Вчені з’ясували обставини загибелі останніх мамонтів на Землі

Як виявилося, останні мамонти на планеті ще досить довго жили на ізольованому острові, перш ніж раптово зникнути.

Останнім мамонтам на Землі досить довго вдавалося виживати в ізоляції на арктичному острові / vokrugsveta.ru

Остання популяція мамонтів найвеличніших на Землі, більшість з яких вимерли після «катастрофічних подій», змогли вижити в ізоляції у відносно стабільному середовищі. Ці тварини існували ще сім тисяч років після того, як їхній вид майже зник.

Такого висновку дійшли автори останнього дослідження. Проаналізувавши зміни у їхній дієті й метаболізмі, дослідники не знайшли доказів, які б вказували на те, що останні представники виду були під тиском змін. Тож вони навряд чи вимерли від радикальної зміни клімату, через яку більшість мамонтів на Землі померли з голоду, — пише Newsweek.

Мамонти найвеличніші остаточно зникли 4 тисячі років тому. Вони були ізольовані на острові Врангеля в Арктиці, який був відрізаний від решти суходолу після підйому рівня води в кінці останнього льодовикового періоду. Популяція мамонтів на острові прожила значно довше, ніж їхні родичі на континенті. Мамонти на території Росії зникли 15 тисяч років тому, в той час як вид зміг вижити на острові Сент-Пол біля Аляски. Там ці тварини вимерли приблизно 5600 років тому.

Попередні дослідження показали, що зміна клімату призвела до серйозних змін у звичках обох популяцій мамонтів. І це могло послужити причиною для вимирання на локальному рівні.

«Ніхто не дивився на те, що відбувалося з дієтологічною екологією мамонтів на острові Врангеля. Зважаючи на всі інші дослідження, пов’язані з дієтою, настав час це зробити», – сказала Лаура Арппе з Фінського природничого музею.

«Ми хотіли розглянути дієтологічну екологію цих мамонтів, щоб подивитися, чи були хоч якісь зміни у їхньому харчуванні чи метаболізмі, які могли призвести до вимирання. Чи знайдемо ми якісь ознаки голоду чи недоїдання», – пояснила вона.

Арппе і її колеги вивчили кістки й зуби мамонтів з острова Врангеля, щоб порівняти їх з рештками популяцій з інших регіонів. Вчені звертали увагу на вуглецеві й азотні ізотопи, які можуть забезпечити інформацію про харчування і метаболізм за тисячі років існування виду до вимирання.

«Судячи з кількості радіовуглецю в кістках мамонтів з острова Врангеля, ця остання популяція, швидше за все, зникла раптово. Не має жодних ознак скорочення розміру популяції перед вимиранням», – сказала Арппе.

«Складається враження, ніби вони зіштовхнулися зі стіною приблизно 4 тисячі років тому. Всі головні кліматичні зміни на той час вже давно відбулися. Більш теплий клімат Голоцену почався приблизно 10 тисяч років тому. Ізоляція острова і його скорочення до сучасних розмірів – 8 тисяч років тому. Тож, якщо взяти до уваги всі дослідження про їхнє довкілля, здається, що ці мамонти вимерли у цілком стабільних умовах. Чому?» – поставила питання вчена.

Команда виявила, що мамонти з острова Врангеля були подібними до своїх сибірських родичів у питанні дієти. Однак, були й певні відмінності між ними. Ті тварини, які жили на острові, використовували запаси жиру по-іншому, опираючись на ці калорії під час суворої зими. Мамонти, які жили в більш теплому середовищі, не потребували такого механізму.

Втім, дослідники не знайшли жодних доказів радикальних змін у звичках чи кліматі для мамонтів на острові Врангеля. Тому вони допускають, що вимирання тварин пов’язане з певним короткостроковим явищем. Приміром, до цього міг призвести певний процес «обмерзання». Тобто крижаний покрив міг позбавити тварин доступу до їжі. Також такі короткострокові події могли обмежити доступ мамонтів до прісної води.

Мамонти — цікаві факти

Безумовно, кожна людина знає про існування в далекому минулому незвичайних і загадкових істот – мамонтів. Ці дивовижні тварини, з’явившись на нашій планеті 1,5 млн. років тому, жили в часи льодовикового періоду і вимерли близько 10-15 тис. років тому. Представляємо цікаві факти про мамонтів.

Види

Географія поширення мамонтів була досить обширна. У південних широтах мешкали південно-африканські, південні мамонти. Середні широти облюбували степи і територію сучасної Колумбії. Північ населяли найвідоміші – шерстисті мамонти. Шерсть захищала цих тварин від суворого клімату, що переважає в цих широтах.

Гіганти льодовикового періоду

На цьому відрізку історичної епохи мамонти були найбільшими мешканцями планети. На першому місці був мамонт сунгарі, що мешкає на території Північного Китаю. Його вага сягала 13 тонн. Друге місце займав імператорський мамонт вагою до 10 тонн. В основному він був поширений на землях західної півкулі. Третє місце належало шерстистому мамонту. Ці звірі зустрічалися в північних широтах Євразії і Північної Америки і досягали маси 5-7 тонн, а висота в холці була близько 5 метрів

Життя

Мамонти жили недалеко від води, об’єднавшись в невеликі стада до 15 одиниць. Очолювала стадо старша самка. Вдень тварини годувалися, розходячись на незначні відстані, а вночі збиралися разом. Раціон мамонтів становила рослинна їжа. Вони харчувалися травою, гілками чагарників, корою дерев. Добова норма кожної особини доходила до 350 кг, а середня тривалість життя 60-65 років.

Людина

Основне завдання первісних людей полягала в тому, щоб вижити в умовах суворого клімату, тому полювання на мамонтів мала велике значення в їх житті. Крім величезної кількості смачного і жирного м’яса, мисливці отримували теплу шкуру. Її застосовували для пошиття одягу і споруди жител. З кісток мамонта робили зброю і знаряддя праці, а так само використовували як будівельний матеріал. Як же люди полювали на таких гігантів, маючи в своєму арсеналі лише списи і кам’яні ножі? Перш за все, вони об’єднувалися в громади, так як поодинці вбити мамонта було неможливо, і заганяли їх у пастки. Крім того, спільно легше було виживати. Вчені вважають, що ці факти дали початок формуванню первіснообщинного ладу, який став першим кроком до розвитку цивілізації.

Бивні

Бивні мамонта досягали в довжину до 4-х метрів і важили близько 100 кг. Такі розміри характеризували самця як повноцінного виробника і давали йому шанси злучитися з великою кількістю самок. Крім того, існує думка, що бивні допомагали мамонтові розривати сніг у пошуках корму, а так само використовувалися для атаки і оборони.

Горб

Наявний на спині мамонта горб не був хребтом. Як у верблюда, в ньому були зосереджені великі запаси жиру, що містять поживні речовини. Під шкірою так само була товста жировий прошарок до 10 см, яка підтримувала у тварини необхідну температуру тіла.

Стародавні зображення в наскельних малюнках

На стінах древніх печер археологи нерідко знаходять зображення мамонтів та інших тварин, виконані вугіллям, охрою або просто висічені в скелі. Існує думка, що ці малюнки були частиною якогось ритуалу, який приносив удачу в полюванні, однак прямих доказів цьому немає. Можливо, просто первісні художники, таким чином, намагалися висловити свою майстерність, зображуючи побачене.

Карликові мамонти

10000 тис. років тому, до результату льодовикового періоду, мамонти повністю вимерли. Цьому сприяли суворий клімат і первісна людина, які разом з іншими факторами поступово винищили популяцію. Але точні причини вимирання досі залишаються загадкою. Проте на острові Врангеля були виявлені останні мамонти, які вимерли 4000 тис. років тому. Вони були значно менше своїх гігантських побратимів (висота в холці становила близько 1,8 м), тому вчені охрестили їх карликовими. Такі зміни були викликані обмеженнями кормової бази і все тим же суворим кліматом.

Вічна мерзлота

В умовах вічної мерзлоти, яка властива районам Крайньої Півночі, археологи часто знаходять добре збереглися останки мамонтів. Однак якщо їх Витяг не складає особливих труднощів, то зберегти знахідку досить складно, так як при впливі сонячних променів і кисню останки швидко розкладаються.

Імовірні причини вимирання

Що ж призвело до зникнення з лиця землі цих північних велетнів? На перше місце вчені висувають версію людського фактора, так як на стоянках давніх людей знаходять велику кількість кісток мамонта. Ця версія має підставу. 10-15 тис. років тому льодовиковий період повільно став перетікати в глобальне потепління. Температура повітря поступово підвищувалася, клімат ставав більш помірним. Умови життя стародавніх людей стали набагато сприятливішими, що призвело до значного збільшення їх чисельності. Далі по ланцюжку – збільшення чисельності призвело до підвищення потреб. Людині знадобилося більше їжі, теплих шкур, знарядь праці, матеріалів для будівництва своїх осель. Все це приносило постійне полювання на мамонтів, яке поступово і призвело до їх повного винищення. Однак ця гіпотеза має свої вади. Як, наприклад, пояснити той факт, що разом з мамонтами зникли більше тридцяти видів тварин, що існували в той час?

Друга версія передбачає наявність вірусу, який виник у зв’язку зі зміною клімату і спровокував епідемію. Але це припущення не менш сумнівне і відразу викликає питання: Як же тоді вижили первісні люди?

В основу третьої версії лягли міркування, про зміну кормової бази, викликані зміною кліматичних умов. Рослини і чагарники, що входять в раціон стародавніх тварин, поступово витіснялися більш теплолюбної флорою, яка цілком могла стати причиною епідемії. Однак прямих доказів на користь цієї версії не виявлено.

Вчені вважають, що конкретні причини зникнення мамонтів, цих давніх предків сучасних слонів, поки не з’ясовані. Ймовірно, їх вимирання викликано сукупністю відразу декількох факторів, в тому числі і перерахованих вище.