Уретрит

Що таке уретрит і які його причини?

Сечовипускний канал (сечівник, уретра), який є кінцевим відділом сечовивідних шляхів, — це гнучка трубка, по якій сеча виводиться з сечового міхура назовні. Він є коротким у жінок, зате набагато довшим у чоловіків. Зовнішній отвір сечовипускного каналу у жінки знаходиться вище від піхви, а у чоловіка — на верхівці голівки статевого члена.

Уретрит — це запалення слизової оболонки сечовипускного каналу, викликане інфікуванням різними мікроорганізмами. Практично у всіх випадках це захворювання, яке передається статевим шляхом. Уретрит є найпоширенішим захворюваням, що передаються під час статевих контактів. Тільки в поодиноких випадках уретриту причина інша, наприклад, через введення катетера в сечовий міхур (частіше у випадку латексних катетерів, ніж силіконових), введення сторонніх предметів в сечівник (наприклад, діти, особи з порушеннями розумового розвитку) або як ускладнення інфекції сечової системи.

Залежно від причини, що викликає уретрит, він поділяється на дві категорії:

гонорейний уретрит: причиною є бактерія — гонокок
негонококовий уретрит: найчастішими причинами є хламідії, рідше мікоплазми, вагінальна трихомонада.

Як часто виникає уретрит?

Кількість випадків уретриту неможливо визначити, оскільки в багатьох випадках протікає без симптомів. Крім того, багато людей із симптомами уретриту не звертаються до лікаря і не лікуються. З огляду на те, що захворювання передаються статевим шляхом, це хвороба переважно молодих, сексуально активних людей. Типовий пацієнт – молодий чоловік, який має сексуальні контакти з багатьма партнерками або партнерами. Захворювання у жінок зустрічається зі схожою частотою, однак, воно набагато частіше протікає без симптомів, тому повсюдно вважають, що жінки хворіють рідше.

Як проявляється уретрит?

Уретрит може протікати без симптомів і скарг. Так відбувається у 70 % жінок та до 50 % чоловіків з уретритом, викликаним хламідіями. Гонорейний уретрит зазвичай протікає з вираженими симптомами.

Симптоми з’являються через кілька (4–7) днів у разі гонорейної інфекції або протягом 2-х тижнів, у разі негонококової інфекції, від статевого контакту з інфікованим партнером. Зазвичай загальних симптомів (таких, як, наприклад, субфебрильна температура або гарячка, загальне нездужання тощо) немає, але в рідкісних випадках гонорейної інфекції можуть бути симптоми кон’юнктивіту або артриту (запалення суглобів).

Симптомами уретриту у чоловіка є:

виділення слизово-гнійного або гнійного вмісту з уретри. Виділення можуть бути різного кольору: білуватий, жовтуватий, зеленуватий або коричневий. Виділення з уретри можна виявити на основі забруднення білизни (засохлі плями, викликані виділеннями з уретри). У виділеннях з уретри можуть бути домішки крові.
біль, печіння або поколювання, які відчуваються в уретрі, особливо в дистальному кінці уретри на її зовнішньому отворі на верхівці статевого члена під час сечовипускання (мікції). Ці скарги можуть бути найсильнішими зранку, під час першого після ночі сечовипускання. Може бути видно подразнення, почервоніння отвору уретри
свербіж зовнішнього отвору уретри, який також відчувається в період між сечовипусканнями
важкість або навіть біль у яєчках
можуть проявлятись, особливо в нелікованих випадках, наступні симптоми, що вказують на ускладнення або додаткову хворобу, наприклад, інфекцію сечової системи, простатит або епідидиміт (гарячка, біль промежини, біль в тазу, часте сечовипускання, терміновий позив на сечовипускання тощо).

Симптоми у жінки це:

вагінальні виділення (поява або їх збільшення)
біль внизу живота
рідше такі порушення, як міжменструальна вагінальна кровотеча, значне збільшення менструальної кровотечі, печіння під час сечовипускання.

Навіть без лікування симптоми уретриту майже завжди проходять самостійно до шести місяців, як правило, протягом декількох тижнів. Це не означає вилікування від інфекції. У багатьох випадках людина все ще інфікована і може передавати інфекцію сексуальним партнерам.

Що робити при появі симптомів уретриту?

1. В разі появи симптомів, що вказують на уретрит, зверніться до лікаря, зазвичай це буде лікар первинної ланки або гінеколог. Дуже важливо негайно почати лікувати інфекцію, так як це попередить ускладнення і зараження статевих партнерів.

2. Також слід утримуватися від будь-яких сексуальних контактів, оскільки можна заразити партнерів.

3. Усі сексуальні партнери хворої особи також повинні негайно звернутися до лікаря, оскільки дуже ймовірно, що вони також інфіковані, навіть якщо у них відсутні симптоми.

Як лікар встановлює діагноз уретрит?

Повідомлені скарги та симптоми настільки характерні, що вже на їх підставі лікар, з великою ймовірністю, може підозрювати уретрит. Під час збору анамнезу лікар, запідозривши уретрит, який є захворюванням, що передається статевим шляхом, завжди збирає інформацію про статеві контакти, їх тип, чи партнери використовували презерватив, чи не хворіють нинішні партнери, чи не лікуються від інфекцій сечостатевої системи, а також інформацію про попередні захворювання, які передаються статевим шляхом.

Під час огляду пацієнта лікар оглядає та обстежує статеві органи, отвір уретри та навколишню ділянку, лімфатичні вузли в паху, а у чоловіка зазвичай проводить ректальне (через пряму кишку) пальцеве дослідження простати. Оцінює наявність та характер виділень з уретри (оглядаючи нижню білизну, стискаючи уретру для отримання витікання виділень).

Інформація з анамнезу (можливість зараження від статевого партнера), характер скарг та результати медичного огляду зазвичай є достатніми для того, щоб лікар діагностував уретрит і призначив відповідне лікування.

Лікар може призначити загальний аналіз сечі та посів сечі (особливо, якщо симптоми вказують на можливість інфікування сечової системи), мікроскопічне дослідження виділень або мазка з уретри, посів виділень або мазка з уретри або мазка з піхви та шийки матки. Дуже рідко потрібні складніші дослідження з крові або мазків для виявлення конкретного збудника, що викликає інфекцію.

Які методи лікування уретриту?

Уретрит викликається інфекцією і лікування передбачає використання антимікробних лікарських засобів, насамперед антибіотиків.

Дуже часто невідомо, чи це гонорейний, чи негонорейний уретрит. Крім того, пацієнт з гонорейною інфекцією також може мати негонорейну інфекцію. Тому зазвичай лікар рекомендує лікарський засіб, ефективний при обох формах уретриту. Це азитроміцин одноразово перорально (всередину). Якщо відомо, що це гонорейний уретрит, лікар може порекомендувати інший препарат, наприклад, ципрофлоксацин або офлоксацин (застосовується перорально протягом 7-ми днів) або однократну внутрішньом’язову ін’єкцію цефтріаксону. Якщо відомо, що це негонорейний уретрит, лікар може рекомендувати доксициклін перорально протягом 7-ми днів. Якщо лікування як гонорейного, так і негонорейного уретриту виявляється неефективним, а симптоми не зникають повністю, причиною може бути інфікування вагінальною трихомонадою. У цих випадках ефективним є лікування метронідазолом перорально протягом 5-ти днів.

Одночасно потрібно лікувати всіх статевих партнерів за останні 6 місяців. Зазвичай у них не проводяться дослідження, щоб визначити чи інфіковані вони, оскільки ці дослідження часто дають хибно-негативні (псевдо-негативні) результати, тобто, вони негативні, незважаючи на те, що особа заражена. Таке ж лікування використовується для партнерів.

Слід утримуватися від статевих контактів до кінця лікування, що зазвичай означає перерву на 7 днів (навіть, якщо лікування полягає в прийомі препарату одноразово). Це стосується і партнерів, що проходять лікування.

Чи можна повністю вилікувати уретрит?

Застосування правильного антибіотику у рекомендованій дозі та протягом рекомендованого періоду призводить до повного вилікування епізоду уретриту. Тому не можна припиняти лікування раніше, навіть якщо симптоми припинилися.

Умовою успішного лікування є одночасне лікування статевих партнерів. Якщо правильно підібране лікування призвело до повного усунення симптомів, а через деякий час знову з’явилися симптоми уретриту, то це нове інфікування, здобуте від статевого партнера.

Що потрібно робити після закінчення лікування уретриту?

Після припинення лікування уретриту потрібно дотримуватись рекомендацій лікаря. Він може призначити контрольний візит після закінчення лікування (як правило, приблизно через 2 тижні), щоб оцінити ефективність лікування та переконатися, що сексуальні партнери пройшли лікування. Якщо симптоми і скарги повністю не припинились, може знадобитися проведення діагностичних досліджень сечостатевої системи. Для жінок ускладненням хламідійної інфекції може бути синдром запалення органів малого тазу, а для чоловіків — хронічний простатит або епідидиміт (запалення придатка яєчка).

Що робити, щоб не захворіти уретритом?

Щоб уникнути розвитку уретриту, потрібно застосовувати правила безпечного сексу. Використання презерватива значною мірою захищає обох партнерів від передачі інфекції. Ризик інфікування зростає із кількістю сексуальних партнерів, особливо випадкових.

Лікування уретриту

Уретрит, тобто запалення уретри (сечовивідного каналу) – досить поширене урологічне захворювання. Воно зустрічається і у чоловіків, і у жінок. Але в силу специфіки будови сечостатевої системи, у представників сильної статі уретрит супроводжується гострою симптоматикою і серйозними дискомфортними відчуттями. А ось у жінок запалення уретри часто взагалі не проявляється, тобто протікає приховано. І подібне несе додаткову загрозу, адже уретритом чоловік може заразитися через статевий акт з жінкою-партнером, яка хворіє цим захворюванням без симптомів.

Неприємне захворювання, яке багатьом здається простим і безпечним, може стати таким через ускладнення. Якщо не виконувати лікування уретриту, то чоловік ризикує отримати більш серйозні проблеми зі здоров’ям:

У представниць прекрасної статі ускладнення уретриту призводять до пієлонефриту, циститу, іншим хворобам сечостатевих органів.

Запобігти подібним ризикам дозволяє своєчасне і якісне лікування уретриту. А якщо його причиною є статева інфекція, то заходи необхідно вживати не тільки хворому, але і всім його статевим партнерам.

Урологи Києва

СИМПТОМАТИКА І ПРИЧИНИ ХВОРОБИ

До основних проявів уретриту відноситься наступне:

відчуття печіння і різі в уретрі;
різні за інтенсивністю гнійні виділення (гній може відрізнятися за кольором).

Симптоми уретриту залишаються схожими незалежно від тієї інфекції, яка стала причиною хвороби. Відрізняється лише інтенсивність виділень і гострота дискомфорту і/або болю.

Специфічний уретрит, як правило, проявляється через якийсь час після інтимного зв’язку із зараженим партнером. Причиною запалення, яке розвинулося не через статевий контакт, можуть бути різні хвороботворні мікроорганізми. Спричинити їх потрапляння і/або активізацію в організмі людини могли:

Травми стінок сечовивідного каналу. Відбутися може при механічних впливах, наприклад, при некваліфікованому введенні катетера або взяття мазка, проходженні через уретру каменів або піску. Пошкодження каналу сприяють появі інфекцій, які нерідко призводять до уретриту.
Неправильне харчування, що припускає зловживання спиртними напоями, надмірний прийом кислої, гострої чи іншої подразнюючої їжі. Воно може стати причиною хімічних уражень уретри, що, по суті, загрожує такими самими наслідками, як і при механічному впливі.
Фізичне виснаження – недолік сну і відпочинку, інтенсивні навантаження. Системна втома послабляє імунну систему, що збільшує ризики захворювання уретритом.
Відсутність належної гігієни статевих органів.
Порушення режиму пиття. Регулярне сечовипускання є одним з факторів протидії інфекціям. Багато хвороботворних організмів просто вимиваються сечею із стінок сечовипускального каналу. При затримках сечі і/або нестачі рідини в організмі інфекції активно розмножуються, що і стає причиною уретриту.
Хронічні запалення. Ще одна причина появи інфекцій в уретрі. Збудники можуть бути доставлені в органи малого тазу з кровотоком з будь-якої частини тіла.

ЛІКУВАННЯ УРЕТРИТУ

Існує думка, що уретрит легко вилікувати своїми силами, застосовуючи антибіотики або протизапальні засоби. Насправді це серйозна помилка. Допомогти з лікуванням уретриту здатний тільки лікар, а допомагає йому визначитися з методами боротьби із захворюванням якісна діагностика і обстеження пацієнта, що проводяться в клініці.

Перелік збудників уретриту вкрай великий. Захворіти можна після статевого контакту або ж через наявність в організмі хронічних захворювань. Для лікування уретриту насамперед потрібно визначитися із збудником (іноді їх відразу кілька), а потім усувати їх. Перед тим, як скласти курс лікування, проводиться діагностика з посівом флори або ж мікроскопічними лабораторними дослідженнями. Все необхідне для цих процедур має клініка Viva в Києві.

Сьогодні фармацевтична область пропонує чимало найпотужніших антибіотиків, що мають широкий спектр дії. Їх прийом здатний усунути прояви уретриту. Але в даному випадку навряд чи пацієнт заощадить на аналізах і поході до лікаря. Загнана, але не викорена хвороба може перейти в хронічне, безсимптомне захворювання, що спричинить різні ускладнення і ще більші витрати.

В клініці Viva діагностують і лікують уретрит на будь-яких стадіях. Кваліфіковані лікарі допомагають як чоловікам, так і жінкам. Звертайтеся до професіоналів, щоб повернути комфорт і здоров’я в максимально стислі терміни.

Підрозділи, де надається послуга

Клініка на Нивках вул. Огіркова, 69
Клініка на Чайках вул. Печерська, 4
Клініка на Виноградарі пр. В. Порика, 9а
Клініка на Подолі вул. Щекавицька, 36
Клініка на Троєщині вул. Лаврухіна, 6
Клініка на Либідській вул. Антоновича, 155
Клініка на Шулявській вул. Вадима Гетьмана 1-в
Клініка на Борщагівці вул. Якуба Коласа 2-д
Клініка на Троєщині вул. Оноре де Бальзака, 85а
Клініка на Харківському Харківське шосе, 49 а
Клініка в Конча-Заспі Козин вул. Київська, 169
Клініка на Осокорках 49-а Садова вулиця, 28

Що випливає з уретри