Червоний. Жовтий. Зелений: серйозно і дуже серйозно про правила дорожнього руху.
Як запобігти дорожньо-транспортним подіям? Вберегти, врятувати, захистити можна вихованням та навчанням наших маленьких читачів.
У цьому вам допоможуть методико-консультативні матеріали «Червоний. Жовтий. Зелений: серйозно і дуже серйозно про правила дорожнього руху» з досвіду роботи відділу реклами книги і бібліотеки Львівської обласної бібліотеки для дітей.
Матеріал підготували: Соколова Ю.В.
Сташко Л.С.
Відповідальна за випуск: Лугова Л.А.
Проблема безпеки на дорогах сьогодні надзвичайно актуальна. За останні роки постійно збільшується число жертв дорожньо-транспортних подій. Практично у всіх країнах світу ця проблема стала однією з найважливіших.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та інших міжнародних організацій, щороку в світі від ДТП гинуть понад 1 млн. 300 тисяч осіб, отримують травми – близько 50 млн.
Україна за рівнем смертності від ДТП посідає п’яте місце в Європі. За офіційною статистикою, у 2010 році в аваріях загинуло 4.709, травмовано – 38.917 осіб. Кожен третій загиблий – молода людина віком до 29 років.
Виявляючи занепокоєність постійним зростанням рівня травматизму і смертності на дорогах, Генеральна Асамблея ООН 2 березня 2010 року проголосила 2011-2020 роки Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху. Мета цього Десятиліття – скоротити втрати людських життів від ДТП шляхом активізації дій на регіональному, національному та глобальному рівнях.
Тому одним з основних завдань бібліотеки для дітей є формування у дітей вміння відчувати небезпеку і берегти власне здоров ` я та життя в різних життєвих ситуаціях.
Для кращого засвоєння дітьми моделей поведінки, набуття знань з ОБЖД , доцільно проводити в бібліотеках цикли заходів на цю тему. Вона може включити: диспут « Що приховують у собі темні вулиці міста », бесіду « Корисні поради з власної безпеки », гру « Будь обережний на дорозі », турніри знавців правил дорожнього руху « Твій друг автомобіль », « Безпека на дорозі ».
Пропонуємо вам ситуаційну рольову гру по правилах дорожнього руху для учнів 1-5-х класів з досвіду роботи Львівської обласної бібліотеки для дітей « Червоний. Жовтий. Зелений. »
Мета: повторити з учнями правила дорожнього руху, розширити їх знання; навчити їх орієнтуватися на вулиці, знаходити вірні рішення, бути обачними та спостережливими. Виховувати дисциплінованість, точність, безпечність поводження на вулицях.
учні поділяються на кілька команд;
командам потрібно виконати певні завдання;
кожне вірно виконане завдання приносить команді один бал;
перемагає команда, яка отримає найбільшу кількість балів.
Вступне слово бібліотекаря
Любі маленькі читачі! Ще у першому класі ви почали вчитися правильно ходити по вулицях і дорогах, вивчили, як повинен поводитися пішохід, умієте розмовляти з вулицею за допомогою дорожніх знаків, знаєте, як треба переходити проїзну частину вулиці…
Давайте перевіримо, чи ви добре запам’ятали правило дорожнього руху. А допоможе нам у цьому сьогоднішня гра « Червоний. Жовтий. Зелений ».
Завдання перше
« Подорож містом разом з автомобільчиком Бібі – Рулем » за книжкою « Весела абетка дорожнього руху »
Знайомтеся, це – автомобільчик Бібі – Руль. Він щойно зійшов з конвеєра великого заводу. Бібі – Руль зовсім юний і мріє потрапити у той вабливий загадковий світ, який знаходиться за величезною заводською брамою.
Автомобільчик, звичайно, чув про те, що необхідно вивчити важливі правила, без знання яких не можна виїжджати на вулицю. Але про це не хотілося думати, адже там, за воротами, усе здавалося таким чудовим і незвичайним.
І ось Бібі – Руль потихеньку став підбиратися до виходу. Несподівано ворота відчинились – і автомобільчик вискочив на вулицю.
Як тут було яскраво і красиво! Блищала бруківка. Повз проносилися різнокольорові машини, та так швидко, що Бібі – Руль розгубився і навіть трішечки злякався. Раптом він побачив доріжку по якій ніхто не їхав. Бібі –Руль зачекав, але машин не було:
Ось по цій доріжці я й поїду! – зрадів Бібі –Руль і впевнено покотив по ній…
Як називається доріжка по якій поїхав Бібі – Руль?
Чому автомобілям заборонено їздити по тротуарах?
( тому що по тротуарах ходять пішоходи)
Автомобільчик з’їхав з тротуару і весело покотився по проїзній частині. Раптом він із жахом побачив, що на нього з великою швидкістю летить величезна вантажівка. Від страху Бібі – Руль закрив очі і зупинився. Коли він насмілився розплющити їх, то побачив докірливі погляди автомобілів, що стояли поруч із ним.
Рух на дорозі припинився. Звідусіль доносилися невдоволені сигнали машин.
Розгадай кросворд « Міський автотранспорт », і ти довідаєшся, які автомобілі зупинилися навколо Бібі – Руля!
Бібі – Руля вирішила провести тітонька Троленіжка (Тролейбус), та розповісти про Правила дорожнього руху.
Бібі – Руль з тітонькою Троленіжкою покотили міськими вулицями.
Ти поїхав по смузі назустріч руху,- пояснила малюку тітонька Троленіжка, тому трохи не сталося аварії.
Якої сторони мають дотримуватися автомобілі та пішоходи на дорозі?
( правої — у нас в країні правосторонній рух)
Вони весело їхали по бруківці. Бібі – Руль навіть став звикати до автомобілів. Йому вже не було так страшно. Захотілося їхати все швидше, швидше і швидше.
Зменшуємо швидкість, незабаром буде « зебра », – сказала тітонька Троленіжка.
Зебра – це така смугаста тваринка, яка живе в Африці або в зоопарку? – запитав у Троленіжки Бібі – Руль…
Що відповіла Троленіжка Бібі – Рулю на його запитання про зебру?
( зеброю називають пішохідний перехід, який допомагає пішоходам безпечно перейти вулицю. На проїжджій частині нанесені білі смуги, – саме по них слід переходити вулицю)
Завдання друге
« До Країни без правил разом з дівчинкою Іскоркою та котом Тузиком » за книгою Лигуна Ю. « Країна без правил »
…До Іскорки наблизився товстун,який вчепився їй за руку і заканючив:
Допоможіть інваліду розумової праці перейти на той бік вулиці.
Добре, переведу, – відповіла дівчинка,- Хай тільки тролейбус від’їде.
Ой – ой – ой! Знаю я ті тролейбуси – він ще півгодини простоїть. А у мене талончик до лікаря пропадає, – заторохтів товстун і несподівано потягнув дівчинку на дорогу.
Але кіт Тузик був на сторожі. Він вигнув спину і, блискавкою метнувшись до товстуна, укусив його за палець. Товстун зойкнув і відпустив руку Іскорки. Скориставшись цим, кіт виштовхав Іскорку на тротуар. Тієї ж миті почувся вибух, наче на повітряну кульку наступив слон. Власне, так воно й було: не встиг Товстун висунути носа з – за тролейбуса, як на нього накотився коток, враз обернувши його на сушену камбалу.
Що ж, так завжди буває з тими, хто обминає тролейбус спереду ,- глибокодумно промовив Тузик.
Але чому?- запитала вражена Іскорка.
Чому не можна тролейбус обходити спереду?
( тому що у цьому разі пішохід не бачить машин, що їдуть за тролейбусом, а водії машин не бачать пішохода)
Іскорка та Тузик подалися до трамвайної зупинки. Дівчинка з котиком хотіли сісти у трамвай, але тут знову з’явився товстун і потяг Іскорку аж у самий кінець останнього вагона, з – під якого стирчала якась залізна штуковина.
Це « ковбаса »,- пояснив інвалід, – на « ковбасі » їздять справжні герої. Такі, як…
Такі, як ви, – договорив за товстуна фразу Тузик, – А ось що з цього приводу говорять розумні люди…
Що відповів кіт Тузик Товстуну?
( пасажирам заборонено використовувати для їзди підніжки і виступи транспортних засобів).
Тузик та Іскорка майже дійшли до площі Перемоги, коли позаду почувся брязкіт. Іскорка обернулась і побачила товстуна.
Здоровенькі були! – радісно заволав той. – Хочете до Ніни скоріше потрапити? Тоді сідайте на велосипед!
Ой, як чудово! – зраділа Іскорка,- Я давно мрію про великий велосипед. Тільки татко каже, що я ще мала.
І для цього є серйозні підстави,- Тузик виразно постукав по обкладинці Правил дорожнього руху .-Бо тобі ще немає чотирнадцяти років.
Як ви вважаєте, що у правилах дорожнього руху написано про велосипеди?
( рухатися по дорозі на велосипедах дозволено особам, які досягли 14–річного віку… Велосипеди повинні бути обладнані звуковими сигналами та світловідбивачами: спереду – білого кольору, по боках – оранжевого, ззаду – червоного).
Завдання третє
Гра: « Автомобіль і пішохід »
Між двома умовними пунктами прокладено трасу з автомобільним і пішохідним рухом.
У центрі стоїть світлофор, який показує сигнали як для водіїв, так і для пішоходів.
Діти поділені на дві команди. Одна – команда пішоходів, друга команда – автомобілі.
По команді керівника перша група рухається з одного пункту в інший, а друга – їй на зустріч.
Керівник гри уважно стежить за гравцями.
Порушник правил дорожнього руху вибуває з гри.
Перемагає команда, в якій залишилося найбільше гравців.
На перехресті повинні бути « переходи », « острівки безпеки ».
У центрі перехрестя – світлофор. Діти діляться на дві групи: пішоходи і транспорт.
По свистку ведучого перехрестя оживає: йдуть пішоходи, рухається транспорт, працює світлофор.
Порушники правил дорожнього руху вибувають з гри.
Перемагає команда, в якій залишиться найбільша кількість гравців.
Завдання четверте
« Знаки дорожні завжди пам’ятай »
Водій здивований, а все ж кричить:
Та швидше, швидше загальмуй,
Найнеймовірніші діла розпочалися вмить.
Машина – просто на трамвай.
Машина врізалась в вітрину…
А тепер поговоримо про дорожні знаки:
Правила дорожнього руху зобов’язують водіїв знати більше двохсот дорожніх знаків, які поділяються на десять груп.
Водій, безперечно, повинен знати кожен із них – інакше він, не розуміючи мови знаків, не отримає інформацію, яку вони дають водіям на дорозі.
Знання дорожніх знаків особливо потрібне тим підліткам, які збираються їздити на велосипеді, мопеді чи скутері.
У будь-якій послідовності розставляються знаки: « Пішохідний перехід », « Діти », « Рух пішоходів заборонено », « Пішохідна доріжка » тощо.
Діти повинні вирішити, під яким із цих знаків потрібно переходити дорогу. Вони мають пояснити, чому скористалися саме цими знаками.
( переходити дорогу можна лише на ті дорожні знаки, де немає червоної облямівки. Червоний колір – завжди небезпека. Якщо бачимо на дорозі червоний сигнал світлофора чи дорожній знак з червоною облямівкою – значення цих символів лише одне – не можна, заборонено).
Запитання на тему « Який це знак? »
круглий знак з червоною облямівкою, на якому зображено велосипед
( « велосипедний рух заборонено »)
трикутник з червоною облямівкою, в центрі якого – чоловічок, який щось копає
( « ремонтні роботи »)
круглий синій знак, у центрі якого зображено – велосипед
( « велосипедна доріжка »)
круглий синій знак, у центрі якого зображено чоловічка, що йде
синій знак, у центрі якого чоловічок, що спускається по сходинках донизу
(« підземний пішохідний перехід »)
червоний круглий знак, у центрі якого біла цеглинка
( « в’їзд автотранспорту заборонено)
круглий знак з червоною облямівкою, у центрі якого перекреслений червоною лінією чоловічок
Завдання п’яте
Підсумки. Бліц – запитання на закріплення Правил дорожнього руху.
Де переходять вулицю пішоходи?
Як потрібно рухатися пішоходові по узбіччі заміської дороги?
( пішохід йде по узбіччі назустріч транспорту. Він бачить машини, що їдуть йому на зустріч)
Що таке « острівець безпеки »?
( спеціальне місце, яке влаштовують на широких дорогах посередині пішохідного переходу. На « острівці безпеки » пішохід може спокійно перечекати потік машин)
Як потрібно заходити в автобус, тролейбус, трамвай?
( потрібно заходити через задні двері, а виходити через передні)
Де і як слід переходити вулицю, вийшовши з транспорту?
( тільки там, де є пішохідний перехід. Якщо його поблизу немає, дочекатись, доки транспорт проїде і обережно перейди вулицю, подивившись спершу наліво, дійшовши до середини дороги, подивися на право, і якщо машин немає – перейти)
Якому сигналу світлофора відповідає положення регулювальника, коли він стоїть до нас обличчям, а жезл його опущено донизу?
( червоному сигналу світлофора “Рух заборонено”)
Якому сигналу світлофора відповідає положення регулювальника, коли він стоїть до нас обличчям, а жезл підняв на рівні обличчя?
( жовтому сигналу світлофора « Увага! » – приготуватися до руху)
Про що попереджають пішоходів такі знаки (показують малюнок):
( попереджають знаки про те, що попереду залізничний переїзд, попереду на дорозі перехрестя, попереду на дорозі регульоване перехрестя)
У багатьох місцях дороги перетинаються із залізничними коліями. Це – залізничний переїзд. Є переїзди з охороною і без охорони. Як переходити залізничний переїзд, що охороняється?
( залізничний переїзд, що охороняється, можна переходити тільки тоді, коли шлагбаум піднятий (відкритий) і немає червоного сигналу світлофора)
Як переходити залізничний переїзд, що не охороняється?
( спочатку переконайся, що ні з лівого, ні з правого боку немає поїзда. Тільки тоді можна переходити переїзд);
Де можна кататися на самокатах і дитячих велосипедах, скейтах та роликах?
( кататися можна тільки у відведених для цього місцях: дворах, парках, майданчиках)
Чому не можна гратися на проїзній частині вулиці чи на дорозі?
( тому, що ігри на дорозі дуже небезпечні – можна потрапити під машину)
Заключне слово бібліотекаря
Ось і завершилася наша сьогоднішня гра. А наприкінці заходу, послухайте вірш Я. Пішумова « Азбука міста ».
При підготовці масового заходу використовувалися матеріали:
1. Весела абетка безпеки малят [ Текст ] : ігрові технології навчання.: матеріали до курсу « Основи здоров ` я » : 1-4 класи. – Харків: ПП « Торсінг плюс », 2008. – 32 с.
2. Весела абетка дорожнього руху [ Текст ] : ігрові технології навчання: матеріали до курсу « Основи здоров ` я »: 1-4 класи. – Харків: ПП « Торсінг плюс », 2008. – 32 с.
3. Лигун Ю. Країна без правил [ Текст ] : казка. – Дніпропетровськ: « Проспект », 2002. – 21 с.
4. Лук’янець Л. 10 занять з правил вуличного руху [ Текст ] : 1 клас/ Л. Лук’янець // Розкажіть онуку. – 2003. – № 12. – С. 2-40.
5. Лук’янець Л. 10 занять з правил вуличного руху [ Текст ] : 2 клас / Л.Лук’янець // Розкажіть онуку. – 2003. – № 13. – С. 2-40.
6. Лук’янець Л. 10 занять з правил вуличного руху [ Текст ] : 3 клас / Л. Лук’янець // Розкажіть онуку. – 2003. – № 16. – С. 2-48.
7. Рублях В. Правила дорожнього руху [ Текст ] : книжка для учнів першого класу/ В. Рублях. – К.: Радянська школа, 1984. – 48 с.
Нові книги
Нокс, Меґґі. Обмін на Різдво : роман / М. Нокс ; пер. з англ. Х. Радченко. – Київ : Книголав, 2023. – 332 с.
Саліпа, Ольга. Будинок на Аптекарській / О. Саліпа ; худ.-оформ. М. Мендор. – Харків : Фоліо, 2023. – 316 с. : фотоіл.
Карп’юк, Василь. Кров опиря / В. Карп’юк ; мал. Н. Кудляк. – Брустурів : Дискурсус, 2023. – 116 с. : іл.
Лущевська, Оксана. Оця Майя кіно знімала / О. Лущевська ; намал. О. Васіна. – Київ : Видавництво, 2023. – 60 с. : іл. – (Серія “Для дітей”).
Чумарна, Марія. Меч Скалобур : фантаст. повість / М. Чумарна ; іл. О. Кіналя. – Тернопіль : Видавництво Богдан, 2023. – 94 с. : іл.
Кокотюха, Андрій. Комедія жахів у будинку “Вау!” / А. Кокотюха ; іл. В. Печеник. – Харків : Vivat, 2023. – 125 с. : іл. – (Серія “Дім історій”).
Сердюк, Марія. Шептицький для дітей / М. Сердюк ; худ. оформ. М. Смеречинська. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. – 78 с. : іл.
Войцехівська, Саша. Варто спробувати! Роздуми про волонтерство / С. Войцехівська ; іл. Н. Грищенко. – Харків : Читаріум, 2023. – 95 с. : іл.
Коул, Кортні. Різдвяна сукня : роман / К. Коул ; пер. з англ. О. Лісевич. – Київ : Книголав, 2023. – 296 с.
Гуменюк, Надія. Тінь Командора : роман / Н. Гуменюк. – Харків : КСД, 2023. – 236 с.
Крісті, Аґата. Карибська таємниця : роман / А. Крісті ; пер. з англ. В. Шовкуна ; обкл. А. Марущак. – Харків : КСД, 2023. – 250 с.
Гувер, Коллін. 9 листопада : роман / К. Гувер ; пер. з англ. С. Ковальчук ; обкл. А. Стефурак. – Київ : Видавництво РМ, 2023. – 357 с. – (Серія “Суперроман”).
Винник, Тетяна. Місто на вікні / Т. Винник ; мал. І. Панаріна. – Київ : Mamino, 2023. – 47 с. : іл.
Давидова, Оксана. Привидуся : повість / О. Давидова ; намал. А. Шавлач. – Тернопіль : Видавництво Богдан, 2023. – 113 с. : іл.
Курило, Інна. Неймовірні пригоди Кексика та його друзів : казки / І. Курило ; обкл. Т. Виговська. – Біла Церква : Час Змін Інформ, 2023. – 86 с : іл. – (Серія “Пригоди Кексика і його друзів”).
Єгорушкіна, Катерина. Пічка / К. Єгорушкіна ; іл. Б. Бондар. – Київ : Портал, 2023. – 33 с. : іл.
Фінберг, Олена. Кіт Бучик у місті Лева / О. Фінберг ; мал. В. Єсіпова-Левіч. – Київ : Дух і Літера, 2023. – 54 с. : іл.
Музиченко, Настя. Врятовані хвостики / Н. Музиченко ; намал. М. Шутурма. – Тернопіль : Видавництво Богдан, 2023. – 44 с. : іл.
Кузьменко, Дмитро. Вечірній вітер / Д. Кузьменко ; іл. І. Кравця. – Харків : Талант : Юнісофт, 2023. – 62 с. : іл. – (Серія “Найкращий подарунок”).
Мовчун, Леся. Чому два чоботи – пара? : твій цікавий словник фразеологізмів / Л. Мовчун ; мал. Л. Дубницької. – Київ : Світич, 2023. – 143 с. : іл.
Діденко, Наталя. Мої друзі емоції : казки про почуття / Н. Діденко ; обкл. Н. Діденко. – Київ : ІРІО, 2023. – 63 с. : іл.
Лебедєва, Олена. Листи Катрусі до святого Миколая та бабусі / О. Лебедєва ; іл. авт. – Київ : Час майстрів, 2023. – 39 с. : іл. – (Серія “Книга Нового року”).
Довгопол, Наталія. Стешка, дочка винахідника / Н. Довгопол ; іл. І. Рудої. – Київ : Портал, 2023. – 93 с. : іл.
Перконос, Катерина. Яся Непустуй, видатна дослідниця іграшок / К. Перконос ; іл. К. Борисюк. – Київ : Портал, 2023. – 76 с. : іл.
Рішення на дорозі: світлофори, які вас дуже здивують
До Міжнародного дня світлофорів “Рубрика” зібрала незвичайну добірку з усього світу. Голограми, теніс і незаміжні жительки Пхеньяна — усе складніше, ніж просто три кольори.
Аліса Смагіна
Як виглядає звичайний світлофор, знає практично кожен. Не дарма його зображення обрали для інтернаціонального перевірочного тесту CAPTCHA, створеного для того, щоб визначити, хто намагається увійти в систему — людина чи комп’ютерний бот. Розуміти сигнали цього приладу навчають дітей змалечку, адже найменша помилка на проїжджій частині може коштувати людині здоров’я і життя. Зустріти світлофор можна не тільки на жвавих міських вулицях, він використовується також і на залізниці, в судноплавстві і мореплавстві.
Але чи замислювалися ви, чому світлофори мають саме такий вигляд? Хто і коли винайшов першу систему керування рухом? Чи насправді у світі світлофорів все так просто — на “раз-два-три”, або їм все ж таки є чим нас дивувати? Що ж, якщо так — ви на правильному шляху. Сьогодні, у Міжнародний день світлофора, “РУБРИКА” вирішила познайомити вас із незвичайними світлофорами по всьому світу, які не просто дивують, а й демонструють еволюційний процес цього необхідного для людської безпеки приладу.
🚦 Міжнародний день світлофора відзначається 5 серпня на честь події, що відбулася в 1914 році. У цей день в американському місті Клівленді з’явився встановлений перший електричний світлофор. У нього було чотири пари червоних і зелених вогнів, по одній для кожної сторони перехрестя, і попереджуючий зумер, який вказував, коли світло ось-ось зміниться. Пристоєм керували вручну з сусідньої будки.
Втім, найперший світлофор винайшов ще в 19 столітті мешканець Старого Світу, англієць Джей Найт. Прилад був зовсім не схожий на звичні нам аналоги і за зовнішнім виглядом нагадував людину-регулювальника. Цей апарат було встановлено біля будівлі парламенту в Лондоні у 1868 році. Через три роки ліхтар британського винахідника вибухнув і поранив поліцейського. Після цього про світлофор забули майже на 50 років — до 1910 року, коли було розроблено і запатентовано автоматичний світлофорний пристрій з ліхтарями двох кольорів.
🚦 Найстаріший у світі працюючий світлофор можна побачити в музеї міста Ешвіл (США). Сріблястий світлофор, виготовлений у 1932 році, має кулеподібну форму, а червоне і зелене світло загоряються у його віконечках поперемінно. За словами директора музею, цей патріарх пропрацював на вулицях міста 50 років і був виведений з експлуатації у 1982 році тільки тому, що дальтоніки не могли визначити, зелене чи червоне світло горить у ньому. Прилад і досі знаходиться у робочому стані, тепер він направляє відвідувачів всередину музею.
🚦 Австралійські старі світлофори були дуже популярні в минулі часи. Вони мали шалений успіх не тільки завдяки своєму нестандартному вигляду. Це були перші в світі світлофори, які вказували учасникам дорожнього руху, скільки часу залишилося чекати до перемикання режиму світлофора. Ці дивовижні світлофори використовувалися до початку 70-х років минулого століття. Сьогодні їх можна побачити тільки в музеї.
🚦 В американському містечку Сірак’юс знаходиться сучасний унікальний світлофор, аналогів якому немає ніде в світі. Чим він відрізняється від звичайного? А тим, що його кольори розташовані в зворотному порядку. Молодим нащадкам ірландців, які проживають у цьому місті, стандартний порядок кольорів світлофора здався несправедливим: адже зелений — колір їхньої далекої батьківщини, Ірландії, знаходився під червоним — британським кольором! Тому щодня протягом трьох років підлітки вибивали скло в “несправедливому регулювальнику”, в результаті влада здалася і створила “світлофор навпаки”.
🚦 Якщо перекласти з японської мови назву сигналу дозволу світлофора, то ми отримаємо словосполучення “синій сигнал”. Але яскраво-синіх світлофорів на вулицях японських міст немає — їх колір буде абсолютно стандартним і звичним: червоний, жовтий, зелений. У чому ж причина цієї плутанини? Шукати її слід в історії. 8 листопада 1968 року більшість країн світу прийняли Віденську конвенцію про дорожні знаки і сигнали, яка вела до міжнародної стандартизації цих покажчиків. Японія ж вирішила піти власним шляхом і замінила зелений колір на синій . Але вже через п’ять років уряд Японії передумав і встановив зелене світло. Цей крок був обумовлений поганою видимістю синього сигналу на великих відстанях. Однак навіть зелений світлофор японці продовжували називати синім — тут зіграла свою роль одна з особливостей японської культури, де здавна зелений і синій кольори мали однакову вимову. У японських світлофорах і досі використовується найсиніший відтінок зеленого.
🚦 У столиці північнокорейської держави до недавнього часу світлофорів не було взагалі. Дорожній рух там зазвичай регулюють найкрасивіші дівчата країни. “Трафік-леді” у Пхеньяні повинна бути незаміжньою і молодшою за 26 років. Щойно одне з цих правил порушується, дівчину звільняють з посади. Втім, відсутність світлофорів місцеве населення не турбує — облаштованих доріг у Північній Кореї майже немає, пересування всередині країни контролюється владою, а кількість автомобілів можна перерахувати ледь не на пальцях — дозволити собі таку розкіш можуть тільки військові або політики.
🚦 У Берліні є світлофорний пристрій, де цілих 13 різних сигналів. Оскільки розібратися в цій чортовій дюжині вельми проблематично, поруч чергує поліцейський і консультує всіх, хто намагається зорієнтуватися в сигналах цього світлофора.
🚦 Світлофори Дрездена мають зображення панянки в сарафані і з косичками, а світлофори Берліна — зображення чоловічка в капелюсі. Його звуть Ампельман, і берлінці ним пишаються. Коли відбулося об’єднання Німеччини, влада вирішила замінити всі світлофори, ліквідувавши народного улюбленця Ампельмана. Однак мешканці збунтувалися, і кумедного чоловічка довелося повернути. Крім того, у берлінських світлофорів перед пішохідними доріжками обов’язково стелиться гумова плитка. Коли на неї наступають, то нога просідає, і людина мимоволі уповільнює хід.
🚦 В Амстердамі велосипедистів люблять більше, ніж автолюбителів, тому переважна кількість світлофорів в цьому місті регулює рух велосипедів.
🚦 За підрахунками соціологів, жителі великих мегаполісів в очікуванні на зелений сигнал, що дозволяє рух, витрачають близько шести місяців свого життя.
Можливо, для того, щоб люди не шкодували за витраченим часом, у Великій Британії, в Кембриджі, встановили незвичайні світлофори у вигляді смайлика. Посмішка світлофора заряджає всіх жителів міста оптимізмом і хорошим настроєм. Подібних світлофорів в місті чимало.
🚦 А в німецькому місті Дортмунд є світлофор з символами “Я люблю тебе” .
🚦 У Лондоні є ціле ” світлофорне дерево “! Воно змонтоване з двох десятків різних пристроїв, які випромінюють світло. Конструкція виконує декоративну функцію і сяє неначе новорічна ялинка. Особливо ефектно це виглядає вночі. Цікаво, що багато людей приймають цю скульптуру за справжній світлофор.
🚦 Також у столиці Англії є спеціальний світлофор для коней ! Точніше, для вершників.
🚦 У Таїланді для туристів, завдяки яким наповнюється державний бюджет країни, в місті Крабі побудували диво-світлофор у вигляді двох неандертальців , що несуть в руках “первісні” семафори.
🚦 У Празі є дуже вузька вуличка шириною всього 70 см, на якій важко розминутися навіть двом людям. Тому тут встановили світлофор, який регулює рух пішоходів, що йдуть з різних кінців вулички . Офіційна назва вулиці − Винарна Чертовка, жителі ж називають її “п’яним провулком”. Вуличка з власним світлофором, що більше схожа на проміжок між будинками, була названа на честь виноробні “Чертовка” і стала свого роду рекламою цього закладу: вона приводить туристів на терасу ресторану, розташованого в глухому куті. Пройти повз таку туристичну локацію просто неможливо! Певно, і штрафів за “ходіння в нетверезому стані” тут теж можна анітрохи не боятися.
🚦 На півночі Китаю влада відкрила перший в світі світлофор для верблюдів . Світлофор почав працювати у квітні, в популярному серед туристів районі недалеко від міста Дуньхуан. Тури на верблюдах у цьому районі дуже популярні серед приїжджих і є місцевою визначною пам’яткою. З установкою світлофора, як заявляється, відвідувачі будуть в безпеці, щоб не стикатися з верблюдами. Зовні світлофор виглядає як звичайний пішохідний, тільки на одній його стороні замість зображення людини — силует верблюда.
🚦 У Нідерландах в місті Делфт на перехрестях майже завжди горить зелене світло — дозвільного сигналу світлофора тут чекають не пішоходи і велосипедисти, а власники авто. Якщо під’їжджає автомобіль, то червоний загоряється всього на кілька секунд . Така ситуація абсолютно протилежна транспортній логістиці в усьому світі, але так як автомобілістів тут всього 20%, вона цілком виправдана.
🚦 Цьогоріч і на 18 вулицях Лондону з’являться пішохідооріентовані світлофори : вони будуть міняти сигнал на червоний тільки коли поруч опиниться машина. Це частина стратегії Лондона по перетворенню на пішохідне місто. За час локдауну число городян, що вважають за краще ходити пішки, зросло на 31% — це можна порівняти з показниками і в інших світових столицях.
🚦 У Сінгапурі літні люди та люди з інвалідністю можуть прикласти свою ідентифікаційну картку на пішохідному переході, щоб світлофор горів довше і вони встигли перебратися на інший бік. Так суспільство дбає про людей.
🚦 У Німеччині поки ви чекаєте дозволеного сигналу світлофора, можна зіграти у віртуальний теніс з людиною, яка знаходиться на протилежному боці дороги.
🚦 А в Дюссельдорфі прямо зараз на вулицях проходять випробування безконтактні пішохідні світлофори. Щоб викликати зелений сигнал, пішоходам тут не потрібно натискати кнопку або торкатися до його поверхні. Досить піднести руку або навіть просто наблизитися — датчик руху спрацьовує, щойно пішохід потрапляє в поле дії сенсора, після чого автоматично з’являється напис німецькою: “Чекайте сигналу”. За словами влади Дюссельдорфа, мова йде про перші безконтактні пішохідні світлофори в Європі. Встановлені вони поки що в якості експерименту, підсумки якого будуть підведені наприкінці року. Місця обрані так, щоб оцінити роботу системи в різних ситуаціях.
🚦 Світлофори майбутнього будуть виглядати зовсім не так, як ми вже звикли за сто років користування ними. Інтуїтивний дизайн — одна з обов’язкових умов при створенні сучасних гаджетів і дизайнів. Людина, що користується ними, не повинна проходити спеціальне навчання для цього. Вона має розуміти, що і як працює, на основі своїх уже наявних знань. Світлофор Sand Glass — яскравий приклад інтуїтивного дизайну. У цьому світлофорі відсутні три стандартних різнокольорових круглих електричних сигнали. Екран у Sand Glass один, і до того ж, зроблений у вигляді пісочного годинника. Як запевняють психологи, саме на цей старовинний пристрій, пісок всередині якого пересипається з верхньої частини в нижню, люди можуть дивитися довго, відчуваючи внутрішній комфорт. Зрозуміло, колір і час очікування, який залишився, цей світлофор теж відображає.
🚦 Корейський дизайнер Ханьюн Лі придумав замість світлофорів створювати на проїжджій частині голографічні проекції. Щойно світлофор загоряється жовтим, на шляху машин з’являється голограма, що відгороджує транспортні засоби від пішохідного переходу; коли вмикається червоний, голограма стає червоного кольору, і на ній з’являються величезні фігури пішоходів, що рухаються. Коли їхати дозволено — голограма зникає. Концепт художника Ханьюна Лі — ідея того, як можуть виглядати світлофори майбутнього. Замість маленьких непомітних триколірних пристроїв на дорогах з’являться сучасні яскраві голограми.