Таємниці криголама “Ноосфера”. Скільки коштуватиме Україні колишній дім британських вчених

Науково-дослідне судно “Ноосфера” має прослужити Україні ще понад 20 років, а витрати на його роботу та експедиції в Антарктику співставні з вартістю одного кілометра побудованих доріг, кажуть в українському Національному антарктичному науковому центрі.

До цього цей криголам під назвою RRS James Clark Ross 20 років був флагманом Британської антарктичної служби (British Antarctic Survey, BAS).

Британці подолали на ньому тисячі миль Світового океану й зробили десятки відкриттів у різних куточках планети.

Історія експедицій та відкриттів

Автор фото, Geraint Tarling

Герайнт Тарлінг провів на JCR дуже багато часу

Океанограф та еколог Герайнт Тарлінг побував у 15 експедиціях на “Джеймсі Кларку Россу” (або JCR, як звали криголам британці) в рамках місій BAS.

А одну з них він очолював.

“Судно давало багато можливостей для океанографів. Це дуже велика платформа, на якій можуть працювати великі команди вчених: по двох чи трьох наукових напрямках одночасно. Тобто це багатозадачне судно”, – пригадує він у розмові з BBC News Україна.

Дослідник зізнається, що саме розміри вразили його свого часу найбільше – зазвичай науково-дослідні судна значно менші.

“У нас були великі лабораторії на борту, де ми могли помістити все потрібне нам обладнання”, – додає британець.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

“Інший момент – корабель дуже стабільний, на ньому є спеціальна система стабілізації. Тож ми могли залишати обладнання, не фіксуючи його щоразу, що завжди займає багато часу. І не треба переживати, що всі твої прилади розкидає під час шторму”, – каже океанограф.

Герайнт відзначає, що JCR здатний за один науковий сезон проходити величезні відстані й працювати у різних, іноді досить важкодоступних, регіонах – наприклад, в Антарктиці та Арктиці.

А це дозволяє робити багато міжнародних відкриттів.

Океанограф пригадує, як на борту “Джеймса Кларка Росса” вдалося зробити одне з таких відкриттів під час вивчення кліматичних моделей – теоретичних інструментів, які дають можливості розуміти і прогнозувати зміни клімату.

Автор фото, Geraint Tarling

Тоді JCR працював і в Південному океані, і в Арктиці, щоб з’ясувати, чи впливають там вже зміни клімату на місцеві екосистеми.

“І ми вперше виявили ознаки того, що раковини птероподів – цих делікатних морських організмів, які нагадують метеликів і мають вуглецеві оболонки – вже зазнають корозії у певних регіонах Південного океану”, – говорить Герайнт Тарлінг.

Птероподи, яких ще називають “крилоногі”, – це невеликі молюски що живуть у холодних водах на крайній півночі та півдні. Часто саме такі організми першими відчувають глобальні зміни.

Автор фото, bas.ac.uk / Vicky Peck

“Крилоногі” або “морські метелики” (наукова назва Limacina helicina antarctica) страждають від заксилення океану та змін атомсфери, пов’язаних з людною

“Ми опублікували отримані дані журналі в Nature. І це було серйозне відкриття, яке вдалося зробити завдяки JCR, адже судно змогло пройти тисячі і тисячі кілометрів, щоб вивчити ситуацію у водах різних регіонів”.

Ім’я криголама навіть потрапило до назви наукового дослідження: “Розчинення панцирів птероподів у природному середовищі та середовищі з високим вмістом CO2 зі зразків, зібраних у плаванні RRS James Clark Ross JR177 у морі Скотія в Південному океані у 2007-2008 рр.”

А кілька років тому Герайнт Тарлінг очолював команду з 30 вчених, які вивчали окислення вод Південного океану – взаємодії вуглекислого газу з атмосфери з океаном.

Це також наслідок впливу людини та стрімкого збільшення концентрації парникових газів від часів доіндустріальної епохи.

Окислення океану, наприклад, ставить під загрозу виживання коралів та молюсків.

“У нас тоді було чи не найбільше наукового обладнання, яке JCR коли-небудь брав на борт. А також багато молодих вчених, які вперше були в експедиції”, – пригадує британський океанограф.

Автор фото, Geraint Tarling

“Пригадую, як ми пробиралися через багаторічний паковий лід, щоб дістатися потрібної станції. Треба було це бачити: прекрасний ясний день, спокійні води, повз нас пропливає крига з пінгвінами та чайками, а на борту стоїть повна тиша, всі просто насолоджуються краєвидом. Це фантастичні спогади з JCR”, – відзначає вчений.

Шкода втрачати це судно

Герайнт Тарлінг зізнається, що сумуватиме за “Джеймсом Кларком Россом”, який нещодавно став українською “Ноосферою”.

“Повертатися на це судно було, як повернутися додому. У кожної команди вчених був свій емоційний зв’язок з ним. Пам’ятаю, як я востаннє був на ньому три роки тому, озирнувся і подумав: чи побачу його ще колись? Воно дуже багато значило для нас”, – каже він.

Автор фото, Geraint Tarling

Британській антарктичній службі королівське дослідницьке судно “Джеймс Кларк Росс” прослужило 30 років – з 1991 до 2021 року, коли його замінили на новіший і значно дорожчий “Сер Девід Аттенборо” (RRS Sir David Attenborough).

Однак британці кажуть, що зраділи, коли дізналися, що JCR перейде Україні і залишиться науковим судном – фактично, возз’єднається з колишньою британською антарктичною базою “Фарадей”, яка зараз є українською станцією “Академік Вернадський”.

“Ми знаємо науковий потенціал JCR і знаємо, що українці серйозно займаються полярною наукою. Тому радіємо, що у судна попереду ще багато наукових експедицій”, – каже Герайнт Тарлінг.

Автор фото, Geraint Tarling

“Ноосфера” (колишній JCR) – це судно льодового класу та плавуча лабораторія

А на питання про те, чи не надто старий криголам після трьох десятків років у суворих водах Арктики і Антарктики, відповідає: “Ми використовували його на повну у наших останніх експедиціях на ньому і ніяких проблем з судном у науковців не було. Нам шкода було втрачати це судно”.

“Думаю, українці лише виграють від того, що отримають такий корабель. І бажаю їм всього найкращого, тому що в нас були фантастичні експедиції на ньому. Він ще може принести багато користі для міжнародної науки”, – додає професор Тарлінг.

Від JCR до “Ноосфери”

Голова Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) України Євген Дикий прогнозує, що українським вченим колишній JCR вже під іменем “Ноосфера” прослужить ще 20-25 років.

Зараз перед центром стоїть завдання наповнити його обладнанням та підготувати до першої експедиції в Антарктику вже під синьо-жовтим прапором.

Це плавання має відбутися вже цієї зими.

“Повністю змінюється логістика української антарктичної експедиції та нашої станції “Академік Вернадський”. Ми перестаємо бути залежними від фрахту іноземного судна”, – пояснює Євген Дикий.

Щороку на те, щоб зафрахтувати судно льодового класу, яке б доправило до української антарктичної станції нову експедицію та забрало стару, Україна витрачала близько 1,5 млн доларів.

Це вартість лише перевезень – без жодної наукової роботи, яку українські вчені тепер зможуть проводити на “Ноосфері”.

Автор фото, Geraint Tarling

“Ноосфера” відкриває великі можливості для українських вчених, щоб “повернутися” у Світовий океан

“І головне – перестаємо бути залежними від дуже короткого періоду антарктичного літа, коли станція вільна від криги. Наша станція стає доступною фактично цілорічно”, – відзначає Євген Дикий.

“Судно саме по собі є не меншим науковим активом, ніж станція, але це ще й рухомий актив. “Ноосфера” бере на борт до 50 науковців. Тобто це плавучий інститут, який більше ніж удвічі збільшує можливості української антарктичної програми”, – додає керівник НАНЦ.

Ціна питання

Президент України та керівник НАНЦ Євген Дикий на борту “Ноосфери”

Від початку історії з купівлею Україною британського криголама в українському медіапросторі почала з’являтися критика самої цієї ідеї.

Спочатку говорили про те, що 5,3 млн доларів, які Україна витратила на нього, – занадто висока ціна. Для порівняння: новий RRS Sir David Attenborough обійшовся британцям у близько 274 млн доларів – це у 51 раз дорожче.

Після цього сумніви висловлювалися щодо того, чи зможе Україна утримувати таке судно і чи не будуть вже ці витрати надто великими.

BBC News Україна передала ці питання Євгену Дикому.

Євген Дикий вважає, що припущення, ніби Україна “розориться” через криголам, – дуже далекі від адекватної оцінки

За його словами, говорити про вартість “утримання криголама” не зовсім коректно: “Це не щось, що стоїть і його треба утримувати. Криголам, як і станція “Вернадський”, як і будь-яка лабораторія, – це інструмент для певних досліджень, а не об’єкт, який просто треба утримувати”.

“Тут немає однієї цифри. Є цифра на 2022 рік – на морські дослідження та логістику станції “Академік Вернадський” з використанням криголаму “Ноосфера” планують витратити 172 млн грн”, – пояснює Євген Дикий.

Це справді більше, ніж на аналогічну статтю бюджету на 2021 рік.

Без криголама у початковому варіанті цьогорічного кошторису держави на “наукову і науково-технічну діяльність на антарктичній станції “Академік Вернадський” виділили 128,5 млн грн.

Тобто різниця складає близько 43 млн грн (хоча тут мова не йде виключно про “витрати на криголам”).

172 млн грн – це близько 6,6 млн доларів за нинішнім курсом гривні, що витратять і на науку, і на судно, і на організацію експедиції.

“Для порівняння: вартість одного кілометра доріг по “Великому будівництву”: 5 млн доларів. А тут вартість повного року морських досліджень – десь така сама”, – порівнює Євген Дикий.

“Перший-другий рік весь фінансовий тягар лягає тільки на Україну, але далі частину цих коштів можна отримати назад, адже багато країн перебувають у такій ситуації, як раніше Україна – мають станцію в Антарктиді, але не мають свого судна”, – нагадує директор НАНЦ про півтора мільйона доларів за щорічний фрахт іноземного криголама.

“Ноосфера” на зв’язку з українськими полярниками на станції “Академік Вернадський”. Скоро судно вперше вирушить туди в рамках української антарктичної експедиції

“Так само Україна зможе надавати такі послуги іншим країнам. Це ніколи не вийде “в плюс”, тому що це не комерційний проєкт і ми у першу чергу виконуватимемо українські завдання. Але ж якісь кошти можна буде “відбити” і, до того ж, це сприятиме міжнародній співпраці”, – розмірковує Євген Дикий.

Він також каже, що кожного року витрати на криголам і морські дослідження можуть змінюватися залежно від того, скільки саме “Ноосфера” перебуватиме у плаваннях.

“Дуже різниться вартість одного дня в океані і одного дня стоянки в порту – у порту набагато дешевше. Якщо грошей дуже мало і треба економити – ми працюємо в морі 3-4 місяці на рік. Якщо грошей вистачає, то ми працюємо в океані 10-11 місяців, як це робили британці”, – пояснює логіку керівник НАНЦ.

У проєкті бюджеті на 2022 рік хочуть обрати для “Ноосфери” середній варіант: 6-7 місяців в океані та 6-5 у порту.

“Люди можуть вважати, що морські дослідження не потрібні. Але треба розуміти, що таке Світовий океан і які гроші там заробляють”, – наголошує Євген Дикий.

Як приклад він наводить квоти на промисловий вилов в Антарктиці, які українські комерційні судна та компанії отримують завдяки тому, що Україна утримує і веде наукову роботу на станції “Академік Вернадський”.

“Україна в 2020 році в Антарктиці виловила більше біоресурсів – риби і криля, – ніж у Чорному та Азовському морях та всіх прісних водоймах разом узятих”, – говорить Євген Дикий.

Він також прогнозує, що “Ноосфера” може проводити і перспективну розвідку рідкоземельних металів у Тихому океані – ці метали є важливою складовою у виробництві сучасної техніки.

“З наступного року Японія починає видобуток рідкоземельних металів з донних відкладів Тихого океану на глибинах 4-6 км. І навіть видобуток з такої глибини вже виявляється рентабельним”, – відзначає керівник Антарктичного центру.

Обладнання “Ноосфери” дозволяє відбирати зразки з глибин до 8 км, а це більша частина Світового океану.

“Все це потребує наукового супроводу і розвідки: біоресурсів, мінеральних ресурсів і всього того, що є в океані. Тому морські дослідження – це не витрати, а інвестиції”, – резюмує Євген Дикий.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Україна купила потужний британський криголам James Clark Ross. Скільки він коштує

Цю інформацію підтверджує сайт BAS: “Після 30 років служби Британській антарктичній службі королівське дослідницьке судно “Джеймс Кларк Росс” продане українському Національному антарктичному науковому центр”.

У розмові з BBC News Україна директор НАНЦ Євген Дикий підтердив, що вартість купівлі криголама для України – близько 5 млн доларів, як це і анонсували раніше.

“Оскільки він купується разом з двома моторними човнами (25 тис. доларів), з повним баком пального (ще більше 272 тис. доларів), та ще 6 тисяч доларів – наша половина оплати юридичних послуг (сткльки ж заплатили британці), то разом ціна покупки біля 5,3 млн доларів”, – розповів Євген Дикий.

“Після переоформлення всіх потрібних документів судно вже під українським прапором зможе вирушити з Данії, де зараз базується, до України”, – повідомляють у НАНЦ.

На початку осені, як очікується, “Джеймс Кларк Росс” прийде до Одеси.

Автор фото, Євген Прокопчук / НАНЦ

Однак використовувати криголам планують в Антарктиці – для наукових досліджень біля станції “Академік Вернадський”.

“Останні 20 років в України не було власного криголама для антарктичних досліджень, що значно обмежувало нашу роботу. Також з цим судном Україна має амбіції проводити масштабні дослідження Південного океану і, за можливості, з часом розпочати дослідження в Арктиці”, – розповів директор НАНЦ Євген Дикий.

“Дослідницьким судном James Clark Ross захоплювалися всі, хто на ньому працював. Цей криголам дозволив науковцям з Великої Британії та інших країн зробити багато відкриттів, щоб краще зрозуміти світ, який швидко змінюється”, – відзначила директорка Британської антарктичної служби (BAS) професорка Дейм Джейн Френсіс.

“Ми будемо сумувати за цим судном, але я рада, що наші колеги-дослідники використовуватимуть його для проведення важливих наукових досліджень”, – додала британка.

Україна зможе проводити на ньому океанографічні дослідження, вивчати зміни клімату у полярних регіонах, а також доправляти на станцію “Академік Вернадський” щорічні експедиції.

Це вже вдруге Британія передає свої антарктичні потужності Україні – у 1996 році вона ж передала станцію “Академік Вернадський”, яка під британським прапором була відома як “Фарадей”.

Колишній флагман BAS

James Clark Ross спустили на воду 1 грудня 1990 року й з 1991 року воно було штатним судном Британської антарктичної служби (разом з іншим криголамом RRS Ernest Shackleton, який в 2019 році передали Норвегії, а згодом Італії).

RRS James Clark Ross названий на честь Джеймса Кларка Росса – британського військового моряка та дослідника, який у XIX столітті на кораблях “Терор” і “Еребус” здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктику, а пізніше брав участь у пошуках зниклої експедиції Франкліна в Арктиці.

Це криголам довжиною майже 100 метрів та водозаміщенням 5732 тонни.

Як порівнює сайт Defence Express, флагман українського військового флоту фрегат “Гетьман Сагайдачний” при довжині 122 метри має тоннажність у 3642 тонни.

RRS в назві “Джеймса Кларка Росса” означає “Royal Research Ship” – “королівське дослідницьке судно”.

Воно спеціалізується на морських біологічних, океанографічних та геофізичних дослідженнях.

На його борту є кілька лабораторій, а також системи лебідок, які дозволяють розміщувати наукове обладнання на кормі чи у середній частині судна.

Вид з веб-камери “Джеймса Кларка Росса”

Ще на ньому є веб-камера, яка показує вид з судна під час експедицій чи стоянки у портах, а на сайті Британської антарктичної служби є детальний віртуальний тур по судну.

James Clark Ross робить надзвичайно мало шуму, що дозволяє йому використовувати чутливу акустичну апаратуру.

Судно може йти зі швидкістю 2 морських вузли (майже 4 км на годину) через рівне льодове поле товщиною 1 метр, а максимальна льодова перешкода на його шляху може сягати 4 метри.

Щоб полегшити прохід через паковий (багаторічний), лід система стисненого повітря розкачує судно, розширюючи таким чином шлях.

За роки служби “Джеймс Кларк Росс” здійснив багато експедицій в Антарктику, де вивчав зміни клімату, і айсберги, а також забезпечував британські й інші антарктичні місії.

Автор фото, BAS / Povl Abrahamsen

2017 рік, запуск субмарини Boaty McBoatface з борту RRS James Clark Ross. Дрон пройшов 180 км та вивчав течії в районі Південних Оркнейських островів. Паралельно RRS James Clark Ross збирав схожі дані. На основі зібраної інформації вчені дійшли восновку, що сильніші вітри з Антарктики, які виникають через зміни клімату, змішують холодну та теплу воду в океані, а це у глобальному підсумку впливає на зростання рівня світового океану

RRS James Clark Ross зробив першу в історії мапу глибоководного Південно-Сандвічевого жолоба у Південному океані, а також запускав підводний дрон-субмарину, названу Boaty McBoatface, яка вивчала зв’язок між все сильнішими антарктичними вітрами та зростанням температури океанічної води.

А під час полярної зими в Антарктиці криголам парцював на іншому боці Землі – в Арктиці.

На його борту можуть перебувати кілька десятків науковців та понад 20 членів екіпажу.

Автор фото, Євгеній Прокопчук

“Джеймс Кларк Росс” біля української станції “Академік Вернадський”. Капітан британців розповідав, що ще пам’ятає, як станцію “Фарадей” передавали Україні. На фото – українські полярники в гостях у британців

Саме на цьому судні перша українська антарктична експедиція дісталася станції “Академік Вернадський” у 1996 році.

Криголам періодично підходить до української станції.

Українські полярники неодноразово розповідали BBC News України про візити британської команди на “Академік Вернадський” та екскурсії українців на саме судно – JCR, як його спрощено називають.

“Сер Девід Аттенборо” – криголам, який замінить “Джеймса Кларка Росса” у Британській антартичній службі

Зараз James Clark Ross планують замінити на новіший криголам RRS Sir David Attenborough.

У 2021 році судно відпрацювало свій останній сезон як флагман BAS.

Навіщо Україні?

Дослідницьке судно – давня потреба українських науковців та полярників.

Щороку Україні доводиться фрахтувати іноземне судно для того, щоб доправляти антарктичні експедиції на “Академік Вернадський” та забирати їх звідти.

Це щоразу коштувало мільйони доларів, які витрачали з бюджету на іноземні судна.

“Cподіваємося, що українські полярники вже цьогоріч вирушать на крижаний континент на власному судні під прапором України, а одночасно із дослідженнями на “Вернадському” почнуться роботи наших вчених у відкритому океані”, – розповідали раніше у Міністерстві науки та освіти України.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!