Дзвіночки: вирощування з насіння, посадка й догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 вересня 2016 🕒 14 хвилин 👀 46820 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за дзвіночками
• Квіти дзвіночки – опис
• Вирощування дзвіночків із насіння
  • Посів дзвіночків
  • Розсада дзвіночків
  • Коли висаджувати дзвіночки в ґрунт
  • Як садити дзвіночки в ґрунт
  • Як доглядати за дзвіночками
  • Розмноження дзвіночків
  • Шкідники і хвороби дзвіночка
  • Як і коли збирати насіння дзвіночків
  • Підготовка дзвіночків до зими
  • Дзвіночок однорічний
  • Дворічні дзвіночки
  • Низькорослі види багаторічних дзвіночків
  • Багаторічні дзвіночки середньої висоти
  • Дзвіночок Комарова
  • Дзвіночок точковий
  • Дзвіночок Сарастро
  • До високорослих видів дзвіночків належать
  • Дзвіночок молочноквітковий
  • Коментарі

  Квіти дзвіночки (лат. Campanula) належать до роду трав’янистих рослин родини Дзвоникові, яка налічує понад триста видів, що ростуть у місцях із помірним кліматом – на Кавказі, в Передній і Середній Азії, у Європі, у Сибіру, а також у Північній Америці. Воліють дзвіночки степи, луки, ліси, пустельні ділянки та скелі. Багато видів цих квітів ростуть в альпійських і субальпійських поясах гір.

  Латинська назва так і перекладається – дзвіночок. У народі ці квіти називають сказитник, скучень, скучник, страхополох, збанята і курятина.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за дзвіночками

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у жовтні або в травні. Посів насіння на розсаду – у березні, висадка сіянців у відкритий ґрунт – у кінці травня або на початку червня.
  • Цвітіння: у різні терміни – залежно від виду та сорту.
  • Освітлення: як правило, яскраве сонячне світло. У роду є всього кілька тіньолюбних видів.
  • Ґрунт: будь-який, навіть кам’янистий і вапняний, але найкраще дренований суглинок нейтральної або слабколужної реакції.
  • Полив: помірний і тільки в посушливу пору.
  • Підв’язування: високорослі сорти вимагають опори.
  • Підживлення: по талому снігу – азотним добривом, у період бутонізації – повним мінеральним комплексом.
  • Розмноження: однорічні – тільки насінням, дворічні – насінням і весняними живцями. Багаторічники можна розмножувати частинами кореневища, кореневими живцями, столонами, поділом куща, але при насіннєвому розмноженні вони не зберігають сортових ознак.
  • Шкідники: слиняві пінниці, слимаки.
  • Хвороби: фузаріоз, ботритис, склеротініоз.

  Квіти дзвіночки – опис

  Найчастіше зустрічаються багаторічні дзвіночки, рідше – дворічні й однорічні. Листя у дзвіночків чергове, дзвіночки за формою квітки блакитного, білого й різних відтінків фіолетового кольору зібрані в гроноподібні або волотисті суцвіття. Іноді зустрічаються поодинокі квітки. Плід є коробочкою з 4-6 щілиноподібними отворами. Рослина дзвіночок може бути низькорослою, середньорослою й високорослою.

  Вирощування дзвіночків із насіння

  Посів дзвіночків

  Насіння дзвіночків не вимагає попередньої підготовки перед посівом. Його можна сіяти просто в ґрунт у травні або під зиму в жовтні. Але якщо ви хочете, щоб вони зацвіли вже в цьому році, посійте їх у березні на розсаду. Оскільки насіння дуже дрібне, його розкладають по поверхні легкого, пухкого, водопроникного субстрату, попередньо добре зволоженого й складеного з перегнійної, дернової землі й грубозернистого піску в пропорції 3:6:1. Вносити у субстрат добрива не потрібно. Насіння злегка притискають до ґрунту, обприскують водою з розпилювача, після чого накривають посудину плівкою. Містять посіви при температурі 18-20 ºC. Сходи можуть з’явитися тижні за два-три.

  Розсада дзвіночків

  Тільки-но насіння почне проростати, перенесіть посудину в світле місце, захищене від прямих сонячних променів, зніміть плівку й доглядайте за сіянцями дзвіночків, як за будь-якою іншою квітковою розсадою: поливайте, коли підсохне верхній шар субстрату, розпушуйте навколо сіянців ґрунт, а коли їм виповниться три тижні й у них розвинеться перше листя, спікіруйте сіянці у велику посудину на відстані 10 см один від одного. Через два тижні після пікірування підживіть сіянці рідким комплексним добривом слабкої концентрації.

  Посадка дзвіночків у відкритий ґрунт

  Коли висаджувати дзвіночки в ґрунт

  У відкритий ґрунт розсада дзвіночків висаджується в кінці травня або на початку червня. Більшість різновидів дзвіночків світлолюбні, тіньолюбних видів, вирощуваних у культурі, буквально одиниці, і їх можна впізнати по темно-зеленому забарвленню листя. Не любить дзвіночок протягів.

  Що стосується ґрунту, то деякі види прекрасно ростуть на кам’янистому ґрунті, деякі на вапняному, проте значна частина видів віддає перевагу нейтральним або слабколужним добре дренованим суглинним ґрунтам. Посадка дзвіночків у ґрунт здійснюється після їх попередньої підготовки: під глибоке перекопування в важкі ґрунти вносять пісок і перегній, а в бідні – дернову землю й добрива. Не вносьте тільки свіжий гній і торф, оскільки це збільшує ризик ураження рослин грибковими хворобами.

  Як садити дзвіночки в ґрунт

  Садять дзвіночки на відкритих місцях, далеко від кущів і дерев, щоб їхнє коріння могло отримувати необхідну кількість вологи і живлення. Низькорослі дзвіночки висаджують на відстані 10-15 см один від одного, дзвіночки середньої висоти на дистанції 20-30 см, а високорослі – з інтервалом 40-50 см. Після посадки ґрунт навколо квітів притоптують і добре поливають.

  Догляд за дзвіночками в саду

  Як доглядати за дзвіночками

  Вирощування дзвіночків нічим не відрізняється від вирощування будь-яких інших садових квітів – дзвіночки невибагливі. Поливають їх, тільки коли встановлюється затяжна спека й посуха. Після поливання зручно розпушувати навколо квітів ґрунт і видаляти бур’яни. Високорослі дзвіночки в міру необхідності підв’язують до опори. Підживлюють дзвіночки вперше навесні, по талому снігу, азотним добривом. Друге підживлення комплексним добривом здійснюють у першій половині літа, на початку бутонізації. Щоб продовжити цвітіння дзвіночків, своєчасно видаляйте зів’ялі квіти.

  Розмноження дзвіночків

  Розмножуються однорічні дзвіночки насінням, дворічні – насінням і весняними живцями. Багаторічні дзвіночки можна розмножувати кореневими живцями, частинами кореневища, поділом куща і вегетативним способом , оскільки при насінному розмноженні вони не завжди зберігають сортові ознаки. Махрові різновиди дзвіночків не зав’язують насіння, тому їх розмножують виключно вегетативними способами.

  Багаторічні види дзвіночків із мичкуватою або стрижневою кореневою системою розглядаються як вегетативно нерухомі й розмножуються насінням. Ті види, у яких коротке кореневище, вважаються вегетативно малорухомими – їх розмножують поділом і живцюванням. Вегетативно рухливими вважаються види з довгими повзучими кореневищами, які розмножуються як насінням, поділом і живцюванням, так і відрізками кореневища й кореневими пагонами.

  Насіннєвий розсадний спосіб розмноження ми вам описували, але можна посіяти насіння в середині жовтня просто в ґрунт, де воно впродовж зимових місяців пройдуть природну стратифікацію й навесні дружно зійдуть, а вам залишиться тільки розсадити сіянці. Можна сіяти насіння в ґрунт у травні, але тоді їх потрібно стратифікувати впродовж двох місяців в овочевому ящику холодильника, а оскільки однорічні дзвіночки прекрасно розмножуються самосівом, чи варто ускладнювати собі життя, займаючись стратифікацією насіння?

  Живці дзвіночків заготовляють навесні, у березні-квітні їх нарізають із молодих стеблових або прикореневих пагонів, висаджують у легкий пухкий субстрат і поміщають під баню з плівки для створення високої вологості повітря. Найкраще використовувати для цієї мети теплицю й спеціальний прилад для розпилення туману. Відростання коренів у живців відбувається упродовж трьох-чотирьох тижнів.

  Поділ куща проводять на третій-п’ятий рік життя рослини, але деякі види можна ділити вже на другий рік. На початку травня або в кінці літа великі кущі викопують і, обрізавши стебла, ділять гострим стерильним ножем на частини, у кожній з яких мають бути розвинені коріння й бруньки відновлення, після чого обробляють зрізи товченим вугіллям і негайно висаджують діленки на постійне місце.

  При розмноженні частинами кореневища викопують повзучий корінь рослини, ділять його на частини так, щоб у кожному відрізку були бруньки відновлення, і висаджують у ґрунт таким чином, щоби бруньки виявилися на рівні поверхні ґрунту.

  Кореневі пагони потрібно відокремити від материнської рослини й відразу відсадити на постійне місце.

  Шкідники і хвороби дзвіночка

  Квітучі дзвіночки виглядають дуже мило, але це не єдина перевага квітів. Вони настільки невибагливі, що посадка і догляд за дзвіночком дають насолоду й не вимагають витрат часу й зусиль. До хвороб і шкідників дзвіночки несприйнятливі й уражаються ними дуже рідко, проте при багаторічному вирощуванні квітів на одному місці в ґрунті накопичуються патогенні мікроорганізми – фузаріум, склеротинія або ботритис – які можуть призвести до загибелі рослини. Щоб цього не відбувалося, двічі за сезон, навесні та восени, обробляйте дзвіночки 0,2-відсотковим розчином Фундазолу.

  У вологу погоду на дзвіночках може з’явитися слинява пінниця, яку виганяють настоєм часнику. Низькорослі дзвіночки можуть пошкоджувати слимаки, від яких рослини обприскують відваром гіркого перцю і розсипають під квітами гранули суперфосфату.

  Багаторічні дзвіночки після цвітіння

  Як і коли збирати насіння дзвіночків

  Якщо ви хочете отримати насіння улюблених видів, то не чекайте, коли коробочки розкриються, зріжте залишені на насіння суцвіття заздалегідь, тільки-но коробочки набудуть бурого відтінку, і дозарте їх у провітрюваному сухому приміщенні.

  Підготовка дзвіночків до зими

  Посадка і догляд за багаторічними дзвіночками нічим не відрізняються від вирощування однорічних або дворічних видів, за винятком того, що їх необхідно підготувати до зими. У кінці вересня або на початку жовтня стебла всіх дзвіночків зрізують під корінь. На цьому догляд за однорічними квітами закінчено. Що стосується дворічних і багаторічних видів, багато з них зимують без укриття, але південні види потрібно засипати сухим листям або закривати ялиновим гіллям. Високорослі дзвіночки засипають шаром перегною або сухого торфу заввишки 15-20 см. Аби багаторічні дзвіночки пережили зиму, цього буде достатньо.

  Види і сорти дзвіночків

  Однорічні види дзвіночків походять із південних районів, тому в місцевості з помірним або прохолодним кліматом їх вирощують нечасто. Найбільш відомі з них:

  Дзвіночок однорічний

  Низькоросла (до 10 см) рослина родом із Кавказу, Балкан, Середземномор’я і Малої Азії з яскраво-блакитним трубчастим віночком. Цвіте з травня до початку осені. Використовується для бордюрів і альпінаріїв;

  Дзвіночок дихотомічний, або вильчатий із Західного Кавказу. У висоту він сягає 15-20 см, має численні світло-фіолетові квіти й широкояйцеподібне листя;

  Дзвіночок кашмірський зростає в Гімалаях і на Памірі, сягаючи у висоту всього 6-8 см. Квітки у нього фіолетові, дрібні, до 1,5 см завдовжки, але їх багато й вони мають здатність довго цвісти;

  Дзвіночок довгостовпчиковий – кавказький ендемік, що росте на щебенистому ґрунті й у тріщинах скель. У висоту ця рослина, що сильно гілкується, сягає півметра, цвіте в травні-липні волотистими суцвіттями, що складаються з 50-60 глечико-дзвонових фіолетових квіток діаметром до 4 см із роздутою основою й чашкою з відхиленими гострими зубцями;

  Дзвіночок Дзеркало Венери родом із середземноморських гір, із Великої Британії та Голландії. У культурі цей вид відомий із кінця XVI століття. У висоту цей дзвіночок, або легузія, сягає від 15 до 30 см. Блюдцеподібні, сині з бузковим відтінком і білою серединою квітки діаметром до 2 см зібрані в волотисте суцвіття, квітуче з початку літа до вересня. У цього виду є сорти з білими квітками.

  Дворічні дзвіночки

  Представлені такими видами:

  Дзвіночок бородатий – зростає в природі в субальпійському поясі Середземномор’я. Сягає у висоту від 4 до 30 см. Квітки у нього пониклі, бокальчато-дзвіночкові, блідо-блакитні, завдовжки до 3 см. Цвіте цей вид у червні-липні. У культурі з 1752 року;

  Дзвіночок Хоффмана – з Балкан і Адріатики. Сильно гілкується, заввишки від 30 до 50 см із великою кількістю великих поникаючих квіток білого або кремового кольору, що розкриваються в червні-липні;

  Дзвіночок тирсоподібний і дзвіночок колосистий – рослини з колосоподібними суцвіттями з лійчастих квіток світло-жовтого кольору у дзвіночка тирсоподібного і яскраво-фіолетових у дзвіночка колосистого;

  Дзвіночок великоколосий зростає в природі на Балканах, у Європі й Малій Азії. У висоту рослина сягає від 70 до 120 см. Його квітки з трубчастими блідо-фіолетовими віночками, зібрані в кільця по 6-7 штук, розкриваються в червні-липні;

  Дзвіночок середній у природі виростає в Південно-Західній Європі та в Азії. У культурі цей дворічник іноді вирощують як однорічну рослину. У нього прямостояче стебло заввишки від 50 до 100 см і бокальчато-дзвіночкові білі, блакитні або рожеві квітки, прості або махрові, завдовжки до 7 см, зібрані в пірамідальні суцвіття. У культурі вид із 1578;

  Дзвіночок жорстковолосий родом з Європи й Сибіру. Це густоопушена рослина заввишки від 70 до 100 см із дрібними блакитними сидячими квітками, зібраними в майже головчасте вгорі і кільчасте донизу суцвіття.

  Окрім описаних, відомі такі дворічні дзвіночки, як мезійський, сибірський, розхідний, розлогий, пірамідальний, лавроподібний, Форманека, лопатчастий, Сарторі й орфанідеа.

  Усі інші види належать до багаторічних дзвіночків, які своєю чергою поділяються на низькорослі, середні й високорослі.

  Низькорослі види багаторічних дзвіночків

  Дзвіночок карпатський – найпоширеніший у культурі вид родом із Карпат і гір Середньої Європи. Це багаторічна рослина заввишки до 30 см з облистяними стеблами, прикореневою розеткою з яйцеподібним листям на довгих черешках і яйцеподібним короткочерешковим стебловим листям. Квітки у рослин цього виду поодинокі, лійкоподібно-дзвіночкові, блакитні, фіолетові або білі, до 5 см у діаметрі. Цвітуть вони з червня упродовж двох із гаком місяців. У культурі вид із 1770 року. Найвідоміші садові форми дзвіночка карпатського:

  • Альба й Уайт Стар – сорти з білими квітками;
  • Целестіна і Ізабель – небесно-блакитні дзвіночки;
  • Чентон Джой, Ріверслея, Блаумейзе – сорти з синіми квітками;
  • Карпатенкроне – форма з фіолетовими квітками;
  • Кліп – мініатюрна рослина заввишки до 20 см із квітками до 5 см у діаметрі. Можна вирощувати як у відкритому ґрунті, так і в кімнатній культурі;

  Дзвіночок гарганський – багаторічна рослина заввишки до 15 см із крихкими повзучими догори стеблами, округлими тризубчастим листям і синіми зірчастими квітками до 4 см у діаметрі. У культурі з 1832 року. Найкращими сортами виду вважаються:

  • Майор – сорт із блідо-синіми квітками;
  • W.H. Paine – квітки світло-лавандового відтінку з білим вічком;

  Дзвіночок спіральнолистий, або ложечницелистий у природі росте в Карпатах і Альпах. Рослина мініатюрна, заввишки до 15 см. Стебла сланкі. Пониклі квітки синього, блакитного або білого забарвлення до 1 см у діаметрі зібрані в невеликі суцвіття. У культурі з 1783 року. Найвідоміші сорти:

  • Альба – білий дзвіночок;
  • Лодер – сорт із махровими квітками блакитного кольору;
  • Міс Уїлмотт – сорт із синіми квітками;

  Дзвіночок Шамісо – мініатюрна рослина з Далекого Сходу з поодинокими фіолетово-блакитними квітками діаметром до 3 і довжиною до 4 см із волохатим по краю віночком. Є білоквіткова форма.

  Окрім описаних, відомі такі низькорослі види багаторічних дзвіночків, як березоволистий, волосистоплідний, дернистий, ломикамінь, Кемулярій, маргаритколистий, одноквітковий, Оше, Ортана, повійничковий, прикордонний, Радде, Райнера, війчастий, темний, темнуватий, тризубий і Уємура.

  Багаторічні дзвіночки середньої висоти

  Представлені такими видами:

  Дзвіночок Такесіма в природі виростає в Кореї й на Іранському нагір’ї. Це багаторічна рослина, що сягає у висоту 60 см і утворює групи прикореневих розеток. Численні стебла цього виду сланкі, повзучі догори. Прості або махрові квітки блакитного, білого або рожевого забарвлення зацвітають на початку літа. Найкращі сорти:

  • Бьютіфул Траст – сорт із великими білими квітками павукоподібної форми;
  • Веддінг Белз – сорт із махровими білими дзвоновими квітками;

  Дзвіночок Комарова

  Кавказький ендемік дивовижної краси заввишки до 45 см із в’юнким стеблом і численними великими квітками яскравого світло-фіолетового відтінку завдовжки до 3 см із гострими відвернутими частками;

  Дзвіночок точковий

  Зростає на Далекому Сході й у Сибіру. Його тонке волокнисте стебло сягає у висоту 50 см. Численні волосисті листки в прикореневій зоні на червонуватих черешках, яйцеподібної форми, ланцетні або гострі. Великі пониклі опушені бокальчато-дзвонові квітки на довгих квітконіжках брудно-білого кольору вкриті й зовні, і зсередини пурпуровими цятками. Найкращі сорти:

  • Рубра – сорт із яскравими квітками;
  • Альба нана – сорт із білими квітками заввишки всього до 20 см;

  Дзвіночок Сарастро

  Гібридний вид дзвіночка точкового з дуже яскравими фіолетовими квітками до 7 см завдовжки. Висота куща сягає 60 см, діаметр – 45 см.

  Окрім описаних, до середньорослих видів належать дзвіночки татрський, поліморфний, ромбоїдальний, моравський, льонолистий, іспанський, чудовий, карника, Мархесетті, круглолистий, продірявлений, пагорбковий, Турчанінова, сарматський, часничницелистий, Гроссека, блідо-вохряний і гібриди Кент Бель і Пінк Октупус.

  До високорослих видів дзвіночків належать

  Дзвіночок широколистий, який у природі росте на Кавказі, у Південній і Середній Європі, у Сибіру, Малій Азії, в європейській частині Росії та в Україні в широколистяних, темнохвойних і змішаних лісах та по берегах річок. У нього пряме голе стебло заввишки понад 1 м, голе двояко-пилчасте листя завдовжки до 12 і завширшки до 6 см та великі пазушні квітки, що утворюють рідкісноквіткове вузьке колосовидне гроно. Лійкоподібні квіти до 6 см завдовжки синього, білого або блакитного кольору з трохи загнутими лопатями цвітуть у червні-серпні. У культурі цей вид із 1576 року. Найбільш відомі сорти:

  • Альба – з білими квітками;
  • Брантвуд – сорт із фіолетовими квітками;
  • Макранта – сорт із темно-фіолетовими великими квітками;

  Дзвіночок персиколистий зростає на Кавказі, в Західному Сибіру, європейській частині Росії, в Україні й Західній Європі. Ця рослина заввишки від 50 до 100 см із прямостоячими облистяними стеблами, гладким і зубчастим по краях листям, схожими на листя персика, і широкодзвінчастими великими квітками завдовжки до 5 см білого, синього або бузково-блакитного відтінку, зібраними по кілька штук у волоть. У цього виду є корончаті й махрові форми. Цвітіння починається у другій половині червня й триває понад місяць. У культурі дзвіночок персиколистий з 1554 року. Найвідоміші сорти виду:

  • Берніс – сорт із блакитними махровими квітками;
  • Тетам Б’юті – сорт із ясно-блакитними квітками великого розміру;
  • Ексмаус – сорт із пилясто -синіми махровими квітками;
  • Сноудріфт – рослина з білими дзвіночками;
  • сортосуміш Нью Джайнт Хайбрідз – рослини заввишки до 75 см із великими квітками білого й усіх відтінків синього кольору;

  Дзвіночок молочноквітковий

  У природі виростає в Малій Азії та на Кавказі. Ця рослина заввишки від 50 до 150 см зі стрижневим коренем, що дає йому змогу добре рости у важкому суглинистому ґрунті. Дзвонові квітки молочно-білого кольору до 4 см у діаметрі зібрані в гроноподібні суцвіття. Розкриваються вони в червні й цвітуть до кінця літа. У культурі вид із 1814 року. Основні сорти цього виду:

  • Церулея – сорт із квітками блакитного відтінку;
  • Альба – рослина з білими квітками;
  • Прічард Верайеті – рослина заввишки до 150 см із квітками лавандово-блакитного відтінку.

  Окрім описаних, відомі такі високорослі види дзвіночків, як рапунцелеподібний, скупчений, болонський, шляхетно-великоквітковий і кропиволистий.

  Як вирощувати та розмножити дзвоники

  Дзвіночок – трав’яниста культура з сімейства Дзвоникових. Росте в помірних широтах з континентальним кліматом. Налічується понад 400 видів цієї культури. Представлена однорічником, дворічником або багаторічником. Часто використовується для декорації клумб.

  Дзвоники – дуже привабливі однорічні та багаторічні рослини, квіти яких, як ви можете легко здогадатися, приймають форму ефектних дзвіночків.

  Вони привертають увагу оригінальними формами й квітами, а безліч видів та сортів означає, що кожен знайде ідеальне рішення для свого саду. Мало того, дзвоники – нескладні у догляді рослини, так що навіть початківці садівники можуть успішно вирощувати їх.

  Альпійський дзвоник (Campanula alpina) – багаторічна рослина, що населяє гірські райони вище 1400 м над рівнем моря.

  Влітку бузково-блакитні квіти з характерною формою рясно покривають вапняні ділянки, зачаровуючи своєю красою та стійкістю до високогір’я. Через особливі умови життя альпійський дзвіночок в саду зустрічається досить рідко.

  Альпійський дзвіночок в саду – вирощування й догляд

  Campanula alpina – це багаторічна гірська рослина, яка налічує понад 300 видів. У найвищих частинах Татр вид мешкає в кислих й холодних ґрунтах, виявляючи ділянки в гранітних тріщинах скель та інших вапнякових місцях. За межами Татр альпійський дзвіночок зустрічається в Альпах та Карпатах.

  Ніжні дзвіночки пристосувалися до суворих гірських умов. Характерними відмінними рисами цього виду є густі мохові стебла й листя, товсте коріння, що дозволяє їм залишатися в ущелинах скель та низький зріст, близько 10-30 см, що дозволяє багаторічним рослинам виживати в мінливих погодних умовах.

  Нижнє блискуче ланцетне листя утворює розетки. У липні й серпні з’являються великі бузково-блакитні, іноді білі квітки. Дзвіночки – це плоди насіннєвих капсул. Насіння висівають в сонячний і сухий день.

  Альпійський дзвоник у горах

  Вирощувати низькі рослини в альпінарії нелегко. Вимоги до вирощування – забезпечення рослин сонячним, але прохолодним місцем і відповідним субстратом.

  Саджанці садять в проникну підкладку з кислотним pH, наприклад, між гранітними каменями, з невеликим шаром гумусу, який імітує природне середовище.

  Високогірні рослини пристосовані проводити зимові місяці під снігом. В альпінаріях взимку без снігу бажано сприяти зимівлі морозостійких дзвонів, покриваючи їх ялиновими гілками.

  Після цвітіння дзвоники гинуть, тому їх насіння варто придбати. Посів насіння проводиться ранньою весною. Альпійський дзвоник, вирощений в контейнерах, може стати оригінальною прикрасою літніх терас та балконів.

  Карпатський дзвіночок – опис

  Багаторічник в природному стані зустрічається в Карпатах. Він відрізняється кучерявими гіллястими та густо покритими стеблами, які лежать або стоять вертикально. Грубе листя набуває форму серця в нижніх частинах і навіть на верхівці стебла.

  Цвітіння припадає на літні місяці. Окрасою виду є темно-сині або білі великі квітки, близько 3 см в діаметрі. Вони проростають з квітконосів, по одному або по кілька за раз.

  Карпатський дзвоник росте на вапняних ґрунтах. Рослину можна побачити в сонячних місцях, між камінням, де підтримується помірна вологість ґрунту.
  Розмножується з насіння, поширюючись сам по собі. Багаторічник морозостійкий.

  Карпатський вид стійкий до хвороб й шкідників. Рідко його розвитку загрожують равлики та іржа – грибкове захворювання, яке призводить до пошкодження листя.

  Симптомами захворювання є помаранчеві плями, які з’являються на нижньому боці листяної пластинки. Іржа розвивається в теплу й дощову погоду.

  Посадка та догляд

  Карпатський дзвоник – один з найкрасивіших видів, який охоче вирощують в альпінаріях, на стінах, в натуралістичних садах та в домашніх клумбах. Посадка здійснюється в сонячному місці, в родючому і лужному ґрунті.

  Садити можна до 25 рослин на 1 м² в період з квітня по вересень. Після цвітіння варто зрізати багаторічники низько над землею, щоб продовжити цвітіння. Рослини будуть відроджені протягом двох тижнів. Дзвіночки – витривалі рослини, тому їх можна вирощувати по всій країні.

  Далматинський дзвіночок

  Відмінною рисою цього виду є синьо-фіолетові зіркові квітки, зібрані в короткі грона, що складаються з близько 10 квіток. Соковите зелене листя з зубчастими краями посаджені на пухнасті, злегка повзучі пагони.

  Рослини утворюють компактні кущики висотою до 20 см. Квітки дзвіночка довжиною близько 2 см розквітають в червні і прикрашають рослину до кінця липня.

  Далматинський дзвіночок пристосований до життя під час посухи завдяки довгим вусам, що проникають в кожну ущелину скелі.

  У садах рослина добре себе почуває в сонячних та напівтінистих місцях, в субстраті з нейтральним pH. Дзвоники віддають перевагу легким та добре дренованим ґрунтам – від бідних й сухих до помірно вологих та помірно родючих. Уникайте посадки в глинистому ґрунті з поганим водопоглинанням.

  Багаторічник повністю морозостійкий.

  Далматинський дзвіночок часто садять в альпінаріях, прикрашають стіни, сухі тераси й багаторічні сади. Чарівні численні квіти красиво виглядають на тлі вищих рослин.

  Він створює барвисті композиції з іншими скельними рослинами, а також з іншими дзвониками.

  Персиколистий дзвіночок

  Рослину можна садити групами по 2-3 або окремо, близько 11-15 дзвоників на 1 м², на відстані 30-40 см один від одного. Багаторічник буде широко рости, покриваючи землю щільними подушками.

  Догляд – обрізування після цвітіння в липні. Регулярне видалення зів’ялих квітів також збільшить час цвітіння. Протягом тривалих періодів без дощів дзвоники слід поливати.

  Дзвіночки є гарною прикрасою балконів та терас, тому що можна успішно вирощувати багаторічні рослини в горщику. Висячі квітучі пагони виглядають особливо ефектно в підвісних контейнерах.

  Догляд за дзвониками в горщику складається з помірного поливу – рослина не переносить переливу. Поливайте дзвіночки, коли висихає верхній шар субстрату, намагаючись не намочити листя.

  Після цвітіння потрібно сильно обрізати пагони, що дозволить рослині знову зацвісти. Після процедури необхідно підживити рослину, наприклад, складними добривами або компостом.

  Цікавим фактом є те, що нині ці рослини широко поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Їх також не можна знайти в районах великих пустель.

  Нижнє листя дзвіночків має довгасто-ланцетну форму, тоді як листя стебла вузьколанцетної форми та малорухливі. Вони відчуваються дуже жорсткими на дотик, а листяна пластинка блискуча, з дрібними й дистальними зубцями. Основа листя поступово звужується і перетворюється у ніжку.

  Вирощування та розмноження

  Персиколистий дзвіночок можна розмножувати двома способами. Перший – це посів насіння, а другий – розмноження шляхом ділення коренів.

  Ви повинні знати, що рослини, які розмножуються посівом насіння, набагато пізніше принесуть нам бажані результати. Тому, якщо ви хочете отримати дорослі рослини в короткі терміни, краще проводити розмноження шляхом ділення коренів.

  Персиколисті дзвіночки слід садити пізньою весною, тому що тоді більше немає ризику заморозків.

  Дзвіночок Пожарського

  Дзвоники Пожарського – це повзуча рослина з пагонами довжиною 70 см. Багаторічник утворює серцеподібне листя довжиною близько 3 см і ніжні блакитні дзвіночки, що прикрашають ваш сад з червня до кінця вересня.

  Дзвіночок Пожарського – рослина для сонячних і злегка тінистих місць. Найкраще росте на вапняному ґрунті. Не терпить застою води.

  Рослина утворює ефектне ґрунтопокривне килимове покриття для садових куточків. Вона також використовується в альпінаріях, на стінах та в контейнерах. Ви можемо створювати квіткові композиції, саджаючи дзвіночки на тлі більш яскравих багаторічних рослин. На 1 м² має бути 9 рослин, посаджених кожні 30 см.

  Догляд за дзвониками Пожарського включає в себе обрізування, яке проводиться на рубежі липня і серпня, після завершення цвітіння. Зрізувати потрібно приблизно на 10 см над землею.

  Дзвіночки – чотири способи розмноження

  Однорічні рослини розмножуються виключно насіннєвим методом. Насіння можна посіяти в жовтні на клумбу. За зиму воно пройде природну стратифікацію, а навесні все дружно зійде.

  Насіння зазвичай сіють в горщики (стаканчики) в березні, а в травні його висівають прямо на клумбу. Попередньо посівний матеріал витримують в холодильнику, на полиці з овочами, протягом 2 місяців.

  Для багаторічних дзвіночків існує кілька способів розмноження. Найпоширеніший – поділ куща.

  Дзвоники дуже добре розмножуються поділом. Скориставшись цим способом, гарантовано отримаєте і збережете всі особливості сорту.

  Розмноження дзвоників розподілом

  Ділять кущ після цвітіння – в серпні або на початку осені. Рослину обережно викопати з коренем із землі та розділити на окремі частини, при цьому враховується такий момент – на кожній поділеній кореневій частині має бути кілька ростових бруньок.

  Розділені частини відразу висаджуються на постійне місце так, щоб коренева шийка була врівень з поверхнею ґрунту. Важливо не залишати в цей період посадки без уваги. Поливати слід по можливості частіше, але без переливу, до появи нових паростків.

  Дзвіночок живе довго на одному місці, але краще росте, коли раз у два або три роки його розсаджують.

  Однак врахуйте, що не для кожного виду підходить цей метод. Є види, у яких коренева система стрижнева, тобто схожа на морквину. Поділити таке коріння не вийде, тому розмноження можливо тільки насінням.

  При пересадці важливо знати й враховувати – яка коренева система у дзвіночків. Якщо глибока і потужна, то ділити такі види добре рано навесні. Якщо рослини невеликі, зі слабкою тонкою й неглибокою кореневою системою, то краще почекати травневого тепла, коли прогріється ґрунт.

  Не вийшло пересадити дзвіночок влітку після цвітіння? Не біда, робота переноситься на весну. Навесні дзвіночок розмножується молодими відростками, які інтенсивно починають рости від кореня з приходом тепла. Від куща відділяється потрібна кількість пагонів і висаджується на підготовлене місце.

  Живцювання

  Ще один спосіб розмноження – зеленими живцями, коли зі здорового дорослого куща зрізується молоде квітконосне стебло.

  Ранні м’які зелені пагони трав’янистих дзвіночків швидко вкорінюються. Крім дзвіночків, ви також можете використовувати цю техніку на хризантемах, айстрах, дельфініумах, жоржинах.

  Дізнайтеся, як розмножувати дзвіночки, використовуючи живцювання, нижче.

  Знадобиться:

  • Гострий ніж.
  • Ґрунт, що не містить торфу.
  • Прозорі поліетиленові пакети

  Крок 1

  Використовуйте гострий ніж, щоб зрізати точку, в якій пагони виходять з кореневої системи. Біля основи живця, який ви ріжете, повинна бути тверда тканина.

  Крок 2

  Обріжте основу живця, і, якщо розетка листя дуже велика, вменшіть її, обрізавши листя.

  Крок 3

  Посадіть живці в родючий ґрунт, оскільки вони будуть рости швидко і потребують додаткового підживлення.

  Крок 4

  Гарно полийте живці, потім помістіть весь горщик в поліетиленовий пакет і зв’яжіть вершину. Вони швидко вкорінюються, але не забувайте розв’язувати пакет і регулярно провітрювати їх, щоб запобігти гниттю.

  Догляд за живцями

  Спочатку живці дзвіночка можуть зав’янути, тому їх швидко закопують і добре поливають, – вони скоро одужають. Вкорінення відбудеться через кілька тижнів, після чого ви можете їх пересадити.

  Особливо хороший цей спосіб розмноження для видів, у яких сланкі пагони.

  Насінням розмноження дзвіночка можливо й в осінній період. Відразу посівом у відкритий ґрунт. Але не завжди цей спосіб виявляється вдалим. В окремих випадках за зиму дрібне насіння дзвіночка просто пропадає. Тому надійніше навесні скористатися розсадним способом.

  Підживлення

  Навесні, в період зростання дзвоники можна підгодувати азотними домішками. У ґрунт бажано додати трохи деревної золи, перепрілого гною.

  Перед цвітінням землю удобрюють калійними й фосфорними речовинами з розрахунку 35 г на 1 м² ділянки.

  Шкідники та захворювання

  Дзвіночки рідко хворіють. Правда, в разі багаторічного вирощування на одному і тому ж місці можуть захворіти на грибкову інфекцію (фузаріозом, склеротинією, ботритисом). Для профілактики рослини навесні обприскують розчином фунгіциду (Фундазолу).

  Дзвіночки піддаються атакам комах. Від них рятують кроплення часниковим розчином або інсектицидом.

  У дощове літо на кущі дзвіночків можливий напад слимаків та равликів. Для боротьби з равликами і слимаками використовується суха гірчиця, пекучий перець, розсипаний серед кущів, а також хімічні засоби: «Грім», «Мета».

  Ще трохи клопоту і ваш сад урізноманітнить буйне цвітіння ніжних зворушливих дзвіночків.