Образи-символи і персонажі п’єси «Синій птах»

П’єса «Синій птах» (1908) належить до другого періоду творчості Метерлінка. Це філософська п’єса-казка, що в узагальнюючій формі містить нову (відмінну від! періоду творчості) систему поглядів драматурга на природу і суспільство.

Події п’єси відбуваються напередодні Різдва. Це час, коли стає можливим будь-яке чудо. Перед нами дві дії, що йдуть паралельно: кімната дітей дроворуба і свято в домі багатих дітей. Дії відділені стіною, і їх можна побачити через вікно.

В цьому випадку вікно – символ розрізненості світу багатих і світу

бідних. Граючись, діти ліквідують це протиріччя, задовольняючись чужим щастям. Мотив гри, як чудесної властивості дитячої свідомості, звучить вже в 1 сцені феєрії. В останній сцені, ніби замикаючи собою внутрішню дію, знову виникає мотив гри: вони грають в те, що вони щасливі.

Хлопчик Тільтіль і дівчинка Мітіль вирушають на пошуки Синього Птаха. Це символізує пошуки людьми щастя. Недаремно символом всього людства у Метерлінка стають діти. Фея Берилюни дарує Тільтілю чарівний діамант, який відкриває істинну сутність («душу») людей, предметів, тварин, стихій. Діти збираються в подорож з усіма тими, хто в час приходу

феї знаходиться поблизу них, хто ділить з ними повсякденність.

Хліб, Цукор, Молоко, Вода і Вогонь, Кішка і Собака – першооснова, «першоелементи» їхнього життя. Виняток складає Душа Світла. Це алегоричний образ. Це їх ватажок, в її постаті олюднюється ідея світла – поводиря сліпих, це олюднення добрих сил життя. Кішка – втілення його таємничої, демонічної сторони. Кішка товаришує з Ніччю, обидві вони охороняють таємниці життя. Вона і зі смертю «на короткій нозі», її старовинні друзі – Нещастя.

Близьким до фольклорного є мотив подорожі в пошуках Цілющою засобу – центральний сюжетний мотив феєрії. Адже діти рушають в подорож з конкретною метою: знайти Синього Птаха, щоб допомоги хворій внучці феї. Подорожуючи до Країни Спогадів, Палацу Ночі, Лісу, Саду Блаженств, На кладовище, в Царство Майбутнього, діти зустрічаються з алегоричними персонажами. Кожен із них несе свою мораль, вірніше, свою частину загально: моралі, – кожен подає свій особистий урок. Зустрічі з цими персонажами стають етапами духовного і душевного виховання дітей.

Ніч і Час, Блаженства і Радості, Привиди і Хвороби «вчать» Тільтіля і Мітіль чи словесно, чи своїм мовчазним прикладом, чи створюючи повчальні для дітей ситуації, з яких можна винести життєвий урок. В накопиченні досвіду, в просуванні від істини до істини, від етапу до етапу пізнання виявляється внутрішній сенс «подорожі», «шляху», «пошуків».

Дітям зустрічається найважливіший персонаж у вигляді бородатого старого з косою і пісковим годинником, ім’я йому – Час. Він чітко розділяє події між «сьогодні» і «завтра». («Сьогодні різдво? Ні, не сьогодні, а завтра.

Тільки в цьому році святочний дід нам нічого не принесе. Він прийде до нас наступного року». Але поруч з конкретним і точним рахунком хвилин в п’єсі присутня й інша міра часу. Цією мірою вимірюється часовий потік, що виходить за межі безпосереднього досвіду дітей.

В масштабах умовно історичного періоду минулому відповідає «час фей»: коли люди бачили світ таким, який він є насправді, теперішнє – це довге панування сліпоти, з якого людство, в особі своїх кращих представників, виходить поволі, але неминуче, – і нарешті, майбутнє – це той «час, який ще не пробив», час возз’єднання Душі Світла і трьох Високих Радостей: Радості Розуміти, Радості Бути Справедливим, Радості Споглядати Прекрасне. В глибокому символічному сенсі час дії казки має ще один найважливіший вимір: це пора дитинства.

Подорожуючи у різних часових вимірах, діти відкривають найвищу істину – «мертвих немає» (коли вони зустрічають свою померлу бабусю), сонце і життя сильніші від смерті. Заперечення смерті як єдиного сенсу, єдиної мети і правди існування – узагальнюючий рефрен цієї п’єси. Як відомо, після довгих пошуків діти знаходять Синього Птаха у себе вдома.

Горлиця не вмирає, не змінює свого кольору, як це сталося з іншими синіми птахами, – але і вона вилітає із рук дітей. Символ Синього Птаха багатоликий, багатозначний, він відкритий для численних тлумачень. Цей птах – образ польоту, висоти і недосяжності, але також і образ буденний, звичайний. Це – синій птах, його синява, хоч і неземна, казкова, бездонна, а все-таки підказана блакиттю рідного неба, що височить над усіма людьми.

Варіант 2.

П’єса «Синій птах» – це філософська п’єса-казка, то в узагальнюючій формі містить нову систему поглядів драматурга на природу і суспільство. Події п’єси відбуваються напередодні Різдва. Це час, коли стає можливим будь-яке чудо.

Перед нами паралельно розгортаються дві дії: в кімнаті дітей дроворуба і в домі багатих дітей. Дії відділені стіною, і їх можна побачити за допомогою вікна. Це символ розрізненості світу багатих і бідних. Граючись, діти ліквідують це протиріччя, задовольняючись чужим щастям.

Хлопчик Тільтіль і дівчинка Мітіль вирушають на пошуки Синього Птаха, що символізує людство, яке шукає щастя. Фея Берилюни дарує Тільтілю чарівний алмаз, який відкриває сутність («душу») людей, предметів, тварин, стихій. Діти збираються в подорож з усіма тими, хто на час приходу феї перебуває поблизу з ними. Хліб, Цукор, Молоко, Вода і Вогонь, Кішка і Собака – «першоелементи» їхнього життя. Виняток складає Душа Світла. Це алегоричний образ, в якому втілено добрі сили життя. Кішка – втілення таємничості, демонічносгі. Кішка товаришує з Ніччю, обидві вони охороняють таємниці життя. Вона і зі смертю «на короткій нозі», н друг – Нещастя.

Близьким до фольклорного є мотив подорожі в пошуках цілющого засобу – центральний сюжетний мотив феєрії. Адже діти вирушають у подорож, щоб знайти Синього Птаха і допомоги хворій внучці феї. У Країні Спогадів, Палаці Ночі, в Лісі, Саду Блаженств, На кладовищі, в Царстві Майбутнього діти зустрічаються з алегоричними персонажами. Кожен із них несе свою мораль, вірніше свою частину загальної моралі, – кожен дає особистий урок. В накопиченні досвіду, в русі від істини до істини, від стану до етану пізнання виявляється внутрішній сенс «подорожі», «шляху», «пошуків».

Діти зустрічають найважливіший персонаж – Час. Він чітко розділяє події між «сьогодні» і «завтра». У п’єсі є й інша міра часу. В масштабах умовно історичного часу минулому відповідає «час фей», коли люди бачили світ таким, який він є насправді; теперішнє – це довге панування сліпоти, з якого людство виходить поволі, але неминуче; майбутнє – це той «час, який ще не пробив», час возз’єднання Душі Світла і трьох Високих Радостей: Радості Розуміти, Радості Бути Справедливим, Радості Споглядати Прекрасне. В глибокому символічному сенсі час дії казки має ще один найважливіший вимір: це час дитинства.

В подорожі різними часовими вимірами дітям відкривається найвища істина – «мертвих немає», сонце і життя сильніші від смерті. Після довгих пошуків діти знаходять Синього Птаха у себе вдома. Символ Синьою Птаха багатозначний. Цей птах образ польоту, висоти і недосяжності, але й буденний, звичайний образ.

1. Уславлення людської доброти, порядності, пам’яті у п’єсі «Синій птах» Хто з нас у дитинстві не вірив у щось казкове, дивовижне? У чудеса вірили й герої філософської п’єси-казки М. Метерлінка «Синій птах» – хлопчик Тільтіль і дівчинка Мітіль. Вони раділи подарункам, чекали свят, особливо Різдва, любили солоденьке. Їхній батько був бідним дроворубом, тому Тільтіль і Мітіль лише в мріях наїдалися цукерками й тістечками. Це були […].
2. Символічна картина пошук щастя і сенсу буття у п’єсі М. Метерлінка “Синій птах” І. Різні розуміння поняття “щастя” і його пошуку (щастя – в грошах, у спокійному родинному житті; у творчому пошуку, у праці, що подобається, тощо; шляхи пошуку можуть бути різні: через пізнання себе, через навчання, через здобуття професії, кар’єри, розштовхуючи інших). ІІ. Пошуки щастя героями п’єси “Синій птах”. 1. Символічний зміст образу Синього птаха (це узагальнений […].
3. Пошуки щастя героями п’єси М. Метерлінка “Синій птах” Моріс Метерлінк був тією людиною, яка створила символістський “театр смерті”. Ось тепер можемо говорити про пошуки щастя героями “Синього птаха”. Зрозуміло, що цій феєрії передував складний творчий і духовний шлях, якщо на зміну світу, де всім керує Невідоме, тобто невидимі й невідомі фатальні сили, наміри яких також невідомі. Зрештою, це була Смерть, до якої прислухалися […].
4. Твір за казкою М. Матерлінка “Синій птах” Головні герої казки: Тільтіль і його сестра Мітіль. Це діти бідного дроворуба. Згодом до них приєднаються і інші казкові герої. У будиночку дроворуба напередодні Різдва. Фея Берилюна говорить діткам, що їм доведеться здійснити небезпечну подорож, щоб знайти Синього птаха, який може вилікувати хвору дівчинку. Це принесе їй щастя. Вони говорять про пиріжки, яких достатньо у […].
5. Тема пошуку у п’єсі «Синій птах» Моріс Метерлінк та Еміль Верхарн – перші серед бельгійських письменників, котрі стали класиками світової літератури. Будучи бельгійцями, ці автори писали французькою мовою. Французька мова і вся французька література відіграли дуже важливу роль у формуванні літератури бельгійської. Саме завдяки цьому бельгійські письменники змогли досягти високого рівня світових літературних стандартів, не втрачаючи при цьому своєї самобутності. Це […].
6. Філософський характер змісту драми-феєрії «Синій птах» Філософська драма-феєрія «Синій птах» бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка створена у 1908 році. У цей період у автора з’являються нові погляди на життя і творчість. Естетичні пошуки Метерлінка знаходились під впливом філософії ідеалістичної, в якій стверджується, що люди повинні шукати ідеальний світ крізь підсвідомість. Світ має таємничу сутність, але зрозуміти її можуть лише чисті душею люди. […].
7. «Одухотворення» світу у п’єсі «Синій птах» Бельгійський письменник-символіст Моріс Метерлінк – один із драматургів, які на межі століть створювали нову європейську драму. Герої філософської п’єси-казки «Синій птах» – це образи-символи, які втілюють панівні на землі сили. Це людина, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню і Води, Душі, Хліба, Молока, Годин – усе те, з чого складається людський світ. Виявляється, людина живе на […].
8. Моріс Метерлінк “Синій птах” 1. Опишіть фею, яка зайшла в дитячу кімнату в хатинці Лісоруба. Відповідь: “…старенька в зеленій сукні і червоному чепчику. Вона горбата, кульгава, одноока, ніс гачком, ходить з костуром…” 2. Хто, на думку дітей, була та вродлива і світозора дівчина, на якій було довге, прозоре, сліпучо-яскраве покривало? Відповідь: Королева. 3. Кого і чому було найскладніше одягнути […].
9. “Синій птах” М. Метерлінка: жанр, сюжетно-композиційні особливості Моріс Метерлінк – бельгійський поет, драматург, автор трактатів з питань філософії та естетики, теоретик і практик символістської драми, творець “статичного театру”, “театру смерті”. Сучасники називали його “бельгійським Шекспіром”. Лауреат Нобелівської премії (1911). Творчій діяльності віддав 40 років. Писав вірші, прозу, п’єси, деякі з них залишилися невиданими, його перу належать 16 томів есе, однак він пережив […].
10. Синій птах М. Метерлінка п’єса про сенс буття П’єса “Синій птах” написана у період, коли М. Метерлінк від символістського “театру смерті” прийшов до іншого бачення світу – романтичного. І увесь сенс п’єси в тому, аби показати людству філософський смисл буття, красу самого життя і його велич. Герої Метерлінка, маленькі діти лісника Тільтіль і Мітіль, вирушають з волі феї у подорож на пошуки Синього […].
11. Символістична картина світу в п’єсі «Синій птах» Творча людина може передати своє бачення світу по-різному. Може – через детальний опис факту, що чимось вразив. А може й навпаки, бо не кожен здатний за окремим випадком побачити дію певних універсальних законів буття – за допомогою символічних образів розповісти про філософські глибинні сутності людського існування, відволіктись від буденних обставин, що нав’язують власні «правила гри», […].
12. Символіка образів у п’єсі М. Метерлінка “Синій птах” Усі казкові, незвичайні події відбуваються у дитинстві і, як правило, на свята. Потім казка приходить і до дорослих, звичайно, до тих, хто на це заслуговує, сприймається як реальність, і її закони стають символами. Так само відбувається у п’єсі бельгійського драматурга кінця XІX-початку XX століття М. Метерлінка “Синій птах”. У різдвяну ніч до бідної хатинки, де […].
13. Синій птах характеристика образів Тильтиля і Митиля Тильтиль, Митиль – діти, що здійснюють уві сні мандри, які з хатини дроворуба переносять їх в Країну Спогадів, Палац Ночі, Сади Блаженств, Царство Майбутнього. Сюжет феєрії – історія присвячення маленьких героїв в прості, але необхідні моральні істини і їх залучення до світу вищих цінностей людського буття. Синій Птах – аналог блакитної квітки романтиків, дивовижне втілення […].
14. Символи й образи в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Вірші – душа поета. 2. Загальні відомості про творчість Блоку. 3. Символ – глибокий і точний образ дійсності. 4. Символіка кольору 5. Революційний образ вітру (бури, заметілі). 6. Символіка числа “дванадцять”. 7. Образ Христа в поемі. У віршах, які створює теперішній поет, відбиваються всі його думки й навіть сама душа. При читанні вірша відразу […].
15. Головні образи повісті “Дорогою ціною”: люди, типи і символи Прочитавши літературний твір, буває, надовго замислюєшся над долею головних персонажів, над їхніми вчинками, думками, вдачею. Навіть іноді доводиться нагадувати собі, що це все ж таки вигадка – це не живі люди, а художньо створені образи. Проте іноді створені письменницькою уявою герої здаються настільки реальними, життєвими, живими, що доводиться себе буквально переконувати, що Вони все ж […].
16. Твір-роздум: “Образи-символи твору “Звук Павутинки” Віктора Близнеця” Кожна людина, особливо якщо це стосується дитини, потребує спілкування, людей, з якими вона могла би весело і цікаво проводити свій час. На жаль, іноді трапляється так, що у маленької людини через певні обставини немає можливості знайти собі друзів, це дуже сумно, але все ж не трагічно. Історію такої дитини розповів нам український автор Віктор Близнець. […].
17. Образи й символи в ліричній поезії Пушкіна У вірші “Пророк” Пушкін в образі пророка мав на увазі поета. Картина, зображена Пушкіним, у декількох дрібних деталях сходить до VІ глави Книги Исаии в біблії (шестикрилий Серафім з палаючим вугіллям у руці). Вірш спочатку являв собою частина циклу із чотирьох віршів, під заголовком “Пророк”, протиурядового, патріотичного змісту, присвячених подіям 14 грудня. М. П. Погодин […].
18. Птах з легенди Синій птах. Про нього ви знаєте з казок. Та. виявляється, він реально існуючий, живе далеко від людських осель у горах Паміру, Тянь-Шаню. Проте мало кому пощастило побачити цього таємничого красеня. Він гніздиться лише на стрімких урвищах або в щілинах скель, причому на висоті три тисячі метрів над рівнем моря у важко-доступній місцевості. Синій птах надзвичайно […].
19. Головні персонажі п’єси Чехова “Чайка” “Чайка” була написана в Мелихове. У цій п’єсі Чехов уперше так відверто висловив свою життєву й эстетическую позицію, показавши в ній людей мистецтва. Це п’єса про бентежних молодих художників і про самовдоволен-сите старше покоління, що охороняє завойовані позиції. Це п’єса про любов (“Мало дії, п’ять пудів любові”,- жартував Чехов), про нерозділене почуття, про взаємне нерозуміння […].
20. Історичні персонажі в романі «Маруся Чурай» Роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко належить до творів української художньо-історичної романістики. У ньому – ціла галерея історичних постатей. Найвідомішою з них є гетьман Богдан Хмельницький. І хоч це не головний герой роману, його характер поетеса розкрила правдиво і повно. Ліна Костенко більше уваги приділила його внутрішньому світові, описавши гетьмана як людину розумну, чутливу. […].
21. Персонажі грецької міфології Посейдон. Це божество після народження одразу ж проковтнув його батько – бог часу Кронос. Підказка друга Його братами й сестрами були верховні небожителі давньогрецького пантеону: Зевс, Гестія, Деметра, Гера, Аїд. Дружиною цього бога є Амфітрита, донька віщого старця Нерея, їхній син – Тритон, що громовим звуком своєї мушлі викликає бурі на морі. Цього бога завжди […].
22. Історичні персонажі у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Твір. Роман у віршах “Маруся Чурай” Ліни Костенко належить до творів української художньо-історичної романістики. У ньому – ціла галерея історичних постатей. Найвідомішою з них є гетьман Богдан Хмельницький. І хоч це не головний герой роману, його характер поетеса розкрила правдиво і повно. Ліна Костенко більше уваги приділила його внутрішньому світові, описавши гетьмана як людину розумну, […].
23. “Про що розповідають символи” Із давніх-давен люди прагнули надати поетичності навколишньому світові. На кам’яних плитах, стінах печер викарбовували зображення обоготвореного сонця, місяця, неба, води, вітру, вогню. Все це відбивало свідомість людини раннього палеоліту. Формування символів відбувалось одночасно з розвитком суспільства. У східнослов’янських племен характерними символічними знаками були гончарські клейма. Пам’ять про подвиги воїнів залишалася на родових знаменах. Багато символів, […].
24. Гротескові персонажі у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес…” Німецький письменник-романтик Ернест Теодор Амадей Гофман назвав свою казку про Крихітку Цахеса “невибагливим жартом, легко начерканим задля ско – роминущого розважання”. Та читачі усього світу “розважаються”, із цікавістю чи­таючи. її уже два століття! Коли починаєш читати казки Гофмана, навіть і не здогадуєшся, що зіткнешся з іронічним зображенням героїв. Іронія звучить в ав­торській мові Гофмана, який […].
25. Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у […].
26. “Сторожі” розколу душі (другорядні персонажі новели М. Хвильового “Я (Романтика)”) У новелі “Я (Романтика)” М. Хвильовий створює картину життя людей у революційні часи, змальовує викривлення їхніх душ та ідеалів. У центрі новели людина, чия душа трагічно розколюється навпіл: людське (любов до матері, людяність, співчуття) гинуть під впливом жорстокості, під впливом “ідеї”, яка стає важливішою за все. Важливо, що героя оточують другорядні персонажі, які лише поглиблюють […].
27. Чарівна подорож у пошуках Синього птаха за п’єсою М. Метерлінка І. Дитячі мрії кожного з нас (вірили й чекали незвичайне, таке, щоб змінило усе життя, зробило б нас красивішими й розумнішими). ІІ. Подорож до розуміння себе і світу. 1. Головні герої філософської п’єси-казки “Синій птах” (хлопчик Тільтіль і дівчинка Мітіль, батько – бідний дроворуб; раділи подарункам, чекали свят, любили солоденьке, погратися; лише в мріях наїдалися […].
28. Персонажі Р. Бредбері Любов до людини, ненависть до всього йому ворожому – до того, що заважає людині бути гідним цього гордого звання, – така рушійна сила творчості Р. Бредбері. Ця нероздільна “любов-ненависть” допомогла йому створити, може бути, найсильніший з нескінченної кількості написаних у нашому столітті романів-попереджень – “451 ° за Фаренгейтом”, книгу, що принесла автору всесвітню популярність. З […].
29. Твір на тему: “Образи у творах Євгена Маланюка” Найбільшою проблемою для України є її діти. Тому наступним важливим мотивом для Євгена Маланюка стає мотив кволої нації, нації, не здатної стати ланкою, що з’єднувала б Бога і Україну. Цей мотив проходить через велику кількість віршів. Так само, як рідко зустрічаємо у творах поета слово “Україна”, так же рідко зустрічаємо “українець”. Десь мудрим сном в […].
30. Історичні персонажі у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Ліна Костенко добивається виразності в зображенні історичних осіб у романі “Маруся Чурай” двома шляхами. Вона використовує оцінку їх характерів та дій, яку дає їм народ у піснях та думах, і показує людей у конкретну мить життя, одночасно розповідаючи читачеві про їх подальшу долю. Історична й біографічна точність не заважає робити узагальнення, висновки, що мають філософську […].
31. Символи в оповіданні “Пан із Сан-Франциско” Скорботні, мудрі, жестковатие картини Буніна. Зовсім іншими, несамовитими, страхаючими фарбами мир Андрєєва. І все-таки все це було, з’явилося в одну епоху, з однаково владним притяганням до її потрясінь і конфліктів. Не мудро, що глибинні контакти існували. Скрізь зустрічається печатка – скористаємося визначенням Куприна – “заплутаного пригнобленої свідомості”. Тверезий, що взискует погляд Буніна не тільки на […].
32. Ніч… а човен – як срібний птах. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок […].
33. Мати дитину – величезне щастя! Почуття переповнюють – малюк народився! Стільки було страхів та переживань, і нарешті! Вже куплені коляска, повзунки, брязкальця. Нехай росте малюк, нехай розвивається! Нехай буде здоровим! Для більшості людей діти – джерело щастя і радості, і тільки у п’яти відсотків людей дитина ніяких почуттів не викликає. По дослідженнях одного з російських інтернет-порталів, почуття радості при спостереженні […].
34. Образи матері й дитини у творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […].
35. Образи матері й дитини у творчості Т. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка тамує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […].
36. Рослинні символи в літературі Скажеш Одне тільки слово “Україна” – і в уяві постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини. Спалахують у пам’яті чорнобривці, розкішні мальви, трепетний барвінок, червона рута… Вони віддавна уособлюють красу моєї землі, духовну міць її народу, засвідчують повагу до Батьківщини. Тому не дивно, що рослинний світ […].
37. Рослинні символи в українській літературі Скажеш одне тільки слово “Україна” – і в уяві постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини. Спалахують У пам’яті чорнобривці, розкішні мальви, трепетний барвінок, червона рута… Вони віддавна уособлюють красу моєї землі, духовну міць її народу, засвідчують повагу до Батьківщини. Тому не дивно, що рослинний світ […].
38. Традиції символи українського народу Сьогоднішнє і давнє – без вузла, І час наспів цей вузол зав “язати, Аби полуда з пращура сповзла І вийшов родовід з курної хати. Лідія Шевело Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. У народі існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і […].
39. Типи і символи у творах Миколи Гоголя “Мертві душі” Гоголя – це художня енциклопедія життя Росії, власне цілої християнської православної цивілізації, яка у протистоянні добра і зла опиняється на роздоріжжі: духовно спустошене суспільство, капітулюючи перед споживацькохижацькою стихією, наближається до апокаліптичної катастрофи – у тенета князя темряви попадають омертвілі душі. Купівля “мертвих” душ авантюристом Чичиковим носить теж метафоричний характер, що часто є визначальним […].
40. Головні мотиви й провідні символи блоківської поезії Коли поет по-справжньому талановитий, його поезія всеохватна й дуже важко вичленити головні теми його творчості. Так і з поезією О. Блока. Як символіст у ранній творчості він розглядає три теми: Життя, Смерть, Бог. У тому чи іншому вигляді ці теми інтерпретуються у різні періоди творчості й постають то в туманних образах-символах циклу “Стихи о Прекраснной […].

Моріс Метерлінк — Синій птах (аналіз, паспорт твору)

Тема. Розповідь про двох дітлахів – брата і сестру, які вирушили у подорож у пошуках Синього птаха – птаха щастя.

Ідея. Щастя насправді живе поруч, його не варто далеко шукати, а потрібно лише навчитися вміти бачити його; мандри допомагають зрозуміти й оцінити свій дім.

Проблеми. Сенс буття; всемогутність людини; духовний пошук людини; любов до життя; очікування дива.

Композиція і сюжет твору

П’єса складається з п’яти дій, дванадцяти картин, що є досить самостійними епізодами. Головні персонажі Тільтіль і Мітіль зустрічаються в символічних ситуаціях з алегоричними персонажами і проходять різні етапи духовного розвитку. Ці зустрічі збагачують досвід і виховують душу Тільтіля і Мітіль.

Події твору розпочинаються напередодні Різдва, коли стає можливим будь-яке диво. Тільтіль і Мітіль радіють чужому святу, дивлячись на сусідній багатий дім. Несподівано до брата й сестри завітала Фея і запропонувала вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої онучки, яка хоче бути щасливою. Тільтіль і Мітіль погоджуються і з чарівним зеленим капелюшком Феї (який повертає зір людям, бо вони “осліпли і не бачать справжній світ навколо себе”) та чарівним діамантом (який відкриває істинну сутність – “душу” людей, предметів, тварин, стихій) вирушають на пошуки. Їх супроводжують Собака, Кіт, Цукор, Хліб, Вода, Вогонь, а також Душа Світла. Розвиток дії твору пов’язаний із мандрами різними Країнами.

• Синій птах (повний текст) ▲ читається майже за 3 години
• Синій птах (характеристика та аналіз героїв твору)

• Синій птах (скорочено)
• Синій птах (шкільні твори)
• Порівняйте твори “Синій птах” Моріса Метерлінка і “Лісова пісня” Лесі Українки.(та інші запитання)
• Біографія Моріса Метерлінка

Країна Спогадів – це країна тих, кого вже немає серед нас. Тут діти зустрічають своїх померлих Дідуся з Бабусею, братів і сестер. У спілкуванні з ними Тільтіль і Мітіль розмірковують про смисл і роль людської пам’яті. Автор нагадує читачам і глядачам про моральний обов’язок пам’ятати про тих, хто пішов у вічність.

Наступна зустріч відбувається у палаці Ночі (четверта картина). Там мешкають сили зла, охороняє двері в цей палац потвора без очей – Мовчання. Тільтіль мужньо переборює страх, відчиняє двері і викриває всі таємниці Ночі. Найбільша з них – велика істина – мільйони синіх птахів.

Далі діти потрапляють до Лісу (п’ята картина), де зустрічаються з душами дерев і тварин. Мешканці світу природи теж не хочуть віддавати Синього птаха – “велику таємницю речей і щастя”, вони опираються. Але діти знову перемагають, бо людина є володарем природи.

У шостій картині діти отримують наказ від Феї вирушити на цвинтар. Там (сьома картина), охоплені страхом, Тільтіль і Мітіль побачили, як із розкритих могил повільно виростають “цілі снопи квітів”, встає зоря, почули, як прокидаються птахи й наповнюють простір гімном Сонцю і Життю. Ця символічна картина змушує замислитися над поняттями вічності.

Попереду юних мандрівників чекає небезпечна країна – Сади Блаженства. Про це їх попереджає Душа Світла (восьма картина). Блаженства підступніші й небезпечніші, ніж найбільші Нещастя.

Наступна знакова зустріч відбувається у Царстві Майбутнього (десята картина), де живуть ще не народжені діти, безліч майбутніх винахідників і поетів, тих, що виростять на Землі чудові плоди, принесуть людям невідоме світло, знищать несправедливість. Очам Тільтіля і Мітіль відкривається цей світ незвичайного, бо вони чисті душею, їм будувати майбутнє, їм передавати найкращий досвід прийдешнім поколінням.

Одинадцята картина “Прощання” не менш символічна, ніж попередні. Упродовж року Тільтіль і Мітіль зі своїми супутниками мандрували світом, однак так і не знайшли Синього птаха. Птах із Країни Спогадів почорнів, птах із Країни Майбутнього став червоним, птахи з Палацу Ночі померли, а в лісі спіймати птаха не вдалося… Можливо, він зовсім не існує або змінює колір, як тільки його саджають у клітку? З такими думками діти повертаються додому і, прокинувшись уранці, помічають, що все навколо змінилося, стало кращим. Насправді змінилися вони.

Сусідці, дуже схожій на Фею, Тільтіль подарував для хворої онуки свою сіру горличку, і птах став синім. Коли дівчинка одужала, Синій птах вирвався з її рук і полетів геть. Тільтіль обіцяє відшукати його й повернути. З цим проханням він звертається і до глядачів, прагнучи їх теж залучити до пошуків щастя.

Експозиція. Тільтіль і Мітіль у ніч перед Різдвом виглядають у вікно і спостерігають за веселощами дітей з багатої сім’ї. Діти мріють теж жити у достатку.

Зав’язка. Прихід до дитячої кімнати старої сусідки, яка перетворюється на Фею, її розповідь про хвору онуку, прохання знайти Синього птаха.

Розвиток дії. Подорож дітей чарівною країною, зустріч з іншими героями.

Кульмінація. Брат і сестра повертаються додому і розуміють, що щастя – зовсім близько. Діти по-новому дивляться на свій дім і батьків.

Розв’язка. Зустріч дітей з сусідською дівчинкою, яка одужала. Горлиця тікає з рук Тільтіля і дівчинки.