АРАБСЬКА НАРОДНА КАЗКА ТИСЯЧА І ОДНА НІЧ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

збірка народних казок, переважна частина з яких є арабськими, але є і єгипетські, перські, індійські, сирійські, грецькі, тобто казки тих народів, з якими з давніх-давен жили поруч і торгували араби. Збірка складалася протягом декількох століть, а тому не має єдиного тексту, відома в різних варіантах. Європейці вперше почали перекладати твори з цієї книги лише 300 років тому.

У збірці є казки різних видів — про тварин, чарівні, соціально-побутові. Назва книги має цікаву історію. Рівно тисячу й одну ніч розповідала дівчина Шахразада (або Шехерезада) казки царю Шахріяру, щоб урятувати своє життя й життя інших молодих жінок від жорстокого наказу царя — уранці вбивати кожну з них. Красива й кмітлива Шахразада щоразу зупинялася на найцікавішому епізоді своєї розповіді, і жорстокий цар, якому було цікаво, що буде далі, змушений був щоразу відміняти свій наказ. Шахразада, яка була наділена розумом і даром поетичного слова, стала дружиною царя Шахріяра. Ця історія є обрамленням (рамкою) збірки «Тисяча і одна ніч», у яку, наче частини мозаїки, уставлені різні казки про тварин, морські подорожі, фантастичні пригоди та ін.

За захопливими подіями казок можна роздивитися особливості життя стародавнього Сходу, де бідняки нерідко потерпали від жорстокості султанів і халіфів, мріяли про вільне життя, вирушали в далекі подорожі на пошуки подвигів і багатства. В арабських казках знайшли відображення життя великих міст і маленьких селищ, географічні й наукові відкриття, давні вірування та народні традиції. Як відомо, завдяки відкриттю арабського світу сучасні люди її досі користуються цифрами, спостереженнями за зірками, лікуванням.

Сані ол Молк. Ілюстрації до збірки «Тисяча і одна ніч». 1849 1856 pp.

Збірка «Тисяча і одна ніч» нагадує великий і яскравий килим, де різнокольоровими нитками невідомі автори неначе вишили цікаві історії про арабський світ і його мешканців. З часом барви цього килима не втратили своєї чарівності. Вони і тепер вражають нас своїм багатством і довершеністю візерунків.

Серед усього розмаїття персонажів збірки «Тисяча і одна ніч» найбільше приваблюють розумні й мужні герої, які не мали знатного походження, але своєю кмітливістю, винахідливістю, сміливістю могли знайти вихід із будь-якого скрутного становища, подолати небезпечні обставини. Такими є Алі-Баба, Аладдін, Синдбад-мореплавець. Можливо, ви вже знаєте про них із книжок або кінофільмів. А якщо ні, то на вас ще чекають захопливі розповіді про те, як Алі-Баба переміг сорок розбійників, як Аладдін приборкав усесильного джина зі старої чарівної лампи і як Синдбад-мореплавець зумів протистояти могутнім силам зла своєю мужністю і вірою в те, що обов’‎язково повернеться на батьківщину — своє рідне місто Багдад.

В образі купця Синдбада втілено прагнення арабського народу до відкриттів невідомих морів і земель, до опанування широкого світу за межами їхньої держави. Арабські купці мандрували морями й океанами в Індію й Китай, долаючи тисячі кілометрів. Синдбад-мореплавець вирішив на власні очі побачити чудеса світу, найдивовижніші місця інших країн. Жага пошуків і відкриттів кликала арабського купця до нових пригод. Усього він здійснив сім подорожей. У першій казці Синдбад разом зі своєю командою опинився на острові, який виявився насправді величезною живою рибиною. Друга подорож привела його в країну, де мешкали велетенські птахи Рухи. А надалі його чекали інші пригоди, про які ви зараз дізнаєтеся.

Отже, третя подорож Синдбада-моренлавця. Коли ви будете її читати, подумайте, у який момент Шахразада могла б її перервати, щоб змусити царя Шахріяра відмінити свій жорстокий наказ і чекати на продовження.

К. Дюлак. Ілюстрація до казки «Синд6ад-мореплавець». 1907 р.

Збірка арабських казок «Тисяча і одна ніч»

«Тисяча і одна 1 ніч» — це збірка казок, легенд, оповідок та повчальних історій. Вона є однією з найвизначніших пам’яток арабського фольклору. Хоча збірку називають арабською, проте до її складу ввійшли казки багатьох народів Сходу: індійські, перські, арабські, іранські.

1 Тисяча і одна — це число на Сході, яке не мало конкретного значення і означало «надзвичайно багато».

Тривалий час казки «Тисяча і однієї ночі» існували на Сході лише в усних переказах і рідкісних рукописах.

Зміст збірки упорядники впродовж століть постійно змінювали: одні казки включали, інші — вилучали. Відомо, що основу сучасної збірки становить її письмовий переклад перською мовою, здійснений приблизно в дев’ятому столітті. Проте й після цього збірка зазнавала змін аж до шістнадцятого століття.

Сучасна збірка «Тисяча і одна ніч» налічує понад чотириста казок та оповідок. Усі вони об’єднані однією казковою оповіддю-рамкою, героїня якої — вродлива і розумна дівчина Шагразада. Вона «прочитала багато книг» і щоночі розважає казками жорстокого перського правителя — султана Шагріяра, якого мучить безсоння.

Тисячу й одну ніч дівчина розповідала султанові казки. Серед них були й сім оповідей проСиндбада-мореплавця. Головний герой цих казок, потрапляючи у складні обставини, ніколи не опускає руки, а виявляє неабияку хоробрість, винахідливість і шляхетність.

Учені вважають, що цикл проСиндбаданародився в середовищі арабських моряків, які вели морську торгівлю з Індією та африканськими країнами. Казки проСиндбадаприсвячені морським пригодам, також в них ми знайдемо опис морського та купецького побуту тих часів.

Читачі і читачки Європи змогли познайомитися з книгою «Тисяча і одна ніч» лише в сімнадцятому столітті. Відтоді її багато перекладали й видавали різними мовами. Перший український переклад деяких казок із «Тисячі і однієї ночі» з’явився в 1891 році.

Перше україномовне видання збірки вийшло друком у 1895-1900 роках у Німеччині.

ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ ЗНАТИ БІЛЬШЕ.

Історія султана Шагріяра і Шагразади

На початку книги «Тисяча і одна ніч» розповідається про те, що одного разу перський султан Шагріяр викрив свою дружину у зраді й наказав стратити її. Відтоді, охоплений гнівом і жагою помсти, султан щоночі одружувався з іншою дівчиною, а на світанку віддавав наказ позбавити її життя.

Так тривало три роки, аж доки в місті не залишилося жодної дівчини: усі або загинули, або втекли, сподіваючись уникнути жахливої кари.

Ось тоді дружиною правителя Шагріяра і стала красуня Шагразада, старша дочка візира 1 . Вона прагнула повернути спокій у царство і тому вмовила батька віддати її заміж за султана.

1 Візир — титул міністрів у мусульманських країнах.

Розумна і начитана Шагразада знайшла спосіб втихомирити жорстокість султана і врятувати собі життя. Дівчині дозволялось говорити лише до сходу сонця, тож впродовж тисячі й однієї безсонної ночі вона розповідала султанові казки, втихомирюючи у такий спосіб його лють і зачаровуючи своїм красномовством. А вранці, з появою першого променя сонця, мудра Шагразада замовкала, обірвавши свою розповідь на найцікавішому епізоді.

Ілюстрація до казки «Килим принцаХусейна»,яка входить до збірки арабських казок «Тисяча і одна ніч»

Жорстокого Шагріяра настільки захоплювали чарівливі оповіді Шагразади, що він не міг стратити її, не дізнавшись, чим закінчилася казка.

По закінченні тисячі й однієї ночі розчулений султан оголосив, що переконався у благородстві душі своєї дружини Шагразади, помилував її і став з нею жити у щасті й злагоді.

Так розумна Шагразада завдяки власному таланту оповідачки не лише зуміла зберегти життя собі та іншим дівчатам, а й стала коханою дружиною султана і матір’ю його трьох синів.

А ми завдяки непересічному таланту Шагразади отримали в подарунок казки, які вона розповідала впродовж тисячі й однієї ночі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з твором

• 1. Що вам відомо про збірку арабських казок «Тисяча і одна ніч»?
• 2. Розкажіть про будову збірки арабських казок.
• з. Чому ця збірка має назву «Тисяча і одна ніч»?
• 4. Хто така Шагразада і як вона стала рятівницею перського царства?
• 5. Доведіть, що мистецтво розповідати казки може вирішити долю багатьох людей.
• 6. На прикладі казок про Маляна і Шагразаду зробіть висновок про особливу силу мистецтва.

ПОДОРОЖІ СИНДБАДА-МОРЕПЛАВЦЯ

У казках проСиндбадаШагразада розповідає султанові про те, як багатий багдадський 1 купець Синдбад-мореплавець знайомиться зі своїм бідним тезкою Синдбадом-носієм. Вони потоваришували, і Синдбад-мореплавець став запрошувати Синдбада-носія до себе в гості. Щоразу, коли Синдбад-носій приходив, Синдбад-мореплавець розповідав про свої подорожі, сповнені небезпечних пригод. Коли ж гість ішов додому, Синдбад-мореплавець щедро наділяв його коштовностями, що здобув у мандрах.

1 Багдад — місто, засноване в 762 році, столиця сучасного Іраку.

Перша подорож

— Батько мій був купцем, мав великі гроші і незліченні багатства. Помер він, коли я був малим хлопчиком, і залишив мені гроші, землі та села. Коли я підріс, то став жити розкішним і безтурботним життям. Я гарно вдягався, солодко їв, розважався з друзями й думав, що довіку буду багатий.

Отак жив я довгенько, а потім наче враз прокинувся — мені проясніло в голові, і розум повернувся до мене. Але було вже пізно: всі гроші я розтринькав, і становище моє змінилося. І часто я згадував прислів’я, що чув колись од батька: «Є на світі три речі, кращі за три інші: день смерті кращий від дня народження, жива собака краща за мертвого лева, могила краща, ніж бідність».

Тоді зібрав я все, що лишилося в мене з меблів та одягу, й продав. Розпродав і свої землі. Вторгував за все три тисячі диргемів 2 і з цими грішми надумав я вирушити в подорож до чужих країв.

Отож накупив я різних товарів і всього, що могло б знадобитися мені в мандрівці, сів на корабель і разом з іншими купцями поплив до міста Басри 3 .

2 Диргем — срібна монета.

3 Басра— місто в Іраку, морський порт.

Потім ми пливли морем чимало днів і ночей. Ми проминали острів за островом і нарешті пристали до одного, схожого на райський сад.

Там ми кинулиякір, і всі, хто був на кораблі, зійшли на берег. Ми продавали, купували й обмінювали товари. Потім деякі купці порозкладали на березі багаття й заходилися готувати вечерю або прати, а деякі подались оглядати острів, і я пішов з ними.

Згодом ми повернулися й сіли вечеряти, а повечерявши, звеселіли й завели пісень. Раптом ми почули голос капітана:

— Мирні мандрівники, мерщій вертайтеся на корабель! Кидайте все й біжіть, поки не загинули! Острів, доякого ми пристали, зовсім не острів! Це величезна рибина, що лежить посеред моря. На неї нанесло піску, вона стала схожа на острів, із давніх-давен на ній ростуть дерева і трави. Проте, коли ви розклали вогонь, рибина відчула жар і заворушилася. Вона може пірнути в морську безодню! Тоді всі ви потонете! Рятуйтеся, поки живі!

Почувши ці слова, купці й мандрівники побігли до корабля, покинувши на березі всі свої пожитки. Дехто встиг зійти на корабель, дехто не встиг. Рибина пірнула в море з усім, що на ній було, і ревучі хвилі зійшлися на тому місці, де вона лежала.

Я був серед тих, хто залишився на рибині. Але доля змилувалася наді мною. Я побачив на воді здоровенні дерев’яні ночви 1 , в яких купці прали одежу, і вчепився в них. Потім виліз на ночви, сів на них верхи й почав гребти ногами, наче веслами, і хвилі гралися зі мною, кидаючи ночви то праворуч, то ліворуч. А капітан підняв вітрила йпоплив із тими, хто встиг піднятися на корабель, не звертаючи уваги на тих, хто потопав. Я дивився вслід кораблю, аж поки він зник у далині, і тільки тоді збагнув — порятунку немає.

1 Ночви — довгаста посудина для купання та прання білизни.

Спустилася ніч, потім настав день, потім знову запала ніч. Я плив на ночвах, і хвилі допомагали мені, і нарешті ночви прибило до острова з крутими берегами, на якому росли високі дерева, а гілля їхнє звисало над водою.

Я схопився рукою за гілку й, ледве не загинувши, видерся на берег. На острові росли плодові дерева і було чимало джерел із чистою водою, і я вгамував голод і спрагу.

Отак я перебув кілька днів і ночей, аж поки душа моя ожила, мужність повернулася до мене, а руки мої знову налилися силою. Я почав думати, що робити далі, і ходив понад берегом, придивляючись до всього.

Ідучи якось берегом, я помітив: вдалині щось ворушиться. Що це — дикий звір чи якась морська тварина?

Я рушив туди. Наблизившись, я побачив, що то — величезний кінь; він був прив’язаний на самому березі моря. Коли я підступився до нього, кінь заіржав так гучно, що я злякався і хотів повернути назад — аж раптом з-під землі з’явився якийсь чоловік і гукнув до мене:

— Хто ти, звідкіля прийшов і як тут опинився?

— О пане, я чужоземець,— відповів я. — Ми пливли на кораблі, а потім причалили до острова, але то був не острів, а рибина, і вона пірнула в море, і ми стали тонути, але я вгледів на воді дерев’яні ночви й виліз на них і довго плив, аж поки хвилі викинули мене на цей острів.

Вислухавши мене, чоловік схопив мою руку й сказав:

Ми спустилися в якесь підземелля, а потім увійшли до просторої зали. Посадовивши мене посеред зали, чоловік приніс мені попоїсти. Я був голодний і їв, доки наївся досхочу, і душа моя спочила. Чоловік знову почав розпитувати про мої пригоди, і коли я розповів усе, що зі мною сталося, він дуже здивувався.

Скінчивши свою розповідь, я вигукнув:

— Благаю, не будь зі мною суворий! Я розповів тобі про себе геть усе! А тепер скажи мені, що ти за один і чому сидиш у цій залі під землею? І навіщо ти прив’язав свого коня на березі?

— Я — один із конюхів царя аль-Міграджана, — відповів чоловік. — Тобі пощастило, що ти зустрів мене. І я врятую твоє життя й допоможу тобі вернутись до рідного краю.

Я побажав конюхові добра й подякував за ласку. Тут надійшли інші конюхи. Побачивши мене, вони почалирозпитувати, хто я є і звідки взявся. Я розповів і їм про свої пригоди. Підсівши ближче, конюхи розклали харч і заходилися їсти, запросивши мене розділити з ними трапезу, і я прийняв запрошення. Потім вони підвелися і посідали верхи на коней, і я теж сів на коня.

Їхали ми довго і нарешті прибули до столиці царя аль-Міграджана. Конюхи зайшли до царя, розповіли про мене, і цар побажав зі мною познайомитись. Мене припровадили в палац і привели до царя.

Вислухавши мене, цар, до краю вражений, мовив:

— Сину мій, присягаюся Аллахом, тобі дісталося більше, ніж порятунок. І якби доля не судила тобі довго жити, ти б не врятувався від небезпеки. Тепер ти житимеш у мене.

Аль-Міграджан виявив до мене ласку і повагу і наблизив мене до себе. Він наставив мене писарем у гавані 1 йнаказав переписувати всі кораблі, які причалюватимуть до берега.

1 Гавань — захищені від вітру та течій прибережні води, які використовують для стоянки і ремонту суден.

Я працював сумлінно, і цар був ласкавим до мене й ревно мною опікувався. По недовгім часі я домігся честі стати одним із його придворних.

У царя аль-Міграджана було багато островів. Я оглянув острови і все, що на них було. Якось зупинився на березі, тримаючи в руках свій ціпок. Раптом до острова підплив великий корабель; на ньому було багато купців. Корабель зайшов у гавань, згорнув вітрила й причалив до берега. І коли все було перенесено, я спитав у капітана:

— Чи не залишилось у тебе на кораблі ще чогось?

— Так, у мене є ще товари в трюмі, але власник цих товарів потонув біля одного з островів. Ми хочемо їх продати, а гроші повернути родині купця. Він жив в оселі миру — славному місті Багдаді.

— А як звали того купця? — спитав я.

— Його звали Синдбад-мореплавець.

І тоді я пильно глянув на капітана і, впізнавши його, вигукнув:

— О капітане, я власник товарів, про які ти кажеш, — це я! Це я — Синдбад-мореплавець!

І я розповів капітанові все, що зі мною трапилося — відколи ми вирушили з Багдада аж до того дня, коли рибина-острів пірнула в морську безодню. І тоді капітан та купці повірили мені, впізнали мене й привітали зі щасливим порятунком. А потім віддали всі мої товари, і я побачив, що на них написане моє ім’я і що нічого з них не пропало.

Вибравши найдорожчі та найгарніші товари, я попросив матросів, щоб ті понесли їх у царський палац. Я розповів цареві, що в його гавань зайшов той самий корабель, на якому я плив, і додав, що дарую йому найкращі мої товари — вони-бо так і лежали в трюмі.

Аль-Міграджан зчудувався, але повірив, що я кажу щиру правду, виявив мені велику честь і подарував багато різних речей — дорогих і красивих.

Решту товарів я продав і вторгував чималі гроші, а на них накупив інших товарів. І коли купці зібралися плисти додому, я повантажив ці товари на корабель, а тодіпішов до царя, подякував йому за ласку й попросив дозволу вирушити до рідного краю, і цар відпустив мене. Отак скінчилася моя перша подорож. [. ]

Переклад з арабської Євгена Микитенка, ілюстраціїРашинХаріє

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Працюємо над змістом твору

1. Як минуло дитинство і юністьСиндбада?Чому для нього настали важкі часи?

2. Що зробивСиндбад,щоб не розоритися остаточно?

3. У яку небезпеку потрапили купці на острові-горі?

4. Як капітан корабля пояснив причину того, що рибина пірнула в морську безодню?

5. Розкажіть про порятунокСиндбада.

6. Як поставилися доСиндбадав царстві аль-Міграджана?

7. Як купецьСиндбадзнову повернувся на батьківщину, у рідний Багдад?

Міркуємо самостійно

8. На вашу думку, яке реальне явище природи описане в епізоді з велетенською рибиною?

9. З яких причин купець міг загинути під час своєї першої подорожі?

10. Як склалася бдоля Синдбада,якби його розумом оволоділи розпач і байдужість до власного майбутнього?

11. Назвіть риси характеру, які допомогли Синдбадові уникнути банкрутства і вижити у складних обставинах.

12.На прикладі історії купцяСиндбадапоясніть, чому в бізнесі завжди важлива чесність.

13. Доведіть, що доля багдадських купців була важкою і сповненою небезпек.

Застосовуємо теоретичні поняття

14. Чому оповіді проСиндбадами називаємо казками?

15. Назвіть фантастичну істоту, описану в казці проСиндбада.

16. Які події, зображені в казках про Синдбада-мореплавця, могли відбутися насправді, а які — лише в казці?

Завдання від Фантазерчика

• 1.На вашу думку, що могло статися ізСиндбадом,якби у царстві аль-Міграджана з ним повелися негостинно?
• 2.Сформулюйте основні правила гостинності до іноземців та іноземок, які потрапили у скрутні обставини.
• 3.Запишіть правила гостинності в зошит.

Скористайтесь посиланнямhttps://cutt.ly/2WXQ7PaабоQR-кодом і подивіться мультфільм«Синдбад.Перша подорож». Знайдіть відмінності між казкою і мультфільмом.

Що спитав у нас Згадайко?

• 1.Згадайте, що таке сюжет.
• 2.Який стосунок до сюжету казки проСиндбадамають запропоновані нижче зображення?
• 3.Визначте правильний порядок малюнків.

Потіште Знаюсю своїми знаннями!