Російський мільярдер Олександр Лебедєв: “Те, як зараз держава поводиться з бізнесом – просто жахливо”

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

В ексклюзивному інтерв’ю “Делу” російський мільярдер Олександр Лебедєв розповів про свої угоди з Віктором Ющенком, коли той очолював Національний банк України, про конфлікти з Миколою Мартиненком і те, як він, Олександр Лебедєв, заробив свій перший мільйон .

У лютому нинішнього року група російських інвесторів зустрічалася з президентом Віктором Ющенком. Цю зустріч називали “знаковою” і “епохальної”. Як після неї змінилися відносини російського бізнесу і української політики?

Ці зустрічі носять формальний характер, як і заяви і тому, що не буде реприватизації. Яскравим прикладом є той факт, що ми не можемо вирішити проблему з одним з великих наших інвестиційних проектом – готелем “Україна”.Готель “Україна” ми купили законно

– Яка ситуація зараз у вас з готелем “Україна” – ви виграли суд чи програли?

– Почнемо з того, що ми створили підприємство за попередньої влади і збиралися цей готель реконструювати. Було два проекти. Один на 500 млн. доларів – це велике 64-поверхова будівля у вигляді українського прапора. Другий проект був скромнішим – на 140 млн. доларів. Але перший проект набагато більш важко продаваний. Я думаю, що всі ці суди проти нас викликані тим, що хтось хоче цей готель у нас відібрати і на цьому добре заробити. Але в цілому ми збиралися розвивати і далі свій бізнес в Україні, а тепер в зв’язку з цими судами по готелю ми зіткнулися з деякими обмеженнями.

Є інформація, що цей готель ви купували за безцінь за посередництва Ігоря Бакая, який зараз оголошений у розшук українською Генпрокуратурою.

Це повна дурість. Ми купуємо об’єкти у держави тільки після відповідних погоджень. От мене Леонід Кучма орденом нагородив, і я вважаю, що це мене український народ нагородив в особі президента Кучми. До речі, де мій орден? Мені його так і не вручили. Напевно, лежить ще в Адміністрації президента. Ми все зробили за законом. При чому тут Бакай? Це люди прикривають свої комерційні устремління різними легендами. Приміром, деякі кажуть: ми проти московського капіталу, ми проти Лебедєва.

– Я знаю, що Анатолій Матвієнко, будучи прем’єром АРК, збирався надати вам землю під будівництво заводу для складання котеджів. Це так?

– Так, збирався. Представники Матвієнко їздили до Москви, дивилися на наше виробництво котеджів. Йому дуже сподобалося, але потім його відправили у відставку. Свого часу я Матвієнко направляв всі матеріали – як виглядають будинки, скільки коштує проект. Побудувати завод для виробництва 1000 котеджів на рік – це не така вже велика проблема. Це коштує близько 5 млн. євро.

– А тепер при новому прем’єрі у вас і цей проект застопорився?

– Поки не знаю, як новий прем’єр поставиться до даного проекту.

– Які у вас стосунки з новим прем’єром Анатолієм Бурдюговим?

– Мені передавали, що він добре ставиться до нашого проекту відновлення театру імені Чехова в Ялті, що обіцяв допомогти з усіма необхідними документами в Міністерстві культури.

Якщо хто запропонує 150 млн. доларів за НРБ – продам

– Після покупки “Енергобанку” ви не збираєтеся купувати в Україні інші банки?

– Ми вже купили “Енергобанк”. Куди нам ще один банк? Тепер будемо працювати над спеціалізацією – Національний резервний банк (НРБ) буде розвиватися як банк інвестиційний, а “Енергобанк” – як ритейловий.

– Нещодавно була інформація про те, що “НРБ-Україна” буде куплений російським Сбербанком. Ви можете підтвердити цей факт?

– Ця новина була така .

– Ми з Ощадбанком багато чого обговорюємо. Говоримо про авіаційної промисловості та авіаційному лізингу. Краще у них питайте.

– Я керівництвом банку не займаюся. Топ-менеджери самі приймає рішення. Нещодавно прийняли рішення піти з енергетики – і продали свій пакет РАО ЄЕС.

– Коли ринок був високий. Тижнів зо три тому.

– 3% акцій. Ми зараз обмежуємо свої проекти з державою. Те, як зараз держава поводиться з бізнесом – просто жахливо.

– Тобто я так зрозумів, ви не будете Сбербанку продавати “НРБ-Україна”?

– На ринку все має свою ціну. Теоретично мати два банки – незручно. Або треба їх об’єднувати, або треба якийсь один продавати. Але цей процес управляється керівниками компанії. Яке вони рішення приймуть – я не знаю.

– Якось насилу віриться, що вони приймуть таке рішення без вашого відома.

– Якщо це рішення економічно доцільно, вони можуть просто поставити мене перед фактом. Нещодавно ми продали своє велике будівлю в Москві. Мене просто повідомили.

– Тобто один з варіантів – це продати банк?

– Ну, ось “Аваль” взяли і продали за мільярд .

– Але “Аваль” займає друге місце в Україні за обсягами активів, а НРБ – на сорок першому.

– Ну, звичайно і коштувати він буде менше

– Це хай оцінювачі говорять.

– Так все-таки, ви не виключаєте можливість того, що “НРБ-Україна” може бути проданий?

– Чому б і ні? Якщо хтось прийде і запропонує 150 мільйонів доларів, то ми розглянемо таку пропозицію з інтересом. Це нормальний інвестиційний банкінг. Все має продаватися і купуватися. Сьогодні набагато важливіше, щоб бізнесу в Україні повернули вільні економічні зони.

Президент Віктор Ющенко обіцяв їх відновити.

Але далі слів справа поки не йде.Як тільки “помаранчеві” виграли, відразу перестали платити за оренду

Ви любите повторювати, що ви єдиний серйозний інвестор у Криму, який вклав у цю землю 100 млн. доларів. Нещодавно колишній віце-прем’єр Криму Вадим Гриб розповідав в інтерв’ю “Делу”, що уряди Матвієнко досягло конкретних домовленостей про інвестиційні проекти в Криму з турецькими, польськими, російськими інвесторами.

Покажіть результати. Де вони? Наміри я не коментую. Мало що вони збираються, я може бути теж збираюся . підлогу поміняти. Наші факти – ось вони навколо (Лебедєв показав рукою на власний пансіонат “Море”, в який вклав близько 15 млн. доларів). Хто такий турецький бізнесмен – я не знаю, якийсь Тофік, я тільки чув про нього.

Російський олігарх Володимир Євтушенков – керівник АФК “Система” – нещодавно заявляв, що збирається теж інвестувати в Крим.

Євтушенков багато говорить, але я поки не помітив дій. Він у минулому році перед телекамерами говорив, що збирається побудувати в Києві новий міст через Дніпро. За 3 мільярди доларів. Ви бачили цей міст? Запитайте у Євтушенкова, де він? Ось Алекперов (Вагіт Алекперов – президент російської компанії ВАТ “Лукойл”. – “ДЕЛО”) побудував “Альбатрос” (пансіонат. – “ДЕЛО”) за 5 мільйонів доларів. Він молодець!

– А хто інвестує в проект нової дороги Сімферополь-Ялта?

– Це проект “Індустріального союзу Донбасу”, але він поки що більше ескізний проект, ніж реальний. Справа в тому, що в світі немає рентабельних платних доріг. Тому, безумовно, такі проекти треба робити у партнерстві, у мене була дуже цікава ідея. Я говорив з Євгеном Червоненком, коли він був головою Мінтрансу, але він не дуже зацікавився цією ідеєю. Він тоді боровся з “Аеросвітом”, у нього були якісь свої ідеї та проекти. Відновити якусь державну компанію-банкрут, дати 30 мільйонів доларів на лізинг літаків. І тому подібні фантазії.

– Ви говорите, що разом з Ющенком робили конверсію зовнішнього боргу. Якщо ви особисто знайомі з президентом, то що заважає вам при особистому спілкуванні вирішити проблему готелю “Україна”?

– Ви не забувайте, що НРБ в 1997 році керував половиною резервів Національного банку України. Ми платили в два рази більшу ставку, ніж американці, а в заставу поклали зовнішній борг України.

– Тобто резерви НБУ були у вашому банку на депозиті?

– Так. Це 110 мільйонів доларів. Пам’ятайте, Генеральна прокуратура намагалася пред’явити Ющенко звинувачення? Але не по нас, ми все повернули. Після кризи 1998 року, коли більшість приватних російських банків збанкрутували, причому свідомо, щоб вивести активи, а ми все повернули українському уряду. Ще б Ющенко нас не знав. Він повинен бути мені вдячний. Якби ми не повернули 110 мільйонів доларів, можу собі уявити, що б з ним зробили.

– Ви так і не відповіли на питання – що вам заважає зараз з ним зустрітися?

– Ви знаєте, я стільки листів написав Третьякову, він все втратив. Це був перший випадок в історії України, коли два іноземних парламентарія-конгресмена – Уелдон з США і Лебедєв з Росії – писали листи з пропозицією щороку проводити в Криму Економічний форум. Листи ці втратили.

Але, слава Богу, судова система в Україні погано-бідно функціонує. Було вже три засідання по готелю “Україна”, вони все перенесені. Але кожен раз, коли переносяться слухання, з’являється третя сторона. Тепер в нашій справі задіяні і прокуратура, і Київміськадміністрація, і юридичне управління Верховної Ради.

– Виходить, Третьяков не пускав вас до президента?

– Думаю, що так. Я перестав просити. Я йому листи писав, великі інтерв’ю давав, він же не міг їх не читати. Останній раз я говорив, що президент в Україні якусь етнографічну функцію виконує – горщики обпікає. А ці ось – країною керують. Але якщо Микола Мартиненко погрожує подати на мене до суду, значить, вони мої інтерв’ю читають.

– Чи правда, що ви фінансово підтримували “помаранчеву” революцію?

– Неправда. Це хтось доповів у Кремль просто тому, вони (“Наша Україна”. – “ДЕЛО”) орендували офіс як бізнесмени, а потім, коли Кучма їх вигнав, вони переїхали на Володимирську (в будівлю “НРБ-Україна”. – ” ДЕЛО “). Природно хтось у відразу в Кремль і доповів, що Лебедєв підтримує “помаранчевих”. Але коли вони виграли, то відразу перестали платити за оренду.

– На чому ви заробили перший мільйон?

На операціях із зовнішнім боргом.

– Ні, я керував облігаціями зовнішньої позики Венесуели, Польщі, Бразилії. Це облігації, які були випущені за підтримки МВФ найбільшими країнами-боржниками. Це високоспекулятивний інструмент.

– Ви це робили через НРБ?

– Ні, це робив банк “Імперіал”. У нас тоді була маленька фінансова компанія, і одночасно я був членом правління банку “Імперіал”.

– Тобто, ви купували дешеві облігації, а як тільки вони подорожчали, ви їх продали?

– Так, весь пакет виріс в ціні за півроку на 60%. І мені заплатили велику комісію. Потім вони знову стали дешевшати.

– Зараз якась частина валютного резерву Нацбанку України є в НРБ?

– Не думаю. Вони зараз тримають гроші в американських банках, тому що ми платили по депозиту 10% річних, а американські банки платять по 5%. Крім того, ми з Ющенком проводили велику угоду з конвертації зовнішнього боргу України в гривні на спецрахунку Національного банку України. На ці гроші ми, до речі, побудували частину пансіонату “Море”.

Російський олігарх та депутат Державної Думи РФ (фракція “Єдина Росія”) Олександр Лебедєв любить Україну. У нього тут банк, страхова компанія, п’ятизірковий готель в Алушті на березі моря. Як не любити країну, де знаходиться частина твого 2-мільярдного стану. (Саме в такому обсязі експерти оцінюють стан Олександра Лебедєва). 22-23 жовтня він збирав в Алушті Форум “Російсько-український діалог”, куди були запрошені депутати Держдуми РФ і Верховної Ради України, провідні політологи двох країн. За задумом організатора, політичній еліті наших країн розмальовки, що виникли після “помаранчевої” революцією, легше буде подолати в шикарному готелі на березі моря, ніж у парламентських кабінетах. Українські політологи в кулуарах подейкували, що Лебедєв хоче зайняти нішу “головного фахівця з України” замість Гліба Павловського, і стати своєрідним “містком” між Кремлем і Банковою.

Олександр Лебедєв закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин. Практично відразу після закінчення вузу йому запропонували роботу у Службі зовнішньої розвідки, де він залишався до 1992 року. Першим комерційним проектом Лебедєва була Російська інвестиційно-фінансова компанія. Але про Лебедєва-бізнесмена заговорили лише після 1995 року, коли він придбав карликовий і проблемний Національний резервний банк (НРБ) і за рік зумів перетворити його в одну з найбільших фінансових установ Росії. На сьогодні до холдингу Лебедєва НРБ входять “Національна м’ясна компанія”, “Національна іпотечна компанія”, компанія “НРБ-фінанси”, будівельні організації.

Слобоженко Олександр

Український підприємець, засновник однієї з найкращих арбітражних команд на теренах СНД Traffic Devils.

1. Місце народження
2. Дата народження
3. Освіта
4. Сімейний стан
5. Дитинство та вибір життєвого шляху
6. Кар’єра
7. Діяльність компанії Traffic Devils
8. Хобі та захоплення
9. Інші джерела

Місце народження

Село Білогородка (Київська область).

Дата народження

3 серпня 1998 року

Освіта

• Гімназія “Академія”;
• Білогородський заклад загальної середньої освіти №1;
• Київський коледж зв’язку – факультет РПО (розробка програмного забезпечення).

Сімейний стан

Чи не одружений, дітей немає.

Дитинство та вибір життєвого шляху

Олександр ріс у звичайній сім’ї роботяг. Бабуся – вчителька, дідусь – будівельник, мама – косметолог, батька поряд не було. Він згадує, що у дитинстві був дуже активним, проводив багато часу з друзями, ніколи не був тихонем.

Добре знав математику, додатково займався нею протягом семи років і не виключає, що саме це допомогло йому сформувати спосіб мислення та зараз допомагає у розвитку бізнесу.

Дуже рано почав працювати: з шостого класу підробляв помічником будівельника, але зрозумів, що це шкодить здоров’ю. Потім працював у поліграфії та промоутером, роздавав рекламні листівки.

Приблизно в 10 років у Сашка з’явився комп’ютер і почав шукати способи заробітку в інтернеті.

Кар’єра

З 11 років почав працювати онлайн. На той час ще не було такої професії, як SMM-фахівець, але можливості роботи в соціальних мережах були і Сашко займався розвитком пабликів, чатів.

У 12-13 років став пробувати себе у ніші e-commerce. Навчався рекламі самостійно, постійно шукав шляхи для розвитку та вдосконалення своїх навичок. Так він зміг заробити перші кілька тисяч доларів та одразу купив собі мотоцикл, про який мріяв.

У 2016 році потрапив до оточення, в якому вперше почув про арбітраж трафіку. Інформації про цю сферу мало, практикуючі фахівці не розкривали своїх секретів успіху. Сашко став самостійно, разом зі своїм другом і зараз колегою, більше дізнаватися про цю нішу, збирати інформацію по крихтах. Згодом організував невелику команду, яка працювала разом із ним.

У листопаді 2019 року заснував власну медіабаїнгову компанію Traffic Devils. У перші півроку вона працювала на збиток і Сашко замислювався про її закриття. Але у червні 2020 року він знайшов рішення, яке допомогло зробити прорив, вивести компанію на дохід та активно її масштабувати.

Діяльність компанії Traffic Devils

Компанія займається медіабаїнгом – покупкою трафіку на одному ресурсі та перенаправленням на інший. Зараз компанія має чотири офіси в різних містах.
Основна ніша роботи – гемблінг.

Штат команди налічує понад 250 осіб. Структура компанії складається з відділів фінансів, розробки, продакшену, фармінгу облікових записів для реклами, рекрутингу, баїнгу. У планах на найближче майбутнє – ще більший та активний ріст співробітників та обороту.

Хобі та захоплення

Олександр захоплюється екстремальними видами спорту: мотогонки (майстер спорту, чемпіон України з шосейно-кільцевих мотоперегонів 2018. Цього ж року закінчив професійну кар’єру гонщика), дріфт, сноуборд, сноубайк, страйкбол, баггі.
А також любить водні види розваг: гідробайки, гідроцикли, човни.
Захоплюється спортивними автомобілями та їх тюнінгом.

Інші джерела

Нагадаємо, відомий український айтішник Олександр Слобоженко купив собі суперкар Ferrari за 1 млн доларів. Ferrari SF90 Stradale є найпотужнішим і найшвидшим авто з лінійки суперкарів. Автомобіль обійшовся СЕО IT-компанії Traffic Devils понад 900 тисяч доларів.

Також власник Traffic Devils Слобоженко закликав долучитися до боротьби в інформаційному полі. Слобоженко закликав своїх колег приєднатися до боротьби в інформаційному полі під час війни із Росією.