Податок на житло: кому і скільки доведеться заплати за “зайві метри”

З 1 липня власникам житла доведеться заплатити за “зайві квадратні метри”. Втім “податок на розкіш”, як його вже встигли прозвати у народі, стосується не усіх житлових приміщень.

Про те, скільки і кому доведеться платити за житло, розповіла юрист адвокатського об’єднання “Вертикаль” Марія Левченко на каналі Telegram.

Кому доведеться платити податок на житло

Сплачувати податок на житло доведеться власникам квартир, площа яких складає понад 60 кв. м, а також житлових будинків – понад 120 кв. м. Якщо у власності різні типи об’єктів житлової нерухомості, то податок сплачується за умови перевищення загальної площі 180 кв. м.

“Сплатити такий податок потрібно протягом 60 днів за квитанцією, яка мала надійти до 1 липня цього року за місцем вашої реєстрації. Якщо ви не отримали її, то варто самостійно звернутися до податкової, щоб у вас не нарахувався борг”, – пояснює Левченко.

Скільки доведеться платити і як це вирахувати

“Сума прив’язана до мінімальної заробітної плати за той рік, за який ви будете сплачувати цей податок. Сплачується 1,5% з мінімальної зарплати. За 2022 рік сума за “зайві квадратні метри” складає 97 грн 50 коп.” – пояснила юрист.

Зазначимо, що розмір мінімальної заробітної плати у 2023 році становить 6700 грн. Відповідно граничний розмір ставок податку на нерухоме майно цьогоріч не повинен перевищувати 100 грн 50 коп. за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюють органи податкової служби.

Точну суму, яку доведеться сплатити, кожен власник може вирахувати самостійно. Наприклад, якщо у людини приватний будинок на 156 кв.м, то вона має оплатити за 36 кв. м, оскільки пільгова площа на будинок становить – 120 кв. м. Відповідно, 36 кв. м помножити 100, 5 грн – буде 3 618 грн до сплати податку.

Чи мають платити податок власники житла, що на окупованих територіях

На час дії воєнного стану в закон внесені випадки, коли власники нерухомості можуть не сплачувати відповідний податок.

Від сплати податку на нерухоме майно у 2023 році звільняються:

• власники житла, яке опинилося на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії
• власники нерухомості, яка розміщена на територіях, тимчасово окупованих РФ
• власники житла, котре втратило свою придатність для проживання, через військову агресію РФ

Як сплачувати податки в Україні у 2024 році

Стаття 67 Конституції України зобов’язує всіх українців «сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом».

Тим, хто працює офіційно, переживати за сплату податків не доводиться, адже в такому разі податковим агентом виступає працедавець. Саме на нього закон покладає відповідальність за утримання необхідних податкових сум і перерахування їх до бюджету.

Але оподатковується не лише зарплата. Податки утримуються також з інших видів доходу, наприклад, кешбеку, або доходу, отриманого за кордоном.

Окрім того, потрібно сплачувати податок на нерухоме майно, є ще транспортний податок, який сплачується з дорогих автівок.

Finance.ua розбирався як і які податки треба платити українцям у 2024 році.

ПДФО та військовий збір

Коли йдеться про оподаткування пересічних громадян, найголовніший – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Його ставка – 18%, і застосовується вона до широкого переліку доходів, наприклад:

• зарплата, заохочення, премія, компенсація;
• стипендія;
• кошти, отримані від оренди майна;
• інвестиційний прибуток від цінних паперів (окрім ОВДП, зокрема військових облігацій. – Ред.);
• виграш у лотерею чи азартні ігри;
• відсотки з депозитного рахунку;
• кешбек, якщо він виплачується реальними грошима тощо.

Утім, можуть застосовуватися ставки 9%, 5%, 0%. Останню не треба плутати із ситуацією «не оподаткування», адже дохід за нульовою ставкою відображається у Податковій декларації про майновий стан і доходи, хоча фактично податок не сплачується.

Ставки ПДФО на 2024 рік

Основна ставка. Стягується із зарплати й інших доходів громадян. За цією ставкою оподатковується також третій і наступний об’єкт нерухомості проданий за рік (за мінусом витрат); продаж третього та наступного авто за рік.

Дивіденди нерезидентам, суб’єктам, які є неплатниками податку на прибуток, зокрема єдиноподатникам.

Продаж нерухомості, що була у власності менш як три роки. Продаж другого об’єкта нерухомості за рік. Продаж другого автомобіля за рік. Подарунки та спадщина від осіб, які не входять до першого чи другого кола споріднення.

Подарунки, спадщина від близьких родичів. Продаж першого об’єкта нерухомості за рік. Продаж першого автомобіля за рік. Такі доходи потрібно декларувати.

ПДФО не стягується з пенсій, державної і соціальної матеріальної допомоги, страхових виплат, державних грантів тощо.

Відповідно до Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки, уряд має намір застосовувати прогресивну шкалу ставок податку на доходи фізичних осіб замість фіксованої ставки 18%. У планах – запровадити одну чи дві вищі ставки для громадян зі значними доходами. Прогресивна шкала ставок використовується у багатьох країнах Європи.

Була вона і в Україні. Але остаточно від неї відмовилися у 2016 році, запровадивши ставку 18%, яка діє зараз.

Окрім ПДФО з 2014 року в Україні додатково стягують 1,5% військового збору, хоча й вводився цей податок тимчасово. Скасовувати його під час війни явно ніхто не буде.

Ба більше, очільниця комітету Верховної Ради з питань бюджету та нардепка від «Слуги народу» Роксолана Підласа виступила з пропозицією підвищити військовий збір до 3% для людей, які заробляють понад 20 тис. грн на місяць, а для нардепів це може бути й 5%. Проте поки що ця ініціатива перебуває на рівні розмов.

На період дії воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців і працівників:

• Збройних сил України;
• Національної гвардії;
• правоохоронців;
• Служби безпеки України;
• Служби зовнішньої розвідки;
• Держприкордонслужби;
• осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
• інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Податкова соціальна пільга

Перед тим, як утримувати із зарплати працівника ПДФО, потрібно врахувати його категорію – чи має він право на податкову соціальну пільгу (ПСП).

Граничний розмір доходу, до якого застосовується ПСП у 2024 році становить 4 240 грн – це прожитковий мінімум для працездатної особи (3 028 грн) помножений на коефіцієнт 1,4 та округлений до найближчих 10 грн.

Базова податкова соціальна пільга складає 1 514 грн – 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ПСП може застосовуватися також і до лікарняних, зокрема за перші п’ять днів.

Отримати податкову соціальну пільгу можна лише за одним місцем роботи.

Підвищена ПСП

Існують також дві підвищені ставки податкової соціальної пільги: 2 271 грн (150% суми пільги), 3 028 грн (200%).

Граничний розмір доходу, до якого застосовується підвищена ПСП, також становить 4 240 грн.

одинока матір або батько, вдова/вдівець, опікун, піклувальник;

особа, що утримує інваліда;

особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (I або II категорія);

учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт, який не отримує стипендію з бюджету;

особа з інвалідністю I або II групи;

особа, якій призначена довічна стипендія як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність;

учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, повний кавалер ордена Слави або Трудової Слави;

особа, що має чотири й більше медалі «За відвагу»;

особа з інвалідністю I або II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн;

особа, яку визнали репресованою чи реабілітованою

Податкова соціальна пільга для працівників з дітьми

За наявності двох та більше дітей до 18 років, граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги у 2024 році становить:

Граничний розмір доходу, грн

Тобто, щоб розрахувати ПСП для працівників з неповнолітніми дітьми, потрібно граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги (4 240 грн) помножити на кількість дітей.

Термін сплати ПДФО та військового збору

За загальним правилом ПДФО та військовий збір мають бути сплачені до 1 серпня року, наступного за звітним. Останні зміни до Податкового кодексу дозволяють сплатити податок протягом шести місяців після скасування або припинення воєнного стану, якщо своєчасна оплата протягом періоду дії воєнного стану неможлива.

Водночас чіткі строки, коли йдеться про виплату зарплати, не визначені та напряму залежать від періодичності. Сплата цих податків має відбуватися під час безпосередньої виплати або ж протягом трьох банківських днів, якщо використовується готівка.

Якщо дохід нарахований, але з поважних причин не виплачений, то ПДФО та військовий збір слід сплатити протягом місяця, наступного за місяцем, за який було нарахування.

ЄСВ

Мінімальний розмір ЄСВ – 1 562 грн, тобто 22% від мінімальної зарплати, яка з 1 січня встановлена на рівні 7 100 грн.

В бюджетних установах може бути ставка 8,41% – для фонду оплати праці осіб з інвалідністю.

Також є ставки ЄСВ 5,3% і 5,5%. Ними користуються підприємства, створені громадськими організаціями осіб з інвалідністю.

Роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, окрім гірничих підприємств, вони мають сплачувати ЄСВ не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі отримання зарплати за кордоном не передбачена сплата особою ЄСВ. Вона може робити це добровільно, щоб їй нараховувався страховий стаж.

У такому разі сплата ЄСВ здійснюється на підставі укладеного з податковим органом договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи-підприємці, самозайняті особи та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Утім, під час дії воєнного стану сплата ЄСВ може відбуватися щомісяця. ФОПи мають право не платити єдиний внесок за себе, але цей термін не враховуватиметься в їхній страховий стаж.

Земельний податок

Земельний податок у 2024 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи.

Ставки податку визначаються органами місцевого самоврядування. Ставки місцевих податків і зборів можна подивитися на сайті Державної податкової служби.

Нарахування земельного податку здійснюється податковими органами (за місцем розташування земельної ділянки) індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.

Від сплати земельного податку звільняються:

• особи з інвалідністю І і ІІ групи;
• особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни й особи, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• особи, визнані законом такими, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш ніж 2 га;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш ніж 0,25 га, в селищах – не більш ніж 0,15 га, в містах – не більш ніж 0,10 га;
• для індивідуального дачного будівництва – не більш ніж 0,10 га;
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш ніж 0,01 га;
• для ведення садівництва – не більш ніж 0,12 га.

З 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Мінімальне податкове зобов’язання

Платником у частині мінімального податкового зобов’язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам, які не зареєстровані як ФОПи, здійснюється органами контролю за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються:

• податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
• земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

Якщо сума сплачених податків менша за МПЗ, доведеться доплатити різницю. Якщо більша – нічого додатково платити не треба.

• МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
• НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі з урахуванням коефіцієнта індексації;
• НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації;
• К – тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2023 рік коефіцієнт застосовується із значенням 0,04, стандартний коефіцієнт – 0,05;
• S – площа земельної ділянки в гектарах;
• М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах, зокрема емфітевзису, платника податків.

Держгеокадастр у листі від 12 січня 2024 року поінформував, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок.

Податок на нерухомість

Платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує:

• для квартир – 60 кв. м;
• житлових будинків – 120 кв. м;
• різних типів житлової нерухомості, зокрема їх часток, – 180 кв. м.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, зокрема його часток.

Ставки податку на нерухомість встановлюються органами місцевого самоврядування залежно від типу об’єктів та їх розташування у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не можуть перевищувати 1,5% за 1 кв. метр.

Зважаючи на те, що податок у 2024 році нараховується за звітний 2023 рік, то ставка податку розраховується, виходячи з мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня 2023, тобто 6 700 грн.

Отже, максимальна ставка податку на нерухомість за метр квадратний у 2024 році не може перевищувати 100,5 грн.

Не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, зокрема їхні частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Податкове повідомлення-рішення про сплату податку надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Транспортний податок

Транспортний податок є податком на майно. Його розмір не залежить від вартості авто, ставка фіксована – 25 тис. грн на рік за кожну автівку, що підлягає оподаткуванню.

Транспортний податок іде до місцевих бюджетів.

Про необхідність сплати податку громадянам повідомляє місцева податкова служба. Після отримання повідомлення у власника буде 60 днів, щоб зробити платіж.

Транспортний податок залежить від вартості автомобіля та його віку.

Оподаткуванню підлягають автівки, що коштують понад 375 мінімальних заробітних плат. Тобто у 2024 році податок мають сплатити власники машин вартістю понад 2,66 млн грн.

Залежно від марки, під сплату підпадають авто, не старше 5 років. Міністерство економіки щороку публікує перелік авто, які мають оподатковуватися.

Чи треба платити податки тим, хто за кордоном

При отриманні протягом відповідного року закордонного доходу податковий резидент України у будь-якому разі зобов’язаний відобразити такий дохід у своїй податковій декларації, яка подається до 1 травня наступного року.

Іноземна зарплата вказується у рядку 10.7 податкової декларації («Доходи, отримані з джерел за межами України»). Водночас додатково зазначається країна, з якої отримано дохід, та валюта, у якій він виплачений.

Але сума доходу в декларації завжди вказується у гривні. Для розрахунку застосовується валютний курс Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів

Податкове резидентство – це статус особи, яка живе в певній країні. Цей статус передбачає обов’язок сплачувати податки з усіх доходів саме в цій країні.

У різних країнах статус податкового резидента настає за різних умов. Найпоширеніша з них – проживання в країні протягом тривалого періоду, як правило – пів року або 183 дні.

Але важливим критерієм, за яким особа отримує статус податкового резидента, є наявність так званого центру життєвих чи економічних інтересів у певній країні.

Ви стаєте резидентом, якщо маєте в країні проживання центр життєвих інтересів:

• постійно проживаєте в країні (понад 183 днів);
• маєте нерухомість (орендовану або придбану);
• навчаєтесь;
• ваші діти ходять в місцевий садок чи школу;
• отримуєте податкові знижки від держави;
• маєте медичне страхування;
• маєте дохід на місцеві рахунки;
• відкрили ФОП за місцем проживання.

Водночас якщо громадяни України отримували доходи за кордоном і сплатили з них податки за межами нашої країни, то їм, як правило, не доведеться платити податки ще раз. Адже є міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, які діють між урядом України й урядами інших держав.

Тож, якщо такий договір укладений між Україною та державою, в якій працює особа, то відповідно до норм Податкового кодексу можна зарахувати суму податків, сплачених за кордоном під час розрахунку суми податку, який підлягає сплаті в Україні.

Для того, щоб зарахувати суму податків, сплачених за кордоном, потрібно документально підтвердити, яку суму громадянин сплатив в іншій державі.

Мінімальне податкове зобов’язання: хто, скільки й коли почне сплачувати новий податок за землю?

Нещодавно, увесь інформаційний простір сколихнула новина щодо того, що вже скоро власники та користувачі земельних ділянок мають сплачувати мінімальне податкове зобов’язання (далі – “МПЗ“). Кого це стосується, як працюватиме та які перспективи такого нововведення, читайте у матеріалі юриста компанії EVERLEGAL Карини Сагайдак.

ПРО МПЗ. КОГО СТОСУЄТЬСЯ ТА ЯК ПРАЦЮВАТИМЕ?

Перш за все, варто розпочати із визначення МПЗ, якщо простими словами – то це мінімальне зобов’язання зі сплати податків, які необхідно сплатити за користування (оренда, суборенда, емфітевзис, постійне користування) або володіння земельною ділянкою. Водночас, мінімальне податкове зобов’язання включає в себе податок на прибуток підприємств, ПДФО, військовий збір, єдиний податок та земельний податок.

Обов’язок сплати МПЗ покладається на власника земельної ділянки. У випадку передачі земельної ділянки в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ мають сплачувати орендарі або користувачі такої земельної ділянки, проте у тому разі, якщо таке право користування зареєстроване належним чином.

Рахується мінімальне податкове зобов’язання доволі просто, зокрема за формулою, яка прив’язана або до нормативно-грошової оцінки самої земельної ділянки (далі – “НГО“), або до НГО 1 гектару в області, де така розташована із врахуванням індексацій.

Наприклад, візьмемо фізичну особу-підприємця, що належить до 3 групи на спрощеній системі оподаткування та сплачує Єдиний податок за ставкою 5% в 2022 році. ФОП користується земельною ділянкою площею в 1 га на території Хмельницької області. В такому випадку мінімальне податкове зобов’язання ФОП буде визначатися таким чином:

30 477 грн (НГО 1 га землі в Хмельницькій області) * 1 га * 0.05 (спеціальний коефіцієнт, який передбачено в Податковому кодексі України) * 12 (кількість місяців, в яких ФОП користувався земельною ділянкою) = МПЗ у розмірі 1 523 грн.

Тобто, 1523 грн – це мінімальна сума податків, що має бути сплачена ФОП за підсумками 2022 року. Якщо ФОП в результаті реалізації продукції із зазначеної ділянки сплатив єдиний податок за результатами 2022 року на суму понад 1 523 грн – то у нього відсутні будь-які додаткові податкові зобов’язання щодо сплати МПЗ, але якщо ФОП сплатив єдиний податок на суму менше ніж 1 523 грн – то він має доплатити різницю до рівня МПЗ.

Як захистити земельну ділянку від рейдерських захоплень? Спробуйте SMS-Маяк Земля – сервіс інформування про початок та хід реєстраційної процедури щодо об’єктів землекористування. Деталі за посиланням.

МПЗ не встановлюється і, відповідно, не підлягає сплаті за:

земельні ділянки, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів за результатами приватизації;

земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01.01.2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також, відповідно до змін внесених Законом № 2120-IX, тимчасово за 2022 та 2023 звітні роки не нараховується та не сплачується МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться бойові дії, а також ті, які визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ОРЕНДАРІВ ТА ОРЕНДОДАВЦІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК?

Аналізуючи чинні положення законодавства, з впевненістю можна сказати, що для тих орендарів, які впроваджують свою діяльність відповідно до встановлених законодавством вимог: укладають договори оренди (суборенди, емфітевзису тощо) із власниками земельних ділянок, реєструють таке право відповідно до закону, не ухиляються від сплати податків, та не сплачують орендну плату “в конверті” – нічого не зміниться. Водночас, якщо орендодавці передають свої земельні ділянки орендарям, без належного оформлення таких відносин – то обов’язок сплати МПЗ покладатиметься саме на орендодавця.

Зокрема, орендодавець отримає до 1 липня 2023 року податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком МПЗ, проте якщо контролюючий орган не надішле або не вручить останньому такі документи – то орендодавець звільняється від відповідальності за його несплату, проте обов’язок сплатити – залишається.

Варто зауважити, що обрахунок МПЗ у випадку переходу права користування, оренди (суборенди) тощо від одного орендаря до іншого, за умови належної реєстрації такого права, буде визначатись таким чином:

Для користувача, який передав – за період з 1 січня до початку місяця в якому припинилось таке право, а для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув таке право. Проте, у випадку якщо державна реєстрація переходу права користування не відбулась – то МПЗ визначається для попереднього користувача на загальних підставах.

ВИСНОВКИ

Передусім, при запровадженні МПЗ посадовці взяли на меті досягнення більш прозорої економіки та виведення з тіні недобросовісних орендарів та орендодавців. І це є правильним, оскільки для орендарів та орендодавців, які правомірно передали та використовують земельні ділянки, фактично нічого не змінюється.

Водночас Мінагрополітики теж підтвердили, що сплачувати МПЗ потрібно буде, зокрема, за використання землі, що обробляється незаконно та з якої отримується і продається врожай, проте податки не сплачуються в повному розмірі і частина доходу приховується. Також, наголошуємо, що на тих аграріїв, які обробляють землю й офіційно сплачують усі податки, ця новела Податкового Кодексу не вплине.

Аграрний бізнес щодня стикається з ризиками. LIGA360 допоможе захиститися від рейдерських атак, перевірити дані партнерів, слідкувати за змінами законів й перебігом земельної реформи. Деталі за посиланням.