Облік поточних біологічних активів

П(С)БО 30 “Біологічні активи” містить такі визначення термінів.

Біологічний актив – тварина або рослина, яка у процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Біологічні перетворення – процес якісних і кількісних змін біологічних активів.

Витрати на місці продажу – витрати, пов’язані з продажем біологічних активів і сільськогосподарської продукції на активному ринку, зокрема комісійні винагороди продавцям, брокерам, непрямі податки, що сплачуються у процесі реалізації продукції.

Група біологічних активів – сукупність подібних за характеристиками, призначенням та умовами вирощування тварин або рослин.

Довгострокові біологічні активи – усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами.

Додаткові біологічні активи – біологічні активи, одержані у процесі біологічних перетворень.

Поточні біологічні активи – біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Сільськогосподарська продукція – актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Сільськогосподарська діяльність – процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

За галузевою ознакою виділяються біологічні активи рослинництва і біологічні активи тваринництва.

Прикладами біологічних активів і сільськогосподарської продукції е: у рослинництві – зерно, овочі, цукрові буряки, картопля та ін.; у тваринництві – молоко, яйця, мед, приріст живої маси, приплід та ін. (табл.. 7.6).

Таблиця 7.5. Приклади поточних біологічних активів і сільськогосподарської продукції

Активи

Сільськогосподарська

продукція

Додаткові біологічні активи

Зерно, зернові відходи, солома

Картопля та овочеві

Додаткові біологічні активи

Цукрові буряки, тютюнове листя, насіння соняшнику

Зелена маса, коренеплоди

Основне стадо великої рогатої худоби

Основне стадо свиней

Основне стадо овець

Молоко, каракульські смужки, вовна, гній

Тварини на вирощуванні та відгодівлі

Приріст живої маси, гній

Матеріал для розведення риби

Яйця, пташиний послід

Мед, віск, прополіс тощо

Від окремих біологічних активів та їх груп, крім сільськогосподарської продукції, можуть бути отримані додаткові біологічні активи (у рослинництві – чубуки, саджанці; у тваринництві – приплід, нові рої бджіл, матеріал для розведення риби тощо).

Первісне визнання додаткових біологічних активів відображається в обліку у тому звітному періоді, у якому вони відокремлені від біологічного активу.

Біологічний актив та/або сільськогосподарська продукція визнаються активом, якщо є імовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, а їх вартість може бути достовірно визначена.

Об’єктом бухгалтерського обліку є окремий вид біологічних активів або їх група.

Сільськогосподарську продукцію оприбутковують із виробництва на підставі відповідних документів. Бухгалтер повинен чітко визначити обов’язки посадових осіб щодо оформлення документів з тим, щоб забезпечити правильний облік виходу продукції за всіма виробничими підрозділами підприємства.

Первинний облік виходу зерна від урожаю можна здійснювати за реєстрами або путівками відправки зерна та іншої продукції з поля.

Зерно, одержане від урожаю, потребує додаткового сортування, підсушки, очищення. Цей процес оформляють актом на сортування і сушіння продукції рослинництва (форма № 82). В акті вказують вагу зерна, відпущеного для сушіння, вагу одержаного якісного зерна, зерновідходів, розмір усушки і невикористовуваних відходів. Якість одержаного зерна визначають за допомогою лабораторного аналізу. Акт підписують особи, які виконували роботи з сушіння і сортування зерна, завідуючий током, вагар, а затверджує керівник господарства.

Розмір усушки зерна визначають за формулою

де У- усушка зерна;

З – вага зерна переданого на сушіння;

В – процент вологості зерна до сушіння;

Ва – процент вологості зерна після сушіння.

Наприклад, відпущено для сушіння 10 000 кг зерна вологістю 19 %, а від сушіння одержане зерно вологістю 17 %. За таких умов усушка становитиме 241 кг

Отже, в результаті сушіння потрібно списати 241 кг зерна, а залишиться 9759 кг зерна вологістю 17 %.

Під час переробки зерна на току невикористовувані відходи (мертва засміченість та усушка) списуються методом “червоне сторно”: дебет рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” і кредит рахунку 23 “Виробництво”.

Зерно, яке планують використати на насіння, зберігають і обліковують окремо. Під час засипки його на насіння складають акт. Витрачання насіння і посадкового матеріалу оформляють актом на витрату насіння і садивного матеріалу (форма № ВЗСГ-4). Його складають після закінчення посіву на кожному полі і приймання робіт. Після підпису агрономом акт підлягає затвердженню керівником підприємства.

Первинним документом з обліку продукції овочівництва, садівництва і картоплі є щоденник надходження сільськогосподарської продукції (форма № 81).

Оприбуткування від урожаю кормів здійснюють за окремими документами. Корми можна згодовувати тваринам шляхом випасу, тобто без попереднього збирання; у вигляді скошеної зеленої маси трав, гички і листків, одержаних при збиранні коренеплодів та овочів; заготовляти для наступного згодовування (сіно, солома, коренеплоди, силос, сінаж та ін.).

Корми, згодовані тваринам без їх попереднього збирання (шляхом випасу), на складі не оприбутковують. Кількість згодованих таким способом кормів визначають розрахунковим шляхом за зоотехнічним або укісним методом.

Зоотехнічний метод полягає в тому, що визначають потребу кормів за нормами на виробництво продукції. Від цієї потреби віднімають фактичне витрачання кормів згідно з первинними документами. Одержана різниця буде становити вихід кормів із пасовища.

Наприклад, на пасовищі випасались корови. За цей період від них одержано 1000 ц молока. Потреба кормів для одержання 1 кг молока становить 1,1 кормової одиниці. Отже, на одержане молоко потрібно використати 1100 ц кормових одиниць. Якщо протягом пасовищного періоду коровам згодували кормів у розмірі 700 ц кормових одиниць, то решту 400 кормових одиниць дало пасовище. їх за коефіцієнтом переводять у зелену масу і встановлюють таким способом, скільки зеленої маси дало пасовище.

Укісний метод передбачає скошування трав на контрольних ділянках, які огороджені і на яких не випасають тварин. Кількість кормів, одержаних на контрольних ділянках, перераховують на всю площу пасовища і встановлюють загальний вихід кормів.

Для оприбуткування кормів, згодованих шляхом випасу, складають акт на оприбуткування пасовищних кормів (форма № 93) та акт на оприбуткування пасовищних кормів, врахованих за укісним методом (форма № 93а).

Результати приймання грубих і соковитих кормів комісія оформляє актом на приймання грубих і соковитих кормів (форма № 92). Акт складають у двох екземплярах.

Від тварин одержують молоко, вовну, яйця, мед та іншу продукцію. Продукцією тваринництва є також приплід, привіс і приріст.

Для оприбуткування молока складають журнал обліку надою молока (форма № 112).

Настриг вовни від овець оприбутковують за актом настригу і прийняття вовни (форма № 115).

Оприбуткування яєць, меду, риби проводять за щоденником надходження сільськогосподарської продукції (форма № 81). На птахофабриках та у спеціалізованих птахівничих господарствах використовують акт на сортування яєць у цеху інкубації (форма № 109), виробничий звіт про переробку птиці та вихід продукції (форма № 110), звіт по складу-холодильнику (форма № 111) та ін.

У складі молодняку тварин і тварин на відгодівлі постійно відбуваються зміни. Кількість тварин збільшується за рахунок одержання приплоду від власного маточного поголів’я, придбання на стороні, вибракування худоби з основного стада і постановки на відгодівлю. Зміни відбуваються також внаслідок переведення тварин з однієї вікової групи в іншу, переміщення з ферми на ферму, збільшення живої маси внаслідок її приросту, а також збільшення вартості тварин внаслідок витрат на їх утримання.

З підприємства вибувають тварини в порядку їх продажу. Значну частину молодняку використовують для формування власного основного стада. Частину тварин забивають на м’ясо, можуть траплятись випадки вимушеного забою і загибелі тварин внаслідок хвороб та з інших причин.

Бухгалтерський облік має відображати всі зазначені зміни в поголів’ї тварин на підставі відповідних документів.

Приплід телят, поросят, ягнят (крім каракульських), лошат, нових сімей бджіл оформляють “Актом на оприбуткування приплоду тварин” (форма № ПБАСГ-3).

Забій, вимушену прирізку, падіж чи загибель від стихійного лиха тварин оформляють “Актом на вибуття худоби та поточних біологічних активів тваринництва (форма № ПБАСГ-6). В акті мають бути вказані причини та обставини вибуття тварин і птиці, а також можливе використання продукції.

Продаж тварин оформляють “Товарно-транспортними накладними на відправку-приймання тварин і птиці” (спеціалізована форма № 1 с.г., тварини).

За ведення обліку на фермі відповідає її завідуючий (бригадир) або інший керівник підрозділу. На підставі первинних документів про рух худоби на фермі ведуть “Книгу обліку руху тварин і птиці на фермі” (форма № ПБАСГ-12). Записи в Книзі потрібно робити щодня, реєструючи дані окремих документів, та визначати кількість поголів’я на початок наступного дня. Ці дані переносять у “Відомість витрати кормів” (форма № 94), де на підставі затверджених раціонів контролюють щоденне витрачання кормів.

Згідно з первинними документами і записами у книзі щомісяця складають “Звіт про рух тварин і птиці на фермі” (форма № ПБАСГ-13). Його готує зоотехнік або обліковець, підписує також завідуючий фермою чи бригадир і разом з первинними документами про надходження та вибуття тварин і птиці подають у бухгалтерію.

Біологічні активи, придбані за плату, оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з витрат, фактично понесених підприємством для їх одержання, зокрема:

• – ціни придбання за вирахуванням знижок, відповідно до договору з постачальником (продавцем), непрямих податків, крім випадків, якщо вони не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства;
• – суми ввізного мита;
• – витрат на транспортування;
• – інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням біологічних активів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю біологічного активу, переведеного до складу довгострокових біологічних активів зі складу поточних біологічних активів, є його справедлива вартість, зменшена на очікувані витрати на місці продажу, визначена на дату такого переводу.

Біологічні активи відображаються на дату проміжного та річного балансу за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Визначення справедливої вартості додаткових біологічних активів та сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку.

Поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за первісною вартістю.

Сільськогосподарська продукція та додаткові біологічні активи при їх первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Сільськогосподарська продукція після її первісного визнання та біологічні активи, які не використовуються у сільськогосподарській діяльності, відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок; первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Придбані сільськогосподарська продукція та матеріали сільськогосподарського призначення обліковуються окремо від сільськогосподарської продукції, одержаної від власного виробництва.

До поточних біологічних активів рослинництва належать сільськогосподарські культури, які використовуються у виробництві менше одного року або операційного циклу. Поточні біологічні активи тваринництва представлені тваринами на вирощуванні та відгодівлі.

Поточні біологічні активи включають такі групи:

• – поточні біологічні активи рослинництва, оцінені за справедливою вартістю;
• – поточні біологічні активи тваринництва, оцінені за справедливою вартістю;
• – поточні біологічні активи тваринництва, оцінені за первісною вартістю.

Об’єктами обліку поточних біологічних активів рослинництва є сільськогосподарські рослини або їх однорідні групи. їх обліковують за рахунком 23 “Виробництво” у складі незавершеного виробництва в рослинництві.

Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю, відображають на субрахунку 211 “Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю”, з якого їх списують у дебет рахунку 23 “Виробництво” і показують у складі незавершеного виробництва з рослинництва.

Синтетичний облік молодняку тварин, тварин на відгодівлі, звірів, птиці, кролів і бджіл ведуть на рахунку 21 “Поточні біологічні активи”. Це активний рахунок. За дебетом його відображають наявність поголів’я, його надходження, а також дооцінку внаслідок оприбуткування приросту живої маси або виходячи з кількості і вартості кормо-днів. За кредитом рахунку обліковують вибуття поголів’я. Переведення тварин з однієї вікової групи в іншу, а також з ферми на ферму відображають за дебетом і кредитом цього рахунку (табл. 7.6).

Таблиця 7.6. Кореспонденція рахунків з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

Оприбутковано приплід тварин від основного стада

21 “Поточні біологічні активи”

Оприбутковано приріст живої маси тварин

21 “Поточні біологічні активи”

Дооцінка тварин за приростом, виходячи з кількості кормо-днів та їх вартості

21 “Поточні біологічні активи”

Вибракувано тварин із основного стада і поставлено на відгодівлю

21 “Поточні біологічні активи”

16 “Довгострокові біологічні активи”

Переведено тварин із однієї вікової групи в іншу або з ферми на ферму (зміни відбуваються тільки на аналітичних рахунках до рахунку 21)

21 “Поточні біологічні активи”

21 “Поточні біологічні активи”

Оприбутковано тварин, які надійшли в результаті покупки від різних підприємств та організацій

21 “Поточні біологічні активи”

63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями”

Одержано тварин в порядку внесків для зарахування в статутний капітал

21 “Поточні біологічні активи”

Списано тварин на забій

233 “Промислові виробництва”

21 “Поточні біологічні активи”

Одержано продукти від забою тварин

26 “Готова продукція”

233 “Промислові виробництва”

в основне стадо:

а) на списання вартості

21 “Поточні біологічні активи”

б) оприбуткування довгострокових біологічних активів

16 “Довгострокові біологічні активи”

Списано тварин на реалізацію:

а) списання собівартості тварин

90 “Собівартість реалізації”

21 “Поточні біологічні активи”

б) нарахування виручки від реалізації

36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”

70 “Доходи від реалізації”

Списано тварин внаслідок загибелі, нестачі, вимушеного забою

21 “Поточні біологічні активи”

Вартість загиблих тварин віднесено за рахунок: а) підприємства

24 “Брак у виробництві”

375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

24 “Брак у виробництві”

Одержано шкуру і м’ясо від загиблих тварин

26 “Готова продукція”

24 “Брак у виробництві”

Списано тварин внаслідок стихійного лиха

99 “Надзвичайні витрати”

21 “Поточні біологічні активи”

Для обліку тварин за рахунком 21 передбачено два субрахунки:

• – 212 “Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю”;
• – 213 “Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю”.

На субрахунку 212 “Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю” ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних активів тваринництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл, доросла худоба, що вибракувана з основного стада, тощо).

На субрахунку 213 “Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю” ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, внаслідок чого їх оцінювання здійснено відповідно до П(С)БО 9 “Запаси”. Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних біологічних активів тваринництва.

До субрахунків 212 і 213 доцільно відкривати субрахунки другого порядку за видами тварин.

Облік за рахунком 21 “Поточні біологічні активи” ведуть у журналі-ордері № 8 с.г. та відомості. Запис у ньому здійснюють на підставі звітів про рух худоби і птиці. Облік ведуть у розрізі ферм за видами і статево-віковими групами тварин. Якщо на підприємстві є декілька ферм, то наявність та рух поголів’я узагальнюють за всіма фермами. Дані відображають за місяць та наростаючим підсумком з початку року”

Рахунок 21 “Поточні біологічні активи” призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух поточних біологічних активів тваринництва, зокрема тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада й реалізованої без ставлення на відгодівлю, тварин, прийнятих від населення для реалізації, та рослинництва, які оцінюються за справедливою вартістю, зокрема зернові, технічні, овочеві та інші культури тощо. За дебетом рахунку 21 відображають надходження тварин з виробництва, від придбання та інше, а за кредитом – вибуття.

Рахунок 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” використовують для обліку наявності та руху сільськогосподарської продукції, яка призначена для продажу на сторону, невиробничого споживання, виробничих цілей (насіння, корми, саджанці), побічної продукції. Одержання сільськогосподарської продукції з виробництва відображають за дебетом рахунку 27 і кредитом рахунку 23. Списання продукції показують за кредитом рахунку 27 і дебетом рахунків 90, 23,91,92 та ін.

Сільськогосподарська продукція під час її відокремлення від біологічного активу включає: в рослинництві – зерно, плоди, ягоди, овочі, насіння, зелену масу, картоплю, коренеплоди, сіно; у тваринництві – молоко, вовну, яйця, мед.

Сільськогосподарську продукцію оприбутковують так: дебет рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” і кредит рахунку 23 “Виробництво” на суму за справедливою вартістю. На суму доходу від первісного визнання продукції (різниця між оцінкою продукції за справедливою вартістю й витратами) показують дохід: дебет рахунку 23 “Виробництво” і кредит субрахунку 710 “Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю”. Якщо справедлива вартість отриманої продукції нижча від витрат на її виробництво, то різницю відносять на витрати: дебет субрахунку 940 “Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю” і кредит рахунку 23 “Виробництво” (табл. 7.7).

Таблиця 7.7. Облік сільськогосподарської продукції

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Облік тварин на вирощуванні і відгодівлі

Облік тварин на вирощуванні і відгодівлі ведеться у тик бюджетних установах, які мають у своєму складі підсобні (навчальні, навчально-дослідні) сільськогосподарські підрозділи, не переведені на самостійний баланс. У таких установах дорослі продуктивні і робочі тварини обліковуються на субрахунку 107 “Робочі і продуктивні тварини”, а молодняк тварин і тварини, вибракувані з основного стада і поставлені на відгодівлю з метою подальшої реалізації або забою на м’ясо, птиця, звірі, кролики обліковуються на синтетичному рахунку 21 “Тварини нa вирощуванні і відгодівлі”. До цього рахунка передбачено такі субрахунки:

• 211 “Молодняк тварин на вирощуванні”;
• 212 “Тварини на відгодівлі”;
• 213 “Птиця”;
• 214 “Звірі”;
• 215 “Кролі”;
• 216 “Сім’ї бджіл”;
• 217 “Доросла худоба, вибракувана з основного стада”;
• 218 “Худоба, прийнята від населення для реалізації”.

На субрахунку 211 “Молодняк тварин на вирощуванні” ведеться облік наявності, надходження і вибуття молодняку великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней за такими статево-віковими та господарськими групами:

• 1) велика рогата худоба: телички (за роками народження); бички (за роками народження); нетелі; корови-первістки для реалізації;
• 2) свині: поросята до двох місяців (до відлучки від матки); поросята від двох до чотирьох місяців; ремонтні свинки; ремонтні кабанчики; свиноматки, що перевіряються; молодняк свиней на відгодівлі;
• 3) вівці: молодняк народження поточного року; молодняк народження минулих років і ярки (до переведення в основне стадо). Облік за кожною віковою групою ведеться окремо за рунами: тонкорунні; напівтонкорунні; напівгрубововняні; грубововняні;
• 4) кози: молодняк народження поточного року; молодняк народження минулого року;
• 5) коні: молодняк робочих коней (за статтю і роками народження); молодняк племінних коней (за статтю і роками народження).

Молодняк племінних тварин усіх видів (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз і коней) обліковується також за породами.

На субрахунку 212 “Тварини на відгодівлі” ведеться облік наявності, надходження і вибуття дорослої худоби, переведеної з основного стада на відгодівлю і нагул, за видами худоби:

• — велика рогата худоба на відгодівлі і нагулі;
• — свині на відгодівлі;
• — вівці на відгодівлі і нагулі;
• — кози на відгодівлі і нагулі.

На субрахунку 213 “Птиця” ведеться облік наявності, надходження і вибуття всіх видів птиці, як молодняку, так і дорослої, за такими обліковими групами:

• 1) кури яєчного напрямку використання: молодняк; маточне стадо несучок; промислове стадо несучок; ремонтний молодняк;
• 2) кури м’ясного напрямку використання: молодняк; м’ясні курчата (бройлери); маточне стадо;
• 3) качки: молодняк; доросле стадо;
• 4) гуси: молодняк; доросле стадо;
• 5) індики: молодняк; доросле стадо;
• 6) цесарки: молодняк; доросле стадо;
• 7) перепілки: молодняк; доросле стадо.

На субрахунку 214 “Звірі” ведеться облік наявності, надходження і вибуття хутрових звірів за видами (лисиці, нутрії тощо), окремо молодняку і дорослого (основного) стада.

На субрахунку 215 “Кролі” ведеться облік наявності, надходження і вибуття кролів за породами, окремо молодняку і основного стада.

На субрахунку 216 “Сім’ї бджіл” ведеться облік наявності, надходження і вибуття бджолиних сімей за кількістю і вартістю, в цілому по пасіці.

На субрахунку 217 “Доросла худоба, вибракувана з основного стада” ведеться облік поголів’я і балансової вартості вибракуваних з основного стада продуктивних тварин і робочої худоби, призначеної для реалізації або забою на м’ясо в господарстві без відгодівлі (нагулу), за видами.

На субрахунку 218 “Худоба, прийнята від населення для реалізації” ведеться облік руху тварин, прийнятих від населення для реалізації на сторону за їх дорученням, за видами.

Облік тварин на вирощуванні і відгодівлі здійснюють на підставі первинних документів, оформлених відповідно до вимог і правил, що діють у сільськогосподарських підприємствах і затверджені відповідними галузевими органами.

При одержанні приплоду завідуючий фермою, бригадир або зоотехнік складають у двох примірниках “Акт на оприбуткування приплоду тварин” (с.-г. об. ф. № 95). Записи в ньому здійснюють індивідуально за кожною головою приплоду великої рогатої худоби і коней, а з решти тварин — в цілому із зазначення статі. На одержаний приплід звірів і кролів складають “Накопичувальний акт на оприбуткування приплоду звірів” (с.-г. об. ф № 96), в якому зазначають кількість виявленого в кожному гнізді молодняку (живого і мертвого). Оприбутковують лише живих звірят (кроленят). Тварин, придбаних в інших підприємствах, прибуткують на підставі товарно-транспортної накладної та рахунка-фактури постачальника. Надходження тварин і птиці від населення, визначення порядку розрахунків за надані послуги з вирощування або відгодівлі поголів’я відображують у “Приймально-розрахунковій відомості на худобу і птицю, прийняту від населення” (с.-г. обл. ф. № 95а) або ж “Актом на передачу (продаж) і закупівлю худоби і птиці за договорами з громадянами” (с.-г. об. ф № 956).

Переведення тварин з молодшої групи в старшу, молодняку в основне стадо, на відгодівлю здійснюють у відповідні строки. Так, нетелей переводять у групу корів у день отелення, перевіюваних свиноматок у групу основних — після відлучення поросят, одержаних від першого опоросу, а ремонтних свинок у групу перевіюваних — у віці 9—10 міс. живою масою 100-—120 кг. Усі зміни в групах оформляють “Актом на переведення тварин з групи в групу” (с.-г. об, ф. № 97), в якому записують основні зоотехнічні дані про тварин, прізвища працівників ферми, за якими пере закріплюється поголів’я (вони розписуються в документі). У процесі переведення тварин з групи в групу беруть участь працівники зоотехнічної і ветеринарної служб.

При русі тварин (народження, переведення з групи в групу або основне стадо, постановка на відгодівлю, зняття з неї при забої або вибутті, передача іншій матеріально відповідальній особі) їх зважують. Молодняк, відгодівельне поголів’я великої рогатої худоби, свиней треба зважувати щомісяця. Результати зважування, а також кличку, інвентарний номер, живу масу до і після зважування, приріст тварин за місяць записують у “Відомості зважування тварин” (с.-г. об. ф. № 98) за відповідальними особами і відповідними видами тварин. Для визначення приросту живої маси за відповідною групою тварин за певний період складають “Розрахунок визначення приросту” (с.-г. об. ф. № 98а).

Особливої уваги з боку бухгалтерської служби вимагають облік і контроль вибуття тварин і птиці з ферми чи господарства. Причини вибуття бувають різні; з технологічних потреб; у зв’язку з плановою необхідністю, внутрішньогосподарським переміщенням; у непередбачуваних і екстремальних ситуаціях; внаслідок реалізації, забою на м’ясо тощо.

Відпуск молодняку і тварин на відгодівлі іншим організаціям оформляють “Товарно-транспортною накладною на відправлення-приймання тварин і птиці” (ф. № 1-сг), яку виписують у 4 примірниках на кожну групу худоби, свиней, птиці та інших видів тварин. До накладної додають ветеринарне свідоцтво. У товарно-транспортній накладній обов’язково записують такі дані: кількість голів, живу масу, категорію вгодованості, дату і годину відправлення, пункт призначення, найменування одержувача товару.

У разі вимушеного дорізування або загибелі тварин, птиці, ліквідації поголів’я з інших причин у день вибуття обов’язково складають “Акт на вибуття тварин і птиці (забій, дорізування і загибель)” (с.-г. об. ф. № 100). На всі випадки загибелі і вимушеного забою тварин ветеринарна служба господарства разом із спеціалістами ветеринарної дільниці складає акт (висновок) про причини такого стану поголів’я. В акті записують порядок і мету використання одержаних внаслідок дорізування тварини продуктів.

Продукти від забою тварин у господарстві, на забійному пункті інших Організацій здають у комору (на склад) відповідно до накладної, в якій про приймання розписується комірник або інша особа. Один примірник накладної додають до звіту про рух тварин і птиці.

Усі документи про вибуття тварин і птиці затверджує керівник підприємства.

Вибракування тварин з основного стада для наступної постановки на відгодівлю або забій, а також для реалізації, тобто зарахування до оборотних активів, відображують в “Акті на вибракування тварин з основного стада” (с.-г. об. ф. № 57).

Для оперативного обліку і контролю за рухом поголів’я завідуючий тваринницькою фермою чи обліковець веде “Книгу обліку тварин і птиці” (с.-г. об. ф. № 34), в якій за кожною статево-віковою групою тварин визначають надходження і вибуття поголів’я.

Основним документом, який підтверджує рух худоби, свиней, птиці, інших видів тварин за певний період, є “Звіт про рух худоби і птиці на фермі” (с.-г. об. ф. № 102). Складають 2 примірники звіту щомісяця. З них один здають разом з первинним документами в бухгалтерію установи для складання бухгалтерських проведень та обліку. Разом з даними про рух худоби і птиці за обліковими групами, кількістю голів та живою масою у звіт також зазначають кількість кормо-днів, затрачених на утримання поголів’я.

На підставі звіту та доданих до нього первинних документи у бухгалтерії складають меморіальний ордер і визначають кореспонденцію рахунків з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

Підсумки меморіального ордера переносять до книги Журнал-головна. Аналітичний облік руху тварин у бухгалтерії бюджетних установ ведуть у “Книзі обліку тварин” (т.ф. № 3—8).

Основні господарські операції з обліку руху молодняку тварин у підсобних (навчальних, навчально-дослідних) сільськогосподарських підрозділах бюджетних установ, облік діяльності яких ведеться на єдиному балансі бюджетної установи, наведено у табл. 6.3.

Таблиця 6.3. Відображення в обліку господарських операцій руху молодняку тварин у бюджетних установах

Зміст господарської операції

Кореспондуючі субрахунки