7,3 до 18,5 млрд грн для власників присадибних ділянок. Європейські аграрії також жаліються на політику заборон, яку сповідують в Євросоюзі. За словами англійського сільгоспвиробника Тома Аллен-Стевенса, заборона використання неонікотиноїдів суттєво знизила врожайність ріпаку в його господарстві та в ЄС в цілому. «Декілька років тому я думав так: нічого страшного, ну заборонили і що, впораюсь і без неонікотиноїдів. І я перестав їх використовувати. В результаті, кількість хрестоцвітних блішок почало збільшуватись із року в рік. Це набуло розмірів епідемії. Через це об’єми вирощування ріпаку як в Англії, так і в усій Європі, впали і ми вимушені були почати імпортувати цю культуру аби забезпечити власний ринок. У 2019 році я отримав врожай на рівні 3,6 тонн з гектару. Це найкращий показник з часів заборони неонікотиноїдів. Тоді як раніше я збирав в середньому 4,5 тонн з гектару», – розповідає англійський сільгоспвиробник.

Проте, заборона неонікотиноїдів може мати негативні наслідки не лише для економіки, а і для здоров’я людей. За словами Олександра Кравчука, неонікотиноїди – це найбільш безпечні з існуючих класів інсектицидів для людини і їх заборона та заміна іншими препаратами призведе до збільшення випадків отруєнь та летальних випадків: «Невелика ймовірність летальних наслідків при отруєннях неонікотиноїдами є сприятливим моментом у порівнянні з іншими інсектицидами, особливо фосфорорганічними сполуками, у випадку яких летальність становить від 5 до 30%».

Політична воля

Політична заборона таки може відбутись за умови імплементації європейського законодавства в Україні.

Ще у 2016 році були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України №228-р від 24.02.2016 та №217-р від 18.02.2016 згідно з якими схвалено стратегію імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) та Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Після того, як усі заходи з імплементації будуть виконані, Україна має відмовитись від використання заборонених в ЄС неонікотиноїдів. На думку Віктора Погорілого, варто адаптувати ці закони під Україну. Інша справа, якщо Україна таки вступить в ЄС, тоді, за словами Олександра Кравчука, ми будемо виконувати усі правила встановлені в Єврозоні: «Але не варто забувати про право застосування препаратів у разі надзвичайної необхідності, яким доволі активно користуються країни Євросоюзу при вирощуванні цукрових буряків та ріпаку». Доречі, схожу думку під час перебування на 50 саміті в Давосі висловив голова партії «Слуга Народу» Давид Арахамія, проте він запропонував взагалі тимчасово відмовитись від політики гармонізації національного законодавства з законодавством ЄС.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .