Дослідження артеріального пульсу

Дослідження артеріального пульсу. Властивості пульсу в нормі та патології (зміна ритму, частоти, наповнення, напруження, форми хвилі, властивостей судинної стінки)
Пульс являє собою коливання стінок артеріальних судин, пов’язані з надходженням під час систоли в судинне русло великого об’єму крові. Пульс найбільш часто визначають на променевих артеріях, але можна визначати його на сонних, підколінних, стегнових, артеріях тилу стопи.
Для дослідження пульсу на променевих артеріях пальпацію проводять одночасно на двох руках. Лікар сідає навпроти пацієнта і досліджує пульс на правій руці пальцями своєї лівої руки, і навпаки, пульс на лівій руці пацієнта лікар визначає своєю правою рукою. Зап’ястя хворого лікар бере в свої руки, як гриф гітари, т. Е. Притискає променеві артерії на передній поверхні передпліччя своїми пальцями до кісткової основі.
Стінку артерії здавлюють до припинення кровотоку і оцінюють властивості стінки судини вище здавлення – в нормі вона м’яка, еластична. Атеросклероз змінює якості стінки артерії: вони втрачають еластичність, стають ущільненими, звитими.

Властивості пульсу
При дослідженні спочатку визначають пульс на обох руках для порівняння. У нормі на обох руках пульсові хвилі визначаються в однаковій кількості і з однаковими якостями. Частота пульсових коливань судинної стінки в нормі коливається в межах від 60 до 80 разів на хвилину. Частота пульсу здорової людини повинна відповідати частоті серцевих скорочень. Якщо відзначають, що частота пульсу перевищує частоту серцевих скорочень, таке явище називають дефіцитом пульсу. Воно виникає при станах, коли кількість крові, що надходить в судинне русло під час систоли лівого шлуночка, настільки мало, що не здатна викликати коливання судинної стінки і не визначається як пульсова хвиля. Це характерно для екстрасистолії. Збільшення частоти серцевих скорочень (а відповідно і пульсу) більше 80 разів на хвилину називають тахікардією (частий пульс); уражень менше 60 разів на хвилину називається брадикардією (рідкісний пульс). Крім екстрасистолії, існують і інші порушення серцевого ритму; при таких станах пульс стає неритмічним. Він характеризується зміною частоти пульсових хвиль. Якщо пульс неритмічний, для визначення точної його частоти необхідно вимірювати кількість пульсових хвиль безперервно протягом 1 хв. Наповнення пульсу. Пульс вважається повним, якщо під час систоли в кров’яне русло надходить достатній обсяг крові, і порожнім, якщо наповнення кров’яного русла недостатньо (наприклад, при шоку). Напруга пульсу залежить від рівня систолічного артеріального тиску. Пульс може бути твердим (при підвищеному артеріальному тиску), помірного напруження (при нормальному рівні артеріального тиску) і м’яким (при низькому артеріальному тиску). Величина пульсу. Високий або великий пульс виникає при надходженні в кровоносне русло великого об’єму крові і значному підвищенні, а потім при зниженні тиску в судинному руслі. Відповідно малий пульс виникає при малому надходженні крові в судинне русло і незначному коливанні тиску. Форма пульсу. Скорий пульс виникає при швидкому збільшенні тиску і такому ж швидкому його падінні; повільний пульс – при повільному збільшенні і падінні тиску.

Пульс: характеристика пульсу, таблиця пульсу за віками

Під час скорочення серця в судинну систему виштовхується чергова порція крові. Удар її в стінку артерії створює коливання, які, поширюючись по судинах, до периферії поступово загасають. Вони і отримали назву пульсу.

• Який буває пульс?
• Навіщо визначати пульс?
• Які параметри визначають пульс? Характеристика пульсу
• Порушення ритму
• Які бувають порушення ритму?
• Частота серцевих скорочень
• Напруга
• Наповнення
• Величина пульсу
• Форма пульсових коливань
• Як правильно досліджувати пульс?
• Декілька слів на закінчення

Який буває пульс?

В організмі людини існує три різновиди судин: артерії, вени і капіляри. Викид крові з серця так чи інакше зачіпає кожен з них, змушуючи їх стінки вагатися. Звичайно, артерії як найбільш близько розташовані до серця судини більше схильні до впливу серцевого викиду. Коливання їхніх стінок добре визначаються пальпаторно, а у великих судинах навіть помітні неозброєним оком. Саме тому артеріальний пульс найбільш значущий для діагностики.

Капіляри – найдрібніші судини в організмі людини, але навіть на них відбивається робота серця. Їхні стінки коливаються в такт серцевим скороченням, проте в нормі це можна визначити тільки за допомогою спеціальних приладів. Помітний неозброєним оком капілярний пульс – ознака патології.

Вени віддалені від серця настільки, що їхні стінки не вагаються. Так званий віденний пульс – це передавальні коливання з близько розташованих великих артерій.

Навіщо визначати пульс?

Яке значення для діагностики мають коливання судинних стінок? Чому це так важливо?

Пульс дозволяє судити про гемодинаміку, про те, наскільки ефективно скорочується серцевий м ‘яз, про наповненість судинного русла, про ритмічність ударів серця.

При багатьох патологічних процесах змінюється пульс, характеристика пульсу перестає відповідати нормі. Це дозволяє запідозрити, що в серцево-судинній системі не все гаразд.

Які параметри визначають пульс? Характеристика пульсу

1. Ритм. У нормі серце скорочується через рівні проміжки часу, а значить, і пульс повинен бути ритмічним.
2. Частота. Пульсових хвиль в нормі стільки ж, скільки ударів серця в хвилину.
3. Напруга. Цей показник залежить від величини систоличного артеріального тиску. Чим воно вище, тим складніше стиснути пальцями артерію, тобто напруга пульсу велика.
4. Наповнення. Залежить від обсягу крові, що викидається серцем у систолу.
5. Величина. Дане поняття об ‘єднує наповнення і напругу.
6. Форма – ще один параметр, який визначає пульс. Характеристика пульсу в даному випадку залежить від зміни артеріального тиску в судинах під час систоли (скорочення) і діастоли (розслаблення) серця.

Порушення ритму

При порушеннях генерації або проведення імпульсу по серцевому м ‘язу ритмічність скорочень серця змінюється, а разом з ним змінюється і пульс. Окремі коливання судинних стінок починають випадати, або з ‘являтися передчасно, або слідувати один за одним через нерівні проміжки часу.

Які бувають порушення ритму?

Аритмії при зміні роботи синусового вузла (ділянки міокарда, який генерує імпульси, що призводять до скорочення серцевого м ‘яза):

1. Синусова тахікардія – збільшення частоти скорочень.
2. Синусова брадикардія – зменшення частоти скорочень.
3. Синусова аритмія – скорочення серця через нерівні проміжки часу.

Ектопічні аритмії. Їх виникнення стає можливим при появі в міокарді вогнища з активністю вище, ніж у синусового вузла. У такій ситуації новий водій ритму буде придушувати діяльність останнього і нав ‘язувати серцю свій ритм скорочень.

1. Екстрасистолія – поява позачергового серцевого скорочення. Залежно від локалізації ектопічного вогнища збудження екстрасистоли бувають передсердними, атріовентрикулярними і шлунковими.
2. Пароксизмальна тахікардія – раптове почастішання ритму (до 180-240 ударів серця на хвилину). Як і екстрасистоли, може бути передсердною, атріовентрикулярною і шлунковою.

Порушення проведення імпульсу за міокардом (блокади). Залежно від локалізації проблеми, що перешкоджає нормальному просуванню нервового імпульсу від синусового вузла, блокади розділяють на групи:

1. Синоаурикулярна блокада (імпульс не йде далі синусового вузла).
2. Внутрішньопредсердна блокада.
3. Атріовентрикулярна блокада (імпульс не переходить з передсердь на шлуночки). При повній атріовентрикулярній блокаді (III ступінь) стає можлива ситуація, коли існують два водії ритму (синусовий вузол і осередок збудження в шлуночках серця).
4. Внутрішньошлункова блокада.

Окремо слід зупинитися на мерехтінні і трепетанні передсердь і шлуночків. Ці статки називають також абсолютною аритмією. Синусовий вузол в даному випадку перестає бути водієм ритму, а в міокарді передсердь або шлуночків формуються множинні ектопічні осередки збудження, що задають серцю ритм з величезною частотою скорочення. Природно, в таких умовах серцевий м ‘яз не здатний адекватно скорочуватися. Тому ця патологія (особливо з боку шлуночків) становить загрозу для життя.

Частота серцевих скорочень

Пульс у стані спокою у дорослої людини становить 60-80 ударів на хвилину. Звичайно, цей показник протягом життя змінюється. Пульс за віками суттєво відрізняється.

Частота серцевих скорочень (ударів за хвилину)

Можливо розбіжність між кількістю скорочень серця і числом пульсових хвиль. Це відбувається, якщо в судинне русло викидається малий обсяг крові (серцева недостатність, зменшення кількості циркулюючої крові). У такому випадку коливання стінок судин можуть і не виникнути.

Таким чином, пульс людини (норма за віком вказана вище) не завжди визначається на периферичних артеріях. Однак це не означає, що і серце теж не скорочується. Можливо, причина в зниженні фракції викиду.

Напруга

Залежно від змін цього показника змінюється і пульс. Характеристика пульсу за його напругою передбачає поділ на такі різновиди:

1. Твердий пульс. Обумовлений високим артеріальним тиском (АД), насамперед систоличним. Пережати артерію пальцями в цьому випадку дуже важко. Поява цього різновиду пульсу вказує на необхідність термінової корекції АД гіпотензивними препаратами.
2. М ‘який пульс. Артерія стискається легко, і це не дуже добре, тому що даний вид пульсу свідчить про занадто низький АД. Воно може бути обумовлене різними причинами: зменшення обсягу циркулюючої крові, зниження тонусу судин, неефективність серцевих скорочень.

Наповнення

Залежно від змін цього показника розрізняють такі види пульсу:

1. Повний. Це означає, що кровенаповнення артерій достатньо.
2. Порожній. Такий пульс виникає при малому обсязі крові, що викидається серцем в систолу. Причинами такого стану можуть стати патологія серця (серцева недостатність, аритмії із занадто великою частотою серцевих скорочень) або зменшення обсягу крові в організмі (крововтрата, зневоднення).

Величина пульсу

Даний показник поєднує в собі наповнення і напругу пульсу. Він залежить насамперед від розширення артерії під час скорочення серця і спадання її при розслабленні міокарда. За величиною розрізняють такі види пульсу:

1. Великий (високий). Він виникає в ситуації, коли відбувається збільшення фракції викиду, а тонус артеріальної стінки знижено. При цьому величина тиску в систолу і діастолу різна (за один цикл роботи серця воно різко зростає, а потім значно знижується). Причинами, що призводять до виникнення великого пульсу, можуть бути аортальна недостатність, тиреотоксикоз, лихоманка.
2. Малий пульс. Крові в судинне русло викидається небагато, тонус артеріальних стінок високий, коливання тиску в систолу і діастолу мінімальні. Причини даного стану: стеноз гирла аорти, серцева недостатність, крововтрата, шок. В особливо важких випадках величина пульсу може стати незначною (такий пульс називається нітевидним).
3. Рівномірний пульс. Саме так характеризується величина пульсу в нормі.

Форма пульсових коливань

За цим параметром пульс підрозділюється на дві основні категорії:

1. Швидкий. У даному випадку під час систоли тиск в аорті значно підвищується, а в діастолу швидко падає. Швидкий пульс є характерною ознакою аортальної недостатності.
2. Повільний. Протилежна ситуація, в якій немає місця значним перепадам тиску в систолу і діастолу. Такий пульс зазвичай вказує на наявність стенозу гирла аорти.

Як правильно досліджувати пульс?

Напевно, всі знають, що потрібно зробити, щоб визначити, який пульс у людини. Однак навіть така проста маніпуляція має особливості, знати які необхідно.

Пульс досліджують на периферичних (променева) і магістральних (сонна) артеріях. Важливо знати, що при слабкому серцевому викиді на периферії пульсові хвилі можуть не визначатися.

Розгляньмо, як пальпувати пульс на руці. Променева артерія доступна для дослідження на куп ‘ясті відразу під підставою великого пальця. При визначенні пульсу пальпують обидві артерії (ліву і праву), оскільки можливі ситуації, коли пульсові коливання будуть неоднаковими на обох руках. Це може бути обумовлено здавлюванням судини ззовні (наприклад, пухлиною) або закупоркою його просвіту (тромбом, атеросклеротичною бляшкою). Після порівняння пульс оцінюється на тій руці, де краще пальпується. Важливо, щоб при дослідженні пульсових коливань на артерії знаходився не один палець, а кілька (найефективніше обхопити куп ‘ястя так, щоб 4 пальці, крім великого, опинилися на променевій артерії).

Як визначається пульс на сонній артерії? У разі якщо на периферії пульсові хвилі занадто слабкі, можна дослідити пульс на магістральних судинах. Найпростіше спробувати знайти його на сонній артерії. Для цього два пальці (вказівний і середній) необхідно покласти на область, де проектується зазначена артерія (у переднього краю кивального м ‘яза вище кадику). Важливо пам ‘ятати, що досліджувати пульс відразу з обох сторін не можна. Притиснення двох сонних артерій може стати причиною порушення кровообігу в головному мозку.

Пульс у стані спокою і при нормальних показниках гемодинаміки легко визначається як на периферичних, так і на центральних судинах.

Декілька слів на закінчення

Пульс людини (норма за віком обов ‘язково повинна враховуватися при дослідженні) дозволяє зробити висновки про стан гемодинаміки. Ті чи інші зміни параметрів пульсових коливань нерідко є характерними ознаками певних патологічних станів. Саме тому дослідження пульсу має важливе діагностичне значення.