Армія також створила піонерні піхотні полки, і вони були ще однією важливою частиною військових зусиль. Були й чоловіки піонерсько-піхотних частин частина обслуговуючих підрозділів; однак вони в основному будували мости та дороги та підтримували залізниці безпосередньо за лінією фронту.
Піонерська піхота теж постачала матеріали, але на фронт. Вони мали подібні обов’язки, як підрозділи SOS, але були підвезення боєприпасів до учасників бойових дій, рятування полів бою після закінчення бою та поховання загиблих на полі (Вільямс, стор. 113).
Це був корпус британської армії відповідальний за різного роду світлотехнічні завдання. Хоча було сформовано в 1939 році, існувало кілька попередніх підрозділів, які виконували подібні ролі.
Корпус піонерів індійської армії або піонерів — це оперативне тилове забезпечення армії Індії. Піонерський корпус, хоч і не бойовий надати дисципліновану та добре навчену робочу силу там, де цивільна робоча сила або недоступна, або її використання небажане з міркувань безпеки.
Піонерні батальйони були по суті легкі військові бойові інженери, організовані як піхота та розташовані на самому передньому краю бойового району. Вони використовувалися для розробки та покращення захисту та мобільності підтримуваних військ і для того, щоб позбавити їх ворога.
Піонер (/ˌpaɪ. əˈnɪər/) є військовослужбовець, призначений для виконання інженерно-будівельних завдань. Термін принципово схожий на сапер або сапер.
Піонер був найнижчий ранг у королівських інженерах і утримувався людьми, які не володіли військовою кваліфікацією.