Дослідження практик відновлення країн після руйнації: Фінляндія

Фінляндія впродовж XX століття пережила три війни, втратила 12% своєї території та змушена була платити репарації на користь країни, яка розв’язала війну з фінами та мала відмовитись від грошей Плану Маршалла. Втім сьогодні Фінляндія є державою суспільного добробуту, з інноваційною економікою, однією з найкращих систем освіти у світі, високим рівнем демократії, свобод населення та якості життя населення. Історія героїчного протистояння Фінляндії тоталітарному гіганту дає нам кілька важливих уроків щодо того як Україні вистояти, перемогти та відродитись.

84 роки тому Радянський Союз напав на Фінляндію. У СРСР розраховували на швидку і легку перемогу, а зрештою втратили понад сто тисяч солдатів за три місяці. Згадуємо про Зимову війну в архівних фото

На фото ліворуч: фінські солдати у розташуванні в передмісті Гельсінкі за місяць до початку Зимової війни. На фото праворуч: радянські військовополонені під час Зимової війни.

Тридцятого листопада 1939 року радянські війська вторглися до Фінляндії, так почалася Зимова війна. Радянська армія значно перевищувала фінську за кількістю солдатів і техніки. Тому командування СРСР розраховувало на швидку перемогу за кілька тижнів. Але цей план провалився через недооцінювання фінської оборони, характеру місцевості та через погану організацію. Радянські війська загрузли у фінських лісах і болотах. А фінські солдати розробили успішну партизанську тактику, що дозволило їм знищити велику кількість особового складу і техніки противника. До березня 1940 року радянська армія перегрупувалася, посилилася і прорвала оборону фінів, змусивши їх пристати на невигідну мирну угоду. Зрештою СРСР втратив приблизно у сто разів більше солдатів, а Фінляндія — приблизно десяту частину своєї території. «Бабель» згадує причини, основні події та підсумки радянсько-фінської Зимової війни в архівних фото.

Фінський лижний патруль після бою, 1 лютого 1940 року.

Фінський патруль розбирає збитий радянський літак, 7 січня 1940 року.

Фінські кулеметники під час Зимової війни, 21 лютого 1940 року.

Фінський лижний патруль після бою, 1 лютого 1940 року. Фінський патруль розбирає збитий радянський літак, 7 січня 1940 року. Фінські кулеметники під час Зимової війни, 21 лютого 1940 року.

У 1930-х Фінляндія мінімально витрачала кошти на військові потреби, трималась осторонь конфліктів і орієнтувалася на внутрішній розвиток. У 1932 році вона уклала договір про ненапад з Радянським Союзом і одночасно добудовувала і зміцнювала «лінію Маннергейма» . Уже в 1938 році Москва кілька разів намагалася навʼязати Гельсінкі новий договір. Спочатку від фінів вимагали розмістити у себе радянські військові бази, потім — поступитися кількома прикордонними островами в Балтійському морі. Усі ці пропозиції фінські дипломати відхиляли.

За тиждень до початку Другої світової війни, в серпні 1939 року, Німеччина і СРСР підписали пакт Молотова — Ріббентропа . За його секретними протоколами до радянської зони впливу потрапляла Фінляндія разом з трьома країнами Балтії. На початку листопада 1939 року Естонія, Латвія і Литва під тиском підписали з Радянським Союзом угоди «про дружбу і взаємодопомогу».

Бункер SK16 «лінії Маннергейма», 19 вересня 2009 року.

Розважальний тур для військових на Карельському перешийку, 1 листопада 1939 року.

Вʼячеслав Молотов (ліворуч) і Йоахім фон Ріббентроп (праворуч) під час зустрічі в Москві, 28 вересня 1939 року.

Бункер SK16 «лінії Маннергейма», 19 вересня 2009 року. Розважальний тур для військових на Карельському перешийку, 1 листопада 1939 року. Вʼячеслав Молотов (ліворуч) і Йоахім фон Ріббентроп (праворуч) під час зустрічі в Москві, 28 вересня 1939 року.

Читайте також:

До подібної угоди СРСР намагався схилити і Фінляндію. Але тепер до попередніх вимог додалася нова — відсунути кордон на 90 кілометрів на захід від Ленінграда (нині Санкт-Петербург). «Ми нічого не можемо вдіяти з географією. Оскільки Ленінград пересунути не можна, доведеться відсунути від нього подалі кордон», — говорив на переговорах Йосип Сталін. Фінські дипломати не погодилися на такі умови, переговори зайшли у глухий кут. Наостанок голова радянського МЗС Вʼячеслав Молотов заявив фінській делегації: «Ми, цивільні, не досягли жодного прогресу. Тепер слово за солдатами».

До можливої війни проти Фінляндії Радянський Союз почав готуватися ще навесні 1939 року. Щоб отримати формальний привід для вторгнення, радянські війська 26 листопада 1939 року обстріляли з артилерії свої ж позиції поблизу прикордонного села Майніла, звинувативши в цьому Фінляндію і відмовившись спільно розслідувати інцидент. Тридцятого листопада 1939 року чотири радянські армії вторглися до Фінляндії на різних ділянках кордону від Карельського перешийка до Заполярʼя. У той же день авіація почала бомбити фінську столицю Гельсінкі. Армія СРСР значно перевищувала фінську за кількістю особового складу та техніки. Тому радянська верхівка на чолі з наркомом оборони Климентом Ворошиловим розраховувала на швидку і легку перемогу мінімум за 10-12 днів, а максимум — до 60-річчя Сталіна 21 грудня 1939 року.

Радянський Союз навіть офіційно не оголосив Фінляндії війну. Наступного дня після вторгнення, 1 грудня 1939 року, у зайнятому радянською армією прикордонному містечку Терійокі (зараз російський Зеленогорськ) створили маріонеткову Фінляндську Демократичну Республіку з «народним урядом» з фінських емігрантів-комуністів. Москва одразу підписала з ФДР «договір про взаємодопомогу і дружбу», а вторгнення оголосили «визвольною війною».

Після перших тижнів війни стало зрозуміло, що швидкої перемоги у СРСР не вийде. Далася взнаки недооцінка оборонних укріплень супротивника і географії театру воєнних дій. А різні роди військ діяли незлагоджено: артилерія не підтримувала піхоту, піхота не встигала за танками, ППО стріляла по своїх літаках, авіація бомбила свої ж позиції. Радянське командування, розраховуючи на швидку операцію, не потурбувалося про забезпечення особового складу теплими речами. Через це тисячі солдатів у легких шинелях померли від обмороження, коли температура опустилася трохи нижче десяти градусів.

Радянські солдати, загиблі на підступах до селища Суомуссалмі в північно-східній Фінляндії, 1 грудня 1939 року. Це одна з найбільших поразок радянської армії під час Зимової війни.

Замерзлий радянський солдат серед залишків знищеної колони, 14 січня 1940 року.