§ 14. Лісове господарство. Основні лісові пояси світу. Лісозабезпеченість. Лісове господарство в Україні

1. До якого сектору економіки й чому належить лісове господарство?

2. Які види робіт виконують працівники лісового господарства?

3. У яких природних зонах зосереджені найбільші площі лісів?

1. Лісове господарство

Лісове господарство — суспільне виробництво, яке займається вивченням, обліком, відтворенням і вирощуванням лісів (мал. 1), охороною їх від пожеж, шкідників і хвороб, регулюванням лісокористування, здійснює заходи, спрямовані на підвищення продуктивності лісів.

Лісове господарство має на меті отримувати від лісу, який росте на певній площі, продукти прямого користування та деякі побічні. Продуктами прямого користування є передусім деревина і в деяких випадках кора дерев. Побічними продуктами лісу вважають траву, гриби, ягоди тощо.

Лісозаготівельне виробництво належить до провідних видів економічної діяльності в лісовому господарстві. Його основними виробничими процесами є рубання лісу, обрубування сучків, трелювання, первинна обробка круглого лісу, сортування, маркування й штабелювання сортиментів (лісоматеріалів). Також воно включає вантажно-розвантажувальні роботи, вивезення деревини до нижніх складів, залізниць або місць споживання, переробку лісосічних відходів та низькоякісної деревини.

Щодо прямого лісокористування правильним вважається таке ведення лісового господарства, коли щорічне використання деревини не перевищує її річного природного приросту. Тому важливим є облік запасу й приросту окремих дерев, великих лісових насаджень.

2. Основні лісові пояси світу

Загалом на карті лісових ресурсів світу чітко простежуються дві величезні за довжиною та приблизно рівні за розмірами лісові площі: північний (помірний) лісовий пояс і південний (екваторіальний та субекваторіальний) лісовий пояс (мал. 2). Особливістю складу порід дерев північного поясу, які розташовані в зоні помірного й частково субтропічного клімату, є значне переважання хвойних порід. На цей пояс припадає 1/2 всіх лісових масивів у світі та майже така сама частина запасів деревини. Незважаючи на інтенсивну експлуатацію цих лісів, завдяки роботам із лісовідновлення та лісорозведення загальна площа лісів не зменшується.

Мал. 1. Ці недавно висаджені дерева із часом перетворяться на ліс.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО.

Напрямки використання кори дерев дуже різноманітні. Так, коркові тканини кори коркового дуба та оксамиту амурського використовують для виготовлення корків та теплоізоляційних плит, берези — для виготовлення тари, вироблення дьогтю. Із кори дуба, ялини, верби отримують дубильні речовини, які використовують для обробки шкіри. Із кори хінного дерева та жостеру виготовляють лікарські препарати.

Мал. 2. Лісистість території та площі лісів країн світу.

У південному лісовому поясі, який розташований переважно в зоні тропічного й екваторіального кліматичних поясів, хвойні дерева майже відсутні. На нього припадає друга половина всіх лісових масивів світу й понад 50 % загального запасу деревини. Великої шкоди лісам південного поясу також завдають ще збережена подекуди підсічно-вогнева система землеробства, пасовищне скотарство.

3. Лісозабезпеченість

Співвідношення між величиною запасів природних ресурсів та обсягами їх використання називають ресурсозабезпеченістю. Обчислюють її або в кількості років, на які вистачить певного ресурсу за певних обсягів використання, або в запасах у розрахунку на одну особу. Відповідно лісозабезпеченість означає співвідношення між запасами лісових ресурсів та обсягами їх використання.

Запаси лісових ресурсів найчастіше оцінюють показником лісистості території (відсоток площі, що вкрита лісом) та запасами деревини. Розміри лісової площі у світі становлять на сьогодні близько 42 млн км 2 , а отже, середня лісистість світу в цілому дорівнює 30 %.

Мал. 3. Вирубуванням лісів у Бразилії охоплені дуже великі площі.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО.

Найбільшими експортерами ділової деревини, за підсумками 2013 р., були Росія (15 % від світового обсягу), Нова Зеландія (13 %), США (13 %), Канада (5 %). До найбільших постачальників на світовий ринок листяних деревних матеріалів належать Китай (18 %) і Канада (8 %). Найбільшими імпортерами ділового круглого лісу є Китай (36 %), Австрія (6 %), Німеччина (6 %), листяних деревних матеріалів — США, Німеччина, Японія.

За останні 200 років площа лісів Землі помітно скоротилася, щонайменше вдвічі. Щорічно у світі знищується близько 125 тис. км 2 лісових масивів, що майже дорівнює території такої країни, як Греція.

Найбільша площа лісів збереглася в Азії, найменша — в Австралії. За лісистістю перше місце у світі посідає Південна Америка (52 %). За запасами деревини лідерство тримають Азія, Південна й Північна Америка. Серед окремих держав провідні позиції у світі за запасами деревини належать чотирьом країнам: Росії, Канаді, Бразилії та США.

На одного жителя планети в середньому припадає 0,6 га лісу. Головні причини знищення лісів — розширення сільськогосподарських угідь і вирубування лісів із метою використання деревини (мал. 3). За обсягами заготівлі деревини (круглі й колоті лісоматеріали, крім дров) лідерами у світі, за підсумками 2013 р., були США (293 млн м 3 ), Росія (180 млн м 3 ), Канада (148 млн м 3 ), Бразилія, Китай, Швеція, Індія, Фінляндія, Німеччина.

Загальний запас деревини в лісах світу останніми роками дещо збільшується, але проблема виснаження лісових ресурсів залишається актуальною.

В останній час швидко зростає заготівля деревини в межах південного лісового поясу, де крім Бразилії та Індонезії особливо виділяються Індія, Ефіопія, ДР Конго. Однак заготовлювана в південному лісовому поясі деревина значною мірою використовується не як ділова (придатна для промислової переробки), а у вигляді дров для власного споживання (більше половини світового обсягу лісозаготівель) та вивозиться морським шляхом до Японії та країн Західної Європи.

4. Лісове господарство в Україні

Загальна площа земель лісового фонду України становить 17,6 % від площі держави, або близько 10,8 млн га. Із них хвойні ліси (переважаючі породи — сосна та ялина) займають 42,2 %, твердолистяні (дуб, бук) — 43,2 % та м’яколистяні (вільха, осика) — 13,6 %. До земель лісового фонду належать не тільки площі, вкриті лісовою рослинністю, але й ті, які підлягають залісенню, зайняті спорудами або сільськогосподарськими угіддями, пов’язаними з веденням лісового господарства. За віковими групами лісові насадження складають: молодняки — 32 %, середньовікові — 44 %, пристигаючі — 13 %, стиглі — 11 %. Лісовою рослинністю вкрито 9,4 млн га, або 15,9 % території України, а середня площа лісу на одну людину — 0,2 га. За показником лісистості території Україна належить до малолісистих країн Європи (мал. 4).

Найбільша площа земель державного лісового фонду України відведена під лісогосподарську діяльність підприємств Державного агентства лісових ресурсів (68 %). Решта лісозаготівельних організацій — це підприємства державної та комунальної форм власності, у користування яким надано лісовий фонд.

Відтворення лісів — одне з основних завдань лісогосподарської діяльності, що здійснюється для досягнення оптимальної лісистості, підвищення водоохоронних, ґрунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей, покращення якісного складу лісів. Упродовж останніх років щорічне відтворення лісів проводиться приблизно на 80 тис. га земель лісового фонду. Це у 2 рази більше порівняно з 1990 р. Із загальної площі лісовідтворення майже 65 тис. га охоплює посадка й посів лісу, 15 тис. га залишається для природного відновлення.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО.

Букові праліси Карпат є єдиним в Україні об’єктом, який віднесений до списку природної спадщини ЮНЕСКО. Це ліси, які ніколи не підлягали жодним рубкам. Тому тут можна побачити природні багатовікові різноярусні деревостани. До цього об’єкта ЮНЕСКО входять п’ять заповідних масивів Карпатського біосферного заповідника та один — в Ужанському національному природному парку. Ще три його ділянки розташовані у Словаччині.

Мал. 4. Лісистість областей України.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО.

У сукупному обсязі заготовленої ліквідної деревини в останні роки лісоматеріали круглі становлять 49 %, дров’яна деревина для технологічних потреб — 26 %, дрова для опалення — 25 %. У різних частинах території України помітна надто нерівномірна заготівля ліквідної (може бути використана для потреб господарства) деревини. Серед усіх регіонів найбільшими обсягами лісозаготівлі виділяється Житомирська область. Це зумовлено тим, що породно-вікова структура лісового фонду Житомирської області є найбільш оптимальною: частка стиглих деревостанів є доволі високою, що позначається на обсягах рубок та заготівель ліквідної деревини.

Запас деревини в лісах України за останні 50 років збільшився майже в 2,5 разу та досяг рівня 1,8 млрд м 3 . Середній щорічний приріст у лісах Державного агентства лісових ресурсів України становить близько 4,0 м 3 на 1 га і коливається від 5,0 м 3 у Карпатах до 2,5 м 3 у степовій зоні.

На інтенсивність розвитку лісового господарства впливає ряд чинників. Серед них природний (нерівномірність протікання процесів і явищ, пов’язаних із вирощуванням лісу), інноваційний (рівень розвитку технологій переробки деревини), людський, інфраструктурний, попит на вітчизняну лісопродукцію. Під людським чинником розуміють специфічні умови життя та розвитку сільського населення — основного постачальника трудових ресурсів для лісового господарства, а під інфраструктурним — рівень розвитку лісових доріг та облаштування лісових ділянок для проведення рубок.

На стан лісів України впливають негативні природні та антропогенні чинники, під дією яких зменшується приріст, відбувається часткова або повна втрата крони, усихання окремих дерев і насаджень. Однією з найскладніших залишається проблема охорони лісів від пожеж.

ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ

1. Що таке лісове господарство та якими є його основні напрямки діяльності? 2. Якими є особливості деревостанів та лісокористування в основних лісових поясах світу? 3. Як оцінюють лісозабезпеченість світу, окремих материків, держав? 4. Як змінюється лісозабезпеченість у макрорегіонах та країнах світу? 5. Назвіть особливості лісозабезпеченості України. 6. Які чинники впливають на стан та діяльність лісового господарства в Україні?

ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. За даними в тексті параграфа накресліть у зошитах кругову діаграму структури лісів України за твердістю деревних порід або віковими групами лісів. 2. Опишіть сучасні проблеми лісокористування в Україні або своїй місцевості.

Хто такий геолог, що він робить, плюси і мінуси професії

Геологія – наука, що займається вивченням складу і будови земної кори і в загальному історичного розвитку самої землі. Виходячи з цього, геолог – це фахівець вивчає гірські породи і мінерали, їх будова і склад, шукає нові поклади корисних копалин в надрах нашої землі.

Робота сучасного геолога

Хто такий геолог сучасності? Як працює геолог, чим займається, що він вивчає, що повинен знати? Сучасний геолог-спеціальність, яка вивчає об’єкти і закономірності в природі, практичне застосування всього цього. Це людина-дослідник. Професія геолог-це не тільки спостерігач і дослідник, вони займаються вивченням геологічних процесів і явищ, виявленням кращих територій для розвідки і досліджень. Якщо брати до уваги те, який розділ геології вибрав фахівець для професії геолога, як основний, то виділити можна 3 категорії:

• Геологія опису – геологічні роботи спрямовані на опис різних гірських порід, мінералів, їх розташування і склад;
• Геологія динамічна-роботи спрямовані на вивчення вулканів, землетрусів, зрушень в земній корі;
• історична Геологія-вивчає геологічні події минулого часу.

Що входить в обов’язки фахівця

Для кращого розуміння понять геолог і Геологія необхідно точно знати обов’язки, так би мовити посадової особи:

• розробка геологічних карт і планів;
• проведення знімальних робіт;
• робота геолога також займатися вишукуваннями нових корисних копалин;
• вести пошукові роботи на майданчиках, що на думку фахівців перспективні;
• знайти місце для встановлення гірничих виробок;
• моделювання на комп’ютері;
• прийняття участі геологів у геологорозвідувальних заходах;
• маючи вихідні дані складати звітності з геофізики та геохімії.

Є звичайно і фахівці, які весь час перебувають в кабінеті, так би мовити мають “офісну роботу” без відвідування експедицій.

Які вимоги до фахівця

Геолог проекту повинен:

• перше і головне – мати вищу спеціалізовану освіту;
• уміння складати плани з геофізичних і геохімічних робіт;
• хороші знання законів;
• уміння підраховувати запаси корисних копалин;
• наявність досвіду працювати в польових умовах;
• знання англійської мови, Інші мови будуть плюсом.

Бажані якості геолога

Геолог – це професія важка, хоч і досить романтична. Щоб кар’єра росла вгору, а робота виконувалася легко, що займається даним видом процесів фахівець, повинен мати певні якості характеру. Геолог проекту або звичайний польовий працівник повинен бути: напористим, відповідальним, дуже спостережливим, з розвиненою пам’яттю, з аналітичним складом розуму, екстремальним, терплячим, цілеспрямованим. Крім цього професія вимагає наявність міцного здоров’я, щоб виконувати функції по знаходженню і вивченню корисних копалин і перебувати довгий час в екстремальних умовах.

Розглянемо переваги і недоліки професії

Значення спеціальності геолог, плюси і мінуси професії. Для початку розглянемо переваги:

• геолог проекту може довго і багато подорожувати по найцікавіших і віддалених місцях;
• як плюс відзначимо високу заробітну плату;
• результат роботи впливає на загальний добробут всієї країни;
• всі можливості для самореалізації.

Геологія, як професія має і ряд мінусів:

• фахівці такої професії надовго їдуть і працюють вахтовим методом;
• мало зручностей в експедиціях і важке сполучення між об’єктами;
• невеликий колектив теж відноситься до мінусів;
• труднощі роботи в польових умовах.