Палюга

Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Нп. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).

Зміст

Сучасні словники

Па́лиця[1], па́лка[2], кий, кийо́к[3][4], збільш. палю́га, зменш. па́личка, збірн. паліччя, пати́к[5], рідко пати́ка[6] — відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, а також подібний предмет з якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей.

Велика товста палиця називається ще дрюком чи ломакою[7][8]. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.

1.ПАЛЮ́ГА, и, ж. Збільш. до па́лиця 1. Вижила я вдома з тиждень, і світ мені став не милий. Тая собачая тінь, Трохим, уже двічі був упивався та й бив мене палюгою (Крим., Вибр., 1965, 376); Нерівний ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Вільде, Сестри. 1958, 264). Толковый украинский словарь 2.Палюга — іменник жіночого роду палиця … Орфографічний словник української мови 3.Палюган — Палюган: (отаман) старший над робітниками [1] старший над робітниками [X] …

Види палиць

Для опори при ходьбі[ред. | ред. код] Ґирли́ґа, ґерли́ґа — посох, ціпок, часто загнутий на кінці, що використовується пастухами й стариками[9] Ліска — діалектна назва ціпка з ліщини[10] Кові́нька, карлючка, діал. клюка — палиця з загнутим кінцем[11][12][13]. Ко́стур — груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем для опори при ходьбі, також інша назва милиці Милиця — висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні особи з обмеженими можливостями Офіцерська тростина — аксесуар, вживаний військовослужбовцями в деяких арміях Посох — довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі Патериця — довга палиця, жезл архієреїв і настоятелів монастирів Тростина — спеціально оброблена тонка довга палиця Ціпок — палиця для опори при ходьбі, іноді оздоблена Спорт[ред. | ред. код] Альпеншток — довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на високі гори, льодовики Бита — товста палиця, призначена для відбивання м’яча в деяких іграх, таких як гилка, бейсбол, софтбол, крикет, раундерз та ін. Гімнастична палиця — снаряд для гімнастичних вправ у вигляді палиці довжиною близько 1 м Кий — палиця для гри в більярд Ключка — палиця із загнутим кінцем для гри в хокей, гольф та ін. Лижні палиці Легкоатлетична жердина — снаряд для стрибків з жердиною Зброя[ред. | ред. код] Бо — дерев’яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах Бумеранг — кидальна зброя у вигляді зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кинув Гумова палиця — короткий товстий гумовий кийок, що служить зброєю для поліцейських Дзьо — пряма, гладка дерев’яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах Довбня, довбешка — велика дерев’яна палиця з потовщенням на кінці Квартерстаф — старовинна англійська холодна зброя у вигляді короткої жердини Нунчаку — зброя у вигляді двох палиць, з’єднаних ланцюжком, мотузком чи ремінцем Палиця, кий — важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя Ратище — держак списа чи іншої подібної колючої зброї Ру́дис (лат. rudis) — дерев’яний меч, що використовувався для тренувань у Стародавньому Римі, був також відзнакою звільненого гладіатора-рудіарія Списокидалка — палиця для метання списів, дротиків Тонфа — зброя окінавського походження, що має вигляд палиці з боковою перпендикулярною ручкою Ханбо — коротка дерев’яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах Див. також: Палиця (зброя) Військове приладдя[ред. | ред. код] Банник — довгий держак із щіткою, що використовувався для чищення стволів гармат після пострілу Забивач — довга палиця з дерев’яним циліндром, що використовувалась для заряджання гармат Шомпол — стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула Інструмент[ред. | ред. код] Багор — довга жердина з гаком на кінці Веретено — паличка для намотування пряжі, а також стрижень-вісь у конструкції деяких механізмів Вимбовка — важіль для обертання кабестана Вісьтак — палиця, яку чинбарі використовували для вивертання шкір[14] Глиця — велика дерев’яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін.; а також дерев’яна голка, якою плетуть сіті, килими; лінійка, що розділяє верхню і нижню основи килима під час ткання[15]. Глицар — палиця для мішання вапна в творилі, глицарні[16]. Держак — палиця, що слугує для тримання якогось предмета, знаряддя Жига́ло — залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь[17] Заноза — дерев’яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма[18] І́стик — паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі[19] Качалка — кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу Коклюшки — палички для плетіння мережива Колоті́вка — палиця з виступами, сучками, призначена для колотіння, збивання[20] (наприклад, для ручного збивання масла в масничці) Кужівка — паличка з розвилиною для прикріплення кужелі Лом — металева палиця Муштабель — допоміжний інструмент художника, що слугує для упору руці при створенні картини Набивач — діалектна назва палиці, якою в млинах набивають борошно в мішки[21] О́жог, о́жуг — палиця, якою перемішують жар, паливо[22], прототип коцюби Палиця-копачка — знаряддя для збиральництва та примітивного рільництва Писа́к — металевий інструмент для розписування дерев’яних і керамічних виробів у вигляді негострого цвяха, закріпленого в дерев’яній ручці[23].

Ілюстрації

Див. також

Кан де комба Батон де комба Колода ангоут

Вітер — визначення, види і назви, як утворюється

Вітер – це потік повітряних мас, який стрімко рухається паралельно землі. Він є частиною неживої природи, бере безпосередню участь в її природних процесах і в підтримці життя на планеті.

Ще понад 300 років тому великий астроном і географ Едмунд Галлей спробував пояснити природу виникнення вітру за допомогою закону Архімеда, коли тепле і легке підіймається, а холодне і важке притискається до землі. Наскільки він мав рацію – ми можемо судити вже сьогодні.

Походження вітру

Вітер є природним явищем. Зміни, які відбуваються в навколишньому середовищі, спонукають атмосферні маси рухатися, і так люди ідентифікують вітер. Він викликаний перепадами тиску і його нерівномірним розподілом в атмосфері Землі. На нестабільність тиску впливають такі природні фактори, як океан, Сонце і суша.

Повітряні маси починають свій рух від високого тиску до низького і якби не цей факт, то повітря мав би одну температуру, вологість і повний штиль.

Чому рухаються повітряні маси?

Протягом дня поверхня землі нагрівається. З огляду на різну структуру і особливості верхнього шару планети, прогрівається вона нерівномірно:

• темні об’єкти більше, ніж світлі;
• вода менше, ніж суша.

Таким чином, поглинене за день тепло повертається в атмосферу з різною інтенсивністю. Наприклад, вода прогрівається повільніше суші, і вдень тепло з землі піднімається, а холодне повітря з моря переміщається на його місце. Вночі відбувається навпаки: повітряні маси з остигнула суші пересуваються до більш теплій воді. Так відбувається тому, що тепле повітря легше і прагне вгору, а холодний – важкий і стелиться біля поверхні Землі. Коли тепле повітря зустрічається” по дорозі ” з холодним, утворюється перепад температур і виникає вітер. Чим більше різниця в температурі, тим він сильніше і поривчастіше.

Важливо! Найтеплішим місцем на Землі є екватор. Саме там весь час утворюється найтепліший і прогріте повітря, який йде у верхні шари атмосфери і звідти розосереджується по полюсах. На певних широтах він опускається і починає свій рух, стаючи вітром, який може рухатися далі до полюсів або повертатися до екватора.
Також на Русі повітряних мас позначається обертання планети навколо своєї осі. Так, на північній частині землі вітру рухаються в правому напрямку. На південній півкулі вітру воліють дути в ліву сторону.

Види вітрів

Вітер – одне з найбільш непостійних явищ в природі. Передбачити силу, напрямок і характер вельми складно простому обивателю. Однак фахівці виділили певну закономірність і класифікували руху повітряних мас на:

• Постійні
• Західні
• Змінні
• Місцевої циркуляції

Вітри постійних течій

До такого типу вітрів відносять пасати. Вони формуються в тропічних широтах обох півкуль, де панує область високого тиску, і рухаються у напрямку до екватора, де зустрічаються із зоною низького тиску. У зв’язку з обертанням Землі, пасати відхиляються від курсу. Особливість цього вітру – він зароджується над океаном і несе з собою рясні опади в довколишні райони. Кожен сезон зони атмосферного тиску зміщуються і з ними відхиляються області дії постійних вітрів. У зоні дії пасатів знаходяться такі території:

• Австралія
• Східна Африка
• Береги Південної Америки

Важливо! Пасат, який зароджується в Центральній Азії, сухий і жаркий. Він впливає на клімат Північної Африки, і завдяки йому на цій території утворилася пустеля Сахара.

Західний

Середні широти планети сповнені повітряними масами такого характеру. Вони беруть свій початок у тропіках і рухаються до 60-градусної широти. Через обертання планети, західні вітри тяжіють до східної сторони світу і спрямовують свій потік в цей бік із заходу.

Змінні вітри

Найвідоміший представник цих вітрів – мусон. Він два рази на рік змінює напрямок руху: з моря на сушу, і навпаки. Відбувається це тому, що в міжсезоння над різним типом поверхні виникає тиск неоднорідного типу. Влітку суша прогрівається більше і тепле повітря, спрямовуючись у верхні шари атмосфери, утворює зону зниженого тиску. Океан, прогріваючись повільніше, сприяє утворенню області високого тиску. Так вітер починає свій шлях з води на материк. Він приносить теплу і вологу погоду з дощами і грозами.

Взимку над материком утворюється зона високого тиску, оскільки вона остигає набагато швидше океану, і мусон забирає в море сухе і прохолодне повітря з материка. Спостерігати дію істинного мусону можна на територіях Далекого Сходу Росії.
Важливо! Змінні і постійні повітряні течії є частиною загальної системи циркуляції повітря.

Місцевої циркуляції

Вітри місцевої циркуляції можна розділити на кілька окремих видів.

Бриз

У перекладі з французької мови означає легкий. Зароджується такий вітер над поверхнею річок, морів, озер та інших місцевих водойм, де утворюється зона високого тиску. На сонці суша прогрівається значно швидше водних об’єктів і над нею встановлюється область низького тиску, куди і спрямовується бриз. У темний час доби ситуація змінюється і все відбувається в зворотному напрямку.

Важливо! Цей вітер вважався дуже сприятливим для початку плавання за часів вітрильного судноплавства.

Бора

У перекладі з італійської – північний. Бора сприймається людьми як поривчастий і потужний. Рухається в холодні сезони з боку прибережних скель у бік моря. Утворюється на материках зі скелястими берегами. У таких випадках прохолодне повітря з боку суші збирається біля підніжжя хребта і, набравши необхідну масу, зривається вниз до води. Цим явищем пояснюється разюче низька температура в зонах його дії. Області переважання: узбережжя Адріатичного і Чорного морів.

Сарма

Вважається різновидом Бори, названий на честь річки, яка впадає в Байкал. З’являється з арктичного повітря, який накопичується у хребтів сибірських гір. Є ураганним вітром, що прилітає раптово, тому метеорологи з його наближенням оголошують про штормове попередження.

Фен

Поривчастий і Неспокійний вітер з гір, який переважно спостерігається в зимову і весняну пору року. Він сухий і теплий, тому з його появою пов’язують танення снігів. Найчастіше зустрічається:

Самум

Сильний вітер, який з’являється в циклонах при сильному нагріванні поверхні суші. Виникає шквал, який несе з собою розігрітий пісок і може тривати до 4 годин. Під час самума температура повітряних мас може досягати 50 градусів. Бедуїни навчилися розпізнавати наближення самума по поступово прискорюється руху пісків з характерним звуком тертя. Спостерігається Вітер в пустелях Північної Африки і в центральних областях Аравійського півострова.

Сіроко

У перекладі з італійської сильний. В окремих областях цей вітер має сухий і жаркий характер. При пересуванні повітряних мас, викликаних обертанням Землі, вітер змінює властивості і набуває вологі і теплі відтінки, коли слід в напрямку південного сходу. Найчастіше зустрічається:

Суховій

Поширені місця перебування-території пустель і степів, де невелика рослинність. Цей вітер досить жаркий і здатний спровокувати посуху. Від згубного впливу Суховія страждають врожаї всіх культур. Такий вітер можна зустріти:

• На Північному Кавказі;
• У південних областях України;
• У широтах Росії.

Бур

Різновид Суховія. Це – потужний вітер, який переносить пісок і частинки грунтів на величезні відстані. Викликаючи клуби пилу, він погіршує видимість, а зриваючи родючий шар землі, завдає непоправної шкоди аграріям.

Ураган

Ураган є дуже сильною бурею. Його викликають повітряні маси, які на дуже великій швидкості рухаються в різних напрямках. Швидкість такого вітру становить мінімум 33 м / с.

Тайфун

Дуже потужний вітер, руйнівної сили. Утворюється в основному в таких частинах планети:

• Захід Тихого Океану;
• Далекий Схід;
• Східні узбережжя Азії.

Цікаві факти

• Найшвидший вітер називають смерч або торнадо. Це руйнівний вітер, який часто можна спостерігати в Північній Америці.
• Абсолютний рекордсмен-вітер при циклоні під назвою “Олівія”. Він був зафіксований в 1996 році і його швидкість становила 113 м/с.
• 15 червня відзначають Міжнародний день Вітру.
• Найдивніші назви вітрів: Кавуновий – який дме на дозрівають ягоди Егейського півострова, Доктор – легкий літній бриз, Бабин вітер – потік повітря на Камчатці, за допомогою якого жінки сушать білизну на вулиці, небіжчик – західний вітер на острові Селігер.
• Слабкий подув вітру, який збиває піну з хвилі, роблячи поверхню моря блискучою, називають Білий Шквал або ілюмінатор.

Вітер – це потужна сила природи, здатна, будучи альтернативним джерелом енергії, як полегшувати нам життя, так і ускладнити її своєю руйнівною силою.

палиця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пал-; суфікс: -иц; закінчення: -я.

Вимова ред.

• МФА : [ ˈpɑlet͡sʲɐ ] (одн.), [ ˈpɑlet͡sʲi ] (мн.)
• прослухати вимову?, файл
• УФ: [ ]

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

1. відділена від дерева та очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки.
   • такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори під час ходьби.
   • подібний предмет із якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей.
2. важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя.
3. частина вбрання вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата.