Хрін: вирощування на городі з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 03 лютого 2019 Перша редакція: 03 квітня 2017 🕒 10 хвилин 👀 29158 разів 💬 4 коментарі

• Посадка й догляд за хроном
• Овоч хрін – опис
• Посадка хрону у відкритий ґрунт
  • Коли садити хрін у відкритий ґрунт
  • Ґрунт для хрону
  • Як садити хрін у відкритий ґрунт
  • Посадка хрону під зиму
  • Як виростити хрін
  • Полив хрону
  • Підживлення хрону
  • Обробка хрону

  Рослина хрін (лат. Armoracia rusticana), або хрін звичайний, або хрін сільський (лат. Armoracia rusticana) – вид трав’янистих багаторічників роду Хрін родини Хрестоцвіті, або Капустяні. У природі хрін росте по всій Європі, на Кавказі, в Сибіру, вибираючи вологі місця по берегах річок і водойм, а в культурі його вирощують по всьому світу, навіть у Гренландії. Традиція вживати овоч хрін у їжу з’явилася ще в давні часи в Римі і Греції, але перші письмові джерела, в яких згадується рослина, відносяться до IX століття н.е. – саме з цього часу хрін почали культивувати на Русі. Ним приправляли м’ясні та рибні страви, його додавали в домашні соління, терли в квас.

  А в Західну Європу, зокрема в Німеччину, хрін як культура повернувся в XVI столітті – німці стали використовувати його як приправу до страв, додавати в шнапс і пиво. Потім інтерес до хріну виявили французи, скандинави, а після них і англійці, які називали його кінським редисом. Причому на той час рослина була не тільки приправою до їжі і питва, а й застосовувалася як ефективний засіб народної медицини.

  Посадка й догляд за хроном

  • Посадка: у кінці березня або на початку квітня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: родючі суглинні, супіщані та чорноземні ґрунти.
  • Полив: регулярно, витрачаючи на 1 м² грядки від 10 до 20 л води. У сезон із нормальною кількістю опадів хрін можна не поливати.
  • Підживлення: перше – після появи перших листків розчином комплексного мінерального добрива, друге – органічне, розчином коров’яку, через 2-3 тижні після першого.
  • Розмноження: частинами кореневища, хоча можна розмножувати й насінням.
  • Шкідники: хрестоцвіті блішки, ріпакові блішки та квіткоїд, капустяні блішки та вогнівки.
  • Хвороби: біла гниль, біль, вертицильоз і вірусна мозаїка.

  Овоч хрін – опис

  Коренеплід хрону товстий і м’ясистий, стебло пряме, але гіллясте, сягає у висоту від 50 до 150 см. Листя прикореневе, дуже велике, довгасто-овальне, городчасте, біля основи серцеподібне. Нижні листки перисто-роздільні, а верхні – лінійні, цілокраї. Квітки у рослини білі, з пелюстками завдовжки до 6 мм. Плоди – роздуті довгасто-овальні стручки завдовжки 5-6 мм із сітчасто-жилковим малюнком на стулках. Усередині стручків – гнізда з чотирма насінинами.

  Хрін – рослина напрочуд невибаглива, і якщо ви одного разу посадите його у себе на ділянці, то це буде вже назавжди – ця багаторічна зимостійка культура поводиться агресивно, як справжній бур’ян.

  Усі частини рослини містять ефірну олію з різким смаком і ароматом. До складу соку кореня хрону входять аскорбінова кислота, тіамін, рибофлавін, каротин, крохмаль, вуглеводи, жирна олія, смолисті речовини і білок лізоцим, що має протимікробну дію. Корінь хрону містить мінеральні солі кальцію, калію, магнію, сірки, фосфору, міді та заліза. Цілющі властивості хрону давно відомі медицині: він покращує роботу кишківника, має протицингову, жовчогінну та відхаркувальну властивості, лікує застуду, хвороби печінки, шлунково-кишкового тракту й сечового міхура, ревматизм і подагру.

  У цій статті ми розповімо вам, як здійснюється вирощування хрону у відкритому ґрунті:

  • коли і як садити хрін;
  • як поливати хрін;
  • чим удобрювати хрін;
  • чим хворіє хрін;
  • чим обробити хрін від хвороб і шкідників;
  • коли викопувати хрін;
  • як здійснюється посадка озимого хрону;
  • як зберігати хрін до нового врожаю.

  Посадка хрону у відкритий ґрунт

  Коли садити хрін у відкритий ґрунт

  Садити хрін можна в квітні і навіть у кінці теплого березня – ця зимостійка рослина не боїться ні похолодань, ні заморозків. Виділіть для хрону невелику сонячну ділянку недалеко від паркану.

  Розмножується хрін вегетативно – живцями, тобто частинами коренеплоду. Можна, звичайно, спробувати і генеративний спосіб розмноження, оскільки насіння хрону не є дефіцитом, але вирощування хрону з насіння не набуло популярності серед садівників-любителів через трудомісткість процесу.

  Ґрунт для хрону

  Ґрунт для хрону потрібен родючий. Найкраще росте культура в суглинках, чорноземах і в супіщаних ґрунтах, але якщо привести у відповідність зі смаками рослини глинисті ґрунти, на них теж можна виростити пристойний урожай. Для цього з осені в глину під перекопування вносять гній (10-12 кг на м²), торф і пісок, а навесні – мінеральні добрива з розрахунку по 30 г калійної солі, суперфосфату та аміачної селітри на 1 м². Якщо ви збираєтеся вирощувати хрін на його улюблених ґрунтах, то добрива у вигляді органіки потрібно вносити під попередню культуру – зернові або бобові.

  Як садити хрін у відкритий ґрунт

  Живці хрону заготовляють з осені під час збирання і зберігають у підвалі чи льосі в сухому піску або тирсі. Можна заготовити живці і навесні, але потрібно встигнути це зробити до появи листя.

  За півтора-два тижні до посадки корені виймають із погреба і тримають у теплому місці, накритими вологою тканиною, чекаючи, коли проростуть бруньки. Перед посадкою бічні відростки завдовжки до 25 см і діаметром до 12 мм відрубують від головного кореня, довгі черешки розрізають на частини, роблячи верхній зріз горизонтальним, а нижній – косим, після чого їх висаджують на грядку, розташовуючи на одному м² по 4-6 живців на відстані 30-40 см один від одного при міжряддях 65-70 см.

  Якщо вам потрібен гарний урожай рівних коренеплодів, очистіть перед посадкою середню частину живця грубою тканиною від бруньок, зберігши їх тільки вгорі для утворення листя і внизу для відростання коренів. Якщо ж ви садите хрін із метою отримати посадковий матеріал, то не видаляйте пророщені бруньки – коренеплід виросте зеленим і дасть багато живців.

  Посадка хрону у відкритий ґрунт виконується під нахилом: верхня частина має бути заглиблена тільки на 5 см, а нижня – на 10. Можна використовувати для вирощування хрону і невеликі шматочки коренів – завдовжки близько 8 і завтовшки не більше 2,5 см, але їх розташовують у землі горизонтально, зберігши всі бруньки.

  Посадка хрону під зиму

  Посадка хрону восени здійснюється в тому ж порядку, що й навесні. Краще висаджувати хрін на місцях, де росла картопля і помідори, перед посадкою яких у ґрунт вносились органічні добрива. Ділянку звільняють від рослинних залишків і бур’янів, перекопують, після чого висаджують підготовлені живці хрону. Найкращий час для осінньої посадки – середина жовтня.

  Догляд за хроном

  Як виростити хрін

  Тільки-но з’являться паростки хрону, їх слід безжально прорідити, залишаючи тільки найміцніші сходи. У липні потрібно видалити на коренях бічні відгалуження, для чого рослини розкопують і звільняють від бічних корінців верхні 25 см кореня. Після обробки кореневище знову засипають землею, утрамбовують і поливають поверхню, щоб у ґрунті навколо коренів не залишалося порожнин.

  В іншому догляд за хроном полягає в поливанні, розпушуванні ґрунту, прополюванні ділянки, захисті від хвороб і шкідників.

  Полив хрону

  Поливати хрін потрібно регулярно упродовж усього періоду вегетації. Витрата води – приблизно 10-20 л води на 1 м² грядки. Особливо будьте уважні в цьому відношенні в посушливу пору. Якщо ж літо буде з опадами, то можна буде хрін не поливати, оскільки перезволоження призводить до загнивання коренів, а отже, до втрати врожаю.

  Підживлення хрону

  Перше підживлення хрону комплексним мінеральним добривом із розрахунку 5 г аміачної селітри, 8 г суперфосфату і 5 г калійної солі на м² проводять після появи перших листків. Якщо вам здається, що хрін розвивається недостатньо швидко, полийте його через 2-3 тижні після першого підживлення розчином коров’яку (1:10).

  Шкідники і хвороби хрону

  До хвороб хрін набагато стійкіший, ніж інші капустяні культури. При несприятливих умовах і поганому догляді його можуть вразити біла гниль, біль, вертицильоз і мозаїка. Зі шкідників для хрону небезпечні хрестоцвіті блішки, ріпакові блішки і квіткоїд, капустяні блішки й вогнівки.

  Обробка хрону

  Вірусні хвороби невиліковні, тому уражені мозаїкою рослини необхідно видаляти та утилізувати, як і екземпляри, які захворіли на вертицильозне в’янення. Що стосується білі й білої гнилі, то це грибкові хвороби, збудників яких можна знищити на ранній стадії розвитку захворювання обробкою мідьвмісними препаратами – бордоською сумішшю, мідним купоросом, Оксіхомом, Тіовіт Джетом і подібними на них.

  У боротьбі з комахами-шкідниками використовують агротехнічні прийоми (дотримання сівозміни, виполювання бур’янів, знищення рослинних залишків і глибоке перекопування ділянки після збирання врожаю), а також обробку рослин інсектицидами – Актелліком, Фоксімом у випадку з блішками, Цимбушем, Етафосом або Золоном у випадку з квіткоїдом і вогнівкою. Останню обробку хрону хімічними препаратами здійснюють не пізніше, ніж за три тижні до збирання врожаю.

  Однак укотре нагадаємо вам, що хвороби та шкідники вражають, як правило, слабкі й запущені рослини, а при гарному догляді і дотриманні агротехніки вашому хріну не страшні ні хвороби, ні шкідники.

  Збирання і зберігання хрону

  Листки хрону починають зрізати в серпні – їх використовують як прянощі при маринуванні огірків, помідорів та інших овочів. Намагайтеся не зрізати з однієї рослини все листя, оскільки його відсутність не дозволить кореневі розвиватися. Зрізають листя на висоті 10-15 см від поверхні ділянки, щоб не пошкодити молоде листя і верхівкову бруньку.

  Масове збирання коренеплодів починається в третій декаді жовтня або на початку листопада, перед настанням заморозків, коли листя хрону жовтіє і починає всихати. Якщо ви садили великі черешки, то збір урожаю хрону проводиться в рік посадки, якщо черешки були дрібні, то гарні коренеплоди дозріють тільки на наступний рік.

  Перед збиранням листя хрону зрізають, корінь підкопують лопатою і витягають. Намагайтеся не залишати в ґрунті навіть найдрібніших корінців, інакше на наступний рік вони перетворяться на злісний бур’ян. Викопані корені потрібно відразу ж перенести в прохолодне приміщення, очистити від землі й бічних відгалужень, змастити місця зрізів йодом, просушити в теплі при гарній вентиляції упродовж доби. Потім у дерев’яні ящики насипають шар ґрунту, на який укладають рядами хрін таким чином, щоб корені не стикалися. Кожен ряд коренеплодів пересипають шаром чистого піску. Зберігають ящики з хроном у підвалі або льосі.

  Якщо у вас немає відповідного приміщення, тримайте хрін у холодильнику, однак класти туди можна корені не довше 30 см, кожен з яких необхідно загорнути в харчову плівку, зробивши в ній кілька невеликих отворів для вентиляції. В овочевому ящику холодильника хрін можна зберігати близько трьох тижнів, а в морозилці – до півроку, але для цього його потрібно очистити, порізати кубиками, промокнути вологу, що виступила, і скласти в поліетиленовий пакет.

  Зберігають хрін також у сушеному вигляді. Його нарізають скибочками, розкладають в один шар на листі і поміщають на півтори години в духовку, розігріту до 60 ºC. Коли хрін висохне і затвердіє, його перемелюють у кавомолці, подрібнюють теркою або товчуть у ступці, висипають у скляну або фарфорову посудину і закривають кришкою. За потреби порошок розмочують у воді і використовують за призначенням. Зберігається сушений хрін до 2 років.

  Можна зберігати хрін і в маринаді. Для цього добре вимите й очищене коріння в кількості 1 кг подрібнюють у м’ясорубці або на тертці, щільно укладають у попередньо простерилізовану скляну банку і заливають маринадом: у 250 мл окропу додають по одній столовій ложці цукру і солі, а потім, знявши з вогню, вливають в окріп 125 мл шестивідсоткового яблучного оцту. Оцет можна замінити однією столовою ложкою лимонної кислоти. Після того, як ви залили хрін киплячим маринадом, банку закочують стерильною металевою кришкою. У такому вигляді хрін можна зберігати кілька років.

  Види і сорти хріну

  Найкращими сортами хрону вважаються:

  • Атлант (або Дикий) – середньостиглий волого-, посухо- і морозостійкий сорт із кореневищем завдовжки від 20 до 50 см, діаметром 4-5 см і масою від 190 до 380 г, зі щільною, не надто соковитою м’якоттю молочно-білого кольору;
  • Валківський – пізньостиглий сорт, стійкий до хрестоцвітої блішки і хвороб, із жовтуватим циліндричним коренем завдовжки 50-60 см, діаметром 2-3 см і середньою масою близько 150 г;
  • Суздальський – сорт із рівними коренями завдовжки до 30 см і діаметром близько 3 см, без бічних відгалужень, із соковитою і «злою» м’якоттю білого кольору;
  • Толпуховський – пізньостиглий сорт із корінням завдовжки 25-35 см і масою від 65 до 250 г.

  Крім описаних, відомі такі сорти хрону для відкритого ґрунту, як Ризький, Елгавський, Латвійський, Ростовський, Волковський, Марун, Борис Єльцин та інші.

  Вирощують у культурі і зимостійку, невибагливу й поживну рослину катран, яка не є сортом хрону, але доводиться йому родичем. Катран теж має лікувальні властивості, він так само багатий на вітаміни та мінерали, як і хрін, однак, на жаль, не такий відомий. Але ж у катрана немає того недоліку, через який садівники не хочуть деколи вирощувати у себе на ділянці хрін – він, при рівних із хроном позитивних якостях, не засмічує город своїми кореневими паростками. Листя у катрана велике, світло-зеленого кольору з блакитним відтінком. Його використовують у відварному вигляді як гарнір до м’ясних і рибних страв.

  Все про хрін: що це таке, як виглядає і цвіте, що являє собою корінь

  Хрін – це багаторічник, який відноситься до сімейства Капустяні. Висота рослини змінюється в межах від одного метра до півтора. У рослини квітки білуватого відтінку. Цвісти починає у травні, а закінчує – у середині червня. Плодом є стручок, який зазвичай не встигає визрівати. Ареал зростання дуже широкий. Хрін можна побачити і на Кавказі, і в Середній Азії. Нерідко зустрічається Далекому Сході.

  Ця рослина дуже корисна. Воно має бактерицидну дію. Адже в ньому містяться фітонциди. Знищуючи бактерії, що у організмі людини, вони зміцнюють імунітет організму.

  У результаті організм протистоїть інфекційним хворобам. Якщо вживати рослину у великій кількості, то вона звужуватиме судини, а є в малих, то розширюватиме.

  Види та сорти рослини, зовнішній вигляд

  Хрін звичайний є багаторічною трав’янистою рослиною, яка відноситься до сімейства хрестоцвітих. Воно має велике довгасте темно-зелене листя, яке набуває хвилястої форми ближче до краю. Корінь рослини зазвичай є досить м’ясистим і проникає у землю на глибину до 2 метрів. Пізніше на хроні формуються плоди та квіти. Останні мають біле забарвлення та приємний запах. А ось плоди досягають діаметра близько 5 мм і містять у собі по 4 насінини.

  У природі зустрічається багато сортів цієї рослини (фото хрону дивіться нижче). Найвідоміші різновиди – це дикий, сільський, суздальський та малинський хрін. Всі вони мають свої особливості у зовнішньому вигляді та відрізняються ареалом проростання.

  Особливості рослини

  На одному місці хрін росте до п’яти років. Однак за такий термін його кореневище здерев’янює, грубіє і висихає, тому з кулінарної точки зору стає непридатним для вживання.

  Після 2-3 років вирощування хрін пересаджують або випалюють, даючи можливість підрости молодим пагонам. При масовому виробництві його культивують однією ділянці трохи більше 1-2 років.

  Важливо! Стебло в окремих рослин досягає 1,5 м заввишки. Зростання та кількість листя залежать від площі харчування, агротехніки та віку.

  Хрін – перехреснозапильна рослина. Пилок переносять з квітки на квітку комахи.

  Сільський хрін – морозостійка рослина і добре переносить зиму з температурою до -25°С у відкритому грунті і до -8…-10°С після відростання листя навесні. Однак він зовсім не виносить спеку і вже за +30°С може загинути, хоча вибирає ділянки добре освітлені з достатнім рівнем вологи в землі.

  Хрін вимогливий до рівня вологості ґрунту та повітря. Це з його морфологією. За період вегетації рослина нарощує велику зелену масу, з поверхні якої інтенсивно випаровується вода, а глибоко проникаюча коренева система має слабку всмоктування у верхніх шарах ґрунту.

  Незважаючи на високий вміст ефірних олій і пряний аромат хрін сильно схильний до атак комах-шкідників. Хвороб у нього не менше, ніж у томатів. За сприятливих умов рослина дуже стійка до захворювань і шкідників.

  Користь

  Хрін (фото рослини дивіться у статті) має цілу низку корисних вітамінів і мікроелементів. Цим і зумовлено його позитивний вплив на організм людини. Регулярне вживання цієї рослини сприяє:

  • нормалізації обмінних процесів;
  • стабілізації тиску;
  • підвищення імунітету;
  • запобігання розвитку артриту;
  • усунення запальних процесів в організмі;
  • підвищення тонусу кровоносних судин;
  • поліпшення роботи ШКТ.

  В який час саджати

  Висадку хрону у відкритий ґрунт проводять ранньою весною, а точніше, в останні дні березня (якщо він теплий) або у квітні. Цій культурі нестрашні ніякі заморозки чи похолодання. Для посадки такої рослини відмінно підійде маленька, добре освітлена ділянка, розташована неподалік паркану.

  Найбільшою популярністю користується вегетативний спосіб розмноження хрону частинами кореневища. Однак його цілком можна виростити і з насіння, але цей спосіб порівняно трудомісткий, за що його і не люблять городники.

  Ґрунт для хрону

  Ця культура чудово росте в поживному грунті, який може бути чорноземом, суглинком або супіщаною. Якщо правильно підготувати глинистий ґрунт, то і на ньому така рослина розвиватиметься і зростатиме в межах норми. Для цього в осінні місяці під час перекопування такої ділянки до ґрунту слід внести пісок, торф, а також гній (на 1 квадратний метр від 10 до 12 кілограм). При цьому навесні в грунт вносять мінерали: по 30 г суперфосфату, калійної солі та аміачної селітри з розрахунку на 1 квадратний метр ділянки. Якщо ж для вирощування такого коренеплоду обрано ділянку з відповідним йому грунтом, то органічні добрива рекомендується внести під попередню культуру, наприклад: бобові чи зернові.

  Правила посадки

  Заготівлю кореневих живців слід провести восени разом зі збиранням урожаю. На зберігання їх прибирають у льох або підвал, закопавши в суху тирсу або пісок. Заготівлю кореневих живців можна провести і на початку весняного періоду до того, як на кущиках з’являться листові пластини. Коли до висадки в ґрунт залишиться 10-15 днів, живці слід дістати зі сховища і, накривши їх зволоженою тканиною, прибрати в тепле місце. Це потрібно для того, щоб проросли бруньки.

  Перш ніж приступити до висадки, від головного кореня треба відокремити бічні відростки, довжина яких повинна бути не більше 25 сантиметрів, а в поперечнику вони повинні досягати до 1,2 сантиметрів. Якщо черешок дуже довгий, то його потрібно розділити на частини, при цьому нижній зріз має бути косим, ​​а верхній горизонтальним. Потім проводять їхню висадку на заздалегідь підготовлену ділянку, при цьому слід врахувати, що на 1 квадратному метрі має бути не більше 4-6 кущиків. При посадці живців дистанція між ними повинна бути від 0,3 до 0,4 м, а ширину між рядами треба витримувати в межах від 0,65 до 0,7 м. Щоб зібрати багатий урожай рівних коренеплодів, живці перед висадкою треба підготувати. Візьміть для цього грубу тканину і потріть їй середню частину черешка, в результаті ви з неї видалите зайві бруньки, при цьому залишаться лише верхні бруньки для формування листя і нижні для утворення кореневої системи. При висадженні такого овочу з метою отримання посадкового матеріалу прибирати з черешка нирки, що проросли, не потрібно, в цьому випадку корінь у куща буде дуже гіллястим і можна буде отримати велику кількість живців.

  Висаджувати живці у відкритий ґрунт необхідно під нахилом, при цьому їх верхівку заглиблюють у ґрунт лише на 50 мм, а нижню частину – на 100 мм. Для розмноження такого овоча підійдуть і маленькі шматки коренів, товщина яких повинна бути не більше 25 мм, а довжина – до 80 мм, висаджувати в ґрунт їх необхідно горизонтально, при цьому видаляти з них бруньки не треба.

  Як правильно посадити корінь домашнього хрону. Властивості Хріну

  Посадка хрону під зиму

  Цю рослину восени висаджують у ґрунт точно так само, як і навесні. У цьому випадку для нього рекомендується вибрати ділянку, на якій раніше вирощувалися томати або картопля, причому перед висадкою таких культур в грунт повинна бути внесена вся необхідна органіка. З ділянки треба прибрати всю бур’ян і рослинні залишки, а коли він буде перекопаний, можна приступити до висадки хрону. Найкраще висаджувати хрін під зиму в середині жовтня.

  Застосування

  Хрін є універсальною рослиною, якій знайшли широке застосування у кулінарії, медицині і навіть у косметології. Причому тими чи іншими цілющими та поживними властивостями володіють і листя, і квіти та коренеплід рослини. Головне – навчитися використовувати хрін з розумом, щоб уникнути можливих побічних ефектів.

  У кулінарії

  Гострий смак хрону посприяв тому, що його часто використовують як приправу при засолюванні або маринуванні капусти, огірків або грибів. Також відомо багато видів соусів з кореня цієї рослини, які відмінно підходять до холодця, м’яса чи риби. Наприклад, суміш тертого хрону зі сметаною – відмінний варіант заправки до коропа, тріски або лососю.

  В медицині

  У народній медицині хрін застосовують при:

  • зубний біль;
  • ангіні, бронхіті та нежиті;
  • захворювання печінки;
  • набряках;
  • відкритих ран;
  • запальні процеси;
  • дерматитах;
  • фізичному та розумовому виснаженні.

  При схудненні

  Потрапляючи в організм, хрін починає брати участь у процесах, що запобігають запорам. Він допомагає розігнати метаболізм та сприяє виведенню з організму зайвої рідини та токсинів. Все це сприяє зменшенню кількості жиру та зниженню ваги. Крім того, корінь цієї рослини використовують для антицелюлітних обгортань.

  У косметології

  Приготовлені в домашніх умовах маски з хрону мають антисептичні властивості. З їх допомогою можна позбутися висипань на шкірі, запобігти появі різних запалень, оновити клітини та вирівняти колір обличчя. Крім цього, речовини, що входять до складу цієї рослини, допоможуть позбавитися пігментації, налагодити кровообіг і повернути шкірі пружність.

  Хрін має “суперздатність” захоплювати великі простори і легко може поширитися по всій ділянці. Коренева система досягає іноді семи метрів! Навіть із маленького шматочка кореня, що залишилося в землі, навесні зійде новий кущ. Що робити?

  1. Найбільш екологічний та ефективний спосіб: закриваємо навесні перші паростки хрону будь-яким світлонепроникним матеріалом. У темряві хрін рости не зможе і загине. Наступного року процедуру, можливо, доведеться повторити. Це залежить від того, наскільки потужна коренева система знаходиться у землі.
  2. Інший варіант – гербіциди, хімічні речовини, що знищують рослину.

  Увага! Спосіб небезпечний, неекологічний! Будьте обережними, щоб не пошкодити інші рослини на ділянці.

  Боротьба з хроном на городі може тривати не один рік. Оптимально з самого початку не дати хрону поширитися ділянкою, вкопавши в землю навколо грядки металеві листи. Або помістити в ґрунт залізний короб або бочку і вже в неї висадити хрін.

  Пропонуємо подивитися відео про те, як можна вивести хрін із городу:

  Після цього рослину необхідно регулярно підгодовувати і поливати. Також не варто забувати про розпушування ґрунту та боротьбу з бур’янами. Все це допоможе захистити рослину від такого шкідника, як капустяний листоїд, який виходить із зимівлі на початку літа.

  Цвіте хрін на другий рік після посадки у травні-червні, а в серпні вже можна буде обривати листя рослини та використовувати їх для приготування солінь.

  Популярні сорти хрону

  Незважаючи на те, що в України є кілька відмінних сортів хрону, практично у кожному першому городі росте напівдикий чи дикий хрін. Деякі вирощують хрін польської селекції, але багато хто вважає його недостатньо ядреним.

  Польський хрін — він хріновий, надто солодкий.

  Учасниця FORUMHOUSE склала список сортів, що їх вирощують справжні любителі цієї культури.

  Суздальський – цей сорт Володимирської селекції має лише добрі відгуки. Валковський – пізньостиглий сорт, що викопують через 200 днів після посадки, при однорічному вирощуванні кореневища досягає 3 см в діаметрі. Стійкий до ураження блішками. Татарський – цей сорт вирощують у південних регіонах. Толпуховський – поширений в Україні. Це пізньостиглий сорт, кореневище велике, масою до 250 грамів. Атлант – середньостиглий сорт, можна викопувати на 85-120 день середньої величини. Альпо – сорт польської селекції, кореневище середнього розміру із яскраво-білою м’якоттю. Малинський – сорт чеської селекції.

  Заготівля та зберігання

  Заготівля та зберігання хрону здійснюється за наступним алгоритмом:

  1. Перед тим, як зробити закладку врожаю, хрін необхідно акуратно зібрати і зрізати з нього листя. Промивати корінь рослини не потрібно, достатньо буде просто струсити його, позбавившись зайвої землі.
  2. Провести ретельне прибирання льоху або підвалу. Переконатись у тому, що там немає шкідників чи плісняви. Також перевірити, чи правильно працює вентиляція.
  3. Засипати ящик грунтом і викласти в нього перший шар коренів так, щоб вони не стикалися один з одним. Потім можна зробити ще кілька рівнів, чергуючи їх із вологим піском.

  Сушіння коренеплодів

  Крім зберігання у льоху, можна також засушити коренеплоди рослини. Для цього необхідно нарізати тонкими пластинками, розкласти на деку і відправити в розігріту до 60 ° C духовку на 1 годину. Висушений таким чином хрін необхідно зберігати в герметично закритій ємності. А використовувати його можна буде для приготування приправ, соусів та супів.

  Зберігання у холодильнику

  Зібрані коріння необхідно помістити в харчову плівку, зробивши кілька отворів для циркуляції повітря. У холодильнику у такому вигляді хрін можна зберігати близько 1 місяця.

  Також можна заморозити коренеплоди рослини. Для цього очистіть їх, поріжте на невеликі шматочки та обсушіть рушником. Після цього покладіть шматочки в пакет і відправте їх у морозильну камеру. Тут хрін залишатиметься свіжим протягом півроку.

  Корисні властивості та протипоказання хрону

  У хроні міститься маса корисних речовин. Цю рослину добре застосовувати не тільки в кулінарії, але й для профілактики та лікування хвороб. Хрін дуже поживний. У сирому хріні міститься 16% вуглеводів, а також є жири. Такої кількості поживних речовин не містить навіть морква, капуста та буряк.

  У хроні дуже багато вітаміну С, більше ніж у чорній смородині та шипшині. Є в хроні вітаміни групи В та РР, а також мікроелементи: кальцій, калій, сірка, фосфор натрій, залізо та інші речовини. Гострий смак надає хріну ефірна алілова (гірчична) олія.

  За харчовою цінністю хрін не поступається багатьом овочам, в 100 г тертого свіжого хрону міститься 3,2 г білків, 0,4 г жирів, 10,5 г вуглеводів і 7,3 г клітковини.

  Потрібно враховувати місце зростання хріну, луговий хрін буде кориснішим, ніж городній, тому що в природних умовах ґрунти більш насичені різноманітними поживними речовинами.

  Енергетична цінність цієї унікальної рослини складає всього 59 Ккал на 100 г кореня.

  Коли хрін нашкодить

  Враховуючи гостроту та гіркоту хрону, рослина має протипоказання у застосуванні як у кулінарії, так і в медицині. Корінь і листя хрону протипоказані для людей, які страждають на наступні, в основному шлунково-кишкові захворювання:

  • виразка шлунка та кишок
  • гастрит
  • панкреатит

  Обережно потрібно їсти хрін під час лактації, при хворобах нирок, та в інших випадках, завжди потрібно знати почуття міри. Переїдання хрону може спричинити нездужання з ураженням кишечника та шлунка.

  Цікаві факти про хрін

  1. Сучасна українська назва хрону походить від давньоруського слова «крен», тобто запах.
  2. Гіпотетично морозостійкий хрін можна вирощувати навіть на території, що знаходиться за полярним колом.
  3. Сьогодні американці вважають цей продукт дуже важливим, а потрапив до Штатів (точніше, до Північної Америки) разом з німецькими емігрантами. Ось чому в США хрін довгий час називали німецькою гірчицею (German mustard).
  4. Визнаним лідером із вирощування цієї рослини у Сполучених Штатах визнано штат Іллінойс – там виробляється понад 70% цього продукту.
  5. Ну а найкращими рецептами страв з хроном у всьому світі по праву вважаються українці!
  6. Слов’яни так активно використовували в побуті цей пекучий корінь, що придумали з ним масу прислів’їв і приказок, наприклад: «Єфрем любить хрін, а Федька — редьку», «Хрін редьки не солодший, чорт диявола не легший» (саме так звучить знамените прислів’я своєму повному варіанті), “На чужині і солодке в гірчицю, а на батьківщині і хрін за льодяник”, “Що хрін, що гірчиця – невелика різниця”.

  На цьому я, мабуть, закінчу свою розповідь про стародавню рослину, яка досі зустрічається і в мові, і в їжі, і в народних рецептах багатьох народів світу. У моєму раціоні він – рідкісний гість. А у вашому?

  Секрети правильного використання

  Корисні властивості квітів хрону в рецептах народної медицини застосовують досить широко. Біологічні активні сполуки містяться у всіх частинах рослини. Корисні речовини з великого листя і коріння витягти досить нескладно – вони виділяються разом із соком. А ось з маленькими квітами справа складніша. Народні цілителі готують із цієї рослинної сировини лише дві лікарські форми: спиртову настойку та водний настій (чай). Вони використовуються в народній медицині як для внутрішнього, так і зовнішнього застосування в терапії різних патологій у дорослих.

  Спиртова настойка

  Для приготування цієї лікарської форми потрібно горілка без ароматизаторів та інших харчових добавок або 40% етиловий спирт, який продається в аптеці. Висушеними квітками потрібно наповнити ємність із темного скла об’ємом 1-2 літри. Рослинна сировина не бажано подрібнювати або утрамбовувати. Потім слід акуратно, по стінці, влити горілку або спирт до шийки банки, і закрити кришкою. Під час приготування необхідно зберігати настоянку у темному, захищеному від сонячних променів місці, періодично струшуючи ємність. Лікування можна приступати через 2-3 тижні.

  Настоянку не потрібно проціджувати – чим довше знаходяться в ній квіти хрону, тим більше вона насичується біологічно активними речовинами. Для приготування цілющого напою слід чайну ложку спиртового розчину розмішати в склянці прохолодної кип’яченої води. Народні цілителі рекомендують розбавляти настоянкою відвари лікарських трав, що мають зміцнюючі та тонізуючі властивості. До таких рослин належать:

  • звіробій;
  • ромашка;
  • календула;
  • березові бруньки;
  • оман.

  Для приготування відвару потрібно 2 ч. ложки сухої сировини залити склянкою гарячої води, довести до кипіння і потім на повільному вогні пару хвилин, а після охолодження процідити. Тепер залишилося додати чайну ложку спиртової настойки з квіток хрону та приступати до лікування. Для максимального терапевтичного ефекту народні цілителі радять пити склянку суміші 2 десь у день їжі.

  Тривалість терапевтичного курсу становить від одного до трьох місяців.

  Попередження: Так як в отриманій настойці присутній етиловий спирт, хоча і в невеликій концентрації, то на час лікування краще відмовитися від керування автомобілем.

  Водний настій

  У народній медицині практикується застосування квітів хрону як водного настою. Така лікарська форма не зберігатиметься довго, тому її краще готувати безпосередньо перед вживанням. Заварити корисний чай можна за наступним рецептом:

  1. У керамічний чайник всипати чайну ложку сухих квіток хрону та влити склянку гарячої води (температурою близько 95°C).
  2. Накрити кришкою, наполягати 25-30 хвилин, процідити.

  Пити гарячий чай слід після їжі двічі на день. Отриманий настою має досить специфічний смак, який подобається не всім людям. Для його поліпшення можна додати до напою густий мед, злегка розім’яті соковиті ягоди, шматочки фруктів, часточку лимона. Тривалість терапевтичного курсу варіюється залежно від захворювання. При діагностуванні злоякісної пухлини будь-якої локалізації вживати настій слід протягом двох місяців. Якщо квітки хрону використовуються для очищення шлунково-кишкового тракту, тривалість лікування не перевищує 2 тижнів.

  Це цікаво: Водний настій з квіток хрону благотворно впливає на шкіру людини. Щоденні протирання допомагають усунути пігментні плями, вугровий висип, дрібні прищики та почервоніння.

  Догляд за хроном

  Щоб зібрати хороший урожай, необхідно приділити хріну трохи уваги. Проте догляд за посадками цієї культури не забере багато часу у городника. Він включає стандартні процедури – зрошення, підживлення, видалення бур’янів, розпушування грунту. Однак у проведенні останньої процедури є особливість: рихлять тільки рослини, посаджені на рівні гряди, ті, що ростуть на гребенях – підгортають.

  Полив та внесення добрив

  Хрін відноситься до вологолюбних культур. У посуху і при недостатньому зволоженні він, звичайно, не пропадає, але помітно знижує врожайність. Не найкраще відбивається це і на смакових якостях продукту. Кореневища виходять сухими, волокнистими, сильно гілкуються. Надлишок вологи призводить до того, що коріння втрачає гостроту, може загнивати. Поливають хрін рідко, але рясно.
  Підгодовують посадки 1-2 рази на сезон. Зазвичай використовують мінеральні добрива. Це можуть бути комплексні склади, наприклад, нітрофоска, амофоска або суміш сечовини, суперфосфату та хлористого калію. У разі на 1 м2 площі посадок використовують 20, 40 і 15 р кожного добрива. Підживлення закладають у ґрунт, а потім проводять полив.

  Прополювання та розпушування ґрунту

  Ці процедури є обов’язковими при вирощуванні хрону. Поверхневе розпушування ґрунту проводять ще до появи сходів. Це дозволяє забезпечити вільний доступ повітря до коріння та прискорює проростання живців. Коли з’явиться листя, починає прополювання бур’янів. Далі розпушування та прополювання проводять ще до 3 разів за сезон, але зі зростанням та розвитком рослини грунт обробляють на велику глибину.

  При гребеневій посадці хрін кілька разів підгортають. На початку червня обережно відгрібають землю від кореневищ та очищають їх від дрібних бічних пагонів. Потім гребінь відновлюють, а посадки рясно поливають.

  Як виглядає корінь хрону

  Хрін є досить високою рослиною, до 1 метра, з великим овальним листям на довгих стеблах, що ростуть з корінної розетки. Корінь хрону конусоподібної форми, прямий, довгий і глибоко проникає в землю. нижче як виглядає корінь хрону фото.