Що таке “манівці”: мовознавець Авраменко розтлумачив колоритне слово

З цим словом є дуже багато фразеологізмів. Але не усі правильно розуміють, яке значення мають такі вислови.

Нерідко можна почути, що хтось “пішов манівцями” або “говорить манівцями”. Чи відомо вам, що означають такі колоритні вислови і як їх правильно використовувати?

Якщо вас цікавить вивчення української мови, радимо прочитати наступний матеріал: Чому не можна казати “слідуючий”: Авраменко пояснив поширену помилку

Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці пояснив, що означає слово “манівець” і чому його найчастіше використовують у множині.

“Сьогодні будемо збагачувати свій словник колоритними українськими словами. Не усі знають, що таке “манівець”. Його здебільшого усі вживають у множині – “манівці”. А що це таке? Це непрямий, а обхідний, окружний шлях. Тобто можна йти кудись навпростець, а можна манівцями”, – розповів мовознавець.

Також він зазначив, що з цим словом є кілька фразеологізмів. Наприклад, “говорити манівцями” означає “говорити натяками, непрямо”. А також є стійка сполука слів “іти манівцями” або “збитися на манівці”, що означає неправильно діяти, зійти з правильної дороги.

“Насамкінець лише додам: ніколи не збиваймося на манівці і вивчаймо мову, яку передали нам наші предки”, – підсумував Авраменко.

Дивіться відео з поясненням Авраменка, що означає слово “манівці”:

Хто такий Олександр Авраменко?

Олександр Авраменко (нар. 7 травня 1971, Комишуваха, Запорізька область) – український учитель, дослідник і популяризатор української мови, письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. Учитель вищої категорії, методист, доцент. Заслужений працівник освіти України (2017).

Очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Упорядник посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.

Автор понад 50 підручників і посібників з української мови та літератури; унікальних самовчителів “Українська за 20 уроків” (2014), “100 експрес-уроків української” (2016), пише Вікіпедія.

Раніше ми розповідали, чому слово “жАлоба” казати не можна. Замість цього слова потрібно використовувати інший варіант.

Не можна казати “язва”: чому використовувати це слово неправильно

Чому неправильно казати “стульчик” і “стуло”: який єдиний правильний варіант слова

Також раніше ми розповідали, чому не можна казати “пустяк”. Деякі суржикові слова так міцно увійшли у мовлення, що часто навіть не викликають підозр, коли ми їх чуємо.

Вас також може зацікавити:

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Що означає “бавовна”: чому так називають вибухи в росії та на окупованих територіях

З початку повномасштабної війни в Україні у росії та на окупованих територіях також неспокійно. Там постійно щось вибухає. Чому ці вибухи називають “бавовною” та до чого тут російська пропаганда – читайте далі.

В українському інформпросторі вибухи на складах ворога називають “бавовною”. Після чергових атак журналісти та населення жартують, що росіянам підвезли чергову порцію “бавовни”, повідомляє 24 канал.

Насправді, такий жарт підкинули самі росіяни, українці всього лиш використали їхні слова.

Чому вибухи називають “бавовною”

Все почалося з Бєлгорода, який розташований недалеко від кордону з Україною. Весною у російському місті почало творитися “щось дивне”. Там постійно щось спалахувало, а місцеві мешканці чули голосні звуки вибухів. Місцева влада замість того, щоб пояснити людям, що відбувається, – мовчала. Місцеві журналісти-пропагандисти не могли просто проігнорувати те, що так налякало населення, то ж, аби не вдаватися до конкретики вони заговорили про “хлопки”.

Усі повідомлення впродовж багатьох тижнів мали однаковий зміст: “У Бєлгороді знову чути хлопки”. На цьому і завершувалося пояснення російських журналістів. Така “професійність” насмішила українців. То ж у соцмережах просто переклали російське слово “хлопок” та українську й вийшло – “бавовна”.

Цікаво, що навіть саме населення Бєлгрода у соцмережах також практично не використовувало слово “вибух”. російській пропаганді таки вдалося здійснити підміну понять. Адже навіть відео місцевих мешканців з місця події супроводжувалися словами не про вибухи, а – “хлопки”.

Після цього вибухи на окупованих територіях України чи в самій росії українці почали називати “бавовною”. Адже, по суті, саме так їх і називають самі росіяни.

“Недотримання правил пожежної безпеки” або “невдало покурили”

Згодом росіяни придумали нове пояснення. Вибухи на своїх військових складах та в окупованому Криму вони почали називати наслідками “недотримання правил пожежної небезпеки”. Або ще кумедніше – “хтось покурив у невстановленому для цього місці”.

Українські відомства швидко підхопили цю ідею. У Міністерстві оборони після вибухів на аеродромі “Саки” іронічно порадили росіянам почали нарешті дотримуватися правил пожежної безпеки.

Така підміна понять дійсно виглядає жалюгідно й смішно, однак спрямована вона на росіян, які її цілком нормально поглинають. Якщо не називати речі своїми іменами, то і їхнє сприйняття буде іншим. Щоб не показувати населенню, що ситуація йде не за планом, російська влада просто використовує інші, м’якші слова. Так само кремль називає війну в Україні “спецоперацією”.