Обметочний шов ? як робити, як обмітати край вручну, гарний краеобметочный стібок

Коли ви купуєте собі чи своїм рідним новий одяг, ви, насамперед, дивіться на зовнішній вигляд вподобаної вам речі, ви приміряєте виріб, ви задоволені. Але, перш ніж придбати виріб, потрібно уважно подивитися, наскільки якісно воно пошито, все в порядку. Зовнішній вигляд виробу багато в чому залежить від правильного виконання швів. Якщо сукня або спідниця зшиті та оброблені з допомогою швейної машинки, то зрозуміло, що шви виглядають красиво і акуратно. Ви це розумієте, так як самі теж вмієте шити.

Сучасні швейні машинки мають багато функцій, які дозволяють якісно шити і обметывать акуратно шви. Деякі майстрині навіть мають спеціальне пристосування, яке називається «оверлок», що ще більше полегшує роботу по обробці швів. А що робити, якщо у вашої машинки немає таких функцій? Що робити тоді? Навчитися виконувати цю роботу вручну, з допомогою голки і нитки. Трохи терпіння, знань і у вас все вийде. Але перш, треба познайомитися з деякими основними стібками, які застосовуються при ручному шитті.

Коли потрібно застосовувати ручні шви

• Якщо у вашої швейної машинки немає функції обметування краю виробу.
• Якщо розпустилася машинна строчка і вам необхідно відновити її. Ви просто берете голку з ниткою і приводите в порядок проблемне місце.
• Оздоблювальна строчка. При пошитті одягу іноді краще працювати вручну. Ви хочете прикрасити ваш виріб аплікацією. Це декоративна прикраса буде виглядати набагато ефектніше, якщо ви оформите його з допомогою голки і нитки. Зазвичай це виконується петельним швом. Тут можна застосувати фантазію і пограти з квітами нитки, підібравши той відтінок, який зможе вигідно підкреслити унікальність цієї деталі.
• Петлі. Оформити їх на виробі завжди складно і неважливо зробите ви це на машинці або вручну. Це залежить від фасону вашого сукні або блузи, а також від тканини, з якої ви шиєте. Неакуратно обмітають петлі можуть зіпсувати ваш наряд.
• Вироби з повсті або фетру. На домашній швейній машинці їх дуже нелегко зшити. Майже неможливо! Скористайтеся своїм вмінням шити вручну.
• Шиття м’яких іграшок також вимагає навичок роботи з голкою і ниткою. І тут робота вимагає петельної обробки виробу.

Матеріали, необхідні для обметування країв виробу вручну

• Голки. Вони продаються в наборах під номерами від 1 до 12. Голки повинні бути гострими, без вад, щоб при шитті вони не пошкодили тканина. Краще вибирати голки зі спеціальним покриттям в районі вхідного отвору для нитки, з так званим золотим вушком. Нитка вставляється в таку голку і легко ковзає при шитті без проблем.
• Нитки. Їх так само, як і голки, треба підбирати під тканину, з якої ви шиєте. Від товщини і виду тканини, від її кольору залежить вибір робочої нитки.
• Наперсток. Привчіть себе працювати з цим інструментом. Від цього залежить здоров’я ваших пальців. Він захистить їх від уколів і ранок, які потім будуть заважати вам працювати і стануть причиною поганого настрою. А це неприпустимо коли ви шиєте. Підбирайте наперсток так, щоб він щільно сидів на пальці. Не стискав його, але і не був великий.
• Ножиці. Після обметуванням швів або закінчення роботи з оздоблювальними деталями обов’язково обрізайте робочу нитку, а не обривайте її. Це може призвести до деформації шва і зіпсує вашу одяг.
• Маркер. Є спеціальні водорозчинні олівці. Щоб обметочний шов був акуратним краще зробити розмітку місця стібків.

Різноманітні види обметочных швів вручну

Ми знаємо, в яких ситуацій нас може виручити вміння обробляти краю і деталі одягу вручну і підібрали інструменти, які для цього потрібні. Тепер можна почати вивчення різних способів як зробити оверлочный шов вручну. Для обробки країв шва існує кілька видів ручних швів. Найчастіше користуються обметочніе швами. Вони застосовуються для обметування країв деталі, щоб тканина не сипалася, для з’єднань деталей тканини, при роботі з м’якими іграшками і т. д.

• Обметочний косий шов. Це найпростіший варіант обметування і використовується при роботі з тканинами, текстура яких не дає їм обсипатись. Це бавовняні, вовняні, пальтові тканини і т. д. Обметування робиться справа наліво, без затягування петель, причому захоплюється 3 мм краю шва.
• Обметочний петельний шов. Це найбільш популярний і надійний вид обробки швів виробу вручну. Починаємо з нитки. Вводимо її у вушко голки до половини, щоб у нас вийшла подвійна робоча нитка. Зав’язуємо вузлик. Протикаємо оброблюваний край голкою і закріплюємо вузлик на тканини, вводячи голку між двома половинками нашої нитки. Закріплений таким способом вузол не вискочить з тканини, якщо її текстура дуже пухка. Намічаємо місце наступного проколу, вводимо голку витягуємо нитку, роблячи петлю, і стежимо, щоб голка пройшла перед ниткою. Акуратно затягуємо нашу петельку. Продовжуємо обробку краю.
• Шов «взакрутку». Під час підшивки тканина закручується валиком і підшивається через край. Частота петель залежить від тканини та вироби. Такий вид використовується при шитті складних в обробці тканин (ворсових, ковзних, растягивающихся). В цьому випадку працювати на швейній машинці не бажано. Підшиваючи оборки або хустки й шалики з таких тканин, як шифон, крепдешин і т. д., забудьте про машинну строчку. Це тільки ручна робота.
• Крайовий шов (керамічний). Він необхідний для з’єднання двох кромок. Перед з’єднанням деталі краще змітати або сколоти булавками, щоб тканина не рухалася під час обметування. Він виконується «косими» петлями з тією різницею, що стібки обметування лягають впритул один до іншого і захоплюють 1-2 нитки тканини.

Підшивочні шви

Ви закінчили пошив свого виробу і обробили всі внутрішні і зовнішні деталі тими способами, які ви вважали найбільш придатними у цьому випадку. Залишилося підшити вашу роботу. І в цьому випадку вам знову знадобиться ваше вміння виконувати ручні шви. Машинкою в цих випадках краще не користуватися.

• Потайний шов. Він застосовується для прихованої підшивання підігнутих країв деталей. З його допомогою підшивають сукні, спідниці, рукава у блузок і т. д. Заметанный край, який слід підшити, злегка відвертають і роблять великий стібок між двома шарами подгибки. Потім на голку беруть одну нитку (або половину) тканини і знову роблять стібок всередині подгибки. Стібки сильно не затягують. Виконується справа наліво.
• Шов «козлик» (хрестоподібний). Його роблять при підшивці товстих несыпучих тканин з відкритим краєм. Петлі накладаються зліва направо. Нитка пропускають вгору на подгибку, потім беруть на голку дві нитки тканини (не проколюючи наскрізь), а потім дві нитки подгибки і так далі. Стібки щільно не затягують.

Отже, ви змогли покроково у всьому розібратися і тепер знаєте, що, якщо у вашій швейній машині немає оверлока – це не трагедія. Оверложить шви вручну і правильно виконати красивий краеобметочный шов – цілком реально. За великим рахунком, обверложить шов руками не складніше, ніж зробити сметочный шов, тільки трохи довше.

Ви познайомилися з найбільш поширеними швами, які можна робити вручну. Користуйтеся ними так, як вам буде зручніше. Вчіться поєднувати у ваших виробах машинні та ручні шви. Ви можете почати працювати на швейній машинці, а для декору скористатися голкою і ниткою. Фантазуйте і ваші вироби будуть завжди унікальні. Успіхів вам!

Інші схеми шиття

Приємного читання!

Види обметувальних швів вручну

Якщо вдома немає швейної машинки і спеціального оверлока, найпростіші шви для підшиву невеликих виробів можна виконати і вручну. Головне знати як це потрібно зробити, а зробити це досить просто. Є кілька видів обметувальних швів, що виконуються вручну, без швейної машинки і спеціальної освіти в області шиття і крою.

Для чого потрібні обметувальні шви? Обметування необхідне для більш акуратного вигляду країв тканини, а також для того, щоб края тканини не обсипалися. Про основні види обметувальних швів ми тут коротко і розповімо. Отже, короткі описи.

Косий обметувальний шов дуже простий, хороший для таких тканин, края яких не обсипаються, тому обметування робиться дуже тонким, зачіпається самий краєчок тканини. Процес здійснюється справа наліво, а петельки в ньому не затягуються, як в петельному. Чому косий? Тому що шов стібки робляться під нахилом.

Обметувальний петельний шов вважається по праву найнадійнішим і найпопулярнішим. Йому вчать на уроках праці в школі. Виконується подвійною ниткою. Для більш надійного закріплення вузлика на пухкій тканині, слід додатково прошити стібок між двома нитками вузлика. Візуально робити проколи потрібно на рівній відстані один від одного, щоб вийшло акуратно. Після закріплення вузлика слід зробити голкою наступний прокол (паралельно першому), витягнути нитку таким чином, щоб вийшла петля. Голка повинна пройти перед ниткою, утворюючи петельку, як на фотографії нижче. Затягуємо петельку і робимо новий прокол далі.

На фотографії вище можна побачити улюблений багатьма рукодільницями простий петельний шов, виконаний вручну. За допомогою такого шва і старого махрового рушника (а також товстих ниток для в’язання) можна зробити прості і красиві підставки під кружки.

Закручуваний шов потрібен для підшиву складних в обробці тканин (наприклад, ворсових або тих, що сильно розтягуються), які навіть на швейній машинці і не обробиш нормально. В такому випадку тканину слід закрутити спочатку у вигляді валика, а потім підшити вручну вищеописаним петельним швом.

Крайовий шов або кромочний з’єднує собою дві кромки. Два края (дві кромки) слід спочатку змітати, щоб було легше зшивати (адже тканина, що постійно зрушується в процесі роботи може зіпсувати у підсумку весь результат). Крайовий кромочний шов створюється за допомогою косих петель (спосіб описаний першим вище), тільки в даному випадку стібки повинні бути впритул один до одного.

• Підставки під кружки зі старого махрового рушника
• Назви тканин англійською
• Переваги та недоліки міні швейної машинки
• Маска для сну своїми руками
• Як вкоротити джинси вручну зі збереженням фабричного низу
• Як відрізати тканину рівно і швидко
• Латання потертостей і дірок на джинсах
• Види обметувальних швів вручну
• Як зробити з підковдри простирадло
• Як просто і швидко зшити наволочку

Найпростіші шви для вишивання

Усі види швів, котрі застосовуються в українському народному вишиванні, можна поділити на лічильні й по вільному контуру. Лічильні шви виконують на основі лічби ниток тканини.

Шви по вільному контуру вишивають на попередньо нанесеному рисунку на тканині. До них належать різноманітні декоративні шви: «петельний», «тамбурний» та їх різновиди — «стебловий», «полтавська» та «художня гладь», рішельє.

Лічильні шви виконують на попередньо прорідженій (нитки висмикують чи підрізають) або суцільній тканині (полотні). Перші називаються «ажурними», другі — «глухими швами». До групи «ажурних» лічильних швів належать мережки, «вирізування», «сітки», а до «глухих» — лічильна «пряма» і «коса гладь», хрестики, різноманітні декоративні лічильні шви, «занизування», «набирання» та ін.

Як відомо, величезна різноманітність технік шитва, що використовуються у вишивці, розвинулася з кількох найпростіших — своєрідної абетки, з якої складаються слова чарівних пісень українських народних вишивок.

У шитві відомі чотири основні різновиди простих швів: «уперед голку», «назад голку» (або «за голкою»), «рядковий», «обметувальний». Для всіх цих швів спільною є основна вимога: якщо тканина закріплена, то напрямок виконання стібків повинен бути згори донизу, тобто до себе. Якщо тканина вільно розміщена в руках (що відповідає роботі з круглими п’яльцями), то стібки мають спрямовуватися справа наліво. Їх необхідно робити однаковими.

Шов “вперед голку”

Шов «вперед голку» — найбільш простий — розвинувся з прийомів ткацтва й імітує його. В ньому лицьові і зворотні стібки, чергуючись, розташовуються за однією лінією. Розмір стібків залежить від товщини тканини: на тонких тканинах вони дрібніші, ніж на щільних і товстих.

Введемо кілька термінів:

• прокол — місце входу або виходу з тканини голки;
• робоча нитка — нитка в голці, якою вишивають;
• стібок — відрізок нитки, що міститься між сусідніми проколами.

Під час вишивання робоча нитка послідовно (стібок за стібком), відповідно до малюнка, переходить з лицьового боку тканини на зворотний і знову на лицьовий. Саме тому стібок може бути на лицьовому боці й на зворотному, тобто маємо лицьовий стібок і відповідно — зворотний.

На рис. 1 зображено прийом виконання шва «вперед голку». Голку з робочою ниткою виколюємо зі зворотного боку тканини на лицьовий бік у точці 1. Через кілька вертикальних ниток тканини, вздовж тієї ж горизонтальної нитки, де зроблено й перший прокол, виводимо голку на зворотний бік тканини (точка 2). Вздовж тієї ж горизонтальної нитки тканини, пропустивши таку ж кількість вертикальних ниток, знову виводимо голку на лицьовий бік (точка 3). Виконуємо в цій послідовності. В результаті — на лицьовому боці утворюється ряд однакових стібків, розташованих уздовж однієї і тієї ж нитки тканини, тобто по одній прямій.

На зворотному боці вишивки утворюється такий самий ряд стібків у місцях, де на лицьовому боці є пропуски між лицьовими стібками. Якщо шов «уперед голку» виконаний правильно, то лицьові і зворотні стібки мають однакову довжину. Для того, щоб лінія шва була прямою, необхідно прокладати стібки точно вздовж однієї і тієї ж горизонтальної нитки тканини. Це можливо в тканинах з чіткою полотняною структурою переплетіння ниток. На більш щільних і тонких тканинах можна витягнути одну нитку й шити за нею. Не слід креслити олівцем пряму лінію, оскільки олівець залишає слід, набагато більший за товщину нитки тканини, і вишивка не йтиме точно горизонтально.

У шві «вперед голку», що застосовується у вишивці, лицьові і зворотні стібки можуть мати різну довжину залежно від мети й орнаменту. У вишивці шов «уперед голку» застосовують не лише по прямій, але й за будь-якої форми кривої або ламаної лінії, знову ж таки залежно від малюнка вишивки.

Шов “назад голку”

Шов «назад голку», або «за голкою», так само простий у виконанні. На лицьовому боці він відповідає шву «вперед голку», а на зворотному боці заходить один за одного. У правильно виконаному шві «назад голкою» лицьовий стібок дорівнює одній третині зворотного. При такому співвідношенні лицьові стібки і проміжки тканини між ними однакові. Виводимо голку з робочою ниткою на лицьовий бік в точці 1 (рис. 2/1), відрахувавши кілька вертикальних ниток назад, тобто вправо, переводимо голку знову на зворотний бік тканини (точка 2) і виводимо її на лицьовий бік в точці 3, на відстані, вдвоє більшій за довжину першого лицьового стібка. На рис. 2/1 довжина лицьового стібка позначена літерою А. Другий лицьовий стібок отримуємо переведенням голки на зворотний бік — правіше третього проколу, тобто в точці 4. Знову робимо на зворотному боці тканини стібок, що дорівнює 3А, і т. д.

Іноді за малюнком вишивки необхідно, щоб на лицьовому боці були дуже дрібні, ледь помітні стібки. Величина лицьового стібка залежить від завдання вишивки й типу тканини.

Шов “рядочок”

«Рядочок» являє собою різновид шва «за голкою». В цьому шві лицьові стібки розташовані по прямій лінії один за одним без проміжків. У такому випадку зворотні стібки вдвоє довші від лицьових (рис. 2/2). Шов «рядочок» часто застосовується у вишивках для підкреслення елемента малюнка або орнаменту, особливо в мережках.

Обметувальний шов

«Обметувальний шов» скріпляє нитки тканини по краях. Існує два його види — «через край» і «петельковий».

Шов “через край”

Шов «через край» показано нарис. 3/1. Тканину кладемо лицьовим боком до себе і краєм догори. Лінією шва є край тканини. Проколи голкою зі зворотного боку тканини на лицьовий робляться через невелику відстань. Після проколу нитка огортає край тканини до наступного проколу, таким чином, лицьовий стібок переходить у зворотний по краю тканини й цей єдиний стібок лягає з нахилом уліво на лицьовому боці й управо на зворотному (рис. 3/1) (зворотний стібок показано пунктиром). Чим частіші проколи, тим менший нахил стібків. Якщо вколювати голку через кожну вертикальну нитку тканини, то утворюються щільні вертикальні стібки. Цей шов називається «качалочками». Він є основним під час обробки краю тканини в мережках і «вирізуванні».

Обметувальний петельний шов

«Обметувальний петельний шов» утворився на основі шва «через край». Проколи також робимо зі зворотного боку, але робота йде зліва направо. Робочою ниткою на кожному стібку робимо петельку. Голка проходить крізь цю петельку й затягає її на краю тканини (рис. 3/2). Робочу нитку при цьому необхідно тягти вздовж лицьового стібка вгору, до краю тканини. Тоді петелька, що поєднує сусідні стібки, лягає на край шва, тобто на край тканини, і лицьовий стібок приймає вертикальне положення. У правильно виконаному «петельному шві» зворотні стібки завжди лягають на тканину вертикально, незалежно від відстані між сусідніми стібками. В цьому положенні їх утримує поєднувальна петелька.

Петельний шов

«Петельний шов» шиється зліва направо, але петелька, що поєднує сусідні стінки, лягає не по верхньому краю шва, а по нижньому. На рис. 3/3 показано виконання цього шва по суцільній тканині. В цьому випадку голку з робочою ниткою після виходу з тканини тягнемо вертикально вниз уздовж стібка, тобто вздовж тканини.

Стебловий шов

Зазвичай стебловий швом вишивають стеблинки квітів при переході від тонкої лінії до потовщеною і виконують контурні візерунки. Шиється він «назад голкою».

Ввівши голку в тканину, наберіть від 2 до 4 ниток на голку і протягніть нитку. Потім, відступивши, знову проколіть тканину голкою і наберіть на неї кількість ниток, рівне першому стежку. Голка з другим стібком повинна вийти з тканини в середині попереднього стібка. Лицьові стібки повинні йти в одному напрямку, заходячи один за інший то праворуч, то ліворуч.

Особливо красивим роблять стебловий шов дотримання рівної величини стібків і обов’язкове виведення голки при другому, третьому і наступних стежках в середині попереднього стібка.

З простих швів, які ми розглянули, утворилося різноманіття вишивальних швів, що й становлять багатство української вишивки.

Джерело: «Українська вишивка» , автори Тетяна Кара-Васильєва, Алла Чорноморець – Київ «Либідь», 2005 р.

– Культурно-історичний, просвітницький портал “Спадщина Предків”

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

• Головний убір — «паспорт» української жінки
• Реконструкція козацького костюму
• Плахта – український жіночий поясний одяг
• Крайка – традиційний український пояс та його значення
• Зимовий одяг українців різних областей
• Український рушник
• Борщівська вишиванка
• Символи української вишивки
• Гуцульське традиційне жіноче вбрання
• Вишиванки України: від Луганська до Львова