Лист. Значення листя в житті рослин

Лист – це надземний, вегетативний орган рослини, який володіє двосторонньою симетрією. Зростання листа відбувається в його підставі обмежений час.

Функції листа: фотосинтез; випаровування води, або транспірація; газообмін; запасання поживних речовин; вегетативне розмноження.

Лист утворений листової платівкою, підставою, черешком і прилистниками; черешків і прилистников може і не бути. Підстава листа може розширюватися і охоплювати стебло, при цьому утворюється піхву. Листя з черешками називають черешковими, а без черешків – сидячими. У деяких рослин в основі листа можуть бути парні бічні вирости – прилистки. Вони бувають різноманітної форми – у вигляді плівок, лусочок, колючок і т. Д. Листя різняться між собою за рядом ознак:

– За розмірами – від декількох міліметрів до 20 метрів (у пальм);

– За тривалістю життя – у листопадних рослин листя живуть кілька місяців, а у вічнозелених – від 1,5 до 15 років (бразильська араукарія);

– За формою листової пластинки – листя бувають округлі, овальні, голчасті, лінійні, довгасті, яйцеподібні, оберненояйцевидні і т. Д.

– По краю листової пластинки – він може бути хвилястим, виїмчастим, городчатим, зубчастим і т. Д.

Листя бувають простими і складними. Простий лист має тільки одну листову пластинку і один черешок. При листопаді простий лист відпадає цілком. Складний лист утворений декількома листовими пластинками, кожна з яких має черешок, що з’єднує листову пластинку із загальним черешком. Під час листопаду в складному аркуші листові пластинки відпадають незалежно один одного.

Листя розрізняються за типом жилкування. Жилки являють собою провідні пучки листа. У дводольних рослин, як правило, спостерігається сітчасте жилкування, а в однодольних – паралельне і дуговое.

Листи розташовані на стеблі в певному порядку. Ділянка стебла, який несе лист, називається вузлом, відстань між вузлами – междоузлием, а кут між листом і стеблом – пазухою листа.

Виділяють три типи розміщення листя: чергове, або спіральне; супротивное і мутовчатое. При черговому Листорозміщення листя розташовуються по спіралі, при цьому від кожного вузла стебла відходить тільки один лист. При супротивні Листорозміщення в кожному вузлі знаходиться пара листя – один проти іншого. При мутовчато Листорозміщення кожен вузол несе три листа або більше.

Листорозміщення, величина і форма листя демонструють пристосування до умов освітленості. Розташування листя на рослині утворює мозаїку. У листових мозаїках листя не затінюють один одного і максимально поглинають світло.

З верхньої та нижньої сторін лист покритий одношарової шкіркою. Шкірочка – це покривна жива тканина. Її клітини щільно зімкнуті між собою, в них відсутні хлоропласти. Шкірочка захищає лист від надмірної втрати вологи і служить для механічної опори. На поверхні клітин шкірки можуть розташовуватися волоски і шипики різної форми. Часто шкірка виділяє кутикулу, або воскоподібний наліт, яка оберігає рослину від випаровування. Для забезпечення водо- та газообміну між клітинами шкірки знаходяться продихи.

Продихи зазвичай розташовуються з нижньої сторони листової пластинки, а у водних рослин (латаття, кубушка) – тільки на верхній. У ряду рослин (злаки, капуста) продихи є на обох сторонах аркуша.

Продихи являють собою щілину, яка розташована між двома бобовіднимі (замикаючими) клітинами. Замикають клітини знаходяться над великим межклетники в пухкої тканини аркуша. Вони замикаються між собою протилежними кінцями. На відміну від інших клітин шкірки в них знаходяться хлоропласти. Для замикаючих клітин продихів характерно нерівномірне потовщення їх оболонок. Оболонка, звернена до щілини, товста, а задня стінка клітини – більш тонка і еластична. При збільшенні тургорного тиску в замикаючих клітинах тонка стінка випинається, а передня стінка стає увігнутою і вся клітина згинається в напрямку від щілини. Устьіце при цьому відкривається. При зниженні тургорного тиску клітини беруть нормальну форму і устьичная щілину закривається.

Між верхньою і нижньою шкіркою в аркуші розташовується основна тканина (паренхіма). Це жива фотосинтезуюча тканину, в клітинах якої є багато хлоропластів. Основна тканина звичайно підрозділяється на два шари – столбчатую і губчасту паренхіму. Під верхньою шкіркою знаходиться столбчатая, або палісадна, паренхіма, що складається з одного ряду клітин. Клітини подовженої форми, щільно прилягають один до одного, мають багато хлоропластів. Стовпчаста паренхіма – це основна асиміляційна тканина. Під столбчатой паренхімою розташована губчаста, або пухка, паренхіма. Її клітини мають неправильну форму, між ними розташовуються великі межклетники, заповнені повітрям. У клітинах губчастої паренхіми хлоропластів менше, ніж у клітинах столбчатой.

Провідний пучок листа, або жилка, складається з судин деревини, ситовидних трубок лубу і механічної тканини. Між лубом і деревиною в пучках немає камбію. Деревина в пучку звернена до верхньої боці аркуша, а луб – до нижньої.

Процеси дихання в тканинах листа протікають постійно – як вдень, так і вночі. На противагу диханню світлова фаза фотосинтезу, під час якої відбувається виділення кисню, протікає тільки вдень, на світлі. Ці процеси пов’язані з газообменом, який регулюється роботою устьиц. При фотосинтезі із зовнішніх неорганічних речовин (вуглекислого газу і води) створюються органічні речовини, при цьому поглинається енергія світла і виділяється кисень. У процесі дихання, навпаки, органічні речовини витрачаються, запасається енергія, яка необхідна для життєдіяльності, поглинається кисень, а виділяються вуглекислий газ і вода. Газовий баланс рослини можна представити так: рослини поглинають більше вуглекислого газу, ніж виділяють при диханні, і виділяють більше кисню, ніж поглинають при диханні.

Випаровування води рослиною називається транспірацією. Вода випаровується через всю поверхню тіла рослини, але особливо інтенсивно через продихи в листках. Значення транспірації: вона бере участь у пересуванні води і розчинених речовин по тілу рослини; сприяє вуглеводному харчуванню рослин; захищає рослини від перегріву.

Листопад являє собою адаптацію рослин до сезонних змін клімату, через яких відбувається зменшення випаровування води восени і взимку. Зі зниженням температури всмоктування води коренями знижується, і тому рослина може збезводнити і загинути. Скидання листя зменшує загальну площу поверхні дерева, що запобігає поломку гілок при снігопаді. Перед листопадом хлорофіл руйнується, а каротиноїди стають видимими. Вони надають жовту, помаранчеву і червоне забарвлення листю.

Видозміни (метаморфози) листа: колючки (кактус, барбарис), вусики (горох), листя комахоїдних рослин (росичка, венерина мухоловка).

Службові листи

Службові листи – загальна назва великої групи управлінських документів, які слугують засобом спілкування з установами та приватними особами.

Службові листи застосовують для розв’язання численних оперативних питань, що виникають в управлінській діяльності: запити, повідомлення, запрошення, претензії, зміни, уточнення, завдання, з’ясування, нагадування, підтвердження, рекомендації, пропозиції, зауваження, прохання, вимоги і т. ін.

Текст службового листа має висвітлювати лише одне питання. Головна мета службового листа – спонукати до дії, переконувати, доводити, пояснювати. Цього досягають ясністю, чіткістю та стислістю тексту. Рекомендується в тексті листів уникати категоричних виразів з уживанням конструкції на зразок: напевне, як і раніше, як відомо, якщо можливо і т. ін. Тон листа має бути нейтральним.

Форми листів, які використовуються в установах, дуже різноманітні і поділяються на 2 групи: 1) листи, що вимага-

ють відповіді: лист-запит, лист-звернення, лист-пропозиція, лист-вимога, лист-розпорядження, супровідний лист тощо; 2) листи, що не вимагають відповіді: листи-відповіді, інформаційні, рекламні, гарантійні, листи-підтвердження тощо.

Листи-запити і листи-відповіді – найпоширеніший тип службової кореспонденції.

Необхідно пам’ятати: листи-відповіді мають містити такий реквізит: посилання на номер і дату вхідного документа. Це дозволяє (при отриманні листа-відповіді) швидко й легко знайти копію листа-запиту у справі, ознайомитися з ним, а також відразу зрозуміти зміст відповіді. Реквізити службових листів:

• 1) назва й адреса організації відправника листа;
• 2) номер і дата листа;
• 3) назва й адреса одержувача листа;
• 4) заголовок;
• 5) номер і дата листа, що правив за основу для складання відповіді;
• 6) текст листа;
• 7) перелік додатків із зазначенням кількості сторінок;
• 8) підпис керівника;
• 9) віза виконавця (підпис на копії).

Листи можна писати на стандартних друкарських бланках або на чистих аркушах паперу.

Лист, який пишеться на бланку, містить: емблему (якщо вона є), назву відомства й структурного підрозділу, адресу, номер листа, телеграфний шифр, номер розрахункового рахунка, трафаретизовані частини тексту.

Супровідний лист – документ, який інформує адресата про те, що до листа додаються певні документи. Починають лист словами: Надсилаємо; Направляємо; Повертаємо; Додаємо, а далі – заголовки та пошукові ознаки (дата і номер) документа, що надсилається.

На підприємстві такі супровідні листи застосовують, коли відправляють проекти договорів, протоколів розбіжностей, позовних матеріалів, висилаючи документи громадянам. У претензійно-позовній роботі вони служать письмовими доказами, оскільки фіксують час відправлення договорів, позовних матеріалів, термін розгляду проектів різних документів і т. д.

Супровідний лист пишуть у 2 примірниках. Перший висилають адресатові, а другий примірник зберігається у номенклатурі справ і служить підтвердженням його висилання.

Лист-запрошення пропонує адресатові взяти участь в якомусь заході. Адресується як конкретній особі, так і закладам. Зміст – характер запланованого заходу, терміни проведення, умови участі.

Інформаційний лист повідомляє адресатові про певний факт чи захід.

Рекламний лист – різновид інформаційного листа, надсилається конкретному адресатові і містить докладний опис рекламованих послуг чи товарів. Мета такого листа – спонукати адресата скористатися певними послугами. У подібних листах адреса зазначається окремо.

Лист-повідомлепня близький до листів-запрошень та інформаційних листів. Складається як відповідь на запит. Починається словами: Повідомляємо; Ставимо Вас до відома і т. ін. Далі – факти.

Лист-підтвердження містить повідомлення про отримання якого-небудь відправлення (листа, телеграми, товару тощо), про те, що раніше складений документ лишається чинним. Починаються такі листи словами: Підтверджую; Підтверджуємо.

Лист-нагадування повідомляє про наближення або закінчення терміну певного зобов’язання чи проведення заходу. Такі листи, як правило, починаються словами: Нагадую; Нагадуємо.

Ініціативний лист – це лист, що вимагає відповіді. Такі листи висловлюють прохання, пропозицію, запит до адресата щодо вирішення певних питань. Тематика таких листів не обмежена.

Лист-відповідь за змістом залежний від ініціативного листа, оскільки тему тексту вже задано і залишається лише висловити рішення з приводу заданого запитання: чи всі прохання можна задовольнити, якою мірою, в які терміни. Відмову належить вагомо аргументувати.

Гарантійний лист – документ, який забезпечує виконання викладених у ньому зобов’язань. Його укладають з метою підтвердження певних обов’язків або умов і адресують до організації чи установи. Найчастіше гарантійний лист починається з імені та по батькові особи, до котрої звертаються. Форма третьої особи вживається лише тоді, коли гарантійного листа адресовано до певної організації або підприємства. Як правило, у такому листі гарантуються оплата праці за виконану роботу, сплачування банківських кредитів, якість виконання робіт тощо.

Найжорсткіші правила оформлення має комерційний лист. В такому листі кожне слово та вираз мають певне значення і не припускають іншого тлумачення. Складові частини комерційного листа такі:

• 1. Заголовок,який розміщується у верхній частині бланка на всю його ширину або в лівому верхньому куті (рідше застосовується у комерційному листуванні). Він містить назву та адресу організації, що пише лист, та деякі інші відомості (телеграфну адресу, номери телефонів, телефаксів, телексів, коди, номер рахунка в банку і т. ін.).
• 2. Місце і датаділового листа. Проставляються у лівому куті сторінки під заголовком словесно-цифровим способом – 20 травня 1999 р. Скорочене написання дати в комерційному листі не прийняте.
• 3. Зовнішня адреса– це назва й адреса організації, куди надсилається лист. Вона пишеться після заголовка й поміток у центрі листа або в правій його частині. Розміщення в лівій частині нетипове для українських ділових листів.
• 4. Помітки.Номери реєстрації листів. Вони пишуться у лівому куті навпроти дати.
• 5. Після внутрішньої адреси пишеться вказівка на зміст листа. Вона вводиться словами: відносно, щодо, про, стосовно до і звичайно підкреслюється. Частіше займає всю ширину сторінки.
• 6. Звертанняпишеться окремим рядком у центрі й після нього частіше за все ставиться знак оклику (!) або кома чи крапка.
• 7. Текстлиста складається з вступної частини, головного повідомлення та заключної частини і пишеться з урахуванням полів і з абзацу. Як відомо, абзацами розділяють частини тексту, що стосуються окремих закінчених думок.
• 8. Додатки.Якщо до листа додаються які-небудь документи, креслення і т. ін., тоді в кінці листа ліворуч пишеться слово “Додатки” іперелічуються назви документів, що додаються, та вказується кількість їх або кількість доданих сторінок.

Увесь текст комерційного і будь-якого іншого листа розміщується тільки на його лицьовій стороні і не переноситься на зворотний бік. Якщо текст не вміщується на одній сторінці, він переноситься на другу, третю і т. д.

Для того, щоб виділити головне, можна підкреслювати слова або окремі фрази, а також використовувати нумерацію.

9. Заключна фраза – формула ввічливості. Звичайна заключна фраза комерційних, ділових листів: 3 повагою; З глибокою повагою; 3 пошаною.

Часто діловий лист закінчується просто підписами осіб, котрі відповідають за його зміст.

Зразок 1

Схема комерційного листа

(назва та адреса організації, яка відправляє лист) (Місце і дата) Ваша помітка (або №) Наша помітка (або №>

Найменування та адреса (зовнішня) адресата

(Посада) (підпис) Розшифрування підпису

Зразок 2

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ

Адреса: 252022 Київ-22, пр. Глушкова, 1

Факси: 251-91-12; 251-91-26. Телефони: 251-91-01, 251-91-02

№ 3-11/ 1242 від 30.10.98 Ректору Українського

На №_ державного університету

Шановний Іване Степановичу!

Національний виставковий центр України запрошує Вас, професорсько-викладацький склад і студентів Вашого навчального закладу ознайомитися з новою експозицією Головного павільйону “Україна сьогодні”, створеної за Указом Президента України, яка розповідає про інтелектуальний та економічний потенціал нашої держави, її зовнішню, економічну і гуманітарну політику.

В експозиції понад 3000 експонатів, представлених 450 підприємствами, організаціями, установами, фірмами різних форм власності з усіх регіонів нашої держави, що працюють у сучасних економічних умовах. У створенні експозиції взяли участь майже всі міністерства й відомства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, усі облдержадміністрації, міськдержадміністрацн Києва та Севастополя. Зокрема, тут можна ознайомитися з соціально-економічним портретом кожної області, наукомісткою конкурентоспроможною продукцією.

Експозиція інформує про сучасний рівень розвитку основних галузей промислового, паливно-енергетичного, агропромислового, будівельного, транспортного комплексів, інформатики і зв’язку, про гуманітарну політику держави.

Розділи експозиції доповнюються комп’ютерними програмами та відєофільмами з багатьох питань розвитку галузі.

Експозиція “Україна сьогодні” не тільки цікава за своїм змістом, але й може бути використана Вами для проведення на п базі навчальних та інших заходів.

Чекаємо на Ваші пропозиції про відвідування Головного павільйону НВЦ України.

Режим роботи: Контактні телефони:

з 10.00 до 17.30, крім суботи та неділі 251-91-40; 251-91-42

заступник генерального (підпис) Т.Г. Цим бал

директора НВЦ (печатка)

Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст

Етикет ділового листування

Лист – це поширений вид документації, один із способів обміну інформацією.

Службові листи належать до головних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями, установами, фірмами та закладами. Мета їх – пояснити, переконати, поінформувати і спонукати адресата до певної дії.

За функціональними ознаками службові листи переділяють на такі, що потребують відповіді, й такі, що її не потребують.

До листів, що потребують відповіді, належать:

• o листи-прохання;
• o листи-звернення;
• o листи-пропозиції;
• o листи-запити; 9 листи-вимоги.

До листів, що не потребують відповіді, належать:

• o листи-попередження;
• o листи-нагадування;
• o листи-підтвердження;
• o листи-відмови;
• o супровідні листи;
• o гарантійні листи;
• o листи-повідомлення;
• o рекомендаційний лист.

За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні й колективні листи. Звичайний лист надсилають на адресу однієї інстанції, циркулярний лист – низці установ, колективний лист – на одну адресу, але пишуть його від імені керівників кількох установ.

Реквізити листа та їх оформлювання

Службові листи пишуть чи друкують на бланку або чистому аркуші паперу. Основні реквізити листа за державним стандартом такі:

• 1. Державний Герб. Має бути розташований у центрі верхнього берега або над серединою рядка з назвою організації.
• 2. Емблема організації, установи чи підприємства (не відтворюють, якщо на бланку розміщено зображення Державного Герба України).
• 3. Зображення державних нагород. Розташовуються у верхньому лівому кутку на рівні реквізитів 07,08.
• 4. Код організації установи чи підприємства. Зазначається за ЄД-РПОУ після реквізиту “Довідкові відомості про організацію” (09).
• 5. Повна назва установи, організації чи підприємства – автора листа. Відтворюється угорі ліворуч за допомоги штампа або друкарським способом.
• 6. Назва структурного підрозділу. Дозволяється друкувати машинописним способом у верхньому лівому кутку.
• 7. Індекс підприємства зв’язку, поштова й телеграфна адреси, номер телетайпа, номери телефону, факсу. Розташовують у верхньому лівому кутку, оформляють відповідно до поштових правил. Для здійснення розрахунково-грошових операцій на бланках листів указують номер розрахункового рахунка у відділенні банку.

Розрахунковий рахунок № 3467059

у Шевченківському УСБ м. Києва, МФО 845678

• 8. Дату (день, місяць, рік) записують здебільшого словесно-цифровим способом (24 серпня 2009 р.). На бланках дату листа ставлять ліворуч угорі на спеціально відведеному для цього місці. Якщо лист написаний не на бланку, то дату вказують під текстом зліва.
• 9. Адресат. Листи адресують організації, установі чи підприємству, службовій або приватній особі. Назву установи і структурного підрозділу подають у називному відмінку, а найменування посади й прізвище – у давальному.

Видавництво “Освіта” Коваченкові С. М.

Якщо листа адресовано керівникові установи, назва якої входить у найменування посади, то прізвище й посаду подають у давальному відмінку, а назву установи – у родовому.

Директорові TOB “Медіа Про” Токарчуку К. П.

В адресі можна вказувати лише назву посади, без прізвища та ініціалів особи, яка цю посаду обіймає. Це припустимо тільки за умови, якщо ця посада – єдина в установі, організації чи на підприємстві.

Генеральному директорові Спільного українсько-російського підприємства “Каскад” Директорові Науково-методичного центру професійно-технічної освіти

Якщо особа, якій надсилають листа, має вчене звання або науковий ступінь, то ці відомості подають перед прізвищем. Ступені й звання можна записувати у скороченій формі. Наприклад:

Начальникові Департаменту розвитку дошкільної

загальної середньої та позашкільної освіти

проф. Романенку В. П.

До реквізиту “адресат” може входити поштова адреса. Слід пам’ятати: якщо лист адресовано установі, поштову адресу вказують після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи. Наприклад:

Київський міжрегіональний інститут

удосконалення вчителів імені Б. Грінченка

Відділ кадрів

Васильченкові Ф.К

вул. П. Тичини, 17, м. Київ, 04132

Реквізити адресата друкують праворуч у верхній частині сторінки. Кожний елемент – назву установи, підрозділу, посаду, прізвище та ініціали особи, поштову адресу – подають з нового рядка і з великої літери. На конверті повторюють адресу отримувача листа, починаючи з “Кому”, а потім указують “Куди”.

10. Будь-який службовий лист повинен мати заголовок до тексту, що містить стислий виклад його основного змісту. Він має точно передавати зміст листа і відповідати на питання “про що?”, наприклад: Про постачання автомобілів.

Якщо в листі порушено кілька взаємопов’язаних питань, то заголовок може бути узагальненим, наприклад: Про взаємодопомогу і співпрацю.

Наявність заголовка значно полегшує роботу з листом на всіх етапах його проходження – від реєстрації в установі-адресанті до направлення його до справи після виконання в установі-адресаті.

Заголовок до тексту службового листа оформлюють від межі лівого берега без відступу; максимальна довжина рядка – 28 друкованих знаків. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

• 11. Текст листа складається з двох частин: опису фактів або подій, що послужили підставою для написання листа; висновків і пропозицій.
• 12. Позначення про наявність додатка роблять ліворуч під текстом із нового рядка. Є два способи оформлення цього реквізиту:
• 1) якщо лист містить додатки, про які згадувалося в тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку оформляють так:

Додаток: на 2 арк. у 1 прим.

2) якщо лист містить додатки, не зазначені в тексті, то їх слід перелічити із вказівкою на кількість сторінок у кожному з них і кількість примірників:

• 1. Проект реконструкції школи: на 2 арк. в 1 прим.
• 2. Акт прийняття нових будівельних матеріалів: на 3 арк. у 1 прим. Якщо ж лист містить велику кількість додатків, то окремо складають

їх список, а в листі після тексту зазначають: Додаток: відповідно до списку на 7 арк.

13. Підписує службовий лист переважно керівник установи (організації, підприємства), його заступник чи керівник структурного підрозділу. Якщо лист написано на бланку установи, то зазначають лише посаду, ініціал(и) та прізвище особи, яка підписує лист (назву установи не повторюють).

Директор школи (підпис) П. Г. Остапенко

Голова оргкомітету (підпис) Г. Р. Рижук

Якщо лист написано не на бланку, то вказують повну назву установи, посаду, ініціал(и) та прізвище особи, котра підписує лист.

Наприклад: Голова акціонерного

банку “Мрія” (підпис) С. В. Фесенко

Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст