Онлайн етимологічний словник

Це карта колісниць сучасної англійської мови. Етимології – це не визначення; це пояснення того, що наші слова означали та як вони звучали 600 чи 2 000 років тому.

Дати біля слова вказують на найдавніший рік, з якого зберігся письмовий запис цього слова (англійською, якщо не вказано інше). Це слід розглядати як приблизне, особливо до 1700 року, оскільки слово могло вживатися в розмові протягом сотень років, перш ніж з’являється у рукописі, який мав щастя вижити століттями.

Основні джерела цієї роботи – “Етимологічний словник сучасної англійської мови” Віклі, “Всебічний етимологічний словник англійської мови” Клейна, “Оксфордський англійський словник” (друге видання), “Словник етимології Барнгарта”, “Етимологічний словник англійської мови” Гольтхаузена та “Словник американського сленгу” Кіпфера та Чапмена. Повний список друкованих джерел, що використовувалися у цій збірці можна знайти тут.

З тих пір, як цей словник з’явився, він скористався порадами десятків людей, яких я ніколи не зустрічав, з усього світу. Величезна вдячність та подяка всім вам.

етимологія

– відомості про походження й історію розвитку звукової форми та значення слова або морфеми; розділ мовознавства, що вивчає походження й минулі етапи розвитку слів та морфем певної мови або групи (чи сім’ї) мов. Передумовою етимол. досліджень є той факт, що звукова форма кореневих слів чи морфем (крім звуконаслідувань) не перебуває в природно мотивованому зв’язку з їхнім значенням, і тому наявність у різних мовах подібних за звуковим складом слів з однаковими чи близькими значеннями свідчить або про те, що ці слова були успадковані з єдиної спільної прамови, або про запозичення таких слів. В етимол. дослідженнях застосовують порівняльно-історичний метод, у рамках, якого зіставляють близькі за звучанням і значенням слова чи морфеми різних мов з метою встановлення їхнього походження і попередніх етапів розвитку. Вирішальну роль у виявленні доістор. змін звукової будови слів відіграють звукові закони. Їхня суть полягає; в тому, що певний звук (фонема) в мові протягом якогось часу зазнає однакових змін у всіх словах, до складу яких він входить, або в усіх однакових звукових позиціях. Кожен звуковий закон діє, як правило, лише в даній мові, тому звукова будова тотожних у минулому слів, успадкованих спорідненими мовами з єдиної для них прамови, може виявитись у них неоднаковою. Істотне значення для етимол. досліджень мають і встановлені в мовознавстві осн. закономірності, яким підлягають. істор. зміни семантики слів, зокрема її розширення (метафора, метонімія, синекдоха) і звуження. Е. — осн. джерело відомостей про складний істор. процес формування лексичного складу мови. Одержані в результаті етимол. досліджень висновки про значення слів на давніх етапах мовного розвитку дають конкретне уявлення про природне середовище, соціально-екон. життя й мислення носіїв мови в доістор. епохи. Етимол. дані про запозичення слів є важливим свідченням екон. і культур. взаємозв’язків між народами.

■ Літ.: Белецкий А. А. Принципи этимологических исследований. К., 1950; Пизани В. Этимология. М., 1965; Мельничук О. С. Принципи укладання Етимологічного словника української мови. “Мовознавство”, 1967, № 2; Фасмер М. Этимологический словарь русского языка, т. 1 — 4. М., 1964 — 1973; Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. К., 1985; Етимологічний словник української мови, т. 1 — 3. К., 1982 — 89.

Значення в інших словниках

1. етимологія — етимоло́гія 1 іменник жіночого роду розділ мовознавства етимоло́гія 2 іменник жіночого роду походження слова Орфографічний словник української мови
2. етимологія — (слова) походження, родовід, генеза. Словник синонімів Караванського
3. етимологія — [еитиемолог’ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
4. етимологія — -ї, ж. 1》 тільки одн. Розділ мовознавства, який вивчає походження слів та їхні генетичні зв’язки з іншими словами. 2》 Походження слова і його споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої або інших споріднених мов. 3》 тільки одн., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. етимологія — Словорід Словник чужослів Павло Штепа
6. етимологія — етимоло́гія (грец. ετυμολογία, від έτυμον – істина і λόγος – слово, вчення) 1. Розділ мовознавства, що вивчає походження слів. 2. Пояснення походження якогось слова зіставленням його з спорідненими словами тієї самої або іншої мови. Словник іншомовних слів Мельничука
7. етимологія — 1. походження слова; 2. розділ мовознавства, що вивчає походження слів; 3. сукупність дослідницьких прийомів, спрямованих на розкриття походження слів, а також результат цього розкриття. Універсальний словник-енциклопедія
8. етимологія — ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн. Словник синонімів української мови
9. етимологія — Етимоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. етимологія — ЕТИМОЛО́ГІЯ, ї, ж, 1. тільки одн. Розділ мовознавства, який вивчає походження слів і їх генетичні зв’язки з іншими словами. 2. Походження слова і його споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої або інших споріднених мов. Складна етимологія слова. Словник української мови в 11 томах