Дзюдо для дітей у Києві

Дзюдо – відносно м’який вид єдиноборств, у якому не застосовуються ударні техніки. Такий спорт підходить навіть малюкам. Починати заняття з дзюдо для дітей можна з п’ятирічного віку.

Дзюдо створено японцями, як вид східного бойового мистецтва, що робить наголос на захист, а не на напад. Це єдиноборство має цілу систему філософії. Воно дуже популярне серед дітей та їхніх батьків, оскільки сприяє повноцінному всебічному розвитку юних обдарувань.

Дитина, відвідуючи секцію дзюдо, розвиває не тільки фізичні навички, а й силу духу. Під час тренувань зміцнюється і тіло, і характер спортсмена.

Адреси наших клубів

Ціна занять у дитячій секції дзюдо в Києві

Якщо займатися будь-яким спортом на рівні, вищому за аматорський, необхідні відчутні фінансові вкладення.

Вартість занять дзюдо для дітей складається з витрат на купівлю кімоно, змагальні виїзди (потрібно бути готовими до того, щоб оплачувати дорогу, харчування та проживання), ціни кожного тренування або місячного абонемента.

Перше пробне заняття в нашій секції дзюдо для дітей у Києві здійснюється безкоштовно. Далі вартість тренування залежить від обраного клубу і тренера. З докладним прайсом можна ознайомитися нижче.

Дитячі та підліткові групи Пн. Ср. Пт.

*Новий ринг і тренажери. Комфортна роздягальня та чисті душові

Дитячі та підліткові групи Пн. Ср. Пт.

*Є можливість пробних тренувань. Діє система знижок

Дитячі та підліткові групи Вт. Чт. Сб.

*Новий ринг і тренажери. Комфортна роздягальня та чисті душові

Дитячі та підліткові групи Вт. Чт. Сб.

*Є можливість пробних тренувань. Діє система знижок

вул. В’ячеслава Чорновола, 11

Дитячі та підліткові групи Пн. Ср. Пт.

*Є можливість пробних тренувань. Діє система знижок

Яку користь приносять тренування з дзюдо для дітей?

Заняття дзюдо для дітей – це не тільки вивчення прийомів, властивих цьому типу бойових мистецтв. Юний спортсмен освоює також більшість навичок, починаючи від розумного вживання їжі та закінчуючи здатністю вливатися в будь-який колектив, перебуваючи з усіма в хороших і адекватних стосунках.

Дзюдо вирізняється з-поміж інших видів єдиноборств тим, що найінтенсивніше та всебічно розвиває особисті якості дітей.

Інші переваги тренувань із дзюдо для дітей:

1. Відсутність небезпеки. Поєдинки з дзюдо проводяться на м’яких матах, або татамі, бійці виступають у кімоно і без взуття. Забороняється використання будь-якого виду знаряддя та ударів у живіт або голову. Здебільшого, сенс прийомів полягає в обертанні слабкості противника на свою силу. Застосовуються техніки захоплень і підсічок. Дзюдо вважається найменш травмонебезпечним видом спорту. Звісно, трапляються випадки переломів, розтягнень і забоїв, у будь-якому типі боротьби без них не обійтися. Але ймовірність їх виникнення дуже мала;
2. Розвиток фізичних характеристик. Якщо немає мети зробити з дитини чемпіона, можна просто відвідувати тренування для особистого розвитку. Але в цьому виді спорту є можливість здобути титул, адже він включений до Олімпійських дисциплін. Дзюдо задає правильний напрямок розвитку опорно-рухового апарату дитини, допомагає їй стати гнучкою, витривалою і реактивною;
3. Удосконалення навичок мислення. Дитина, відвідуючи секцію дзюдо, навчається обробляти інформацію найбільш ефективно для себе. Завдяки цьому вона, згодом, приймає правильні рішення. Без такої навички перемога неможлива. У дзюдо необхідно продумувати кожну свою дію, мислити наперед, шукати сильні та слабкі сторони опонента, щоб застосовувати ці знання на свою користь. Дитина вчиться координувати свої дії, реагувати швидко і правильно. Розвивається вестибулярний апарат і мозочок. Особливо це буде помітно порівняно з нетренованими однолітками;
4. Розвиток самодисципліни. Щоб досягти гарного результату в будь-якому спорті, потрібно дотримуватися режиму харчування, сну і неспання. Для цього дитині доводиться планувати власний час, нести відповідальність за рішення і вчинки, самостійно розподіляти ресурси, що витрачаються на навчання в школі та секцію дзюдо. Такі навички обов’язково знадобляться їй для досягнення успіху і в інших сферах життя, наприклад, у кар’єрі. Юний спортсмен вчиться добре розуміти та конструктивно оцінювати свої можливості, прагнучи до перемоги. Дзюдо – це симбіоз спорту та філософії, що дає змогу бути гнучким, цілеспрямованим і розумно застосовувати свою силу;
5. Здатність постояти за себе. Основна ідея дзюдо – захист, замість нападу. Воно вчить відбивати прояв чужої агресії, без шкоди для агресора. Сила опонента має використовуватися проти нього самого. А власні навички, без потреби, застосовувати не варто. Тренуючись у секції дзюдо, дитина обов’язково навчиться протистояти нападу, чим заслужить повагу однолітків. Це дуже важливо в сучасних умовах, де діти часто поводяться неадекватно й агресивно, нападаючи на своїх товаришів.

З якого віку можна відвідувати школу дзюдо для дітей?

Оскільки дзюдо є досить лояльним видом бойових мистецтв, у якому заборонено застосування ударних технік, воно підходить навіть малюкам. Починати тренування можна вже з п’ятирічного віку. Чим раніше дитина почне займатися, тим більше користі вона отримає. Дитина, тренуючись, витрачатиме свою енергію у правильному напрямку і вчитиметься налагоджувати контакти з іншими дітьми та дорослими.

Необхідно розуміти, що маленькі діти не здатні освоїти складні техніки захоплень і ударів. П’ятирічні діти займаються загальною фізичною підготовкою, приступаючи до основних бойових стратегій лише після набуття навичок, необхідних для цього.

Рекомендується віддавати дитину в дитячу школу дзюдо після досягнення семи-восьми років. У цьому віці діти більш свідомі та сприйнятливі до навчання. Вони швидше і легше звикають до суворих правил, регламентованих тренуваннями.

Як обрати секція дзюдо для дитини?

Обираючи секцію та тренера, потрібно розуміти, що від цього залежить успіх дитини в бойовому мистецтві. Тому, до цього варто поставитися серйозно.

Нюанси, які слід враховувати:

• Чи хоче сама дитина займатися в конкретному клубі. Багато батьків не замислюються над тим, чи бажає їхнє чадо відвідувати дитячу секцію дзюдо. За відсутності особистої мотивації дитина ніколи не досягне успіху в спорті. Дитячі тренування з дзюдо повинні відвідуватися виключно за бажанням самого займається. Краще спробувати кілька різних клубів, щоб зрозуміти, яке заняття більше до душі майбутньому юному спортсмену. Багато секцій пропонують безкоштовне пробне тренування;
• Наскільки успішні учні. Дізнайтеся, скільки підопічних, які досягли певних висот, виховала школа. Чи є ймовірність, що Ваше чадо зможе повторити їхній успіх;
• Програма навчання. Різні клуби передбачають різну систему навчання. Деякі секції тренують підопічних у легкій, ігровій атмосфері, інші – практично в казармених умовах. Ваш вибір залежатиме від власних бажань і вподобань;
• Локація. Краще вибрати клуб, що знаходиться відносно недалеко від будинку. Час на дорогу, в ідеалі, не має перевищувати 30-40 хвилин. Варто відразу визначитися, чи будете Ви довозити дитину, чи їй самій доведеться добиратися.

Чи підійде дзюдо для дітей: основні плюси та мінуси цього виду єдиноборств

Дзюдо — шановний та популярний вид спорту, що входить до програми літніх Олімпійських ігор , а також — своєрідні спортивні шахи, де важливо вміти піддатися, використати силу суперника проти нього самого.

Людина, що займається дзюдо, розвиває тіло , роблячи його більш гнучким та сильним. Він також розвиває розум : вчиться приймати швидкі рішення, прораховувати свої дії на кілька кроків уперед, комплексно аналізувати ситуацію. Дзюдо сприяє розвитку морально-вольових якостей , а традиційний японський етикет, що супроводжує бої, формує почуття такту, вміння вести переговори.

Дзюдо як вид спорту для дитини

Дзюдо – оптимальний спорт для дітей. Більшість батьків справедливо вважають, що заняття у спортивній секції просто необхідні гармонійного розвитку дитини.

Але східні єдиноборства вибираються сім’ями не так часто через побоювання перед великою кількістю травм.

Але дитяче дзюдо набагато менш травмонебезпечне , ніж футбол або, наприклад, фігурне катання. Якщо ви приведете дитину в секцію дзюдо, це не означає, що через п’ять хвилин вона вже битиметься з суперником на татамі.

Спочатку час піде на загальну фізичну підготовку – розвиток сили, витривалості та гнучкості. Паралельно тренер знайомитиме хлопців з етикетом поєдинків, і лише після цього почнеться вивчення бойових прийомів.

Дзюдо зробить дитину сильним та впевненим у собі, але головне у цьому виді спорту – індивідуальний підхід до людини. У футболі та хокеї є зірки та є лава запасних. У фігурному катанні та художній гімнастиці багато залежить від прихильного погляду суддів. У дзюдо тільки ви і супротивник . У своїх поразках винні лише ви самі, а й перемогами можна з повним правом пишатися одноосібно.

Якщо ваш коник гнучкість, використовуйте цю перевагу, якщо за фізичними кондиціями ви поступаєтеся супернику – перехитріть його. Яким би не був борець, високим чи низьким, мініатюрним чи широким у кістки, у нього завжди є своя зброя, суперсила . Людині в будь-якому віці корисно це знати, а для дитини або підлітка в перехідному віці таке знання стане важливою і навіть доленосною опорою.

З якого віку беруть у секції та ДЮСШ

Почати займатися дзюдо можна у будь-якому віці, хоч у 90 років , якщо дозволяє здоров’я. Якщо ж говорити про дітей, то спортивні секції приймають малюків, починаючи з 3,5-4 років .

У цьому віці дитина вже усвідомлює себе як повноцінну особистість і здатна концентруватися на виконанні завдань та словах тренера.

Серед усіх плюсів також виділяється можливість якісної соціалізації.

Важливо! Починати заняття з раннього віку рекомендується тим дітям, батьки яких мріють про кар’єру їхньої дитини в професійному спорті.

Плюси та мінуси для дітей

Позитивних сторін у дзюдо багато. Якщо дитина займається в секції, то вона:

• неодмінно обзаведеться цікавим хобі та добрими друзями;
• навчиться тактовному та доброзичливому спілкуванню;
• зможе постояти за себе у кризовій ситуації;
• стане сильним, спритним та впевненим у собі;
• з фінансової точки зору, заняття дзюдо набагато менш затратні , ніж більшість інших видів спорту: екіпірування елементарне, а тренування можуть проходити у звичайному спортзалі, оренда якого коштує в кілька разів нижче, ніж оренда, наприклад, ковзанка.

Увага! Техніка безпеки в дзюдо першому місці. Спочатку дитину вчать падати так, щоб правильно групуватися та обминати болючі місця. І лише після цього він приступає до безпосередніх тренувань.

Бої відбуваються на татамі — м’якому та пружному маті, що добре амортизує рухи. Займаючись дзюдо, дитина ніколи не отримає удару в обличчя або живіт, тому що тут просто не існує таких ударів.

Мінуси дзюдо для дітей:

• теоретична можливість травми все ж таки присутня – як і в будь-якому виді спорту;
• спочатку дитині заняття можуть даватися непросто ; щоб людина звикла до будь-яких фізичних навантажень, потрібен час;
• якщо справа дійде до виїзних змагань , то фінансові витрати сім’ї на дзюдо можуть суттєво зрости, проте тут є й зворотний бік медалі: виїзні змагання – подорожі та пригоди – те, що точно сподобається дитині та зробить її щасливішою.

Чи можна займатися дівчаткам

Багато батьків не впевнені, чи варто віддавати свою принцесу в секцію єдиноборств: чи не зробить її це заняття грубою та агресивною . Точно можна сказати: якщо і є мистецтво боротьби, яке підходить для прекрасної половини людства, то це дзюдо:

• тут не так багато силових прийомів;
• ставка робиться не на грубу силу, а на гнучкість та винахідливість;
• дівчинці не зашкодить знати прийоми самооборони;
• боротьба не породжує грубість та агресію, навпаки, вона сприяє виходу зайвої агресії і, як наслідок, гарному настрою.

Більшість дзюдоїсток-чемпіонок — милі та привабливі жінки з чудовими фігурами. Дзюдо не позбавило їх жіночності, лише додало впевненості у собі.

Де знайти гуртки для початківців

У будь-якому місті, навіть у найменшому, є секції дзюдо. Пошукайте — і напевно знайдете оголошення про заняття в дитячих секціях та ДЮСШ . Гурток із дзюдо, можливо, є навіть у вашій власній школі.

Дитяче тренування

Зміст занять залежить від віку та ступеня підготовленості юних спортсменів у групі.

Перші тренування тривають 45 хвилин. Поступово час заняття збільшується, але зазвичай не перевищує 120 хвилин.

Чим молодші дітки у групі, тим більше ігрових прийомів використовує тренер. Хлопці бігають, стрибають, дерються на шведські стінки, одночасно гартуються та випускають пару.

Поступово тренування стають системнішими , і діти вже не просто грають, а виконують вправи, освоюють етикет поєдинку, вчаться спілкуватися з суперником.

Кульмінаційний етап – вивчення бойових прийомів та спаринг-поєдинки. Це відбувається під керівництвом тренера і не на першому тренуванні . Коли справа дійде до тата, дитина буде до цього готова.

Екіпірування дзюдоїста

Щоб розпочати заняття, дитині потрібна лише стандартна спортивна форма. Однак згодом знадобиться спеціальне кімоно — дзюдоги . Його можна купити або замовити в ательє, пошити самостійно.

З цим кімоно дитина носитиме свої пояси , з честю завойовані на змаганнях.

Змагання та вагові категорії: що це таке

Діти (як дівчатка, і хлопчики) допускаються до змагань з дзюдо з 11—12 років.

Вагові категорії для дітей та юнацтва:

1. Діти (11-12 років) U13 :
   1. хлопчики (-30, -34, -38, -42, -46, -50, -55, -60, -66, +66кг);
   2. дівчатка (-28, -32, -36, -40, -44, -48, -52, -57, -63, +63кг).
   1. хлопчики (-38, -42, -46, -50, -55, -60, -66, -73, -81, +81кг);
   2. дівчинки (-36, -40, -44, -48, -52, -57, -63, -70, +70кг).
   1. хлопчики (-46, -50, -55, -60, -66, -73, -81, -90, +90кг);
   2. дівчатка (-40, -44, -48, -52, -57, -63, -70, +70 кг).

   Дзюдо чи самбо: що краще

   Ще один варіант єдиноборства для дітей – самбо.

   Самбо — мікс з елементів різних видів боротьби, зокрема багато взято і з дзюдо. Якщо дзюдо м’якший вид спорту, то самбо відрізняється динамічністю та силових прийомів тут набагато більше.

   Вибирайте секцію, орієнтуючись виключно характер дитини. Комусь до душі японська традиційність, а хтось перейметься самбістською одержимістю, усім новим та прогресивним. Можна бути схожим на пробні заняття і з дзюдо, і з самбо, і після цього зробити остаточний вибір.

   Висновок: з скільки років розпочати заняття

   Хоч би що батьки вибрали для дитини – дзюдо або самбо – вони вибирають варіант розвитку гармонійної особистості, прекрасною і душею, і тілом . Боротьба загартує дитину, зробить її дисциплінованою та зібраною, допоможе викристалізувати власну неповторну особистість. Почати займатись можна вже з чотирирічного віку.

   Дзюдо

   Дзюдо (яп. 柔道, дослівно – «м’який шлях») – олімпійський вид спорту, в якому дозволені кидки, больові та задушливі прийоми. Больові прийоми можна проводити тільки на руки противника. Удари та частина найбільш травмонебезпечних прийомів вивчаються лише у формі ката. У дзюдо дуже важлива спритність, а також принципове використання сили суперника.

   Дзюдо базується на трьох головних принципах: взаємна допомога та розуміння для досягнення більшого прогресу, найкраще використання тіла та духу та піддатися, щоб перемогти.

   Міжнародна федерація дзюдо (англ. International Judo Federation, IJF) була утворена у липні 1951 року. IJF встановлює правила змагань з дзюдо та проводить континентальні та світові чемпіонати.

   Історія виникнення та розвитку дзюдо

   За прийнятою в Японії класифікацією, дзюдо належить до сучасних бойових мистецтв. Боротьбу дзюдо було створено професором Дзигоро Кано. 1882 року Кано відкрив у Токіо першу школу дзюдо «Кодокан». Через рік ним було створено систему розрядів, а 1887 року було остаточно сформовано техніку дзюдо. Перший чемпіонат світового рівня пройшов у Токіо 1956, після чого змагання такого масштабу стали проводиться регулярно і не тільки в Японії.

   Протягом довгих років у дзюдо не існувало вагових категорій. Як вважали самі японці, головне – це сила, а мистецтво володіння таємною технікою. Але після поразки японців на четвертому чемпіонаті світу правила було змінено та з’явилися вагові категорії. Починаючи з 1964 дзюдо, було внесено до програми Олімпійських ігор.

   У 1980 році був проведений перший чемпіонат світу серед жінок, а в 1992 змагання з дзюдо серед жінок були включені в офіційну програму літніх Олімпійських ігор у Барселоні.

   З 2005 року Європейський союз дзюдо став проводити змагання з ката. У 2008 році в Парижі Міжнародна федерація дзюдо провела перший чемпіонат світу з ката.

   Правила дзюдо

   Крім вагових категорій, у дзюдо існують певні вікові групи:

   • Молодший вік – хлопчики та дівчатка до 12 років.
   • Середній вік – юнаки та дівчата до 14 років.
   • Кадети – юнаки та дівчата до 17 років.
   • Юніори та юніорки – до 20 років.
   • Молодь – до 23 років.
   • Чоловіки та жінки. Ветерани – після 30 років.

   Поєдинок у дзюдо починається у положенні стоячи і за командою «ХАДЖІМЕ». Якщо потрібно зупинити двобій, то оголошується команда «МАТЕ». Про закінчення поєдинку сигналізує команда “СОРО-МАДЕ”.

   Для перемоги в поєдинку атакуючий борець у стійці повинен виконати кидок суперника на спину, а в положенні лежачи – больовий або задушливий прийом або утримання (30 сек.).

   Оцінки у дзюдо

   «Іппон» – найвища оцінка у дзюдо, означає чисту перемогу. “Іпон” дається за виконання наступних технічних дій:

   • атакуючий дзюдоїст кидає супротивника на більшу частину спини зі значною силою та швидкістю, здійснюючи контроль атакованого дзюдоїста;
   • коли атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника у положенні утримання протягом 25 секунд;
   • коли дзюдоїст, що атакується, двічі або більше разів поплескує рукою або ногою або голосом вимовляє «МАІТА» (здаюся) в результаті утримання, задушливого захоплення або больового прийому атакуючого спортсмена.

   «Ваза-арі» – пів перемоги, що дається за виконання наступних технічних дій:

   • атакуючий дзюдоїст кидає супротивника, здійснюючи контроль, і в кидку частково відсутня один з інших трьох елементів, необхідних для оцінки ІППОН;
   • атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника, який не може піти з положення утримання протягом 20 секунд та більше, але менше 25 секунд.

   При отриманні другої оцінки “ваза-арі” протягом одного поєдинку, арбітр спортсмена переможцем за допомогою команди “ваза-арі авасет іппон”.

   “Юко” – дається за виконання наступних технічних дій:

   • атакуючий дзюдоїст, здійснюючи контроль, кидає супротивника на бік;
   • атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника, який не може піти з положення утримання протягом 15 секунд та більше, але менше 20 секунд.

   “Кока” – дається за виконання наступних технічних дій:

   • атакуючий дзюдоїст, здійснюючи контроль, кидає супротивника на одне плече або стегно (стегна) або сідниці;
   • атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника, який не може піти з положення утримання 10 секунд і більше, але менш ніж 15 секунд.

   Поряд із оцінками учасники можуть отримувати покарання за порушення вимог Правил змагань дзюдо.

   Татамі

   Поєдинки в дзюдо проходять татамі, що складається з окремих матів розміром 1м х 1м х 4см або 2м х 1м х 4см, зроблених із полімерних матеріалів.

   Татамі складається із двох зон різного кольору. У центрі татамі знаходиться квадрат з мінімальними розмірами 8м на 8м та максимальними – 10м на 10м, який називається робочою зоною та складається з матів одного кольору.

   Зовнішня частина татамі називається зоною безпеки і складається з матів іншого кольору і має по периметру розмір 3м. У центральній частині робочої зони на відстані 4м один від одного на мати нанесені біла і синя смужки шириною близько 10 см і довжиною близько 50 см, що служать для позначення місць учасників перед початком поєдинку та після його закінчення.

   Екіпірування дзюдоїстів

   Форма для заняття дзюдо називається – дзюдога і складається з трьох частин: куртка, штани та пояс.

   Зазвичай дзюдога виготовляється з бавовни і має бути синього кольору у спортсмена, викликаного першим, та білого кольору у другого спортсмена.

   • Куртка має бути такою довжиною, щоб покривати стегна і діставати до кистей рук, опущених вздовж тулуба. Куртка повинна бути досить широкою, щоб заорюватися лівою порожниною на праву не менше ніж на 20 см на рівні нижньої частини грудної клітки. Рукави куртки повинні бути довжиною максимум до зап’ястя і мінімум до точки, розташованої на 5 см вище за зап’ястя. По всій довжині рукава між рукавом і курткою має бути простір 10-15 см.
   • Штани повинні бути достатньо довгими, щоб покривати ноги максимально до гомілковостопного суглоба або мінімально до точки, розташованої на 5 см вище за нього. Між ногою та брюками має бути простір 10-15 см по всій довжині штанини.
   • Пояс шириною 4-5 см повинен бути обгорнутий двічі поверх куртки і зав’язаний на рівні талії плоским вузлом. Довжина пояса має бути такою, щоб залишалися кінці довжиною 20-30 див.

   Суддівство

   Суддівство поєдинку здійснює бригада суддів:

   • Арбітр. До обов’язків арбітра входить керівництво поєдинком, а також висловлення свого ставлення до дій спортсменів. Арбітр ухвалює загальне рішення суддівської бригади.
   • Бічні судді. Бічний суддя повинен висловлювати свою думку, якщо вона відрізняється від рішення арбітра під час оголошення оцінок технічних дій або покарань за допомогою відповідних офіційних жестів. Бічні судді розташовуються у протилежних кутах поза робочої зони.

   Змагання з дзюдо

   • Олімпійські ігри.
   • Чемпіонат світу.
   • «Майстри».
   • “Великий Шолом”.
   • «Гран-При».
   • Чемпіонат Європи.
   • Континентальний відкритий.